Пори року...

[Гість акелла]

Хм...може повернути статус "Королева"? :P

 

або "Відьма"...

Можно. Определи, как лучше тебя величать.

 

На Наташку посмотреть бы?

До чего же хороша!

Интернетовская ведьма,

А затронулась душа!

 

P.S. Это я увидел фотку в твоей личке. Такая интересная женщина!))) С такой и поругаться на форуме воодушевляет.

[Орiана]

Можно. Определи, как лучше тебя величать.

 

На Наташку посмотреть бы?

До чего же хороша!

Интернетовская ведьма,

А затронулась душа!

 

P.S. Это я увидел фотку в твоей личке. Такая интересная женщина!))) С такой и поругаться на форуме воодушевляет.

Фі, ти запізно прийшов - влітку були фото в купальнику :P

 

Декого з чоловіків дуже злить, коли я себе називаю Королевою - кажуть, що я самозванка і ніс у мене довгий. Ну ніс дійсно довгий, а ось щодо самозванки можна посперечатися: якщо знайшла Короля, то ти автоматом стаєш Королевою. Або, біля справжнього чоловіка - кожна жінка Королева. А мені повезло і в одному, і в іншому випадках. Ось так... :rolleyes:

[Гість акелла]

Фі, ти запізно прийшов - влітку були фото в купальнику :P

 

Декого з чоловіків дуже злить, коли я себе називаю Королевою - кажуть, що я самозванка і ніс у мене довгий. Ну ніс дійсно довгий, а ось щодо самозванки можна посперечатися: якщо знайшла Короля, то ти автоматом стаєш Королевою. Або, біля справжнього чоловіка - кожна жінка Королева. А мені повезло і в одному, і в іншому випадках. Ось так... :rolleyes:

Договорились. Значит, Королева. Сейчас исправлю в предыдущем.

Про нос я не заметил. Да и какая разница. Когда человек интересен, в нем видишь только лучшее.

[Орiана]

Договорились. Значит, Королева.

Одна з моїх улюблених пісень і співачок

 

*http://www.youtube.com/watch?v=bIIL5p7_WKk&feature=related

________

 

Прозрачно зеркало души,

И ничего не утая,

Узнаю я, в тебе себя...

[assonik]

життя печальне

[Орiана]

життя печальне

А чому?

[Орiана]

Ти літала на роялі

попід хмарами в тумані?

Між ліщинових гущавин

терпла у полонах снів?

Поміж листя прокидалась,

зустрічаючи світанок?

Умивалася дощами

у купелях цвіркунів?

 

Чи торкався подих вітру

Твого зніженого тіла?

Чи чіпав за голі п'яти

босих ніг гіркий полин

в мить, коли у дивних ритмах

танцювала захмеліло

у вінку з п'янкої м'яти

під акорди павутин ?

 

Бо, якщо ти не літала,

і якщо не просиналась,

не вмивалась, не хмеліла,

і не чула вітру спів,

я куплю тобі рояля...

без рояля - то не радість,

без рояля - то не діло...

без рояля ти ніколи,

як би того не хотіла,

не відчуєш навіть сполох

тих роялевових снів.

[Орiана]

Я перестану згадувати сни...

Як перестану дивуватись ранкам,

Коли душа прокинулася раптом,

А очі сплять ще в затінках сумних...

 

Я перестану відчувати біль

Колишніх втрат, майбутніх незавершень,

Так, ніби я тепер побачив вперше

Безперспективність трачених зусиль...

 

Я перестану пробачати тих,

За ким скучав... кого давно не бачив,

Кому давно старі борги пробачив,

Кого любив... до кого просто звик...

 

Я перестану пам'ятати те

"все-що-було" , і "що-давно-минуло",

Що в підребер'ї холодом заснуло...

Мій Хебітон...забутий хебітет...

 

...і запах хвої гілочки сосни...

Я перестану згадувати сни.

[Орiана]

мені приснився сон,

там музика звучала

у лабіринтах мрій -

чудовий дивний спів,

чарівний Оберон

забутої печалі,

несправджених надій

давно минулих днів.

 

ми в тому сні були

стокрилими богами,

і весь безмежний світ

відритий був для нас,

ми в тому сні могли

літати небесами...

