Экономика требует срочных реформ

[kutsenko1952]

Як вигляда економічне диво для України?На сайте "Ділова Україна" приведен интересный текст, анализ научной работы ученых-экономистов, которые благодаря острому уму и желанию помочь Украине выйте из кризиса, предложили механизм, по которому уже скоро мы и сами ощутим экономическое чудо, которое было в Японии.
А кому интересен весь такст работы от группы ученых Академии Экономических Наук Украины, прошу перейти по ссылке http:korrespondent.neturl.hnd?url=http://tradebs.com/kontseptualnyie-osnovyi-ekonomicheskoj-programmyi-po-vyihodu-ukrainyi-iz-krizisa .
Авторы :
Белопольский Николай Григорьевич заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор экономических наук, профессор, вице-президент Академии экономических наук Украины.
Волошин Вячеслав Степанович заслуженный деятель науки и техники Украины, доктор технических наук, профессор, академик Академии экономических наук Украины.
Кленин Олег Владимирович ФПУ кандидат экономических наук, доцент, вице-президент Академии экономических наук Украины.


Як вигляда економічне диво для України?

Україна сьогодні стала не лише на шлях війни, а й на шлях миру та демократії. Незважаючи на вонні дії, посягання на нашу свободу, ми все-таки підтримумо вектор розвитку та економічного зростання. Звичайно, поки що це виходить доволі сутужно, однак ми не втрачамо надії. 

Реформи, реформи і ще раз реформи Майже два роки ми боремося проти корупції, проти олігархії, проти недбалості влади, а ще за свободу, за країну, за краще майбутн.

Зараз очевидно, що як і будь-якій країні нашій державі потрібне диво. А саме економічне.

Група вчених Академії Економічних Наук України Микола Білопольський, Вячеслав Волошин, Олег Кленін у праці Концептуальні засади економічної програми щодо виходу України з кризи говорять про те, що надстроковим завданням для держави проведення економічних реформ, які на 80-90% розвяжуть наявні проблеми країни. І результати цих реформ ми можемо відчути вже за 2-3 роки.

Але як ефективно проводити економічні реформи та з чого почати?

Не секрет, що розвиток держави базуться саме на економічному потенціалі, який у свою чергу на науково-технічній базі. Україна для цього найкращий майданчик. З нашими природними та людськими ресурсами, вже найближчим часом країна може стати однію із провідних у світі. Та вся суть наших бід у тому, що ми не використовумо власні можливості.

У кожній політичній промові чумо про необхідність розвитку малого та середнього бізнесу, подолання корупції та зниження рівня інфляції. Однак практичних кроків так і нема.

Анатолій Кінах у статті Фактор часу вирішальний (Дзеркало тижня) так визнача економічний розвиток країни на перспективу: Ми повинні зробити акцент на розвиток промислової сфери, малого та середнього бізнесу, які стрижнем економіки, які формують робочі місця і генерують податки до бюджету. Потребу вдосконалення фінансова, податкова, експертна політика. Це надзвичайно важливо в умовах економічної кризи та змін для українських підпримств, передбачених вступом в дію зони вільної торгівлі між Україною та С наступного року. вропа не повинна бути розчарована відсутністю результатів у боротьбі українців з корупцію, тіньовими схемами, нечесними судами, бюрократизованим підпримницьким середовищем, які блокують надходження інвестицій, не дають розвиватися вітчизняному бізнесу.

Автори наукової праці звертаються до досвіду президента Рузвельта, який під час кризи 1930-х років зміг всього лише за три роки вивести країну з економічного дна. Новий курс, який він тоді проголосив, базувався на простих і бажаних для населення речах: зниження цін на товари й послуги та підвищення зарплати й пенсії. Все це за рахунок власних резервів, без позичок та благань. І тоді американці відчули, що краще жити і працювати чесно.

І до цих пір, у розмовах вже з американськими родичами, я бачу нерозуміння у їхніх очах. Як маючи такі природні багатства та людський потенціал, будучи найбільшою країною в вропі, українці не знають, що таке жити добре. Поста абсолютно закономірне запитання, кому невигідно створювати економічно вигідні умови для населення? Адже економісти як один сходяться у думці,що населення із високою платоспроможністю приносить у державну казну більше доходу. І не треба буде лізти у боргові ями МВФ чи навколішках просити чергового кредиту.

