ВІЙНА Перша вітчизняна

[Radiola]

 

[Рыжая]

[Radiola]

Абрамович передавав Путіну записку від Зеленського про умови перемир'я – The Times

За даними британського видання The Times, російський олігарх Роман Абрамович є посередником у перемовинах між Банковою та Кремлем, зокрема він передавав записку, написану власноруч президентом України Володимиром Зеленським до російського президента Володимира Путіна.

Джерело: The Times

Деталі: 23 березня зранку приватний літак олігарха Hawker 800XP вилетів із міжнародного аеропорту імені Ататюрка в Стамбулі в напрямку Сочі. Біля міста Мінеральні Води літак вимкнув свій трекер для радарів. Уже ввечері того ж дня літак знову з'явився на радарах в московському аеропорті "Внуково", звідки вилетів назад до Стамбула.

У Москві, за даними журналістів The Times, Абрамович зустрівся з Путіним у Кремлі й передав записку від Зеленського. У ній Зеленський виклав можливі компроміси, на який готовий піти український уряд задля припинення війни.

Путін нібито розгнівано відповів Абрамовичу "Передай йому, що я їх знищу".

У Стамбулі ввечері Абрамович нібито зустрівся з народним депутатом Рустемом Умєровим, якого Київ уповноважив брати участь у цьому треку перемовин. Разом із речником турецького президента Ібрагімом Калином вони, за даними британського видання, проводили низку зустрічей у п'ятизіркових готелях Стамбула.

Попри гнів Путіна, джерела журналістів кажуть, що сторони повільно наближаються до досягнення певної угоди про перемир’я.

Калин, якого вважають значним фахівцем у царині зовнішньої політики, запропонував сторонам як компроміс, щоби окупований Крим та окремі райони Донеччини та Луганщини віддали Росії на правах оренди подібно до того, як Велика Британія контролювала Гонконг на правах оренди з 1898 по 1997 роки. Майбутня територіальна належність Криму та Донбасу, за логікою турецького посадовця, буде вирішена після завершення договору про оренду.

Путін міркує над такою пропозицією, але його лють через військові невдачі російської армії в Україні та особиста ненависть до Зеленського стоять на заваді прогресу в досягненні угоди.

Після цієї розмови в Стамбулі, Абрамович з Умєровим ніби полетіли до Варшави на приватному літаку, зареєстрованому в Туреччині. Після чого вони вирушили до Києва, де зустрічались із Зеленським на Банковій.

Спершу сторони. залучені до процесу, були впевнені, що Абрамовича спонукають чисто меркантильні інтереси врятувати свої статки від санкційного тиску, особливо у Британії, та відновити свою репутацію. Однак, як твердять автори статті, видається, що Абрамович насправжки хоче допомогти припинити війну й нажаханий масштабом руйнувань і кількістю загиблих у війні.

Його матір Ірина народилась в Україні, а донька Софія відкрито засудила російське вторгнення в Україну.

Ні Абрамович, ні Калин, ні Умєров не відповіли на запити The Times щодо коментаря.

Автори статті пояснюють, що участь Туреччини в організації цих перемовин та пропозиції щодо статусу окупованих Росією Криму та ОРДЛО сприяють зростанню її дипломатичної ваги та відновленню іміджа президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердоґана в очах союзників у НАТО після кількох років суперечок та конфліктів.

Передісторія: 

- Раніше 28 березня американське видання Wall Street Journal та міжнародна група розслідувачів Bellingcat зі своїх джерел оприлюднили інформацію, що проти ночі на 4 березня два члени української делегації та Абрамович відчули симптоми отруєння хімічною зброєю після того, як вони розмовляли із Зеленським на Банковій.

- 27 березня в інтерв'ю російським журналістам Зеленський підтвердив, що Абрамович був залучений у перемовини українських та російських делегацій у Білорусі. Перед цим джерела видання Wall Street Journal стверджували, що Зеленський буцімто в телефонній розмові з президентом США Джо Байденом попросив не запроваджувати санкції проти Абрамовича, бо він залучений до мирних перемовин з Росією.

- 28 лютого ізраїльські журналісти зі своїх джерел повідомляли, що Абрамович знаходиться в Білорусі й допомагає на перемовинах між українською та російською делегаціями. Вони додали, що олігарх перебуває там на прохання Києва.

[Radiola]

 

[Radiola]

Міністерство оборони США попередило, що хоча "невелика кількість" російських військ відійшла від Києва "в останній день або близько того", Росія все ще може застосувати "масову жорстокість" до країни, зокрема до столиці.

Про це заявив на брифінгу речник Пентагону Джон Кірбі, пише "Європейська правда" з посиланням на CNN.

"Ми вважаємо, що це перепозиціонування, а не справжній відхід, і ми всі повинні бути готові спостерігати за великим наступом на інші райони України. Це не означає, що загроза Києву зникла", - заявив Кірбі.

Кірбі сказав, що кількість російських сил, що відходять від української столиці, "нітрохи не наближається до більшості того, що вони виставили проти Києва", і що Росія продовжує завдавати авіаударів містом "навіть сьогодні".

"Ніхто не повинен обманювати себе нещодавньою заявою Кремля про те, що він раптово просто скоротить військові атаки під Києвом, або будь-якими повідомленнями про те, що він збирається вивести всі свої сили", - додав він.

Кірбі сказав, що російські сили передислокуються "північніше", але "занадто рано говорити", де знаходиться їхній кінцевий пункт призначення.

"Ми вважаємо, що це швидше за все репозиціонування для використання в інших місцях в Україні. Де саме ми не знаємо", — сказав він.

 

Карта бойових дій в Україні

 

[Рыжая]

5 часов назад, Radiola сказал:

Росія все ще може застосувати "масову жорстокість" до країни, зокрема до столиці.

