Перейти до змісту
Український політичний форум

В цей день.....


Рекомендовані повідомлення

13 часов назад, доктур сказал:

По доброй воле - никогда. Так что Московское царство,  русское -100%. Но с ...примерно 1670 годов ,Московское царство все более и более сильно ,а украинское  староруське ,все более и более не то что слабо,а просто до сих пор -НИКЧЕМНО.Все что не пытаются осознать нынешние украинцы сводится к простой аксиоме-НИЧТОЖНО! Между мной и Радиолой  тысячи километров. Я украинец в 3-4 поколении и она явно украинка ,а не полька к примеру,но наших личных сил далеко недостаточно ,чтобы спаять в одно единое наши цели.Почему? Кто нибудь может ответить на этот вопрос? Судя по эффективности этого и любого другого форума-нет! Причины и следствия????

Потому что от предков вам передались разные вещи

Тебе природный антисемитизм   и рабская трусость

А радиола получила от родных  все самое лучшее

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • Відповідей 416
  • Створена
  • Остання відповідь

Топ авторів теми

3 часа назад, Radiola сказал:

Угу, запроданцы они такие...

Не понял - какой же он, Ганс, запроданец? Он гражданин своей страны... или я чего-то не знаю?

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

20 часов назад, MIKLOVAN сказал:

Хитер батенька, хитер...:)

Действительно Микло, ты (мне трудно не сказать "вы", исходя из разности в возрасте) верно подметил, противоречие получается. Взаимопротиворечащие посты приключились. А в сути нет ничего криминального. Поясню. Истоки происхождения, меня уже интересуют (старею), те же национальности упоминаю, но чисто документально, нет у меня какого либо приоритета одной народности над другой. Хотя не скрою было по молодости (это естественно). Прошло. Кануло в лету. Поэтому моя "полная денацификация" - это отчасти   клише на "отчепись", чтобы наша Радиолочка не стала дальше развивать тему о "запроданцах" (хотя она её развила). А причём запроданец? Я родом из РСФСР и гражданин РФ по-жизни, а то что моя родословная такова, так это констатация. В моей большой семье люди  разные национальностью и гражданством (и не только из ближнего зарубежья) и даже цветом кожи, это всё позволило не быть идиотом и не зацикливаться на этом, а будучи в  своё время в рядах футбольных "колеблящихся кузьмичей" (так классифицируются не фанаты, но близкие к ним) было дело, что заморачивался по молодости лет. Прошло... 

12 часов назад, Radiola сказал:

Угу, запроданцы они такие...

Ну вот Микло, о чём я говороил...

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Антисимит тот ещё

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

2 часа назад, Ganz сказал:

было дело, что заморачивался по молодости лет. Прошло... 

Угу, спочатку одне пройшло, потім інше, а тепер вже і над злочинами проти людей не особливо заморочуєтеся. 

Такі вони, рашисти...

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Вдова Володимира Рибака про свого чоловіка та всіх нас...

 
13174053_1723715977916270_57670260179066
Елена Рыбак

Спасибо всем Патриотам, кто сегодня вспомнил о моем муже, Честном и Смелом , Порядочном Украинце Владимире Рыбаке . Он погиб , потому что не мог поступить по- другому
." Дело чести" - это о нем. Для него эти слова стоили жизни...
Я точно знаю, что если бы все вернуть назад , если бы он мог знать, что после его гибели ожидает меня и наших детей..., то он , все равно, сделал бы то, что сделал. Даже, наверное, еще кое-кого забрал бы с собой.
"Я жизнь любил, но не настолько, чтобы себе я изменил!", - и это тоже о нем.
И я его понимаю и принимаю, как бы тяжело нам сейчас не было. Я знаю, что он погиб не напрасно. Слишком уж он был силен, чтобы его смерть была без цели. Со временем, мы увидим ее, - нашу общую с вами, цель. Я в это свято верю !
. П.А. Порошенко обещал, что в Горловке будет площадь имени В. Рыбака.
А что пообещает новый президент? Победу и почтение Героям или амнистию предателям и забвение патриотам ?!!
Чтобы не " придумал" новый президент, он все равно останется очередным чиновником. И спустя какой-то промежуток времени о нем будет помнить только статистика. В любом случае, шансов у него мало, да, по-моему, и желания тоже.
Героем надо родиться, с этим надо жить, с этим надо умереть.
Но в сердцах и в истории ГЕРОИ НЕ УМИРАЮТ !!!
ВЕЧНАЯ СЛАВА всем, кто погиб в этой подлой войне за Украину !!!
Я верю в нашу Победу !!!