то дивний був політ -

крізь простір поміж час.

 

через самотність днів,

через набридлість буднів,

через колишній біль,

через прийдешній страх...

залишивши на дні

тих, нами неосудних,

кому забракло сил

піднятись в небеса.

 

нам вистачило сил,

нам вистачило волі,

нам вистачило літ,

нам стачило життя,

ми не зламали крил,

не зневажали долі,

ми у колишній світ

зреклися вороття.

 

та музика звучить

без межі і без краю,

допоки ще п'янить

її сумний полон,

та музика звучить -

вона не замовкає...

до того, як за мить

закінчиться мій сон.

[Орiана]

[assonik]

А чому?

все не так и все не то

[Орiана]

все не так и все не то

 

У мене також так буває, коли на вулиці похмуро - але наступного дня прокидаюся вранці: у вікно світить сонечко, новий день, приніс нові враження - супер.

І не завжди меланхолія погано: людина повинна жити різними відчуттями, щоб не перенасичуватися і не впадати у депресію.

[Орiана]

***

 

Мы курим в кровати одну на двоих

И губы касаются пальцев твоих..

По радио тихо играет попса

И будет светло через полчаса.

Мы курим в кровати вот так, без затей,

Над нами квартира каких-то людей,

Которые видят какие-то сны,

А может быть, курят в кровати, как мы.

 

Мы курим в кровати и молча следим

За тем, как огонь превращается в дым.

Глоток никотина из пальцев твоих,

До самого фильтра — одну на двоих..

Мы курим в кровати и двигаться лень

Отличный момент умереть в один день

Пока не прокрался рассвет на балкон,

Пока не проснулся в пальто телефон

 

Закружится комната и пропадет,

Окурок из пальцев твоих упадет,

Как сено засохшее вспыхнет кровать,

А мы будем в ней бесполезно лежать

Пожарные вытащат нас из огня

Обнявшихся крепко, тебя и меня

И будут в пример приводить всякий раз -

Курящих в кровати лишь нас…

[Орiана]

***

 

Мои глаза в тебя не влюблены, –

Они твои пороки видят ясно.

А сердце ни одной твоей вины

Не видит и с глазами не согласно.

 

 

Ушей твоя не услаждает речь.

Твой голос, взор и рук твоих касанье,

Прельщая, не могли меня увлечь

На праздник слуха, зренья, осязанья.

 

 

И все же внешним чувствам не дано –

Ни всем пяти, ни каждому отдельно –

Уверить сердце бедное одно,

Что это рабство для него смертельно.

 

 

В своем несчастье одному я рад,

Что ты – мой грех, и ты – мой вечный ад.

[Гість акелла]

***

 

 

 

 

В своем несчастье одному я рад,

Что ты – мой грех, и ты – мой вечный ад.

Устала от политических споров? Я тоже. Хотя...

 

Отступают дневные заботы.

Монитор, захожу я на форум…

Королева, скучаю я что-то

Без твоих политических споров.

 

И невольно становится ближе

Даже Ростик, такая зануда…

Я тебя никогда не увижу,

Но, поверь, никогда не забуду!

[Орiана]

А затишок співає, мов сирена.

Не треба воску, я не Одіссей.

Вже леви ждуть, і жде моя арена.

Життя, мабуть,— це завжди Колізей.

 

І завжди люди гинули за віру.

Цей спорт одвічний віднайшли не ми.

Тут головне — дивитись в очі звіру

і просто — залишатися людьми.

 

Коли мене потягнуть на арену,

коли на мене звіра нацькують,

о, я впізнаю ту непроторенну

глупоту вашу, вашу мстиву лють!

 

...

І ваші леви лижуть мені ноги.

І ваші слуги насміялись з вас.

[Ева_vl]

Давай, любовью заболеем,

Откажемся от всех врачей,

Друг друга нежностью согреем

И страстью огненных ночей...

Давай вдвоем сойдем с ума,

Свой мир построим для двоих,

У нас с тобой одна судьба,

Мы вместе даже в снах своих...

Давай к друг другу прикоснемся,

Жизнь без тебя сравнится с адом,

Давай чем хочешь увлечемся,

Но только вместе, только рядом!

