Перейти до змісту
Український політичний форум

Мрії патріарха Кирила не справдяться


Гість Ua Patriot

Рекомендовані повідомлення

Архіпастирський візит Патріарха Філарета на Закарпаття

_http://cerkva.info/uk/news/patriarkh/645-zakarpattja.html

 

В Московському Патріархаті не завжди думають так, як говорять

_http://cerkva.info/uk/news/news-ukrainian/652-komment-pro-vizit.html

 

Русь дійсно хрестилася у Києві – але за тисячу років відбулося дуже багато змін. Український і російський народи – братні, але різні. Тому концепція «руського міра» така само політична утопія, як і панславістська концепція ХІХ ст.»

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • Відповідей 163
  • Створена
  • Остання відповідь

Підкорялися це подчинялись, а не поклонялись.

 

Для тебе він розкольник, а для мене він Великий Патріарх.

По моему церкви люди не подвластны, а только души. Так, что о каком подчинении ты говоришь?

Я больше чем уверен в том, что люди верующие ходят в церковь не для выяснения, кто кому подчиняется.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Гість Хмельничанин

В прошлому році українці кричали - "геть московського попа". Очевидно не дійшло, приперся знову, гебіст засраний. Цього року мусорня якою керують бандити не дала довго кричати - запакувала в автозаки. Але суть не змінилась. Гуняєв тут нікому не потрібний. Тож, мислю я, назва теми слушна - не вийде у нього ніц (я маю на увазі пукіна)

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

В прошлому році українці кричали - "геть московського попа". Очевидно не дійшло, приперся знову, гебіст засраний. Цього року мусорня якою керують бандити не дала довго кричати - запакувала в автозаки. Але суть не змінилась. Гуняєв тут нікому не потрібний. Тож, мислю я, назва теми слушна - не вийде у нього ніц (я маю на увазі пукіна)

На спор забить хочешь? ;) :rolleyes:
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Да уж, есть выбор на Украине, целых три православные церкви.

Куда мир катится...... :unsure:

Щас тебе ИА Patridiot ответит, что это тоже демократия и мусульманину постелить коврик в православном храме вполне демократично. :lol:
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Гість Хмельничанин

На спор забить хочешь? ;) :rolleyes:

Легко. Заслинитесь, базарю. Самі скоро розиплетесь, куди вам ще нас приєднувати...
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Легко. Заслинитесь, базарю. Самі скоро розиплетесь, куди вам ще нас приєднувати...

Слышь, чувак в фашистской каске, а это чё за слово такое, а то мой переводчик не знает такого;

"розиплетесь"

Или это жаргонное галичанское слово? :lol: :lol:

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Да уж, есть выбор на Украине, целых три православные церкви.

Куда мир катится...... :unsure:

Главное,чтобы ваш Кирилл не указывал Великому Филарету и УПЦ Киевского Патриархата, что делать и как жить. А то влезает,куда его не просят.
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Щас тебе ИА Patridiot ответит, что это тоже демократия и мусульманину постелить коврик в православном храме вполне демократично. :lol:

Ваш Кирилл встречается с муфтиями,и это нормально. Филарет тоже встречается с муфтиями,и это нормально. Крест, у тебя исламофобия?
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Відбувається перешкоджання приїзду паломників на свято до Києва

Із західних областей України до Київської Патріархії надходять численні сигнали про різноманітні спроби перешкодити від’їзду паломників до столиці на святкування Хрещення Київської Руси-України.

 

Зокрема, відбувається тиск на автоперевізників з метою змусити їх відмовитися від перевезення груп паломників. Погрожують відібрати ліцензію на перевезення та створити інші «неприємності». У зв’язку з чим спостерігається масова відмова перевізників від виконання рейсів, про які завчасно було домовлено.

 

В інших випадках чиновники місцевої влади настійливо «не рекомендують» духовенству Київського Патріархату їхати до Києва 28 липня.

 

Надходять також сигнали про перешкоджання проїзду автобусів безпосередньо на трасі – під надуманими приводами їх зупиняють і не пропускають далі предаствники ДАІ.

 

Всі ці випадки викликають серйозну тривогу, адже вони носять не поодинокий, а масовий і систематичний характер. Святійший Патріарх Філарет звернувся до представників державної влади за роз’ясненнями. У відповідь було повідомлено, що ніяких розпоряджень щодо вчинення перешкод у перевезенні паломників для участі у святкуванні дня Хрещення Київської Руси не давалося. Незважаючи на це, інформація про перешкоди продовжує надходити.

 

Цю неприємну картину варто порівняти з тим, як місцева влада у Одесі та Дніпропетровську всіляко сприяла доставці віруючих Московського Патріархату до місць богослужіння глави РПЦ, надаючи навіть безкоштовно автобуси та запускаючи додаткові одиниці комунального транспорту. Невже таким є вияв рівного ставлення до різних конфесій?