Вже третю добу майже без перестанку гатять. Сьогодні було дуже голосно вночі. По звуку - ракети.

Прости мене, Боже..

Я дивлюся на цих нелюдей і повторюю: Знищити московитів з їхніми виблядками усіх до одного.

 

 

[Radiola]

9 часов назад, Рыжая сказал:

Знищити московитів з їхніми виблядками усіх до одного.

+++++

[ukrop.de]

Дуже гидне радио

https://top-radio.ru/web/armiya-fm

[Рыжая]

МИ готували їжу на вогнищах у бетонних клумбах, МИ розібрали сусідський паркан на дрова, МИ могли поділили каструлю супу або 14 картоплин на 32 людини, МИ дихали попелом і димом згорівших будинків, Ми збирали сніг і топили його на воду, МИ ховалися від обстрілів і намагалися зігрітися тулячись одне до одного, Ми заряджали телефони і ліхтарі від генератора і намагались зловити відсутній зв'язок, МИ бачили смерть і відчай, МИ плакали, дико матюкались і навіть інколи сміялись, МИ з нашими дітьми бачили таке, що навіки буде нам боліти, МИ були у пеклі, МИ прощалися з життям, а кожний наступний ранок дарував нам надію, МИ намагалися вижити і нам це вдалось.

МИ - бучанці!

==============

З Маріуполя вивезли дівчаток. Найстаршій 10 років. У всіх анальні і вагінальні розриви.

===============

Буча. Дівчата 15-17 років. Зґвалтовані. Знущання. Вибиті зуби.

============================================== 

 

Мюнхен. 5 вересня 1972 року о 4:30 ранку восьмеро терористів увірвалися в помешкання ізраїльської олімпійської збірної. Десь через місяць після трагедії Аарон Ярів та Цві Замір прийшли до Голди Меїр із планом – бійня в Мюнхені мала отримати помсту. Ізраїль помстився. Пошук і покарання нацистів був не настільки успішним, тривав довго, але також був.

Для тих, хто буде українською владою після війни, має бути справою честі – знайти і помститися. Злочини без терміну давності не вимагають стрімкості відплати. Імена командирів, офіцерів і сержантів (та й рядового складу) підрозділів, що катували Бучу, Ірпінь, Ворзель, Гостомель і ті міста і селища, про котрі ми поки не знаємо – не проблема для ССО України. Тож хто б не сідав в крісло глави держави, хто б не ставав до роботи в кабінеті керівника ССО, ГУР, СБУ – Справа Катів має лишатися пріоритетною, а опис звірств окупанта має нагадувати - немає прощення.

Хтось скаже – це не цивілізовано, світ не дозволить. Але СРСР ніколи не питав дозволу у світу, коли планував і знищував українських лідерів, бо просто так хотілося. Ізраїль теж мав багато негативного фідбеку, коли вишуковував нацистів в бігах, бо зло не має бути безвідплатним. Та й для Голди Меїр було не просто зважитися на рішення – виконати задачу мали кращі із кращих синів і дочок Ізраїлю, безцінні фахівці.

«Ґолда вагалася. Їй було нелегко прийняти рішення, яке відправить молодих людей на ризиковані ліквідаційні операції. Досі Ізраїль ніколи такого не робив. Вона довго сиділа мовчки.

Потім заговорила — ледь чутно, ніби сама до себе. Згадувала жахіття Голокосту і трагічний шлях єврейського народу крізь віки, з постійними утисками, цькуванням і вбивствами.

Нарешті вона підняла голову й подивилася на Яріва та Заміра.

— Посилайте хлопців, — проказала вона.»

(с) Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль «Моссад»

Не знаю, яке буде його ім’я, але одного разу хтось в Києві має сказати «посилайте хлопців». #одного_дня_після_війни Гнів Божий має відгукнутися на крик замордованих. Коли – не важливо. Мертві мають вдосталь часу чекати.

P.S. ...знайдіть хвильку, прочитайте "Моссад". Там не все ідеально і не ідеалістично, але...

Стисло про операцію Гнів Божий тут : https://www.istpravda.com.ua/articles/2022/01/10/160757/

[Radiola]

Карта бойових дій на сьогодні:

[ukrop.de]

Спасибо вам

В 03.04.2022 в 16:02, Рыжая сказал:

МИ готували їжу на вогнищах у бетонних клумбах, МИ розібрали сусідський паркан на дрова, МИ могли поділили каструлю супу або 14 картоплин на 32 людини, МИ дихали попелом і димом згорівших будинків, Ми збирали сніг і топили його на воду, МИ ховалися від обстрілів і намагалися зігрітися тулячись одне до одного, Ми заряджали телефони і ліхтарі від генератора і намагались зловити відсутній зв'язок, МИ бачили смерть і відчай, МИ плакали, дико матюкались і навіть інколи сміялись, МИ з нашими дітьми бачили таке, що навіки буде нам боліти, МИ були у пеклі, МИ прощалися з життям, а кожний наступний ранок дарував нам надію, МИ намагалися вижити і нам це вдалось.

МИ - бучанці!

==============

З Маріуполя вивезли дівчаток. Найстаршій 10 років. У всіх анальні і вагінальні розриви.

===============

Буча. Дівчата 15-17 років. Зґвалтовані. Знущання. Вибиті зуби.

============================================== 

 

Мюнхен. 5 вересня 1972 року о 4:30 ранку восьмеро терористів увірвалися в помешкання ізраїльської олімпійської збірної. Десь через місяць після трагедії Аарон Ярів та Цві Замір прийшли до Голди Меїр із планом – бійня в Мюнхені мала отримати помсту. Ізраїль помстився. Пошук і покарання нацистів був не настільки успішним, тривав довго, але також був.

