Все вкрасти

[Рыжая]

Таки не витримала. Вирішила зробити тему. Про злодіїв. Російських злодіїв. Крадуть все - чужу історію, чужі книги, чужу музику і картини. Технології.

Дежавю. Вверху - картина британского художника Оверенда "Адмирал Нельсон во время Трафальгарского сражения на палубе корабля "Виктори". Внизу - картина российского художника Савелова "Адмирал Нахимов на корабле "Императрица Мария" во время Синопского сражения".

 

 

Це наче із серії "знайди 10 відмінностей"

 

[Radiola]

Гггг...

[Рыжая]

Дерусифікація вкраденого

 

 

Українські письменники, яким Росія несправедливо приписує звання "русский".

1. Микола Гоголь

Микола Васильович походив із давнього українського козацького роду Гоголів-Яновських. Був потомком гетьмана Остапа Гоголя.

Народився і провів своє дитинство у Сорочинцях, Полтавської губернії, що лягло в основу його творчості та сформувало ентографічний інтерес до українського побуту та культури.

Вважається російським письменником та класиком російської літератури.

Ну як може людина, яка написала "Вій", "Ніч перед Різдвом" та "Тараса Бульбу" бути "русским"? 

2. Ісаак Бабель - одеський письменник, драматург, перекладач, який у своїх "Одеських розповідях" описує колорит та життя знаменитої одеської Молдаванки. Знаменитий "батько" героя Бені Кріка, прототипом якого був Мішка Япончик, подивитися на дім якого до української Одеси приїздить увесь світ!

Народився Ісаак на тій самій Молдаванці у сім'ї єврея Мане Ісаковича Бабеля, що був родом із Київської губернії.

3. Михайло Булгаков

Відомий на весь світ автор культової повісті "Майстер і Маргарита", що так тонко викривала усю неспроможність та безглуздість радянської ментальності та наукового атеїзму. Письменник, який своїм "Собачим серцем" увійшов в історію та був розібраний на цитати, народився у Києві.

Був хрещений на Подолі, а у Києві провів усе дитинство та юність, роки навчання.

М. Булгаков зазнав великого впливу творчості Гоголя, що і сам визнавав.

[Radiola]

 

[Рыжая]

[Radiola]

Ну тут без коментарів. 

 

[Рыжая]

Продовжуємо рубрику дерусифікація_вкраденого 

Сьогодні поговоримо про одного з найочікуваніших героїв рубрики - українського художника грецького походження Архипа Куїнджі.

Звичайно, Росія, як завжди, намагається цілковито присвоїти собі творчі надбання тих, хто хоч якось із нею пов'язаний і Куїнджі - не виняток(

Народився майбутній художник у місті Маріуполь, нині Донецької області у сім'ї бідного приазовського грека (діаспори , яку переселили у Приазов'я у ІІ пол. XVIII ст.)

До відома для росіян - ніяких "русскіх корнєй" у художника немає

Архип з дитинства, щоб заробити трохи на життя та допомогти сім'ї, служив то в українського підрядника Чабаненка, то у італійця Аморетті, який побачивши неабиякий талант хлопця, порекомендував їхати на навчання до Айвазовського.

До речі, Іван Айвазовський (Оганез Айвазян), якого теж так люб'язно приписують до російських митців був спадковим вірменином, що народився у Криму (але то вже зовсім інша історія)

Краса української природи та побуту була особливим лейтмотивом творчості реаліста Куїнджі. Мабуть найвпізнаніша його робота "Місячна ніч над Дніпром" 1880 р.

Майстер пейзажів багато писав Дніпро, Крим та рідний Маріуполь.

Ось деякі роботи:

"Українська ніч" 1876

"Вечір на Україні" 1878

"Дніпро з ранку" 1881

[Рыжая]

 

Те, що ви зараз чуєте, є яскравим прикладом того, що Росія вміє робити краще за все. А саме - присвоєння чужої культурної спадщини. Скоріше за все, мелодія цієї пісні одразу здалась вам знайомою. Звісно ж, ви її чули. Думаю, що всім знайома пісня "Вставай, страна огромная". Вона нібито була написана в 1941 році в перші дні нападу Німеччини на СРСР. І написав її нібито Васілій Лебедєв-Кумач. Але насправді все "трохи" інакше - оригінал пісні з'явився ще 100 років тому, а саме в в 1919 році, в лавах криворізьких повстанців УНР. Тому ця чудова пісня є ще одним фактом крадіжки совєтами української культури. І це далеко не єдиний приклад крадіжки українських пісень. Зараз я планую записати ще декілька дуже дуже відомих, які більшість вважає російськими. Час відновлювати історичну справедливість і повертати нам наше! Тож співаємо! Тримаємося! СЛАВА УКРАЇНІ!