 

Тривожні сигнали з місць обов’язково будуть узагальнені, і в разі, якщо перешкоджання приїзду віруючих на святкування державного свята – дня Хрещення Руси-України – не припиниться, до керівництва держави та правоохоронних органів будуть надіслані відповідні листи зі скаргами.

 

Прес-центр Київської Патріархії

_http://cerkva.info/uk/news/visti/680-pereshkody.html

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

У Московській патріархії відхрестилися від ініціативи перейменування вул. Мазепи

Речник Московської патріархії Володимир Легойда заявив у коментарі УНІАН-Релігії, що йому нічого не відомо з приводу звернення Патріарха Кирила до київської влади з пропозицією перейменувати вул. Мазепи. «Такого звернення, тим більше письмового, не було» – повідомив пан Легойда. Він також сказав, що в Московській патріархії завжди підтримували ідею перейменування вулиці, що веде до Києво-Печерської Лаври, на Лаврську, але що ця ідея належить УПЦ (МП).

 

Коментуючи ситуацію, яка склалася, у Прес-центрі Київської Патріархії відзначили, що висловлювання речника РПЦ підтверджують думку – історія з вулицею Мазепи є лише технологією. «Таку технологію можна було побачити вже не раз – напівофіційно або неофіційно запускається якась думка, а потім вивчається реакція на неї. Так було і з питанням українського громадянства для Патріарха Кирила, і з його резиденцією в Лаврі, і зі зміною титулу на «Московський і Київський». Якщо реакція позитивна – ідея буде впроваджуватися в життя. Якщо ні – від неї завжди можна відмовитися, заявивши, що офіційно ми такого не писали, не говорили.

 

Москва запустила в Мазепу пробний шар, але реакція була настільки негативною, що від ідеї перейменування вулиці вирішили якщо не відмовитися, то відхреститися. Відзначте, що громадськість була збурена цими ідеями кілька тижнів тому, але спростовувати причетність до них Московського Патріарха вирішили лише тепер» – заявили у Київській Патріархії.

У Прес-центрі також запропонували ідею, як Московському Патріархату перереєструвати Лавру за іншою адресою, не чіпаючи вул. Мазепи. «На карті Києва можна побачити вул. Ближньоперечерську, яка проходить по території Нижньої Лаври – там, де знаходиться монастир. Але за цією вулицею не зареєстровано жодного будинку. Вона є вулицею-фантомом. От нехай на цю вулицю і зареєструють монастир Московського Патріархату та Київську Митрополію – тим більше, що жодне з монастирських приміщень фізично не виходь на вул. Мазепи. А вулицю, названу на честь нашого великого гетьмана, нехай залишать у спокої» – підсумували у Патріархії.

 

Церква.info

_http://cerkva.info/uk/news/news-world/585-vul-mazepy.html

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

УПЦ КП -РПЦ.

Желание иметь своё стадо, это нормально. Но когда речь заходит о людях нужно задуматься. Жажда власти твоего собственного Патриарха застилает ему глаза, и он просто использует церковь, как политическую арену забыв о боге.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

В прошлому році українці кричали - "геть московського попа". Очевидно не дійшло, приперся знову, гебіст засраний. Цього року мусорня якою керують бандити не дала довго кричати - запакувала в автозаки. Але суть не змінилась. Гуняєв тут нікому не потрібний. Тож, мислю я, назва теми слушна - не вийде у нього ніц (я маю на увазі пукіна)

Ты когда, срань галичанская, выучишь украинский язык?

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Відбувається перешкоджання приїзду паломників на свято до Києва

Із західних областей України до Київської Патріархії надходять численні сигнали про різноманітні спроби перешкодити від’їзду паломників до столиці на святкування Хрещення Київської Руси-України.

 

Зокрема, відбувається тиск на автоперевізників з метою змусити їх відмовитися від перевезення груп паломників. Погрожують відібрати ліцензію на перевезення та створити інші «неприємності». У зв’язку з чим спостерігається масова відмова перевізників від виконання рейсів, про які завчасно було домовлено.

 

В інших випадках чиновники місцевої влади настійливо «не рекомендують» духовенству Київського Патріархату їхати до Києва 28 липня.

 

Надходять також сигнали про перешкоджання проїзду автобусів безпосередньо на трасі – під надуманими приводами їх зупиняють і не пропускають далі предаствники ДАІ.

 

Всі ці випадки викликають серйозну тривогу, адже вони носять не поодинокий, а масовий і систематичний характер. Святійший Патріарх Філарет звернувся до представників державної влади за роз’ясненнями. У відповідь було повідомлено, що ніяких розпоряджень щодо вчинення перешкод у перевезенні паломників для участі у святкуванні дня Хрещення Київської Руси не давалося. Незважаючи на це, інформація про перешкоди продовжує надходити.

