Украина. Украденная история

[Рыжая]

Україна. Повернення своєї історії – документальний фільм-дослідження. Наша історія – лише набір вигаданих фактів та чужих героїв. Протягом століть існували таємні групи людей, які створювали для українців паралельну реальність. 400 років ними керував один центр. Архів репресивних органів ЦК Компартії України розсекретили всього торік. За справою одного етнографа почали відкриватися масштабні фальсифікації історії. Чому вбивали тих, хто збирав по селах народні обряди? Ким насправді була дружина Ярослава Мудрого, яку росіяни назвали своєю святою, та де вона похована? Звідки насправді був родом Ілля Муромець? Ми зібрали команду науковців, які вперше за 1000 років розкриють історичну аферу. Дивіться документальний проект Україна. Повернення своєї історії онлайн.

Часть1

 

Часть 2

Україна. Повернення своєї історії – це розслідування почалося з однієї папки в архіві. Наше минуле спотворено, а найдорожчі святині викрадені. За допомогою фактів та сучасної науки ми намагаємося розкрити найбільшу історичну аферу. Як і коли Московія привласнила собі назву Русь. Вперше за 300 років українці побачать, як насправді виглядав Іван Мазепа. Ми відтворимо справжній портрет гетьмана, всі зображення якого наказав знищити Петро I. Також ви дізнаєтеся подробиці давньої батуринської трагедії. Король Данило Галицький - єдиний з усіх руських правителів, хто не скорився татаро-монголам, і саме за це отримав від Папи Римського корону. Але куди ж поділася корона? Дивіться документальний проект Україна. Повернення своєї історії онлайн.

 

 

Часть 3

Україна. Повернення своєї історії – це масштабне історичне дослідження, яке викриває тисячолітню брехню. З останньої частини фільму ви дізнаєтеся, як виглядала дружина Ярослава Мудрого, найгарніша та найвпливовіша жінка Європи. Експерти відтворять її обличчя за кістками. Також вперше ви зможете побачити справжнє обличчя Івана Мазепи, якому на пізніших портретах домалювали щоки та підборіддя. Дивіться документальний проект Україна. Повернення своєї історії онлайн.

[Рыжая]

Радиола, закрепите тему, плиз.

[Чурканама]

Радиола, закрепите тему, плиз.

Катерина, а если бы не Богдан Хмельницкий и Переяславская Рада, сколько было бы историй у Украины??

[Рыжая]

Катерина, а если бы не Богдан Хмельницкий и Переяславская Рада, сколько было бы историй у Украины??

  

Не знаю, сколько. Но знаю точно,что это была бы совсем другая история.

[Чурканама]

Не знаю, сколько. Но знаю точно,что это была бы совсем другая история.

 

Не знаю, сколько. Но знаю точно,что это была бы совсем другая история.

А мыслей не приходило, что Речь Посполита могла вас полностью "евроинтегрировать"???

[Рыжая]

А мыслей не приходило, что Речь Посполита могла вас полностью "евроинтегрировать"???

 

Ну, еще был вариант чуть позже,  со Швецией.

 

Или стать османами)))))

 

А ситуация до боли   напоминает наши дни. Был Будапештский меморандум, где РФ была одним из гарантов безопасности Украины. И вот этот гарант сам нападает.... Как и во времена Хмельницкого... Увы.... наступаем на те же грабли.Надеюсь,что в последний раз.

[Чурканама]

Ну, еще был вариант чуть позже,  со Швецией.

 

Или стать османами)))))

 

А ситуация до боли   напоминает наши дни. Был Будапештский меморандум, где РФ была одним из гарантов безопасности Украины. И вот этот гарант сам нападает.... Как и во времена Хмельницкого... Увы.... наступаем на те же грабли.Надеюсь,что в последний раз.

Катерин, у вас есть все шансы стать османами, то бишь мусульманами, если учесть западную тенденцию.....

[Рыжая]

 

Катерин, у вас есть все шансы стать османами, то бишь мусульманами, если учесть западную тенденцию.....

 

Ну,к нам они не очень едут))))) 

 

А какая вера в Китае? Буддизм, кажись  ;)

[Чурканама]

Ну,к нам они не очень едут))))) 

 

А какая вера в Китае? Буддизм, кажись  ;)

Китай сам не полезет, они не дураки, плюс их буддисткая философия, они будут терпеливо ждать, и вполне возможно дождутся своего. Но мусульмане ждать не будут. Европу взорвет матка арабской женщины (Ясир Арафат)....

Ну,к нам они не очень едут))))) 

 

А какая вера в Китае? Буддизм, кажись

Там их несколько- конфуцианство, дао и буддизм... Тибет они потому и пытаются плющить,

[Рыжая]

Аналітики та історики дедалі активніше обговорюють необхідність повернення Україні історичної спадщини Київської Русі. Минулого року на сайті електронних петицій до президента навіть була зареєстрована пропозиція повернути Україні назву Київська Русь.

http://vgolos.com.ua/media/gallery/full/1/5/1517228.jpg

Такий громадсько-політичний дискурс має вагомі підстави. Свого часу їх сформулював історик Ярослав Дашкевич, на думку якого привласнення Московією історії Русі нанесло страшний удар по українському етносу: «Створюючи свою ук­ра­їнську державу, українці повинні переглянути й уточнити свою історію, базую­чись на правді, достовірних фактах і історичних подіях. Пере­бу­ва­ючи упродовж століть під владою завойовників, українці фактично були позбавлені можливості впливу на формування національної свідомості і розвиток своєї історії, в результаті чого історія України написана переважно на догоду цим завойовникам. Особливо не виясненим є питання про претензії і домагання Московїї, а в подальшому Росії, на історичну спадщину Київської Русі».

Наскільки важливо нам повернути свою історичну спадщину? Які це матиме наслідки для України і чим може обернутися для нашого споконвічного ворога – Росії?  Про це кореспондент «Вголосу» поспілкувався з доктором історичних наук, старшим науковим співробітником відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України Леонтієм Войтовичем, політекспертом Олексієм Арестовичем та політологом Євгеном Магдою.