Для тих, хто буде українською владою після війни, має бути справою честі – знайти і помститися. Злочини без терміну давності не вимагають стрімкості відплати. Імена командирів, офіцерів і сержантів (та й рядового складу) підрозділів, що катували Бучу, Ірпінь, Ворзель, Гостомель і ті міста і селища, про котрі ми поки не знаємо – не проблема для ССО України. Тож хто б не сідав в крісло глави держави, хто б не ставав до роботи в кабінеті керівника ССО, ГУР, СБУ – Справа Катів має лишатися пріоритетною, а опис звірств окупанта має нагадувати - немає прощення.

Хтось скаже – це не цивілізовано, світ не дозволить. Але СРСР ніколи не питав дозволу у світу, коли планував і знищував українських лідерів, бо просто так хотілося. Ізраїль теж мав багато негативного фідбеку, коли вишуковував нацистів в бігах, бо зло не має бути безвідплатним. Та й для Голди Меїр було не просто зважитися на рішення – виконати задачу мали кращі із кращих синів і дочок Ізраїлю, безцінні фахівці.

«Ґолда вагалася. Їй було нелегко прийняти рішення, яке відправить молодих людей на ризиковані ліквідаційні операції. Досі Ізраїль ніколи такого не робив. Вона довго сиділа мовчки.

Потім заговорила — ледь чутно, ніби сама до себе. Згадувала жахіття Голокосту і трагічний шлях єврейського народу крізь віки, з постійними утисками, цькуванням і вбивствами.

Нарешті вона підняла голову й подивилася на Яріва та Заміра.

— Посилайте хлопців, — проказала вона.»

(с) Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль «Моссад»

Не знаю, яке буде його ім’я, але одного разу хтось в Києві має сказати «посилайте хлопців». #одного_дня_після_війни Гнів Божий має відгукнутися на крик замордованих. Коли – не важливо. Мертві мають вдосталь часу чекати.

P.S. ...знайдіть хвильку, прочитайте "Моссад". Там не все ідеально і не ідеалістично, але...

Стисло про операцію Гнів Божий тут : https://www.istpravda.com.ua/articles/2022/01/10/160757/

Я прошу у Радиоли вибачення

ПРОСТО хочу Катерина раскрыть эту историю более подробней

Если мне позволите

Спасибо вам

https://lussien.livejournal.com/44125.html

А это конечная глава

От неё вы можете дойти до начала

Немножко по дурацки 

https://lussien.livejournal.com/46920.html

[Рыжая]

мені тут вчора попалось відео... Мусульманин говорить, що знайдуть кожного... і додає "Клянусь Аллахом!". Я йому вірю. Такі, як він знайдуть... і покарають

[ukrop.de]

Гарно

[nekromont76]

Воины-десантники вместе с морскими пехотинцами уничтожили два российских транспортно-боевых вертолета Ми-8.

Источник: пресс-центр командования Десантно-штурмовых войск

Детали: Сообщается, что 21 апреля в одном из районов выполнения задач подразделение противовоздушной обороны 81 отдельной аэромобильной бригады ДШУ ВС Украины уничтожило российский транспортно-боевой вертолет Ми-8 из ПЗРК "Stinger".

На видео отмечено красной стрелкой место падения вертолета оккупантов

https://video-frt3-2.xx.fbcdn.net/v/t42.1790-2/278706534_704359904209731_5959878533252571802_n.mp4?_nc_cat=1&ccb=1-5&_nc_sid=985c63&efg=eyJybHIiOjQxMiwicmxhIjo1MTIsInZlbmNvZGVfdGFnIjoic3ZlX3NkIn0%3D&_nc_ohc=dEpbI8Hiy8cAX86HDbD&rl=412&vabr=229&_nc_ht=video-frt3-2.xx&edm=AGo2L-IEAAAA&oh=00_AT9uoyC17aSomcYMruWDta1R8nSVPxcVyd0NvW-fK4j2mQ&oe=6261E2DF

Впоследствии другой российский вертолет, пытаясь эвакуировать возможно уцелевший экипаж, был успешно уничтожен боевыми собратьями из подразделения морской пехоты ВМС ВС Украины.

https://t.me/thewarnow/4226

[Рыжая]

Період берсерків закінчився. Коли ми на шаленому драйві множили на нуль ворогів, коли в єдиному пориві відбивали атаки, коли весело та люто нищили техніку. Цей пекельний герць закінчився.

Що тепер? Тепер потрібно переходити до системної продуманої роботи зі знищення ворога. Легенько та спокійно щодня відправляти їх до пекла. Десь танк, десь вертоліт, десь генерала. І так до перемоги.

Це був ліричний відступ. А тепер до діла. Від сьогодні розпочинаємо публікацію звітів Тома Купера — австрійського воєнного аналітика, автора більш як 20 книг про війни в ХХІ ст.

 

УКРАЇНА: ВІЙНА: 4-5 КВІТНЯ, 2022

Огляд розвитку військових подій в Україні за останні два дні 4 та 5 квітня 2022

4 квітня – 40-й день нападу росії на Україну. Принаймні на півночі події цього дня можна назвати хорошими для всієї країни: усі російські війська відійшли назад до білорусі, від Іванкова до Шостки. Станом на вечір 3 квітня російські 41-ша армія та 2-а гвардійська армія завершили виведення військ. Зокрема через транскордонні переходи, у Дніпровському, Добрянці, Гремячі (все Чернігівська обл – перекл.). Наразі українські сили, найперше, зайняті очищенням лісів уздовж кордону від залишків російських військ та покинутої техніки. Керівництво Укрзалізниці також наполегливо працює, ремонтуючи пошкоджені шляхи, щоби якнайшвидше відновити рух. Залізниця до Тростянця, наприклад, вже відновила роботу.