 

Цю неприємну картину варто порівняти з тим, як місцева влада у Одесі та Дніпропетровську всіляко сприяла доставці віруючих Московського Патріархату до місць богослужіння глави РПЦ, надаючи навіть безкоштовно автобуси та запускаючи додаткові одиниці комунального транспорту. Невже таким є вияв рівного ставлення до різних конфесій?

 

Тривожні сигнали з місць обов’язково будуть узагальнені, і в разі, якщо перешкоджання приїзду віруючих на святкування державного свята – дня Хрещення Руси-України – не припиниться, до керівництва держави та правоохоронних органів будуть надіслані відповідні листи зі скаргами.

 

Прес-центр Київської Патріархії

_http://cerkva.info/uk/news/visti/680-pereshkody.html

 

А что эти католики в православном Киеве забыли? Сидели бы в своей халичине, и не рыпались в Украину.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Главное,чтобы ваш Кирилл не указывал Великому Филарету и УПЦ Киевского Патриархата, что делать и как жить. А то влезает,куда его не просят.

Главное чтоб костюмчик сидел...... :lol: :rolleyes:

А тебе ослик Иа, не гоже оскорбительно отзываться о

Патриархе Московскиом и всея Руси.

В небесном царстве, тебе этого никто не простит.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Ваш Кирилл встречается с муфтиями,и это нормально. Филарет тоже встречается с муфтиями,и это нормально. Крест, у тебя исламофобия?

Это нормально. Только не называй это заслугой демократии, фанатик шизанутый. Фобий у меня нет, а вот из тебя руссофобия прет, как аммиаком из николаевского привокзального туалета. :lol:
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Желание иметь своё стадо, это нормально. Но когда речь заходит о людях нужно задуматься. Жажда власти твоего собственного Патриарха застилает ему глаза, и он просто использует церковь, как политическую арену забыв о боге.

С..а. :angry: :angry:
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Українцям - чужий "руській мір"

 

 

Липнева спека продовжує випробовувати українців на жаростійкість, температура на більшості території сягає 30 градусів, і короткі дощі та грози з буревіями не рятують від надлишку тепла. У цьому році природа безжальна до всіх. Аргентина має аномальні мінусові температури, Китай потерпає від злив. Дісталось і росіянам, де значна частина території потерпає від небувалої спеки, а в Білокам`яній навіть побито температурний рекорд 130-річної давнини - 37,6 і прогнозують ще підвищення температури. Мабуть, тому більшість російських очільників покинули російські простори і майнули до Криму на святкування чергової річниці Чорноморського флоту.

 

Благо нова влада продовжує здавати українські цінності на всіх напрямках, а принижувати українців стало прикладом хорошого тону. Так, святкувальників із плакатами "Севастополь - русский город" "українська" міліція не чіпає, а тим, хто виступає проти приїзду московського патріарха Кирила, "українські" суди забороняють протести, а правоохоронці в`яжуть і везуть до буцегарні. Ось такі нині українські реалії. Кирилл (в миру Гундяєв) уже котрий день колесить просторами України, зустрічаючись із прихожанами церкви та розказуючи про якийсь "руській мір".

 

І ці так звані проповіді, в яких зовсім відсутнє духовне начало, транслюють по декілька годин провідні українські канали, в тому числі і Перший національний, що утримується за рахунок платників податків, які в більшості не підтримують думки московського попа про його "мір". "Геть московського попа!" - такими гаслами зустрічали у далекому 1990 році патріарха московського Алексія делегати ІІ з`їзду Народного Руху України та багатотисячний мітинг киян та гостей столиці. Після того довгі 18 років, після смерті патріарха Романюка, в святій Софії Київській згідно з міжконфесійними домовленостями відправи не відбувались. Нова влада наплювала на всі домовленості, і Кирило спільно з представниками Московської церкви відправили богослужіння.

 

Президент напередодні отримав від московського попа в Криму нагороду і сподіватись на його протест виглядало б не щиро. Бо для зустрічі з “Репортерами без кордонів” у Президента часу зась, як і для власних громадян, які опинилися перед вибором після підвищення цін, і не тільки на газ, і вважають себе обдуреними, а для Кирила “чєго ізволітє”. Адже він домовлявся з владою Кремля про дешевий газ для олігархів Партії регіонів. Тому Кирилу (Гундяєву) дозволено, хоча російським можновладцям нині українська влада не указ, чого варті висловлювання Лужкова, топтатись по вірі і вибору прихожан Київського патріархату (14 млн.), Української автокефальної церкви (2 млн.) і принижувати їх закликами покаятися (перед КИМ?) чи пропозиціями зняти з реєстрації ці конфесії для об`єднання в Московській церкві. Не брезгував він і тим, щоб навчати добру і розуму і український політикум.