  • Нравится 1
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Господи

Да я росси не верил  с 1967 года

Как начал сознательно понимать происходящее

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

6 грудня - День Збройних Сил України

 

 

Як українські співаки вітали бійців з Днем Збройних сил України

 

Потап вместе с Таяной выступали в Крымском Луганской области. Пели с бойцами народные и свои самые известные песни.

1245218_10347074.png?201912210812
 
1245218_10347272.png?201912210812

Оля Полякова завітала до оборонців Мар'янки та Красногорівки. Разом вони виконали хіт королеви ночі "Шлепки" та "Бывший". Полякову вразила кількість жінок у лавах українських військових. Захисники подарували зірці бушлат, берет і багато квітів. 

1245218_10347308.png?201912210812
 
1245218_10347273.png?201912210812

Ірина Білик вітала зі святом 72 бригаду, яка зараз дислокується в Золотому. Концерт провели просто у солдатській їдальні. У Станиці Луганській бійців зворушила Тіна Кароль, яка приїхала до них з тортом. Як стверджують самі військові, з її приїздом навіть погода покращилася і похмурий день став сонячним. 

Олександр Пономарьов щиро розмовляв та задушевно співав в Авдіївці. У цей час гурт "The Hardkiss" виконували свої чуттєві композиції для армійців у Троїцькому. 

https://24tv.ua/lifestyle/ukrayinski_spivaki_vidpravilisya_na_shid_privitannya_biytsiv_z_dnem_zbroynih_sil_ukrayini_n1245218

1245218_10347271.png?201912210812

1245218_10347311.png?201912210812

Крім того,  на сторінці ООС у фейсбуці з'явилося зворушливе привітання з Днем Збройних сил України від багатьох співаків, телеведучих та спортсменів. Зірки бажали бійцям витримки, сили, здоров'я та кохання. Вони вкотре нагадали захисникам, що рідні та близькі чекають їх вдома цілими та неушкодженими.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Вони всі похворіли?

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

14 декабря 1918 года перестала существовать Украинская держава во главе с гетьманом Павлом Скоропадским. Киев военным путём захватила сформированная 13 ноября 1918 года Директория УНР во главе с Симоном Петлюрой и Владимиром Винниченко. Сам Скоропадский уехал в Берлин.
Он мог стать украинским Манергеймом, проведя за 8 месяцев правления огромное количество государствообразующих реформ, в том числе и разработана земельная реформа, которая должна была проведена с весны 1919 года. но цитируя Скоропадского: «у украинцев ужасная черта – нетерпимость и желание добиться всего сразу; в этом отношении меня не удивит, если они решительно провалятся. Кто желает всё сразу, тот, в конце концов, ничего не получает".
Его свергли популисты Винниченко и Петлюра под социалистическими лозунгами, которых сменила уже большевистская оккупация с ГУЛАГом и Голодомором.
Прошло сто лет, погублено оккупантами и своими коллаборантами десятки миллионов жизней и ...
Похоже и сейчас население Украины в своем большинстве выводов из этого не сделало. Да оно просто не знает и не хочет знать историю своей страны.
P.S. Люблять у нас цитувати Симона Петлюру: “Гірше ніж москальські воші можуть бути тільки українські гниди”.
А хто в той час виявився найбільшою "українською гнидою" піднявши заколот проти Української держави і прийшовши до влади показав повне невміння нею керувати, організувати армію і оборону, фактично розчистивши дорогу більшовикам до окупації України?
І все під красивими гаслами соціалістичних популістів.
Прям як зараз.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

20 минут назад, Рыжая сказал:

у украинцев ужасная черта – нетерпимость и желание добиться всего сразу; в этом отношении меня не удивит, если они решительно провалятся

Тыщу раз прав Павло Скоропадский, так оно и есть. Но и он вошёл в мой Белгород в 18-м, на немецких штыках. Это знают еденицы из современников, но так было. Старая добрая анаконда, всегда была опорой воинству...

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

2 часа назад, Ganz сказал:

Но и он вошёл в мой Белгород в 18-м, на немецких штыках. Это знают еденицы из современников, но так было. Старая добрая анаконда, всегда была опорой воинству...

А це тут до чого? Особливо від людини, яка зараз є опорою всякій наволочі?