[Рыжая]

Луганськ заснувала Катерина ІІ а до того тут було "Дике поле". Так у російських підручниках пишуть.

Та ви шо? А нічого, що ще за 100 років до цього тут були українські козацькі поселення Кам`яний Брід та Вергунка? А Луганська до 1882 року у природі не існувало. Більше того, саме Катерина ІІ зробила кріпаками-рабами місцевих козаків і селян, які раніше рабства не знали.

Маріуполь? Це стара фортеця Кальміуської паланки запорізьких козаків Домаха.

Донецьк? Старе поселення запорожців Олександрівка.

Бахмут? Запорізькі солеварні.

Слов`яносербськ Луганської області? Старий зимівник

Кальміуської паланки Запорізької Січі, що називався Підгорне урочище. Відомий щонайменше з 1740 року.

Зимогір`я Луганської області (відоме ще як станція Родакове) - нині в окупації - зимівник Кальміуської паланки Запорізької Січі під назвою Черкаський Брід (1645 рік).

Нарешті моє рідне місто Торецьк (колишній Дзержинськ) Донецької області почалося з поселення Щербинівка, яке було засновано запорізьким отаманом Антоном Щербиною.

Хочете за Харківську область? Будь ласка. Місто Ізюм - старий козацький городок 1639 року. Пізніше - центр Ізюмського козацького полку.

Харків? Заснований козацькими полковниками Донець-Захаржевськими.

Може про Одесу поговоримо? Це давня українська фортеця Коцюбіїв (1415 року) коли Москва ще була улусом Орди. Знаменитий Пересип саме тоді утворився.

Може, про Херсон або Бердянськ поговоримо? Ні?

"Новоросія", кажуть рашисти? Ну-ну...

 

П. Бондаренко

[Рыжая]

 

 

[Рыжая]

Російські та радянські музеї роками привласнювали чужі скарби, що створювало російській культурі образ багатої та різноманітної, а нашій — провінційної. Насправді велика російська культура — це перш за все культура мародерів. Ось топ змародерених скарбів України, які мають повернутись до своєї історичної колиски.

Багатство кожної культури визначається не лише вагою та пробою знайденого археологами золота, але й різноманітністю історичних артефактів, місцем їх залягання в археологічному шарі та виваженою інтерпретацією значення знахідки, нагадує історик Олександр Вітолін, який і склав цей перелік.

Гребінь з кургану Солоха

Скіфські скарби були знайдені під час археологічних розкопок 1912-1913 років біля Кам’янки-Дніпровської на Запоріжжі. Скарб ховався під курганом висотою 18 метрів і діаметром 100 метрів. Одне з поховань було вже розграбоване, а в другому знайшли п’ять золотих браслетів, бронзовий шолом і золотий гребінь. Гребінь вразив майстерністю виконання. Як і більшість скіфських скарбів, знайдених у царські часи, він потрапив до Ермітажу.

Перещепинський скарб

Приблизно одночасно зі скарбами кургану Солоха знайшли скарб на Полтавщині. Вага цього скарбу вражає: 25 кілограмів золотих виробів і 50 кілограмів срібних. Перещепинський скарб став найбільшим скарбом, датованим першим тисячоліттям нової ери на території Європи. Цей скарб, який пов’язують з болгарськими племенами, також потрапив до Ермітажу.

Івахниківський скарб

Ще один скарб знайшли на Полтавщині в 1905 році. Він датований кінцем восьмого — початком девʼятого століття та засвідчує контакти з угорськими племенами, які тоді ще були кочівниками. У скарбі виявили повний набір слов’янських жіночих прикрас: шість кручених шийних гривен, дві фібули, два срібні персні, дві мідні підвіски, скляне намисто. Знайдені прикраси фіксують опанування техніки кування, тиснення, лиття. Івахниківський скарб знаходиться в Державному історичному музеї в Москві.