 

Влада регіоналів продовжує зневажати почуття національної гідності більшості українців, і політичний візит Кирила тому підтвердження. На жаль, опозиційні сили поки що не можуть дати гідну відсіч через свою роздрібненість та дискредитацію позитивних реформ попередньою владою. Російська влада в нашій країні веде себе так, наче взяла вже "цапа за бороду", але таке враження дуже оманливе. І дуже скоро повернеться до них новим розчаруванням, у яку б розкаряку не ставили б українців регіонали. Дані обіцянки необхідно виконувати, а нині маємо з боку регіональної влади одні розводи, починаючи з обіцянок покращати життя вже сьогодні. Але отримуємо підвищення ціни на газ на 50% вже з серпня цього року, а з 15 жовтня подорожчає тепло умовно від 20% до 30% і це в кращому разі.

 

Нині можна чути з боку регіоналів, що економіка у важкому стані. А коли давали обіцянки, що, цього не знали? Чи, можливо, є обіцянки необхідності повернути борги та і за газ своєму подільнику Фірташу 11 млрд. доларів віддати, а потім роздеребанити і поділити між своїми? Влада хоче, щоб громадяни вчергове терпіли і переносили всі прорахунки і некомпетентність власного керівництва країною, змінюючи цінову політику не на користь громадян. А щоб відвернутити увагу від насущного, приїздять проповідники не українських цінностей. Але коли бачимо кортеж патріарха Кирила вартістю на десятки мільйонів доларів, то стає зрозуміло, що не тільки для духовності і віри їм потрібні українські церкви та приходи. Бо наскільки близьким для українців є патріарх Кирило в золоті та брильянтах та із своїми повчаннями? Скоріше він виконує політичне завдання присутносі російських цінностей на українських теренах. Саме тому Росія зробила все, щоб недопустити у 2008 році об`єднання українського православ`я найчисленнішого в світі.

 

Влада замість того, щоб недопустити протистояння, підспівує Московській церкві, в якій вистачає яструбів у рясах, і нині вони намагаються максимально розсварити українські конфесії, несучи розбрат та непорозуміння. Зміни і реформи в країні потрібні особливо перед викликами, що все більше встають перед Україною, але не такими методами, як їх хоче зробити Партія регіонів, коли багатші стануть ще багатшими, а бідні - ще біднішими. Партія регіонів хоче повирішувати проблеми країни не за рахунок тих, хто має мільярдні статки, може купувати футболістів по 15 млн. євро - бюджет не одного районного центру, а за рахунок тих, хто живуть від зарплати до зарплати.

 

Тому в хід іде залякування, підкуп, в українському політикумі з`являються все нові і нові "тушки" Павліки Морозови, які готові служити за “шмат ковбаси” у декілька мільйонів доларів. І для більшості з них українські цінності, перспективи України нічого не варті, їх не лякає російська експансія, бо вчора вони ходили з помаранчевими шаликами, а нині зі синіми. І поки більшість буде їх підтримувати, годі й сподіватися змін на краще. Україна знову потрапила у вир російських експериментів через свій вибір і завдячуючи старій хворобі - неєдності українських демократичних патріотичних сил.

 

І поки, незважаючи на всі небезпеки, панівна каста в українській політиці намагається розв`язувати свої проблеми шляхом залучення зовнішніх чинників. Цей "руській мір", куди намагаються нас втягнути, був, є, і буде чужим для більшості українців.

 

Юрій Діденко,

кандидат історичних наук,

голова Миколаївської обласної

організації Народного Руху України,

 

_http://mukola.net/news.php?id=29730

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Гість Монтескье

Українцям - чужий "руській мір"

 

 

 

 

Юрій Діденко, не нужно вам расписываться за всех украинцев в Украине( вопервых). Во вторых, украинцев в Украине не более 1/2 части.

Даже при самом усреднённом подсчете русский мир интересен 75%-80% населения страны. Диденко, ты наверно хотел написать, потомкам монголотатар чужой русский мир. Так правдоподобней.

 

В Конституции Украине, гарантируется свобода вероисповиданию. Выступления против приезда патриарха Кирилла, антиконституционные!!! За такие деяния, разжигающие религиозную и этническую вражду, ментам нужно не дубинками этих придурков гонять. А возбуждать уголовные дела!!!

 

Иа, перестань перепечатывать глупости с других сайтов.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

У нас в Татарстане сажают местных националистов, за призыв "Нет христианализации!" Учитывая даже, что наш регион все таки больше Исламский, результат ожидаемый. Сторонники столь абсурдного заявления, в поддержку своего лидера собирали пикеты человек в 50, а его все равно посадили.

Данный призыв оскорбляет чувства христиан, следовательно, разжигает религиозную нетерпимость, значит противоречит конституции РФ.

