Гість акелла Опубліковано 13 жовтня, 2012 Опубліковано 13 жовтня, 2012 Хм...може повернути статус "Королева"? :P або "Відьма"... Можно. Определи, как лучше тебя величать. На Наташку посмотреть бы? До чего же хороша! Интернетовская ведьма, А затронулась душа! P.S. Это я увидел фотку в твоей личке. Такая интересная женщина!))) С такой и поругаться на форуме воодушевляет.
Орiана Опубліковано 13 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 13 жовтня, 2012 Можно. Определи, как лучше тебя величать. На Наташку посмотреть бы? До чего же хороша! Интернетовская ведьма, А затронулась душа! P.S. Это я увидел фотку в твоей личке. Такая интересная женщина!))) С такой и поругаться на форуме воодушевляет. Фі, ти запізно прийшов - влітку були фото в купальнику :P Декого з чоловіків дуже злить, коли я себе називаю Королевою - кажуть, що я самозванка і ніс у мене довгий. Ну ніс дійсно довгий, а ось щодо самозванки можна посперечатися: якщо знайшла Короля, то ти автоматом стаєш Королевою. Або, біля справжнього чоловіка - кожна жінка Королева. А мені повезло і в одному, і в іншому випадках. Ось так... :rolleyes:
Гість акелла Опубліковано 13 жовтня, 2012 Опубліковано 13 жовтня, 2012 Фі, ти запізно прийшов - влітку були фото в купальнику :P Декого з чоловіків дуже злить, коли я себе називаю Королевою - кажуть, що я самозванка і ніс у мене довгий. Ну ніс дійсно довгий, а ось щодо самозванки можна посперечатися: якщо знайшла Короля, то ти автоматом стаєш Королевою. Або, біля справжнього чоловіка - кожна жінка Королева. А мені повезло і в одному, і в іншому випадках. Ось так... :rolleyes: Договорились. Значит, Королева. Сейчас исправлю в предыдущем. Про нос я не заметил. Да и какая разница. Когда человек интересен, в нем видишь только лучшее.
Орiана Опубліковано 13 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 13 жовтня, 2012 Договорились. Значит, Королева. Одна з моїх улюблених пісень і співачок *http://www.youtube.com/watch?v=bIIL5p7_WKk&feature=related ________ Прозрачно зеркало души, И ничего не утая, Узнаю я, в тебе себя...
Орiана Опубліковано 17 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 17 жовтня, 2012 Ти літала на роялі попід хмарами в тумані? Між ліщинових гущавин терпла у полонах снів? Поміж листя прокидалась, зустрічаючи світанок? Умивалася дощами у купелях цвіркунів? Чи торкався подих вітру Твого зніженого тіла? Чи чіпав за голі п'яти босих ніг гіркий полин в мить, коли у дивних ритмах танцювала захмеліло у вінку з п'янкої м'яти під акорди павутин ? Бо, якщо ти не літала, і якщо не просиналась, не вмивалась, не хмеліла, і не чула вітру спів, я куплю тобі рояля... без рояля - то не радість, без рояля - то не діло... без рояля ти ніколи, як би того не хотіла, не відчуєш навіть сполох тих роялевових снів.
Орiана Опубліковано 17 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 17 жовтня, 2012 Я перестану згадувати сни... Як перестану дивуватись ранкам, Коли душа прокинулася раптом, А очі сплять ще в затінках сумних... Я перестану відчувати біль Колишніх втрат, майбутніх незавершень, Так, ніби я тепер побачив вперше Безперспективність трачених зусиль... Я перестану пробачати тих, За ким скучав... кого давно не бачив, Кому давно старі борги пробачив, Кого любив... до кого просто звик... Я перестану пам'ятати те "все-що-було" , і "що-давно-минуло", Що в підребер'ї холодом заснуло... Мій Хебітон...забутий хебітет... ...і запах хвої гілочки сосни... Я перестану згадувати сни.
