Рыжая Опубліковано 6 березня, 2022 Поділитися Опубліковано 6 березня, 2022 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 11 березня, 2022 Поділитися Опубліковано 11 березня, 2022 Сашко Лірник ...Основа всієї російської культури- «Муму». Сильний , здоровий бугай втопив єдиного найкращого друга, рідну душу, на вимогу барині. І навіть думки не виникло втопити бариню. Раб. І на цьому їх виховують поколіннями. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Radiola Опубліковано 11 березня, 2022 Поділитися Опубліковано 11 березня, 2022 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 13 березня, 2022 Поділитися Опубліковано 13 березня, 2022 Рік 2018 Бари Алибасов ответил шовинистам, назвавшим его гастарбайтером в Москве: "Я хотел бы напомнить малограмотным московским шовинистам всех мастей, что Москва стала столицей, благодаря татарам. Именно татарский хан Узбек выдал в 1325 году Ивану Калите ярлык на правление не только Московским княжеством, но и передав ему 50 000 войска, наделил правом собирать дань для татар со всех земель. Эта дань составляла всего лишь 10 %. Она так и называлась «десятина». Это значительно меньше, чем налоги любого современного государства. При этом Орда брала под защиту границы Русских княжеств. Благодаря преданности Ивана Калиты татарам, Москва превратилась в Центр русских земель, а Иван Калита стал первым гастарбайтером столицы, получив неплохую работу от татар. Не менее услужливым был и другой гастарбайтер в Москве – Александр Невский, который получил ярлык на правление Москвой от хана Батыя. Он преданно отстаивал интересы Батыя, воюя с викингами . Тверяки до сих пор это помнят. За это Батый усыновил Александра, побратав его со своим сыном Сартаком." Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Radiola Опубліковано 15 березня, 2022 Поділитися Опубліковано 15 березня, 2022 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 19 березня, 2022 Поділитися Опубліковано 19 березня, 2022 Супруги - те, кто впрегаются в одну упряжку. Подружжя - ті, які стають друзями. Невеста - невесть кто. ( взагалі з язичницьких культів ) Наречена - названа, призначена долею, вищими силами. Брак - что-то некачественное. Шлюб - ті, хто любиться. Смирно! - быть смиренным. Струнко! - бути натягнутим як струна, зовнішній вигляд. Больница - там, где болеют, где больно. Лікарня - там, де лікують. Вибір кожного якою мовою розмовляти. Але цей приклад дає зрозуміти, яка краще Це не мої порівняльні дослідження, але мені захотілося, щоб ви їх знали. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 20 березня, 2022 Поділитися Опубліковано 20 березня, 2022 Уже сидя в тюрьме во время Нюрнбергского процесса , Герман Геринг дал интервью психологу Густаву Гилберту. Геринг говорит следующее: "Конечно люди не хотят войны. С какой стати какой-нибудь дурак с фермы захочет рисковать своей жизнью, когда лучшее, что он может получить в результате войны — это вернуться обратно на свою ферму одним куском? Конечно, народ не хочет войны. Конечно, никто не хочет войны ни в России, ни в Англии, ни в Америке, ни даже в Германии. Это понятно. Но, в конце концов, политика определяется лидерами страны. И заставить народ поддержать политику – это дело плевое. И не важно что это будет -демократия или фашистская диктатура, или парламент, или коммунистическая диктатура". На что Гилберт ему возражает: "Но в демократии есть одно отличие – у народа есть возможность высказаться через своих избранных представителей. И в США только Конгресс имеет право объявить войну". На что Геринг отвечает : "Это, конечно , все прекрасно, но имеют они или не имеют они голоса, народ всегда может быть приведен к послушанию. Это просто: надо только сказать ему, что на него нападают. И при этом обвинить пацифистов в отсутствии патриотизма и в том, что они подвергают страну опасности. Это срабатывает в любой стране". 18 апреля 1946 года, цитата по книге Гилберта «Нюрнбергский дневник». Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 22 березня, 2022 Поділитися Опубліковано 22 березня, 2022 Умом россию не понять Мамкины фашисты придумали новый слоган. После того, как весь мир признал Россию безумной, а россиян по всему мир начали справедливо буллить, они ответили своим новым креативным безумием. И теперь заявляют всюду «нам не стыдно». Футболки делают с такой надписью. И не только. Вот представляете. Пришли вы в гости. Сели в гостинную. Насрали там. А потом гордо встали и заявили, что вам не стыдно. Это выглядит примерно также. Во-первых, если вы заявляете, что вам не стыдно, то вы оправдываетесь. Т е вы понимаете, что творите дичь и хотите оправдаться. Не извиниться, а просто сказать, что не стыдно. И признавать это так открыто как то странно. Как и странно говорить, что вы уникальная цивилизация, но при этом так болезненно реагировать на решение цивилизованного мира признать вас полоумными. Если вы такая вещь в себе, то выдумывайте уже ваши смыслы. Но нет, вы оправдываетесь и обижаетесь, что вас не понимают. Болезненные вы наши фашистики. Во-вторых, давно известно, что в таких выражениях частичка «нет» не читается. Т е весь мир это читает как чистосердечное признание. «Нам стыдно». И последнее. Интересно, за что русским не стыдно? Если они считают, что спасают украинцев от фашистов, то чего ж тут постыдного? Они же делают доброе дело тогда. Выходит, что русские понимают, что творят зло. Но им почему то не стыдно. Может потому что они считают себя высшей рассой. Мамкины фашисты. Может потому, что просто любят убивать. Но им не стыдно. Не стыдно превращать Мариуполь в развалины. Не стыдно убивать детей и стариков. Не стыдно просто убивать. Вот такой он русский мир. И не то, что мы этого не знали. Мы понимаем теперь, что такое русские. И наши дети это будут помнить. И дети наших детей. Удивительно другое. Что русские сами в этом признаются. Весь этот новий российский фашизм выглядит и страшным и комичным одновременно. Как будто кто-то начитался книжек про Гитлера и решил, что может повторить, но нанял худших сценаристов, исполнителей и режисеров. Россия долго утверждала, что Украина не страна, фейл-стейт. Но оказалось, что Украина очень устойчива. На непонятном русским фашистам уровне. А вот в России все фейковое. Даже фашизм и русский нацизм оказывается безобразным, вторичным и комичным одновременно. Но это не значит, что в россии будут фейковые репрессии и фейковые концлагеря для инакомыслящих. Нет, скоро в этих футболках «нам не стыдно» российские хипстеры пойдут в свой гулаг. Потому что не может быть хипстеров в фашистком государстве. И уже их палачи будут одевать футболки «нам не стыдно». И главное отличие будет в том, что тем палачам будет действительно не стыдно. Sergey Fursa. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 27 березня, 2022 Поділитися Опубліковано 27 березня, 2022 Увага! Ненормативна лексика. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 5 квітня, 2022 Поділитися Опубліковано 5 квітня, 2022 РУСЬ і росія - це як Трипілля і трипер Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 28 квітня, 2022 Поділитися Опубліковано 28 квітня, 2022 Промова українського козацького полковника Івана Богуна про Московщину, виголошена в 1654 році. «У Московщині панує найогидніше рабство. Там немає й бути не може нічого власного, бо все є власністю царя. Московські бояри титулують себе “рабами царськими”. Увесь народ московський є рабом. У Московії продають людей на базарі, як у нас худобу. Приєднатися до такого народу – це гірше, як скочити живим у вогонь…». Джерело: «Історія Русів- XVIII ст.». Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Timonius Опубліковано 28 квітня, 2022 Поділитися Опубліковано 28 квітня, 2022 Ребят, вы меня помните? Я у вас 7 лет не был Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 1 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 1 травня, 2022 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Radiola Опубліковано 5 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 5 травня, 2022 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 5 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 5 травня, 2022 Ржу)))) Роман Онишкевич 22 ч. · Енциклопедія тупикової гілки еволюції. Частина 7. Царь-колокол. Про це диво ідіотизму знає багато хто. Однак без згадки про нього Енциклопедія була б неповною. Прототип Царь-колокола вилили ще за царя Боріса Годунова у 1599 році. Він провисів 50 років і тріснув під час пожежі. Царь Алєксєй Міхайловіч вирішив перевідлити дзвін. З такою пропозицією звернулися до шанованого майстра Ганса Фалька. Німець оцінив масштаби роботи і погодився її виконати за 5 років і виключно з нової міді. «Х…й тобі в сраку, а не 5 років і нову мідь»! – сказали майстру мудрі московіти і моментально знайшли своїх умєльцев Данілу Матвєєва із сином Ємєлькою. Ті підтвердили, що німчина – лох і дали зуб, що виконають роботу за рік і зі старої міді. До честі Матвєєвих, роботу вони виконали. Інша річ, що дзвін послужив лише два місяці і просто розколовся. Матвєєвих, очевидячки, люто пиздили і подальша їх доля невідома. Дзвін взявся ремонтувати якийсь Грігорьєв. Свою роботу він виконав значно краще за попередників. Його дзвін наїбнувся з двіниці аж через шість років. Грігорьєва, очевидячки, немилосердно відпиздили і подальша його доля невідома. 1730 року імператриця Анна вирішила, що вона саме та, за правління якої вдасться вилити дзвін, який от точно не наїбнеться і не трісне. Царь-колокол, за задумом, мав важити 200 тон. Спершу роботу запропонували механіку королівського двору Франції Жермену. Француз спершу розцінив пропозицію як жарт або знущання над його професіоналізмом. Згодом відмовився уже серйозно, не розуміючи, як таке одоробло має дзвонити і на хрена то все в принципі. І як водиться, найшлися нові тато з сином. Іван і Міхаїл Моторіни. Але справа не заладилася одразу. На Іванівськiй площі Кремля викопали яму, в якій і планувалося виливати дзвін. Яму, річ ясна, освятив батюшка. Поки попи торжествували, вийшли з ладу дві печі, що плавили мідь. Поки ремонтували печі, загорілася машина для підняття форми дзвону. Форму довелося переробляти. Іван Моторін змушений був давати письмове пояснення того всього. Невідомо наскільки сильно його пиздили, але невдовзі він помер. Отцовскоє дєло продовжив синок. І у 1736 році справу було завершено – у світі зявився найбільший дзвін! Правда, залишалася дрібненька херня: як це одоробло витягнути з ями і припиздячити на дзвіницю. Поки найсвітліші мужі імперії думу думали, у москві трапилася пожежа, загорілися дерев’яні містки в ямі, внаслідок чого дзвін наїбнувся і від нього відвалився кавалок вагою в 11,5 тон. Моторіна-молодшого, очевидно, відпиздили, після чого нарешті резонно вирішили: а х@й з ним, з тим колоколом. Майже сто років пролежав шедевр рускіх літєйщіков у ямі, нафіг нікому не потрібний. Потім його двічі намагалися витягнути інші народні умільці, але конкретно всиралися і кидали цю затію. Їх, звісно, пиздили. Витягнули дзвін з ями аж у 1836 році, відпуцували та виставили на загальний огляд, як достояніє руского духа. Тепер гордо показують усім туристам, які потискують плечима і подумки повторюють слава французького майстра Жермена: «А на фіга то все»? Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 9 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 9 травня, 2022 На концерті до Дня перемоги путінські макаки на екрані розмістили фотографію американських грабіжників Бонні та Клайд. Трансляція концерту відбулась на федеральному каналі. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Radiola Опубліковано 11 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 11 травня, 2022 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 14 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 14 травня, 2022 Роман Онишкевич 12 May, 22:57 · Енциклопедія тупикової гілки еволюції. Частина 12. Смертні колибєльні. У ніч проти п’ятниці 13-го пасує видати щось страшне. Але не буду лякати товариство вампірами, вурдалаками та іншою нечистю, бо в російській культурі є щось набагато страшніше. Тому застережу від подальшого читання матусь, які мають малих дітей. Мені й самому уперше за час написання Енциклопедії зробилося не смішно, а моторошно. Кожна мама у кожній країні співає своїй малечі колискові. Добрі, ніжні, інколи жартівливо-лякливі. Але в жодному фольклорі ваш покірний слуга не зустрів такого підвиду колискових, як «смертні». Саме так. Інакше, як ментальним пиздецем це і не назвеш. Тут очевидний збій на хромосомному рівні. Бай-бай да люли! Хоть сегодня умри. Завтра мороз, снесут на погост. Мы поплачем-повоем, в могилу зароем. – Співала московитка своїй дитинці. Спи, дитя моё мило, Будет к осени друго, К именинам третьё, Седни Ванюшка помрет, Завтра похороны, Будем Ваню хоронить, В большой колокол звонить. – Наспівував Ванюші його тятя. Не мав ані часу, ані бажання занурюватися у глибини болотного фольклору, однак з’ясував, що у фольклористів не існує остаточної версії походження такої дитячої чорнухи. Одні твердять, що в такий спосіб від дитини намагалися відігнати нечисту силу, обдуривши її. Страшніше, але переконливіше виглядає друга версія. У бідній родині зайвий рот був дуже накладний, і тому добра матуся щиро хотіла його позбутися. На цю версію опосередковано працює ось така колибєльная. Ой, люли, люли, люли, Ты сегодня умри, Завтра похороны, На погост понесём, Пирогов напекём, Со малиной, Со гречневым крупам, Будем Шуру поминать, Себе брюхо набивать. Бай да бай, поскорее помирай! Помри скорее! Буде хоронить веселее! Ото празднік у родітєлєй, єтіть їх! Гляди, бражкою на славу відзначали! Не думайте лишень, що всю цю моторошну хуїтєнь маленьким москалятам співали у темні часи Івана Грозного чи Боріса Годунова. Хрен там. У тамтешніх дєрєвнях такого штибу колибєльниє фіксували до кінця ХХ століття. Існує навіть точна дата фіксації: 1997 рік, села Нікола і Лядіне Архангельської області. І ще – увага! «Смертні колибєльні», за даними їхніх же дослідників, фіксували по всій росії – в центрі, в Сибіру, на Уралі. Усюди, крім «южних рєгіонов», тобто… крім етнічних українських земель. #тупиковагілка Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 17 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 17 травня, 2022 «Одесса - русский город» Давайте возьмем турецкую крепость, вокруг которой живут болгары, молдаване и украинцы. Брать её будут переформированные из запорожских в черноморские козаки под командованием адмирала-испанца. Потом чистокровная немка решит, что это должен быть новый город и выберет для него древнегреческое название. Проектировать новый город пригласим французов, которые и будут первыми правителями. Для оживления экономики наполним город итальянскими и греческими коммерсантами. Разрешим свободный въезд и получим много немецких колоний вокруг города. В новом городе много евреев, они приезжают еще, поэтому дадим им возможность широко участвовать в жизни города. Выдающиеся памятники архитектуры в городе будут строить итальянцы и поляки. Правда, визитную карточку города спроектируют австрийцы. Многонациональная община города даст миру музыкантов, художников, певцов, писателей, поэтов, сатириков, основателей сионизма, космонавтики и бандитизма. Самый известный городской голова — грек. Знаменитый губернатор — француз. Самый популярный певец — еврей. Самый любимый сатирик — тоже да. И вот, совершенно не зная ничего этого, появляется некто (их много вообще) и начинает с выпученными глазами повторять — «Одесса - русский город». Вы что думаете, ему надо хотя бы рассказать вот этот предыдущий текст? Да не берите дурного в голову — ему надо ответить цитатой из старого одесского анекдота — «Идите туда, где у вас кончается галстук, нет, ниже, еще ниже, еще… Оппа!». Автора текста не знаю, на жаль, но шикардос! Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Radiola Опубліковано 20 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 20 травня, 2022 https://www.pravda.com.ua/articles/2022/05/20/7347279/ Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 22 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 22 травня, 2022 Джону Маккейну мертвому оркі заборонили в'їзд в Росію. Степана Бандеру вони живим розшукують по Україні. Марусю Звіробій взагалі вбили... Усе що треба зараз, це міжнародний консиліум академіків з психіатрії, що б професійно визначили діагноз росіян і світ би діяв відповідно медичного висновку. Бо світ міряє по собі. По здоровому глуздові міряє його повну відсутність. Це стратегічно величезний промах з важкими наслідками для всіх. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 26 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 26 травня, 2022 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 28 травня, 2022 Поділитися Опубліковано 28 травня, 2022 Енциклопедія тупикової гілки еволюції. Частина 21. Царь-каналізація і культура срання. Тема, звісно, смердюча у всіх розуміннях, але як без її розкриття осягнути душу великого народу. Ще у 18 столітті стольна москва плавала в гівні. Смердючі ріки текли по головній вулиці Твєрской, озонували повітря по всій округлості Садового кільця, не кажучи вже про околиці. 9 квітня 1699 року Петро І видав указ "о соблюдении чистоты в Москве и о наказании за выбрасывание сору и всякого помету на улицы и переулки". Москвичі сей указ мали в сраці і продовжували засирати столицю. Але під загрозою бути відпиздженими, потрохи починали копати в себе на обійстях ями, на які ставили дерев’яні виходки. Однак ситуації це кардинально не змінило, оскільки московіт не мав звички ці ями очищати. Коли вона переповнювалася, поруч копали нову, на яку переносили дерев’яну будку. Через якийсь час все обійстя заможного московіта було у вигрібних ямах, мальовничий вид яких він щоранку міг спостерігати під самовар і «хруст французкой булкі». А коли у москві дощило, небесна вода вимивала срач і несла його на ті ж Твєрскую та Садове кільце. Цікавий момент. Описуючи клоаку москви тамтешні історики обов’язково уточнять, що в парижах і лондонах ситуація була не кращою. Однак обов’язково забудуть додати, що в європейських столицях, на відміну від московії, вже давним-давно дали собі ради з проблемою відходів життєдіяльності. У 1871 році, коли сморід вже зник навіть із більшості провінційних міст цивілізованого світу, газета "Русская летопись" описувала Красную площадь біля знаменитого пам’ятника Мініну та Пожарському: "настоящая зараза от текущих по сторонам вонючих потоков. Около памятника будки, на манер парижских писсуаров, к ним и подойти противно. Ручьи текут вниз по горе около самых лавок с фруктами..." Нарешті, із середини XIX століття у московських двориках почали зводити публічні дерев’яні виходки, а на порозі століття ХХ з’явилися і перші кам’яні «ретиради», як офіційно, по-заморськи називали тоді туалети. Це дуже показово, адже свідчить, що цивілізоване срання у московитів чітко асоціювалося із Заходом. Але тамтешній люд не так то й легко було привчити справляти потребу в цивілізований спосіб. До «ретирад» дозволяли собі вступати тільки вчені міщани. Не сприяв популяризації «ретирад» і дурнуватий задум туалетних архітекторів, які, з якогось біса, надумали прикрасити стіни виходків викладеними червоною цеглою хрестиками. Тож темний, але побожний люд з околиць і торгівці, що приїздили із сіл, вважали виходки новомодними капличками, хрестилися на них і били поклони. А віддавши шану богові, за старим добрим звичаєм засирали і засцикували все, до чого діставали їхні дупи і придатки. Уявіть, що на початку століття із 1063 