Перейти до змісту
Український політичний форум

ВІЙНА Перша вітчизняна


Рекомендовані повідомлення

Вопрос:

Украина имеет на своем вооружении боевую технику иностранного производства и иностранных инструкторов?

 

Ответ:

Конечно имеет.

 

Тогда, по вашей логике - на ее территории имеются подразделения иностранных вооруженных сил.

 

Всякий танк или инструктор у нас легальны. Всегда можно узнать, когда и откуда они  появились. Чего нельзя сказать про ту сторону от линии разграничения. А поскольку нет информации официальной, начинает работать логика. Например, кто регулярно отказывается голосовать за расширение миссии ОБСЕ? - россия. Отказывается, значит, есть причны, значит, есть что скрывать. То же касается украинской границы и др. моментов, которые могли бы оббелить российскую сторону, но вы почему то не желаете этого. Разве трудно догадаться почему? Нет, не трудно. Трудно это принять!

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

 

ИНструктора - мелькают

 

В рамках международных учений и то  далеко от места боевых действий.  Они обучают военных, но не руководят боевыми действиями, как это делают рос. инструктора и командиры. 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

В рамках международных учений и то  далеко от места боевых действий.  Они обучают военных, но не руководят боевыми действиями, как это делают рос. инструктора и командиры. 

 

Ну, да. На Яворивськом полигоне. На полигоне Широкий лан. 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Ладно, проехали ошибочный термин на иностранном для составителей карты языке.

 

Суть в другом - что-то как-то уж очень много языков пламени обозначено на этой карте.

 

Как ч понимаю, 2 года там было, в-общем, малоактивно (и слава богу).

 

Сейчас что, снова какое-то обострение в связи с чем-то? Или нет.

Уже несколько дней обострение на Свитлодарской дуге. На Мариупольском направлении затишья не было все это время. 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Как ч понимаю, 2 года там было, в-общем, малоактивно (и слава богу).

 

Сейчас что, снова какое-то обострение в связи с чем-то? Или нет.

Малоактивно там никогда не было: патроны подвозят регулярно. Об этом мы вам и толкуем все  время: если бы россия не поставляла боеприпасы и топливо на Донбасс, война бы уже давно закончилась. И слухи, что ваши военнослужащие сдают экзамены на мастерство, стреляя по нашим позициям, как по мешеням - можно было бы назвать фейком.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

История одной бойни. Как Светлодарская дуга чуть не стала КурскойИсточники в ВСУ говорят, что в наступление первыми пошли украинские части, но из-за ошибок командования понесли тяжелые потери и едва не попали в окружение

https://strana.ua/articles/rassledovania/46178-svetlodarskaya-duga-chut-ne-stala-kurskoj.html

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Двухдневное сражение под Светлодарском в районе Светлодарского водохранилища и села Калиновка стало одним из самых ожесточенных столкновений 2016 года на фронте. Эта зона по условиям Минских соглашений должна находиться под контролем украинских войск, однако российское командование в нарушение соглашений продолжает занимать эту территорию и устраивать постоянные атаки и обстрелы наших позиций. Это одна из самых горячих точек российско-украинского фронта. 29 июня в этом районе произошел известный бой у высоты 220, в ходе которого погибли 3 украинских воина.

По данным источников "Цензор.НЕТ" в штабе одного из батальонов, ведущих бой, причиной обострения обстановки стала попытка разведывательной группы противника обойти с фланга передовую позицию 1-го батальона 54-й мотопехотной бригады. Бой начался примерно в 6 утра 18 декабря. 

В свою очередь ударная группа 1-го батальона в составе 20 бойцов, под командованием командира роты лейтенанта Никиты Ярового выдвинулась вперед, чтобы отсечь российским наемникам пути отхода. 

Противник не выдержал контактного боя и побежал, угроза флангу батальона была устранена. Наши воины в ходе преследования заняли передовые позиции российского подразделения, занятые в "серой зоне" в нарушение Минских соглашений.

Российская тяжелая артиллерия начала массированный обстрел украинских войск в данном районе, а также сел в ближайшем тылу - Луганское и Мироновское получили шквал снарядов.

Украинская артиллерия постепенно также была выдвинута для прикрытия наших войск. Однако подавить российскую артиллерию не удалось, противник продолжал интенсивные обстрелы на протяжении почти двух суток. Противник действовал организованно, значительными силами. Несмотря на поражение многих огневых позиций российских войск, заставить замолчать вражескую артиллерию полностью не удавалось.

Попытки пехотных подразделений и бронетехники 7-й бригады российских оккупационных войск снова занять брошенные позиции в "серой зоне" были отбиты.

В настоящее время интенсивность боев под Светлодарском значительно снизилась - артиллерия с обеих сторон, начиная с 22 часов 19 декабря, прекратила обмен ударами - сообщает источник "Цензор.НЕТ" в штабе одного из батальонов, ведущих бой. Однако перестрелка из пехотного вооружения продолжалась всю ночь.

С утра 20 декабря снова идет ожесточенная перестрелка из пехотного вооружения. Противник предпринимает попытки силами пехотных подразделений атаковать наши позиции. В настоящее время идет бой. Наши подразделения получили поддержку. Положение характеризуется как напряженное, но устойчивое. 

Подразделения противника на поле боя оставили четыре трупа российских наемников, за жизнь еще одного из тяжелораненого боевика, которого бросили товарищи не оказав ему помощи, борются украинские врачи. Также значительные потери понесли российские подразделения, попавшие под ответный удар наших орудий и минометов. 

К сожалению, в течение двух суток 18 и 19 декабря наши подразделения понесли серьезные потери.

Пали смертью храбрых 7 (семь) украинских воинов, 1 военнослужащий 54-й бригады пропал без вести.

Погибли три военнослужащих 25-го батальона "Киевская Русь", и четыре военнослужащих 1-го батальона 54-й мотопехотной бригады. 

Информация о 19 погибших, распространенная несколькими украинскими волонтерами, по данным штабов обоих батальонов, принимавших участие в бою, категорически опровергается. 

По данным управления Гражданско-военного сотрудничества Генштаба ВСУ, погибло в бою 6 украинских воинов. Седьмой погибший скончался от ран во время эвакуации. 

Также 25 наших военных получили ранения. В составе 1-го батальона 54-й бригады 1 военнослужащий получил серьезное ранение и был эвакуирован в мобильный госпиталь. Большинство других пострадавших получили легкие ранения и контузии, часть воинов от госпитализации отказались.

В бою получила легкие повреждения одна БМП 54-й бригады, в настоящее время повреждения устранены в полевых условиях. Информация противника о большом количестве уничтоженной украинской бронетехнике не соответствует действительности. 