Більшість підрозділів російської армії, виведених із району на північний захід від Києва, вийшли звідти у дуже поганому стані. Наприклад, відомо, що батальйонно-тактична група 155-ої бригади морської піхоти (з владивостока) підтвердила такі втрати: понад 50 загиблих та 110 поранених, при цьому 220 військовослужбовців заарештовані за відмову воювати. Кажуть, що 126-та бригада морської піхоти втратила понад 400 вбитими, пораненими та зниклими безвісти. Попри це, 28 березня “вишестоящіє органи” в москві присвоїли обом частинам почесне звання «гвардійська».

Зараз, і це не дивно, багато західних спостерігачів очікують, що війна продовжиться великою битвою на сході. Насправді, як буде описано далі, вона вже в самому розпалі.

.

ПІВНІЧНИЙ СХІД

У Харківській області 6-та армія все ще збирає шматки своїх побитих підрозділів та поповнює втрати резервістами. Харків усе ще під артилерійськими обстрілами та авіаударами, однак на лінії фронту спокійно. Місцезнаходження 92-ої механізованої невідоме (а це завжди є поганим знаком для 6-ї армії), але українці, безперечно, розгорнули підкріплення для своєї 17-ї танкової в цьому районі.

Далі на південний схід ситуація видається набагато «спекотнішою». За останні чотири дні росіяни кинули майже всі батальйонно-тактичні групи 1-ої танкової армії та 20-ої армії під Ізюм. За винятком побитих залишків 144-ої мотострілецької дивізії, тепер у них є частини 2-ої гвардійської мотострілецької дивізії (1-й гвардійський танковий полк), 3-я мотострілецька дивізія (237-й танковий полк), 4-та гвардійська танкова дивізія (13-й танковий полк), 2-3 батальйонно-тактичної групи 47-ої гвардійської танкової дивізії, батальйонно-тактична група з 61-ої бригади морської піхоти (що утримує Балаклію) і не менше двох БТГр із 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії. Тобто всього наразі в районі Ізюма перебуває до 12–15 батальйонно-тактичних груп. Цілком зрозуміло, що тут буде основна бронетанкова битва.

На південний захід від Ізюма росіяни намагаються розширити своє вторгнення: станом на 4 квітня вони закріпились у Протопопівці і Петрівському, а потім взяли Бражківку на шляху Т2122 [Ізюм-Барвінкове]. Однак, коли 13-ий танковий полк намагався взяти сусідню Сулигівку, він наштовхнувся на українські Т-64-ті (можливо 17-та танкова чи один із її підрозділів поспішив із півночі?): українці стверджують, що відбили село, а росіяни стверджують, що закріпились у ньому.

На південний схід від Ізюма 237-ий танковий полк проштовхується по трасі М-03 у напрямку Довгеньке, на захід від Святогірська, що утримується 95-тою десантно-штурмовою. Українці стверджують, що влаштували засідку і завдали цій батальйонно-тактичній групі великих втрат. Враховуючи великі ліси навколо Святогірська та їхній високий бойовий дух, я б сказав, що 95-й скоріше за все й надалі триматиметься. Більше того, за останні два дні українці оприлюднили кілька відео: на одному, наприклад, можна побачити постріл «Стугни-П» по ударному вертольоту Ка-52, але й два промахи по російській реактивній системі залпового вогню ТОС-1 (Буратіно). [Дивно, я бачив принаймні одне відео, де абсолютно чітко підпалюють російське «Буратіно» й воно нехило горить – ред.].

Однак, слід мати на увазі, що 95-та десантно-штурмова вже 40 днів веде інтенсивні бої, так само як і 17-та танкова, 92-га механізована та 81-ша окрема аеромобільна бригади. І якщо всі ці підрозділи не буде суттєво посилено, то попри їхній високий бойовий дух, існує загроза раптового прориву російських частин у Слов’янськ, що було б катастрофою для українських підрозділів на Лінії розмежування.

СХІД

Учора вранці масовані авіанальоти та важкі артобстріли ознаменували початок тотального наступу 8-ї загальновійськової армії РФ на українські оборонні рубежі в районі Рубіжного-Сєвєродонецька, що сформовані переважно з 79-ї ОДШБ, принаймні двох інших бригад та батальйону «Донбас» [в оригіналі автор некоректно назвав його полком – перекл.]. Після цього зі сходу на Сєвєродонецьк почав наступ 6-й мотострілецький полк РФ [згідно з оригіналом; ми не знайшли інформацію про такий підрозділ РФ – перекл.]. Схоже, цей наступ було зупинено на підступах до смт. Метьолкіне та/або Воронове [східні на південно-східні околиці міста – перекл.]. Значно більшу небезпеку становить російський наступ з північного заходу: він завершився захопленням смт. Білогорівка, на захід від Сєвєродонецька.

Далі на південь, за подібних умов (тобто, після тяжких авіаударів та масованого артобстрілу), російська 4-та окрема мотострілецька бригада точно прорвала лінію оборони української 24-ї окремої механізованої бригади та захопила залізничне депо у центрі Попасної. Безсумнівно, це – недобрі новини, адже будь-які просування росіян свідчать про те, що ще один український підрозділ, що тримає оборону у цьому районі, імовірно, зазнав суттєвих втрат.