Наскільки обґрунтованими є твердження про те, що історичний спадок Київської Русі належить винятково Україні?

Леонтій Войтович:  У Грушевського є чітка відповідь: український народ сформувався ще у IV столітті і для нього Київська Русь – це була однозначно Українська держава. Бо якщо дивитись на територію сучасної Росії, то вона була заселена фінськими народностями. Коли вона була завойована, то ці народи асимілювалися нещадно, основним товаром, який звідти відправляли, були раби. А тому всі повстання, які інтерпретуються Москвою як антифеодальні – це були повстання фінських народностей проти завойовників з Чернігова та Києва. Київська Русь проіснувала до 1240 року, коли монголо-татари завоювали цю імперію, а Русь дійсно була імперією, на яку ніхто не нападав, а половців приводили самі руські князі через власні міжусобиці. Руська імперія була схожа на Священну Римську імперію. Це був конгломерат із 11 земель, головний князь був у Києві, за це крісло боролися династії Рюриковичів, Ольговичів та Мономаховичі, сильніші керували всім.

Російська ж нація утворилась з асиміляції фінів, з асиміляції балтів утворилась Білорусь. На жаль, в Україні сьогодні це усвідомлюють не всі. Наприклад, такі історики як Петро Толочко і далі вважають, що Русь – це «колиска трьох братніх народів». Власне така версія була придумана в СРСР. Сучасна російська історіографія нині повернулась до того, що проповідували за царя: спершу усі були руські, а потім під впливом Австрії та Польщі  з’явились українці та білоруси.  Однак насправді очевидним є те, що Київська Русь – це передусім історія України. Звісно, і росіяни, і білоруси на цю історію мають часткове право, бо їхні території входили до складу Київської Русі.

Олексій Арестович: Тому Україні давно настав час офіційно заявити, що саме вона є спадкоємицею Київської Русі. Якщо ми перехопимо монополію на спадщину Київської Русі, то і для нас, і для росіян змінюється все, в тому числі і ставлення до України і до РФ розвинених західних держав. Адже останні  дуже добре знають, що Київська Русь була величезною європейською державою.

Як так сталося, що Росія привласнила собі нашу історію?

Леонтій Войтович: В часи Петра І була реалізована програма, внаслідок якої виникла назва Росія замість Московія. Тоді російські історики та офіційна доктрина стверджували, що вони є правонаступниками Русі. Їхня схема була така: центр з Києва переїхав у Володимир-на-Клязьзмі, з Володимира - у Москву, а з Москви - у Петербург. Все це вони тоді мотивували  здобуттям Києва у 1169 році військами Дніпровських князів, присланих Андрієм Боголюбським. Зроблено це було для політичного нагнітання: мовляв росіяни взяли Київ, але після того нічого не змінилось і Київ був столицею Київської Русі до 1240 року.

Сьогодні розмови, що Росія є спадкоємицею Київської Русі – це дилетантські просторікування і обумовлені вони тим, що Путін претендує на відновлення впливу у Східній Європі. Фактологічно «рускій мір» з Київською Русю ніяк не пов’язаний, просто московські  ідеологи, шукаючи підтримки в Україні, кажуть: «ми всі з Київської Русі, давайте зробимо столицю в Києві, ми на це згодні». А це означає, що Росія просто хоче окупувати Україну, задурюючи такими сентенціями передусім східно-українську інтелігенцію. Насправді ж Росія формувалась під впливом монголів, бо більше 30 % російського дворянства - ординського походження і вони цього навіть не заперечували.  

Чому в Україні про це так мало говорять навіть на 25-му році незалежності?

Леонтій Войтович: Тут  проблема полягає у тому, що в державі і досі немає історичної доктрини. Чиновники і далі говорять, що українська держава утворилась не у IV столітті, а 25 років тому. І цю маячню у нас говорили усі президенти, які історії не знали. Та й нинішній президент по інерції йде за ними. У Києві сидять такі історики, як Толочко, котрий «відкрив» горщики для Ющенка, розказував йому про Трипільську культуру і завдяки цьому став  істориком «номер один». Епоха Русі у нас висвітлюється так: один історик напише правильну книгу, на нього налетять, і він одразу робить «хід назад», бо хоче бути у тренді. Може, і львівські історики винні у такій ситуації, бо нині більше цікавляться Галицько-Волинською державою, а історією України займаються тільки київські історики, які і далі пишуть її на догоду Москві.

І як нам вийти з цієї ситуації?

Євген Магда: Насамперед мусимо зайнятися популяризацією нашої історії. Не конче відразу видавати «Історію України» у 20-ти томах, але основні її героїчні віхи варто подавати у сучасній обгортці - у вигляді коміксів, комп’ютерних ігор, науково-популярної літератури. Нам не потрібно боятися різних поглядів на українську історію, нам просто треба вміти подати найкраще з історії так, щоб воно було цікавим для найширших верств, зробити історію предметом інтересів мільйонів людей. Крім того, потрібно інтенсивно відновлювати історичні пам’ятки княжої доби, Тут мають бути комплексні дії не лише істориків, а й суспільства та міждержавних структур. Ну а починати все потрібно, звісно, зі шкільної освіти.

Леонтій Войтович: Вихід дуже простий, але він під силу лише патріотичній державній владі. Однак, якщо ми будемо далі ліквідовувати науку, закривати інститути та врізати зарплати науковцям, то і далі відчуватимемо себе другосортними.  Держава повинна займатись формуванням власної доктрини, історію Русі конче необхідно перекладати іноземними мовами. А то в Німеччині я якось прочитав, що Україна, мовляв, це країна, створена… австрійською розвідкою. І такі книги активно видаються та поширюються Кремлем. Тому навіть деякі зарубіжні історики вважають, що українці – це недорозвинена група російського народу, як, наприклад, сицилійці в Італії. Мені за кордоном говорили, що Україна зробила дурницю, що відділилась від Росії, бо без них ми просто недорозвинений народ. Причому не будь-хто, а професори це казали!