Имена погибших военнослужащих будут опубликованы после уведомления родственников. "Цензор.НЕТ", как обычно, держит эту информацию на контроле, полные сведения по боевым потерям с указанием личных данных будут нами опубликованы, также как мы публикуем данные по прошлым месяцам, чтобы их можно было проверить всем, кого эта беда волнует.

Вот данные по нашим боевым потерям на фронте за ноябрь.

Вот боевые потери за октябрь.

Вот боевые потери за сентябрь.

Причины больших потерь в людях необходимо изучить и сделать детальный анализ, сделать правильные выводы.

Имя каждого павшего украинского Воина будет установлено и опубликовано, после уведомления родственников и близких.

Светлая память павшим защитникам Украины.
Источник: http://censor.net.ua/r420138

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

История одной бойни. Как Светлодарская дуга чуть не стала КурскойИсточники в ВСУ говорят, что в наступление первыми пошли украинские части, но из-за ошибок командования понесли тяжелые потери и едва не попали в окружение

Александр Сибирцев

 

15:36, сегодня

https://strana.ua/articles/rassledovania/46178-svetlodarskaya-duga-chut-ne-stala-kurskoj.html

Ты купи на базаре петуха, назови его "Ватный Братан", а потом ему все это расскажи...
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

История одной бойни. Как Светлодарская дуга чуть не стала КурскойИсточники в ВСУ говорят, что в наступление первыми пошли украинские части, но из-за ошибок командования понесли тяжелые потери и едва не попали в окружение

 

А вам то что? За своих обидно, что наваляли, да еще и позиции отняли?

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Это для россиян из глухих-слепых-незнающих, может кто прочтет и прозреет, надежды, правда мало, но все же...   Іван Мирний
8 год · 
 

ДВІ ДОБИ ПЕКЛА


Ранок ... 
Терміново тапік кричить "Мирний збирай групу і вали на первий організм там орки прорив роблять", беру трьох своїх плюс в нагрузку ще шість з роти висуваюсь, я резервна група. Сиджу чекаю слухаю по рації контратаку Наших: "Шайтан пішов вперед, вже пройшов їхню СП".... натаптую доріжку в "Замку" туди назад. Мої сидять теж рвуться - чекаємо наказу...
Під обід "Резерв на опорник зустрінетесь там з батальйонкою і підете на зачистку їхніх окопів" "Приняв!!!" кричу. Дорога перевіз весь особовий, каже зкб "там їх немає треба зайняти їхню передову позицю і закріпитися", ну раз немає можна пхнути на броні. наш десяток плюс п`ятірка батальйонки з Нашого крилатого братерства на беху і вперед... 800 метрів швидко пролетіли, 10 метрів до їхніх окопів, беха зупиняється... і тут настало пекло!!! Орк визирає з окопу і полосує броню чергою! 10 метрів!!! Десять довбаих метрів!!! І нікого! Жодного не зачіпив! Лечу з броні на землю, автомат не випустив приземлився вдало - прямо на копчик, болі нема, адреналін всюди. Всі лягли і накривають окоп свинцем з латунню, зправа крик! Ванька Пірання! Під гусенецею бехи, лечу до нього, витягую, він кричить "братан мене переїхало не лишай мене!!!" тягну за розгрузку... синіє.... хтось кидає в окоп гранату зліва по стежці спостерігаю три організма, випльовую туди десяток куль, пацаи приєднуються, двоє по черзі падають, третій уходить.... поряд на колінах з роти Кірюха, по очам бачу котужений... даю по потилиці кричу "Помагай бл@ть".... Ванька кричить ..... стає багряний... беха поїхала.... бачу на землі рацію, хапаю кричу "Купол Тополю, Купол Тополю потріба термінова евакуація, як приняв!", "Приняв Тополь коробочка через три маленьких", тягну Івана.... "Ваня не кидай мене, Мирний не кидай", "Не лишу братан, тримайся зараз тобі налбік вколю, потерпи потерпи братику....". Підрулює беха, полива вогнем поле перед нами... до неї 20 метрів .... тягнемо.... "Вань зараз буде дуже боляче потерпи братику, потерпи Ванюх, Кірюха тягни! Тягни с@ка, ТЯГНИ!!!".... тягнемо, Ваня кричить..... над головою залізний дощ, чвіркає об броню, ось десатний відсік відкриваю кричу "Кірюха в середину", подаю йому Піранню, він дивиться на мене з середини, закриваю люк кричу механу "Пішов Пішов!", повзком залажу в сепорський окоп, під ногами мертвий орк з розкроєним черепом, ніхто не звертає уваги ходять по ньому, шо поробиш війна, кричу "Робимо простріл посадки зліва", зправа наші вроді взяли позицію Крест. "Тополь Тополь я Шайтан, вертаюся від орків не підстрельте", "Приняв Шайтан", біжу на лівий фланг, під ногами другий сепор, теж розкроєна черепушка мозги назовні, переступаю кричу своїм - "там наші зараз будуть йти - не стріляти!" "Шайтан Шайтан підходь наші тебе чекають!" "Приняв Тополь до тебе метрів триста"... вертаюсь на центр, там Макс стоїть і піхотинець, в Макса рука в крові... "Хлопці вивезіть мене звідси", зараз братанчик тебе витягнуть, в піхотиця пробита права рука, дирка з палець, кричу - дайте транспорт в мене два триста! "Шайтан Шайтан де ти?"... тиша, викликаю ще раз.... "Я Гонта я Гонта шайтан двісті, лишився, підхожу до вас", матом кричу, підходять, Кіндер Гонта і Драник, в Кіндера пробита нога, під`їжджає беха грузимо поранених, жарко як в пеклі.... коректую по рацї арту відстрелюємось в ліс, в окопах 10 чоловік, викликаю по рації підмогу.... поки нема чекайте, накриває арта, половина контужені, кричу дайте евакуацію ми тут довго не протримаємось! "Мінус мінус зараз вам підвезуть БК", в Антона зламана рука, Колясік прочісує ПКМом посадку і поле перед нами, бойовий метр), ще один поранений, контузило вже тупо всіх, третя година бою.....
Викликаю по рації беху, приїжджають привозять БК, гружу Монгола і другого пораненого, сідаю з ними попутно кричу "Колясік я з слідуючою ходкою вернусь", в десанті поїхали, на РОПі находжу старшого, лейтенант де подкрепа???? Потрібен АГС люди ночніки і теплаки - по темноті не витягнемо.... нема.... матюкаюсь, "Якшо не буде подкрепи я Своїх виведу і по@уй на ту позицію", "Поясни це в штабі!", набираю, підімає НШ, товариш полковник дайте підмогу, та їдуть вже до вас їдуть.... хвилин 15 підтягується 25-тка, старший якийсь Чорний. Їдемо назад на позицію. Колька і разведоси реально радуються - "Шо скотиняки думали я спетляв?" посміхаються, кажуть шо нє) навіть не думали такого, брешуть певне....
Ніч.....
Нас далі криють артою, шістьох з групи що залишились згуртував в бліндажі, поставив Коляна на ПКМ, будемо його по черзі міняти, Чорний бігає й кричить шоб я виставив своїх в окопи, кажу "В тебе людей вистачає мої хай поки відпочинуть", шось бубнить типу як ви авторитети задовбали, кричу з бліндажа шо він резиновий виріб і обіцяю набити @бало...починають боліти ребра і копчик, нестерпно, голова розколюється, все - адреналін вийшов, виходимо по черзі на окоп поряд перестрілюємося з сепорами, лежу встати не можу, в 12 ночі приїжджає беха з БК пацани кажуть шоб я їхав, посилаю культурно нах@й. Забирають 200-х сепорів, 4 організма. Гонта сидить чуть не плаче, Шайтана неможливо забрати, під ранок починають крити з автоматів, чути підібралися метрв на 250-300, потім накривають ствольняками 122.... чути тільки коли вже прилетіло. Колю налбуфін - біль стихає але починає рубати, наркота чи шо, через сім годин аж відпустило, попутно прибиваю озноб ібупрофеном. Дзвоню замкомроти - нас поки не будуть міняти.... 
Ранок другий....
Наглотався ібупрофена кості нібито менше болять, ходжу з пацанами збираю БК.... бажання звалити дуже сильне, але ззовні не показую, Андрюха сидить труситься, нічого братан боятися це не погано..... "Це в мее перший бій ТАКИЙ" каже..... очі налякані, любий розрив ховається, мені й самому страшно до чортиків.... але як командиру треба зберігати спокій, молюся вже вдесяте.... Нічого пацани скоро нас поміняють, якось не дуже походу впевнено вийшло, пробую шуткувати, виходжу деколи на окоп вистрілюю на простріл два три магазини і заряджаюся.... Сидить поряд Ромка з батальйонки.... Каже шо дзвонив до свого їм кажуть зніматися. Нє кажу - мені треба своїх на заміну дочекатися..... 
В обід знову пекло.... стріляють по окопу усім чим тільки можна.... чути шо підповзають вже близько... відкриваємо вогонь у відповідь, БК розтає як сніг під кулеметом.... набираю зкр , братан, в мене люди всі контужені - ДЕ заміна!!! Чекайте.... дуже не хочу в полон, і здихати теж не хочу, щоб заглушити ці думки переключаюся на зарядку магазинів.... кості й голова болять нестерпно... після обіду приїжджають троє наших, Зубра радий бачити неймовірно.... інші на підході, лишаю поки групу на місці.... вдесяте хлопці мене забирають шоб не набив Чорному морду. В шість вечора вже темніє приїжджає мотилига, вилітаємо наверх кулею розгружаємо БК і покотом пірнаємо в середину.... поміняли.... дякую Богу всю дорогу.... біля наших позицій мтлб ламається, забираю контуженого і Наших п`ятьох і йдемо пішки на РОП. По дорозі ще два рази свої обстрілюють. Прийшли на РОП.... хочеться цілувати землю.... та зберігаю холодний вигляд, американці кажуть - бі кулл. Шістка моя стоїть там де і лишив, кидаю автомати на сидіння, Колясік сіда зпереду.... їдемо до себе на базу.... кілометрів 10. Дзвоню жінці, плаче, дві доби не розмовляла.... Все добре, кажу... Живий.... Сьогоді Святого Миколая, дякую за подарунок...