Орiана Опубліковано 17 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 17 жовтня, 2012 мені приснився сон, там музика звучала у лабіринтах мрій - чудовий дивний спів, чарівний Оберон забутої печалі, несправджених надій давно минулих днів. ми в тому сні були стокрилими богами, і весь безмежний світ відритий був для нас, ми в тому сні могли літати небесами... то дивний був політ - крізь простір поміж час. через самотність днів, через набридлість буднів, через колишній біль, через прийдешній страх... залишивши на дні тих, нами неосудних, кому забракло сил піднятись в небеса. нам вистачило сил, нам вистачило волі, нам вистачило літ, нам стачило життя, ми не зламали крил, не зневажали долі, ми у колишній світ зреклися вороття. та музика звучить без межі і без краю, допоки ще п'янить її сумний полон, та музика звучить - вона не замовкає... до того, як за мить закінчиться мій сон.
Орiана Опубліковано 19 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 19 жовтня, 2012 все не так и все не то У мене також так буває, коли на вулиці похмуро - але наступного дня прокидаюся вранці: у вікно світить сонечко, новий день, приніс нові враження - супер. І не завжди меланхолія погано: людина повинна жити різними відчуттями, щоб не перенасичуватися і не впадати у депресію.
Орiана Опубліковано 19 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 19 жовтня, 2012 *** Мы курим в кровати одну на двоих И губы касаются пальцев твоих.. По радио тихо играет попса И будет светло через полчаса. Мы курим в кровати вот так, без затей, Над нами квартира каких-то людей, Которые видят какие-то сны, А может быть, курят в кровати, как мы. Мы курим в кровати и молча следим За тем, как огонь превращается в дым. Глоток никотина из пальцев твоих, До самого фильтра — одну на двоих.. Мы курим в кровати и двигаться лень Отличный момент умереть в один день Пока не прокрался рассвет на балкон, Пока не проснулся в пальто телефон Закружится комната и пропадет, Окурок из пальцев твоих упадет, Как сено засохшее вспыхнет кровать, А мы будем в ней бесполезно лежать Пожарные вытащат нас из огня Обнявшихся крепко, тебя и меня И будут в пример приводить всякий раз - Курящих в кровати лишь нас…
Орiана Опубліковано 19 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 19 жовтня, 2012 *** Мои глаза в тебя не влюблены, – Они твои пороки видят ясно. А сердце ни одной твоей вины Не видит и с глазами не согласно. Ушей твоя не услаждает речь. Твой голос, взор и рук твоих касанье, Прельщая, не могли меня увлечь На праздник слуха, зренья, осязанья. И все же внешним чувствам не дано – Ни всем пяти, ни каждому отдельно – Уверить сердце бедное одно, Что это рабство для него смертельно. В своем несчастье одному я рад, Что ты – мой грех, и ты – мой вечный ад.
Гість акелла Опубліковано 19 жовтня, 2012 Опубліковано 19 жовтня, 2012 *** В своем несчастье одному я рад, Что ты – мой грех, и ты – мой вечный ад. Устала от политических споров? Я тоже. Хотя... Отступают дневные заботы. Монитор, захожу я на форум… Королева, скучаю я что-то Без твоих политических споров. И невольно становится ближе Даже Ростик, такая зануда… Я тебя никогда не увижу, Но, поверь, никогда не забуду!
Орiана Опубліковано 19 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 19 жовтня, 2012 А затишок співає, мов сирена. Не треба воску, я не Одіссей. Вже леви ждуть, і жде моя арена. Життя, мабуть,— це завжди Колізей. І завжди люди гинули за віру. Цей спорт одвічний віднайшли не ми. Тут головне — дивитись в очі звіру і просто — залишатися людьми. Коли мене потягнуть на арену, коли на мене звіра нацькують, о, я впізнаю ту непроторенну глупоту вашу, вашу мстиву лють! ... І ваші леви лижуть мені ноги. І ваші слуги насміялись з вас.
Ева_vl Опубліковано 20 жовтня, 2012 Опубліковано 20 жовтня, 2012 Давай, любовью заболеем, Откажемся от всех врачей, Друг друга нежностью согреем И страстью огненных ночей... Давай вдвоем сойдем с ума, Свой мир построим для двоих, У нас с тобой одна судьба, Мы вместе даже в снах своих... Давай к друг другу прикоснемся, Жизнь без тебя сравнится с адом, Давай чем хочешь увлечемся, Но только вместе, только рядом!