К стати пламенные речи этого революционера можно найти и на этом сайте, я с его адъютантами тут долго переписывался, сам то он сидел.

После долгого заключения из за долгого делопроизводства, несчастный был отпущен, что и послужило его заявлением о победе над конституцией. После… новое обвинение и новое делопроизводство.

ИА, твоя судьба будет такой же!

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

ПОСЛАННЯ

Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА

преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату

з нагоди свята Хрещення Київської Руси-України

_http://cerkva.info/uk/patrposlannia/681-poslannia-khreschennia-rusy.html :)

 

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні повнота Православної Церкви і наша країна відзначають річницю величної події – Хрещення Київської держави, Руси-України. Сьогодні ми молитвою і богослужінням прославляємо Бога за велику милість до нашого народу, бо від язичницької темряви і тіні смертної наші предки були покликаний до світла істинної й спасительної віри. Сьогодні ми прославляємо і великого князя нашого, рівноапостольного Хрестителя Руси Володимира, який не тільки сам прийняв Православ’я, але й народ свій привів до Церкви Христової.

 

Згадуючи житіє святого Володимира, ми бачимо, яка вражаюча зміна сталася з ним після прийняття хрещення. У язичництві Володимир був розпусним жонолюбцем і жорстоким правителем. Після хрещення він став новою людиною: розпуста змінилася шлюбною вірністю, жорстокість – милосердям, пороки викорінилися, а чесноти розквітли. Володимир не тільки насадив у нашому народі православну віру, але й сам першим показував йому приклад життя згідно цієї віри.

 

Сьогодні ми святкуємо, але кожен з нас повинен усвідомити, що святкування не означає лише відвідування богослужіння чи участь у хресному ході. Саме слово «свято» нагадує нам про те, що ми повинні не тільки прославляти святих, але й самі досягати святості – як від гріха до святості прийшов рівноапостольний Володимир, як, завдяки Хрещенню Руси, до святості прийшли тисячі й тисячі наших предків.

 

В наш час поклоніння різьбленим бовванам і язичницьким лжебогам – велика рідкість. Але чи не є новітнім способом ідолопоклонства те поклоніння, яке людина звершує відносно самої себе? Так, це нове ідолопоклонство, в якому місце лжебогів древності посів людський егоїзм. Замість кам’яних істуканів люди поклоняються своєму розуму, мудрості, знанням, живуть для самих себе і все намагаються обернути на служіння лише собі.

Гроші, багатство, нові речі, кар’єра й життєвий успіх, різноманітні задоволення, розпуста, аморальність і вседозволеність, неправдиво найменовані «свободою», – все це новітні ідоли, яким поклоняється людство. Люди стали жити так, ніби Всесвіт з його благами й багатствами створений лише для здобуття життєвих насолод, ніби нинішнє тимчасове життя – недоторкана приватна власність людини, а не дар Божий, даний для того, щоби ми, мудро ним скориставшись, досягли життя вічного.

 

Згадаймо, чим вимірюється зараз успіх суспільства, країни? Двома показниками – рівнем зростання економіки та розмірами валового внутрішнього продукту. Чим вищий відсоток зростання економіки, чим більше виробляється та споживається товарів і послуг – тим країна вважається більш успішною. Але це все одно, що вірити, ніби щастя людини походить виключно від матеріального багатства. Образно кажучи, сучасне людство в переважній більшості не їсть щоби жити, а живе, щоби їсти, в той час, як апостол Павло застерігає: «Їжа для черева, і черево для їжі; але Бог знищить і те і друге» (1 Кор. 6:13).

 

Споживання і насолоди стали новим культом, а магазини та розважальні заклади – «храмами» цього культу. Знову людство повертається до того суспільного стану, коли головним гаслом для багатьох було: «Хліба і видовищ!»

 

Ми, як християни, повинні свідомо протистояти цьому новітньому ідолопоклонству, в першу чергу – в самих собі. Ми не можемо повністю відмовитися від використання благ суспільного розвитку, але ми не повинні віддавати їм свого серця, бо де скарб наш, там і серце наше (пор. Мф. 6:21). Будучи дітьми Божими, ми не повинні ставати рабами речей і задоволень, бо не можемо, за словом Спасителя, одночасно служити Богові та мамоні (пор. Мф. 6:24).

 

Християнин ніколи не повинен забувати, що він лише подорожній на цій землі, який прямує через тимчасове життя до життя вічного у Небесному Царстві, «бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього» (Євр. 13:14). Той, хто подорожує, намагається не обтяжувати себе зайвими речами. Він поспішає досягти місця, до якого прямує, намагаючись не затримуватися в дорозі. І навіть якщо він падає – намагається якнайшвидше підвестися для того, щоби продовжити свою путь.

