Гість Valery Опубліковано 11 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 11 вересня, 2005 Тем более, что у вас самих она давно идет (или чеченцы не граждане России?).Ты уж оределись пожалуйста:так граждане они России или нет?Тогда и поговорим.А то ,когда тебе удобно-они не граждане,и наоборот!Да, кстати, а почему вы не записали национальность по папе?А я национальность по языку,на котором думаю и говорю записывал.Причем совершенно осознанно и без колебаний.Кстати,моя жена меня хохлом частенько называет.Мне это приятно,наверное потму,что жена. :lol: А может и ты права:гены! :lol:А если серьезно,то думаю тебе меня не понять...Я до сих пор не могу разделить в своем сознании два наших народа.Полукровка... Может, потому что быть хохлом в России все-таки проблематичнее, чем русским?Хохлом-нет,а вот приезжим с Украины,согласен-бывает достаточно проблематично... :cry: Шебуршать историей надо обязательноИсторию надо знать!Шебуршать ею-недопустимо.Россия похожа на купидона - с голым задом, вооруженная и ко всем пристает со своей любовью.К кому это конкретно?Уж не к Украине ли? :lol: нечего пускать слюни над этой темой.Правильно-не надо!Я ж к этому и призываю! Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Гражданин России Опубліковано 11 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 11 вересня, 2005 Ты уж оределись пожалуйста:так граждане они России или нет?Тогда и поговорим.А то ,когда тебе удобно-они не граждане,и наоборот!Точно-точно! Двойные стандарты. Историю надо знать!Шебуршать ею-недопустимо.Не в бровь, а в глаз. Правильно-не надо!Я ж к этому и призываю!Валерий, согласитесь: федерализация была бы оптимальным вариантом - никто никого не будет ни русифицировать, ни украинизировать. Все живут дружненько по своим автономиям, но с единой экономической и политической системой. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Valery Опубліковано 11 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 11 вересня, 2005 2Гражданин России Все живут дружненько по своим автономиям, но с единой экономической и политической системой.Да я б согласился если б речь шла о Германии или о какой другой стране с традициями федерализма.Когда же речь идет о Украине ... :cry: Там люди в общем-то бабки делят,а тут на крови всё,да на идеях... ну для тупых и убогих -фашизм с расизмом,для чуть более продвинутых-сферы влияния(США-Россия),а как глянешь на экономическую карту,так сразу все и ясно... :-) Думаю,что вариант федерализма НЕВЫГОДЕН никому и имеет перспективы,только в случае реальной угрозы раскола.Имхо,конечно. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість anaconda Опубліковано 11 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 11 вересня, 2005 Поговорите с Донецком, Харьковом, Севастополем! Да, насчет Севастополя вы правы. Но там действительно живут не украинцы. У крымских татар, насколько мне известно, существует некий план. Заключается он в неистовом размножении. По этому плану через десять лет татар в Крыму будет большинство. Повторяю, они и решат русский вопрос. Донецк. Тоже правда. Я бы на месте президента уделяла ему намного больше внимания, чем остальным областям. Донецк нужно экономически вытаскивать в первую очередь. Но не безнадежный вариант. Харьков. А вот насчет Харькова - я бы вас попросила. Совсем не так все однозначно. О словесном анализе. Вот уж не знала, что всех, кто употребляет слова "генетически" и "нация" можно обозвать нацистом, причем врожденным. В таком случае вы - врожденный великороссийский шовинист, об этом свидетельствуют все ваши посты. Польского во мне нет ничего абсолютно. Я православная украинка. Теперь о голодоморе. ВСЕМУ СОЮЗУ КУШАТЬ БЫЛО НЕЧЕГО? Ах ты ж... Голод 1933-34 годов потому и назыается голодомором, что кушать как раз было что. У украинцев методом продразверстки отнимали все, до последней крошки, и потом эти горы зерна гнили на станциях, в то время, как рядом умирали люди. За украденный с колхозного поля колосок - расстреливали. Украинцы ели все - лебеду, калачики, листья с вишен, траву. Каннибализм и трупоедство были массовым явлением. Матерям приходилось убивать более слабого ребенка, чтобы сварить из него суп тем, кто имеет хотя бы какой-нибудь шанс. Десять миллионов за два года! Ты представляешь себе, через что пришлось пройти моему народу, ты, тупой зомбированный москаль? И это был искусственно созданный голод, геноцид, земля в те годы давала буйный урожай. Возьми в библиотеке книгу британского автора Конвеста "Жатва скорби" и почитай, если не веришь в мой "укропольский бред". А потом и поговорим, есть ли за что вам каяться. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Kerrik Опубліковано 11 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 11 вересня, 2005 Ах Керрик, как же я сожалею, что подлые действия оранжистов помешали возвращению на родину ТАКОГО человека. Извините, что мы не оправдали ваших надежд. Мы обязательно исправимся и в сжатые сроки подготовим необходимые для этого праздничного события темпы экономического роста. Да нет, зачем же. Можете заниматься чем угодно, не нужно столько церемоний в связи с моим приездом, тем более что переезжать я собирался не к вам, а в Южную Украину. Это - большая разница, и не путайте Юг с вашим отсталым Западом. Как говорят в Одессе: "Это две большие разницы". Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Гражданин России Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 У крымских татар, насколько мне известно, существует некий план. Заключается он в неистовом размножении.Ага-ага, прям как кролики решили расплодиться и заселить бедную "державу". Я бы на месте президента уделяла ему намного больше внимания, чем остальным областям.Ну Юленька у вас предлагала уделить Донецку "немного больше" внимание - огородить колючей проволокой. От избытка любви, наверное. Донецк нужно экономически вытаскивать в первую очередь. Но не безнадежный вариант.Донецк экономически вытаскивать?!?!?! Да он дает основную часть ВВП всей Украины! И вас, укрополяков, кормит! О словесном анализе. Вот уж не знала, что всех, кто употребляет слова "генетически" и "нация" можно обозвать нацистом, причем врожденным.Ты дурочкой прикидываешься? Посмотри, в каком контексте ты их употребляешь! таком случае вы - врожденный великороссийский шовинист, об этом свидетельствуют все ваши посты.Ага? И чем они конкретно свидетельствуют? Польского во мне нет ничего абсолютно.Кроме взглядов... Ты представляешь себе, через что пришлось пройти моему народу, ты, тупой зомбированный москаль? И это был искусственно созданный голод, геноцид, земля в те годы давала буйный урожай.Ты, тупая укрополячка, представляешь, что за байду ты несешь?!? Коллективизация 30 гг. ударила по всем, жратву отбирали у всех. Русские умирали точно также, как украинцы, белорусы, грузины, узбеки и др. И какого х... ты сейчас переносишь это на национальную почву?!?!?! Наверное, для того, чтобы найти еще один повод разжечь межнациональную рознь на Украине? Возьми в библиотеке книгу британского автора Конвеста "Жатва скорби" и почитай, если не веришь в мой "укропольский бред".Ты мне еще Грушевского предложи почитать! Пропаганду британской разведки я еще не читал! А потом и поговорим, есть ли за что вам каяться.Да вас, уродов, послушать - так нам вечно и перед всеми надо каяться. По поводу и без. Жирно не будет?! Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Гражданин России Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Анаконда, на третьей странице этой темы я задал контрольный вопрос: Объясните этимологию слова "Украина". Прошу ответить. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Смотрящий Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Может, потому что быть хохлом в России все-таки проблематичнее, чем русским? - ахинея, почему-то славяне России легко уживаются с другими национальностями, а Вы не раз уже говорили нам о своей генетической памяти, думаю для Человека - это не приемлемо. этимологию слова "Украина" - не забудьте. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість anaconda Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Ага-ага, прям как кролики решили расплодиться и заселить бедную "державу". Вот и именно, как кролики. И не бедную "державу", а конкретно Крым, который считают исключительно своей землей. Ну Юленька у вас предлагала уделить Донецку "немного больше" внимание - огородить колючей проволокой. От избытка любви, наверное. Вы лично слышали? В новостях? Она сделала официальное заявление? А вот Жириновский недавно орал, что хохлов даже расстреливать и в Сибирь ссылать не будет, потому как они нужны России исключительно в виде замороженных музейных экспонатов. И ЭТО вице-спикер Думы. Донецк экономически вытаскивать?!?!?! Да он дает основную часть ВВП всей Украины! И вас, укрополяков, кормит! Это Донецк дает основную часть ВВП? А про дотации в угольную промышленность никогда не слышали? А про то, что прибыльными являются только десяток, если не меньше, шахт? А про то, как при Кучме через Донецкую область отмывались миллионы долларов? А про государственные средства, выделенные на реконструкция шахт, и тут же украденные? А про самую высокую смертность в , как выражался Янукович, Донецком рэгионе? А про эксплуатацию детского труда в "ведерной" добыче угля? Что, нечем в экономике Донбасса заниматься? А насчет Западной Украины - так мы сами себя кормим. Именно здесь наиболее развит малый и средний бизнес. Каждый второй у нас имеет собственное дело, пусть небольшое, но все же... Да, у нас нет огромных предприятий, формирующих показатели ВВП. Но у нас - тысячи средних и малых. Просто пока что они вынуждены работать в искусственно создаваемой ситуации "мутной воды". И когда в стране будут созданы предпосылки для прозрачного и честного бизнеса, можно будет реально увидеть отчисления в бюджет разных областей. Это сегодня ситуация нездоровая, когда бюджетноформирующей отраслью является металлургия. Во всем цивилизованном мире бюджет формируют отчисления малого и среднего бизнеса, надеюсь, не будете спорить? Так вот, уважаемый, не секрет, что сегодня очень многие стратегические объекты Украины являются частично или полностью собственностью российских олигархических кругов, что позволяет России значительно влиять на экономическую и политическую жизнь Украины. Не секрет, что Россия политически сотрудничает с украинскими олигархическими кругами. Так, политический протеже Путина Янукович (и не говорите, что это не так) является одновременно выдвиженцем короля донбасса Рината Ахметова. Но это пока к процессам не "подтянулся" многомиллионный отряд неолигархических украинских препринимателей. И это на сегодняшний день. Дальше их количество будет расти в геометрической прогрессии. И если в этих условиях Винница, Полтава или тот же Донецк нас обгонят, мы будем только рады. Посмотри, в каком контексте ты их употребляешь![/ color] Я их употребляю в нормальном контексте. Хотя понимаю, что человеку, который смотрит на все сквозь призму высосанной из пальца идеи "укропляков", трудно воспринимать это именно нормально. Я не отрицаю факта некоторого "смешения кровей" на территории Западной Украины и считаю его закономерным. Но посудите сами. Поляки - католики. Католицизм - одна из самых "ревностных" религий в мире. Повторяю, на территории Украины он насаждался насильственно, тогда как украинцы ожесточенно этому противились. Именно поэтому униатство не получило широкого распространения, и Украина в ее теперешнем виде осталась глубоко православным государством. Вместе с насаждением католицизма поляки просто унижали украинцев; так же как и русские сегодня принципиально не признавали их отдельным народом, а так, "недополяками". Для украинцев у них было приготовлено вполне польское слово "быдло", что в переводе означает "скот". На почве религиозных и национальных противоречий войны между Польшей и Украиной не прекращались на протяжении всей истории соседствования. А насколько ожесточенными были эти войны, прекрасно отображено в фильме Ежи Гоффмана "Огнем и мечом", где роль украинского козака Богуна сыграл ваш Домогаров. Поэтому украинцы и поляки - это как масло и вода, не могли перемешаться настолько,чтобы превратиться в этих ваших мифических укрополяков. И подпасть под такое гипнотическое влияние Польши тоже не могли. А сволочной термин как раз и придуман вашими идеологами, чтобы разжигать "национальную рознь", дескать, дорогие восточные украинцы, поглядите на западенцев - они же католики, укрополяки, попирающие православную веру, а мы-то, мы-то братья ваши