Перейти до змісту
Український політичний форум

Патриот Украины


Гість NazSoz

Рекомендовані повідомлення

промова Корчинського як вступ

 

...http://sna.in.ua/archives/13518

 

продовження пародії на справедливість

 

.....http://sna.in.ua/archives/13523

 

 

26 березня 2012 році у Києво-Святошинському районному суді продовжився розгляд справи так званих «васильківських терористів» – Ігоря Мосійчука, Сергія Бевза і Володимира Шпари, яких звинувачують у підготовці теракту (підриву пам’ятника Леніну у Борисполі) і незаконному поводженні зі зброєю і вибухівкою.

 

Суд тривав з 15:00 до 23:00. Ми ледь не здуріли усі.

 

ТАКОГО ФАРСУ І ЗНУЩАННЯ З ПОНЯТТЯ «СПРАВЕДЛИВИЙ НЕЗАЛЕЖНИЙ СУД» Я ЩЕ НЕ БАЧИЛА. Ні в суді над Запорожцем, ні в суді над авторами яєчні на Вічному вогні, ніде – ну, може, хіба що в суді над Сергієм Костаковим, коли суддя більш ніж півроку тримала людину під вартою, з перших днів маючи у розпорядженні відеозапис, який однозначно підтверджував її невинність.

 

Але я ніколи не бачила судів, коли свідок, схований під вигаданим ім’ям і прізвищем, дає свідчення по рації, знаходячись в іншому приміщенні, і НІХТО, включно з підсудними, захисниками і суддею, не знає, хто це такий. Причому свідок не називає не тільки себе, а також не повідомляє ніяких подробиць, які могли б довести, що він там справді там був і бачив, тобто, що він справді є свідок, а не підставна особа. На половину додаткових питань цей свідок, схований під псевдонімом «Ярмоленко», відмовлявся відповідати, аргументуючи це тим, що це може його викрити. Хоча саме ці відмови його й викривають. Видає себе за симпатика організації «Патріот України», що був на кількох зборах і вишколах, а сам розмовляє, як вміють розмовляти лише професійні військові або правоохоронці, і поняття не має, хто такий Микола Сціборський. Тобто, він мало того, що СБУшник – він ще й погано підготовлений СБУшник.

 

А рація ще й постійно барахлить. Знущання, одним словом – і з людей, і з правосуддя.

 

Наскільки я зрозуміла, у КПК справді є норма, яка дозволяє наявність і допити таких «свідків». Не знаю, чи є ця норма і в новому КПК, якщо є – негайно треба міняти.

 

Отже, ситуація така. Свідків звинувачення у справі «васильківських «терористів» – вагон і маленький візочок, але всі вони – бізнесово-політичні конкуренти підсудних і можуть давати свідчення лише у стилі: хтось мені розказував, як його знайомий на сайті прочитав, що вони когось побили, а їхній конкурент на виборах заявляв, що вибори вони сфальсифікували.

 

Реальних свідків звинувачення – тих, що можуть свідчити по суті справи – про нібито знайдену у хлопців зброю і вибухівку і нібито планований ними теракт – якщо я правильно все розумію, лише троє.

Перший, Юрій Бойко, що фігурує у матеріалах справи як Дорошенко, дав неправдиві покази під тиском, включно з побиттям, майже одразу відмовився від них і перетворився на свідка захисту. Це той самий хлопець, розмову якого з СБУшником Дмитром Єрмаковичем дуже вдало відзняли журналісти TVi.

 

Другий, Олександр Крикунов – добрий знайомий підсудних, співпрацював із ними у Василькові в якості юриста. Погляди їхні не поділяє, на вишколах не був і т.д. У нього під час обшуку знайшли незареєстрований пістолет (за словами самого Крикунова, він не знав, що це бойова зброя, бо на ньому було написано «Макет» – вочевидь, перероблений ствол), триває розслідування кримінальної справи, підозрюваний знаходиться на підписці про невиїзд. За такий пістолет, наскільки я знаю, можна дати умовно, а можна – кілька років. Уявляєте, які це дає розкішні можливості тиску на свідка? В такій ситуації, щоб не обмовити людей, треба бути або святим, або ідейним революціонером. Не знаю, як у підсудних і їхніх близьких, а в мене на цього Крикунова навіть злості нема, мені його шкода.

 

А третій свідок – і є цей вигаданий «Ярмоленко», роль якого виконує погано підготовлений СБУшник. Цікаво, що нічого особливо компрометуючого підсудних він не сказав – лише те, що нібито після підриву «тризубівцями» погруддя Сталіна у Запоріжжі (яке вони насправді не підривали, і патріотівці не могли про це не знати), керівники ПУ у вузькому колі обговорювали, що непогано було б зробити аналогічну акцію на Київщині, щоб розпіарити ПУ. (Ще й плутався, де відбулася ця розмова – у лісі чи в кафе). В принципі, це все, на досудовому слідстві цей «свідок» розповів значно більше.

 

Ще одна весела історія – як у мене задзвонив мобільний (ну забула знову вимкнути після перерви – буває), і суддя Юрій Сергійович Бурбела наказав мене вивести. До цього мобільні дзвонили кожні 10-15 хвилин, бо людей у залі було багато, і суддя їм за це навіть зауважень не робив. Також люди перемовлялися між собою і дехто заробив зауваження, але вивести не наказали нікого – тільки мене. Треба було бачити цей спалах агресії з боку судді – адресно проти мене. Я звісно, вибачилася перед судом і пообіцяла, що більше не повториться, але він наказав все одно мене видалити. Я кажу: «Інших не видаляли, лише журналіста, щоб не було кому висвітлювати допит свідка?». Охоронець буквально фізично почав мене виштовхувати, я стала поперемінно обурюватися і перепрошуватися, бо політичні розправи висвітлювати комусь же треба, і врешті-решт від дверей суддя мене повернув.

 

Потім я провела невеличке розслідування і дізналася, що він чудово знає, хто я така, і уважно читає мої «стенограми» з судових засідань. Цього разу «стенограма» виявилася особливо довжелезною, і я збиралася її не публікувати, бо мені важко обробляти такий величезний матеріал, а вам – його читати. Але якщо вже сам суддя так впевнений, що мої «стенограми» перешкоджають неправедному судочинству, то я просто змушена викласти все, від першої літери до останньої крапки.

 

Щоб закінчити тему про невчасний телефонний дзвінок – скажу так. Це справді негарно, коли під час судового засідання пищить мобілка, і я визнаю свою провину. Але негарно – це не юридична категорія. Якщо оперувати категоріями «гарно-негарно», то негарно присікуватися до одного за те, що роблять всі (до речі, саме це, але в масштабах держави, роблять наші можновладці). Якщо ж оперувати юридичними категоріями, то ми, слухачі і преса, навряд чи зобов’язані робити щось, про що нас не було попереджено на початку судового засідання. А раптом хтось вперше в суді і не знає, що треба вимикати мобільні?

 

І ще одне. Помічали, що більшість суддів у разі будь-яких зауважень з боку захисту чи підсудних, будь-яких реплік із залу (а буває, що душа кричить) починають казати про «неповагу до суду»? Причому кажуть вони це частіше, ніж певні асоціальні елементи кажуть один одному сакраментальну фразу: «Ти мєня уважаєшь?». Ці елементи із хворобливою настійливістю вимагають поваги до себе. А чому? Бо їх ніхто не поважає, причому заслужено. Точнісінько так, як наші суди.

 

І тільки тепер – довжелезний КОНСПЕКТ ЗАСІДАННЯ. Розумію, що важко, але прочитайте – воно того варте.

 

До початку засідання було відомо, що сьогодні мають заслухати двох свідків – свідка обвинувачення Олександра Крикунова і Юрія Бойка, що фігурує у матеріалах справи під псевдонімом Дорошенко. Але Бойка допитати не встигли, допитали оцього вигаданого свідка «Ярмоленка» і Олександра Крикунова (не до кінця, бо настала одинадцята ночі). Обоє, ясна річ, свідки обвинувачення.

 

Суд почався із запізненням більше, ніж на годину – о 15:05.

 

Суддя Юрій Сергійович БУРБЕЛА повідомляє, що на сьогодні викликані свідки Крикунов, Дорошенко, Ярмоленко. Щодо двох останніх застосовані заходи безпеки відповідно до ст.303 Кримінально-процесуального кодексу – їхні допити можуть проводитись за допомогою технічних засобів – коли свідок знаходиться в іншому місці. Питання про допит таким чином свідка Ярмоленка Олександра Антоновича ставиться на обговорення.

 

Прокурор не заперечує. Адвокат Мосійчука Оксана МЕЛЬНИК заперечує – за її словами, ця особа не підпадає під захист, оскільки всі її анкетні дані зазначені у матеріалах кримінальної справи. Решта адвокатів підтримують цю позицію, оскільки в матеріалах кримінальної справи ніде не сказано, що щодо цього свідка застосовані заходи безпеки і його анкетні дані змінено. (Про «Дорошенка», наприклад, є така позначка).

 

(Річ у тім, що цього свідка ніхто не знає, близькі і захисники підсудних взагалі сумніваються в його існуванні – О.Б.) Адвокат Бевза ЛУШАКОВ м’яко каже про це – вочевидь, каже він, Олександр Ярмоленко є справжнім ім’ям і прізвищем, а з підсудними він спілкувався під вигаданими, бо вони його не знають. Адвокати просять допитати цього загадкового свідка у загальному порядку, викликавши його у суд і не звужуючи право адвокатів ставити йому питання, що є обмеженням права на захист.

 

Підсудний Ігор МОСІЙЧУК каже, що ознайомився зі стенограмою попереднього засідання і що на ньому не йшла мова про допит свідка Ярмоленка. На сьогоднішнє засідання були викликані двоє – Крикунов і «Дорошенко». Суд навіть не з’ясовує, чи вони з’явилися, натомість ставить на обговорення питання про допит іншого свідка.

Мосійчук вважає, що вирішувати питання про допит Ярмоленка можна лише після того,

як буде оголошено його заяву про те, що він хоче бути під захистом, або вмотивоване подання прокурора – чому цей свідок має бути під захистом.

 

Мосійчук виглядає хворим – у нього тремтить голова. Особливо сильно це помітно, коли він розмовляє.

 

Підсудний Володимир ШПАРА каже, що якщо у матеріалах справи не вказано, що даний свідок підлягає захисту і що його анкетні дані змінено, то він і не має підлягати захисту. Інакше це подлог.

 

СУДДЯ постановив: допитати свідка, зазначеного в обвинувальному висновку як «Ярмоленко», в порядку, передбаченому статтею 303 КПК – тобто, із застосуванням технічних засобів. Аргументує це тим, що для забезпечення безпеки свідка суддя з власної ініціативи має таке право.

 

Жах! Якщо я правильно все розумію, свідка будуть допитувати «по телефону», і за нього зможе давати відповіді якийсь СБУшник – О.Б.

 

Виявляється (зі слів судді), що свідки «Дорошенко» і «Ярмоленко» фігурують у справі під одним номером – свідок 2.

Від Крикунова теж надійшла заява, щоб допитувати його з іншого приміщення, або в закритому режимі, без присутності підсудних (вочевидь, соромно йому брехати в очі своїм колишнім добрим знайомим – О.Б.). Свідок «Дорошенко» (Юрій Бойко), навпаки, з’явився і подав заяву, аби щодо нього скасували заходи безпеки.

 

Від свідка Ярмоленка надійшла заява: він хоче, щоб його захисником був Сімутін Роман Вікторович. Сімутін присутній у залі, надає свої документи приватного адвоката. Але у нього немає договору між ним і клієнтом, тому на даний час суд відмовляє йому у допуску до участі у справі в якості захисника Ярмоленка, але в подальшому це питання може бути розглянуте знову. Сімутін іде за потрібними документами.