Олексій Арестович: Зробити це просто, але для цього потрібна велика кількість зовнішніх та внутрішніх зусиль: по перше, це освіта та популяризація - наприклад створення комп’ютерних ігор, фільмів. На державному рівні зовні потрібно проводити і рік Київської Русі, безліч виставок тощо. Потрібно виділяти серйозні кошти на історичні дослідження. Війна з Росією вирішується тільки питанням поверненням спадщини Київської Русі. Тобто потрібна державна програма на 10-15 років, і вона беззаперечно має виконуватись як державний пріоритет. Дуже важливий момент - патріотичне спрямування освіти, але при цьому потрібно розуміти, що одними вишиванками тут нічого не вирішиш - треба насамперед переписувати, виходячи з історичної справедливості, підручники історії. В оновлених підручниках має бути чітко прописано, що ми - справжні спадкоємці Київської Русі, а Росія - не більше ніж сателіт Золотої Орди. Ми повинні розуміти, що війна спершу виграється в головах людей, а вже потім - в економіці і на полі бою.

Які тут головні перешкоди?

Леонтій Войтович:  Сьогодні дуже важко довести, що Україна - це і є Русь. Бо багато ще потрібно досліджувати, по закордонних бібліотеках є велика кількість наших рукописів, туди потрібно їздити. У нас є для цього люди, але у них немає фінансування.

Євген Магда: В Росії зараз перебувають різноманітні архіви не лише Радянського Союзу, але й царської Росії та ті, які були вивезені з українських земель після того, як вони потрапили до складу Російської імперії. Тому можна говорити, що Росія значною мірою вкрала українську історію і це на сьогоднішній момент реальність - нам буде дуже складно відновити багато історичних сюжетів через обмежений доступ до цих архівних документів.

Складно, але не неможливо.

Якщо нам це вдасться, то які будуть наслідки для Росії?

Олексій Арестович: Якщо у Росії забрати історію Київської Русі, то вона повернеться туди, де і була - у неї не буде імперського титулу. Відтак розпочнеться дезінтеграція не лише у самій Росії, а й і у країнах, які мають з нею справу, тому що Україна стане потужною державою з тисячолітньою історією.

І робити це потрібно негайно. От Росія вже поспішає поставити пам'ятник Володимиру Великому - нашому Володимиру, який хрестив Русь на Поклонній горі, випускає монети із зображенням Києва... Тому, поки не розберемося з цим питанням, нічого кардинально не зміниться. Росія і далі буде претендувати на територію України, виходячи з концепції спадщини Київської Русі. Якщо ж ми у неї заберемо цю монополію на історичну спадщину, то для Москви це стане катастрофою.

Марія Бойко, «Вголос»

[Рыжая]

Модератор удалила. Но был вопрос, а правильно ли поступил Хмельницкий.

Да, на тот момент это было, пожалуй, единственно правильное решение.

Но в 1656 году Россия подписала в Вильно договор с Речью Посполитой без участия украинских представителей, тем самым аннулировав договор с Украиной (кстати, а ведь договора так и нет... все ссылаются только на черновики и устные договоренности).

И проживи Хмельницкий подольше,то неизвестно,что было бы дальше.

Но увы.... история не имеет сослагательного наклонения.

[Рыжая]

Віталій Гайдукевич

4 ч · 

 

1 вересня. Нотатки на полях зошита з історії...

Польща зараз стала в позу пані, котра вся в білому, а довкола усі бабаї. Але панам полякам варто нагадати - вони брали участь у вбиванні Чехословаччини. Разом із Німеччиною і Угорщиною. Давайте ще раз це зафіксуємо - Польща є країною агресором і 1 жовтня 1938, погрожуючи застосувати військову силу, Варшава виставила ультиматум з вимогою передати до складу Польщі Тешинську область. Увечері в Тешинську область увійшли польські війська. Чи згадали поляки 1 вересня 39-го про те, що самі хотіли погріти руки на лихоманці анексій? Навряд.

1 вересня 39-го Німеччина та Словацька республіка перейшли кордон Польщі - вторгнення. 17 вересня Польщу атакував СРСР.

В цьому моменті полякам варто було б нагадати про Варшавський мир 1920 року і Ризькі угоди 1921 року.
В 1920 році Українська Народна Республіка та Польща підписали угоду котрою - Варшава визнає незалежність УНР, країни домовляютсья про військову допомогу і спільні дії проти Росії. Наскільки ця угода була вигідна Україні? Це окрема мова - за тих історичних обставин вона була і це важливіше, але...
1921 року (через рік після намірів спільних дій проти Москви) підписано Ризьку угоду, котрою Польща та РРФСР (Росія) укладають мир і ділять між собою землі України та Білорусі. Бажання отримати більше земель застило очі і Варшава зрадила союзників - УНР.
Але що таке домовлятися із Росією? Поляки перевірять на собі 17 вересня 1939-го. Польщу порвуть так само, як раніше вона з Росією порвала Україну - карма.

Початок другої світової... "Дєди ваєвалі" почалося саме вторгненням в Польщу. В ту, що зрадила Україну - так, але де юре в незалежну державу із визнаними кордонами на той момент. Россія і Третій Рейх - партнери в роз"вязуванні війни. "Дєди" гібридно вторглися у Фінляндію і плюндрували Литву, Латвію, Естонію, Румунію (до складу котрої на той момент входили Бесарабія і Буковина).

P.S. московитським тролям одразу - в буду! - те, що раніше українські землі розтащили по державах-сусідах, не значить , що ці землі припинили бути українськими. Тож аргумент "СРСР об"єднав Україну" - "ф топку". Це те саме, що аргумент вертухая: "я об"єднав усю родину - тепер ви сидите в одній камері..."

[Рыжая]

Цікавий факт. Після поразки Росії в «русько-японській війні», Москва розпочала масові переселення українських козаків на Далекий Схід в якості «кордону від жовтої загрози». За кілька років на Далекий Схід переїхало понад 1,5 млн. українців. І в 1918 році на підставі самовизначення народу було створено українське державне утворення «Зелений клин» (ще одна назва – «Закитайщина»), яке вимагало від Росії (увага!) – визнання цієї території частиною України !!! 