Ніжинський скарб

Срібники Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Святополка Володимировича знайшли на хуторі Бобрик у районі Ніжина в 1852 році. У глиняному горщику виявили приблизно 200 срібників. Цей скарб дав початок історії нумізматики Київської Русі. Тризуб на звороті срібників Володимира становить надзвичайну цінність для української геральдики. З легкої руки ініціатора Емського указу Михайла Юзефовича срібники були роздані як подарунки впливовим особам і царю. Врешті решт частина срібників опинилася в Ермітажі.

Скарб Десятинної церкви

Храми й монастирі для археологів завжди були спокусливою принадою. Більшість скарбів знаходили під час реконструкції культових споруд. Скарб Десятинної церкви вражає майстерністю виготовлення прикрас. Спочатку ювелірні прикраси потрапили до приватної колекції, але згодом радянська влада їх націоналізувала та передала до Державного історичного музею в Москві. Зруйнування Десятинної церкви в 1928 році демонструє справжнє ставлення тієї влади до історії та культури.

Фото клікабельні

• 
• 
• 

Вишгородська ікона

Сьогодні Вишгородська ікона більш відома як Володимирівська. Коли в 1169 році син Юрія Долгорукого Андрій Боголюбський напав на Вишгород, він і змародерив цю ікону. Згодом вона потрапила до Успенського собору у Володимирі-на-Клязьмі. Потім її перевезли до Москви. За часів богоборницької політики передали артефакт до Державного історичного музею, а потім до Третьяковської галереї.

Мозаїка Димитрія Солунського

Мозаїка Михайлівського Золотоверхого монастиря, створена візантійським художником Димитрієм Солунським, є унікальною пам’яткою мистецтва 12 століття. Храм неодноразово страждав від війн і нападів, але справжніми варварами показали себе творці «світлого майбутнього» у 20 столітті. Вони підірвали храмовий комплекс попри протести науковців. На тому місці планували спорудити урядовий квартал, але так і залишили майданчик незабудованим. Михайлівський Золотоверхий знову відбудували за часів української незалежності. А от мозаїки та фрески, яким пощастило вціліти, у радянський час розподілили по російських музеях. Найкращі зразки потрапили до Третьяковської галереї.

Змійовик Мономаха

Золотий змійовик знайшли в 1821 році біля села Білоуса на Чернігівщині. Виріб являє собою цінність не лише завдяки майстерній ювелірній роботі, але й тому, що відбиває світогляд часів Володимира Мономаха. З одного боку ми бачимо хрест, а з іншого — жіночу голову з тулубом змії, яка свідчить про залишки язичницького віросповідання. Змійовик потрапив до Державного Російського музею в Санкт-Петербурзі.

Козацькі хоругви та клейноди

Визначну історичну цінність становлять козацькі хоругви та клейноди, які як трофеї старанно заховані по російських музеях. Особливо ретельно російська влада вишукувала й відбирала все, що пов’язане з ім’ям Івана Мазепи. У 1917 році українці, повіривши в гасла революції, спробували домовитись про повернення козацьких хоругов і клейнод. Але з початку переговори затягувались, а потім більшовицька влада замість обіцяного Леніним права нації на самовизначення почала відновлювати кордони імперії.

Сподобалася 

[Рыжая]

Зазвичай, почувши словосполучення "вкрадена історія", ми сприймаємо його в переносному значенні, як про присвоєння одним народом яскравих сторінок з історії сусідів (до прикладу- як московіти нахабно поцупили в нас історію середньовічної Руси та й саму назву Русь).

Та, від початку вторгнення у лютому 2022 року наші здичавілі сусіди знову підтвердили своє варварське єство і подібно, як їхні діди й прадіди, що уславилися грабуванням культурних цінностей України й усієї центрально-східної Європи в ХVІІ – ХХ століттях, кинулися нищити й вивозити "на родіну" найкоштовніші та найбільш значимі артефакти з музеїв в тимчасово окупованих ними містах.

Віроломно увірвавшись до нашого дому під лукавими гаслами "асвабаждєнія" від влади "націстав і наркаманав", прекрасно розуміючи, що їхнє панування над нашими землями невдовзі закінчиться безславною поразкою, путінські мародери намагаються якнайшвидше вкрасти і перевезти на територію своєї тайожної недодержави те, що не зуміли свого часу поцупити навіть більшовики.