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

По состоянию на 21 декабря обстановку под Светлодарском, что в Донецкой области, где прошли ожесточенные бои, удалось стабилизировать.


Об этом сообщил на своей странице в Facebook журналист Юрий Бутусов.


Он подвел результаты столкновений последних дней.


"18-19 декабря - двое суток непрерывных боев. На третий день - 20 декабря, боевые действия продолжались, но ситуация успокоилась, выстрелы слышны, но канонада утихла.


Занято два опорных пункта противника, которые в российских источниках именуются "Крест" и "Звезда", в районе села Калиновка и Светлодарского водохранилища.


Занятие этого леса создает угрозу для контроля противником высоты 220 и других позиций", - сообщил он. По словам журналиста, подразделения 3-го батальона 7-й мотострелковой бригады российских оккупационных войск бросили четыре трупа своих товарищей, а также 1 тяжелораненого, и отошли на соседние опорные пункты.


Какие потери на занятых ими позициях на соседних высотах, накрытых нашей артиллерией - неизвестно, данные по потерям противник как всегда скрывает. Радиоперехват говорит, что они потеряли более 20 человек, но эти данные требуют уточнения и проверки.


Наши общие потери за время боев - 3 погибших из состава 25-го батальона, 4 погибших из состава 1-го батальона 54-й механизированной бригады. 1 военнослужащий пропал без вести", - отметил он.


Также несколько воинов получили серьезные ранения. Основные потери случились в результате массированного артиллерийского и минометного огня российской артиллерии.


"Подавить российскую артиллерию полностью не удалось - противник работает с больших дистанций, либо разворачивается на хорошо оборудованных позициях, для уничтожения которых необходима большая плотность огня, а также хорошее взаимодействие различных сил и средств", - подчеркнул Бутусов.


Огневые средства противника на соседних высотах были подавлены не полностью. "Весь район, в котором идут боевые действия должен находиться по условиям Минских соглашений под украинским контролем.


Однако российское командование нарушает соглашение, и продолжает размещать свои войска и тяжелую артиллерию в этой зоне… Угрозы расширения боевых действий по фронту, либо атаки российских войск, в настоящее время нет", - подытожил журналист.


Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

 

 

Погибшие герои в боях на Светлодарской дуге: фото и биографии

 

 

 

 

 

Опубликованы имена погибших героев в [/size]ожесточенных боях на Светлодарской дуге 18 — 19 декабря. Сейчас известны имена 5 погибших.[/size]

 

 

Андрешкив Владимир Степанович

 

https://i1.wp.com/image.inforesist.org/uploads/2016/12/VOLODIMIR-ANDRESHKIV-BATKO-4-DITEY-900x675.jpg?resize=625%2C469&ssl=1

 

25-й батальон 54-й омбр, из с.Бортники Львовской области. 47 лет. Участник событий на Майдане, в том числе 18-20 февраля 2014-го. Осталась жена и четверо детей.