[Орiана]

*

[Орiана]

Этой ночью в спящем городе ветер бьётся черной птицей. Пусто в доме мне, и холодно и до поздних звёзд не спиться...упаду в обьятья темноты и пойду пути не зная................

...больно, как больно...

 

 

*http://www.youtube.com/watch?v=XPzAh5u5xgg

[Орiана]

*http://www.youtube.com/watch?feature=endscreen&NR=1&v=5yKjIJ9C7xM

[assonik]

жить по разному не выходит

[Орiана]

жить по разному не выходит

У мене також - тоді я придумую щось.

 

Хоча, якщо подумати: як це "по-різному". Ось вчора було пасмурно, падав дощ - ти сидів вдома.

А сьогодні - зранку сонечко, останні погожі дні - піднімають тебе з насидженого місця і виганяють на природу, походити по золоті листопаду - а завтра вже може лежати сніг - кожен день має свої нюанси, свої відтінки - і ти проживаєш їх по різному.

А коли б кожного дня подорожі і веселощі - хіба б вони не приїлися тобі? І тоді ДЕ шукати радощі - в наркотках і алкоголі? Ото ж бо...

[Ева_vl]

К тому ведется: Что отдаете, то и вернется.

То, что посеешь — то и пожнешь,

Ложью пробьется Ваша же ложь.

Каждый поступок имеет значенье;

Только прощая, получишь прощенье.

Вы отдаете — Вам отдают, Вы предаете — Вас предают, Вы обижаете — Вас обижают, Вы уважаете — Вас уважают…

ЖИЗНЬ - БУМЕРАНГ: Все и всем по заслугам; Черные мысли вернуться недугом, Светлые мысли — Божественным светом…

Если не думал — подумай об этом!!!

[Орiана]

Если не думал — подумай об этом!!!

Єво, а ти сама думала над цим? :rolleyes:

[Орiана]

Если ночь закрыла дверцу в небо на засов

Отыщи в свободном сердце пару парусов

И у берега земного на краю любви

Ты скажи ему два слова: "лодочка, плыви"

 

 

В небесах, где тихо тает вечер над рекой

Нам порою не хватает лодочки такой

Чтоб уплыло сердце снова в небо от любви

Ты скажи ему два слова: "лодочка, плыви"

[GiRaFo.chka]

Доця! Помнишь твой прикол про то как рано облетели листья?)))) ПОДТВЕРЖДАЮ! блять, таки рано!

 

 

"http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=f8LXdSr0qV0

[Гість акелла]

Если ночь закрыла дверцу в небо на засов

Отыщи в свободном сердце пару парусов

И у берега земного на краю любви

Ты скажи ему два слова: "лодочка, плыви"

Наташа, увидел выставленный снимок и…загляделся!

 

Виртуал – это грустно и странно…

Так совсем потеряешь покой!

Появляешься ты, Ориана,

Афродитой из пены морской.

 

Всюду солнце и море, и пляжи.

И прибрежная плещет волна…

Сколько нежности в милой Наташе,

Что лишь в грезах моих рождена!

 

Промелькнуло ушедшее лето,

Снимок выхватил память о нем.

Время катится песней неспетой,

Исчезая вдали, день за днем…

 

Я же взглядом прикован к экрану.

Пусть расколется чья-то душа!

…Снова в море идет Ориана –

Как чертовски она хороша!

[assonik]

Яринка чекае вчинкив а яких я не знаю

[Орiана]

Яринка чекае вчинкив а яких я не знаю

найважчий вчинок - інколи...це піти...

[За У проти М.]

Наташа, увидел выставленный снимок и…загляделся!

 

Виртуал – это грустно и странно…

Так совсем потеряешь покой!

Появляешься ты, Ориана,

Афродитой из пены морской.

 

Всюду солнце и море, и пляжи.

И прибрежная плещет волна…

Сколько нежности в милой Наташе,

Что лишь в грезах моих рождена!

 

Промелькнуло ушедшее лето,

Снимок выхватил память о нем.

Время катится песней неспетой,

Исчезая вдали, день за днем…

 

Я же взглядом прикован к экрану.

Пусть расколется чья-то душа!

…Снова в море идет Ориана –

Как чертовски она хороша!

+++++100