[Рыжая]

Не секрет, що українізація була лакмусовим папірцем, який допоміг владі виявити кандидатів у розстрільні списки. Окупанти цілеспрямовано знищували свідомих українців, нашу мову, історію, культуру. Зловісний Дніпрогес повністю стер пам’ять про Запорізьку Січ, поховав у баговинні могили січовиків, козацькі церкви. Ентузіасти, які виривали у будівників “світлого майбутнього” фрагменти нашої історії, описували те, що мало затонути, створили музей Дніпробуду. Це був музей смерті козацтва, царських скифів. Усіх працівників музею (крім двох сексотів) було знищено, експонати загублені.
Навіть у часи радянсько-німецької війни уряд дбав не про народ, який залишався під гітлерівцями, а про те, як найбільше знищити наших святинь, наших пам’яток.Стирателі пам’яті працювали…
Пізно увечері 24 вересня 1941 р., коли мирне населення вже спало, а гітлерівці ще були в ресторанах, на п’ятий день окупації Києва почалися вибухи замінованих радянськими диверсантами будинків на Хрещатику та сусідніх вулицях. У вибухах 24—27 вересня було знищено 16 будівель Хрещатику.
Серед зруйнованих того дня будинків був «будинок Гінзбурга» — «перший хмарочос України». Власником споруди був відомий будівельник-підрядник, купець першої гільдії Лев Гінзбург. Проект розробили одеські архітектори — А. Б. Мінкус та Ф. А. Троупянський.
Його будівництво розпочалося в 1910 р. на вулиці Інститутській, на місці будинків № 14, № 16 і № 18 (зараз там знаходиться готель «Україна»). За планом будинок мав h-подібну форму та різно-поверховість із сторін споруди (її зумовило розташування будинку на пагорбі) — всі 11 поверхів було видно лише з Миколаївської вулиці. У 1912 році будівництво «хмарочосу» закінчили, спорудження обійшлось в 1 500 000 рублів.http://uahistory.com/wp-content/uploads/2016/09/xmarochos.png
Житлові будинки такої висоти, як Хмарочос Гінзбурга, на початку ХХ ст. існували лиш у США, Німеччині, Аргентині та Канаді — 12-поверховий, 67,5-метровий, мав рідкісні на той час ковані ліфти американської фірми «Отіс». Увійшов в історію як «перший хмарочос України».
У рік побудови був найвищим хмарочосом Російської імперії. З 1913 року в «хмарочосі» проживав князь Олександр Оболенський, один із ад’ютантів генерал-губернатора Федора Трепова. Восени 1918 року відомий художник Олександр Мурашко на 12-тому поверсі «хмарочоса» відкрив «Художню студію Олександра Мурашка», в якій одночасно навчались майже 100 чоловік. На 1917 рік найдорожчі квартири хмарочосу (за рік проживання у ньому) коштували від 1300 до 1700 карбованців.
У радянські часи хмарочос був націоналізований. Його перетворили на житловий будинок — готельні номери перепланували на комунальні квартири. Також у будинку жив український прозаїк Вадим Охріменко — завзятий мисливець, кореспондент газети «Правда» та великий друг Максима Рильського.
Будинок був найвищим в Україні весь час свого існування, лише після вибуху 24 вересня 1941 року, першість у висоті посів 66-метровий Дім Проектів у Харкові. 24 вересня 1945 року жителі Хрещатика обійшли ці будівлі і поставили свічки в пам’ять жертв підриву.
Вибух не повністю знищив «перший хмарочос України» — остаточно його знесли 1950-х роках, під час «розчистки» Києва; фундамент хмарочоса почали розбирати лиш під час підготовки до будівництва готелю «Москва».

[Тиберий]

А запорожская сечь что имеет отношение к истории современной Украины ?

 

Почему тогда государство Готов не вспомнить. Оно тоже на территории Украины было. первое государство собственно. 

[Мастер_Вегард]

А запорожская сечь что имеет отношение к истории современной Украины ?

 

Почему тогда государство Готов не вспомнить. Оно тоже на территории Украины было. первое государство собственно.

 

А Путина объявили потомком Чингисхана, ну и что...

[Froony]

вот вот-никогда не верьте роиссии и бумаге \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\. на которой написаны договоры

[Рыжая]

Русский - диалект украинского.

 

Pavel Bashinskiy

 

Мне, как русскому по национальности долгое время было приятно верить в то, что украинский язык произошел от русского. Но вынужденно отключившись от российской пропаганды и начав изучать этот вопрос глубже - я понял, что все как раз наоборот.

Еще долгое время российский ватник и ура-патриот все-равно будет свято верить в то, что украинский язык - это даже не язык, а диалект. И при поддержке на уровне правительства этот украинофобский миф выглядит для них правдой. Убеждать их в обратном нету никакого смысла.

Как украинский язык может быть диалектом русского языка, если в украинском языке 650000 слов (литературный - 250 000 + 400 000 устаревших и диалектных слов)? А в русском языке всего во всех диалектах 115 000 слов (словарь Даля). Чей язык чьим диалектом является? Я могу любое российское слово со славянским корнем вывести, пользуясь украинским языком. Но не каждое украинское слово вы выведете, пользуясь русским языком.

Только задумайтесь. Украинское "од" задом наперед читается как "до" (обратное направление). В русском же как ты не пытайся, а из слова "от" ты слово "до" не получишь. В русском языке нету украинских слов "до рогу" (до перекрестка), зато есть производное от них - слово "дорога".

Нету в русском языке украинского слова "прати" (стирать), зато есть производное от него - "прачка".

Нету в русском языке украинского слова "пружній" (упругий), зато есть производное от него - "пружина".

Нету слова "тягнути" (тянуть), зато есть "тяготы".

Нету слова "гребти" (грести), зато есть производное от него "грабли".

Нету в русском языке слова "місити" (месить), зато есть у русских производное от него - слово "миска" (посудина для замешивания теста).