 

«В 2015 г. баллотировался в Жидачивской райсовет на местных выборах от партии Народный Рух Украины. Владимир Андрешкив на войну пошел добровольцем. В батальоне «Киевская Русь» с начала его создания, прошел бои за Дебальцево. Демобилизовался, но недавно повторно заключил контракт с ВСУ и вернулся к своим собратьям защищать Украину от врага. Он был надежным товарищем и светлым, хорошим человеком», — пишет волонтер Татьяна Барвинская.

 

Степаненко Сергей Евгеньевич

 

https://i1.wp.com/image.inforesist.org/uploads/2016/12/Sergiy-Stepanenko-675x675.jpg?resize=625%2C625&ssl=1

 

25-й батальон 54-й омбр, из г.Борисполь Киевской области. 49 лет. Работал бетонщиком и таксистом. Осталась жена и сын.

 

Он героически погиб в бою с врагом 18 декабря 2016 г. около 8 часов утра на Светлодарской дуге, при попытке противника прорваться в направлении пгт Луганское.

 

Сергей проходил службу в батальоне «Киевская Русь» с 9 февраля 2015 г. Был ранен. В мае 2016 г. демобилизовался, однако уже 6 декабря вернулся в ряды родной 25-ки… Сильный, мужественный, уверенный в себе, он был настоящим воином и пользовался уважением собратьев.

 

Панасенко Василий Геннадьевич

 

25-й батальон 54-й омбр, из г.Ирпень Киевской области. 33 года. Воевал в 25-м батальоне «Киевская Русь» с самого начала его создания, прошел Дебальцево. Погиб 19 декабря 2016 г. на Светлодарской дуге, отражая атаки противника в районе пгт Луганское.

 

Роман Радивилов

https://i2.wp.com/image.inforesist.org/uploads/2016/12/Roman-Radivilov-Gyurza.jpg?resize=625%2C417&ssl=1

 

1-й батальон 54-й омбр, из г.Дергачи Харьковской области. 32 года. Украинский активист, участник революции, доброволец «Правого сектора», поступил на службу в ВСУ. Как пишет командир роты 92-й бригады Роман помешал созданию «ХНР» и один из первых поднял красно-черный флаг над Харьковщиной. Воевал в Песках и ДАП.[/size]

 

https://i1.wp.com/image.inforesist.org/uploads/2016/12/Gyurza.-Radivilov-Roman.jpg?resize=600%2C400&ssl=1

 

 

Дмитрий Клименко

 

1-й батальон 54-й омбр. Бывший доброволец «Правого сектора», заключил контракт с ВСУ. Долгое время воевал в рядах «ПС».[/size]

 

 

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Бойцы 25-го батальона, которые ведут бои против российских боевиков вблизи Дебальцево, не имеют ни единого автомобиля для эвакуации раненых.


 



«Сейчас мы находимся недалеко от Дебальцево. За спиной идет бой. Мы вывозим сейчас «трехсотых». Помогаем перегружать. Почему мы вывозим «трехсотых» официальных на волонтерских машинах? Почему люди едут на передок на разбитых в хлам «Жигулях», волонтерских бусиках и «Газелях?» Почему «Кугуары» и все остальное, и даже обычные микроавтобусы, которые министерство обороны обязано предоставить бойцам, которые воюют, стоят почему-то в Киеве?», — говорит Ермаков.


 


ВИДЕО https://www.facebook.com/sergyermakov/videos/361903857509763/


Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Той випадок, коли ти постійно говориш, що війна проти України почалася ще в 91-му, бо Імперія не змирилася (і не планувала) відпускати ласий шмат (хто там казав, що без України імперсько/радянсько/московщина не існуватиме?), а тобі кажуть "ти перекручуєш історію", а ж тут те саме говорить посол США...
Oooops...
Але тут ключове ЩО САМЕ пані посол називає зброєю агресії, котра почалась ще 25 років тому:
""Я зараз скажу достатньо грубо, але протягом 25 років після набуття Україною незалежності ваша країна перебуває в умовах гібридної війни з Росією", - зазначила посол.
Серед інструментів, які використовувала Росія, вона зазначила, зокрема, пропаганду." (с) УП 
От тепер тепер виникає бажання взяти фейсики ліберально-популістичної лівакуватої на усю голову медіаспільноти і тикати в цю калюжку носиками - читайте, "стандарти ВВС", читайте - проти нас діє пропаганда, а ми не можемо відповідати адекватно, бо "медіаспільнота" боїться терміна "пропага?нда" 
"(лат. propaganda дослівно — «яка підлягає поширенню (віра)», від лат. propago — «поширюю») — форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції." (с) Вікіпедія
І нікого не бентежить абсурдність мізансцени - "пропаганда здорового способу життя", "пропаганда енергоощадливості", "пропаганда захисту довкілля", це нормально, а "пропаганда української ідеологічної позиції" якогось біса стало зле?
Що таке якісна українська пропаганда, що треба пропагувати, які ідеологічні підвалини - окреме питання, але україноцентричність має бути медіаагресивною (відкритою і прихованою). Перед тим як починають говорити автомати ЗАВЖДИ тривалий час йде пропаганд обробка відверта і прихована, це абетка. І захиститися можна лише адекватними діями у відповідь. 
Інформаційна україноцентричність (розумна, якісна, ясна річ) має ставати зброєю.

Ceterum censeo Carthaginem delendam esse

 
Посол Сполучених штатів в Україні Марі Йованович вважає, що так звана "гібрида війна" Російської федерації проти України почалася ще до…
EUROINTEGRATION.COM.UA
 
 
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Украинские войска  идут в атаку освобождая Донбасс от террористов?

Турчинов: В районе Светлодарской дуги мы заняли новые позиции.

Среда, 21 декабря 2016, 15:13
Украинские военные, контратакуя, продвинулись вперед и заняли новые позиции в районе Светлодарск дуги.

Об этом заявил секретарь СНБО Украины Александр Турчинов в среду, сообщает пресс-служба ведомства.

Указывается, что Турчинов прибыл на место обострение ситуации, где провел совещание с военным руководством антитеррористической операции.

"Несмотря на постоянные обстрелы и попытки прорвать нашу оборону, украинские военные мужественно и профессионально выполнили свой долг, остановив врага и нанесли ему значительные потери", - сказал Турчинов, добавив, что украинские военные, контратакуя, продвинулись вперед и заняли новые позиции, "предоставившие дополнительное преимущество над врагом в этом секторе обороны

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Снова дунет "Северный ветер" и дело кончится новым "котлом".

Жалко простых вояк и местных жителей, кто под это попадет.

Но может, и обойдется.

У Северного ветра на данный момент пробка от дуновений в жопе.. :D

У Северного ветра на данный момент пробка от дуновений в жопе.. :D

А знаете ли вы?

 

Что еще в пятницу 16 декабря над линией разграничения на Донбассе совершал 10 часовой разведывательлный полет стратегический БПЛА ВВС США RQ-4A Global Hawk?