  Йдеться про скарби скіфського Мелітопольського кургану ІV ст. до Різдва Христового.

Поховання скіфського "царя", ймовірно, його матері, дитини і служниці, було знайдене і досліджене археологами в далекому 1954 році.

Під час розкопок учені виявили унікальні зразки скіфського мистецтва – позолочені бронзові буси, золоті бляшки з головного жіночого убору, фрагменти золотих прикрас, 50 золотих блях із чоловічих обладунків, а найголовніше – скіфський горит (чохол для луку та стріл) із золотим покриттям.

Ці та інші безцінні для української й світової історії та культури предмети були передані до Мелітопольського краєзнавчого музею. Попри всі спроби Кремля забрати золото з Мелітопольського кургану до Ермітажу, українські вчені в ті страшні, репресивні часи відстояли скарб, залишили його на тій землі, яка понад 2200 років зберігала його у своїх надрах.

  Аж раптом вдерлися "визволителі", які безсоромно пограбували музей від найдорогоцінніших його пам’яток.

Наприкінці, ще одна маленька ремарка – унітази і пральні машинки солдати можуть красти без централізованого наказу згори, діючи, так би мовити, за мовчазного схвалення командирів, однак, якщо централізовано грабуються установи культури, а найцінніші колекції вивозяться до музеїв країни-окупанта, це не може бути "приватна ініціатива", а лише елемент державної політики.

Нагадаємо злочинцям, що за подібне обкрадання європейських музеїв десятки гітлерівських офіцерів та "культурних експертів" сіли на лаву підсудних, а вкрадені нацистами скарби досі повертають законним власникам.

У ці травневі дні, коли світ згадує трагедію Другої світової війни в Європі, ми віримо, що меч Феміди опуститься й на голови московських поціновувачів чужої старовини.

На світлині - Горит із Мелітопольскього кургану

 

 

 

 

 

[Radiola]

Орки другу добу вантажать для відправки український металопрокат у торгівельному порту тимчасово окупованого Маріуполя.

 

Вже навіть ніхто не ховається.

 

t.me/andriyshTime/1136

https://t.me/andriyshTime/1137?single

[Рыжая]

російські окупанти демонтували та викрали найбільшу в Україні сонячну електростанцію під Токмаком.

Тоkmak Solar Energy

 

 

[ukrop.de]

Я так понимаю что аскания нова в окупации

[Рыжая]

Так

[Рыжая]

 

Для тих, хто не знав.


Картина «Богатирі» Віктора Васнєцова, 1898 рік., давно виставлена на публічний огляд у Третяковській галереї.

На картині:
Олешко Попович
народився у м. Пиря́тин, зараз – Лубенський район, Полтавська область, Україна

Ілля́ Му́ромець (або Ілько́ Му́ровець)
народився у м. Моровійськ, зараз - село Морівськ, Чернігівська область, Україна. Мощі зберігаються у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври.

Добри́ня Мики́тович (Низкинич)
народився у с. Ни́зкиничі, зараз - Володимир-Волинський район, Волинська область, Україна. 

Всі персонажі чи їх прототипи жили орієнтовно у 950 роки.

До чого тут росія спитаєте?
А ні до чого: 
Москва буде заснована через 200 років, у 1147;
її засновник та, за сумісництвом, кровний побратим хана Батия Юрій Довгорукий ще не народився, не прожив своє дивне життя та не був похований у Церкві Спаса на Берестові, що неподалік Києво-Печерської лаврі.

Бо коли у Києві вже стояли величні кам'яниці, на московії ще жаби квакали. 

До речі, первинна назва Москви – Кучков… В мене все з цього приводу.

[Radiola]

Російські окупанти вивозять обладнання з шахти "Родіна" в Золотому на Луганщині.

[Рыжая]

Держава нищеброд... Нема свого нічого. А тим, що вкрали, користуватись не вміють.

Злодюги... заздрісні.. жадібні... злі на весь світ, бо він живе краще них.

 

[Рыжая]

Вкрадені символи росії

Водка прийшла на росію зі Скандинавії, її привіз Пьотр І. До цього москвини пили бражку.