У нас "пеньок"-"опеньки". В обоих словах встречается корень "пеньок". У русских же єто будет "пенёк"-"опята" (во втором слове настолько искривили корень, что слово пенек уже не получается).

У нас сир-сироватка (от слов сыр мять - сыроватка - то что остается после отжимки сыра) (в обоих словах корень сир). В русском же языке настолько искривился корень, что слово "сыр" уже не получается - "сыворотка".

В украинском языке "ведмідь" - тот кто ведает где мед. В русском же языке "медведь" - мед, который ведает где он есть. Маразм, не правда ли?

И после этого нам рассказывают, что мы от них произошли. Может наоборот? И кое кто при этом плохо усвоил наши слова.

У нас діти-дитина (множественное число - единственное число).

В русском же языке "дети" (много ребенков) - "детина" (великан).

Абсурд, не правда ли?

По украински "бджола" (от слов "буде жалити"). По русски "пчела".

Украинская цепочка: людина-люди-людство. Русская цепочка: человек-люди-человечество. Украинская цепочка: будинок-будувати-буда. Русская цепочка: дом-строить-будка.

Сплошные исключения из правил. Украинское "суворий" (вспомните Суворова) - русское "суровый" - перекрутили.

Украинское "нагромадження" (от слова "громадити"). Русское "нагромождение" (слова "громождить" нету). Украинское "лихий" (плохой. а дословно - от слова "лишения" - в русском языке это слово имеет негативную окраску). Но русское "лихой" - это герой

Украинская цепочка: очі-окуляри. Русская цепочка глаза-очки (немецкое слово glass - стекло). Украинская цепочка: праска-прасувати. Подчиняется одному правилу. Русская цепочка: утюг-гладить. Не подчиняется одному правилу.

В сборнике Святослава 1073 года встречаем украинское "дав" вместо церковнославянского "дал".

Украинское "буджу" (от "будити" - корень буд - везде присутствует) - в Российском же "бужу" (корень "буд" вообще не получается). русское ж (из слова бужу), появилось только в 16 веке и было переделано из церковнославянского жд. (жд до сих пор встречается в слове "возбуждать" - но корень "буд" - от будить из этого слова аж никак не получится. То бишь церковнославянский язык - производный от староукраинского, а не наоборот).

Украинское бути-буду (и там и там "у"). Русское быть-буду (не подчиняется одному правилу).

У всех славян пишется "его", но только русские читают это слово как "ево".

От украинского мелко "посікти" произошло слово "песок" (по есть посеченный мелко), но слова "секти" в русском языке нету.

Отсюда ж и украинское слово "сокира" - от слова "сікти". А в русском ему соответствует тюркское "топор"

Украинское "вдома" (то есть в + домі) - имеет значение. Русское "дома" - не имеет значения.

В украинском "зобов’язувати" в корне присутствует слово "в’язати". В русском же язіке буковку "в" выкинули - "обязывать".

В русском вместо украинского слова "коло" употребляют "круг". Но присутствует производное от нашего кола - это слова "колода" (в разрезе колоды в форме заложено коло).

Российское "стена" происходит от украинского "з тину" - брали тын и обмазывали его глиной.

Украинское "дім" (дом) производное от слова "дым". Да и по звучанию оно ближе к исходному варианту, чем российское "дом".

Украинское слово "лан" (поле) присутствует в корне российского слова "поляна", но слова "лан" в русском языке нету.

Украинская цепочка "вітер-вітрило". Русская цепочка "ветер"-"парус". До Петра 1 в российских диалектах употреблялось украинское слово "ветрило" и "щегла" (вместо западноевропеского "мачта"). Сравните єто с украинским "щогла".

До Петра 1 употреблялось российское "тятя" - аналог украинского "тато" (папа). Папа ж в русский язык попало из французского при Екатерине 2-й.

Так же и славянские названия месяцев, мы, украинцы сохранили, а в России их заменили на французские соответствия.

Украинское слово "годити" (родить, угождать). От него происходит российское "год", но слова "годити" в русском нету. То есть год - это пора от урожая до урожая (годити - родити).

Зато есть производное от слова "годити" - это "выгода".

Из украинского "лагодити" выпало "го" - получилось русское "ладить". Таким образом Ладога - это перекрученное украинское "Злагода" (спокойствие, порядок) - то есть дословно - спокойное озеро.

Украинская цепочка "харчі-харчуватися-харчовий". Русская цепочка "харчи"-"питаться"-"пищевой".

В украинском языке буква "в" стабильна в таких словах "взяв", "дівати", "дів". В русском же языке такого постоянства не наблюдается - наблюдается то появляение буквы "в", то буквы "л" (чередование в-л): "взяЛ"-"деВать"-"деЛ".

Украинская цепочка "розповідь-оповідання-оповідка-повідати-відати-скуштувати-відвідати-заповідати." Русская цепочка "рассказ-повествование-рассказ-поведать-ведать-отведать-посещать-завещать." - не подчиняется одному правилу, такое впечатление что набрана из разных славянских языков-диалектов. Украинская цепочка "керувати"-"кермо"-"корма" (на корме было кермо - руль). Русская цепочка "руководить" (руками водить) - руль (английское слово) - корма.

Для украинцев "намагатися" (на + могти) то есть пересиливать себя, превосходить свои силы. В русском же языке ему соответствует слово "попытка" от слова "пытка" - яркий пример разного способа мышления, заложенного в языке. Соответственно украинский язык учит работать, а русский язык учит лениться.

Украинская цепочка "Рух"-"ворушити"-"руйнувати".

Русская цепочка "движение"-"ворошить"-"рушить". Русское "рушить" - уничтожать - производное от украинского "рушати"-"рух" - (двигать-движение). Подвинешь стену - она рухнет.

Украинское "крапати" "р" отпала - получилось русское “капать".

Украинское "лелека" (аист) от имени богов Леля и Лили и ихнего ребенка - Ляли. Отсюда и вера в то что ребенка приносит аист. Итсюда ребенок лежит в люльке и ему поют Люли. Но слова "лелека" в русском языке нету, а детей он все равно приносит.