Американский БПЛА вылетел в пятницу утром с авиабазы Сигонелла на о. Сицилия. По заявленной информации, он вошел в воздушное пространство Украины со стороны Румынии, севернее Молдовы и продолжил полет на восток над Кировоградской и Днепропетровской областями до Донецкой области.

 

Это совершенно открытая информация, как и то, что данный аппарат способен вести разведку на высоте 15 - 18 тысяч метров, на глубину до 300 км. Т.е. не залетая в воздушное пространство противника, фиксировать параметры работы систем ПВО, радиосвязи и тому подобные вещи.

 

Учитывая тот факт, что самолет летел с включенным транспондером (грубо говоря это ответчик свой-чужой), как на территории ОРДиЛО, так и на территории России - все четко понимали что летит, кому принадлежит машина и приблизительно догадывались чем эта машина занимается.

Помимо выполнения задач разведки этот полет также носил и "демонстрационный" эффект, дабы особо ретивые граждане, грозящие захватить Великобританию, понимали с кем имеют дело и война, это не только взрывы на соседнем терриконе.

Можно предполагать, что полученные разведданные уже переданы в Украинский ГШ и пригодятся в дальнейшем планировании операций. Ведь несмотря на кажущуюся статичность "линии разграничения", на самом деле обе стороны противостояния постоянно стремятся улучшить ее конфигурацию в свою пользу.

 

Использование беспилотных летательных аппаратов, различных классов, давно вошло в обычную армейскую практику. Война на востоке Украины лишь подтвердила эффективность БПЛА. В наших реалиях, игрушечные квадрокоптеры становятся "глазами" артиллерийских батарей.

 

 

Rudenko Yury

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

 

Бойцы 25-го батальона, которые ведут бои против российских боевиков вблизи Дебальцево, не имеют ни единого автомобиля для эвакуации раненых.

 

«Сейчас мы находимся недалеко от Дебальцево. За спиной идет бой. Мы вывозим сейчас «трехсотых». Помогаем перегружать. Почему мы вывозим «трехсотых» официальных на волонтерских машинах? Почему люди едут на передок на разбитых в хлам «Жигулях», волонтерских бусиках и «Газелях?» Почему «Кугуары» и все остальное, и даже обычные микроавтобусы, которые министерство обороны обязано предоставить бойцам, которые воюют, стоят почему-то в Киеве?», — говорит Ермаков.

 

ВИДЕО https://www.facebook.com/sergyermakov/videos/361903857509763/

 

 

 

https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/15621642_1835565196712289_9102585987243358204_n.jpg?oh=201deaf9afd32430fb01a3fcf480e918&oe=58DE8B99

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

У Северного ветра на данный момент пробка от дуновений в жопе.. :D

А знаете ли вы?

 

Что еще в пятницу 16 декабря над линией разграничения на Донбассе совершал 10 часовой разведывательлный полет стратегический БПЛА ВВС США RQ-4A Global Hawk?

Американский БПЛА вылетел в пятницу утром с авиабазы Сигонелла на о. Сицилия. По заявленной информации, он вошел в воздушное пространство Украины со стороны Румынии, севернее Молдовы и продолжил полет на восток над Кировоградской и Днепропетровской областями до Донецкой области.

 

Это совершенно открытая информация, как и то, что данный аппарат способен вести разведку на высоте 15 - 18 тысяч метров, на глубину до 300 км. Т.е. не залетая в воздушное пространство противника, фиксировать параметры работы систем ПВО, радиосвязи и тому подобные вещи.

 

Учитывая тот факт, что самолет летел с включенным транспондером (грубо говоря это ответчик свой-чужой), как на территории ОРДиЛО, так и на территории России - все четко понимали что летит, кому принадлежит машина и приблизительно догадывались чем эта машина занимается.

Помимо выполнения задач разведки этот полет также носил и "демонстрационный" эффект, дабы особо ретивые граждане, грозящие захватить Великобританию, понимали с кем имеют дело и война, это не только взрывы на соседнем терриконе.

Можно предполагать, что полученные разведданные уже переданы в Украинский ГШ и пригодятся в дальнейшем планировании операций. Ведь несмотря на кажущуюся статичность "линии разграничения", на самом деле обе стороны противостояния постоянно стремятся улучшить ее конфигурацию в свою пользу.

 

Использование беспилотных летательных аппаратов, различных классов, давно вошло в обычную армейскую практику. Война на востоке Украины лишь подтвердила эффективность БПЛА. В наших реалиях, игрушечные квадрокоптеры становятся "глазами" артиллерийских батарей.

 

 

Rudenko Yury

Полетал, и улетел... дальше то что. 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Снова дунет "Северный ветер" и дело кончится новым "котлом".

Жалко простых вояк и местных жителей, кто под это попадет.

Но может, и обойдется.

 

  А своих, которые погибнут, и станут неудобной темой для чинуш - не жалко?  А российских стариков, которые в холоде живут, потому что топить нечем, а в денег нет, все уходят на патроны для боевиков - не жалко? А страны своей, которая превратилась в изгоя, пугало, которым пугают людей, не жалко? Себя пожалейте - больше пользы будет и нам, и вам.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

А своих, которые погибнут, и станут неудобной темой для чинуш - не жалко? А российских стариков, которые в холоде живут, потому что топить нечем, а в денег нет, все уходят на патроны для боевиков - не жалко? А страны своей, которая превратилась в изгоя, пугало, которым пугают людей, не жалко? Себя пожалейте - больше пользы будет и нам, и вам.

Он же москвич, что ему та страна...

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Это, видимо потому, что старые дроны оказались не только неэффективными, а даже вредными.

 

  А почему они стали вредными, знаете? Сказавши "А", говорите и "Б"!

  Они стали вредными, потому, что группа кремлевских хакеров работает и на Донбасс и вмешивается не только в программы этих беспилотников, но и нашей артилерии. Очень продвинутые "шахтеры", не правда ли? 

  Дачник, вы тут враг. Не занимайтесь демонстрацией шизофрении, пожалуйста! Пишите с позиции агрессора - тогда с вас хоть будет польза.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Он же москвич, что ему та страна...

Страна, как оказалось, гордится не только своей нищетой, но и своим агрессивным фейсом. По крайней мере, в этом все время убеждают россиян из телевизоров. 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Бои на Свитлодарской дуге: Боевики подходят к позициям ВСУ на десятки метров

 

Несмотря на уменьшение активности вражеской артиллерии, контактные бои, на отвоеванных у пророссийских наемников позициях на Светлодарской дуге, продолжаются. Местами огонь ведется на расстоянии до 70 метров.

