Перейти до змісту
Український політичний форум

Наши посиделки


Рыжая

Рекомендовані повідомлення

116852254_2727739754175046_8950399706756408383_n.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • Відповідей 2,6 тис
  • Створена
  • Остання відповідь
Я не знаю, в возрасте ли дело,
Или это страхов торжество…
От Вселенной раньше я хотела
Много очень разного всего.
 
В мыслях списки длинные строчила,
А теперь «прошений» не пишу.
Я ценю всё то, что получила.
И у мира малого прошу.
 
Я б хотела дом с красивым садом,
Там, где горизонт спешит за край…
Впрочем, знаешь, ничего не надо,
Только никого не забирай!
 
Я мечтала… Отпуск заграницей!
Мозг расслабить лёжа или вплавь…
Но пускай мне отпуск только снится,
Только всех родных со мной оставь.
 
Я издать свою хотела б книжку
«Про любовь, про чай и пироги».
Если нет, я огорчусь не слишком,
Только всех любимых сбереги.
 
Я всегда мечтать умела с пылом…
Отпуск, книги, дом, цветы и май..
Но согласна, чтобы «всё, как было»…
Только никого не отнимай.
 
з ФБ
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 4 тижня потому...

Внучка вступила до вишу. По балам проходила на стаціонар на бюджет. Але не хоче кидати своїх малявок. А на стаціонарі не буде встигати на тренування. А вона зараз залишилась одна з трьох тренерів.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 2 місяця потому...

Це те, чим займаюсь я і моя дочка. Мене на фото нема. Дочка зліва - блондинка.

 

photo_2022-11-05_14-29-35.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 2 тижня потому...
Я не люблю тех, кто лижет задницу, шагает строем или играет в команде. Мне нравятся люди, бодающиеся с системой. Индивидуалисты. Юных я часто предупреждаю: «Когда-нибудь в жизни найдется человек, который вам скажет: “В слове «команда» нет буквы «я»”. Вы должны ответить ему: “Пусть так. Зато эта буква ЕСТЬ в словах «самостоятельность», «воля» и «порядочность»”.
Джордж Карлин
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 1 місяць потому...

Війна війною.. Але життя продовжується. Через війну онука зі своїм хлопцем не змогла полетіти у Єгипет.

А зараз вирішили поїхати до Львова і Буковелю. 

Хай хоч трохи розвіються

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

7 годин тому, Рыжая сказав:

А зараз вирішили поїхати до Львова

Класно... )

 

Почула сьогодні інформацію зі Львова: там заповненість готелів і хостелів пр. на 50%. Казали, що переважають короткострокові бронювання, максимум за тиждень. Ато і за день до поїздки. Як на мене, у всіх ситуаціях можна знайти плюси. Так, війна, атаки і відсутність світла. Але коли ще таке буде, щоб ти на Різдво міг поїхати до Львова без того, щоб з весни не бронювати місце для проживання 🎄

А!

І ще кажуть, що різдвяної ярмарки цього року нема ((((

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

6 годин тому, Radiola сказав:

Але коли ще таке буде, щоб ти на Різдво міг поїхати до Львова без того, щоб з весни не бронювати місце для проживання 🎄

Мої днів за десять вирішили їхати. Онука здала свою першу сесію. Поки що не працює. Тож і поїхали. Тим більше, що вона з 14 років працює. Хай хоч трохи відполчине

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 3 тижня потому...
11 годин тому, Radiola сказав:

Як з"їздили?

Чудово! Мала перший раз у Карпатах була. Вся в синцях, але задоволена

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 1 місяць потому...
В этот день, 8 марта, умрет самое верное существо на свете, ХАТИКО. Он родился 10 ноября 1923 года в японской префектуре Акита. Потом стал жить с профессором Хидэсабуро Уэно, который работал в Токийском университете. Профессор его звал Хатико — от слова «восемь». Он был у профессора восьмым.
Когда Хатико подрос, он везде непременно следовал за своим хозяином. Тот ежедневно уезжал в город на работу, поэтому пёс сначала провожал его до входа на станцию Сибуя, а затем в 3 часа дня вновь возвращался туда, чтобы встретить хозяина.
21 мая 1925 года у профессора в университете случился инфаркт. Врачи не смогли спасти ему жизнь, и домой он уже не вернулся. Хатико на тот момент было восемнадцать месяцев. В тот день он так и не дождался хозяина, но стал приходить на станцию ежедневно, терпеливо ожидая его до позднего вечера. Ночевал он на крыльце профессорского дома.
Несмотря на то, что пса пытались пристроить в дома друзей и родственников профессора, он неизменно продолжал возвращаться на станцию. Местные прикармливали Хатико, восхищаясь им. Он стал местной знаменитостью. О нем писали в газетах. На него приезжали смотреть.
Хатико просто встречал своего хозяина до самой своей смерти. Да, каждый день. Да, в любую погоду. Да, несмотря на то, что хозяин не пришел накануне. Может, потому что он любил своего человека. Может, потому что они так договорились. В течение девяти лет.
А мы так не можем.
Почему, не знаете? Я не знаю.
8 марта 1935 года мертвого Хатико нашли на дороге у станции. Он не дошел. Не смог. У него был рак в последней стадии и проблемы с сердцем, хотя молва говорила, что он проткнул себе внутренности случайно проглоченными палочками для еды.
А теперь про японцев — внимательно думаем, почему мы так не можем — они после его смерти объявили в стране день траура. Рыже-палевый пёс породы акита-ину, проживший 11 лет, из которых он 9 помнил об обещании. Вот так бывает.
Хорошо бы назначить этот день днем верности, которая не всем смертным доступна. Правда?
Ну? С днем верности? Это мы ее стесняемся, а собаки вот нет
 
 

158251608_2885744278411549_4802230993920850501_n.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 1 місяць потому...