славянские. Но поляки-то в любом случае таки славяне. А вот когда возникает дискуссия на тему происхождения россиян, сразу раздаются вопли о нацизме. А ведь россияне - не что иное как азиатофинноугрославяне..,...,..., и использование ими кириллицы не отменяет этого факта. Нацизма в моих рассуждения нет, я не ратую за чистоту крови, не призываю к уничтожению москалей, жидов, полукровок, чурок, итд. Я не использую призывов типа "чемодан-вокзал-Россия", "украины для украинцев". Я даже не призываю в насильственной украинизации русскоязычных. Если вы читали мои предыдущие посты, вы могли заметить, что я достаточно либеральна в этом вопросе. Но я требую, чтобы каждый гражданин уважал страну, в которой живет, ее территориальную целостность, национальную культуру и традиции, владел государственным языком в рамках, необходимых для судопроизводства, государственного документооборота, работе в органах власти. Дома и в повседневной жизни - пожалуйста - говорите хоть на хинди. ТОЧНО ТАКИЕ ЖЕ ТРЕБОВАНИЯ предъявляет к своим гражданам и Россия. Или в Татарстане, например, государственные документы пишутся по-тататрски? Языковая схожесть в этом смысле - не аргумент. Этнические русские проживают и в Польше, но там подобных требований не выдвигают. Ага? И чем они конкретно свидетельствуют? Они свидетельствуют об узколобости, присущей всем шовинистам. Шовиниста отличает параноидальная приверженность идее превосходства народа, к которому он принадлежит, над другими народами. Он истово верит в эту идею и отбрасывает любые доводы, даже если они железно подтверждаются фактами. Вы призывали историей не шебуршать, а знать ее. Вы истории не знаете, а шебуршите, и даже не историей, а вырванными из контекста фактами, а также псевдоисторическими легендами и мифами. В этом меня убеждает ваш взгляд, например на историю польско-украинских отношений. Кроме того, человек, претендующий на знание истории обязан изучать различные источники (даже Грушевского и Конвеста), чтобы составить объективное мнение. Я, например, читала и Карамзина и Костомарова и Грушевского и Аркаса. Когда я назвала вас зомбированным и тупым, я сделала это не от переполняющих меня эмоций. Конечно, можно было бы сказать "неинтеллектуальный и предубежденный", но сути дела это бы не изменило. Вы зомбированный, поскольку изъясняетесь штампами, которые мне неоднократно доводилось слышать от очень многих ваших соотечественников. Никакие доводы разума на них не действуют, даже стоя посреди Львова или Киева, населенных благожелательными и вменяемыми людьми, они продолжают бубнить про бандеровщину и укрополяков. Даже глядя на карту народов России, они продолжают кликушествовать о Руси православной и славянской, а также о величии их Державы под аккомпонемет песни "зааамороженными пальцами в отсутствие горячей воды..." А зомбировать можно только тупого человека. Умный всегда будет дотошно изучать проблему со всех сторон, чтобы обо всем иметь собственное мнение. За переход на "ты" приношу извинения - на брудершафт мы с вами не пили. Про голодомор. Этот факт нашей истории всемирно признан актом геноцида против украинского народа, и именно по национальному признаку. Упоминая о нем, я привела конкретные факты и цифры. Если русские, грузины, белорусы, узбеки умирали точно так же, приведите факты и источники этих фактов. (Голод в Поволжье не предлагать - он был вызван неурожаем, и вся страна тогда помогала голодающим Поволжья. Факты же голодомора замалчивались. В России они замалчиваются и сегодня). Разжечь межнациональную рознь (еще один штамп) на Украине - крайне трудно, поскольку украинцы являются нацией миролюбивой и терпимой, если, конечно, не злить их до бесконечности. А привожу этот пример с одной только целью - чтобы восточные украинцы, те, которые "ведутся" на ваши призывы к расколу, федерализации, присоединению к России - матушке тысячу раз подумали. Ибо хоть вы сейчас и валите все преступления на СССР, мол, мы-то тут ни при чем, мы сами жертвы, восстал он именно из ваших болезней и противоречий во всей его мерзости. Именно в вашей истории тоталитарные правители появляются с завидной регулярностью, а появляясь, ни в чем себе не отказывают. Так что я хочу, чтобы та часть нашего народа, которой вы дурите голову своими дешевыми завлекалками решила, стоит ли снова соваться в эту мясорубку по название Великая Российская Империя, на ножах которой и так слишком много украинской крови. И ответ на "контрольный вопрос", самонадеянный вы наш киллер. На "окраину" намекаете? Этиология этого слова трактуется историками по-разному. Одни говорят, оно происходит от праисторического названия этих земель, когда они были заселены ориями (земледельцами, отсюда пошло украинское слово - орати - пахать то есть) и звучало как Ориана. Другие - от того, что Украина была окраиной Российской империи. Так или иначе, теперь это название нашей страны, которую мы любим. Кстати, слово москва на одном из мордовских диалектов означает "гнилая вода". Так что и Московию можно обозвать Болотолэндом. Но даже если оно пошло от слова "окраина", это еще раз подтверждает мое убеждение: лучше хорошо жить в уютной европейской стране, чем прозябать на одной шестой части суши да еще и в унизительном положении окраины. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість anaconda Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Ага-ага, прям как кролики решили расплодиться и заселить бедную "державу". Вот и именно, как кролики. И не бедную "державу", а конкретно Крым, который считают исключительно своей землей. Ну Юленька у вас предлагала уделить Донецку "немного больше" внимание - огородить колючей проволокой. От избытка любви, наверное. Вы лично слышали? В новостях? Она сделала официальное заявление? А вот Жириновский недавно орал, что хохлов даже расстреливать и в Сибирь ссылать не будет, потому как они нужны России исключительно в виде замороженных музейных экспонатов. И ЭТО вице-спикер Думы. Донецк экономически вытаскивать?!?!?! Да он дает основную часть ВВП всей Украины! И вас, укрополяков, кормит! Это Донецк дает основную часть ВВП? А про дотации в угольную промышленность никогда не слышали? А про то, что прибыльными являются только десяток, если не меньше, шахт? А про то, как при Кучме через Донецкую область отмывались миллионы долларов? А про государственные средства, выделенные на реконструкция шахт, и тут же украденные? А про самую высокую смертность в , как выражался Янукович, Донецком рэгионе? А про эксплуатацию детского труда в "ведерной" добыче угля? Что, нечем в экономике Донбасса заниматься? А насчет Западной Украины - так мы сами себя кормим. Именно здесь наиболее развит малый и средний бизнес. Каждый второй у нас имеет собственное дело, пусть небольшое, но все же... Да, у нас нет огромных предприятий, формирующих показатели ВВП. Но у нас - тысячи средних и малых. Просто пока что они вынуждены работать в искусственно создаваемой ситуации "мутной воды". И когда в стране будут созданы предпосылки для прозрачного и честного бизнеса, можно будет реально увидеть отчисления в бюджет разных областей. Это сегодня ситуация нездоровая, когда бюджетноформирующей отраслью является металлургия. Во всем цивилизованном мире бюджет формируют отчисления малого и среднего бизнеса, надеюсь, не будете спорить? Так вот, уважаемый, не секрет, что сегодня очень многие стратегические объекты Украины являются частично или полностью собственностью российских олигархических кругов, что позволяет России значительно влиять на экономическую и политическую жизнь Украины. Не секрет, что Россия политически сотрудничает с украинскими олигархическими кругами. Так, политический протеже Путина Янукович (и не говорите, что это не так) является одновременно выдвиженцем короля донбасса Рината Ахметова. Но это пока к процессам не "подтянулся" многомиллионный отряд неолигархических украинских препринимателей. И это на сегодняшний день. Дальше их количество будет расти в геометрической прогрессии. И если в этих условиях Винница, Полтава или тот же Донецк нас обгонят, мы будем только рады. Посмотри, в каком контексте ты их употребляешь![/ color] Я их употребляю в нормальном контексте. Хотя понимаю, что человеку, который смотрит на все сквозь призму высосанной из пальца идеи "укропляков", трудно воспринимать это именно нормально. Я не отрицаю факта некоторого "смешения кровей" на территории Западной Украины и считаю его закономерным. Но посудите сами. Поляки - католики. Католицизм - одна из самых "ревностных" религий в мире. Повторяю, на территории Украины он насаждался насильственно, тогда как украинцы ожесточенно этому противились. Именно поэтому униатство не получило широкого распространения, и Украина в ее теперешнем виде осталась глубоко православным государством. Вместе с насаждением католицизма поляки просто унижали украинцев; так же как и русские сегодня принципиально не признавали их отдельным народом, а так, "недополяками". Для украинцев у них было приготовлено вполне польское слово "быдло", что в переводе означает "скот". На почве религиозных и национальных противоречий войны между Польшей и Украиной не прекращались на протяжении всей истории соседствования. А насколько ожесточенными были эти войны, прекрасно отображено в фильме Ежи Гоффмана "Огнем и мечом", где роль украинского козака Богуна сыграл ваш Домогаров. Поэтому украинцы и поляки - это как масло и вода, не могли перемешаться настолько,чтобы превратиться в этих ваших мифических укрополяков. И подпасть под такое гипнотическое влияние Польши тоже не могли. А сволочной термин как раз и придуман вашими идеологами, чтобы разжигать "национальную рознь", дескать, дорогие восточные украинцы, поглядите на западенцев - они же католики, укрополяки, попирающие православную веру, а мы-то, мы-то братья ваши славянские. Но поляки-то в любом случае таки славяне. А вот когда возникает дискуссия на тему происхождения россиян, сразу раздаются вопли о нацизме. А ведь россияне - не что иное как азиатофинноугрославяне..,...,..., и использование ими кириллицы не отменяет этого факта. Нацизма в моих рассуждения нет, я не ратую за чистоту крови, не призываю к уничтожению москалей, жидов, полукровок, чурок, итд. Я не использую призывов типа "чемодан-вокзал-Россия", "украины для украинцев". Я даже не призываю в насильственной украинизации русскоязычных. Если вы читали мои предыдущие посты, вы могли заметить, что я достаточно либеральна в этом вопросе. Но я требую, чтобы каждый гражданин уважал страну, в которой живет, ее территориальную целостность, национальную культуру и традиции, владел государственным языком в рамках, необходимых для судопроизводства, государственного документооборота, работе в органах власти. Дома и в повседневной жизни - пожалуйста - говорите хоть на хинди. ТОЧНО ТАКИЕ ЖЕ ТРЕБОВАНИЯ предъявляет к своим гражданам и Россия. Или в Татарстане, например, государственные документы пишутся по-тататрски? Языковая схожесть в этом смысле - не аргумент. Этнические русские проживают и в Польше, но там подобных требований не выдвигают. Ага? И чем они конкретно свидетельствуют? Они свидетельствуют об узколобости, присущей всем шовинистам. Шовиниста отличает параноидальная приверженность идее превосходства народа, к которому он принадлежит, над другими народами. Он истово верит в эту идею и отбрасывает любые доводы, даже если они железно подтверждаются фактами. Вы призывали историей не шебуршать, а знать ее. Вы истории не знаете, а шебуршите, и даже не историей, а вырванными из контекста фактами, а также псевдоисторическими легендами и мифами. В этом меня убеждает ваш взгляд, например на историю польско-украинских отношений. Кроме того, человек, претендующий на знание истории обязан изучать различные источники (даже Грушевского и Конвеста), чтобы составить объективное мнение. Я, например, читала и Карамзина и Костомарова и Грушевского и Аркаса. Когда я назвала вас зомбированным и тупым, я сделала это не от переполняющих меня эмоций. Конечно, можно было бы сказать "неинтеллектуальный и предубежденный", но сути дела это бы не изменило. Вы зомбированный, поскольку изъясняетесь штампами, которые мне неоднократно доводилось слышать от очень многих ваших соотечественников. Никакие доводы разума на них не действуют, даже стоя посреди Львова или Киева, населенных благожелательными и вменяемыми людьми, они продолжают бубнить про бандеровщину и укрополяков. Даже глядя на карту народов России, они продолжают кликушествовать о Руси православной и славянской, а также о величии их Державы под аккомпонемет песни "зааамороженными пальцами