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

39 минут назад, Radiola сказал:

А це тут до чого? Особливо від людини, яка зараз є опорою всякій наволочі?

Радиолочка, это моя жизнь и жизнь моих предков, мне это интересно, не строчите сразу из своего кулемёта.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

55 минут назад, Ganz сказал:

Радиолочка, это моя жизнь и жизнь моих предков, мне это интересно, не строчите сразу из своего кулемёта.

А сейчас - уже не ваша жизнь? Теперь уже не интересно? Пусть этим интересуются ваши потомки?

Просто, хоть ИНОГДА думайте, прежде, чем писать. 

... или хотя бы жуйте что-то.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

3 минуты назад, Radiola сказал:

... или хотя бы жуйте что-то.

Да, похоже солёные огурцы, это не то. Ну дайте хочь на миг поймать расслабон. Не будте такой жестокой. Дайте фашисту побыть на секундочку сентиментальным.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

14 грудня 1939 року СРСР було виключено з Ліги Націй. Офіційно - за напад на Фінляндію. Але чому лише через 2 тижні після початку війни, яку, до речі, так і не було оголошено?

А тому, що виключати СРСР ніхто не збирався. Світ лиш "засуджував" дії Кремля. Виключення спровокував тиск громадськості після того, як СРСР відкрив бомбардування фінського цивільного населення. Заграву від пожежі в Хельсінкі було видно з Таллінна - а це майже 90 кілометрів.

До речі, при голосуванні за виключення СРСР утрималися скандинавські країни, а також Литва, Латвія, Естонія і... Фінляндія. Тобто безпосередні сусіди СРСР. Злякалися?

Маннергейм писав у мемуарах:
"Якщо такі країни, як Уругвай, Аргентина і Колумбія, на Асамблеї Ліги Націй рішуче стали на наш бік, то Швеція, Норвегія і Данія заявили, що вони не братимуть участі у будь-яких санкціях проти Радянського Союзу".

З фінами все зрозуміло: вони намагалися за всяку ціну не дати Москві привід для відкритої повномасштабної війни - Маннергейм навіть мобілізації не оголошував, офіційно вважалося, що фінських мужиків забирають на "навчання".

А от прибалтійські держави точно злякалися. Лише за 2 місяці перед тим вони підписали з СРСР угоди про "взаємодопомогу", згідно з якими Кремль отримав право на розміщення на їхній території своїх військових баз. Прибалти банально боялися бути окупованими.

Утім, політика "умиротворення" агресора прибалтам не допомогла. Через півроку Червона Армія вдерлася на їхню територію і скинула "буржуазні уряди".
Президенти Естонії та Литви згинули у сибірських таборах.

Данію та Норвегію було окуповано менш ніж через 4 місяці, правда, іншим злодієм - Третім Рейхом. Тут СРСР трохи не встиг: спільний кордон з Норвегією з`явився у нього лише у другій половині березня 1940 року після загарбання частини Фінляндії. Сталін банально не встиг підготувати вторгнення - 9 квітня це зробив Гітлер. А то бути й Норвегії частиною СРСР.

На фото: норвезькі військові спостерігають за кордоном із СРСР після того, як Москва забрала ці північні території Фінляндії. Тоді норвежці серйозно вважали, що після Фінляндії наступними будуть вони.

Шведам пощастило: Гітлеру в Європі була потрібна нейтральна країна, через яку можна було комунікувати зі світом. А від СРСР їх відділила окупована німцями Норвегія...

На изображении может находиться: один или несколько человек, небо, снег, гора, на улице и природа
 
 
 
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

20 часов назад, Ganz сказал:

Тыщу раз прав Павло Скоропадский, так оно и есть. Но и он вошёл в мой Белгород в 18-м, на немецких штыках. Это знают еденицы из современников, но так было. Старая добрая анаконда, всегда была опорой воинству...

У украинцев добрую тысячу лет нет имперского начала. Как я понял ,экспансия Киевской Руси до христианского и послехристианского мира    скорее всего  опиралась на моральные  и  этические  принципы деловых отношений. Мне интересно ,Ганз,как разговаривают люди в селах твоей  Белгородщины?

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

У цей день 45 років тому народився Герой України, соліст Паризької опери ВАСИЛЬ СЛІПАК.

Він прожив у Франції понад 19 років, вражаючи Європу своїм голосом та шармом. Йому двічі пропонували французьке громадянство, але він відмовлявся, бажаючи бути громадянином України. Він щиро вболівав за Україну, був учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. Не роздумуючи, пішов добровольцем захищати Україну і віддав за неї своє життя.