 

Суддя ставить на обговорення заяву Крикунова про допит його або без участі підсудних, або за допомогою технічних засобів з іншого приміщення, або зовсім звільнити його від допитів.

 

Прокурор – за допит Крикунова за допомогою технічних засобів.

 

Адвокат ЛУШАКОВ категорично проти задоволення заяви Крикунова – адже допити і очні ставки з Крикуновим проводилися під його власним ім’ям, і він жодного разу не заявляв, що йому загрожує якась небезпека. А покази Крикунова є основою обвинувачення, без них справу можна закривати. Особа, яка каже, що дає правдиві покази, має прийти і дати їх у суді. Тим більше, що Крикунов у своїй заяві нічим не вмотивував своє прохання, там нема жодного слова про те, що йому загрожує якась небезпека чи він боїться застосування якихось незаконних заходів проти нього. Прокурор, підтримавши його заяву, також не навів обгрунтування.

 

СУДДЯ БУРБЕЛА перебиває: у заяві є посилання на загальновідомі витяги з КПК, я це не зачитував і, можливо, пропустив аргументи Крикунова. Читає знову. Крикунов пише, що справа має суспільний резонанс, постійно проводяться акції на підтримку підсудних, а в залі є члени організації, до якої вони належать, тому він боїться.

 

Адвокат ЛУШАКОВ: але ж ім’я Крикунова і всі дані відомі підсудним і їхнім знайомим від самого початку. Якщо за час досудового слідства відносно Крикунова не було жодних незаконних дій, то голослівна заява про те, що правдиві свідчення в суді можуть загрожувати свідку, є безпідставною. Людей в суді зараз небагато, більшість із них – захисники…

 

СУДДЯ: «Але ж людина вважає, що йому загрожує небезпека! Яка різниця, буде він тут стояти, чи ви всі будете чути його голос і зможете задати йому питання?».

 

«А в очі подивитися?» – тихенько каже Наташа Шпара, дружина підсудного Володимира.

 

Адвокат ЛУШАКОВ: Допит вночі, після тривалого затримання, який проводився з Крикуновим під час досудового слідства, і допит у відкритому суді – це велика різниця. Ми підозрюємо, що його попередні покази були дані під тиском. Стоячи у публічному суді, перед суддею, він може заявити про це. А коли він в іншій кімнаті, ми не знаємо, хто поруч з ним сидить, підказує йому, тисне на нього. Давати покази відкрито означає для свідка звільнення від будь-якого тиску. Проти нього порушена кримінальна справа відповідно речей, вилучених у нього під час обшуку одночасно з обшуком у підсудних – тобто, він є вразливим для тиску. Публічний допит – це захист свідка.

 

Решта захисників підтримують свого колегу. Суддя весь час перебиває адвокатів і просить не забирати забагато часу і не давати ніяких оцінок.

Адвокат МЕЛЬНИК додає, що у даному випадку підсудні знаходяться під арештом, а у Крикунова є захист-супровід, приставлений до нього. Якщо він все одно боїться, прошу суд частково задовольнити його заяву і провести його допит у закритому засіданні.

 

МОСІЙЧУК нагадує, що покази Крикунова були дані в іншому статусі – підозрюваного. Він вважає, що Крикунова необхідно допитувати у судовій залі, можливо – у закритому засіданні. Але перш ніж прийняти рішення, прошу ознайомити мене і мого захисника з документом, який підтверджує, що Крикунов перебуває під захистом.

 

СУДДЯ: Ніде у справі це не зазначено. Чому свідок так сформулював свою заяву, невідомо. Але незалежно від того, застосовані щодо свідка чи ні такі заходи безпеки, він має на це право.

Підсудний ШПАРА підтримує позицію захисників, хоче, щоб Крикунова допитували у загальному порядку, бо ніякої загрози від якоїсь міфічної організації Крикунову нема, Шпара не бачить у залі представників жодної організації.

Бевз підтримує позицію адвоката Лушакова.

 

СУДДЯ приймає рішення: задовольнити клопотання свідка Крикунова і допитати його із застосуванням технічних засобів з іншого приміщення, яке знаходиться за межами приміщення суду.

 

На останній лавці у залі тихенько сидить 10-річна дівчинка.

Клопотання ПРОКУРОРА: видалити із залу дитину, оскільки закон забороняє особам молодше 16 років, якщо вони не є учасниками судового процесу, знаходитись у залі. Суддя каже батькам дитини встати. Встають Наташа Шпара і Володимир, підсудний. Дівчинку виводять. «Вона вам заважає?» – виривається у Володимира. «Закон є закон», – каже прокурор. Суддя – Шпарі: «Ви так ставитеся до законів України?».

 

Микола КОХАНІВСЬКИЙ каже щось із залу, суддя його піднімає. «Хочу бачити правдиве засідання, а не той фарс, який відбувається», – каже Коханівський. Суддя робить йому зауваження.

 

Суддя оголошує, що починається допит свідка Олександра Крикунова. Його допитуватимуть по рації, яка в руках у судді.

 

Суддя вмикає рацію і просить свого співрозмовника представитись.

- Ярмоленко Олександр Антонович, – відповідає рація.

- Ваш допит відкладається, оскільки захисник не надав суду договору або ордеру, тобто документу, який би підтверджував його повноваження. Тому суд постановив допитати спочатку свідка Крикунова. Якщо Крикунов знаходиться поза межами кімнати, де ви зараз перебуваєте, покличте його і передайте рацію.

 

- Мій адвокат з документами буде тут за кілька хвилин. Мене сьогодні будуть допитувати?

 

Суддя знову питає про Крикунова. «Свідок Крикунов буде за 5-7 хвилин», – відповідає рація.

 

Зал голосно обурюється: «Що за цирк? Що відбувається? І це допит? Звідки ми знаємо, хто це такий?»

 

- Ваша честь, ви дивитесь мені в очі і кажете, що це суд? Та це ж жахіття! – встає і каже мама Сергія Бевза. – Хай ця людина хоч стоїть тут і бреше їм в очі!

 

- Ви намагаєтеся зірвати розгляд справи, – суддя. – Може, ви ще транспарант сюди принесете? Людина дає свідчення…

- І це свідчення?! Я не можу на це дивитися. Хай він тут стане і бреше їм і вам в очі.

 

- Щодо вас мають бути зараз застосовані заходи, і якщо суд їх не застосовує, то це тому, що він не хоче накаляти обстановку.

 

МОСІЙЧУК: У нас протест. Свідки зараз спілкуються між собою! Все робиться на догоду СБУ. Ми змушені будемо відмовитись від захисту, перестати брати участь у судових засіданнях і оголосити безстрокове голодування!

Звинувачення знищує нас, знищує фізично. Обох свідків не можна допитувати після того, як вони спілкувалися між собою. Якщо ви хочете нас знищити фізично, знищуйте, але ми будемо боротися до останнього! Я 20 років боровся за цей прапор і цей герб, під яким Ви сидите. Це кривосуддя!

 

Далі Мосійчук каже про те, що лист від ГО, долучений до справи на минулому засіданні, написаний фальшивою організацією, яка не знаходиться за зазначеною у листі адресою, а її керівник притягався до кримінальної відповідальності за давання хабаря. «Всі наші і нашого захисту клопотання відхиляються, лише клопотання звинувачення беруться до уваги».

 

- Ви намагаєтеся чинити тиск на суд і погрожувати? – каже суддя.

- Ні. Ми вимагаємо правосуддя, а не кривосуддя.

 

Підсудні встають і не хочуть сідати: «Ми можемо і гімн заспівати». «А ми підтримаємо», – неголосно каже Коханівський.

 

СУДДЯ: Суд прийняв рішення, як допитувати свідків. Для їхнього допиту потрібні певні умови, які забезпечує технічний персонал. Звідки ви взяли, що вони спілкуються між собою? Так, вони знаходяться біля одного і того ж приміщення і будуть користуватися одним і тим же технічним засобом. Що тут дивного?

 

МОСІЙЧУК: але ж слухавку взяв не технічний працівник, а свідок Ярмоленко.

 

Одна із присутніх у залі каже тихенько, що впізнала голос свідка Ярмоленка – це СБУшник – майже точно той самий, що незадовго до арешту телефонував Шпарі і морочив голову з приводу пам’ятників Леніну і листівок (аудіозапис я викладала раніше).

 

До залу запрошують СІМУТІНА, захисника «Ярмоленка». Він приніс необхідні документи. Адвокат Оксана МЕЛЬНИК просить ознайомитись із цими документами. Після ознайомлення вона каже, що вона проти допуску Сімутіна в якості адвоката свідка «Ярмоленка», бо підпис на угоді з адвокатом явно не відповідає двом його підписам у матеріалах справи, які теж є різні. «Ви експерт-криміналіст?» – питає суддя. Адвокат Мельник наполягає на графологічній експертизі, яка порівняє ці підписи. Суддя відмовляє у задоволенні цього клопотання як необгрунтованого.

 

Адвокат ЛУШАКОВ: Підписи настільки явно різні, що для того, щоб це побачити, нема потреби в експертизі. У нас є три підписи свідка «Ярмоленка» – і всі вони повністю різні.

 

Суддя звинувачує адвокатів у затягуванні справи, і в тому, що вони не є експертами, щоб порівнювати підписи.

 

Захисник БЕВЗ (батько Сергія). Ми не можемо бути впевнені, що в одній кімнаті не знаходяться два свідки одночасно…

СУДДЯ перебиває: Але ж у «Ярмоленка» є адвокат, який несе відповідальність. Спитайте у нього, з ким він угоду уклав.

 

БЕВЗ-старший: Оскільки справа Крикунова виділена в окрему справу, на нього може здійснюватися тиск. Я як захисник прошу повернутися до розгляду цієї справи, щоб Крикунов допитувався не по рації. Бо невідомо, хто там за спиною у Крикунова стоїть і примушує його, бо кримінальна справа проти нього не закрита. І невідомо, чи це «Ярмоленко», чи слідчий СБУ Єрмакович, чи ще хтось. Я пропоную допитати їх у закритому засіданні.

 

- Ви пропонуєте видалити представників ЗМІ? – із натиском каже суддя, явно розраховуючи, що батько Бевза скаже: «Ні, ніколи». «Хай буде без преси, зате будуть свідки – захисники» – каже старший Бевз.

 

Адвокат Шпари каже, що адвокат Сімутін, імовірно, уклав угоду з людиною, якої не існує.

 

СІМУТІН, адвокат «Ярмоленка», каже про різні нюанси КПК і судочинства і, головне, підтверджує, що «Ярмоленко» – прізвище вигадане, змінене, він, адвокат, про це попереджений і документів у «Ярмоленка» не вимагав.

Адвокат МЕЛЬНИК одразу ж намагається спитати – наскільки я зрозуміла, про те, який у них договір і як відбувається оплата праці адвоката, якщо немає справжнього імені підзахисного.

Адвокат Сімутін каже, що адвокат не повинен працювати з корисливих мотивів. (Знаю з дитинства – там, де починають казати про високі матерії, завжди ховається якась підлість – О.Б.)

 

МОСІЙЧУК висловлюється проти допуску саме Сімутіна до захисту Ярмоленка, бо цей адвокат був присутній на судових засіданнях.

 

«Ви підписали правову угоду з трольом, з неіснуючою людиною, – каже Володимир ШПАРА адвокату Сімутіну. – Навіть не маючи юридичної освіти, я розумію, що це нонсенс».

 

- Я бачив людину, – каже Сімутін. – І я трохи знайомий з нею, він попросив мене про захист.