в отсутствие горячей воды..." А зомбировать можно только тупого человека. Умный всегда будет дотошно изучать проблему со всех сторон, чтобы обо всем иметь собственное мнение. За переход на "ты" приношу извинения - на брудершафт мы с вами не пили. Про голодомор. Этот факт нашей истории всемирно признан актом геноцида против украинского народа, и именно по национальному признаку. Упоминая о нем, я привела конкретные факты и цифры. Если русские, грузины, белорусы, узбеки умирали точно так же, приведите факты и источники этих фактов. (Голод в Поволжье не предлагать - он был вызван неурожаем, и вся страна тогда помогала голодающим Поволжья. Факты же голодомора замалчивались. В России они замалчиваются и сегодня). Разжечь межнациональную рознь (еще один штамп) на Украине - крайне трудно, поскольку украинцы являются нацией миролюбивой и терпимой, если, конечно, не злить их до бесконечности. А привожу этот пример с одной только целью - чтобы восточные украинцы, те, которые "ведутся" на ваши призывы к расколу, федерализации, присоединению к России - матушке тысячу раз подумали. Ибо хоть вы сейчас и валите все преступления на СССР, мол, мы-то тут ни при чем, мы сами жертвы, восстал он именно из ваших болезней и противоречий во всей его мерзости. Именно в вашей истории тоталитарные правители появляются с завидной регулярностью, а появляясь, ни в чем себе не отказывают. Так что я хочу, чтобы та часть нашего народа, которой вы дурите голову своими дешевыми завлекалками решила, стоит ли снова соваться в эту мясорубку по название Великая Российская Империя, на ножах которой и так слишком много украинской крови. И ответ на "контрольный вопрос", самонадеянный вы наш киллер. На "окраину" намекаете? Этиология этого слова трактуется историками по-разному. Одни говорят, оно происходит от праисторического названия этих земель, когда они были заселены ориями (земледельцами, отсюда пошло украинское слово - орати - пахать то есть) и звучало как Ориана. Другие - от того, что Украина была окраиной Российской империи. Так или иначе, теперь это название нашей страны, которую мы любим. Кстати, слово москва на одном из мордовских диалектов означает "гнилая вода". Так что и Московию можно обозвать Болотолэндом. Но даже если оно пошло от слова "окраина", это еще раз подтверждает мое убеждение: лучше хорошо жить в уютной европейской стране, чем прозябать на одной шестой части суши да еще и в унизительном положении окраины. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Гражданин России Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 И не бедную "державу", а конкретно Крым, который считают исключительно своей землей. Ну так вот и пусть плодятся на своей земле. Вы им что, мешать будете? Вы лично слышали? В новостях? Она сделала официальное заявление? Рассказывали друзья из Донецка. А вот Жириновский недавно орал, что хохлов даже расстреливать и в Сибирь ссылать не будет, потому как они нужны России исключительно в виде замороженных музейных экспонатов. И ЭТО вице-спикер Думы. Вы лично слышали? В новостях? Он сделал официальное заявление? А если даже и сказал, то что? Вы его обращение к Бушу слышали, когда он был в Ираке? Это же клоун нашей политической эстрады. Я всегда бегу к телевизору, когда слышу Жириновского, - хоть посмеяться, "Аншлаг" отдыхает. Еще бы тут слова Лимонова (главного нацбола России) привели... А тот, что он (Жирик) вице-спикер, ни о чем не говорит. Вице-спикером назначают не из-за политических убеждений и пост этот абсолютно ничего не определяет, а только "приняли то-то, отклонили то-то". А вот Тимошенко - вроде как премьером была! Что, нечем в экономике Донбасса заниматься? Чем "заниматься" есть везде и всегда. А вот, чтобы его "вытаскивали", он не нуждается. Да, у нас нет огромных предприятий, формирующих показатели ВВП. Но у нас - тысячи средних и малых. Просто пока что они вынуждены работать в искусственно создаваемой ситуации "мутной воды". И когда в стране будут созданы предпосылки для прозрачного и честного бизнеса, можно будет реально увидеть отчисления в бюджет разных областей. Ага, конечно, Госкомстат все врал. Но сейчас после революции, когда "мы наконец скинули антинародную власть" все будет по-другому. Блин, западенцы, мало того, что историю извратили, так уже до статистики добрались... Что или кто будет следующим? Скажите, что Иисус был украинцем? Это сегодня ситуация нездоровая, когда бюджетноформирующей отраслью является металлургия. Во всем цивилизованном мире бюджет формируют отчисления малого и среднего бизнеса Ситуация, может быть, и нездоровая, но она есть и это надо признать. Надо признать, что металлургия, которая на сегодня является бюджетноформирующей (хоть это и "нездорово"), таковой все-таки является, а значит она в значительной степени всех кормит. Вот когда ваши мелкие и средние предприятия будут давать в бюджет значительные бабки, тогда можно говорить, что "мы сами себя кормим". А пока, извините, вас кормит Донбасс. Так вот, уважаемый, не секрет, что сегодня очень многие стратегические объекты Украины являются частично или полностью собственностью российских олигархических кругов Так ведь это и наша проблема тоже. Мы сами со своими олигархами все справится не можем. Не секрет, что Россия политически сотрудничает с украинскими олигархическими кругами. Ага? И в чем это "сотрудничество" выражается? Вот что не секрет, так это то, что ваша оранжевая оппозиция сотрудничала с международными олиграхическими кругами (Соросом и пр.). Это можно, здесь все нормально, да? Поэтому украинцы и поляки - это как масло и вода, не могли перемешаться настолько,чтобы превратиться в этих ваших мифических укрополяков. И подпасть под такое гипнотическое влияние Польши тоже не могли. Ну и что вы тут описываете вражду между украинцами и поляками. Кто ж спорит, что она была? Только вот полякам все-таки удалось "положить" западные области Украины (которая тогда так, кстати, не называлась) под себя. Не секрет, что территория, где сегодня находится Львов, была польской. Тамошнее население подверглось ополячиванию. С какими эмоциями к этому не относится, но это факт! Австрия, Венгрия, Польша и придумали этот термин "украинец". Они понимали, что окончательно ополячить тамошнее русское (!) население не удастся, но оторвать от остальных русских, навязав ложную идентификацию, можно. Что и произошло! Вот почитайте здесь подробней: http://polit.mk.ua/ftopic721.php. Второй пост под ником "БП". Я даже не призываю в насильственной украинизации русскоязычных. Сопоставьте с: Но я требую, чтобы каждый гражданин... владел государственным языком в рамках, необходимых для судопроизводства, государственного документооборота, работе в органах власти. А как это тогда называется, как не насильственная украинизация??!?! Эти люди всегда говорили на русском, их предки, которые жили на этой земле, говорили на русском. И почему теперь, чтобы получить юридическую защиту, вообще доступ к системе государственной власти, они должны учить вашу "державну мову"?!?!?!? Почему??? Только потому что когда-то под воздействием Польши Галицко-Волынское княжество начало говорить на этом языке? Русские, всегда населявшие Киевскую Русь, в гробу эту "мову" видели! Они хотят говорить на языке своих предков! Теперь поняли смысл термина "укрополяк"? ТОЧНО ТАКИЕ ЖЕ ТРЕБОВАНИЯ предъявляет к своим гражданам и Россия. Потому что русские - государствообразующий народ России. Чего нельзя сказать о галицких "украинцах" (укрополяках) на Украине. Этнические русские проживают и в Польше, но там подобных требований не выдвигают. Да что за бред?! Этнические русские в Польше - переселенцы, на Украине же они находятся на земле своих предков. Умный всегда будет дотошно изучать проблему со всех сторон, чтобы обо всем иметь собственное мнение. Короче, неинтересно комментировать ваши оскорбления в мой адрес. Что касается "со всех сторон"... Это вы-то со всех сторон изучили?! Вы просто приняли версию (самую тупую из всех), в которой даже элементарные факты не вяжутся! За переход на "ты" приношу извинения - на брудершафт мы с вами не пили. Извинения приняты. Но даже если оно пошло от слова "окраина", это еще раз подтверждает мое убеждение: лучше хорошо жить в уютной европейской стране, чем прозябать на одной шестой части суши да еще и в унизительном положении окраины. В уютной "европейской стране (с)"... Ну и бред. В ЕС (если примут) вас используют и выкинут. Будете батрачить на немецких и французских господ, выполнять ту работу, которую они сами ни за что не станут делать. А "окраина" говорит лишь о географии, и ничего унизительного здесь нет. Факты же голодомора замалчивались. В России они замалчиваются и сегодня Да был он, был. Только не голодомор, а голод! Как и в других местах СССР. Например, на Поволжье (хотя не понимаю, почему вы просите не называть). Только это все, блин, не носило национальной окраски, в которую вы это сейчас раскрашиваете! Так или иначе, теперь это название нашей страны, которую мы любим. Так или иначе? Так или иначе??? Так или иначе??? Да это, мля, принципиальный вопрос! Потому что речь идет об идентификации. Когда появилась ваша "Украина"? Именно это слово. И именно эта нация "украинцы". Когда??? Так вот полистайте разные источники (вы у нас любите сопоставлять факты, как я понял) и подумайте об этом на досуге. Кстати, слово москва на одном из мордовских диалектов означает "гнилая вода". И что за мания цепляться за Россию, когда речь идет об "Украине (с)". Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Valery Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Нет,не получится у на спора! И причина для меня совершенно очевидна:как бы мы этого не хотели-мы фанатики.У каждого своя правда и вера,а с такими установками любой спор-просто болтовня. Я хотелбы обратить внимание сторон на следующие вещи: 1.Я вот как-то на досуге задумался:вот посадили Ходорковского в тюрьму и акции "Юкоса" упали на сколько-то пунктов... А собственно почему?Ведь предприятие работает по-прежнему!Нефти столько же добывается.Получается какая-то фигня.Вы только не смейтесь!Я в институте политэкономию изучал,да и после этого кое-что почитывал... Но вот именно сейчас,на пороге нового мирового передела,я не могу для себя ответить на такие простые вещи.Получается что вся мировая капиталистическая экономика,что-то вроде... Мавроди! :lol: Этакий дутый пузырь из бумажек,которые называются акциями и деньгами,но уже давно ничем,практически не обеспеченными. 2.Самые развитые и благополучные страны в мире не в состоянии защитить своих жителей ни от террористов ни от стихийных бедствий! Причем:еще что-то можно б было понять и как-то оправдать правительства если б эти несчастья были б неожиданны,-так ведь нет о реальности угрозы знали и ...ничего не сделали!Или не смогли?Или не захотели? 3.С распадом СССР рухнула выстроенная система границ и их нерушимость уже не может гарантировать никто. 4.Левые придурки засевшие в аппарате Евросоюза вот-вот провалят проект (а в экономическом плане,то что они делают можно сравнить разве что с большевизмом) объединения Европы. 5.Один из украиских лидеров-националистов (не помню кто)сказал интересную фразу:Европа 21 века-мрачная мусульманская община.А вспомнил это я в связи вот с чем:у определенных групп из стран 3-го мира(прежде всего из арабского) появились реальные большие деньги.И эти деньги будут вкладываться прежде всего в экспансию,больше попросту некуда. Есть еще много пунктов но и этого вполне достаточно,чтобы понять,что мы стоим на пороге невиданного еще в истории мирового кризиса. Какое это имеет отношение к расколу Украины?Прямое.В условиях кризиса,каждая из сильных и развитых стран будет ЛЮБОЙ ЦЕНОЙ отстаивать свои интересы,всем же прочим уготована судьба разменной карты!Что блистательно продемонстрировала совсем недавно Германия,а затем и Евросоюз.Но пока ,я думаю,пилюлю для Польши и Украины,как -нибудь подсластят-ну там обругают еще где-нибудь Россию или еще чего...Но когда запахнет жареным,тогда уже никто ничего сластить не будет и в ход поидет торговля землей и народами.Так было всегда. Может стоит,пока не поздно искать то,что нас объединяет ,какие-то интересы взаимные?Или уже поздно? Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Гражданин России Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 вот посадили Ходорковского в тюрьму и акции "Юкоса" упали на сколько-то пунктов... А собственно почему?Ведь предприятие работает по-прежнему!Нефти столько же добывается.Получается какая-то фигня.Валерий, рыночная цена акций складывается не только из того, что первоначально вложено, т.