Пельмені. Москвини чомусь вважають, що пельмені походять з Уралу, хоча насправді це китайська їжа.

Млинці, або як кажуть москвини, бліни, — це древньоримська страва, хоча готують і їдять таку страву усі народи.

Матрьошка. Мабуть, усі знають (крім москвинів, звісно), що це японська фігурка святого Фукуруджі, яку модифікували і назвали Матроною тільки в 19 ст.

Самовар винайшли перси і китайці, і не для чаю, а для кип'ятіння води.

Музичні інструменти: гармонь вкрали у чехів, а балалайку — у казахів. Назву балалайці дали ми, українці. Балакати лайкою. Ви чули коли-небудь їхні частушкі? Ну от)

Штани. Майбутні рускіє вперше побачили штани на вершниках з Казані і Києва. До цього вони ходили просто в сарафанах і лаптях (винайдених скіфами), підперезавшись шкіряним поясом. І так було десь до 18 ст.

Валянки вкрадені у фіно-тюркських племен Залісся.

Кокошник придумали комі-перм'яцькі жінки. І навіть якщо комусь здається, що це росія, то насправді це народ фіно-угорської групи, чию територію росія окупувала.

Навіть узкій язик був украдений у болгарів в 16 ст., а до цього на росії спілкувалися татарською, тобто мовою їхніх господарів. Ото дивина, пра'?

Отака-от країна-фейк. І це лиш незначна частина викраденого ісконно узкого.

[Рыжая]

 

Русские фонтан-мяч из Донецка с Донбасс-Арены в Москву вывезли, а своих и погибших и живых солдат, и технику, и боеприпасы бросили в окружении.
«П» - приоритеты?
Почему так? 
Почему украсть чужой фонтан важнее, чем жизни своих же солдат?

[Radiola]

ЛЬВІВ ‒ 23 вересня в Україні та світі вшановали 150-річчя від дня народження славетної оперної співачки Соломії Крушельницької. Цей ювілей увійшов до переліку пам’ятних дат під егідою ЮНЕСКО. Сьогодні у Львові в оперному театрі відкриють виставку, присвячену примадонні і відбудеться гранд-концерт.

Соломія Крушельницька підкорювала світ своїм голосом і мала великий успіх. Але у 1939 році вона приїхала на відпочинок у Карпати до своїх рідних, і це перебування стало для неї поверненням назавжди у Львів, звідки так і не змогла повернутись в Італію, і тут відчула на собі систему радянського тоталітарного режиму,

 

https://www.radiosvoboda.org/a/natsionalizatsiya-viyna-krushelʹnytska-sovyety/32047552.html

«Почалась зачистка кадрів, переслідування інтелігенції. Коли арештували Барвінського, Соломія вирішила виїхати і подала прохання-лист в органи про виїзд в Італію як громадянка цієї країни, щоб там продати свою нерухомість.

Коли вона працювала в консерваторії, то до неї були претензії, що вона не має радянського громадянства. Вона подала таке прохання, але їй так і не видавали паспорт. І після прохання поїхати в Італію, її запросили в органи. Вона прийшла, а там їй дали радянський паспорт і квіти (це було 25 вересня 1948 року – ред.). Вона поцікавилась другим проханням про поїздку в Італію. На що почула, що вона – тепер громадянська СРСР, відтак довіряє владі і віллу СРСР продасть від її імені»

[Рыжая]

[Radiola]

 

[Рыжая]

Ви гадали, що повітряну кулю винайшли французи брати Монгольф'є? Та нічого подібного! Це винахід росіян. Про дяка Єфима Крякутного чули? Щоправда жоден документ не підтверджує його існування, але ми маємо вірити: саме "русский" зробив цей винахід.

Ви гадали, що велосипед винайшов німець Карл фон Дрез? Теж нічого подібного. Про кріпака з Тагілу Єфима Артамонова чули? Щоправда жоден документ не підтверджує його існування, але ми маємо вірити: саме "русский" зробив цей винахід. Його навіть в музеї демонструють, щоправда забувши уточнити, що це "не оригінал".

І так в усьому. Росіяни винайшли вертоліт, літак, танк, радіо, телеграф, мікрохвильову піч, електродвигун, лампу накалювання, електромобіль і далі за списком. А якщо не винайшли, то були у числі перших, хто це зробив.