 

- Не посміхайтеся, – каже суддя підсудним у клітці. – Не посміхайтеся, не ловіть.

 

Адвокат Бевза ЛУШАКОВ додає додаткові підстави проти допуску Сімутіна: бо адвокат визнав, що на угоді підпис стоїть іншої особи.

 

СУДДЯ: А яким чином, на вашу думку, має бути укладена угода з людиною, щодо якої застосовані заходи безпеки?

 

ЛУШАКОВ: Коли не можна підписати угоду, є ордер.

СУДДЯ: Ваша некваліфікованість вражає. Якщо адвокат від адвокатського об’єднання – тоді ордер. Якщо приватний – угода.

 

ЛУШАКОВ: Тоді цей свідок має підписати угоду на очах у судді.

СУДДЯ: Я ж цього свідка в очі не бачив.

ЛУШАКОВ: Ви маєте на це право.

СУДДЯ: То ви що, пропонуєте мені вийти, піти до свідка…

ЛУШАКОВ: Я пропоную відкласти допит «Ярмоленка» і допитати Крикунова. Бо щодо «Ярмоленка» є обгрунтовані сумніви. Ми його жодного разу не бачили, ми не знаємо, хто це такий. Якщо цього не буде знати навіть суддя, який же це свідок?

 

СІМУТІН: Яка логіка у ваших словах? Прийде людина, назветься Ярмоленком Олександром Антоновичем – що це вам дасть? Ви ж все одно не дізнаєтеся, хто це.

 

Суддя оголошує перерву на 20 хвилин для того, щоб суд мав можливість переконатися, з якою особою адвокат Роман Сімутін уклав угоду.

 

На виході батько і захисник Сергія Бевза намагається щось спитати у Сімутіна, але той, не відповідаючи, уходить. «Одразу по фейсу видно, що це СБУшник», – каже Микола Коханівський.

 

У залі тим часом починають слухати іншу справу. Ми всі виходимо у коридор, де стоять великі столи і лавки. За один сідаю я з ноутбуком, на інший адвокат Оксана Мельник кладе стосик документів – і стіл розвалюється. Символ??

 

Анна МОСІЙЧУК, дружина, каже Сімутіну: «Як ви можете? Людей звинувачують у таких злочинах…» «Я тільки зайду і засвідчу, що людина там сидить і її не катують» – відповідає той.

- А чому ви тут у залі, а не зі своїм підсудним? – питає Оксана Мельник.

- Чому ваш договір із підзахисним не затверджений підписом третьої особи? – питає батько Бевза. У залі назріває сварка. «Не витрачайте час, він обслуговує Службу Безпеки України», – каже адвокат Лушаков. Сімутін, звісно, із цим не погоджується. Приходить суддя, суд продовжує.

 

СУДДЯ БУРБЕЛА: Суд оголошував перерву, для того, щоб пересвідчитись в особі свідка Ярмоленка і добровільності його волевиявлення. Повідомляю: суд переконався, що особа, щодо якої застосовані заходи безпеки, що зазначена як свідок «Ярмоленко» – це дійсно та особа, що проходить по матеріалам кримінальної справи, щодо якої є документи, які не підшиваються до матеріалів кримінальної справи і не підлягають оголошенню. Крім того, з’ясовано питання щодо підпису. Свідок заявив, що, дійсно, він умисно змінив свій підпис з метою, щоб неможливо було його ідентифікувати.

 

Суддя відправляє адвоката Сімутіна до його підзахисного «Ярмоленка». Поки він іде, суддя дорікає присутнім за зловживання своїми правами і витрату часу. Каже, що суд обов’язково має дослідити всі матеріали і аргументи, представлені стороною звинувачення. Аргументи сторони захисту будуть розглянуті теж.

 

Адвокат ЛУШАКОВ подає клопотання про оголошення марки рації і її ТТХ для фіксації у протоколі. Суддя не знає, передає рацію захисникам.

 

МОСІЙЧУК: А на третій рації сидить Мітя Єрмакович, слухає і підказує свідку.

 

ЛУШАКОВ робить висновок, що суд має намір використовувати рацію без серійного номеру з від руки проставленим номером 708. Це є рація, яка не дозволяє одночасно слухати, що відбувається у тому приміщенні, де перебуває свідок. У той час, коли хтось задає питання свідку, адвокат чи хтось інший можуть йому підказувати.

 

Рація оживає в руках у судді, СІМУТІН по рації каже, що в кімнаті біля нього лише його клієнт.

 

ЛУШАКОВ просить замінити технічні засоби на такі, які дозволяють одночасно чути, що відбувається у тому приміщенні – чи не чиниться тиск на свідка, чи ніхто йому не підказує.

Суддя відмовляє – на підставі того, що інших технічних засобів немає. А в законі не передбачено, якими саме технічними засобами можна користуватися, а якими ні, і які мають бути до них вимоги.

 

ПОЧИНАЄТЬСЯ ДОПИТ СВІДКА «ЯРМОЛЕНКА ОЛЕКСАНДРА АНТОНОВИЧА».

Голос і манери безпомилково видають у ньому людину військову.

 

Цей допит вартий того, щоб прочитати його від початку до кінця. Через те, що розмова по рації відбувається з паузами, мені вдалося записати розмову практично дослівно.

 

СУДДЯ: Ми розуміємо, що ваші дані змінені, але все-таки: рік народження, де і ким працюєте, чи відомі вам обставини, через які вас викликали?

 

- (довга пауза) 1986 р.народження, не працевлаштований. Обставини відомі.

 

Суддя роз’яснює свідку його права і попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення. (Цікаво, хто буде відповідати, якщо людини немає?..)

 

Суддя оголошує попередження ШПАРІ за розмови у клітці без дозволу головуючого.

 

СУДДЯ: Хто знаходиться поруч з вами?

«ЯРМОЛЕНКО»: Мій адвокат.

- Чи є ще якісь особи в приміщенні?

- В приміщенні більше нікого немає.

- Пане захисник, ви підтверджуєте слова свідка?

- Так, я підтверджую слова свідка.

- Пане свідок, розкажіть про обставини справи, які вам відомі. Почніть з того, чи знайомі ви з підсудними і якщо так, то з якого часу, у зв’язку з чим, чи немає між вами неприязних відносин.

 

«ЯРМОЛЕНКО»: Я знайомий з переліченими вами особами, неприязних відносин немає.

З переліченими вами особами я знайомий в середньому півтора-два роки, познайомилися в різний час, з кимось більше знайомий, з кимось менше.

 

СУДДЯ: З приводу вилучених саморобного вибухового пристрою, листівок, в яких наявні заклики щодо насильницької зміни влади в Україні, щодо вилучення боєприпасів, зброї або наркотичних засобів у вказаних підсудних вам щось відомо?

 

- Мені відомо про виготовлення вибухового пристрою із засобів масової інформації.

- Якесь відношення підсудні мають до цього вибухового пристрою?

- (довга пауза) Я затрудняюсь відповісти на це питання.

СУДДЯ (зітхає). Щодо інших перерахованих мною обставин і вилучених предметів вам щось відомо?

- Серед перелічених вами осіб мені відомо, що серед них обговорювався момент виготовлення саморобного вибухового пристрою.

- Розкажіть про обставини, які вам відомі з цього приводу.

- Питання щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою обговорювалося у вузькому колі керівників організації у позаорганізаційний час.

- Якої організації, якими керівниками, коли саме і звідки вам про це відомо?

- Мені відомо це від них самих, і обговорювали вони це у моїй присутності.

- Ви можете конкретизувати – від кого і ким обговорювали?

- Шпара і Бевз прізвища.

- Що саме Шпара і Бевз обговорювали у вашій присутності стосовно вибухового пристрою?

- Після підриву пам’ятника Сталіну у Запоріжжі ними обговорювалася ситуація, що було б непогано зробити таку ж акцію від імені організації «Патріот України».

- А де саме це обговорювалося? Крім цього, ще щось відомо? Чи здійснювали вони конкретні кроки чи це все на рівні розмов?

- Дане питання обговорювалося ними під час проведення певних вишколів.

 

- Розкажіть про вишколи – що це таке, яке відношення до них мають підсудні, хто у них брав участь?

- Керівниками вишколів були Шпара і Бевз.

- Поясніть всім, що таке вишколи.

- Збір активістів організації «ПУ» для проведення воєнізованих тренувань із застосуванням пневматичної зброї, а також ідеологічна підготовка членів організації.

 

- В яких діях це проявлялося реально? Хто що робив на цих вишколах і для чого вони потрібні, яка їх мета, вона вам відома?

- Самовдосконалення активістів організації під час занять. Як правило, вони проводилися у лісосмузі, відпрацьовувалися прийоми рукопашного бою, прийоми зі зброєю ножовий бій, а також ідеологічна підготовка, яка проводилася лідерами організації.

- Що за ідеологічна підготовка?

- Активістами організації поширювалась ідеологія соціал-націоналізму, яка пропагується в організації «ПУ».

- В чому суть цієї ідеології, ви обізнані? І якесь відношення до якихось насильницьких дій вона має? Якщо так, то яке саме?

- Про ідеологію соціал-націоналізму можна дізнатися зі всесвітньої мережі Інтернет… У свій час я був прихильником організації «ПУ» і вивчав зазначену ідеологію.

 

- Стосовно вибухового пристрою ви нам все повідомили, що знали?

- (довга пауза) У моїй присутності серед керівників Бевз і Шпара неодноразово обговорювали ситуацію навколо пам’ятника Сталіну у Запоріжжі, а також висловлювали думки щодо того, що було б непогано провести аналогічну акцію від імені «ПУ», щоб надати резонанс і зробити піар-акцію для організації, щоб інші націоналістичні організації почали з нею рахуватися.

- Ви повідомили все, що вважали за необхідне, суду?

- По заданим питанням більше нема чого сказати.

- Питання вам ще ніхто не задавав. Це суд просто намагався з’ясувати, по яких питаннях ви можете дати свідчення. Вільно можете щось додати?

- (пауза) Додати нема чого.

- Тоді будуть питання. Спочатку прокурор, потім захисники, потім підсудні, потім головуючий.

 

Рацію передають прокурору:

 

ПРОКУРОР: Чи допитувалися ви на досудовому слідстві, чи надавали ви покази добровільно, якщо на вас впливали, хто і яким чином?

- Так, давав свідчення, ніякого тиску на мене не було.

- Де і коли конкретно ви познайомилися з підсудними?

- Я познайомився зі Шпарою і Бевзом на зборах, точної дати не пам’ятаю.

- На яких зборах і де вони відбувались?

- На зборах організації, а місця кожного разу були різні. Це було на Володимирській гірці, були офісні приміщення на території МАУП, підприємства на вул. Автозаводській.

- Яке відношення Шпара і Бевз мали до цієї організації, і чи Мосійчук мав якесь відношення до цієї організації?

- Бевз – керівник київського осередку, Шпара – керівник обласної організації ПУ, а Мосійчук – це керівник організації СНА.

- Чи мав підсудний Мосійчук будь-яке відношення до організації ПУ?

- Так, він був керівником Васильківського осередку організації ПУ.

- Яка ваша роль була у вказаній організації, чи були ви її членом, чи брали участь у вишколах?

- Я був прихильником, брав участь в окремих зборах, а також у декількох вишколах.

- Ви у своїх вільних показах, які є досить стислими, надали інформацію повну суду, чи можете щось додатково повідомити щодо обставин знайомства і злочину? Чи краще ви пам’ятали ці обставини на момент допиту?

- Так, бо тоді пройшло менше часу.

 

Питання ставить авдокат Бевза ЛУШАКОВ.