е. капитал. Важной составляющей также является психологическая. Т.е. если трейдеры уверены, что акция надежна, т.е. ее цена установится выше номинальной (т.е. реально вложенного капитала), т.е. это показывает, что приобретатель готов за надежность, репутацию платить сверху. И колебания курсов, как правило, и происходят за счет этой психологической составляющей. Появилось сообщение, что Ходора посадили - появляется страх, что с компанией может что-нибудь случится, надежность падает, следовательно, падает курс. И если курс падает ниже номинального (т.е. психологическая составляющая отрицательна, приобретатели расценивают акцию настолько ненадежной, что даже не готовы платить ее номинальную стоимость, а продавцы в свою очередь, чтобы избавиться от акций, готовы продать ниже ее реальной-номинальной стоимости), то компания несет убытки и может обанкротиться. Поэтому, на мой взгляд, никакой "фигни" здесь нет. Другое дело, если психологическая составляющая раздувается настолько, что уже перешагивает все разумные пределы, то эта ситуация в случае чего грозит колоссальным обвалом. И такое можно наблюдать не только по акциям. Самый яркий пример - американский доллар. По некоторым подсчетам, его реальная стоимость составляет не более 5% от раздутой массы. Со времене краха Бреттон-Вудской системы люди настолько стали доверять доллару, что уже надоверялись до 20-кратного (от реальной стоимости) раздутия психологической составляющей. А это в случае существенного "толчка" можно означать всемирный экономический коллапс. Таким толчком могут послужить высокие цены на нефть.... мы стоим на пороге невиданного еще в истории мирового кризиса.Боюсь, что вы правы. Может стоит,пока не поздно искать то,что нас объединяет ,какие-то интересы взаимные?Или уже поздно?Нас - это кого? Находить компромисс всегда хорошо. Но иногда это, к сожалению, невозможно... Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість anaconda Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Гражданину России. Дорогой Гражданин. В соседней ветке я объяснила, почему не намерена продолжать дискуссии с вами на тему Украины и украинцев. Тема себя, к сожалению исчерпала с вашим заявлением о несуществовании украинского народа. Хотя, не скрою, от общения получила массу удовольствия. Такого неистового москальского шовиниста давно не встречала. также хочу успокоить Валерия, ведь теперь он, получается, не полукровка, а чистокровный русский, так что запись в паспорте избрал совешенно верную. Напоследок хочу подкинуть вам аргументов для последующей борьбы за воссоединение русскага народа. Аргументы были выложены на одном из украинских (простите) форумов вашим братом по убеждениям. Надеюсь, они станут для вас мощным подспорьем. Возможно, со временем вы и сами догадались бы до всего нижеизложенного, так что простите, если сорвала это все у вас с языка. КО ВСЕМ ИСТИННЫМ ПАТРИОТАМ!!! У НАШЕЙ МАТУШКИ-РУСИ СВОЙ ПУТЬ В СВЕТЛОЕ БУДУЩЕЕ И СВОИ ИДЕАЛЫ, НИ В КОЕМ РАЗЕ НЕ СОВМЕСТИМЫЕ С ЗАПАДНЫМИ ГРЕЗАМИ О КАКИХ-ТО ТАМ ПРАВАХ ЧЕЛОВЕКА И ДЕРЬМОКРАТИИ. КАК ВЕРНО ЗАМЕТИЛ ЕЩЕ В 19 СТОЛЕТИИ СТИХОСЛОЖИТЕЛЬ Алмазов: По причинам органическим Мы совсем не снабжены Здравым смыслом юридическим, Сим исчадьем сатаны. Широки натуры русские, Нашей правды идеал Не влезает в формы узкие Юридических начал. НО ПОЛИТЭКОНОМИЧЕСКИЕ ЗАИМСТВОВАНИЯ – ЭТО ТОЛЬКО ВЕРШИНА АЙСБЕРГА. ПОРА УЖЕ ОТЧИСТИТЬ НАШУ РЕЧЬ ОТ ИМПОРТНЫХ СЛОВЕЧЕК. ВЕРНЕМСЯ К ИСТОКАМ. ВОЗВРАТИМ РУССКОЕ ПРОИЗНОШЕНИЕ ВСЕМ СЛОВАМ: НЕ КРОВАТЬ (ГРЕЧ.) – А ЛЕЖЕЛКА, НЕ ТЕЛЕВИЗОР – А ГЛЯДЕЛКА, НЕ ПУЛЬТ – А НОЖИМАТЕЛЬ, НЕ КОНДИЦИОНЕР – А ВЕТРОДУЙ, НЕ КОМПЬЮТЕР – А БЫСТРОСЧЕТ, НЕ ШОПИНГ – А ЗАКУПОН И Т.Д. ВЫСТАВИМ ВСЕ ПОРОЖДЕНИЯ ПАГУБНОГО ГЛОБАЛИЗМА ЗА НАШ РУССКИЙ ПОРОГ! РАССТОЯНИЕ БУДЕМ ИЗМЕРЯТЬ НЕ В МЕТРАХ И КИЛОМЕТРАХ, А В АРШИНАХ И ВЕРСТАХ. ВЕС – НЕ В КИЛОГРАММАХ, А В ПУДАХ И Т.П. ВЕРНЕМ СЕБЕ, ОТНЯТЫЙ ЖИДО-МАСОНСКОЙ БОЛЬШЕВИЦКОЙ КЛИКОЙ ЮЛИАНСКИЙ КОЛЕНДАРЬ! БРАТЬЯ И СЕСТРЫ ОТЧИСТИМСЯ ОТ ТЛЕТВОРНОГО ВЛИЯНИЯ ЗАГНИВАЮЩЕГО ЗАПАДА! ВОЗРОДИМ БЫЛОЕ ВЕЛИЧИЕ НАШЕЙ ДЕРЖАВЫ – РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ! ВЕРНЕМ СЕБЕ ИСКОННО РУССКИЕ ЗЕМЛИ ПОЛЬШИ, ФИНЛЯНДИИ И АЛЯСКИ! НО НЕ СЛЕДУЕТ ОГРАНИЧИВАТЬ СЕБЯ РАМКАМИ БЫЛОГО. РАЗОВЬЕМ СВОЕ ГЕОПОЛИТИЧЕСКОЕ (ПРОСТИ ГОСПОДИ!) МЫШЛЕНИЕ. РУССКАЯ ЗЕМЛЯ - ВЕЗДЕ, ГДЕ ПРОЛИВАЛАСЬ РУССКАЯ КРОВЬ. ВСПОМНИМ ЩИТ ОЛЕГА, ПРИБИТЫЙ К ВОРОТАМ ЦАРЬГРАДА, ПЕРЕХОД СУВОРОВА ЧЕРЕЗ АЛЬПЫ, ВЗЯТИЕ ПАРИЖА КАЗАКАМИ В 1814 ГОДУ, ОСВОБОЖДЕНИЕ БЕРЛИНА В 1945. НЕ ЗАБУДЕМ ХРАБРЫХ РАТНИКОВ ОТДАВАВШИХ СВОЙ ИНТЕРНАЦИОНАЛЬНЫЙ ДОЛГ В АФГАНИСТАНЕ, ВЬЕТНАМЕ, ЕГИПТЕ, МОЗАМБИКЕ, АНГОЛЕ, ЙЕМЕНЕ, НИКАРАГУА И Т.Д. ВЕСЬ МИР ДОЛЖЕН ПО ПРАВУ ПРИНАДЛЕЖАТЬ СЛАВНЕЙШЕМУ НАРОДУ БОГОНОСЦУ – РУССКИМ!!! НЕ ВЕРЬТЕ ЖИДОМАССОНАМ, ПОШЕДШИМ НА НАГЛЫЙ ПОДЛОГ И ПОДМЕНУ В ТЕКСТЕ БИБЛИИ! НА САМОМ ДЕЛЕ ИЗНАЧАЛЬНО В СВЯЩЕННОМ ПИСАНИИ ГОВОРИЛОСЬ ИМЕННО О РУССКИХ КАК ОБ ИЗБРАННОМ НАРОДЕ. ХРИСТОС И БОГОМАТЕРЬ – РУССКИЕ! ВСЕ ПРОРОКИ – РУСИЧИ! НЕ ДАДИМ ЖИДАМ ПРИБРАТЬ К СВОИМ ГРЯЗНЫМ РУЧЕНКАМ НАШИХ НАЦИОНАЛЬНЫХ ГЕРОЕВ!!! ДА БУДЕТ ТАК, АМИНЬ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Закрыт за систематическое нарушение правил форума. За сим прощаюсь на этой ветке форума. Анаконда. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Valery Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 2 anaconda также хочу успокоить Валерия, ведь теперь он, получается, не полукровка, а чистокровный русский, так что запись в паспорте избрал совешенно вернуюДа я ж писал,что выбор был вполне осознанный! :lol: А на провокации я плохо поддаюсь,-разве,что при личном контакте. :lol: Дело в том,что уменя жена будующий психолог,ну и я попутно нахватался... так ,что побереги свой сарказм для слабонервных. 2 Гражданин России Я говорил об акциях и.т.д. в несколько другом ключе,но видать плохо выразил свою мысль... Дело в том,что многие у нас сейчас почему-то свято уверились в ЕДИНСТВЕННОСТИ и непогрешимости капиталистического пути развития в том виде в каком он существует сейчас.На мой взгляд это очередное заблуждение и система начинает сбоить и нет никаких гарантий,что в один,возможно недалёкий момент,все не накроется... Это я к тому,что anaconda ,вроде как собирается отсидется в уютном и благополучном месте.Думаю,что таких мест мало останется,тем более в Европе. Нас - это кого?Да всех нас!Украинцев,русских,татар и.т.п. кому мы еще нужны кроме друг-друга.Хотя и друг-другу,тож вроде не очень... :cry: Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість anaconda Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Автор: Герцен Дата: 24.04.04 23:31 XIX. ІНОЗЕМЦІ ПРО МОСКОВСТВО Москвини ще не є людьми. Ю.Міхелет Хто хоче укоротити своє життя, хай їде до Московщини. Д.Флетчер Все життя Московщини просякнуте брехнею. А. де Кюстін Цілковито не пускати до себе іноземців Московщина не могла, бо потребувала їхньої допомоги. Чимало чужинців приїздило і жило в Московщині. Повернувшись додому, вони описали свої враження і видали їх книжками.. Ці книжки Московщина нищила всіма способами. Наприклад, вимагала 1591 р. від англійського уряду знищити книжку Д.Флетчера, а по відмові скуповувала і палила. Те саме вимагала 1717 р. від австрійського уряду щодо книжки Ю.Корба і так само скуповувала ЇЇ і палила. Московщина підкупила 1800 р. друкаря і зцензурувала книжку К. де Рульєра. Наполеон вчасно про це довідався і наказав знищити цензуровану, а надрукувати справжню. Завоювавши 1833 р. Крим, Московщина попалила всі, що їх могла захопити, татарські архіви та книжки. Року 1862 Московщина скуповувала і нищила книжку К.Делямара, бо в ній на карті слов'янських народів Україна зазначена як окрема держава від Карпат по Кавказ. Катерина II заплатила французькому письменникові Вольтерові 25 тисяч золотих рублів, щоб він написав історію московської імперії у прихильному до Московщини дусі. Микола І видав кілька десятків тисяч рублів, щоб запобігти невигідному Московщині впливу книжки А. де Кюстіна. До 1914 року кілька великих паризьких часописів одержували щороку тисячі рублів хабара, щоб не писали критично про Московщину. По 1917 році "демократична" Московщина поновила той хабар. Під час війни 1939-45 рр. москвини-емігранти та москволюби викрали з чужоземних книгозбірень тисячі невгодних Московщині книжок. Після 1917 року, а надто після 1945-го Московщина засилає в чужоземні університети щороку тисячі книжок, написаних підкупленими чужинцями. З них—90% на тему могутності, сили Московщини—імперії. США, Англія, Франція, Італія, Німеччина та й усі держави ніколи не зачиняли і не зачиняють своїх кордонів чужинцям. Навпаки, охоче показують їм свою силу і культуру. Мільйони іноземців щороку відвідують ті країни, безперешкодно ходять, їздять скрізь за своєю вподобою, без жодних заборон, дозволів, таємних підглядачів за плечима. Московщина єдина в усьому світі понад 500 років боїться пускати до себе іноземців, а коли й пустить, то слідкує за кожним їхнім кроком, боїться, щоб світ не дізнався, що сила і могутність московської імперії є міф. Адже сам той міф становить московську силу, знищити його—позбутися московської зброї—"шостої колони" москволюбів в інших країнах, зокрема й в Україні. Ось чому свідчення чужинців про Московщину упродовж її історії набувають ваги. Московщина видала повну збірку писань К.Маркса та сфальшувала навіть свого пророка і божка, не помістивши його творів про Московщину (борючись з московським загарбництвом, Румунія видала 1964 року збірку протимосковських творів К.Маркса). Скажімо, не надрукувала його розвідки "Enthulungen uber die Geschichte der Diplomatic des 18 Jahrhunderts", що її надрукував Лондонський часопис "Free Press" 1858 року, a Mapксова дочка Елеонора перевидала 1889 р. окремою книжечкою. Там К. Маркс писав: "У кривавому болоті московського рабства, а не в суворій славі норманської доби стоїть колиска Московщини. Змінивши імена та дати, побачимо, що політика Івана III і політика теперішньої московської імперії є не лише подібною, а й тотожною». Далі Маркс ганить ту політику: "Політика Івана І була тотожна політиці Івана III, Петра 1 і теперішній. Єдина різниця, що попередники Петра 1 боролися проти обмеження могутності Московщини, а Петро 1 намагався досягнути безмежної могутності. Московщина породжена і вихована в огидній і жалюгідній школі монгольського рабства. Сильною вона стала лише тому, що в майстерності рабства стала неперевершеною. Навіть і тому, коли Московщина стала незалежною, вона й далі залишилася країною рабів. Петро 1 поєднав політичну хитрість монгольського раба. з пихою монгольського володаря, що йому Чингіс-хан заповів здобути світ". Трохи раніше (1853 р.) К.Маркс писав так: "Життєві інтереси зроблять Великобританію найповажнішим і незламним противником Московщини та її загарбницьких планів. Можна припускати, що цю роздуту потвору спинять європейці, бо вона вже просунулася на шляху до світового панування. На Албанському узбережжі вона вже стоїть у самому осередку Адріатики. Виглядає, що кордони московської імперії простягнуться від Данціга (а може і Штеттіна) до Трієста. А оскільки завоювання йде за завоюванням, то можна вважати за можливе, що завоювання Московщиною Туреччини буде лише вступом до завоювання Угорщини, Прусії, Галичини і остаточним здійсненням Панслов'янської імперії. Припинити московський завойовничий порив є вимогою часу. У цьому збігаються інтереси світової демократії з інтересами Великобританії"600. І в іншому місці: "Московська політика—незмінна. Московські способи, тактика мінялися і мінятимуться, але провідна зірка московської політики—підбити світ і панувати в ньому—є і буде незмінною. Московський панславізм—це лише одна з форм московського загарбництва. Метою московського панславізму є не свобода та незалежність слов'янських народів, а знищення всього того, що створила Європа за тисячі років своєї культурної праці. Московський ведмідь загарбуватиме доти, доки знає, що європейські звірі не здатні вчинити опір. Московщина покладається не так на свою власну силу, як на боягузтво європейців. Вона залякує Європу і ставить їй якомога більші вимоги, щоб мати потім чим поступитися і тим показати свою поступливість, миролюбність"601. Не меншим пророком виявився і Наполеон: "Свобода матиме на московський народ такий вплив, як міцне вино на людину, що не звикла до нього. Коли якийсь новий Пугачов з університетською освітою стане на чолі незадоволених, коли московський народ вчинить революцію, то ... мені бракує слів сказати вам, яке тоді пекло буде там. Москвини не лише найжорстокіші дикуни, але й найпідліші, бо не мають жодного уявлення про мораль. Європейці вшанують моє ім'я тоді, коли Московщина загарбає Європу"602. Розумів Московщину і лорд Г.