 

Так і нам належить не обтяжуватися всім земним, пам’ятаючи, що воно тимчасове і скороминуче. Нам належить найперше шукати Царства Божого і правди його – а все інше Господь додасть нам по потребі (пор. Мф. 6:33). «Все мені дозволено – повторюймо з апостолом Павлом, – та не все корисне; все мені дозволено, та ніщо не повинно володіти мною» (1 Кор. 6:12).

 

Якщо ми так будемо діяти – то відкинемо і переможемо сучасних ідолів, як святий наш хреститель князь Володимир зробив це понад 1000 років тому. Як він полишив гріховне життя – хоча був і багатим, і могутнім володарем – так і ми, незважаючи на спокуси світу цього, повинні віддалятися від гріха та прагнути святості, яка є не особливою відзнакою для обраних, але є станом блаженного буття з Богом, до якого покликані всі.

 

Цього року ми знову святкуємо Хрещення Київської Руси в умовах, коли Українське Православ’я залишається розділеним. І кожному з нас – архієреям, духовенству і мирянам – належить робити все можливе для того, щоби це розділення подолати. Православна Церква в Україні повинна об’єднатися навколо свого першого Престолу – Патріаршого престолу Київського. Бо тут, у Києві, сталося Хрещення наших предків, звідси засяяло світло євангельської проповіді для навколишніх земель, у Києві преподобними отцями Печерськими було засвічено лампаду чернечого подвигу, у Києві тисячу років тому почав будуватися першопрестольний собор Святої Софії.

 

Ми шануємо і поважаємо братні православні народи, бажаємо жити з ними у єдності віри й молитви, щоби єдина Помісна Українська Православна Церква була Церквою-Сестрою, рівною за гідністю з Церквами Константинопольською і Московською, Грузинською, Румунською й іншими. Але ми не можемо сприйняти, коли замість єдності у Христі нам хочуть нав’язати єдність під владою іноземного ієрарха.

 

Нам хочуть нав’язати думку, що всяке розділення є злом. Але хіба не розділяючи Господь сотворив світ? Він відділив світло від темряви, небо від землі, сушу від вод. І людину Він сотворив, відділивши ребро від чоловіка для створення жінки. Нова сім’я з’являється через відділення дітей від батьків (див. Бут. 2:24), нова людина народжується у світ, відокремлюючись від тіла матері.

 

Так і Церква Христова існує, як єдність у багатоманітності. Бо кожна окрема людина – храм Духа Святого (див. 1 Кор. 3:16-17), кожна окрема родина – мала Церква (див. Еф. 5:22-32), а зібрана в ім’я Христове громада – спільнота, серед якої перебуває Сам Господь (див. Мф. 18:19-20). Кожна єпархія на чолі з єпископом – це місцева Церква, наділена повнотою благодатних дарів Святого Духа. А єпархії, які несуть своє служіння в межах однієї держави і одного народу, на підставі 34 Апостольського правила єднаються в Помісну Церкву. В свою чергу Помісні Церкви зберігають єдність Таїнств і віри, являючи собою єдине Тіло Христове, Глава якого – Сам Господь, а всі ми разом – члени цього Тіла (пор. Рим. 12:4-5). Всі ці розділення не суперечать єдності, так само як і єдність у Христі не заперечує окремого існування людини, родини, громади, єпархії, Помісної Церкви.

 

Апостол Павло засвідчує, що «нема вже юдея, ні язичника; ні раба, ні вільного; нема чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви – одно в Христі Ісусі» (Гал. 3:28). Так, згаданих відмінностей і поділів немає у Христі, але вони залишаються в реальності життя віку цього. Бо є чоловіки й жінки, є різні нації, різні культури та різні суспільні стани. І навіть у самому Тілі Христовому залишаються різні члени, кожен з яких виконує своє, відмінне від інших, служіння.

 

Тому неправдою є спроба деяких наших братів поставити знак рівності між єдністю Церкви Христової і єдністю структури певного Патріархату, а звільнення від влади закордонного ієрарха називати «відділенням від Церкви Христової».

 

Нам дорікають, що збирає нас разом і єднає не любов до Бога і ближніх, до рідної Церкви і українського народу, а ненависть і злоба, бажання йти «стінка на стінку». Маємо заперечити це не стільки словами, скільки самим своїм життям. Творімо добро всім, а найбільше – своїм за вірою (див. Гал. 6:10), православним братам і сестрам, не залежно від того, до якого Патріархату вони належать. Коли нас проклинають – благословляймо, коли нам чинять зло – творімо добро, коли нас ненавидять – молімось за супротивників (пор. Лк. 6:27-28). «Бо гнів людини не отворить правди Божої» (Як. 1:20), і нам належить не бути переможеними злом, а перемагати зло добром і любов’ю (див. Рим. 12:21).