- Вам відомо ім’я підсудного Бевза?

- Так, відомо, Сергій.

- Скільки разів ви були на вишколах?

- Разів 3-4, точної кількості не пам’ятаю.

- На якому саме вишколі ви познайомились з підсудним Бевзом?

- Я затрудняюсь відповісти, бо точної дати не пам’ятаю.

- Ви назвали кілька місць, де відбувалися вишколи. В якому з цих місць ви познайомилися з Бевзом Сергієм?

- Я точно не пам’ятаю.

- Коли відбувався вишкіл, де ви познайомилися з Бевзом – хоча б приблизно – рік, місяць, пора року.

- У 2010 році. Приблизно влітку.

 

- Ви колись працювали в правоохоронних органах?

- Ні, не працював.

- Коли саме ви дали заяву органам досудового слідства про застосування стосовно вас заходів безпеки?

- Я надав таку заяву після допиту у слідчого.

- У зв’язку з чим ви подали зазначену заяву, які існують загрози вашому життю і здоров’ю, чим обгрунтована зазначена заява?

- Я знаю Шпару, Бевза і Мосійчука, і я боюся за своє життя, тому мною було прийнято рішення написати таку заяву.

- Тільки факт знайомства став підставою, чи були якісь інші підстави і обставини?

- Зі слів їх оточення я знаю і не виключаю методи фізичного впливу щодо мене з їх боку.

- Хто саме з їх оточення вам повідомив зазначену інформацію?

- (довга пауза) Я не можу зазначити точно. Під час проведення вишколів я бачив їхні методи діяльності, я знаю, що вони володіють прийомами рукопашного бою, тому я злякався.

- Ви бачили Бевза на вишколах?

- Так, декілька разів.

- Скільки саме, ви можете повідомити?

- Скільки разів я приймав участь у вишколах, стільки разів я його там і бачив.

- Крім вишколу, де ви з ним познайомились, в яких місцях відбувалися вишколи, де Бевз був присутній?

- Я не пам’ятаю точно, де це було.

- Що конкретно від Бевза ви чули стосовно пам’ятника Леніну?

- Я чув, як Бевз і Шпара обговорювали акцію організації «Тризуб», а також те, що було б непогано вчинити аналогічну акцію для підняття авторитету ПУ та для надання резонансу у суспільстві.

- Коли Бевз таке говорив?

- Це було під час… (рація замовкає надовго, Лушаков кілька разів просить «Ярмоленка» повторити відповідь). Конкретної дати не пам’ятаю. Це було наприкінці зими 2011 р.

- Коли ви вперше почули про саморобний вибуховий пристрій і від кого?

- Це обговорювалося наприкінці вишколу серед керівної ланки організації ПУ, зокрема, Бевзом.

- Уточніть, коли саме?

- (дуже довга пауза) На тому ж самому вишколі, наприкінці зими 2011 р.

- У своїх вільних показах на питання судді ви дали відповідь, що почули це зі ЗМІ. Які покази вважати правдивими?

- Тоді я мав на увазі загальні розмови, а зараз кажу про конкретну дату, коли почув це від нього.

- Про саморобний вибуховий пристрій вперше ви почули з якого джерела і коли саме?

- Вперше я почув про СВП від С.Бевза на тому вишколі наприкінці зими 2011 р. А вже про факт, про цей СВП я дізнався зі ЗМІ.

- Коли востаннє ви зустрічалися з Бевзом Сергієм?

 

СУДДЯ задає уточнююче питання: Що саме ви дізналися від Бевза про СВП, а що саме зі ЗМІ?

- Під час зазначеного мною вишколу взимку наприкінці зими 2011 року я дізнався від Сергія Бевза наступне: він серед керівників ПУ, які були присутні на тому самому вишколі, обговорював акцію організації «Тризуб», саме про те, що був підірваний пам’ятник Сталіну у Запоріжжі. А після цього зі ЗМІ я дізнався через певний час, що цю особу, Бевза, було затримано і що у цій справі фігурує саморобний вибуховий пристрій.

 

- Коли востаннє ви зустрічалися або спілкувалися із Бевзом Сергієм?

- Це питання може надати можливість розсекретити інформацію щодо мого клієнта – заперечує адвокат «Ярмоленка». Суддя погоджується і знімає це питання.

 

ЛУШАКОВ: Ви дзвонили колись Бевзу по телефону?

- Так. Але не пам’ятаю коли. Я не буду конкретизувати для того, щоб ви не викрили, хто я такий.

 

- Ви колись були у Василькові?

- Так, я був у місті Васильків.

- Чи були у 2011 році влітку?

- Ні, не був.

- Чи були ви колись у приміщенні по вул.Грушевського, 7 у Василькові.

- Якщо я сказав, що я не був у місті Васильків, це однозначно показує, що я не був у тому приміщенні.

- Уточніть тоді, чи ви взагалі були у м.Васильків.

- У приміщенні не був.

 

- Ви чули від Бевза щось про його намір друкувати та розповсюджувати листівки?

- Так, чув.

- Коли саме і за яких обставин?

- Це загальновідомий факт, що Бевз займався розповсюдженням агітаційної інформації ПУ.

- З яких загальновідомих джерел вам стало про це відомо?

- Це загальновідома інформація серед учасників і прихильників організації ПУ.

- Від якої людини ви чули про це, якщо не від самого Бевза?

- Я чув це від члена ПУ на прізвисько Лис.

- Вказана особа повідомляла вам, про що листівки, які планує виготовляти чи розповсюджувати Бевз Сергій?

- Саме про зміст він не повідомляв мені.

- Вам відомо, чи володіє Бевз навичками у сфері поводження з вибуховими речовинами?

- Я не можу сказати такого.

У Лушакова питань більше немає.

 

Питання ставить адвокат Оксана МЕЛЬНИК.

- Скільки часу ви є прихильником ГО «ПУ»?

- Приблизно 2 роки.

- Кого з керівників особисто ви знаєте?

- Бевза, Шпару і Мосійчука.

- Інших керівників ГО «ПУ» ви знаєте?

- Також знаю Білецького, але з ним я особисто не знайомий.

- Чи є ви членом ГО «ПУ»?

- Ні, я не є.

- Скільки разів особисто ви зустрічалися з Мосійчуком?

- Я бачив його один раз.

- Де саме і за яких обставин?

- Я бачив його в МАУПі.

- Хто займався фінансуванням ГО «ПУ»?

- Наскільки мені відомо, Білецький.

 

- Чи відома вам така особа, як Олександр Крикунов?

- Так, ця особа мені відома.

- З якого приводу і яких підстав вона вам відома?

- Мені відомо, що Крикунов передавав гроші Мосійчуку, а потім Мосійчук передавав їх у ПУ. Точно від кого, я сказати не можу.

- А звідки Крикунов отримував ці гроші?

- Це мені не відомо точно.

- А звідки вам відомо, що саме Крикунов Олександр передавав гроші Мосійчуку?

- Зі слів членів організації.

- Надайте джерела, або ПІБ членів, від яких ви знали про цю оборудку.

- Я не можу сказати прізвища осіб, від яких саме я це дізнався.

- Коли саме ви дізналися від цих осіб, що Крикунов передає Мосійчуку гроші?

- Справа в тім, що в організації почали з’являтися гроші, і коли я запитав, мені відповіли, звідки ці гроші з’являються в організації.

- Ви, будучи присутнім на вишколах, пересуваючись, витрачали свої гроші чи кошти ПУ?

- Іноді свої, іноді ПУ.

- Хто вам особисто надавав гроші?

- Я не отримував на руки гроші, але винаймався транспорт, який відвозив нас на місце.

- Мосійчук брав участь у вишколах і коли?

- Я чув, що Мосійчук приймав участь у вишколі, який проводився у Харкові.

- Де саме у Харкові проводився такий вишкіл?

- На зазначеному мною вишколі особисто я присутній не був.

- Від кого вам стало відомо, що у Харкові має проводитись вишкіл?

- По Інтернету на сайті ПУ.

У Мельник більше запитань немає.

 

Захисник Шпари Віталій ДУНЬ:

- Ви сказали, що чули від Бевза та Шпари про те, що у вузькому колі керівники організації у позаробочий час обговорювали питання про можливість підриву пам’ятника Леніну. У якості кого ви там були присутні, якщо це були розмови керівників?

- (довга пауза) Я не буду на нього відповідати, бо це може мене видати.

Суддя погоджується, знімає питання.

- Опишіть деталі цієї розмови, хто що пропонував, хто що відповідав.

- У формі діалогу, тому визначити, хто конкретно що казав, я не можу, тим більше, що пройшов певний час.

 

- А хто ще був присутній при цій розмові, крім Бевза і Шпари?

- Я не можу назвати інших осіб.

- Ви їх не знаєте чи ви їх не бачили?

- (довга пауза, після повторення) Я не буду відповідати на це питання, бо це загрожує моїй безпеці. Інакше методом виключення можна буде зрозуміти, хто я такий.

- Чи крім Шпари, Бевза і Вас хтось був присутнй при цій розмові, і скільки?

- Так, присутні були.

- Скільки їх було приблизно?

- (довга пауза) Цього я не можу сказати з міркувань власної безпеки.

Суддя знімає питання: «Ми ж не знаємо, може, це справді йому загрожує»

 

- Ви сказали, що були присутні на декількох вишколах і навіть назвали їхні приблизні адреси. Що, на Володимирській гірці і в МАУП проводилися заняття з рукопашного бою?

- Саме там були ідеологічні збори.

- А де саме вишколи?

- У Київській області, точної адреси там немає.

- Який це район, біля якого села?

- (довга пауза). можу назвати район Пущі-Водиці, а також у Васильківському районі Путрівка.

 

- Обговорення між Шпарою і Бевзом можливості підриву були на ідеологічних зборах чи на вишколах?

- Це було одразу після проведення вишколу.

- Хто бував ще присутній на зборах, де обговорювалися важливі питання, крім керівників?

- Певні активісти організації.

- Якісь певні особи чи всі бажаючі члени вишколів?

- Тоді активісти і керівники зібралися у вузькому колі і обговорювали ці питання. А я в обговоренні участі не брав, але почув.

- Як далеко ви знаходились?

- Це було давно, я не пам’ятаю.

- Обличчя осіб, що говорили, ви бачили з цієї відстані?

- Так, і точно кажу, що це були саме ці особи.

- Де проходило обговорення, на якійсь місцевості у лісі?

- Так, це було в лісі.

- Яка частина дня це була – вечір, день, ранок?

- Це обговорювалося у другій половині дня.

- Ви сказали, що це неодноразово обговорювалося. Скільки разів і між ким, поясніть конкретно. Це обговорювалося декілька разів саме між ними? Між Шпарою і Бевзом і тими особами, яких ви не хочете називати?

- Так.

- Як довго тривали вишколи і коли закінчувалися?

- Починалися зранку, закінчувалися під вечір.

- Коли приблизно – під вечір?

- В світлу пору дня.

 

Ще один захисник Бевза:

- Яким чином ви дізналися про організацію ПУ та яке відношення ви до неї маєте?

- З мережі Інтернет, певний час був прихильником.

- Що ви розумієте під словом прихильник?

- Мене не прийняли в члени організації.

- Як відбувалося прийняття?

- Я не пройшов посвяту.

- Що представляє собою посвята?

- Я не знаю.

- Звідки ж знаєте про таку процедуру?

- Від інших членів організації.

- Від кого саме?

- Це загальновідомий факт в організації.

- Кому? Членам організації і кому саме?

- Членам організації. Називати не буду.

- Чи проходили ви службу у Збройних силах України?