Палмерстон який 100 років тому говорив: "Політикою і практикою Московщини завжди було і є поширення меж московської імперії, наскільки це дозволяла слабкість чи нерішучість її сусідів. Але вона завжди втримувалася від загарбництва, зустрівши твердий опір сусідів. Та втримувалася лише до часу, коли той опір слабшав". Польський король Зігмунд II писав 1569 р. до британської королеви Єлизавети 1: "Московщина щороку зростає на силі, а вона є запеклим ворогом всякої свободи. Ми знаємо, що Ваша Величність цілковито не знають звірячості та деспотії московського царя. Ми сусіди Московщини і тому знаємо і розуміємо її краще, ніж інші королі. І ми застерігаємо Вас та інші європейські народи не жертвувати Вашою гідністю. Вашою свободою, Вашим власним і Ваших людей життям, а поборювати дикунський московський народ". Фрідріх Великий у своєму: "політичному заповіті" писав 1768 року: "Справді божевіллям є те, що короткозора Європа допомагає розбудовувати силу Московщини, яка мріє зруйнувати Європу". Попереджував Європу і намагався заснувати союз європейських держав проти Московщини і гетьман Пилип Орлик (1672-1742 рр.) та його син Григір. Тепер Європа платить за свою сліпоту. Німець Г. фон Штаден перебував на московський службі (опричником). Повернувшись додому 1575 р., він описав ту опричнину. Його свідчення не наводимо, бо тодішня опричнина—достеменна, аж до дрібниць, фотографія теперішнього НКВД, що її всі знають603. Антіохійський патріарх Макарій III був 1654-56 рр. у Москві. З ним перебував його писар Павло Алепський. Його опис московського життя XVII ст. - це опис теперішнього життя СРСР, наведемо лише кілька його спостережень: "Дякую Тобі Боже, що ми знову у Країні Козаків. Два роки, що ми прожили в Московщині, наші уста були замкнені на колодку, наш розум у в’язниці. У тій країні ніхто не може почувати себе бодай трішечки вільним. Ми там забули, що таке радість та сміх. За кожним нашим кроком слідкували москвини"604. Учений хорват Ю.Кржанич, переконаний москволюб, поїхав 1559 р. до Москви проповідувати свою ідею всеслов'янської дер- жави на чолі з московським царем. Повернувшись через 15 років додому, він написав книжку, в якій називає москвинів дурними, забобонними, дикунами, жахливо брудними: посуду ніколи не миють; у хаті можна задихнутися від смороду і втратити половину крові від блощиць. Пише, що москвини і московки пияки, брехуни, ошуканці, підступні, жорстокі, ледачі, без примусу не зроблять нічого навіть собі. Хабарництво та сваволя начальників не має меж. Священики малописьменні і такі самі дикі, як і мужики. Книжок ніхто не має жодних. Каже, що навіть татари чи турки значно культурніші за москвинів605. Англійський посол Д.Флетчер жив кілька років (від 1580 р.) у Москві. Ось дещо з його спогадів: у Московщині все (включно з людським життям) є приватною власністю царя. Цар відбирає в підданих майно і життя, коли лише забажає, без жодних пояснень. Губернатори провінцій не одержують усталеної державної платні, а на своє утримання самі збирають з місцевої людності. А що кожний москвин має невситиму жадобу розбагатіти, то губернатори деруть з підлеглої їм людності все, що зможуть. Оскаржити їх неможливо, бо вони є і суддями. Коли губернатор чи інший урядовець награбує надто багато майна, то цар наказує відрубати йому голову ніби за зловживання, але награбованого не повертає потерпілим, а кладе до своєї кишені. Московщина має ще інший спосіб законного грабунку—закон, за яким половина майна злочинця одержує той, хто викаже його владі. Ніяких свідчень, ніяких доказів не вимагається, вистачає самого виказу. Охочих одержати половину майна ніколи Не бракувало. Коли бракує злочинів, то їх вигадують. Ув'язнюють невинну людину і вимагають від неї-за ціну звільнення—посвідчити проти вказаної людини. Ув'язнений охоче це робить, бо москвини не мають навіть уявлення про якесь там сумління, мораль чи справедливість. Цей спосіб вигідніший урядові, бо не треба віддавати донощикові половину майна жертви... Серед найвищих і найнижчих панує неймовірно дике пияцтво, безсоромне, не стримане нічим хабарництво, загальна розпуста, доноси, лакузтво нижчих і пиха вищих. Ошуканство на кожному кроці, крадіжки державного і приватного майна—щоденне явище. Жахливий бруд, сморід навіть в аристократичних домах з мільйонами тарганів та блощиць. Інакшого життя москвини не знають і не вірять, що в Європі інакше. Навпаки, вірять, що у них найліпше, ніж будь-де. Не вірять, бо уряд не дозволяє нікому їздити до Європи, тримає кордон замкненим, а за спробу самовільно виїхати карає смертю і відбирає все майно в усіх родичів того, хто виїхав"606. Як уже згадувалося, Московщина вимагала від Англії знищити книжку Д.Флетчера. Професор Московського університету українець О.Бодянський якимось чудом видав її 1840 року московською мовою. Монархічна Московщина вигнала його з університету. "Демократична" Московщина за таке розстрілює. Англієць А.Енкінсон, що відвідав 1557 р. Московщину, згадував: "Усі московські церкви переповнені іконами. До них люди б'ють поклони так, що набивають великі гулі на чолах". Австрійський посол у Москві 1654 р. писав: "Розмови московсь- кої аристократії ниці, простацькі, гидкі культурній людині. Головна тема їхніх розмов та гумору—це очорнювання інших, плітки та обмови і дикунська похвальба. Брешуть москвини з неймовірною безсоромністю та нахабством: анітрохи не зашаріються, коли зловите їх на брехні. В переговорах з чужинцями московські міністри вживають всіляких можливих і неможливих способів, щоб обдурити їх. Всім відомі факти вони безсоромно перекручують. Московські торгівці та ремісники неймовірно нечесні. Злодіїв та шахраїв повно на кожній вулиці в Москві, і вони ходять безкарно"607. Сто років пізніше інший австрійський посол повторював те саме, а також, що "Вся московська нація є в найгіршому рабстві. Всі і кожний, без різниці стану, разом з міністрами, є рабами. Найвищі вельможі підписують свої листи до царя "твой холоп й раб Ивашка или Петрушка" і т.п. Якщо хтось підписав би Іван чи Петро, то втратив би життя. Москвини переконані, що вся їхня країна з усіма багатствами і з усіма людьми є приватною власністю царя, і він має божеське право робити, що захоче, з маєтками і людьми. Москвини не мають найпростіших моральних засад. Вчитися від чужинців бодай пристойної поведінки не хочуть, уважаючи свою найліпшою. Ця нація, народжена і вихована в рабстві, скаженіє, коли хоч трохи .послаблюється деспотія царя. Москвини покірні лише тоді, коли загнуздані і в ярмі. Визначаючи право царя на їхнє майно і життя, москвини цю засаду застосовують також і до чужинців, що опинилися в Московщині. Москвини накидають їм ярмо і вимагають рабської поведінки. Якщо чужинець (не московський громадянин) пробує втекти з Московщини, то москвини, спіймавши його, карають як кріпака, що втік від власника. Вищі стани, хоч і самі раби, поводяться з нижчими як з рабами. Не мають найпростішої культури, москвини вважають ошуканство за найбільшу мудрість. У брехні вони не знають ні меж, ні найменшого сорому. Звичайнісінькі людські чесноти такі чужі, незрозумілі москвинам, що вони підлість уважають за високу чесноту... Цей народ ненавидить волю, протестує, якщо йому накидати її. Якби якийсь їхній цар царював так, як королі в Європі, тобто керував би державними справами, не втручаючись у приватне і громадське життя своїх громадян, то москвини такому не корилися б і напевно вбили б. На приятелювання і приязнь москвин дивиться лише з точки зору користі собі. Московські вояки з власної волі, без наказу люблять жорстоко знущатися, катувати в'язнів. У Московщині завжди і всюди можна за невеликі гроші знайти брехливих свідків, що заприсягнуться на хресті та Євангелії в церкві. Навіть у турків нема такого гидкого лакузтва перед вищими і такого жорстокого знущання з нижчих, безборонних"608. Датський посол до Москви у своїх спогадах 1712 р. свідчить: "Хоча тепер москвини намагаються мавпувати культурні народи; хоча вони перевдягнулися у французькі шати і виглядають зовні ніби цивілізованішими, ніж раніше, проте кожний з них залишився і тепер тим, чим він був—дикуном і рабом. Бруд такий жахливий, що я радше їв би на підлозі найбіднішої української хатини, ніж за столом московського вельможі. Коли московські аристократи сваряться, то плюють один одному в обличчя і називають такими гидкими словами, що їх не можна друкувати. На святкуванні, що його влаштував цар Петро, найвищі вельможі понапивалися, як свині; горлали, свистали, блювали, плювали один на одного і сварилися такими словами, що чужоземні дипломати повтікали. У стосунках з москвинами мусите вживати гострої, простацької, лайливої мови, щоби вони вас зрозуміли і зробили, що мали б зробити. Якщо говоритимете культурною мовою, ввічливо, то вони нехтуватимуть вами. Князь О.Меншиков—друга після царя особа—не вміє читати—писати. Суд можна легко підкупити, навіть найвищий, заплативши канцлерові кн. О.Меншикову 20-30 тисяч рублів, з яких цар візьме свою пайку"609. Член французького парламенту Буасі Д'Англя говорив 1795 року у своїй промові: "Вже 60 років минуло, як Московщина загарбала Україну, Кавказ, Грузію, Крим, поділила Польщу. Кажуть, що московська імперія—це велетень на глиняних ногах, що хабарництво розкрадає її, що рабство послаблює її, що поширюючись, вона тим самим сама готує собі кінець, що кожне її нове загарбання чужих земель—це новий крок до її упадку і т.п. Так! Погоджуються з цим. Але чи ж ця потвора не пожере нас, доки сама загине? Подумайте про це. Час швидко минає. Московська орда готується. Раз, другий рушить на Європу Атила, і ми загинемо, якщо не зупинимо ту азійську потвору". Французький історик Ж.Мішле (1798-1874 рр.) додає: "Московщина—це сила дикунська, це світ беззаконня, це світ, ворожий всякому законові і насамперед законові моральному. Москвин не має найціннішого, що має людина—це здатності відчувати моральне добро і зло. А ця здатність є основою всієї людської культури... Московщина, використовуючи європейські вольності, ширить заколоти, безлад у Європі. Вона напала на Польщу, ніби обороняючи селян від гноблення їх польською шляхтою. Напала на Туреччину, ніби обороняючи політичну та релігійну свободу балканських слов'ян. Своєю пропагандою Московщина руйнує духовні і моральні основи у кожного народу, що став її жертвою. Москвини збудували свою імперію на сліпій, дикій вірі у свою місію "рятувати" світ, не звертаючи найменшої уваги на жертви навіть самої Московщини. Передумовою свого успіху вони вважають цілковите знищення особистості, понівечення всього духовного і культурного життя. Якщо ми, європейці, допустимо Московщину до участі в наших європейських справах, то ми впустимо до Європи моральний розклад, колотнечу, безлад"610. Чужинці зараз дивуються і не можуть зрозуміти: яким чином соціалістичний і пролетарський СРСР повернув, здавалося б, зненавиджені старі зовнішні ознаки капіталістично-монархічного поневолення народу—оті всі царські уніформи, чини, титули та інші "буржуазні забобони". В СРСР носять уніформу не лише армія та поліція (як усюди у світі), а також і урядовці, і то не лише державні, а й громадські, як, наприклад, учителі, студенти, учні, інженери тощо. Французький монархіст маркіз А. де Кюсгін поїхав 1839 року до Петербурга, де його вітали учтами, з ним довго розмовляв Микола 1. Потім він якийсь час подорожував по Московщині. Повернувшись до Франції, видав книжку про москвинів. Микола І не шкодував грошей французьким письменникам, щоб ті підірвали довір'я до книжки А. де Кюстіна. Переповім скорочено і непов'язано деякі місця з неї611. "Всі народи ненавидять рабство та деспотію. Москвини ж люблять деспотію, а рабську покору вважають за велику чесноту. Деінде Івана IV вважали 6 потворою, що її виригнуло пекло, і огида до нього жила б у наступних поколіннях. Москвини—навпаки—люблять і поважають Івана IV. Коли він помер, то вся нація його оплакувала (як і смерть Сталіна-П.