Василь Сліпак народився у Львові 20 грудня 1974 року. І хоча в родині ніхто професійно не займався музикою, вже змалку Василь виявляв неабиякий талант та потяг до співу. У 9 років він потрапив до знаменитої Львівської хорової капели «Дударик», де і почалася його кар'єра співака. Саме з "Дудариком" він побував на перших гастролях за океаном. Так, у червні-липні 1990 року капела зі своїм солістом Василем Сліпаком мала гастрольний тур містами США та Канади— Детройт, Рочестер, Клівленд, Піттсбург, Філадельфія, Кергонксон, Чикаго, Міннеаполіс, Торонто, Реджайна, Саскатун, Тандер-Бей, Садбері, Паувел-Ривер, Монреаль, Оттава. В ході цього туру 18 червня 1990 року у Карнеґі-Холі (Нью-Йорк) спільно із відомим солістом Метрополітен-опера Павлом Плішкою він та "Дударик" виконали низку творів. Потім була низка виступів на інших найкращих сценах світу.

Ґрунтовна підготовка в консерваторії та рідкісний голос невдовзі привели його до Франції, де він спричинив справжній фурор на низці конкурсів та фестивалів, а в 1994 році відбувся його перший сольний концерт. А у 1997 році його прийняли до Паризької національної опери.

Він прожив у Парижі майже двадцять років, виступав на сценах багатьох славетних театрів світу із сольними концертами, виконавши понад сотню різних партій. Та найулюбленішою була партія Мефістофеля в опері «Фауст». Звідси його позивний «Міф», з яким він воював на Донбасі.

З початком Євромайдану В.Сліпак координував у Франції громадські акції, спрямовані на підтримку України; відправляв на Майдан передачі з гуманітарною допомогою, влаштовував благодійні концерти. І продовжив цю діяльність в умовах російської агресії проти України. Зокрема 10 червня 2016 року організував Міжнародний марш «Stop Putin War in Ukraine!», в якому взяли участь близько 30-ти країн світу.

Уперше Василь Сліпак поїхав на війну у травні 2015 р. і пробув там місяць, взявши участь у боях у Пісках біля Донецького аеропорту та Авдіївці у складі 7-го окремого батальйону ДУК ПС, доки його не поранили. Міф не планував повністю віддаватися війні, але для нього важливо було знаходитися там, де він потрібен - на сцені і на війні. "Як чоловік, можу бути на війні, а як артист – можу робити максимальну промоцію України у Франції", - говорив він.

Вдруге В.Сліпак потрапив на фронт у вересні 2015 року - у с.Водяне під Маріуполем. І втретє - у червні 2016 року. Планував пробути на фронті півроку, проте вже через 11 днів, 29 червня 2016 р., загинув. Похований Герой на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань № 76.

Василь Сліпак став першим в історії України добровольцем, якого посмертно нагороджено Золотою Зіркою Героя. Також він - кавалер ордена. «За мужність» І ступеню та Герой України.

Його іменем названо велику залу Музичної академії України імені Чайковського. А в 2018 році - й Український культурно‐інформаційний центр у Парижі, що відіграє важливу роль в інформуванні французів про події в Україні та в роз’ясненні української позиції стосовно актуальних проблем сучасності.

З метою вшанування пам'яті Василя Сліпака створено Міжнародну некомерційну благочинну організацію «Фундація Василя Сліпака» на чолі з виконавчим директором братом Василя Орестом Сліпаком.

Також у 2017 року з ініціативи Ореста Сліпака та відомих митців Львова й Парижа вперше було проведено Міжнародний музичний марафон W LIVE пам’яті Василя Сліпака. Це унікальна музична подія, що збирає на одній сцені з найкращих музикантів Європи, які знали співака і працювали з ним, а також попопяризує класичну музику та дозволяє вшанувати пам'ять співака. Сьогодні концерт пам'яті Василя Сліпака відбудеться у муніципалітеті Франції Ле-Ре, неподалік від міста від Ренн.

 

 

На изображении может находиться: 2 человека
 
 
 
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

25 грудня 1991 року о 19-00 по центральному телебаченню СРСР востаннє виступив президент СРСР Михайло Горбачов з повідомленням, що «в силу обставин, що склались з утворенням Співдружності Незалежних Держав я припиняю свою діяльність на посту Президента СРСР». О 19-38 на куполі Кремлівського палацу було спущено прапор Радянського Союзу, який після майже 70-и років припинив своє існування.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

А ще 25 грудня, 40 років назад срср вдерся в Афганістан.