Вчені-економісти Білопольський, Волошин і Кленін акцентують увагу на розвитку промисловості в Україні та підтримці товаровиробників. Адже власний товар не може бути вигнаним із вітчизняного ринку. За їхніми словами, країна, що імпорту 14% приречена на економічну деградацію. Сьогодні ж наша держава допуска імпорт у межах 70-90%.

Основна причина поляга в тому, що за 24 роки існування України підпримства, в основному, закривалися, і створювалася лише незначна кількість нових. А якщо нема підпримств-товаровиробників, то хто буде випускати продукцію, - пишуть автори.

Порівнюючи цифри із вропейськими країнами, де в середньому малих та середніх підпримств 7-8 мільйонів, в Україні всього 845 тисяч. Тільки за січень-лютий 2015 р. у м. Киві закрилося понад 4 тис. підпримств, а до кінця року в країні буде закрито 80 тис. середніх і понад 200 тис. малих підпримств.

Керманичі наші повинні звертати увагу на ті сфери, де держава ма переваги. І зараз кожному на думку прийде закарбована зі шкільної парти фраза Україна аграрна держава. Дійсно, у цей сектор можна інвестувати і розвивати. Однак, сільське господарство працевлашту приблизно 17 мільйонів людей, а решта? Особливо сьогодні, коли війна на Донбасі дала Україні фізично підготовлених та озброних людей.

Тому автори праці вважають доцільнішим відродити промисловість. Як? Про це далі.

По-перше, перебудувати роботу банків. Вони мають працювати на державу. Дуже просту схему окреслив академік НАН України В.М. Гец: третина банків державні, третина національні приватні, третина з іноземним капіталом. Якщо мудро провести роботу, то банківську систему можна привести до ладу і державними регуляторами. Хочеш працювати, підеш на будь-які умови. Також всіх українців хвилю доля офшорних рахунків наших олігархів. Повернути їх у країну означатиме підживити кровоносну систему держави дати можливість працювати на розвиток економіки.

По-друге, стимулювати розвиток товаровиробників. У державі ма запрацювати механізм гроші-товар-гроші. Але товар вітчизняний, кількість якого дорівню грошовій масі країні. Адже хоч би скільки новенького взуття не виготовили на фабриці у Дніпропетровську, з пустим гаманцем я його не придбаю.

Якби це звучало, але волю горілчаним та тютюновим виробам,а також різним брюликам. Проте в межах державної монополії. Наприклад, у колишньому СРСР до 30% бюджету формувалося за рахунок цих товарів.

Державі потрібно переглянути кількість торгівельних центрів на квадратний метр. Часами задаю питання, як власники цих мереж справляються з орендною платою. Краще б ці гроші пішли на розвиток виробництва.

Так само у виробництво потрібно було б вкладати і іноземні кредити. Підійти до справи по-господарськи: взяв гроші, вклав, отримав відсоток, виплатив частину запозичень, вклав ще раз. Саме таким чином свого часу відроджували Західну Німеччину.

А ще наші розумні олігархи повинні памятати, що корисні копалини, а саме прибуток з їхнього виробництва належить кожному українцеві. Тому не високими податками потрібно поповнювати державну скарбницю, а доходом від корисних копалин.

Науковці створили цілий алгоритм, як вивести Україну з економічної кризи, й таким чином підняти її потенціал та світовий рейтинг. Можливо вже час прислухатися до дійсно виважених, досліджених, апробованих порад фахівців?

А ще українському народу слід підтримати правильні й розумні висловлювання Юлії Мостової у статті Корсет для мрії (Дзеркало тижня): МИ повинні змусити владу працювати, а не імітувати: боротися за країну, а не власні рейтинги та прибутки. Мовчати тому що війна зрада. Ми не можемо дозволити, щоб на місці нашої країни зявився надпис: Загинула через недбалість і жадібність.

 

 

 

[Марк]

Реформы просто необходимы, но проводить их нужно толково, а не абы было. Как например с законопроектом про фонд енергоефективности. https://www.ukrinform.ua/rubric-economics/2225780-zakonoproekt-pro-fond-energoefektivnosti-potrebue-doopracuvanna-ekspert.html

[Гість Starik50]

Без реформирования законодательства и судебной системы - ни одна реформа,будь то в экономике или здравоохранении - работать не будет.

Поэтому пора переставать пользоваться старой поговоркой,что мол рыба гниет с головы,но чистят ее с хвоста. А брать и остекать гниющую голову. Иначе при любой инновации чистить будут по-старинке - с хвоста.