Ш.). Покора москвинів своїм царям—це справді релігійний культ, незнаний європейським народам. Знаний хіба азіатським. Москвини мають свого царя справді за земного, непомильного бога і тому не коритися йому вважають за великий, неспокутний гріх. Вони плазують біля його ніг і благають його берегти те, що кожний європейський народ ненавидить—це деспотію і рабство. Вони з сльозами захоплення та любові заприсягаються коритися деспотові без найменшого вагання. Присягають усі стани: вельможі і жебраки. Благають царя правити "твердо", тобто деспотичне, бо передчувають, що лише деспот може загнуздати московський. дикий, жорстокий народ, що лише. деспот може втримати лад і не допустити до розвалу імперії... Справді, москвини люблять рабство більше, ніж інші народи свободу. Не те що волю, свободу, але навіть звичайну лагідність уважають москвини за небезпечну, руйнівну для ладу слабкість. Жорстокість уважають за необхідну силу. Обеззброює москвина лише страх. Страх та користь є єдиними спонуками всієї діяльности всіх москвинів. У Московщині нема середини між деспотом і рабом. Як не дивно, москвин є раб і деспот водночас. Мене жахає не катівська жорстокість московських царів та можновладців, але жахає незрозуміла європейцям тиха покора жертв тієї жорстокості, готовність їх умерти без слова протесту. Коріння цієї покори лежать у непохитній вірі москвина, що сам Бог дав владу цареві, і тому цар завжди справедливий (тисячі московських вельмож і мужиків в СРСР, засуджених владою на розстріл, кричали перед смертю: "Да здравствует советская вдасть"—П.Ш.)... Московський уряд вигубив тих, хто наважився нарікати (на вухо приятелеві) на урядову сваволю. Але водночас той же уряд вихваляє свою справедливість, свою турботу про добробут людей (А. де Кюстін писав це 125 років тому про ... уряд СРСР)... У московській поліційній державі протиріччя між доконаними, жахливими вбивствами, катівським знущанням, безправ'ям тощо і офіційно проголошеними, прекрасними, високими словами—далеко підліше, ніж у африканських людожерів, бо ті принаймні не виголошують гарних слів... Веселість москвинів виглядає гірше за смуток. У москвинів назовні—пиха, а всередині—рабство. Це я бачив у кожного москвина. Взагалі зовнішність москвина є найоблудніша за будь-чию. Тому-то москвин уважає своїм найгіршим ворогом того, хто стягне з нього зовнішню личину. В Московщині щирість мають за божевілля. Слушно! Бо ж усе московське життя, у всіх царинах—це суцільна змова проти правди. Москвини вважають зрадником того, хто не є брехуном, заперечення брехні вважають державною зрадою... Історія є власність царя. Він її змінює як хоче і що хоче, проголошуючи нові історичні "правди", перероблені до потреб поточної політики. В СРСР по кожній "чистці зрадників" викидають з книгозбірень всі книжки, що в них згадуються їхні імена. На групових фото чи картинах перемальовують їх на інших осіб. По смерті Сталіна наново переписали, переробили історичні праці-''Историю СССР", "Историю КПСС" та інші. Москвинам цілковито бракує творчого духу. навіть бракує звичайної винахідливості. Вони не дали нічогісінько до скарбниці людської культури. Не дали навіть і ті з них, яких величають вони "великими", бо ж ті "великі" лише мавпували європейців. Та й мавпують москвини лише форми європейської культури, а духу її вони не можуть сприйняти, бо він не лише цілковито їм чужий, а й заперечує їхній московський, азіатський. Тим-то навіть і мавпують механічно, бездушно, перекручують, спотворюючи, знижуючи до свого варварського рівня, розуміння, відчування. Так, москвини створили неїстівну саламаху під назвою "русская культура", що справді є лише карикатурою на культуру... Навіть релігійність москвинів не є прагненням душі, а зроблена в міністерстві, щоб допомогти царській деспотії тримати в руках свій народ і підготувати загарбання православних країн. Московські священики були, є і будуть (бо ж не можуть інакшими бути) лише поліцаями в рясах. Московщина—це татарська орда, а не грецька Візантія... Я подав дещо з царювання Івана IV тому, що москвини і московки наших днів є такі самісінькі, як були й за Івана IV. Щоб належно оцінити європейську свободу і європейське життя взагалі, треба пожити у в'язниці, що називається Московщина. Кожний, хто пізнав життя в Московщині, буде задоволений з життя в будь-якій європейській державі, під будь-яким європейським урядом. Я особисто ніколи не забуду того почуття, яке охопило мене, коли я, покидаючи Московщину, переступив її кордон. Тоді я на в весь голос вигукнув: "Боже! Я вільний! Я можу говорити і писати, що думаю". Птах, що вирвався з клітки, не був би щасливіший за мене тоді... Московський народ унаслідок злиднів є пожадливий і тому загарбницький. У своїй пожадливості та загарбництві москвин не знає меж. У своєму рабському упокоренні він плекає надію поширити свою деспотію на інші народи, багатство яких хоче загарбати. Цей рабський народ мріє панувати в усьому світі. Ця його надія надає йому величезної динамічної сили. Московщина дивиться на Європу, як на свою здобич, що її раніше чи пізніше матиме у своїх руках. Московщина розпалює і роздмухує в Європі безлад та наші сварки і чвари, щоб цю моральну зіпсованість використати у своєму загарбництві. Це буде Польща на всеєвропейську міру... Москвини казали мені: "Європа вступила на шлях, що ним ішла Польща. Європу підточують шашелі лібералізму, її сила дедалі слабшає. А наша імперія дедалі могутнішає саме тому, що не маємо європейської ліберальної сваволі. Так! Деспотія робить нас рабами, але наста- нe час, коли ми примусимо європейців заплатити за наше рабство... Від часу, коли я пізнав Московщину, майбутнє Європи видається мені дуже чорним. Мені спадає на гадку, що Бог призначив Московщину покарати Європу за її моральне гниття"612. Книжку А. де Кюстіна перевидано в США 1952 року. Передмову до того видання написав колишній посол США в СРСР В.Бедел-Сміт: "Читаючи книжку А. де Кюстіна, написану 1843 р. про імперію Миколи 1, мені здавалося, що читаю про СРСР 1943 р. Такою була їхня неймовірна тотожність, хоч розділяє їх понад сто років". В.Бедел-Сміт і сам написав книжку про своє перебування в СРСР, де, зокрема, є такі слова: "Основа більшовизму є суто московська національна. Ленін та Сталін розбудували ту основу на столітніх традиціях деспотичного самодержавства московських царів. Радянська політика—це шлюб старого московського імперіалізму з молодою комуністичною ідеологією. А фактично більшовизм цілковито тотожний з московізмом". Поляк З.Красінскі писав з подиву гідним розумінням духу і душі Московщини сто років тому: "Московщина є великим комунізмом, керованим урядом, який є військово-теократичним. Дантон, Марат, Робесп'єр—це немовлята, якщо порівнювати їх з такими революціонерами, як Іван IV, Петро 1, Микола 1. У глибині своєї душі москвин свідомий свого духовного каліцтва, але він не має ані розуму, ні волі позбутися того каліцтва. Ба, гірше, москвин вважає свій рабський стан за ідеал і гадає, що в такому рабстві буде колись увесь світ. Тим-то москвин має нестримний нахил до загарбання чужих земель, бо те загарбання є винагородою за його рабство, даючи йому можливість знущатися з переможених, що підносить його до панів, до панського народу. Так доходить до неписаної угоди між московським урядом і його підданими щодо загарбництва. Піддані дають своєму урядові згоду і силу нищити ворогів імперії. Ось тут і криється таємниця душі москвина та його імперії, її ніколи не змінять ні уряд, ні суспільство, бо вона є водночас і форма і зміст самої Московщини. Московщина подасть руку всім темним силам, купуватиме золотом, заплутуватиме інтригами—всю свою імперську могутність вживе на розпалення світової революції. Московщина проголошує нову добу. Вона проголошує нового бога, нову церкву, прихід нового суспільства. Проголошує знищення приватної власності. Людям лишає єдину втіху—тваринне життя. Московська революція вже існує, вона вже має мільйони вимуштруваних, здисциплінованих, озброєних солдатів. Найпалкіша мрія Московщини - це поставити московські прапори на руїнах Європи чи на європейському моральному багні, створеному підлістю одних, нездарністю других і чварами всіх європейців. Московщина не пропустить жодної нагоди використати всі підлості людські"613. Це пророцтво, написане понад сто років тому, здійснюється на наших очах тепер. Те, що писав А. де Кюстін 1840 року про московську монархічну імперію, повторює сто років пізніше (1943 р.) про "демократичну" імперію СРСР колишній комуніст, американський професор В.Чемберлен, який жив у СРСР 15 років і добре знав московську мову та історію: "Що довше жив я в СРСР, то більше мене вражало: з якою великою силою стара царська теорія і практика урядування тримається в СРСР. Численними нитками, часом дивними, часом смішними, часом зловісними пов'язане самодержавство царів із самодержавством радянським. Дух і життя СРСР можна значно ліпше пізнати, вивчивши історію московської імперії, ніж статистику СРСР та промови його вельмож. Найголовнішою ланкою між старою і новою Московщиною є деспотія з її наслідками: цілковитим невизнанням ніяких прав особи і цинічний глум з людини. І короновані самовладці минулого, і некороновані теперішні ув'язнювали і висилали до Сибіру та вбивали ненормально велику (на погляд європейців) кількість люду... Дух старих єврейських погромів воскрес у нових погромах українських селян та української інтелігенції. Націоналізм більшовиків-це старий шовінізм московських чорносотенців, розпечений до червоного... Якщо порівняємо Московщину часів Петра 1 з СРСР, то подібностей, навіть тотожностей знайдемо, як грибів після дощу. Читаючи книжку М.Туган-Барановського "Русская фабрика в прошлом й настоящем", я здивовано прочитав у ній про багато тих самих проблем, що 'їх намагався розв'язати Петро тоді і Сталін тепер. Наприклад, Петро закріпачував робітників до підприємства на 10 років. Сталін закріпачує на все життя. Товар, що його виробляли московські підприємства XVIII ст., був дуже дорогий і дуже низької якості. Щоб поліпшити якість, Петро наказував рубати голови управителів підприємства. Тепер у СРСР товар також дорогий і теж кепської якості. Щоб його поліпшити, Сталін також наказував розстрілювати управителів... Петро будував за державні гроші підприємства і давав їх запівдарма вельможам, аби вони вели справу. Хто не хотів брати, тому накидав примусово, ставив державних наглядачів, тобто підприємство фактично було державним. У СРСР усі підприємства-державні, і в кожному є державні наглядачі... За Петра найняти іноземного спеціаліста можна було лише за велику платню, бо чужинці не могли витримати московського дикунства та бюрократизму. Те саме і в СРСР. Тоді іноземці мусили жити відокремлено від москвинів (в "німецькій слободі"), і за кожним слідкувала поліція. Те саме і в СРСР. В угоді США з СРСР про визнання СРСР є вимога американців мати свого священика в Москві. Така самісінька вимога є і в угоді Німеччини з Московщиною XVIII ст. Іноземні посольства в СРСР мусять купувати харчі в Московщині не за свої гроші, а за гроші СРСР. Те саме було і 200 років тому... Саме тоді, .коли уряд СРСР заборонив іноземним кореспондентом відвідувати голодну Україну (1933 р.), я прочитав життєпис царя Бориса Годунова і здивувався, знайшовши такий абзац: "Б.Годунов гадав, що чутки про голод можна побороти мовчанкою. Він намагався приховати аж надто очевидну правду офіційним запереченням голоду. Найбільше боявся він, щоб у Європі не дізналися про голод у Московщині. Для цього він наказав гладким і добре одягненим людям ходити під вікнами іноземних посольств, а голодним і в лахміттях заборонив виходити вдень на вулицю. Також заборонив усілякі балачки з чужинцями, щоб ненароком хтось не сказав щось про голод", Цей переказ подій 1603 року може бути описанням подій 1933 року, слово в слово, аж до подробиць... Московські державні урядовці тікали за кордон 1664 р. (Г.Катошіхін) і 1929 р. (І.Беседовський). Обидва написали книжки про жах московського життя і політики. Року 1835 уряд засудив заочно на смерть проф. В.Печеріна за те, що він відмовився повернутися з Італії до Московщини. Ніякого злочину (на європейську міру) він не зробив. Уряд СРСР засудив за те саме тисячі емігрантів. Син канцлера В.