міст і містечок росії, каналізацію мали лише 11. Петербург і москва до них не належали. Натомість тамтешні інженери їздили вивчати досвід в Одесу (!), де 1874 року з’явилася перша в імперії каналізація. У по вуха засраній москві клоаку почали споруджувати лише у 1893 році. Зато тепер нові покоління просмерджених московитів вихваляються, що мають справжню Царь-каналізацію довжиною у 7120 кілометри. Причина гордості в тому, що вона довша за Ніл (6670 км) і Амазонку (6280). Не знаю, кому б іще у світі прийшло в голову порівнювати гівностоки з дивами природи! Як би там не було, але відносне благополуччя тривало у москві недовго. Після жовтневого перевороту туди помчалася ріщна нечисть з голубінки, яка громадські виходки переобладнала собі під помешкання, а сцяти-срати ходила по старінкє там, де приперло. Через кілька років у моссовєті нарешті втомилися нюхати смороди і наказали знову будувати громадські виходки. Не так, щоб дуже, але щось набудували. Щоправда, і цього разу ненадовго. Після розпаду Союзу, у шалені 90-ті виходки почали віджимати і бізнес, і влада. Туалети на вулицях Гоголівській і Дмітрія Ульянова стали магазинами, у виходку на Варшавській запрацювало модне кафе «Сірано», а у срачі на площі Білоруського вокзалу розташувався відділок міліції. Сьогодні відкриття чи не кожного нового виходку на росії супроводжується урочистим мітингом із кульками, піснями і перерізанням червоної стрічки. Але навіть зводячи новий туалет, вони примудряються напартачити так, що від реготу можна накласти в сподні, не добігши до унітазу. Це зараз йдеться про відносно цивілізовані населені пункти. А в глубінкє – по старінкє! Навіть за офіційними даними, розкоші цивілізованого срання у власних домівках позбавлені третина московитів. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 3 червня, 2022 Поділитися Опубліковано 3 червня, 2022 Поразительно, как велико количество россиян, верящих в то, что Россия — самая богатая страна в мире и что все остальные страны только и мечтают о том, как захватить ее богатства. А еще лучше — развалить и оставить в нищете. Прямо с утра просыпаются европейцы и американцы, смотрят на карту и начинают строить козни. Завидуют нашим просторам и боятся нашей мощи. Давайте по всем пунктам пройдемся. 1. Богатая и привлекательная для захватчиков Россия. На самом же деле Россия — только потенциально богатая страна. Точно так же, как каждый новорожденный – потенциальный гений. Не более. В действительности Россия довольно бедная страна третьего мира с плохо развитой экономикой и примитивной инфраструктурой. Две трети России — вечная мерзлота. Огромные пространства, непригодные для жизни. Комариные болота, радиоактивные выбросы и свалки, свалки, свалки. По количеству пахотных земель Россия примерно равна Казахстану. Их почти в два раза меньше, чем в США. Но даже из тех пахотных земель, которые есть, используется менее 70%. Остальное заброшено. Огромная Россия экспортирует ежегодно продовольствия на $20 млрд. Крохотная Голландия – на $90 млрд. Во всей России аэропортов осталось меньше, чем в одной Аляске. Автомобильная сеть развита слабо. Ни одного километра скоростных железных дорог. Потенциальному захватчику придется вкладывать триллионы долларов в экономику. Строить дороги, аэропорты, склады и терминалы. Вытаскивать сельское хозяйство. Заниматься образованием и медициной. И самый главный вопрос — зачем? Чтобы получить на халяву российские нефть, газ, лес и металлы? Коварный Запад и так все это получает. И практически бесплатно — все деньги быстро возвращаются обратно. Американцам гораздо выгоднее было бы захватить Канаду и Мексику. Все рядом. Но они почему-то этого не делают. Не захватывают Норвегию с ее богатейшими газовым запасами. Дураки, конечно. Хотя бы Катар захватили за час одним парашютно-десантным полком. Там же все уже готово. Нет ни сильной армии, н ядерного оружия. Даже сумской теробороны нет. 2. Все