Аист - сокращенно от украинского "жАб ЇСТь" (жаб ест).

В русском языке нету украинского "плескати", но когда русские пляшут - они "плескають" (хлопают в ладоши). Отсюда и слово пляс.

Украинское "їжак" (от слов їжа - еда - в сказках ежик носит еду на иголках). Русское "ежик" - это исковерканное украинское "їжак", но слова "їжа" в русском нету. Зато есть в русском "ешь" - производное от "їжа".

Украинское "рідкий"-"рідина" происходит от слова "родити". Без рідини (жидкости) ничегоне родит на огороде. Русское ж слово "жидкий" - єто искревленное на польский манер слово (поляки меняют букви "р" на "ж", как в словах Ряшів-Жешув - украинское и польское название одного и того же города).

Украинская цепочка "дуХ-диХати-диХання." (везде "х") Русская цепочка "дух-дышать-дыхание" ("х" чередуется с "ш" - нету постоянства). Все эти слова производные от украинского "дмухати" (м выпала - получилось дух).

В русском языке нету украинского слова "купа", "копа" (куча). Зато есть слова производные - "куплять", "копить" (на купу - на кучу).

Российское "еще" - производное от украинского "є ще" (есть еще).

Русские слова "сегодня", "сейчас", "сию минуту" - содержат украинское слово "це" (се) (цього, цей, цю). В русском языке такого слова нету. Вместо него употребляют слово "этот".

Украинская цепочка: кошти-коштувати-кошторис-коштовний-кошерний-кошель. Российская цепочка: деньги-стоить-бюджет-драгоценный-кошерный-кошелёк.

Украинская цепочка: ліки-лікувати-лікувальний-лікар. Российская цепочка: лекарство-лечу-лечебний-врач.

Украинская цепочка: їжа-їж. Российская цепочка: еда-ешь.

Украинская цепочка: жувати-жую. Российская цепочка: жевать-жую (то "е", то "у").

Украинская цепочка: йти-прийти. Российская цепочка: идти-прийти.

В русском языке присутствует имя "Володя", но украинского "володіти" (владеть) нету.

От украинского "плутати" отпала "л" - получилось русское "путать". Но слово "плут" в русском языке присутствует в первоначальном состоянии.

Украинская цепочка: рост-рости. Российская цепочка: рост-расти (то "о", то "а").

Украинская цепочка: ловити-виловлюю. Российская цепочка: ловить-вылавливаю (то "о", то "а").

Русское "зеркало" происходит от украинского "зиркати" (смотреть). Русское "зрение" - искривленное украинское слово "зір" (зрение).

Украинское "радуга" (дуга в рай) - буква "й" отпала - получилось русское "радуга".

Украинское слово "вирій"-"вир". Российское соответсвие - (рай)"ирий"-"водоворот". То есть слова "вир", "вирувати" в русском нету. Вир - это портал в рай. Свет в конце тонеля. Дословно выр - это портал, водоворот.

Украинская цепочка: негідник-гідний. Русская цепочка: негодяй-достойный.

Украинская цепочка: ступня-ступаю-поступово. Русская цепочка: стопа-ступаю-постепенно. Последнее слово есть в англ. языке: step - шаг.

Украинское "мій" и "мий" звучат по разном. Им соответствует русское "мой" и "мой" (читаются одинаково - возникает путанница - признак деградации склонения слов).

Украинское "мити"-"мию" (везде "и"). Русское "мыть"-"мою" (то "ы", то "о" - нету постоянства).

Русское "порядок" получилось из украинского "по + рядок" (по строках), но слова "рядок" (строка) в русском нету

Украинское "вимога" (требование) отсутствует в русском языке. Зато есть производное от него - "вымогатели".

Российские слова "требовать", "потребность" происходят от украинского "треба" (нужно).

В русских сказсках есть "Сивка-Бурка" и слово "сивый". Но украинского слова "сивіти" (седеть) нету, как и слова "сивина" (седина).

Российское "обойма" происходит от украинского "обіймати" (обнимать), но слова обіймати в русском нету.

В русском есть слово "порох", но нету украинского слова, от которого оно создано - "порошинка" (пылинка).

Украинская цепочка "слиз"-"слизький". Русская цепочка "слизь"- "скользкий".

Украинское "пряжене молоко" (топленое молоко) - "п" отпала - получилась российская "ряжанка". Пряжити - это "нагревать" по украински. Но слова "пряжити" в русском нету.

В русском есть слово "размякнуть", но украинского слова "м’який" (мягкий) нету.

В русском "шальной" есть, а украинского слова "шал" (баловство) нету.

В русском "порожняк" есть, а слова "порожній" (пустой) нету.

В русском "смерд" есть, а "смердіння" нема. Есть исковерканное - "смрад".

В русском языке есть такое растение - "солодка". Но украинского слова "солодка" (сладкая) в русском языке нету. Корень этого растения сладкий на вкус.

В русском есть слово "якобы", но украинского слова "як" (как), от которого оно создано нету.

Русские деепричастия на -чи, -вши украинского происхождения. Вони скорее составляют исключение. Тогда как за правило взяты форми на -я. Примеры: идучи-идя, глядевши-глядя. Будучи. Евши, Хлебавши.

В русском языке есть "потуги", но нету слова "потужний" (мощный).

В русском языке есть слово "беспечный", но нету украинского слова, от которого оно создано - "безпека" (безопасность).

От украинского слова "кістка" (косточка) происходит российское "кисть", "кисточка". Но украинского "кістка" в русском нету.

Во всех славянских язіках есть слово "голова" (голая). Но только украинцы голили голову (брили). Голити - єто по украински - брить. То есть вістригать оселедец - чуб. Хотя на ранних єтапах все славяне носили чубы. Тот же Святослав, например, польская династия Пястов, хорваты на картине Целестина Медовича "Приход хорватов" с чубами нарисованы. Новгородский идол с чубом найден.

Украинская цепочка: теля-телята. Русская цепочка: теленок-телята.