МАРІУПОЛЬ

Отримувати новини з цього міста стає дедалі складніше. Власне, «із певністю» можна стверджувати, що росіяни постійно бомбардують місто та інтенсивно обстрілюють із артилерії; також, вони наступають «на заході та сході»; а 8-ма загальновійськова армія РФ «безперестанно» отримує успіхи. Крім того, не схоже, що ситуація істотно змінилася. Зараз, щоб зрозуміти, що там відбувається, найкраще перевіряти інформацію про російські втрати з кількох джерел. Це «діло» займає, буквально, «дні». Приміром, можна дійти висновку, що з лінії зіткнення у місті забрали 810-ту окрему бригаду морської піхоти РФ (включно із 382-м та 557-м ОБМП, а також 542-м окремим ДШБ): підрозділ втратив свого першого командира (полковника алєксєя шарова, 22 березня), далі його наступника (полковника владіміра кріволапова, 27 березня) і до 300 одиниць особового складу – вбитими та пораненими. Не дивно, що їм на зміну поставили по БТГр зі складу 40-ї та, можливо, 336-ї ОБМП РФ; принаймні, нам відомо, що перша з них уже зазнала значних втрат в Україні, хоча вони точно й не вказують, де саме.

І до «гарних» новин: схоже, що станом на зараз усі – буквально – російські підрозділи морської піхоти, аж до останнього полку і батальйону, були залучені до цієї війни. Відповідно, тепер уже немає сумніву, що ніякої висадки десанту біля Одеси не буде.

До речі, за останні два дні у російських медіа було багато повідомлень про «капітуляцію» 250 українських морпіхів зі складу 503-го окремого батальйону морської піхоти у Маріуполі. Однак, 503-й батальйон навіть не знаходиться на території міста. Ба більше, багато притомних західних спостерігачів зазначають, що війська, які показали на російському ТБ, – включно із багатьма жінками та ще й у присутності Кадирова – не просто були добре поголені, але й мали на собі повні розгрузки. Тобто, якщо їх і брали в полон, то не останнім часом, адже вони не мають явних ознак нещодавньої участі у боях. Іншими словами: це ще один фейк. Усім і без того добре зрозуміло, що «вишестоящіє органи» несамовито прагнуть позбутися українського гарнізону в Маріуполі.

ПІВДЕНЬ

49-та загальновійськова армія РФ дала жорсткий опір атакувальним діям українців в напрямку Олександрівки (схоже, її захищають БТГр 34-ї ОМСБ РФ та 56-та ДШБ ПДВ РФ, обидві зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії РФ), тож наразі бої біля цього села [на кордоні Миколаївської та Херсонської областей, на північ від Херсону – перекл.] точаться уже 2 дні. На південному заході від Херсону українці атакують смт. Білозерка та с. Томина Балка (імовірно, їх захищає БТГр зі складу 20-ї окремої гвардійської мотострілецької дивізії РФ). Однак, українці ще дужче посилили свій наступ, тож учора з усіх західних та північних околиць Херсону надходили повідомлення про інтенсивні бої – від Чорнобаївки на заході, до Висунців на північному заході і Зеленівки на півночі [усі 3 населених пункти є околицями Херсона – перекл.]. Не дивно, що росіяни надсилають сюди підкріплення з Севастополя.

На тривожні роздуми наштовхує так само швидке зростання кількості нових могил на місцевому цвинтарі: на супутникових знімках зображено понад 800 нових поховань, що виникли тут за останній тиждень...

На північ від Херсона 11-та окрема десантно-штурмова бригада РФ та 126-та бригада морської піхоти РФ [мабуть, автор має на увазі 126-ту окрему бригаду берегової охорони РФ – перекл.], схоже, досі утримують оборону десь між селом Володимирівка [Миколаївської обл. – перекл.] та Дніпром.

[Опубліковано 6 квітня 2022 р. о 12.00 за Києвом].

Переклад: Тетяна Саніна та Антон Шигімага

Редагування: Ростислав Семків

[Radiola]

 

Я б Сумську звідси вирізала. Її доця зрадниця зараз ублажняє десь у московії рашиста покидька. 

[ukrop.de]

Пердун лысый

https://www.ukr.net/news/details/politics/90732502.html

[Radiola]

Ситуація на СЬОГОДНІ

 

[Radiola]

 

[Рыжая]

[ukrop.de]

 

[Рыжая]

Rostyslav Pavlenko

11 ч.  · 

Підводячи підсумки 50 ої доби героїчного спротиву московській агресії, розглянемо традиційну рубрику "На дно".

Заголовки щодо економічних втрат московії:

1. З початку війни українська армія знищила 5260 одиниць ворожої техніки. За розрахунками Forbes, росія втратила техніки на понад $10,8 млрд. ЗСУ перетворили її на металобрухт, вартість якого Forbes оцінює в $45 млн. Лише знищення крейсера «Москва», втрату якого визнали вже і в одноіменному місті, вартувало росії $750 млн.

- Металу на москві ще немало. Але за прогнозом в Україну йдуть дощі. В'язкість грунту і влучність ЗСУ продовжать знецінення московських активів.

Принагідно:

Намоминаем российским солдатам, что украинский парламент установил твердые расценки в валюте за сданную исправную военную технику. Чем бездарно гибнуть в Украине, сдайте технику и наслаждайтесь жизнью.

2. Очікується, що дефолт рф буде оголошено 4 травня, коли спливе 30-денний пільговий період, протягом якого бензоколонка могла б ще розорахуватись по зобов'язаннях. Але у кремлі хочуть примусити світ приймати рубль - що світ відкидає.

Росія може уникнути дефолту протягом 30-денного пільгового періоду, але у агентстві S&P, наприклад, не очікують, що інвестори зможуть конвертувати ці рублеві платежі в спочатку передбачений доларовий еквівалент, або що уряд конвертує ці платежі протягом пільгового періоду.

- Замість парада пабєди доведеться спостерігати каскадний арешт московського майна за кордоном та блокування валютних рахунків суб'єктів, які могли оплачувати досі хоч якісь імпортні комплектуючі.

3. Росіяни у березні забрали з банків валюту майже на $10 млрд.