 

Украинские защитники с передовой рассказывают, что столько серьезное противостояние ведется за небольшой кусок территории – приблизительно 1,5 на 1,5 километра. Боевики пытаются вернуться на свои позиции, однако все попытки встречают решительный отпор со стороны ВСУ.

 

Вместе с тем продолжается работа тяжелой артиллерии агрессора. Именно она больше всего докучает защитникам Украины.

 

«Идет бой. Бой постоянный – вялотекущий переходит в активную фазу. Арта работает без остановки. Наша тоже, но, к сожалению, не на подавление их арты. Я в процентном отношении не знаю, но очень много артиллерийского огня», —
 говорит боец ВСУ Анатолий Адамовский.

 

На глазах журналистов в течение дня с передовой на машинах скорой вывезли по меньшей мере трех раненых. Точная цифра потерь за сутки будет известна позже, однако уже сейчас бойцы сетуют, что операцию на Светлодарской дуге можно было провести гораздо эффективнее.

 

«Организации нет. Я как солдат говорю, это было неорганизованно, непродуманно», — говорят военные.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

 

Anti-colorados, блогер

На Светлодарском направлении передышка закончилась днем, и бои пошли с новой силой. Насколько можно понять, особых движений наши не делают – закрепились на новых позициях, а противник подтянул подкрепления, опасаясь удара между Дебальцево и Горловкой. Далее, будем приводить данные противника, которые нам присылают наши читатели. От наших информации меньше, и мы ее не станем здесь приводить. Сделаем выдержку пару дней, чтобы не навредить. Если она не утратит актуальность, кое-что напишем. А пока то, что пишут с той стороны.

 

Подтвержден марафонский забег бойцов так называемого «Мачете», которые бросили оружие и устремились в рейд по собственным тылам. Так же подтверждено, что огневое поражение, нанесенное нашей артиллерией, привело к значительным потерям личного состава и главное – нарушило взаимодействие подразделений, стоящих в обороне, что привело к частичной утере управления войсками

 

Противник сообщает, что на какой-то момент, образовалась брешь в районе Углегорска.

 

Сегодня туда переброшен резерв, подкрепленный самоходными артиллерийскими установками. Есть мнение, что заткнуть дырку в обороне, пришлось кадровым российским военным. Это было вызвано не только опасением большого прорыва в тылы группировки, но и потерей до 14 человек л.с. из регулярной армии РФ, в предыдущем боестолкновении. Поскольку прикрытие осуществлялось силами россиян, они действовали по своим планам и по своей команде, без необходимости согласования действий с побитой 7-й бригадой, которая и утратила управление войсками в этом направлении.

 

Сообщается, что резерв был выдвинут в район севернее Углегорска, откуда начала работать артиллерия противника по нашим позициям.

 

В это же время, начала работу артиллерия из района Дебальцево. В свою очередь, наблюдатели противника сообщают о том, что пошел ответный огонь артиллерии ВСУ очень большой плотности, в режиме контрбатарейной борьбы. Результаты ответки пока не обсуждаются, но впечатление у противника тяжелое. Если некоторым виделись Абрамсы, с нашей стороны, то теперь уже и Паладины.

 

Гражданские наблюдатели сообщали об очень тяжелых прилетах севернее Углегорска и северо-западнее Дебальцево. Были это просто тяжелые прилеты или детонировал БК – пока не известно. Во всяком случае, наблюдатели пишут о том, что интенсивность и глубина звука взрывов – новая, сравнивать не с чем.

 

Кроме того, есть информация о том, что удары наносились не только по местам развертывания резерва противника, но и по путям его подхода. То есть, накрывались дороги вдоль линии фронта. Еще раз уточним, это пишут либо сами боевики противника, либо местные жители, которые все это наблюдают.

 

Короче говоря, замес продолжался примерно до 21.30, после чего все относительно стихло. Прилеты больше не фиксировались, но и исходящих уже тоже не было. Каждый может решить для себя, что бы это значило.

 

Мы выдвинем версию о том, что выдвижение резерва противника ожидалось и более того – контролировалось. Из открытой прессы известно, что накануне в небе над линией разграничения, работал тяжелый беспилотник ВВС США. Связаны ли между собой эти события – не известно. В любом случае, наши ждали подобного маневра и похоже на то, что дождались и знали, что с этим делать.

 

Это был краткий обзор впечатлений противника о том, что происходило сегодня (21 декабря, — Ред.), по состоянию на вечер.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Нардеп, Стрелков и коммунисты: названы люди, с помощью которых Россия захватывала Луганщину

 

Источник: news.online.ua/762871/nardep-strelkov-i-kommunisty-nazvany-lyudi-s-pomoshchyu-kotoryh-rossiya-zahvatyvala-luganshchinu/

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Юрий Мысягин
близько години тому

За прошедшие сутки уже идет третья атака орков на наши НОВЫЕ позиции на Светлодарской дуге. 
Пришло подкрепление из Донецка и других мест

Все фактически без сна уже 4-е сутки.
От комбата, до пацанов с оружием в руках в окопах на передке.
От медицины, до служб обеспечения. 
Все под контролем.

Мы стоим на своих новых позициях.

Лес наш и будет наш !!!!

Держите голову холодной.
Не поддавайтесь вбросам о котлах и большой массе погибших. 
Просто верьте в нашу Армия и помогайте ей!!!

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

За моїми підрахунками, ця війна з московитом — двадцять друга.

 

Москва віками прагнула заволодіти ресурсами, історією України та використати енергію нашого народу задля компенсування своєї відсталості.

 

1. Вихід предків росіян (у яких, нагадаю, кам‘яна доба закінчилася на 4 тисячоліття пізніше, ніж в Україні) на історичну арену прямо пов’язаний із підкоренням Києву. У 964 і 966 рр. київський князь Святослав Хоробрий підкорив плем’я в’ятичів, яке раніше виселилися з території Польщі, і змішалося у Заліссі з місцевим фіно–угорським населенням. Київський князь наказав в’ятичам припинити платити данини хозарам і давати її Києву.
Невдовзі по тому син Святослава з іменем, яке у всіх літописах пишеться «Володымер», придушив постання в‘ятичів і наклав данину «від плуга», тобто від кожного домогосподарства. Ще одних предків росіян — радимичів, у битві на р. Піщаній розігнав воєвода Володимира Вовчий Хвіст, через що, як пише літописець, у війську киян-русинів народилося прислів‘я – радимичі, мовляв, такі полохливі, що «від вовчого хвоста втікають».
Про «братерство» з предками росіян літописець не здогадувався. Нестор так описував в‘ятичів і радимичів на противагу київським полянам: «Поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх… А радимичі, і вятичі один обичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів’я в них перед батьками і перед невістками». Знання сучасної Росії, де навіть діти й нині матюкаються у присутності батьків, переконає, що тисячоліття для історії – не час.