Орiана Опубліковано 20 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 20 жовтня, 2012 Этой ночью в спящем городе ветер бьётся черной птицей. Пусто в доме мне, и холодно и до поздних звёзд не спиться...упаду в обьятья темноты и пойду пути не зная................ ...больно, как больно... *http://www.youtube.com/watch?v=XPzAh5u5xgg
Орiана Опубліковано 20 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 20 жовтня, 2012 *http://www.youtube.com/watch?feature=endscreen&NR=1&v=5yKjIJ9C7xM
Орiана Опубліковано 21 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 21 жовтня, 2012 жить по разному не выходит У мене також - тоді я придумую щось. Хоча, якщо подумати: як це "по-різному". Ось вчора було пасмурно, падав дощ - ти сидів вдома. А сьогодні - зранку сонечко, останні погожі дні - піднімають тебе з насидженого місця і виганяють на природу, походити по золоті листопаду - а завтра вже може лежати сніг - кожен день має свої нюанси, свої відтінки - і ти проживаєш їх по різному. А коли б кожного дня подорожі і веселощі - хіба б вони не приїлися тобі? І тоді ДЕ шукати радощі - в наркотках і алкоголі? Ото ж бо...
Ева_vl Опубліковано 21 жовтня, 2012 Опубліковано 21 жовтня, 2012 К тому ведется: Что отдаете, то и вернется. То, что посеешь — то и пожнешь, Ложью пробьется Ваша же ложь. Каждый поступок имеет значенье; Только прощая, получишь прощенье. Вы отдаете — Вам отдают, Вы предаете — Вас предают, Вы обижаете — Вас обижают, Вы уважаете — Вас уважают… ЖИЗНЬ - БУМЕРАНГ: Все и всем по заслугам; Черные мысли вернуться недугом, Светлые мысли — Божественным светом… Если не думал — подумай об этом!!!
Орiана Опубліковано 22 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 22 жовтня, 2012 Если не думал — подумай об этом!!! Єво, а ти сама думала над цим? :rolleyes:
Орiана Опубліковано 22 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 22 жовтня, 2012 Если ночь закрыла дверцу в небо на засов Отыщи в свободном сердце пару парусов И у берега земного на краю любви Ты скажи ему два слова: "лодочка, плыви" В небесах, где тихо тает вечер над рекой Нам порою не хватает лодочки такой Чтоб уплыло сердце снова в небо от любви Ты скажи ему два слова: "лодочка, плыви"
GiRaFo.chka Опубліковано 22 жовтня, 2012 Опубліковано 22 жовтня, 2012 Доця! Помнишь твой прикол про то как рано облетели листья?)))) ПОДТВЕРЖДАЮ! блять, таки рано! "http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=f8LXdSr0qV0
Гість акелла Опубліковано 22 жовтня, 2012 Опубліковано 22 жовтня, 2012 Если ночь закрыла дверцу в небо на засов Отыщи в свободном сердце пару парусов И у берега земного на краю любви Ты скажи ему два слова: "лодочка, плыви" Наташа, увидел выставленный снимок и…загляделся! Виртуал – это грустно и странно… Так совсем потеряешь покой! Появляешься ты, Ориана, Афродитой из пены морской. Всюду солнце и море, и пляжи. И прибрежная плещет волна… Сколько нежности в милой Наташе, Что лишь в грезах моих рождена! Промелькнуло ушедшее лето, Снимок выхватил память о нем. Время катится песней неспетой, Исчезая вдали, день за днем… Я же взглядом прикован к экрану. Пусть расколется чья-то душа! …Снова в море идет Ориана – Как чертовски она хороша!
assonik Опубліковано 23 жовтня, 2012 Опубліковано 23 жовтня, 2012 Яринка чекае вчинкив а яких я не знаю
Орiана Опубліковано 23 жовтня, 2012 Автор Опубліковано 23 жовтня, 2012 Яринка чекае вчинкив а яких я не знаю найважчий вчинок - інколи...це піти...
За У проти М. Опубліковано 23 жовтня, 2012 Опубліковано 23 жовтня, 2012 Наташа, увидел выставленный снимок и…загляделся! Виртуал – это грустно и странно… Так совсем потеряешь покой! Появляешься ты, Ориана, Афродитой из пены морской. Всюду солнце и море, и пляжи. И прибрежная плещет волна… Сколько нежности в милой Наташе, Что лишь в грезах моих рождена! Промелькнуло ушедшее лето, Снимок выхватил память о нем. Время катится песней неспетой, Исчезая вдали, день за днем… Я же взглядом прикован к экрану. Пусть расколется чья-то душа! …Снова в море идет Ориана – Как чертовски она хороша! +++++100
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.