- Ні, не проходив (і суддя одночасно: «Питання знімається, це не має відношення до справи»)

 

Захисник БЕВЗ (батько). Повторіть будь ласка. Скільки раз ви приймали участь у вишколах?

- Я вже відповідав на це питання. 3-4 рази. Ви задаєте одні й ті самі питання, нащо це?

 

Тут у мене дзвонить мобільний, суддя наказує вивести мене із зали. Ледь відстоявши своє право на перебування на процесі, включаюся на фразі:

 

МОСІЙЧУК: Чи відомо вам, що взимку 2011 року ви вчинили кримінальний злочин, не повідомивши правоохоронні органи про те, що планується виготовлення СВП. Я пішов би одразу в міліцію.

 

МОСІЙЧУК: Чи відомий вам громадянин Микола Сціборський?

«ЯРМОЛЕНКО»: Ні, не відомий.

- Чи відомо вам, що Микола Сціборський є автором ідеологічної праці «Націократія» яка є основою соціал-націоналізму, який ви нібито вивчали.

- Я не був членом, я був прихильником.

- Судом встановлено, що члени організації «Тризуб» не мають жодного відношення до підриву пам’ятника Сталіну у Запоріжжі.

СУДДЯ: Яким судом це встановлено?

МОСІЙЧУК: Запорізьким судом, є вже ухвала, є вирок і висновок, що члени «Тризубу» непричетні до підриву.

КРИКУНОВ: Мені все одно щодо того висновку.

 

МОСІЙЧУК: Ви сказали, що познайомились з ідеологією ПУ і з самою організацією і вийшли на її очільників через сайт цієї організації. Звідки ви знаєте, що цей сайт є саме сайтом цієї організації?

- На сайті оргаінації є її логотип, визначені певні ідеологічні моменти.

- Крім цього, інших наштовхуючих моментів ви не побачили?

- Наштовуючих на що?

- Що цей сайт, а не якийсь інший, належить цій організації, а не якійсь іншій.

- Ні.

- На вишколах, у яких ви брали участь, яка зброя використовувалась?

- Пневматична, а також макети ножів.

- Чи брали ви особисто до рук під час вишколів цю зброю?

- Яке це має відношення до справи?

- Безпосереднє. Чи брали ви участь у в підготовці, як ви кажете, це робили інші.

- Це питання може мене викрити.

СУДДЯ: якщо свідок так вважає, суд зобов’язаний зняти це питання.

 

МОСІЙЧУК: Які суми Крикунов передавав мені і кому я передавав їх, і звідки ви про це дізналися?

- Саме які суми, краще знати вам.

- Ну, а може, йшлося про сто гривень Бевзу на проїзд до міста Києва.

- В даному випадку йшлося про фінансування всієї організації, а не про сто гривень.

- Який був порядок цифр?

- Мені точно невідомо.

 

ШПАРА:Чому мені ваш голос незнайомий?

- Мій голос змінено. (Всі сміються, суддя каже, що це нормально). І це не має відношення до справи.

- Ви сказали на досудовому слідстві, що познайомилися з нами в грудні 2010 р., а зараз – що знаєте пітора-два роки.

- Я казав, що це було влітку 2010 року, і яке це має відношення?

- У якому місті?

- Це може мене викрити.

Суддя знімає питання.

- Ви сказали, що вишколи відбувалися у лісосмугах. В яких лісосмугах, можете сказати точно?

- (пауза) я вже відповідав на це запитання. Це лісосмуги у Київській області і Пуща-Водиця

Суд знімає це питання: «Ближче до справи».

Шпара: Він каже про обставини, яких не було. Він каже неправду.

 

ШПАРА: Ви точно вказали, що керівником київського осередку ПУ є Шпара, а васильківького – Мосійчук?

- Мосійчук є керівником Васильківського осередку СНА, а також ПУ у Василькові.

- Звідки вам стало відомо, що підсудні є керівниками того, що ви назвали?

- Зі слів членів організації.

- Зі слів кого саме ви це почули?

- Відповідь на це питання може мене викрити.

Суддя знімає питання.

- В якому саме місяці і році ви перебували на вишколі, куди нібито надавала транспорт організація?

- Це може мене викрити у зв’язку з тим, що вишколів було не так вже й багато, і ви можете дізнатися, хто я.

 

- Звідки ж ви знаєте, скільки було вишколів?

- Після кожного у мережі Інтернет з’являється звіт про його проведення.

- Ви на допиті у обласному УСБУ казали, що закінчили ПТУ. Правильно?

- Так.

- Де саме відбувалися вишколи у селищі Путрівка?

- У лісосмузі, я точно у географії там не розбираюся.

- Ви там були присутні?

- Я не можу надати відповідь на це питання.

- Скільки років ви перечитуєте сайт, який нібито належить організації ПУ?

- З 2009 року.

- На чому базуються три кити, на яких базується ідеологія соціал-націоналізму?

- Ми не на екзамені!

- Ви читали сайт організації ПУ?

- Так, я читав сайт.

 

Шпара: ця людина не знайома з діяльністю організації взагалі.

Суддя: але ж ви і нам розповіли не так багато про діяльність вашої організації. Про трьох китів нічого не казали.

Шпара поривається розказати, суддя каже: «Після допиту».

 

ШПАРА: «Ви знайомі з громадянином Єрмаковичем?»

- Ні, даний громадянин мені невідомий.

 

МОСІЙЧУК: Чи відомо вам, кого з ув’язнених членів ПУ називають вождем?

- Білецького

- Чим я займався, що я конкретно робив у МАУП, коли ви мене побачили?

- Ви приймали участь у зборах організації.

- Я проводив збори, чи просто сидів слухав? Що я робив?

- (довга пауза) Ви були присутні.

- Крім того, що я був присутній, ще щось я робив?

- Я не пам’ятаю, це було давно.

 

ШПАРА: На яких зборах ви були присутні?

- Я не можу це сказати, це може мене викрити.

- Чим займався я на вишколах?

- (довга пауза) Спільно з активістом на прізвисько Октан ви викладали основи ножового бою.

- Можете описати мою зовнішність?

- Зріст трохи більше 1.80, худощавий, світле волосся…

- Якісь особливі прикмети на обличчі, у зовнішності?

- Голубі очі, прізвисько Гуманіст.

 

Шпара – судді: «У мене темні очі, а на обличчі шрам». Прокурору: «Поганий у вас агент Малдер».

 

Шпара-свідку: з якої відстані ви зі мною спілкувалися?

- На звичайній відстані діалогу.

- І не бачили ніяких відміток у мене на обличчі?

- Я не звертав на це уваги.

 

Адвокат МЕЛЬНИК: Звідки вам стало відомо, що у приміщенні у Василькові знаходиться вже виготовлена вибухівка?

- Мені саме про вибухівку не було відомо. Я лише знав, що є таке офісне приміщення.

- Звідки вам було відомо про це офісне приміщення і про яке саме приміщення ви зараз говорите?

- Йдеться про офісне приміщення у Василькові, точну адресу не пам’ятаю, це обговорювалось у середовищі організації.

 

Адвокат СІМУТІН каже, що йому вже набридло слухати одні й ті самі питання.

Суддя просить його вказувати, якщо якісь питання вже були.

 

Захисник Бевза ЛУШАКОВ: Ви колись пропонували Шпарі Володимиру брати участь у заходах з підриву памятника Леніну?

- Ні.

 

БЕВЗ Христина: Чи ви не є тим самим Олександром зі Славутича, який у травні 2011 році двічі телефонував Шпарі з приводу пам’ятників Леніну?

- Я взагалі не розумію, про що йдеться. Не знаю ніякого Олександра зі Славутича.

 

- У що був одягнений Шпара під час вишколів?

- В іноземний військовий камуфляж.

- А що у нього було на голові?

- Коли я був присутній – здається, нічого.

 

МОСІЙЧУК: Коли ви кажете правду – на попередньому слідстві, коли заявили, що вам було відомо…

СУДДЯ: «Питання знімається. Ви повинні спочатку заявити клопотання про ознайомлення з показами на досудовому слідстві».

Мосійчук оголошує таке клопотання, і суддя задовольняє його.

 

Суддя зачитує протокол допиту свідка «Ярмоленка». Згідно цих показів, він у 2009 р. дізнався з Інету про існування ультраправої організації ПУ, яка займається відстоюванням прав корінних жителів України. Ідеологія ПУ – соціал-націоналізм. Цілі – викорінення з території України осіб неслов’янського походження, націоналізація державних підприємств і ієрархізація суспільства не за зв’язками, а за особистими якостями людини.

 

Після закінчення ПТУ приїхав до Києва, у 2010 році через сайт, де був вказаний мобільний номер, зателефонував чоловіку, який представився мені Гуманістом, від якого я дізнався місце і час проведення зборів ГО «ПУ». Оскільки вони постійно змінюються, яке саме тоді місце мені було вказано, я не пам’ятаю. Як правило, це були парки, сквери і приміщення на території установ. Наприклад, Володимирська гірка, МАУП.

 

На зборах я познайомився зі старшинами осередків Гуманістом та Сполохом. З часом я дізнався їхні справжні прізвища – Шпара і Бевз. Пропагувалися ідеї соціал-націоналізму і обговорювалися ідеї щодо збільшення кількості членів організації і проведення акцій, маршів, мітингів, розповсюдження листівок тощо, а також вишколів, зборів для фізичгного та розумового самовдосконалення. Під керівництвом старшин тренування зі стрільби з пневматичної зброї, страйкбол, ножовий бій, промисловий альпінізм, стратегія та тактика ведення бойових дій, також старшини проводили ідеологічну роботу шляхом читання лекцій.

 

Після здійснення «Тризубом» підриву погруддя Сталіну у Запоріжжі у середовищі праворадикальних організацій націоналістичного спрямування зазначена подія викликала резонанс. У середовищі ПУ почалося обговорення здійснення подібних акцій.

Після вишколу на території недобудованого заводу у Пущі старшини і активісти на чолі з Бевзом та Шпарою зібралися в кафе, щоб обговорити те, що не можна при всіх

Старшина васильківського осередку ПУ Шпара схвалив дії «Тризубу», пов’язані з підривом погруддя Сталіна, і висловив ідею щодо доцільності аналогічної акції на території Київської області з метою підвищення авторитету ПУ. Також Шпара зазначив, що у зв’язку з указом Ющенка вони поступово демонтуються, але потрібно виконувати демонтаж більш радикальними методами.

 

Весною 2011 р. він неодноразово повідомляв, що знайшов на сайтах в Інтернеті інформацію, як виготовити СВП у домашніх умовах.

 

Влітку 2011 р. я дізнався про наявність у Шпари всіх готових компонентів і що цей СВП приводиться у дію за допомогою годинникового механізму. І що акція планувалася на кінець серпня. Я не пам’ятаю, саме Шпара чи хтось інший мені про це повідомив. Потім я дізнався, що вибухівка виготовлена і зберігається в одному з приміщень у Василькові, яке використовується організацією, але невідомо широкому колу членства.

 

Фінансування здійснювалося Крикуновим та Мосійчуком. Джерелом фінансування був О.Крикунов, а Мосійчук безпосередньо передавав кошти керівництву ПУ.

 

МОСІЙЧУК ставить питання:

- Коли ви говорили правду – на досудовому слідстві чи щойно під час допиту в суді, а саме стосовно того, що вам було відомо про наявність вибухового пристрою в приміщенні до його вилучення прцівниками СБУ.

- Я і тоді, і в даний момент говорив правду.

- В своїх показах ви сказали «до нашого осередку». У який осередок ви входили?

- «Нашого» у розумінні ПУ.

- Були, крім ПУ, якісь інші осередки? Бо у ПУ були Київський міський, Київський обласний, харківський міський і обласний… До якого ви входили?