Вважається, що команду на будь-яке західне відкриття знаходити власне, більш раніше, віддав Сталін під час кампанії боротьби з "безродним космополітизмом". Впровадження у життя фактично російського націоналізму в СРСР почав секретар ЦК ВКП(б) товариш Жданов, який був куратором Агітпропу (Відділу агітації і пропаганди ЦК ВКП(б)).

Тоді ж народився анекдот про "Россию - родину слонов".

Проте.

Численні спроби сфальсифікувати історію та привласнити чужі винаходи були на росії і раніше. Зараз це взагалі розквітло, мов будяки на полях колгоспу "40 років без врожаю".

Доходить до відвертої брехні. Наприклад, на росії досі серйозно вважають, що Закон збереження маси відкрив "великий русский ученый" Михайло Ломоносов, котрого цей "факт" дуже здивував би.

Ось на такому ґрунті - крадіжок чужого від мови та історії до винаходів і відкриттів тримається те, що нині називається "Русский мир". А ще на брехні, вигадках та інсинуаціях. В цьому напевне і полягає той "особливий шлях", про який повсякчас торочить старий мікрофюрер...

 

П. Бондаренко

[Рыжая]

Про це радянським дітям в школах чомусь не розповідали! Неприємна правда СРСР!

До прикладу, відомий Сталінградський тракторний завод був повністю побудований в США, демонтований і перевезений на 100 кораблях і зібраний в СРСР. Дніпрогес побудувала американська фірма Cooper Engineering Company (та німецька компанія Siemens). На цьому заводі створили перші танки.

Горьківський автозавод (ГАЗ) побудувала американська компанія Austin.

Нинішній АЗЛК(завод "Москвич") побудований за проектом Ford. Відома Магнітка - точна копія металозаводу в м. Гері, штат Індіана.

Фірма Albert Kahn Inc. спроектувала та побудувала 500 радянських підприємств!

Альберт Кан - промисловий архітектор Детройту. Причиною звернення до Кана стало те, що, спроектувавши всі заводи Ford, він розробив високопродуктивну технологію для проектування промислових підприємств. У США його фірма з персоналом 400 осіб за тиждень підготувала робочі креслення, за п'ять місяців зводила корпуси промислових підприємств. Кан практично доказав, що може зробити те ж саме в СРСР: Проект СТЗ завершили за рекордно короткий термін; конструкції для нього були виготовлені в США, привезені в СРСР і зібрані протягом півроку!

Саме фірма Albert Kahn Inc. створила школу провідної промислової архітектури в СРСР.

Разом з заводами створили міста для робітників. Ернст Май - німецький архітектор брав участь у розробці архітектурних проектів близько 20 радянських міст!

За 10 років американці побудували близько 1500 заводів в СРСР!

До СРСР прибуло близько 200 тисяч американських інженерів та техніків, які очолили майже мільйонну армію ув'язнених ГУЛАГу - плюс кілька дореволюційних кадрів в Росії.

Американські викладачі підготували на робфаках триста тисяч кваліфікованих спеціалістів - тобто весь персонал для радянської промисловості на довгі роки!

Таким чином, МАТЕРІАЛЬНУ БАЗУ СОЦІАЛІЗМУ БУДУВАЛИ КАПІТАЛІСТИ США, плюс дешева праця зеків.

Oleg Vasilyev.

==========================================

ТОП фактів, чому Московія — країна-фейк: поцуплені символи:

Горілка

туди прийшла зі Скандинавії, її привіз Пьотр І. До цього вони пили бражку. Так з’явилася ВОДКА на росії.

Мотрійка

Всім відома, про яку москалі розповідають, всім дарують і пишаються матрьошкою. Цей символ немає відношення до росії.

Це японська фігурка святого Фукуруджі, яку модифікували і назвали Матроною тільки в XIX ст.

Млинці,

або як кажуть москалі, бліни, це древньоримська страва, хоча готують і їдять таку страву всі народи світу. Це не російська страва.

«Пельмені

це російська страва!» А зузьки. Москалі чомусь вважають, що пельмені походять з Уралу, хоча насправді це китайська їжа. 

Самовар

також зовсім не російський. Його винайшли перси і китайці, і не для чаю, а для окропу.