 

Тож в єдності любові й миру будуймо Київський Патріархат – правдиву Помісну Православну Церкву нашого народу! Пам’ятаймо про те, що найголовніше – не тільки вірити в Бога і належати до Церкви, але й жити вірою та бути діяльним членом стада Христового. Як великий наш Хреститель князь Володимир відкинув ідолів та навернувся всім серцем до Бога, так і ми маємо відкидати ідолів сучасності, пам’ятаючи, що живемо в цьому світі не для досягнення задоволень, а для того, щоби шляхом несення свого хреста досягти спасіння і Царства Небесного!

 

Нехай Боже благословення перебуває над Україною, над Українською Церквою і над кожним з нас!

 

«Єдиному Премудрому Богу, Спасителю нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, сила і влада перед віками, нині і на всі віки. Амінь» (Іуди, 1:25).

 

ФІЛАРЕТ,

Патріарх Київський і всієї Руси-України

post-24631-1280357145_thumb.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Иа, перестань перепечатывать глупости с других сайтов.

Якщо я отримаю бан, тоді я піду з цього форуму назавжди. А поки я буду робити посилання на Великого Філарета. ;)
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

...несмотря на стыдливое нежелание Януковича появляться на людях вместе с Кириллом, общие ожидания патриарха наверняка себя оправдали: ментов во время его визита дружественное украинское государство выделило ему столько, что римские папы-организаторы крестовых походов обзавидовались бы.

На этом, правда, благодарная и страждущая агитационного слова паства как-то резко и кончилась. В Одессе организаторы гастролей анонсировали 200 тысяч зрителей – явилось несколько тысяч. Ну, это еще можно списать если не на одесский юмор, то точно на одесскую привычку торговаться. Но тот же самый разрыв между желаемым и действительным был наглядно продемонстрирован Кириллу и компании и в Днепропетровске, и в Киеве…

Когда в День Крещения Руси на служение Кирилла в Киеве приходит 3 тысячи человек, а на крестный ход «раскольников», как принципиально называют Киевский патриархат в Кремлевском патриархате, – 5 тысяч :) (и это при том, что по всей Украине свора Януковича задерживала и блокировала автобусы с верующими)..., то у нормального человека обязательно возник бы вопрос: а стоит ему ли такими заявлениями разбрасываться и туда ли он вообще приперся?

У Кирилла – не возникает. В конце концов, отрабатывать программу, толкая бред о «едином народе», «общем праведном Отечестве», которое, оказывается, «называлось Святой Русью», вполне можно и перед кучкой бесноватых витренковцев, готовых разорвать своего кумира на амулеты (он ведь Русский и Православный!)... Но нести это политинформационное мракобесие в массы, транслировать его в прямом эфире по государственному телеканалу, – значит, считать свою паству полными идиотами...

 

В общем, повод задуматься об адекватности своего патриарха верующие УПЦ МП получили. Равно как и о «духовной, а не политической» цели его визита. Сам-то Кирилл об этом задуматься явно не в состоянии – он-то считает свою тактику вполне нормальной и естественной. В конце концов, у них, в Советской Социалистической Святой Руси, иначе никогда и не умели…

_http://obkom.net.ua/articles/2010-07/28.1604.shtml
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Українцям - чужий "руській мір"

 

 

Липнева спека продовжує випробовувати українців на жаростійкість, температура на більшості території сягає 30 градусів, і короткі дощі та грози з буревіями не рятують від надлишку тепла. У цьому році природа безжальна до всіх. Аргентина має аномальні мінусові температури, Китай потерпає від злив. Дісталось і росіянам, де значна частина території потерпає від небувалої спеки, а в Білокам`яній навіть побито температурний рекорд 130-річної давнини - 37,6 і прогнозують ще підвищення температури. Мабуть, тому більшість російських очільників покинули російські простори і майнули до Криму на святкування чергової річниці Чорноморського флоту.

 

Благо нова влада продовжує здавати українські цінності на всіх напрямках, а принижувати українців стало прикладом хорошого тону. Так, святкувальників із плакатами "Севастополь - русский город" "українська" міліція не чіпає, а тим, хто виступає проти приїзду московського патріарха Кирила, "українські" суди забороняють протести, а правоохоронці в`яжуть і везуть до буцегарні. Ось такі нині українські реалії. Кирилл (в миру Гундяєв) уже котрий день колесить просторами України, зустрічаючись із прихожанами церкви та розказуючи про якийсь "руській мір".

 

І ці так звані проповіді, в яких зовсім відсутнє духовне начало, транслюють по декілька годин провідні українські канали, в тому числі і Перший національний, що утримується за рахунок платників податків, які в більшості не підтримують думки московського попа про його "мір". "Геть московського попа!" - такими гаслами зустрічали у далекому 1990 році патріарха московського Алексія делегати ІІ з`їзду Народного Руху України та багатотисячний мітинг киян та гостей столиці. Після того довгі 18 років, після смерті патріарха Романюка, в святій Софії Київській згідно з міжконфесійними домовленостями відправи не відбувались. Нова влада наплювала на всі домовленості, і Кирило спільно з представниками Московської церкви відправили богослужіння.