- Я відмовляюся відповідати, у який саме осередок я входив, бо це може мене викрити.

- Але ви визнаєте тим самим, що входили?

- Я був прихильником, а не членом ПУ.

 

- Під час допиту в СБУ ви тричі назвали Шпару керівником Васильківського осередку. Сьогодні в суді – мене. Коли ви говорили правду?

- Я не путаюся у своїх показах, бо вважаю, що керівниками цього осередку були і Шпара і Бевз. Тобто Мосійчук.

 

Зал регоче.

 

МОСІЙЧУК: повертаючись до фінансування. Ким працював О.Крикунов на той момент, коли передавав мені кошти для нібито фінансування ПУ?

- Мені це не відомо.

- А звідки пан Крикунов брав ці кошти?

- На дане питання я відповідь вже надавав.

- Якщо вам було відомо, як вище зазначено у протоколі допиту, що пан Крикунов колишній голова васильківської міської ТВК, вам має бути відомо, що він став службовцем у Васильківській міськраді. То звідки ж він брав гроші?

- Мені невідомо.

 

ШПАРА: ви зазначили, що вперше були на зборах у грудні 2010 року. Сьогодні сказали, що знаєте підсудних півтора-два роки. Де саме ви говорите правду – сьогодні чи тоді на допиті?

- На дане питання я вже відповідав.

 

Адвокат ЛУШАКОВ: У своїх показах сьогодні ви сказали, що питання про підрив погруддя Сталіна у Запоріжжі обговорювали як Шпара, так і Бевз, а на допиті в управлінні СБУ про Бевза ви нічого не згадували. Поясніть, будь ласка, дану суперечність.

- Це були різні події, їх не можна співставити.

 

СУДДЯ: суд додатково оголошує показання свідка «Ярмоленка», хто і з ким розмовляв.

«Наприкінці лютого 2011 року після вишколів на території недобудованого заводу у Пущі-Водиці найактивніші прихильники ПУ на чолі зі старшинами Шпарою і Бевзом зібралися в кафе для обговорення…» Чого ви вводите суд в оману?

ЛУШАКОВ: у допиті сказано, що люди зібралися на обговорення, а не що Шпара та Бевз пропонували щось підірвати.

 

СУДДЯ: давайте не ускладнювати. Він тут згадує про Бевза.

ЛУШАКОВ: Ви сказали, що обговорення вдібулося у лісі. А у протоколі – що в кафе. Де саме ви казали правду?

- І в першому, і в другому казав правду, бо дане питання обговорювалося неодноразово.

Чому ж у допиті в СБУ ви нічого не повідомили про ту розмову, що була у лісі?

- Як мене на той час запитав слідчий, так я і відповів. Зараз я уточнюю і доповнюю свої покази.

 

Питання ставить СУДДЯ БУРБЕЛА:

- Самі можете сказати, що в протоколі допиту правда, а щось не зовсім правда?

- У зазначеному протоколі все правильно, але сьогодні я дещо доповнив свої відповіді.

СУДДЯ: У протоколі допиту сказано, що Шпара схвалив дії «Тризубу» по підриву Сталіна і запропонував організувати щось подібне. Нам ви повідомляли, що Мосійчук схвалив. У протоколі ж допиту про Мосійчука нема нічого.

- Я казав у даному випадку про Шпару та Бевза та про їхній діалог.

- Тобто, я вас неправильно зрозумів?

- Так.

- Ось тут зазначено: Шпара зазначив, що у зв’язку з указом Ющенка пам’ятники поступово демонтуються, але треба робити демонтаж за допомогою більш радикальних методів, а не просто зняття з постаменту. Чи казав Шпара чи хтось інший, що це за методи?

- Це було одним з елементів їхнього діалогу, при мені він таке не уточнював.

 

- У протоколі допиту зазначено: мені було відомо, що зазначений вибуховий пристрій повинен був приводитися у дію за допомогою годинникового механіму, а акція з підриву повинна була проводитись наприкінці серпня. Нам у судовому засіданні ви такі подробиці не повідомляли. Чи правильно слідчий все записав і звідки вам стали відомі такі подробиці?

- У протоколі все правильно. Це стало мені відомо з розмов членів організації.

 

МОСІЙЧУК: свідок не згадував мене ні тоді, не зараз.

 

СУДДЯ: Свідок, ви можете бути вільним, але майте на увазі, що в разі необхідності може бути повторний допит.

 

СУДДЯ: у нас з’явилися і свідок Крикунов і свідок Дорошенко. Для з’ясування питання про місце перебування цих свідків робиться перерва на 10 хвилин.

 

В результаті допит Дорошенка (Бойка) перенесли на наступне засідання (2.04)

 

Починається ДОПИТ СВІДКА ОЛЕКСАНДРА КРИКУНОВА, начальника юридичного відділу у Васильківській міській раді. Час – 19:50.

 

До нього приїхав адвокат – Валерій Нечитайло. Ніхто не заперечує проти допуску цього адвоката, Мосійчук каже, що знає його як адвоката Крикунова, і він допущений.

 

Один з адвокатів Бевза залишає засідання – він поспішає на потяг.

 

КРИКУНОВ: З 2009 року я працював юристом у газеті «Вечірній Васильків». Мене запросив її власник і засновник Ігор Гаврилюк. Головредом тоді був Мосійчук. У мої обов’язки входило представляти газету… (рація замовкла).

 

Скоріше за все, рація сіла. А в мене на останньому здиханні ноут. Рацію несуть на підзарядку. Адвокати пропонують відкласти допит свідка. Суддя відмовляється – каже, що забезпечення окремим приміщенням і технічним засобом (рацією) потребує величезних зусиль.

Адвокат каже, що підсудні голодні. Суддя каже, що вони все одно вже спізнилися на вечерю. Мосійчук каже, що за 7 місяців ув’язнення вони нічого не з’їли з тюремної їжі, бо якби з’їли, не сиділи б тут, а лежали у шпиталі.

 

Рації замінили.

 

КРИКУНОВ (голову навідріз даю, що не каже, а читає з папірця): У 2009 році я працював юристом у газеті «Вечірній Васильків», представляв її інтереси в судах. Засновником і директором газети, який мене найняв, був Ігор Гаврилюк, а головним редактором – Ігор Мосійчук. У 2010 році Мосійчук звідкілясь привіз людей – Бевза, Шпару і Чернегу. Вони часто знаходились у приміщенні газети, писали якісь статті. З приводу цих людей у мене з Мосійчуком були конфлікти. Вони були налаштовані проти діючої влади, висловлювали націократичні погляди, їздили у ліси на вишколи, де навчалися поводженню зі зброєю і вибухівкою, і у Харків на збори керівництва організації. Були ідеологічно налаштовані проти пам’ятників радянської епохи, казали, що їх треба знищувати.

 

Зброя у них була. Я особисто бачив у Шпари пістолет Зоракі, тримав його в руках. Бевз теж казав, що у нього є пістолет, хоча особисто я його не бачив, у Мосійчука був невеличкий револьвер.

 

У червні 2011 р. у приміщенні громадської приймальні васильківського міського голови до мене підійшли Бевз і Шпара, а Мосійчук вже знаходився у цьому приміщенні, і запропонували взяти участь у підриві пам’ятника Леніну у Борисполі. Аргументували це тим, що ПУ має стати лідером серед правих організацій. Просили допомогти грошима на виготовлення вибухівки або листівок. Я відмовився, тоді вони попросили мене мовчати. Я побоювався їх.

 

У липні 2011 р. в приміщенні юридичного відділу (на вул.Грушевського) вони мені сказали, що хочуть виготовити саморобний вибуховий пристрій і попередити за допомогою листівок міську владу Борисполя, що якщо вона не знесе пам’ятник Леніну, вони зроблять це самі. Знову просили гроші. У серпні запросили до того приміщення №1, де пізніше знайшли вибуховий пристрій. Сказали, що СВП, яким вони підірвуть пам’ятник, якщо влада його не демонтує, вже є, і попросили допомогти з транспортом для підвезення бійців, які розклеюватимуть листівки. Я відмовився, вони сказали, що все одно здійснять свої наміри.

 

Це приміщення належало Зателепі, але він туди практично не заходив, ключі були у Бевза, Шпари і Чернеги.

 

Про наркотичні засоби, знайдені у когось, вперше чую. Шпара і Бевз були ідеологічно налаштовані проти всіх, хто не поділяв їхні погляди.

 

ПРОКУРОР: Чи допитувалися ви на досудовому слідстві, чи давали покази добровільно, чи читали протокол?

- Так.

- Зараз на вас ніхто не впливає, не тисне?

- Ні, я знаходжуся у приміщенні разом зі своїм адвокатом.

 

(Всі рації сідають, працюють дуже погано, для заміни акумуляторів знову оголошують перерву, яка тривала хвилин 15).

 

О 20:45 засідання продовжується.

 

Адвокат МЕЛЬНИК: Хто був видавцем газети «Вечірній Васильків»?

- Ігор Гаврилюк, влітку 2010-го її було перереєстровано на громадянку Ісіченко Юлію, потім її почало видавати інше підприємство, але свідоцтво про державну реєстрацію так і залиш на Гаврилюку.

- Де друкувалася?

- Це мені невідомо. Чув, що їздили за тиражем у Білу Церкву.

 

- Що входило у ваші обов’язки юриста?

- Коли я почав співпрацювати з газетою, проти неї було 16 справ про захист честі і гідності від різних громадян. Мене попросили захищати газету, я представляв її в судах до листопада 2009, далі був найнятий окремий офіційний юрист, я його іноді консультував.

 

- Чи відомо вам, як отримувалося свідоцтво і чи призупинялося воно, коли ви працювали на посаді юриста?

- Так і було на Гарврилюку, потім Мінюст написав Гаврилюку якогось листа, що він повинен повернути або перереєструвати газету, чи зробив він це, я не знаю.

 

- У яких стосунках ви були з Мосійчуком?

- Дружні, нормальні. Коли з’явилися влітку 2010 «Патріот України», у мене з ним виникали сварки, я вважав, що він даремно їх запросив, але стосунки ми підтримували дружні.

 

Оксана МЕЛЬНИК запитує про співпрацю в якості депутата.

- Займалися закриттям нічного клубу, по квартирах я допомагав йому робити депутатські запити, іноді він мені показував проекти рішень.

 

- Наскільки вам довіряв Мосійчук, наскільки ви були обізнані з його справами?

- З приводу депутатської діяльності довіряв повністю.

 

- Який у Мосійчука рівень знань користувача ПК, якими носіями вміє користуватися?

- Друкує щось, статті пише, флешка у нього була. Верстати не вмів. У Ворді міг набрати документ, активно користувався Інтернетом, писав на сайтах коментарі. А технікою слабенько користувався.

 

- Чи знали ви, що підсудні планують зійднити підрив Леніна у Борисполі, коли стало це відомо?

- На рівні розмов – тричі до мене підходили з цим питанням.

 

- Скільки часу пройшло від того, як ви дізналися про їхні наміри, до огляду приміщення 22.08.?

- Востаннє вони мені це повідомили у серпні. Точну дату не можу сказати.

 

- Чи пропонував вам Мосійчук взяти участь у підриві пам’ятника Леніну, коли саме, у якій формі ця пропозиція була висловлена Мосійчуком?

- Особисто Мосійчук не пропонував. Це пропонували інші підсудні, а вони знаходилися у приміщенні разом. Особисто Мосійчук зброєю не володів і не міг це зробити.

 

- Як часто ви відвідували приміщення на Грушевського?

- Там знаходився юридичний відділ, тому відвідував часто. В тому приміщенні, де знайшли вибухівку, був один раз, коли мене туди запросили.