2. Розгром засновника Москви.

Головним супротивником київського князя Ізяслава Мстиславича (1146–1154 рр.), онука Володимира Мономаха, був князь Суздалі Юрій Довгорукий. Їхня війна стала центральною подією Східної Європи середини 12 століття. Юрій Довгорукий співпрацював з головним ворогом Русі – половцями, та був одружений з донькою половецького хана. Його Володимиро-Суздальське князівство акуратно вкладалося в кордони фіно-угорського племені меря.
Київське військо завдало Юрію Довгорукому низку поразок. Під час однієї з них його син утік від самого звуку сурм київської дружини. У 1151 р. Юрій Довгорукий спробував переправитися через Дніпро, щоб повернути столицю. Від гирла Десни і до сучасного Річкового вокзалу в Києві ріка була вкрита броньованими кораблями й човнами. Кругова оборона з валами розтягнулася на 10 кілометрів у довжину. На берегах Либеді військо Юрія Довгорукого було розбите.
На Перепетовому полі (між м. Білою Церквою, рікою Стугною і м. Фастовом) залишки військ Юрія Довгорукого були розгромлені. Після цієї поразки літопис повідомив, що син Андрій Боголюбський «випросив у отця піти наперед до Суздаля, кажучи: «Осе нам, отче, тут, в Руській землі нема ні раті, нічого». Як і безліч інших літописних згадок, ця ясно вказує, що Суздаль не був Руссю. У 1152 р. Юрій знову спробував вирушити на Київ. Однак, лише почувши про наближення війська Ізяслава, половці залишили Юрія Довгорукого.

3. Розгром Андрія Боголюбського.

У Юрія Довгорукого був син Андрій. Російський історик Ключевський назвав його «першим великоросом на історичній арені». Як син доньки половецького хана, він мав характерну зовнішність азіата-степовика.
У 1169 р. військо, спрямоване Андрієм Боголюбським, після трьох днів запеклих боїв на мурах обійшло захисників міста з тилу через гору Юрковицю, завдяки зраді торків і берендеїв, захопили Київ. Літопис, назваючи суздальців поганами, тобто язичниками, пише: «І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в’язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множину, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали… І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота невтішима, і сльози безперестанні». Андрій Боголюбский почав виганяти князів київської династії і організував похід на Романа Мстиславича, майбутнього засновника Галицько–Волинського князівства. Однак у лютому 1170 р. військо Романа розбило суздальців. У полон було захоплено стільки суздальців, що їх продавали по 2 ногати (1 ногата дорівнювала 1/20 гривні).
Мстислав Хоробрий – найбільш відомий і улюблений князь в тогочасній Україні – наказав поголити послові суздальського князя голову й бороду. Андрій розлютився й зібрав у похід на Київ 50–тисячне військо у складі суздальців, рязанців (тобто мордви-ерзянців) та ін. Це найбільше військ, про яке згадується у вітчизняних літописах. Суздальці обложило князя Мстислава Хороброго у Вишгороді. Розгром суздальців під Вишгородом стався на початку зими 1173 р., після 9 тижнів боїв. Незабаром після вишгородського розгрому Андрій Боголюбській був убитий змовниками, які повстали проти його тиранії. Церква визнала Мстислава Хороброго святим. Добив суздальців ще один український князь з київської династії. У 1216 р. в битві на р. Липиці Мстислав Удатний разом із військом, приведеним із Київщини, та новгородцями наголову розгромив суздальців. Суздальський князь Юрій Всеволодович та його брат Ярослав, майбутній батько Олександра Невського, тікали від в одному спідньому одязі, у паніці загнавши семеро коней та залишивши на полі бою майже все військо. Після битви на р. Липиці Володимиро–Суздальске князівство розпалося на численні уділи і вже було не здатне загрожувати інтересам Києва та втручатися в справи Русі. У ті часи мешканці Києва (у літописах – «Кыъва», і тільки так), Чернігова, Переяслава, Володимир-Волинського, Луцька звалися «русином», а мешканець Суздалі, Норівгорода, Смоленська – однозначно ні.

4-10. Литовсько-московських воєн було цілих сім (1368—1372, 1406—1408, 1487—1494, 1500—1503, 1507—1508, 1512—1522, 1534—1537), у всіх з них булдо безліч походів, пустошень московітами українських земель. З кінця 15 століття Московія прагнула називатися грецькою назвою «Росія», аби легітимізувати свої претензії на українські землі. У 1482 р. московський князь Іван III підбурив кримських татар розграбувати Київ. У 1497 р. під час чергового татарського набігу, здійсненого за намовою Москви, татари поблизу м. Мозиря у Білорусі вбили київського православного митрополита Макарія. 8 вересня 1514 р. поблизу м. Орші (нині на території Білорусі) 80–тисячне московське військо натрапило на 35–тисячне військо Великого князівства Литовського й Руського й було розгромлене вщент. Ключову роль у перемозі зіграв головнокомандуючий литовських військ, український князь з династії Рюриковичів Костянтин Острозький.

11. Українські козаки неодноразово допомогали полякам громити московитів під час Лівонської війни 1558-83 рр., зокрема під Псковом, Великими Луками тощо. Тоді вся Європа була нажахана нечуваним садизмом московського царя Івана Грозного у себе вдома та в завойованій московітами Прибалтиці. Проте, цар-садист війну програв, його опричники виявилися страшними лише для беззбройних і боягузами проти справжнього війська, а кримський хан 1571 р. вщент спалив Москву.

12. Основну частину війська Лжедмитра І 1604 р. становили українці, яких запросили донські козаки, коли під Новгород–Сіверським 15–тисячне військо Лжедмитра І розбило 50–тисячне військо московитів.

 

13. Навесні 1608 р. у битві під м. Болоховом (нині в Орловській обл. Росії) військо Лжедмитра ІІ, у якому було й 3 тисячі запорожців, завдало жорстокої поразки московитам. Український князь Роман Ружинський фактично керував самозванцем. У червні 1610 р. в битві під Клушиним майже 7–тисячне польсько–українське військо розгромило 35–тисячне військо московитів та загони шведів і європейських найманців, які діяли в союзі з Москвою. Московський обоз, скарбниця, артилерія та прапори й клейноди, включаючи шаблю й булаву царя Шуйського, потрапили до поляків.

14. У 1618 р. 20–тисячне українське військо здійснило марш Московією на підтримку польського короля, захопивши загалом понад два десятка укріплених міст. У районі Серпухова запорожці розбили московитського князя Дмитра Пожарського, а далі розтрощили московітів біля переправи через Оку та Донського монастиря. 1 грудня 1618 р. в с. Деуліні під Москвою було підписано перемир’я. За ним Річ Посполита повернула собі землі Смоленщини, Чернігівщини та Новгород–Сіверщини, відібрані за століття до того Москвою у Великого князівства Литовського й Руського.