Наши предки орали землю и при этом пели песни - гимны богам. Отсюда у нас орать - это вспахивать землю, а в русском языке местные финно-угры не допоняли что мы делаем и орать - это у них кричать (даже не славить богов, заметьте).

Во всех славянских языках невістка - это молодая жена (свадьбу они уже давно отыграли). Только в русском языке невеста - это еще не вышедшая замуж, а только выходящая замуж девушка. То есть российское население слобо понимало смысл славянских слов.

Во всех славянских языках "чапля", а в русском - цапля. Цоканье - это отличительная черта реликта финно-угорского языка племени Мещеря. За пределами расселения Мещери цоканье не встречается.

http://fakeoff.org/image/resize/900/0/57/e9/57e96f7b555dd7540d9532ad.jpeg

Если вы дочитали до этого момента, то вы точно не "ватник" и вам небольшой бонус в виде фрагментов из популярных фильмов:

Украинцы до 1939 года в польских документах назывались русинами (не путать с русскими). Русинами названо население Руси в Правде Ярослава:

Если убитый - русин, или гридин, или купец, или ябедник, или мечник, или же изгой, или Словении, то 40 гривен уплатить за него.

Где: русин - это украинец. Словенин - это житель российского Новгорода. То есть, на Руси не было единого народа. Население России русинами не считали.

Современные же русские отвечают на вопрос "чьи подданные?" Чьи подданные - подданные русин, подданные Руси - русские подданные. Нету китайских, нету французских в русском языке. Есть только русские. Российское Залесье платило дань украинскому (русинскому) Киеву во времена Руси.

И чтобы выучить украинский нужно всего лишь желание.

[Vector]

Русский - диалект украинского.

 

Pavel Bashinskiy

 

Мне, как русскому по национальности долгое время было приятно верить в то, что украинский язык произошел от русского. Но вынужденно отключившись от российской пропаганды и начав изучать этот вопрос глубже - я понял, что все как раз наоборот.

...

Заочно отвечу Павлу как русский русскому. )))

 

1. "Как украинский язык может быть диалектом русского языка?"

- Ответ, никак. Диалект это устная народная речь некой группы людей. Причём здесь письменные литературные языки, которые автор приплёл до кучи? Украинский язык никак не может быть диалектом, так как это современный литературный язык. Точка. Дальнейшие пространные доказательства можно не читать, тем более, что там куча спорных примеров. Некоторые слова, которые автор записал только в украинские, есть и в литературном русском.

 

2. "Еще долгое время российский ватник и ура-патриот все-равно будет свято верить в то, что украинский язык - это даже не язык, а диалект." 

- ватник это абсолютно непробиваемая субстанция, с отравленным адовой кгбшной пропагандой мозгом. Если же ватник к тому же умудрился загрузиться этой ересью, то переубедить его невозможно в принципе.

 

3. "Я могу любое российское слово со славянским корнем вывести, пользуясь украинским языком." 

- При создании украинского литературного языка в него были включены множество слов как из западнославянских языков, так и из немецкого, часто взамен местных восточнославянских корней, дабы удалить литературный украинский язык от литературного русского языка. Поэтому литературный украинский язык весьма многословен. И понятно почему это делалось. Чтобы меньше было понимания между украинцами и русскими. Создатели языка пытались таким нехитрым способом защитить местное население от враждебного влияния восточного соседа. Учитывая современные реалии, защита конечно слабовата, но направление было выбрано пожалуй верное. Особенно это видно с высоты наших дней. Создатели украинского языка как в воду глядели, хотя в то время политический расклад был совсем иным. Сегодня и Российской империи давно нет, и СССР давно копыта откинул, а реальная угроза со стороны России осталась! И снова стоит вопрос враждебной пропаганды.

 

4. "Украинцы до 1939 года в польских документах назывались русинами (не путать с русскими)". 

- Ну так поляки их так по старой памяти по религии звали, в отличии от местных поляков-католиков.

И увы. Как бы не хотелось автору опровергнуть это, но русины это русские. И называли тогда русинами-русскими никаких не угрофиннов, а ... православных РПЦ. То есть, если человек крестился в РПЦ, он становился русским (русином) и не важно, кем у него до этого были родители. Причём это прослеживается вглубь веков и подтверждается в том числе и литовскими летописями! А русин это лишь западная транскрипция слова русский. Мало того, по свидетельству современников, русскими-русинами ещё в конце 19-го века продолжали себя называть униаты! Другими словами, русские ещё вначале 20-го века было чисто религиозным понятием. А уже в атеистическом СССР бывших "русских (русин) по религии" стали считать русскими, украинцами и белорусами, но уже по нации. То есть, по происхождению.Таким образом, украинец, в отличии от русского, это не религиозное а национальное понятие (и оно никогда религиозным не было). Возникло оно начиная с середины 19-го века когда в австровенгерской Галиции группа энтузиастов (причём среди них встречались люди с совершенно разными убеждениями и целями) решила создать украинское национальное движение, с дальним прицелом отделения бывших русских территорий Речи Посполитой от Российской империи. Чуть позднее к ним присоединились и энтузиасты в самой Российской империи. Почему-то украинцы стесняются столь позднего появления украинского движения и тут же начинают это опровергать (как правило неубедительно), хотя этим гордиться нужно. Первые украинцы по нации появились почти на 100 лет раньше первых русских по нации. Такие вот повороты истории. )

 

5. "Русинами названо население Руси в Правде Ярослава:

Если убитый - русин, или гридин, или купец, или ябедник, или мечник, или же изгой, или Словении, то 40 гривен уплатить за него. Где: русин - это украинец. Словенин - это житель российского Новгорода." -

- Спорное утверждение. Не мог быть русин тогда украинцем. Украинцев (по нации) тогда ещё не существовало, а украинцев по вере не существовало никогда. Куда правдоподобнее: Русин - православный РПЦ, словенин - славянский язычник. 

 

6. " То есть, на Руси не было единого народа. Население России русинами не считали."

- Естественно не было единого народа. На Руси того времени местные христиане РПЦ (русские-русины) были перемешаны с местными язычниками, да и немцы (коими тогда считали всех подряд от шведов до германцев) и много ещё кто периодически заглядывал. 