День був вибраний не випадково - совки вирішили зробити це на Різдво, щоб Захід не зміг оперативно на відреагувати на агресію. 

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

15.12.2019 в 10:18, доктур сказал:

У украинцев добрую тысячу лет нет имперского начала. Как я понял ,экспансия Киевской Руси до христианского и послехристианского мира    скорее всего  опиралась на моральные  и  этические  принципы деловых отношений. Мне интересно ,Ганз,как разговаривают люди в селах твоей  Белгородщины?

Учат китайский

  • Нравится 1
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Рівно 15 років тому перемогла перша, Помаранчева Революція.
15 років тому в Донецьку я був членом дільничої комісії на президентських виборах. Тиждень жив у Донецьку. Тоді у другому турі там десь взялося 3000 виборців, а в третьому, завдяки двом членам комісії з Києва, їх знову стало 1800. Явка в другому турі - фантастичні 96,5%, коли "голосували" давно померлі 120-річні, явка третього туру - 78%. Результат тодішнього нашого кандидата у другому турі - менше 1%, у третьому - 5,5%.
Пам'ятаю вимерле місто ввечері після 18-00, коли люди ховалися по хатах, а на вулицях нікого. Особливо мене вразило, коли в одну ніч після дебатів Ющенка з Януковичем десь дві третини блакитних стрічечок зникла з авто і вулиць, мов корова злизала, - бо за лузера ніхто не ставав. У нас тоді було все рівно навпаки - чим тяжча була ситуація, тим більш помаранчевим ставав Київ.
Пам'ятаю злобні крики глядачів тих дебатів, що "запішімся в менти і поєдем во Львов". Пам'ятаю дідка, який розповідав, що нас, бандеровцев, треба резать, і який потім, у день голосування, розповідав своїм дітям, що ми його "кієвскіє друзья".
Пам'ятаю географічні відкриття місцевих членів комісії про те, що "на Западной" (!) - тобто по дорозі з Києва до Донецька, під Полтавою 1f642.png:) - у автобуса з тітушками (тоді й слова такого не знали) побили вікна. Тоді я зрозумів, що для московитів "Западная" - це хоч і село під Донецьком, де говорять українською.
Добре пам'ятаю, що місце народження у відсотків 80% старшого населення в передмісті Донецька - як не Пермь то Владімірская область, хоча було й чимало представників малих національних меншин, занесених після війни хто-зна яким вітром у шахти.
Пам'ятаю дядька років 55, який не міг написати заяву, а вмів писати лише квадратними літерами, як у Буратіно, і який казав, що після школи писав лише тоді, коли розписувався за отримання зарплати.
Пам'ятаю спостерігачів від Ющенка з Макіївки, які виглялали як герої-підпільники з радянських фільмів, весь час оглядалися, і які, очевидно, всерйоз остерігалися, що їх вкинуть у шахту.
Пам'ятаю бабусю-божого одуванчика, яка на звістку, що ми "від Ющенка", сказала "Какое счастье!" і вибачилася, що вона, родом з Гайсина на Вінниччині, з 16 років на Донбасі "на хімці" і тому забула рідну мову, і слухає її лише по радіюо. А також розповідала, як місцева міліція арештовує хлопців, підкидає їм наркотики, і випускає потім за викуп 2000 гривень. А ця бабуся, божий одуванчик, тим хлопцям і каже: "Так прірєжтє хоть одного мента".
Цікавий регіон, який зараз знову стає Диким Полем.

На изображении может находиться: 1 человек, толпа
 
 
 
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

 В  цей День 28.12.1886 - народився Данило Терпило, трипільський повстанський отаман, відомий під іменем отаман Зелений. Воював за Самостійну Україну.

На изображении может находиться: 3 человека
 
 
 
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • 3 тижня потому...

Киборги - 3 полк спецназа, 72, 93 механизирована, 79, 95, 81, 80, десантние, 74 разведбат, батальйон добровольців ОУН и роти добровольческогоукраїнського корпусу, батальйон днепро, 1 танковая

сьогодні ваш день - 16 січня день пам'яті кіборгів.

 
safe_image.php?d=AQA3XDrk8a602_7r&w=540&
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже зареєстровані на нашому сайті? Увійдіть.

Увійти

×
×
  • Створити...