- Чи відвідував особисто Мосійчук це приміщення?

- Коли мене туди запросили, я його там бачив. Він більше сидів у громадській приймальні.

 

- Якщо ви у приміщенні №1 були лише раз, як ви могли бачити Бевза, Шпару та інших осіб у цьому приміщенні?

 

(Знову перебої з рацією. Вже рівно дев’ята вечора. У суді залишилися лише родичі і захисники. «Техніка відмовляється транслювати цю нахабну брехню», – каже хтось із підсудних)

 

Адвокат ЛУШАКОВ клопочеться про перерву у зв’язку з технічними проблемами, але підсудний Мосійчук проти.

 

Суддя знову оголошує перерву на 10 хвилин. «Або налаштуємо зв’язок, або запропонуємо свідку все-таки з’явитися тут».

 

21:10. Суд триває. Через несправність рацій свідок Крикунов погодився прийти і дати покази особисто.

 

Входить Олександр Крикунов. Він невисокого зросту, вигляд має знервований, пригнічений і трохи зляканий. Але на питання відповідає тихо і дуже м’яко – не зривається, не грубить, інтонації такі, ніби людина вибачається.

 

Оксана МЕЛЬНИК: Якщо ви були у цьому приміщенні лише раз, звідки ви знаєте, що там бували Бевз і Шпара?

КРИКУНОВ: Від власника приміщення, Віталія Зателепи. Сам бачив, як вони входили-виходили, відмикали ключем.

 

МЕЛЬНИК: Чи були погрози від підсудних щодо розправи з вами?

- У мене були з ними робочі стосунки. Погрози розправи не було, але просили мовчати, щоб не було шкоди.

- Чому ж тоді ви продовжували працювати з ними?

- Бо ми працювали разом. Шпара часто консультувався у мене з приводу роботи. Мосійчуку я допомагав готувати проекти рішень.

- У попередніх показах ви казали, що підсудні вам погрожували. Чому не звернулися до правоохоронних органів, в т.ч. про ваш захист як свідка.

 

- З Мосійчуком у мене були нормальні стосунки. А коли з’явилися ПУ, почалися гучні скандали, натякали, що вони займалися побиттям деяких громадян, на сайтах було про це написано – зокрема, що на ринку в’єтнамців якихось били, хоча особисто я не бачив, як вони когось били. Мосійчук у бійках участі не брав. У ньгого інша підготовка, він просто фізично не може брати в цьому участь.

 

Адвокат МЕЛЬНИК: Де про це було зазначено, що у побитті в’єтнамців брали участь Бевз та Шпара?

- Саме про Бевза та Шпару не було, було, що члени організації ПУ.

- Ви сказали, що до вас звернулися з проханням профінансувати виготовлення СВП. Чому вони звернулися саме до вас, якщо ви не член організації, не сповідуєте націократичні погляди?

- Я з ними багато працював, мав з Мосійчуком добрі стосунки, давав їм поради як юрист. Думаю, вони мене хотіли залучити у члени організації.

 

- Де ви проживаєте з початку 2011 р.?

- Проживаю у Києві, зареєстрований у Василькові.

- Чи відомо вам, що Бевз також зареєтрований за цією адресою?

- Невідомо.

- Хто проводив у вас обшук, що було вилучено?

- Не був присутній. Знаю, що було багато людей і був вилучений пістолет.

- Ваш?

- Так, але я не знав, що це зброя. На ній було написано «макет».

- Який калібр?

- Мені невідомо.

- Мосійчук має навички поводження зі зброєю та вибухівкою?

- Мосійчук ні, а інші мають, бо вони відвідували вишколи і самі про це розповідали, відео з вишколів опубліковані на сайті СНА. Бачив їхні фото у напіввійськовій формі.

 

- Хто власник приміщення на Грушевського?

- Васильківська міська рада. Воно передане в оренду на підставі рішення Васильківської міськради.

- Де ви знаходилися під час огляду приміщення?

- Я знаходився там, але не з початку. Мене туди запросив Мосійчук. Я бачив, як проходив обшук.

- Хто зі знайомих вам осіб знаходився у цьому приміщенні під час обшуку?

- 2 молодих хлопця з ПУ, прізвищ не знаю, потім підійшов Бевз.

- Чому ви особисто були присутні, яка ваша зацікавленість? Мосійчук попросив, могли і відмовитись…

- Я начальник юрвідділу і підлеглий васильківської міськради, у мене й не було думки йому відмовити, і я мав вільний час. Тим більше, що приміщення належало міськраді.

 

- Чи бачили ви, що було вилучено?

- Якийсь предмет, схожий на сифон, якісь листівки, якісь папери, потім було вилучено комп’ютер.

- Чи пред’являли вам працівники СБУ листівки, які були вилучені?

- Одну листівку. Показали, спитали, чи такі листівки вам показували підсудні. Я сказав, що так, такі. Це було на допиті 26 серпня.

 

СУДДЯ: якого змісту листівки випускали підсудні?

- Із закликами до молоді вступати до ПУ і вести здоровий спосіб життя. Потім із закликами до нетерпимості до інших націй.

СУДДЯ: Що за заклики?

- Я не конспектував і не вивчав. Бачив листівки з перекресленим обличчям в’єтнамця.

СУДДЯ: Заклики до вчинення насильницьких дій були?

- Ні, але були написи «Ні жовтій загрозі».

 

МЕЛЬНИК: А листівки зі свастикою і закликами до підриву Леніна ви бачили у членів організації?

- Так, у приміщенні №1 або Бевз або Шпара показували.

- У руки брали?

- Ні, вони лежали на столі. Я сказав, що мене це не цікавить.

 

МЕЛЬНИК: Якого розміру були ці листівки?

КРИКУНОВ показує – менше А4.

- Мені сказали, що це листівки із закликами до Бориспільської міської влади демонтувати пам’ятник Леніну, я побачив, що це справді вони, сказав, що мене це не цікавить, і більше з ними не знайомився.

- Це були такі листівки, як вам показували в СБУ?

- Так. Зміст я не перечитував і не конспектував, тому чітку відповідь не дам. Були схожі зовнішнім виглядом і змістом.

 

- Ви багато бачили листівок ПУ?

- Ні, лише наклейки. Листівок не бачив.

- Чи багато ви бачили листівок зі свастикою і чи відрізняється ця листівка від символіки ПУ?

- Ні, жодної. Бачив символіку сварги, яку від свастики відрізняю.

 

- Чи мав Мосійчук відношення до саморобного вибухового пристрою і листівок?

- Думаю, що особисто ні. Але він контактував з цією організацією, казав, що він член виконкому СНА.

- А чи мали ви розмову з Мосійчуком, що він мав намір взяти участь у виготовленні СВП чи листівок?

- Особисто ні, я часто радив Мосійчуку триматися від ПУ подалі.

 

- З яких джерел, які кошти отримував Мосійчук?

- Не знаю, спочатку вони шукали фінансування разом з Гаврилюком, потім знайшли якогось Ісіченка, потім іншого видавця…

 

- Ви надавали фінансову допомогу Мосійчуку?

- Позичав іноді гроші, але він віддавав. У нього було скрутно з грошима, він позичав у багатьох людей – тисячу гривень на тиждень-два, потім віддавав. Суми були невеликі, максимально – дві-три тисячі. Міг 200-300 грн. позичити на тиждень.

 

- Чи здійснював Мосійчук фінансування виготовлення СВП і листівок, а також фінансування ПУ в цілому?

- Наскільки мені відомо, він допомагав грошима тим членам ПУ, які були у Василькові. На виборах платив невеликі кошти за розповсюдження листівок, іноді давав невеликі гроші. Міг дати Бевзу і Шпарі 500-1000 грн. Іншим хлопців теж міг дати.

 

- Ви вирішили, що це фінансування ПУ?

- Так, бо в іншій якості я цих хлопців не знав.

 

СУДДЯ: Він просив у вас і роздавав далі?

- Він просив у багатьох людей, іноді позичав у мене. Великі пачки не бачив. До нього часто приходили і просили: «Ігор, дай 200 грн», і він давав.

 

МЕЛЬНИК: особисто до вас зверталися підсудні про фінансування діяльності ПУ?

- Вперше в приміщенні громадської приймальні, коли сказали що їм потрібні гроші на листівки і на СВП.

Вдруге в приміщенні юридичного відділу на Грушевського 7 (просили вже не гроші, а допомогу у виготовленні листівок), втретє у приміщенні №1 (просили допомогти автомобілем, щоб розвезти хлопців клеїти листівки).

 

- Коли ви дізналися, що пам’ятник Леніну демонтовано?

- Від Шпари на очній ставці.

- Наскільки добре знаєте Гаврилюка і які у нього стосунки з Мосійчуком?

- Спочатку були дуже добрі, вони весь час були поруч. Гаврилюк навіть фізично захищав Мосійчука, його всі побоювалися. Десь у 2010 році вони кардинально розійшлися і стали вороже ставитися один до одного. Мосійчук знайшов інші джерела фінансування для газети, Гаврилюк вважає, що Мосійчук йому винен багато грошей, погрожує йому, каже, що його треба вбити там, де побачити.

 

- Чи знаєте ви Дюбенка Андрія Вікторовича?

- Я його бачив, він був водієм, возив газету, Мосійчука возив.

 

- Чи симпатизував Мосійчук організації ПУ?

- Я знаю, що вони хотіли створити партію, куди його хотіли запросити членом виконкому.

Центральний офіс партії мав бути у Харкові. Мені це відомо від Мосійчука.

Він поділяв їхні погляди, теж був налаштований проти пам’ятників радянської епохи. Програму ПУ я не читав і не знаю, чи поділяв він її. Їздив з ними, відвідував їхні збори.

 

- Чи був Мосійчук членом ПУ?

- Я членського квитка його не бачив.

СУДДЯ (трохи іронічно): А Шпари і Бевза бачили?

 

- Ні, але вони себе так позиціонували, і я бачив їх на сайті у формі зі сваргою на рукаві. Мосійчука у такому вигляді не бачив. Я його добре знаю, він любить керувати, і якби був членом ПУ, він був би головою осередку, а не простим членом. А у них всі керівні посади вже розподілені.

 

Адвокат МЕЛЬНИК: Коли саме у підсудного Мосійчука з’явився автомобіль Тойота Прадо?

- Влітку, точніше не скажу.

 

- На якому транспортному засобі Мосійчук возив інших підсудних у Харків?

- Думаю, що на Прадо, хоча я не бачив, як вони вантажили речі.

 

- Протягом 2011 року ви у відпустці були?

- Ні, не був.

- Не виїздили за межі України?

- Я брав відпустку за власний рахунок. Виїздив в Ізраїль на 4 дні, повернувся 2 чи 3 серпня.

- Чи відвідували ви квартиру Мосійчука?

- Коли працював у газеті, відвідував часто, потім на виборах востаннє у жовтні 2010 р.

- Коли Мосійчук вам показував невеличкий револьвер?

- Думаю, що вдома.

 

Захисник Шпари ДУНЬ: Під час огляду приміщення на вулиці Грушевського, чи ви не бачили, велася чи ні зйомка представниками СБУ?

- Здається, велася.

- Чи давали Ви під час огляду коментарі з приводу знайденого?

- Я спочатку влаштував скандал, чому вони прийшли, не показавши ордер від суду, а коли побачив, що вони щось вилучають, вже притих. Коли побачив оцей сифон, спитав, що це. Сказали, зараз прийде фахівець, скаже. Прийшов фахівець і сказав, що це вибуховий пристрій. Я кажу: «Ні фіга собі», і вже притих і нікуди не ліз.

 

- Ви не казали, що це підстава, що такого не може бути?