[Дaчник]

Русь ? это правящая военная верхушка.

Неизвестного происхождения, скорее всего - шайка “солдат удачи” разного роду-племени.

Захватившая власть на пути “из варяг в греки”.

 

Это был торговый путь: на Восток столетиями поставляли рабов-славян, набранных в окрестностях этого пути. Отсюда и схожесть слова ”slave” ?раб? и ”славяне”.

Русь их поставляла через посредников?хазарам и т.п.), а сама занималась рэкетом и похищениями, пировала, заводила гаремы, чудила.

Оплата за рабов и сопутствующие товары - арабские монеты ?находят до сих пор).

 

Отождествлять русь со всем местным населением того времени - полагаю идиотизмом.

Равно как и восторгаться лидерами той руси.

[Дaчник]

Те же примерно шайки викингов в то же примерно время привозили рабов из ... Англии.

Таких же белокурых ?ценились у арабов и т.п.?, но англов.

 

Angels, no angles!

?”ангелы, а не англы”?

 

Это так сказал один из епископов в 8 веке, увидев на рабском рынке детей-рабов, и поехал нести свет христианства бедным англам.

 

Чтобы они были смиреннее, видимо.

[Дaчник]

Такие шайки часто были скандинавского происхождения.

 

Земледельцы из Дании, Швеции ?Готланд? из-за невозможности прокормиться на месте ?кризис 2-й половины первого тысячелетия? были вынуждены профессионально заниматься разбоем, наемничеством и экспансией.

 

К ним примыкали и местные сорви-головы.

 

Получались смешанные ватаги.

Действовавшие и порознь и совместно.

 

Примерно вплоть до совместных походов в Сибирь ушкуйников и казаков.

 

Эти ватаги создавали целые государства ?Нормандия, Русь и др. в Европе?а государства боролись с ними и приглашали как наемников.

[Дaчник]

Историю нельзя украсть.

Ее можно описать. По разному.

Что-то закрепится у кого-то, что-то нет.

[Дaчник]

То есть - голод когда-то двинул готов, данов, свеев вдоль и поперек торговых путей того времени.

 

Был когда-то такой Ганзейский Союз вольных городов ?Любек, Бремен, Рига, Новгород и др.).

 

Создан он был для защиты от пиратов-датчан.

 

А развалился он - из-за ... уменьшения улова сельди в Балтике.

 

То есть экономика - часто двигатель истории.

[Дaчник]

Кроме торговых путей, были еще пути миграции кочевых племен.

 

Да и оседлых - тоже.

 

Их гнали изменения климата или нападки соседей.

[Дaчник]

Славяне нынешней Украины жили вблизи двух торговых путей: из варяг в греки ?контролировался русью, каганатом и остатками Рима - византийцы, генуэзцы и т.п.?и шелковый путь ?контролировали персы, евреи и кочевники?.

 

И еще - на пути миграций кочевников ?это путь часто считают доминирующим во влиянии на словян, хотя это едва ли?

 

Потом русь на этом контроле на 500 лет сменили литовцы с поляками и крымские татары ?это единственное государство в истории, экономика которых полностью держалась на работорговле?

[doctor_Ganz]

Русь ? это правящая военная верхушка.

Неизвестного происхождения, скорее всего - шайка “солдат удачи” разного роду-племени.

Захватившая власть на пути “из варяг в греки”.

 

Это был торговый путь: на Восток столетиями поставляли рабов-славян, набранных в окрестностях этого пути. Отсюда и схожесть слова ”slave” ?раб? и ”славяне”.

Русь их поставляла через посредников?хазарам и т.п.), а сама занималась рэкетом и похищениями, пировала, заводила гаремы, чудила.

Оплата за рабов и сопутствующие товары - арабские монеты ?находят до сих пор).

 

Отождествлять русь со всем местным населением того времени - полагаю идиотизмом.

 

Равно как и восторгаться лидерами той руси.

Получается бандиты с Большой дороги?

[Дaчник]

Очень точное сравнение.

 

Славяне тоже были пришлыми на этих землях.

 

До них были киммерийцы, скифы, сарматы и финно-угры, а ранее - совсем реликтовые племена и культуры.

 

Все это вытеснялось или смешивалось.

 

В итоге составляя основную массу местного населения.

[doctor_Ganz]

Очень точное сравнение.

 

Славяне тоже были пришлыми на этих землях.

 

До них были киммерийцы, скифы, сарматы и финно-угры, а ранее - совсем реликтовые племена и культуры.

 

Все это вытеснялось или смешивалось.

 

В итоге составляя основную массу местного населения.

Естественный процесс, ничто не вечно. Конечно отследить весь этот ''винегрет'' невозможно. А раз так, то появлется широкое поле для разлиных домыслов, а порой и фантазий.

[Vector]

Русь ? это правящая военная верхушка.

Неизвестного происхождения, скорее всего - шайка “солдат удачи” разного роду-племени.

Захватившая власть на пути “из варяг в греки”.

 

Это был торговый путь: на Восток столетиями поставляли рабов-славян, набранных в окрестностях этого пути. Отсюда и схожесть слова ”slave” ?раб? и ”славяне”.

Русь их поставляла через посредников?хазарам и т.п.), а сама занималась рэкетом и похищениями, пировала, заводила гаремы, чудила.

Оплата за рабов и сопутствующие товары - арабские монеты ?находят до сих пор).

 

Отождествлять русь со всем местным населением того времени - полагаю идиотизмом.

Равно как и восторгаться лидерами той руси.

 

Изначально возможно так и было, но только вот довольно быстро Русь прибрали к рукам церковники, создав на её территории Русскую Митрополию. С этих пор русские князья ходили на разбой не просто так, а осененные крестным знаменем, а это далеко не одно и тоже, как вы понимаете. )))

 

Ну а восторгаться здесь действительно не чем. Бандит "он и в Африке бандит". Но ведь все тогда так жили. Жестокие времена, жестокие нравы.