15. Завдяки діям армії запорожців у Смоленській війні (1632–1634 рр.). на чолі з гетьманом Тимофієм Орендаренком та їхньому несподіваному форсуванню Дніпра московити опинилися в пастці і капітулювали. На знак ганьби московська армія пройшла під шибеницею, віддала гармати і прапори, а московського командувача за наказом царя стратили в Москві.

16. Після визвольної війни 1648-57 рр. головною проблемою України стала зрадливість Москви. Навесні 1659 р. московська армія чисельністю до 150 тисяч вояків, розпочала окупацію Лівобережної України. У м. Конотопі (нині Сумщина) зачинилися козаки Ніжинського й Чернігівського полків, загальною чисельністю 4 тисячі. Героїчна оборона під проводом Григорія Гуляницького скувала основні сили ворога. 28–29 червня 1659 р. на р. Соснівці поблизу Конотопа козаки зайшли у тил московських військ і загатили річку, після чого обманним відступом заманили і вщент розгромили агресора.

http://ukrmir.info/wp-content/uploads/2016/07/6b3e0fb39e8e118e8f330000bf4b8ab8c4d-12.jpg

17. Війни Петра Дорошенка. Невдовіз Польща і Московія уклали Андрусівське перемир’я 1667 р., за яким Україну було розділено по Дніпру. Це була віроломна зрада з боку Москви. Московія розпоряджалася українськими землями так, нібито вони належали їй, а не увійшли в союз із Москвою з доброї волі. На Лівобережжі спалахнуло Антимосковське повстання 1667–68 рр., почавшись у Переяславі, де за півтора десятиліття до того відбулася Переяславська рада. Місцеві козаки й міщани знищили московський гарнізон разом із воєводою. Рушивши до м. Золотоноші (нині на Черкащині), війська Петра Дорошенка розбили московський корпус князя Щербатова та захопили його в полон, а далі звільнили від іноземних залог більшість міст і містечок Лівобережжя. Проте, занепокоєні зміцненням гетьманської влади в Україні, сусідні держави взялися підривати її.

18. У 1706 р. українському гетьманові Іванові Мазепі стало відомо, що цар зі своїми вельможами вирішили скасувати козацтво й віддати Україну під владу свого намісника.
Планам гетьмана вибороти волю Україні перешкодила відсутність більшої частини козацьких військ в Україні, які воювали далеко на півночі. Московським військам після невдалого штурму вдалося зрадою захопити й ущент зруйнувати гетьманську столицю Батурин. Як пише «Історія Русів», «Вибили міщан усіх, не милуючи ні статі, ні віку, ні немовлят… Звичайна кара була живцем четвертувати, колесувати й на кіл садити, а далі вигадані нові види страт, які саму уяву лякали». Було спалене все місто разом із церквами. Ріка Сейм почервоніла від крові замучених городян, по ріці пливли плоти із хрестами, на яких розгойдувалися мертві тіла страчених. Такі ж звірства відбувалися й у багатьох інших українських містах – Ромнах, Лебедині та ін. Під впливом різанини на бік шведів перейшла Запорізька Січ – усе Військо Запорізьке на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. У квітні 1709 року, під час карального походу московських військ на Запорізьку Січ, московити вирізали все населення містечка Переволочної. Майже тиждень Січ обороняли тисяча вже літніх козаків на чолі з наказним отаманом Якимом Богушем. Частині козаків вдалося урятуватися в плавнях але понад двісті поранених запорожців було захоплено й піддано лютим тортурам: з них живцем здирали шкуру, четвертували, саджали на палі. Їхні тіла пустили плотами униз Дніпром для остраху інших козаків. Петро I видав указ, за яким необхідно було хапати й страчувати кожного запорожця. Як пише автор «Історії русів», тих українців, які допомагали московітам, ті зневажливо «нагороджували» чаркою горілки й словами «Спасибі, хохльонок!».

19. Зрада Росією гайдамаків.

У лютому 1768 р. спалахнуло найбільше гайдамацьке повстання – Коліївщина. Гайдамаки оголосили намір відновити Гетьманщину. Росія, яка позірно розповідала про права православних, вирішила підступно розправитися з українцями. У липні 1768 р. російські війська під час переговорів по–зрадницькому схопили керівників повстанців, а потім накинулися на сонний табір повстанців і видали їх Польщі. Іван Гонта та інші повстанці мужньо, з гідністю витримували неймовірні тортури. Також російська цариця зруйнувала Січ, підступно напавши після спільної участі у війні з Туреччиною.

20. Війна проти України 1917-23 рр.

Російський більшовистський уряд у грудні 1917 р. вислав Україні ультиматум і почав війну. Україна змушена була боротися одночасно на кілька фронтів, без зброї та боєзапасів, не маючи тилу та жодної підтримки ззовні. Попри це сотні тисяч мешканців України самовіддано й героїчно встали на боротьбу за незалежну Україну. Практично в кожному селі України діяв один або одразу кілька повстанських загонів.

21. Боротьба Української Повстанської армії

17 вересня 1939 р. Радянський Союз на запрошення Адольфа Гітлера вдерся до Західної України. Почалися масові вбивства, репресії, депортації, які торкнулися мільйонів осіб.
Український народ обвиявив свою силу духу та волю до свободи. УПА понад десятиліття протистояла одній з наймогутніших країн світу. Це відбувалося в той час, коли боролася лише частина українців, а інші народи СРСР і Європи, починаючи від східних німців і закінчуючи чехами й угорцями, аж до початку «відлиги» в СРСР не наважувалися на опір тоталітаризму. Повстанський рух на Західній Україні врятував ці землі від Голодоморів.
Радянський режим виявився не кращим за нацистський, зате значно хитрішим. За часів СРСР баєчками про «дружбу народів» прикривали геноцид і терор. Попри колосальний внесок українців у розгром фашизму (7 мільйонів українців були на фронті, половина з них загинули), радянська влада вирішила виселити всіх українців з України. Як зізнався у виступі на ХХ з‘їзді КПРС генеральний секретар М. Хрущов: «Українці уникли цієї долі тому, що їх занадто багато й нікуди було вислати. А то він (Сталін) і їх би виселив».

 

Двадцять друга війна. Олександр Палій, історик, автор книги «Історія України» (2015 р.)

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • Radiola змінив назву на nekromont76, йди ....
  • Radiola закрив тема
  • Radiola відкрив тема
  • Radiola закріпив тема

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже зареєстровані на нашому сайті? Увійдіть.

Увійти
×
×
  • Створити...