Музичні інструменти:

гармонь вкрали у чехів, а балалайку — у казахів.

Назву балалайці дали ми, — українці. Балакати лайкою. Ви чули коли-небудь їхні частушки?

Штани.

Майбутні московити вперше побачили штани на вершниках з Казані і Києва.

До цього вони ходили просто в сарафанах і лаптях (винайдених скіфами), підперезавшись шкіряним поясом. Так було десь до XVIII ст.

Валянки

вкрадені у фіно-тюркських племен Залісся.

Кокошник

придумали комі-перм'яцькі жінки.

І, навіть, якщо комусь здається, що це росія, то насправді — це народ фіно-угорської групи, чию територію росія окупувала.

Навіть «рузький язик»

був украдений у болгарів в XVI ст., а до цього на росії спілкувалися татарською, тобто мовою їхніх господарів.

Протягом кількох століть свого існування московія крала державні символи в інших країн, тож ані назва, ані герб, ані прапор насправді їй не належать.

А найголовніша крадіжка сталася 300 років тому, коли наш північно-східний сусід нахабно привласнив собі нашу культуру, історію, наших князів та, власне, нашу назву – Русь.

"Ми є народ, у якого вкрали назву", – так за пару століть академік Михайло Грушевський написав про одну з найгучніших крадіжок Московії, яка вкрала назву "Русь".

«Російська імперія» – продукт Києво-Могилянського колегіуму. Один Феофан Прокопович, який спочатку вкрав ім’я свого вуйка, переїхавши з Києва до Петербурга, став ідеологом реформ Петра I, створивши історичний міф про «триєдиний російський народ», про те, що Московія і Київська Русь мають спільні історичні корені, тобто, Московія має «спадкові права» на Русь і запропонував навіть назву.

Далі була крадіжка нашої історії.

За цю справу ретельно взялася імператриця Катерина II.

Продовжуючи фальсифікацію, Катерина II створила у грудні 1783 року “Комісію для складання записок про древню історію переважно Росії”.

Мета комісії — пошук обґрунтування “законності” привласнення Московією історичної спадщини Київської Русі й створення історичної міфології держави Російської.

 Одним із головних символів будь-якої держави є прапор.

Утім, і цей символ державності московія вкрала. До того ж, як би зазначили зараз правоохоронці, крадіжку вчинили із корисливою метою.

Біло-синьо-червоний стяг з'явився у московії у XVIII столітті за царювання Петра І як морський торговельний прапор.

Він запровадив його винятково для того, щоб обманювати охорону морських портів прибалтійських держав, а також вводити в оману шведів, кораблі яких активно патрулювали Балтійське море.

Отож російський триколор – ніякий не символ самоназваної «вєлікой дєржави», а символ обману та крадійства московитів.

Державний герб – двоголового орла – росіяни поцупили у Візантії.

Для цього вони вигадали черговий міф: мовляв, Москва – це третій Рим. За легендою пропагандистів, в усій історії людства існували три християнські імперії. Першою була Римська, а її символом був золотий орел. Після захоплення Риму варварами, столиця імперії перекочувала до Візантії. Але під натиском турків у 1473 році впала і Візантія.

На цьому історичному моменті московити й вирішили розграбувати спадщину справжнього другого Риму. Тож оголосили себе третім Римом.

Тобто, росія — країна-фейк.

І це ще не всі поцуплені символи, які московія видає за свої.

[Рыжая]

Самовар знайдено у Помпеях і зберігається в Археологічному музеї Неаполя. Він призначався для подачі окропу для змішування з вином під час банкету. У трубці всередині було вугілля, а вода текла з крана.
Росії ще не було, Московії теж.

[Radiola]

З початку 2023 року і станом на 23 жовтня морські порти окупованого Росією Криму обробили 2,2 млн. тонн вантажів. Це у 7 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року.

Про це повідомив російський міністр транспорту Криму Микола Лукашенко.

"Збільшення цього показника пов'язане в основному зі збільшенням перевалки зернових культур", - заявив він.

Зазначимо, що таке суттєве зростання експорту зернових вантажів через порти Криму може бути пояснене лише одним чинником – вивезенням росіянами зерна з тимчасово окупованих територій України. Оскільки ні кількість площ під зерновими культурами у Криму, ні їхня врожайність суттєво не змінювалися.