А у ЦБ рф оцінили відтік капіталу з московії за лютий-березень у розмірі 50 млрд дол США, тобто за I квартал 2022 року із рф вивели річний об'єм виведення 2020 року.

- Пропаганда пропагандою, а гроші з ординських банків і загалом з економіки варто забрати. Ціліші будуть.

4. Запровадження американських санкцій проти «Сбербанку» та Альфа-банку, які разом із банком «Тіньков», що потрапив під санкції двома тижнями раніше, контролюють понад 80% приватних внесків населення, фактично позбавило ці внески забезпечення.

Цим банкам заборонено проводити валютні операції, їх кореспондентські рахунки у доларах та євро заморожені, що ставить їх на грань банкрутства. За довоєнною статистикою ЦБ, втрата росіянами валютних депозитів в одному тільки «Сбербанку» може перевищити 100 млрд. дол. США.

- Тож, варто поспішати забирати. Поки не згоріли задля "спецоперації на Украінє".

5. Чеська атомна електростанція "Темелін" відмовилася від російського палива.

- Разом із нафтою та газом, ядерне паливо використовувалося рф як засіб енергетичного шантажу. Відмова купувати російські енергоресурси швидко вичерпає здатність орди до загарбницьких воєн. А як писав у своїх одкровеннях теперішній в'язень-розтратчик Сурков, "якщо росія не розшиоюється, вона занепадає".

6. Великі світові нафтотрейдери, зокрема компанія Trafigura, планують скоротити закупівлі російської нафти вже з 15 травня.

Постачальник трубної продукції Tenaris призупинив усі продажі та закупівлі в РФ, відмовився від інвестицій у спільний із "Северсталлю" проект.

- Відмова великих компаній від справ з бензоколонкою доконає її економіку швидше, ніж навіть санкції, запроваджені державами.

7. Власник прав на шрифти Times New Roman, Arial, Verdana, Tahoma та Helvetica американська компанія Monotype перекрила для російських користувачів доступ до своєї бібліотеки на сайті.

- Випереджаючи події і попереджаючи зловтіху буржуїнів, на московії варто повернутися до правопису, який існував до реформи 1918 року. "Фєти", "яті", "іжици" і "єри" виглядатимуть у московському письмі дуже органічно. Путін же сумує за монархічними чаасами? Оскільки відновити кордони імперії не виходить - може, вийде хоч писемність скосплеїти? Та й московитам буде чим зайнятися, правила вчити - замість замишляти проти недоцаря щось недобре чи хліба вимагати.

8. У Google більше не беруть гроші з рф. Вимкнено можливість платежів з усіх карток. Також введено скасування підписки з платежем з мобільного телефону.

- Примара чебурнету на весь зріст здіймається над московією. Ось там можна буде витратити рублі та купити щось зігріти душу. Повний збірник виступів і статей недоцаря, наприклад.

9. На островах Фіджі поліція заарештувала яхту путінського олігарха та сенатора Сулеймана Керімова. Це 106-метрова мегаяхта вартістю близько 325 мільйонів доларів.

Влада Франції блокувала два готелі на Лазурному березі, що належать родині Геннадія Тимченка. Йдеться про Grand Coeur & Spa, розташований біля підніжжя лижних трас, в центрі гірськолижного курорту Мерібель і про п'ятизірковий готель у тосканському стилі Hôtel Le Club de Cavaliere & Spa на французькому березі Лазурного берега.

Британія запровадила санкції проти двох бізнес-партнерів Абрамовича - Євгена Тененбаум та Давида Давидовича.

- Санкції проти подільників недоцаря ніби прямо не стосуються підриву економічної потуги чи образумлення населення.

Але оточення недоцаря мало б задуматись, що дешевше: далі летіти в прірву руконеподаваності - чи скористатися гарною ординською традицією вирішення проблеми з ханом, який не забезпечує ані вєлічія, ані кормлєнія.

Далі точно буде!

Тут Роман Шрайк знайшла щоденник Достоєвського.

1877 рік, російсько-турецька війна на Балканах.

Ви маєте це прочитати. 

------------------------------------------

"Помните ли, господа, как еще летом, еще задолго до «Плевны», мы вдруг вошли в Болгарию, явились за Балканами и онемели от негодования.

...

Всё дело вышло из-за того, что обладатели голосов этих шли, как известно всему миру и особенно нам, спасать угнетенных, униженных, раздавленных и измученных.

Еще до объявления войны я, помню, читал в самых серьезнейших из наших газет, при расчете о шансах войны и необходимо предстоящих издержек, что, конечно, «вступив в Болгарию, нам придется кормить не только нашу армию, но и болгарское население, умирающее с голоду».

Я это сам читал и могу указать, где читал, и вот, после такого-то понятия о болгарах, об этих угнетенных, измученных, за которых мы пришли с берегов Финского залива и всех русских рек отдавать свою кровь,— вдруг мы увидели прелестные болгарские домики, кругом них садики, цветы, плоды, скот, обработанную землю, родящую чуть не сторицею, и, в довершение всего, по три православных церкви на одну мечеть,— это за веру-то угнетенных!

«Да как они смеют!» — загорелось мгновенно в обиженных сердцах иных освободителей, и кровь обиды залила их щеки. «И к тому же мы их спасать пришли, стало быть, они бы должны почти на коленках встречать. Но они не стоят на коленках, они косятся, даже как будто и не рады нам! Это нам-то! Хлеб-соль выносят, это правда, но косятся, косятся!..»

И поднялись голоса.

...

«У нас, дескать, и зажиточный мужик так не питается, как этот угнетенный болгарин». А другие так вывели потом, что русские-то и причиной всех несчастий болгарских: что не грозили бы мы прежде, не зная дела, за угнетенного болгарина турке и не пришли бы потом освобождать этих «ограбленных» богачей, так жил бы болгарин до сих пор как у Христа за пазухой. Это и теперь еще утверждают.