Ордин-Нащокіна втік 1660 року до Гданська. За це засудили його батька на смерть, але цар Олексій відклав кару на якийсь час, наказавши батькові привезти сина живого чи мертвого. Уряд СРСР вигубив тисячі людей лише за те, що їхні родичі втеклі 1920 р. за кордон. Іван IV не дозволив виїхати за кордон московці, що вийшла за датського посла в Москві. Таке саме не дозволяє й уряд СРСР... Таких подібностей можна наводити без кінця-краю, з тою лише різницею, що уряд СРСР тисячократне побільшив, поширив, удосконалив примітивні способи царського уряду. Відповідно до того збільшилася і кількість жертв... За царів ніхто не примушував письменників прославляти тодішній політичний чи господарський лад. У СРСР не лише заборонена критика державного ладу, а й вимагається від письменників прославляти його і вождів. Інакше дістануть тавро "ворогів народу'' з усіма від того наслідками"614. Інші європейські та американські науковці, політики кажуть те саме, що й вищезгадані, наведемо лише деякі уривки з їхніх книжок. Американський професор пише: "Тепер московський націоналізм в СРСР далеко перевершив націоналізм царської Московщини. Псевдоінтернаціоналізм московських більшовиків, що час від часу демонструється III Інтернаціоналом, є ніщо інше, як поширення московського націоналізму на світовий масштаб. Московський "інтернаціоналізм"—це те саме, що гітлерівська п'ята колона чи англійська "інтеліджент сервіс" (політична розвідка)". Один з американців додає: "Жорстокість Марксової науки пасувала глибокому дикунству москвинів. Марксівське месіанство знайшло найглибший відгук у країні фанатичної месіанської віри—в Московщині. Марксове безбожництво притягло до себе народ, що завжди був готовий перейти від фанатичної месіанської віри до цинічного глуму над релігією—народ московський. Зарозумілу пиху Марксової догми В.Ленін підніс до теоретичної деспотії і тим наблизив марксизм до духовності московського народу, народу природно схильного і до крайнього насильства, і до крайнього рабства... Більшовики СРСР не лише не зреволюціонізували світ, а навпаки стали контрреволюціонерами. Всюди, де лише революція починала здобувати перемоги, як от у Німеччині, Австрії, Мексиці, ставала вона жертвою злобної, руйнівної московської пропаганди. Провідників тих революцій Москва проголошувала угодовцями, зрадниками пролетаріату, слугами буржуазії тощо. Нема найменшого сумніву, що коли Московщина матиме досить військової сили, то вона намагатиметься зброєю утворити у сусідніх країнах маріонеткові, слухняні уряди. Потім пробуватиме те саме в дальших країнах"615. Писано це 1938 року. Міністр закордонних справ США А.Стівенсон писав, то: "Московщина у своїй закордонній політиці підтримує національні визвольні рухи колоніальних народів поза СРСР, і ця підтримка сприяє поширенню москволюбства у світі. Але в межах імперії СРСР Московщина не визнає жодного національно-державного самовизначення колишніх незалежних держав на Сході Європи. СРСР—це остання колосальна імперія, що в ній Московщина не дає поневоленим нею народам жодної можливості визначати власну долю, вважаючи, що вона, Московщина, цю долю визначила раз і назавжди, силою зброї"616. Подібні думки висловлює німецький автор: "Третій Інтернаціонал у Москві начебто допомагає революційним рухам у світі. А на справді ж він іде шляхом московських царів. Змінилася лише назва. Раніш називався "монархізм", а тепер називається "більшовизм". Москвини самі кажуть, що змінилися лише "знаки й возглавье". Так. Адже не змінилась мета—накинути свої московські уявлення про суспільний і політичний лад усьому світові"617. Інший німецький автор висловлюється так: "СРСР не є державою в європейському розумінні цього слова. СРСР, як монгольська держава, складається з пануючої Орди, деспотичного хана та безправних людей і народів. У СРСР панує азіатська, татарська мораль брудна, жорстока деспотія, з щоденним катуванням, як укладом правління. В СРСР може з'явитися сучасний Чингісхан, що підкорить Азію й Європу. У своєму світогляді і почуваннях москвин лишився досі кочовиком. Душа москвина жене його до безперестанних і безцільних мандрівок. Його батьківщина є не його село, а широкі обшири московської імперії і навіть поза імперією: «общечеловек»—за виразом знавця московської душі Ф.Достоєвського. Коли одного дня з міркувань державно-політичної доцільності Московщина викине на смітник комуністичні фразеологію та гасла, то нічогісінько не зміниться, крім назв. Одне лише є відомо—СРСР не переживе жодної поразки"618. А ось і голос москволюба: більшовики є законними дітьми свого царизму. Він виховував їх століттями. Вони усунули царя, але не усунули царизму. В.Ленін є логічним наслідком московської нелогічності. Він захопив державну владу так, як перед ним захоплювали інші самозванці. А самозванщина—це тривала доба московської історії. Помилковим є твердження, що, мовляв, В.Ленін та його діяльність не є московськими. Вони щиро національні, на всі 100% московські. "Радянський" лад—це ж лише розширення старої московської "общини" на всі царини життя і в імперському масштабі"619. Польський голос : "Московщина несе іншим народам не комунізм, а більшовизм. А більшовизм з його централізацією, загарбництвом, запереченням прав людини і народів, з його жорстокістю, садизмом, брехливістю, казуїстикою, шахрайством, демагогією—Це ж ніщо інше, як старий історичний московізм. Марксисти кажуть: "Буття визначає свідомість". Історія Московщини це підтверджує. Московщина була більшовицькою: і за Івана IV, і за Петра 1, і за Катерини II, і за Миколи 1. ''Більшовиками" були і Петро 1 і О.Пушкін, Микола 1 і Ф.Достоєвський, генерал О.Суворов і соціаліст О.Герцен, реакціонер ген. М.Скобєлєв і революціонер Г.Плеханов. Чи вони сиділи на троні, чи носили генеральську форму, чи гнили у в'язницях або на каторзі—всі вони ненавиділи і вигублювали, хто як міг: поляків, українців, грузинів, узбеків, черкесів, татар та інших "инородцев". Про месіанський "панславізм",, що його москвини уявляли лише як панмосковізм та про православ'я, що його уявляли лише як московське, мріяли і ліберал О. Пушкін, і монархіст-кат ген. П.Муравйов, каторжник Ф.Достоєвський, і міністр, який послав його на каторгу, граф М.Ігнатьєв, народник М.Данилевський і кат народу міністр Трєпов, демократ І.Аксаков і запеклий ворог демократії В.Пурішкевич. Одначе, ті московські нансловізм та православ'я були заслабі, щоб ними можна було загарбати світ. Отже, панмосковізм знайшов зброю величезної сили—інтернаціональний комунізм. Дика, азійська Москва-111 Рим зодягнулася в гарні, привабливі шати III Інтернаціоналу"620. Американський москволюб пише так: "Московський більшовизм зародився ще на світанку московської імперії і зростав століттями. Його корені сягають Івана IV, що винищував свою аристократію та заснував тодішню ЧК—опричнину. Коронований "більшовик" Петро 1 заснував "Всешутейший, Всепь-янейший Собор", що проводив найгідкіші блюзнірські оргії. Нитки більшовизму тягнуться далі через С.Разіна та Є.Пугачова, які вбивали, нищили все на своєму шляху заради й іменем "простого народа". Далі (1862 р.) П.Зайчевський закликав: "Беріть сокири! Вбивайте владу на вулицях, на майданах, в їхніх домах! Убивайте! Убивайте! Убивайте!!!" Після Зайчевського приходить С.Нєчаєв, що у своєму дикому, садистичному "Катехізисі революціонера"—творі, що його не може зрозуміти ніякий європейський розум, кличе своїх земляків не визнавати жодної моралі, жодної культури, а все нищити, руйнувати, палити, вигублювати, катувати... Так! Більшовизм є явищем істотно московським, національним, азіатським. І причини успіху Сталіна лежать не в його характері, здібностях, знаннях, а в характері, світогляді, духовності самого московського народу, всіх його станів. Москвини всією душею прагнули повернутися до старих, звичних і єдино зрозумілих їм традицій та шляхів своїх царів. Сталін це їм лав, і тому став царем... Величезні культурні, господарські, політичні, суспільні зміни сталися в усьому світі, отже і в Європі, тобто перед самими дверима Московщини. А Московщина залишилася, як і століття перед тим, культурно, господарче, суспільне і політичне тією самою, що й століття тому, себто потворно, садистичне жорстокою, морально й фізично брудною, світоглядне запекло сектанською, з ненавистю до всіх чужинців і чужих культур, відгороджена нездоланним муром від усього світу, рабською і деспотичною, без найменших залишків будь-якої волі, свободи, безбожницькою, загарбницькою, цинічно брехливою"621. Подібні думки знаходимо в інших іноземних авторів: "Більшовизм має глибоке коріння в московській духовності. Він має значно більше спільного з московським національним месіанством, ніж з марксизмом. Невизнання осо- бистих прав, особистої гідності, приватної власності, безбожництво, жорстокість і т.п.—все це має глибокі коріння в духовності москвина. Вони історично старі, московські національні"622. Московський письменник, член КПРС Тендряков у своїх творах ("Крепкий узел", "Бельій флаг") трохи критикував радянську владу, і європейці вважали його бунтарем. А в бесіді з сербським письменником М.Михайловим він боронив ідеї С.Нєчаєва: "хто не хоче підпорядкуватися суспільству, того треба змусити кулею в потилицю"623. М.Михайлов згадує: "Homo Sovieticus?—Він не лише беззастережно, але й щиро сприймає все, що проголосить політбюро КПРС, за правду і вважає злочином не виконувати те. Він несвідомий свого єзуїтства, що його Ф.Достоєвський змалював у постаті Єркєля, і тому "Гомо Совєтікус" сердечний, навіть порядний у приватному житті, але в ім'я "вищих ідей" здатний на найганебнішу підлоту. Він не здатний думати власним розумом і тому тужить за зверхником, щоб той йому наказував. "Гомо Совєтікус" не може уявити служіння ідеї інакше, як служіння особі. Незліченні сталіністи і були тими Єркєлями, що здійснювали це його душевне прагнення. Він жахається навіть наказу виявити власну волю. Цей духовний раб не може, хоч би й хотів, жити без якогось зверхника, пана. Бо ж легше йому жити як підмет, ніж як предмет. Йому надто тяжко нести відповідальність, а значно легше вірити, що людина залежить від суспільства. Він хоче жити в отарі. "Гомо совєтікус" щиро вірить у власну брехню. Він свідомо закриває очі на все, чого немає в його світогляді. Він, як дитина, вірить, що/лише техніка розв'яже всі нещастя і принесе щастя всьому людству. Всіх філософів людства він має за дурнів, або за запроданців капіталізму"624. "Опричнина Івана IV, охранка Миколи II, ГПУ В.Леніна - це все споконвічні, суто московські національні, лише москвинам притаманні, поліційні установи терору, подібні одна до одної, як яйце до яйця"625. "Москвини вважають терористичний, поліційний державний лад за цілковито природний, закономірний і навіть конечний. Тим-то вони не можуть навіть уявити якогось іншого державного ладу"626. "В СРСР немає ні царя, ні жандармів, ні поліції, ні в'язниці, ні каторги, ні катів. Нема. Бо ж таких гидких, зненавиджених людами СЛІВ державна влада не вживає, бо ці СЛОВА заборонені в СРСР"627. "У московському словнику всі слова обернені навиворіт: правда називається брехнею, а брехня правдою; неволя називається волею, поліційне залякування—демократією; загарбання—визволенням; політбюро КПРС—світовим пролетаріатом і т.п. А найбільшою московською брехнею є московський т.зв. "комунізм", який є нічим іншим, як личиною на історичному московизмові"628. Швейцарський професор Г. де Рейнольд пише, що Сталін лише продовжував—аж до дрібниць—у XX ст. все те, що був розпочав Іван III у XV ст. В одному слові—це деспотія. Тому сталінська імперія є цілком тотожна імперії Миколи 1, Петра І, Івана IV. Реформи Петра 1 і змістом і формою є прототипами реформ Леніна-Сталіна. Петро 1 був ніким іншим, як коронованим більшовиком, тому його культ і звеличення (глорифікація) такі сильні в СРСР. Рушійною силою московської держави від першого її дня і по сьогодні є нічим і ніким не загнуздане загарбництво (імперіалізм). У Московщині ніколи не було і немає того, що в Європі зветься "суспільством". Натомість була і тепер є полохлива череда без'язиких і бездумних баранів, що покірно йдуть під ніж свого земного бога: царя раніше, а диктатора тепер. Були три форми московської імперії: 1) татарсько-московська XIV-XVII ст.; 2) Петербурзька XVIII-XIX ст.; 3) СРСР XX ст. Коли ж розвалиться СРСР, то четвертої вже не буде; московська імперія зникне, як зникли всі подібні до неї. Відомий іспанський соціолог пише: "Я чекаю на книжку, що перекладе московський "марксизм" мовою московської історії. Бо ж його сила в московському, а не комуністичному змісті"629. Знаний англійський соціолог В.Брофорд у своїй науковій розвідці подав правдивий аналіз духовності москвина"630. Московські емігранти намагалися його знищити за те, що він здер личину з москвинів. "Всі москвини—навіть і незадоволені та ворожі—вважають радянську владу московською національною і державною. Тому всі москвини боронитимуть радянську владу від усіх намагань її повалити"631. Провідник австрійської соціал-демократичної партії Е.