- Ні, я притих і вже нікуди не ліз.

- Чи вам відомо про причетність особисто Шпари до СВП?

- Особисто як Шпара приніс цей пристрій куди-небудь, я не бачив. Все, що мені відомо, я повідомив.

 

СУДДЯ: Хто сказав, що у них є такий пристрій?

- Або Шпара, або Бевз.

 

Адвокат ДУНЬ: Які у вас стосунки зі Шпарою?

- Нормальні, ділові, але я ніколи не поділяв його поглядів. Я закінчував Соломонів університет, мені байдуже, якої національності людина.

 

- Ви можете пригадати, щоб бодай один раз конкретно Шпара просив вас профінансувати створення вибухівки?

- Я не запам’ятав, хто конкретно. Якщо пропозиція виходить від декількох людей, то я вважаю, що це їхня спільна пропозиція.

 

- На вас хтось тиснув в процесі допитів?

- Ні. Перший раз я не все сказав, я сказав, що мені невідомо про обставини щодо СВП. Думаю, що я давав неправдиві свідчення.

- Чому, якщо на вас не тисли?

- Я був у якості підозрюваного. Хотів вигородити… І просто не хотів давати свідчення.

 

- А коли ви звернулися із заявою, щоб вам надали охорону?

- 27 серпня.

- Чи правильно я зрозумів, що листівка була схожа, але точно по тексту не знаєте?

- Так.

 

Далі питання ЛУШАКОВА, адвоката Бевза, про обставини знайомства і співпраці з Бевзом. Свідок каже, що це були ділові стосунки, він давав Бевзу юридичні поради, які допомагали Бевзу у його депутатській діяльності. Брали разом участь у закритті клубу.

 

Адвокат розпитує подробиці тих трьох зустрічей, коли свідка Крикунова нібито просили про допомогу. Будній чи вихідний день, о котрій годині, з чиєї ініціативи відбулася зустріч, хто прийшов на неї першим тощо. Свідок відповідає, адвокат Лушаков каже, що свідок плутається у показах, суддя каже, що він просто не пам’ятає подробиці, бо це було давно.

 

Свідок розказує про незаконні демонтажі членами ПУ пам’ятників Леніну у декількох населених пунктах. Адвокат Лушаков питає, чому не повідомив міліцію. «Бо мені нецікаві пам’ятники Леніну».

 

22:15. Засідання триває вже 7 годин.

 

КРИКУНОВ: Мосійчук казав, щоб підривати лише вночі, щоб не могли постраждати люди, іншим двом було байдуже, коли підривати, бо їх цікавив лише пропагандистський ефект.

- Скільки саме коштів просили на СВП?

- Конкретна сума не називалася. Сказали: чи не можеш допомогти грошима на вибухівку, на листівки або на діяльність організації.

 

Знову повторює, що на вишколах , в яких брали участь Шпара та Бевз, навчали володінню зброєю та вибухівкою. Про ці вишколи знає від самого Бевза, і бачив на сайті фото і відео.

 

(Адвокати, як на мене, упускають одну важливу річ. Вони намагаються знайти докази або спростування, що особисто Бевз брав участь у вишколах, займався рукопашем і боєм на ножах, і зловити свідка на якихось неточностях. Але чомусь ніхто не питає, звідки взялася інформація, що там вчили користуванню саме вибухівкою. А це надважливо, бо володінню вибухівкою не можна навчити в теорії – для цього потрібно, щоб на вишколах люди тримали її у руках і щось робили з нею. А це вже стаття, на відміну від стрільби з пневматичної чи страйкбольної зброї і занять рукопашним боєм, у яких нема нічого кримінального – О.Б.)

 

- Чи Бевз погрожував вам?

- Мене попросили мовчати. Хто конкретно, я не пам’ятаю.

 

Адвокат ЛУШАКОВ: Чому ви спочатку дали неправдиві покази?

- Бо не хотів, щоб мене вплутували у цю справу.

- Чому змінили свою думку?

- Бо мій адвокат мені порадив розповісти все, що знаю, щоб мене не засудили за дачу неправдивих свідчень.

 

Лушаков оголошує клопотання зачитати покази свідка Крикунова.

Адвокат Крикунова просить хвилину на розмову з ним. Суд задовольняє, вони виходять. Повертаються. На годиннику – 22:28. Засідання триває.

 

Захисник БЕВЗ (батько): Чи маєте ви дозвіл на володіння вогнепальною зброєю?

- Ні, лише травматичною.

- Для цього вам не потрібно було проходити спеціальні курси, щоб відрізняти зброю?

- Ні. В армії не служив.

- Чи знаходитеся ви під слідством?

- Так, знаходжуся. Матеріали у Солом’янському райвідділі міліції.

 

СУДДЯ: Якимось чином ця кримінальна справа щодо вас стосується даної справи?

- Ні.

БЕВЗ: Воно не відокремилося в окрему справу?

- Це окрема справа.

 

МОСІЙЧУК: Чи відомо вам, що з 1 по 10 липня 2011 року я перебував у відпустці в Криму разом з дружиною, Віталієм Зателепою і його дружиною і Наталією Марковою, яка є членом виконкому Васильківсткої міськради?

Чи відомо вам, що я перебував у відпустці з 20 липня по 1 серпня 2011 р. разом з дружиною, водієм і депутатом Владиславом Марковим і депутатом Шекерою Олексієм?

 

- Я відпустки не відслідковую. Знаю, що їздили – із Шекерою, із Зателепою…

- Ви кажете, що в цей час я був присутній при розмові, де йшлося про виготовлення вибухового пристрою. Я ж не міг однозначно і там і там знаходитись.

- Мені важко це порахувати.

 

- Чи повідомляв я вам щось про мої можливі навчички по виготовленню СВП?

- Ні.

- Чи бачили ви на власні очі СВП, вилучений на Грушевського 7?

- Коли його вилучали.

- Чи проводили співробітники СБУ евакуацію люей з приміщення на Грушевського, 7 після виявлення СВП?

- Ні.

- Чи бачили ви, які саме листівки вилучали?

- Ні.

- Відеозйомка проводилася?

- Так.

- Чи брали ви до рук листівки, вилучені на Грушевського 7?

- Конкретно що вилучалося тоді, я не роздивився.

- Може, не тоді саме, але саме ті предмети.

- Які вилучали, я не бачив.

 

- Чи брали ви коли-небудь до рук листівки, які нібито показували вам Бевз і Шпара і при цьому був присутній я?

- До рук не брав, бачив зі стола.

- Хто особисто тримав у руках листівки?

- Листівки лежали на столі.

- Чи проводили слідчі СБУ під протокол опізнання вами листівок вилучених на Грушевського, 7 – у розумінні того, чи це ті самі листівки, які показували вам?

- Такої слідчої дії не було. Але у слідчого СБУ я у руках їх тримав.

- З чого ви зробили висновок, що листівки, які нібито показували вам підсудні, і листівки, показані вам у СБУ, однакові?

- Приблизний розмір, символіка і зміст: заклик до Бориспільської міської ради демонтувати Леніна, інакше його підірве ПУ.

- Чи можете ви з упевненістю стверджувати, що листівки були ідентичні по тексту?

- Ні, у текст я не внікав. Приблизно схожі листівки.

- В цих листівках ішлося про підрив пам’ятників чи про їхній демонтаж?

- У цих листівках був заклик до Бориспільської ради демонтувати пам’ятник Леніну, інакше це зробить ПУ.

 

СУДДЯ: Яким шляхом?

- Шляхом підриву.

МОСІЙЧУК: Там йшлося саме про вибух чи, може, про демонтаж?

- Можливо, я точно не пам’ятаю це рішення.

 

СУДДЯ: Ви зараз висловили 2 протилежні твердження. Або йшла мова про підрив,

або ні.

- Мови про підрив саме у листівці я не пам’ятаю. Я пам’ятаю про намір підірвати з розмов.

 

МОСІЙЧУК: Чи відомо вам, хто займається і займався виготовленням листівок ПУ?

- Наскільки я знаю, друкарською продукцією займався Бевз. Він дизайнер і верстав якісь листівки і якісь наклейки.

 

- Чи відомо вам, хто складав тексти листівок?

- Невідомо.

- Чи схожі стилістично мої публікації в Інтернеті на листівки ПУ?

- Ні.

- Чи приїздили до Василькова активісти ПУ з Харкова, хто їх зустрічав, де вони зупинялися?

- Знаю, що часто приїздили з Києва, з Харкова одного Олега Однороженка бачив. Де зупинялися, не знаю.

- Чи мали вони при собі громіздкі коробки чи пакети?

- Не знаю, не бачив.

- Чи проводили слідчі СБУ дактилоскопічну експертизу по порівнянню ваших відбитків та епітелію?…

- У мене брали відбитки пальців, що з ними зробили, мені невідомо.

 

МОСІЙЧУК: Ви очолювали міську виборчу комісію на виборах. Деякі свідки обвинувачення стверджують, що на виборах відбувалися якісь міфічні фальсифікації.

 

СУДДЯ: Де вони це стверджують?

МОСІЙЧУК: На допитах і в ЗМІ.

СУДДЯ: Так і кажіть, бо матеріали справи ще не досліджувалися.

 

КРИКУНОВ: Я вважаю, що розмови про фальсифікації – це брєд повний.

 

22:45.

 

Суддя каже, що це не має відношення до справи. Мосійчук каже, що має, «бо у ЗМІ роздувається, що «терористи» займалися фальсифікаціями, і Єрмакович мене про це допитував. В подальшому прийдуть свідки обвинувачення і казатимуть про ці фальсифікації, а допитати пана Крикунова ми вже не зможемо».

 

Суддя обіцяє знімати в майбутньому питання про фальсифікації, якщо їх підніматимуть свідки обвинувачення.

 

МОСІЙЧУК: Що вам відомо про мої стосунки з Ігорем Гаврилюком?

- Спочатку були хороші, дружні, потім стали ворожі. Гаврилюк стверджує, що Мосійчук винен йому 30 тисяч доларів, і погрожує Мосійчуку фізичною розправою.

 

- Чи відомі вам випадки протиправного застосування зброї Гаврилюком?

Суддя знімає це питання.

 

- Чи погрожував Гаврилюк спровокувати моє ув’язнення чи вбити?

- І казав, що посадять, і фізичною розправою погрожував. Кричав: «Тебе треба посадити, по тобі тюрма плаче». І на виборах чув. Фізичною розправою погрожував, раз я бачив, що Гаврилюк кинувся Мосійчука бити.

 

МОСІЙЧУК: Що ви можете сказати про мої стосунки зі свідком обвинувачення Сергієнком?

- Завжди були дуже негативні.

- Що стало причиною неприязних стосунків?

- Сергієнко колись працював на одній із фірм, що належала Сергію Іващенку, який його вигнав, а у вас дружні стосунки з Іващенком.

- Чи міг бажати Сергієнко мого ув’язнення під будь-яким приводом?

- Він і зараз цього бажає, в Інтернеті пише.

 

Далі Крикунов на прохання Мосійчука розповідає про його негативні стосунки з ще двома свідками обвинувачення- Юрієм Крохмальніковим і Богданом Корчинським.

 

22:55. Суд перериває допит свідка Олександра Крикунова. Оголошується перерва до 16:00 2 квітня. Запрошуються свідки Крикунов і «Дорошенко» (Юрій Бойко).

 

 

 

 

 

добавлю от себя

 

 

Юрий Крахмальников-это жид. известен тем что когда его брат с кем то посорился ,приехал с пистолетом и начал стрелять....

Как вы думаете что сним было? НИЧЕГО.

Он ведь не патриот,не украинец.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.

×
×
  • Створити...