...

А Болгария — это ведь дома. Мы их освобождать пришли, значит, всё равно что к себе пришли, они наши. У него там сад и имение, так ведь это имение всё равно что мое; я, конечно, не возьму у него ничего, потому что я благородный человек, да, правда, и власти не имею, но всё же он должен чувствовать и навеки быть благодарным, потому что раз я к нему вошел,— всё, что у него есть, это всё равно, что я ему подарил.

Отнял у его угнетателя турка, а ему возвратил. Должен же он понимать это... А тут вдруг его никто и не угнетает — какая обидная неприятность, не правда ли?"

[Рыжая]

[Radiola]

Не я б'ю, верба б' є. За тиждень - Великдень. 

[Рыжая]

======================

 

Одна з причин чому нас вбивають і знищують все довкола. Ось, що їх дратує найбільше- ми красиво жили. І це ж абсолютна правда, ми жили, не просто заможно, а красиво. Гарні будинки, якісні авто і техніка, стильні речі. Наші крафтові малі виробники останнім часом перевершували навіть європейських. Майже цілий рік ми замовляли зелений салат з Запоріжжя. Так кожен пучечок був таким свіженьким і доглянутим, що мабуть кожному салатику співали колискову Як ви там, Fresh salat? Сири з Чернігова- кожен сирочок упакований як цккерочка, ще й подаруночок в кожній посилці. Сирна птаха, тримаєтесь? Шкарпетки від Грифонів з Харкова завжди приходили в супер стильній упаковці з листівкою і наклейками. Чи все у вас добре, Грифон?

Ми зробили естетику частиною щоденного життя. Ми так втомились від совкової сірості, що нам було мало вже просто щось мати, ми хотіли щоб на "білих хатках були намальовані квіти", як завжди було. І нам це не пробачили.

Автор: Таня Доній

[Рыжая]

Не знаю хто написав - не я. Але круто, дуже круто! дякую 

 

Привіт, світе!

Я знаю, ти зараз дивишся на нас. Дивишся наляканими очима Польщі. Нерішучими жестами Франції. Прорахованими кроками Німеччини. Знервованими вигуками Латвії. Скептичним посмикуванням Угорщини. Розслабленим мугиканням Італії. Німою мовчанкою Ізраїля. Далекими вигуками США і Канади. І очима сотні інших країн.

Дивишся ніяково. Часто опускаєш погляд. Особливо, коли ми закриваємо собою наших дітей під час чергових ракетних атак. А коли таки наважуєшся очі підняти, дивишся вражено. Озираючись один на одного: чуєш, що то за така Україна? Її поливають градами, а вона стоїть. Її криють крилатими ракетами, а вона стоїть. Їй звідусіль брязкають довбаними танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть «айм вері сорі енд діплі консьорд, бат…», а вона - «тю, ну як знаєш, я пішов збивати літак». Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки колотить бандерівське смузі.

Світ не дихає, світ панічно скуповує йод, а вона стоїть. З якої такої ця Україна сталі? Що такого було в молоці її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі волонтерських рук?

Знаєш, світе, а ти справді не знаєш. І ми теж, напевно, не знали по-справжньому донині. Не знали, що в нас є така сила. Така міць. І така любов. Завжди була. Просто роками лежала під руїнами совка, руського міра, пір’ям голубів миру і гіллям дерев любові. Лежала й чекала, щоб вибухнути. Вибухнути не страхом. Страх - це те, що нині відчуваєш ти, світе. А ми відчуваємо дещо інше.

Ми відчуваємо лють. За кожну вбиту дитину. За кожну понівечену долю. За кожне спалене місто. За кожну зруйновану мрію. І ця лють дає нам сили.

Ми відчуваємо свободу. Вперше. По-справжньому. Так гостро і сильно. Голу, вразливу і водночас таку потужну свободу. І ця свобода дає нам сили.

Ми відчуваємо любов. Ох, як же ми відчуваємо любов. Коли нема своїх і чужих. Коли всі максимально рідні. Коли мільйони рук методично викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов дає нам сили.

Тому, світе, не бійся. Ми на сторожі. І якщо ти раптом соромився запитати, ми скажем самі: так, весна прийде, і вона буде жовто-блакитна. Незалежно від того страшно тобі чи ні 

 

[Рыжая]

Три "ну от!"

Ну от N1! 

ЗСУ стали четвертою армією НАТО – член Атлантичної ради Юрій Романюк.

Попереду лише армії США, Великобританії та Туреччини. Натомість як показала війна, московської армії не існує. 

Ну от N2! 
Ще сказав, що Україна може стати членом НАТО у найближчій перспективі, незважаючи на погрози кремля. 

Ну от N3! 
«Україна сама стала еталоном, критерієм для вступу до НАТО, оскільки рівень боєздатності ЗСУ набагато вищий, ніж половина країн НАТО разом узятих».

[Рыжая]

Юрій Бутусов 

18 мин.  · 

 

Наступ Росії на Донбасі: ворог просувається тільки через дефіцит снарядів у нашої артилерії, який має бути подолано найближчим часом

Я побував у всіх великих містах Донбасу, в тому числі на позиціях багатьох наших частин, і на передовій і в сірій зоні, є у різних людей багато питань щодо того, чи вдасться зупинити російський наступ.

Російське командування визначило на усьому фронті на Донбасі вузькі ділянки, де зосереджуються сили для створення переваги та прориву. Ворог зазнав великих втрат, і просувається дуже повільно, від швидких проривів українська армія росіян відучила.

Після захоплення Кремінної на Луганщині російські війська намагаються продавити нашу оборону на Ямпіль та на Рубіжне.