Пернерсторфер ще 1916 року казав: "Могутність московської імперії можна зломити й її загрозу Європі відвернути лише тоді, коли Україна буде незалежною державою. Вона буде найсильнішим заборолом Європи проти азійського, московського дикунства, як і була за минулих сторіч заборолом проти дикунства татарського"632. Англійська комуністка, що по кількох роках життя в СРСР повернулася до Англії, писала: "В СРСР панує господарське і політичне рабство робітників і селянства, господарський безлад, жахливе зубожіння народу. А водночас нова радянська аристократія живе розкішним, багатим життям. Отже, в СРСР існує суто капіталістична класова нерівність. В СРСР немає навіть маленької частки тієї волі, законності, людяності, які є вже давно в капіталістичних державах. Справді, СРСР—це капіталістична держава, та ще й у її старій, найгіршій формі, що була 100 років тому в Європі. Всі лиха капіталізму посилені в СРСР до нечуваного ніде ступеню, і жодного доброго, що є в капіталізмі, нема цілковито. Що найбільше обурює європейських соціалістів—це те, що радянська влада СРСР називає себе соціалістичною, пролетарською, робітничо-селянською і т.п., подібного цинізму нема в історії"633. Президент США Теодор Рузвельт (1858-1918) казав: "Я ніяк не можу зрозуміти московської вдачі. Москвин бреше вам в очі і, знаючи, що ви бачите його брехню, ані трохи не засоромиться. Видається мені, що москвин узагалі не знає, що таке сором". Один визначний чужинець казав ще 1906 року в Петербурзі: "Вся Європа—панська, мовляв, у білих рукавичках. Вся ж Московщина—хамська, мовляв, без штанів. А московська "Государственная Дума"—це не парламент, а звіринець"634. "Вся московська нація, від царя до жебрака, жадібна крові"635. Наприкінці наведемо кілька українських авторів. Черкаський священик Федір Рурський казав 1654 року у своїй промові на раді в Переяславі: "Три царі або волхви піднесли були немовляткові Христові дари: золото, ладан і смирну. Золото віщувало царствування, ладан—смерть, смирна—воскресіння Божественного. Так і дари, що їх тепер принесли нашому народові, віщують його долю. Чим покриті ті дари—тим покриється, зодягнеться і наш народ. Дари польські покриті килимом, тож килими матиме і наш козацький народ. Дари турецькі покриті шовковою тканиною, тож у шовкові тканини зодягнеться, і наш козацький народ. Дари московські покриті рогожею, тож у рогожу зодягнеться і наш козацький народ"636. Тоді ж і на тій же раді полковник І.Богун попереджав: "У Московщині панує найогидніше рабство. Там немає і бути не може нічого власного, бо все є власністю царя. Московські бояри титулують себе "рабами царськими". Увесь народ московський є рабом. У Московщині продають людей на базарі, як у нас худобу. Приєднатися до такого народу - це гірше, як скочити живим у вогонь"637. Український не націоналіст, а щирий демократ Г.Квітка-Основ'яненко писав понад сто років тому: "Коли українські молоді письменники змужніють, то вони доведуть, що московська мова є лише дикунською говіркою, порівнюючи її до української мови. Коли вони повитягають з московської мови все українське, то найзапекліший московський шовініст буде змушений визнати жалюгідне убозтво і нижчість московської говіркі супроти української мови. І справді, чи ж можна написати звичайнісіньку статтю московською мовою, не вживаючи немосковських слів та виразів? А українською мовою—можна, і стаття буде досконала і щодо форми, і щодо змісту. Українське красне письменство, а надто поезію часом дуже важко перекласти якоюсь європейською мовою докладно і досконало, бо навіть багаті європейські мови не мають багатьох досконалих українських форм слова і вислову"639. Спроби немосквинів (мовно змосковщених) цивілізувати москвинів, що тривали майже тисячу років, від перших українських християнських місіонерів, скінчилися тим, що москвин повернувся 1917 року до всього свого історичного минулого. "Демократична" Московщина підкреслила цей факт, демонстративно перенісши столицю з "вікна в Європу" до національної Москви. До Кремля, де й досі живе невмирущий дух Івана IV, який веде "демократичну" Московщину історичним шляхом монархічної Московщини. Звідси—життєві засади української державницької і всякої іншої політики щодо Московщини. А саме: будь-яке зближення України з Московщиною: культурне, господарське, політичне скінчиться новим поневоленням України. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Гражданин России Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Аргументы были выложены на одном из украинских (простите) форумов вашим братом по убеждениям. Надеюсь, они станут для вас мощным подспорьем.Слушайте, Анаконда, если вы меня назовете шовинистом, шовинистом я от этого не стану, а исторические факты - ну никак не захотят вписываться в "галицкий проэкт". система начинает сбоить и нет никаких гарантий,что в один,возможно недалёкий момент,все не накроется... Это я к тому,что anaconda ,вроде как собирается отсидется в уютном и благополучном месте.Думаю,что таких мест мало останется,тем более в Европе. Я согласен, что не в таком далеком будущем все накроется, если это не начинать плавно менять.А "уютное и благополучное" место, я думаю, в Китае. Потому что накроется прежде всего мировая финансовая система. Те страны, которые материальные производства переносят за границу, а себе оставляют лишь "высокие технологии" и финансовые бразды, останутся не у дел. А Китай, который сегодня уже полмира снабжает товарами, окажется в очень выигрышном положении. Да всех нас!Украинцев,русских,татар и.т.п. кому мы еще нужны кроме друг-друга.Пытаемся нащупать общие интересы. Хотя сложно будет разговаривать конструктивно. Анаконда - ярчайший пример. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Гражданин России Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Москвини ще не є людьми.Это клиника... Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість anaconda Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Эта статья не для вас (как вам понять текст на укропольском?), а для тех украинцев, которые, возможно следят за нашей полемикой. :lol: Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Смотрящий Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Дааа, ну вы тут накуролесили! )))))) Так вот, уважаемый, не секрет, что сегодня очень многие стратегические объекты Украины являются частично или полностью собственностью российских олигархических кругов - вопрос по стратегическим объектам уже поднимался до этого, запамятовал ответить, разрешите!? - Для любого гос-ва, стратегическим объектом считается предприятие, выпускающее сырьё (нефть, газ само собой), продукты, одежду и т.д., т.е. любой колбасный завод стратегический... Любое гос-во, на объекты особого значения, сохраняет контрольный пакет акций. От смены руководства, не должны страдать инвесторы, это делает инвестиционный рынок крайне неблагоприятным. Может быть, вам не нужны инвестиции? лучше хорошо жить в уютной европейской стране, чем прозябать на одной шестой части суши да еще и в унизительном положении окраины. - 1. После вступления Украины в ЕС, она в любом случае оказывается на задворках Европы. 2. Вам не кажется, что Европа изобретает велосипед, на котором Россия едет уже несколько веков!? Вас пугает многонациональная Россия! Вас не пугает многонациональная Европа, в которой есть влиятельные страны (господа) и исполнители? Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Гражданин России Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Вам не кажется, что Европа изобретает велосипед, на котором Россия едет уже несколько веков!? Вас пугает многонациональная Россия! Вас не пугает многонациональная Европа, в которой есть влиятельные страны (господа) и исполнители?Смотрящий, я вот себе тоже постоянно задаю этот вопрос. В результате прихожу к выводу, что все дело в экономической мощи. Все остальное - суверенитеты, культуры и пр. - вторично. Вон посмотрите, Прибалтика и Восточная Европа так рьяно стремились к восстановлению своего суверенитета, якобы попраного СССР, но зато не задумываясь, этот самый суверенитет без всякого сожаления сдали при вступлении в ЕС, и готовы и дальше все больше полномочий передавать на общеевропейский уровень. Короче, когда Россия будет экономически сильной - к нам потянутся и забудут про свои "незалежности". А мы там посмотрим, кормить ли дополнительные рты.Похоже, Валерий, прав: малым странам суждено быть разменной монетой... Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Смотрящий Опубліковано 12 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 12 вересня, 2005 Короче, когда Россия будет экономически сильной -... - Будет! И Мы это сделаем! Похоже, Валерий, прав: малым странам суждено быть разменной монетой... - Я бы не сказал, что в нынешнем её составе Украина маленькая страна и если она не будет делать глупости, у неё есть шансы стать сильной и богатой, ну а пока что, да, разменная монета... Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Гражданин России Опубліковано 13 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 13 вересня, 2005 если она не будет делать глупости, у неё есть шансы стать сильной и богатойА кто ей даст это сделать? Для ЕС она интересна исключительно как рынок сбыта и источник дешевой раб.силы. Неужели оранжисты верят, что кто-то даст им развивать высокие технологии и пр. атрибуты "цивилизованный страны"? Наивные... И только в Союзе с Россией Украина могла чувствовать себя на равных. А вообще одна - она уж точно никто. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість tamriko Опубліковано 17 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 17 вересня, 2005 если невозможна федерация ( западная украина и Юго-Восточная Украина), не возражала бы, чтоб Крым вернули России Не слишком ли щедрый подарок? И сколько нас можно дарить? А самый лучший вариант- как у Аксенова:"Остров Крым" Но здесь опасность: тут же татары прихватят Так что лучще под барином. Но под тем, кто поумнее У Ющенко с мозгами напряженка Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість politiker Опубліковано 17 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 17 вересня, 2005 Раскол Украины?! Вы что, шовинисты, вообще оборзели?! За это статья вам грозит, уроды! Из-за чертового шовинизма Россия с Украиной не может объединится в единый мощный блок. А с чего это украинцы захотят с Россией сотрудничать, если она до сих пор тероризирует Украину имперскими замашками и средневековыми провокациями?! Украина - не Россия, хватит маразмом страдать! Это не выгодно обеим сторонам! Нас по отдельности сожрет Запад, если будете издеваться над украинцами, отдаляя этим самым от себя Украину. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Смотрящий Опубліковано 17 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 17 вересня, 2005 politiker, не удивляйтесь и не злитесь, здесь уже обсудили и раскол США и Европы и Украины и России - практически, это здоровый интерес, правда, порой с нездоровыми выпадами. Вы почитайте тему полностью, с обеих сторон очень много оскорблений, ну и точки соприкосновений есть. Плюс ко всему ни кто не гарантирует Вам реальность существующих персонажей ))) Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість tamriko Опубліковано 17 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 17 вересня, 2005 " ...хватит издеваться над украинцами.."" Ла-ла-ла! Покажите мне издевающихся и издеваемых! По-моему, это русских западэнцы называют "нацменами"- нац меньшинством Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість tamriko Опубліковано 17 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 17 вересня, 2005 и а пропо: о расколе заговорили "рыжие" и в связи с нечестными выборами Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість anaconda Опубліковано 28 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 28 вересня, 2005 Из-за чертового шовинизма Россия с Украиной не может объединится в единый мощный блок. А с чего это украинцы захотят с Россией сотрудничать, если она до сих пор тероризирует Украину имперскими замашками и средневековыми провокациями?! Украина - не Россия, хватит маразмом страдать! Это не выгодно обеим сторонам! Нас по отдельности сожрет Запад, если будете издеваться над украинцами, отдаляя этим самым от себя Украину. О! Святые слова! Умничка автор. Запад - во многом не сахар, все это понимают. Россия Украине ближе и культурно и ментально. Почти каждый россиянин по сути своей - человек милый, добрый и простодушный. Но задень-ка его за любимую мозоль - манию величия принадлежности к России. Что тут начнется! Тут бы провести сеанс лечения гипнозом на общенациональном уровне, до кто за это возьмется? Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Смотрящий Опубліковано 28 вересня, 2005 Поділитися Опубліковано 28 вересня, 2005 Ну прям золото на золоте! )))) Я за! Осталось только всем миром написать историю! ))) Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.