 

Я маю аккаунт на твітері -  там у розділі про себе є посилання на цей форум - і ніщо. Хоча мене читають, лайкають мої твіти і заходять на мою сторінку. Невже форуми - це вже минуле? 

Якщо так, то дуже шкода. Бо тоді означає, що ВСЕ - дискусії, обговоренню і просто розмові з однодумцями. 

Фейсбучні, твітерські потоки  "написав і забув" - це не про пошуки істини. Це більше про випорожнення і срач  - в хорошому і поганому смислі. 

Ех...

 

Донецький форум пропав. Я не вловила момент, коли його закрили, бо останнім часому туди не заходила.

Київський, як тут хтось писав - також закрився без попередження.

Славнозвісний Севастопольський - ледь жевріє. Там така цензура, що люди дихнути бояться.

Політика заборонена, а тепер ще й критика - бо якщо ти критикуєш новозбудований магазин, чи фонтан окупованою владою - то х.з. як це буде сприйматися - може к дискредитацію сво. Тому кримчани більше помалкують. А пишуть лише адепти руського міра.

 

Може, справді, час дискусій відмирає, як лампові телевізори - приходить час хто кого задавить? - добре, якщо розумом, бо частіше - криком, хамством і брехнею.

 

Сумно...

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

3 години тому, Radiola сказав:

Може, справді, час дискусій відмирає, як лампові телевізори - приходить час хто кого задавить? - добре, якщо розумом, бо частіше - криком, хамством і брехнею.

 

Поки що живе і досить активно Цензор. Може тому, що там власне дуже м'яке модерування. І , не знаю, як зараз, а раніше можна було і без реєстрації писати. 

Я сама зараз більше читач, ніж писака))))) ФБ і ТГ. 

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 1 місяць потому...
  • 1 місяць потому...

Привіт!

Лежала в лікарні. Швидка забрала у комі. Все відразу навалилось. Оперували флегмону. Перелом плечової кісткит. І діабет виліз. 

Тепер приходжу до тями...

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

О... 

Як прикро... 

Дай, Боже, Вам сили видужувати. 

 

А в мене якесь емоційне вигорання. 

Не хочеться навіть на форумі писати. 

Хоча раніше це мене тримало в тонусі, не давало розкисати. 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

20 годин тому, Radiola сказав:

Дай, Боже, Вам сили видужувати. 

Ще операція буде. Руку. Бо утворився хибний суглоб. А це лише оперативно. 

Але це не на часі. Спочатку траба післяопераційну рану загоїти. Там дірка у мою долоню.

20 годин тому, Radiola сказав:

Не хочеться навіть на форумі писати. 

Я два місяці навіть копм не відкривала, такий настрій був. 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

В 20.07.2023 в 12:01, Рыжая сказав:

Спочатку траба післяопераційну рану загоїти. Там дірка у мою долоню.

Гадаю, лікарі загоять. Я такі рани бачила, коли доглядала маму у хірургічному відділенні, що страшно було дивитися.

Але треба час... - це так...

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

1 годину тому, Radiola сказав:

Гадаю, лікарі загоять

Ага... щас... виписали і без рекомендацій. Загоюємо самі. Допоиіг лікар, який дочку з зятем лікував після аварії. Передав альгінатних полосок на 29 тис і грошей не взяв. 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Але як без рекомендацій?!  Це щось неймовірне. 

А скільки років лікарю, що вас лікував? Бо я помітила, що молоді лікарі більш уважні до пацієнтів, ніж їх колеги, родом із совка.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

8 годин тому, Radiola сказав:

А скільки років лікарю, що вас лікував?

Десь за тридцять.  Всі рекомендації були у словах - уход,уход, уход. все

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

1 годину тому, Radiola сказав:

А ці смужки - допомагають? 

ТАК!!! Рану висушили. І зараз вже почала затягуватись. Ми зараз консультуємось у дочкиного лікаря. Вона фоткає мою рану, відправляє йому, а він вже дає рекоменлації. Він раніше завідував опіковим відділенням, а зараз працює у військовому госпіталі

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 1 місяць потому...

Привіт.

Жива, здорова -   у відрядженні в Польщі (Сопот). Мало часу не те що писати, навіть новини переглядати.

 

Катю, як Ваші справи? - пишіть хоча б зрідка

 

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

В 19.09.2023 в 01:31, Radiola сказав:

Катю, як Ваші справи? - пишіть хоча б зрідка

 

Каті вже нема серед нас...   

...не оговталася...

... не дочекалася НАШОЇ ПЕРЕМОГИ.

 

Так дивно про це дізнатися тут, де музика, спів і веселий регіт безтурботних людей на відпочинку. 

Спи з миром, КАТЮ.

 

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


×
×
  • Створити...