Ворог штурмує Попасну, намагається захопити повністю місто.

Також під ударом Новотошківське.

На Донбасі великими силами росіяни намагаються пробитись під Донецьком та у Маріуполі.

На напрямку Ізюму російські війска намагаються пробитись на Слов'янськ та Барвінкове.

Важкі бої йдуть на напрямках Гуляй-поле та Велика Новосілка.

Чому ворог в деяких місцях просувається і чи вдасться його зупинити?

Наші воїни переважають ворога у мотивації, у нас менше техніки, але більше бійців, наше командування в цілому зберігає управління, наші воїни вміють завдавати ворогу великі втрати. Російські війська подібної стійкості не показують, швидко виводяться з бою, а українські підрозділи вперто б'ються тиждень за тижнем.

Але неможливо тривалий час втримувати рубіж оборони через нестачу снарядів для власної артилерії.

Противник просувається там, де бачить, що ньому немає точної корегованої та постійної роботи артилерії.

Там, де йдуть контактні бої, українська армія має перевагу. Там, де у боях ми можемо застосувати хоча б кілька десятків снарядів на гармату, українська армія має перевагу, і ворога відбивають.

Але коли ліміти на стрільбу менші за потреби для пристрілки - важко втримати позиції, і там росіянам подекуди вдається продавити нашу оборону. Бо коли б'є ворог, але по ньому б'ють у відповідь, люди витримують. Не витримують, коли тривалий час по визначених цілях нема чим завдати удар. Але наші бійці відходять та чипляються за новий рубіж, стійкість та боєздатність українських військ попри усі втрати просто вражає.

Важко навіть словами описати масовий героїзм, який проявляють українські війська на фронті. Якщо підрозділ має досвід, злагодженість та управління, вони не здають без жорстокого бою жодного опорного пункту. Так, інколи бійці відходять, так, трапляються проблеми в управлінні - але кожен раз це відбувається під сильним вогнем, і кожну можливість для повернення позицій намагаються використати.

Але сучасна війна - це передуім логістика, логістика та логистика. Логістика це означає не просто мати потрібні речі взагалі десь, а мати їх вчасно у тому місці, де найтяжкіше становище. Для всіх і всюди не вистачить, але важливо, щоб вистачило саме там, де ворог намагається прорватись.

Не можна висувати претензій до піхоти, якщо на її підтримку не уражаються видимі цілі, якщо на це не вистачає снарядів. Розсідуваннями це не покращити, піхота робить все можливе і неможливе, і тримає фронт в таких умовах, в яких російска армія втікає.

На напрямках головних ударів російських військ потрібні боєприпаси, і як тільки це станеться, другий наступ Путіна на Донбасі буде зупинено.

У нас достатньо людей, достатньо професійних воїнів, але нам треба більше снарядів, набагато більше, нам потрібні дрони для корегування та професійна організація бойвої роботи у кожній ланці.

На Донбасі наші артилеристи мріють, щоб нові гармати, які нам почали постачати наші союзники, отримали в першу чергу кадрові артилерийські частини з досвідченими та злагодженими розрахунками, які не треба довго навчати. У комплексі з дронами та засобами корегування це не тільки зупинить російський наступ - це дозволить його розгромити.

Наша армія впевнена у нашій перемозі. Тепер справа в тому, як швидко снаряди та системи корегування опиняться на найважливіших ділянках.

На мою думку, російський наступ на Донбасі буде зупинено, і сили для цього у нас вже є, треба покращувати логістику, своїм героїзмом українська армія та народ виграли час, і тепер все залежить від швидкості розгортання т якості застосування артилерії та снарядів, які постачаються з країн НАТО.

Сьогодні пісня-гордість рашистів «Офіцери» отримала нову редакцію. Справжню, правдиву. Зміст пісні легким поетичним пером змінила надзвичайний керівник, викладач і закохана в Україну жінка Tatyana Grinchenko 

Вслухайтеся в кожен рядок!

Тепер про фейкових російських офіцерів є справжня, нефейкова пісня 

________________________

Всем, кто был офицером, по натянутым нервам,

я с аккордами мести эту песню спою.

Тем, кто ради карьеры, честь поправ ради лести,

Топчет грязным ботинком Украину мою!

Вы, кто выжил в Афгане, вашу честь испоганил

Тот, кого не смущала смерть невинных детей.

Я кричу офицерам, матерей не жалевших,

грузом 200 в россии ждут своих сыновей.

Офицеры, офицеры, вы отныне под прицелом,

Украина будет биться до конца!

Офицеры, россияне, вся планета презирает

Вашу подлость и трусливые сердца.

Подлецы офицеры! Вы без чести и веры!

Те, кто пушечным мясом сделал русских солдат.

Что ж вы «бpатцы» наделали? Не смогли убеpечь их

И тепеpь они вечно в глаза вам глядят.

Свищут грады и смерчи, расстворяясь в закатах,

Позвала вас расея, как и было не раз.

И лежит без надгробий русской армии сила,

С Украины навеки проклиная всех вас.

Офицеры, офицеры, ваши души под прицелом,

Украина будет биться до конца!

Офицеры, рассеяне, нет того, кто не желает,

Чтоб в аду сгорели подлые сердца…

В этой песне нет места ни стыду ни бесчестью,

Что принёс в Украину ваш рашистский солдат.

И позор офицерам, в безоружных стрелявшим,

И конечно сопьётся ваш батяня-комбат…

Господа "охфицеры"! Как смогли вы похерить

То, что кровью и потом доставалось отцам?

Всей презренной россии пулю в лоб вы пустили

И потомки вовеки не простят это вам!

 

Facebook

[Рыжая]

Мирного великодня всім нам!

 

[Рыжая]