 

Президент напередодні отримав від московського попа в Криму нагороду і сподіватись на його протест виглядало б не щиро. Бо для зустрічі з “Репортерами без кордонів” у Президента часу зась, як і для власних громадян, які опинилися перед вибором після підвищення цін, і не тільки на газ, і вважають себе обдуреними, а для Кирила “чєго ізволітє”. Адже він домовлявся з владою Кремля про дешевий газ для олігархів Партії регіонів. Тому Кирилу (Гундяєву) дозволено, хоча російським можновладцям нині українська влада не указ, чого варті висловлювання Лужкова, топтатись по вірі і вибору прихожан Київського патріархату (14 млн.), Української автокефальної церкви (2 млн.) і принижувати їх закликами покаятися (перед КИМ?) чи пропозиціями зняти з реєстрації ці конфесії для об`єднання в Московській церкві. Не брезгував він і тим, щоб навчати добру і розуму і український політикум.

 

Влада регіоналів продовжує зневажати почуття національної гідності більшості українців, і політичний візит Кирила тому підтвердження. На жаль, опозиційні сили поки що не можуть дати гідну відсіч через свою роздрібненість та дискредитацію позитивних реформ попередньою владою. Російська влада в нашій країні веде себе так, наче взяла вже "цапа за бороду", але таке враження дуже оманливе. І дуже скоро повернеться до них новим розчаруванням, у яку б розкаряку не ставили б українців регіонали. Дані обіцянки необхідно виконувати, а нині маємо з боку регіональної влади одні розводи, починаючи з обіцянок покращати життя вже сьогодні. Але отримуємо підвищення ціни на газ на 50% вже з серпня цього року, а з 15 жовтня подорожчає тепло умовно від 20% до 30% і це в кращому разі.

 

Нині можна чути з боку регіоналів, що економіка у важкому стані. А коли давали обіцянки, що, цього не знали? Чи, можливо, є обіцянки необхідності повернути борги та і за газ своєму подільнику Фірташу 11 млрд. доларів віддати, а потім роздеребанити і поділити між своїми? Влада хоче, щоб громадяни вчергове терпіли і переносили всі прорахунки і некомпетентність власного керівництва країною, змінюючи цінову політику не на користь громадян. А щоб відвернутити увагу від насущного, приїздять проповідники не українських цінностей. Але коли бачимо кортеж патріарха Кирила вартістю на десятки мільйонів доларів, то стає зрозуміло, що не тільки для духовності і віри їм потрібні українські церкви та приходи. Бо наскільки близьким для українців є патріарх Кирило в золоті та брильянтах та із своїми повчаннями? Скоріше він виконує політичне завдання присутносі російських цінностей на українських теренах. Саме тому Росія зробила все, щоб недопустити у 2008 році об`єднання українського православ`я найчисленнішого в світі.

 

Влада замість того, щоб недопустити протистояння, підспівує Московській церкві, в якій вистачає яструбів у рясах, і нині вони намагаються максимально розсварити українські конфесії, несучи розбрат та непорозуміння. Зміни і реформи в країні потрібні особливо перед викликами, що все більше встають перед Україною, але не такими методами, як їх хоче зробити Партія регіонів, коли багатші стануть ще багатшими, а бідні - ще біднішими. Партія регіонів хоче повирішувати проблеми країни не за рахунок тих, хто має мільярдні статки, може купувати футболістів по 15 млн. євро - бюджет не одного районного центру, а за рахунок тих, хто живуть від зарплати до зарплати.

 

Тому в хід іде залякування, підкуп, в українському політикумі з`являються все нові і нові "тушки" Павліки Морозови, які готові служити за “шмат ковбаси” у декілька мільйонів доларів. І для більшості з них українські цінності, перспективи України нічого не варті, їх не лякає російська експансія, бо вчора вони ходили з помаранчевими шаликами, а нині зі синіми. І поки більшість буде їх підтримувати, годі й сподіватися змін на краще. Україна знову потрапила у вир російських експериментів через свій вибір і завдячуючи старій хворобі - неєдності українських демократичних патріотичних сил.

 

І поки, незважаючи на всі небезпеки, панівна каста в українській політиці намагається розв`язувати свої проблеми шляхом залучення зовнішніх чинників. Цей "руській мір", куди намагаються нас втягнути, був, є, і буде чужим для більшості українців.

 

Юрій Діденко,

кандидат історичних наук,

голова Миколаївської обласної

організації Народного Руху України,

_http://mukola.net/news.php?id=29730
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


×
×
  • Створити...