мечтают о нищей России. А зачем? Это Путину нужна нищая безграмотная безвольная Россия. В нормальной стране кто пойдет воевать за стиральную машину? В умной стране кто поверит бездарной пропаганде? В сильной стране кто будет терпеть такое ничтожество у власти? Вы с каким соседом предпочтете жить по соседству? С умным и обеспеченным интеллигентом или с нищим гопником? Вы с какой компанией предпочтете иметь совместный бизнес — с успешной и процветающей? Или с озлобленным банкротом на гране дефолта? Нищая Россия не нужна миру. Это беженцы, проституция, наркотики, воровство технологий, шпионаж, непредсказуемость, гуманитарный кризис. Вместо взаимовыгодной торговли нужно посылать миротворцев и спасать от голода десятки миллионов людей. 3. Коварный Запад мечтает о развале России? А зачем? В этом случае Запад получит огромное количество проблем – прежде всего с ядерным, химическим и бактериологическим оружием, которые легко могут попасть в руки террористам. И тогда мало никому не покажется. Да просто разграбление одного склада с переносными зенитными ракетными комплексами может парализовать все воздушной движение на целом континенте. И опять страшнейшая гуманитарная катастрофа и десятки миллионов беженцев. Россия — опасный конкурент? А в какой, позвольте спросить, области? В военной? Помнится российские пропагандисты обещали дойти за три дня до Ла-Манша, а в результате не смогли за три месяца дойти до Харькова. Вы понимаете, что сейчас в Украине воюет практически ВСЯ боеспособная армия России? Которая уже потеряла большинство всех своих лучших летчиков и танкистов. Почти весь свой десант и прочую "элиту". А сейчас генералы этой второй армии мира думают не о том, как они будут завоевывать Варшаву, Хельсинки и Берлин. А о том, чем бы им взять Бахмут, Светлодарск и Лисичанск. В экономической? С 1,5% мирового ВВП? Сравните это с колоссальной экономической мощью Китая и вы поймете, что такое настоящая конкуренция. В научной? В культурной? Это даже не смешно. Перестаньте повторять чужие глупости. з фб Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 12 червня, 2022 Поділитися Опубліковано 12 червня, 2022 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Radiola Опубліковано 25 червня, 2022 Поділитися Опубліковано 25 червня, 2022 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 26 червня, 2022 Поділитися Опубліковано 26 червня, 2022 ВАШИНГТОН — «Путин – это зеркало, в котором отражается народная душа», – политик и основатель новой партии «Западный выбор» Валерия Новодворская считает, что проблема России – вовсе не президент Владимир Путин. Проблема состоит в том, что он пришел к власти по воле народа. «Путины приходят и уходят, но они никогда не приходят на выборах без воли народа, – считает Валерия Новодворская. – Даже с “качелями”, даже с “каруселями” – Путина захотели там увидеть. Захотели реванша, захотели восстановления империи, захотели, чтобы опять все нас боялись. Так что проблема в народе, а не в Путине. Как Пуришкевич говорил в Государственной Думе до октябрьского переворота, что “не страшен Распутин, страшно распутство”». Валерия Новодворская выступила перед русскоязычной аудиторией Вашингтона на прошлой неделе во время своей поездки в США . Она рассказала о своем видении политической ситуации в России и США и ответила на вопросы аудитории. Рік 2013. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 1 липня, 2022 Поділитися Опубліковано 1 липня, 2022 Санкт-Петербург. Ответ на вопрос: хотят ли русские войны? Путин и его пропаганда подняли из глубин скрепного народа всё самое мерзкое и тёмное - поэтому у нас нет другого выхода, чем выиграть эту войну. И мы её выиграем. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 4 липня, 2022 Поділитися Опубліковано 4 липня, 2022 Капець... Отримати готовий розкручений бізнес. І просрати все за пару місяців Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рыжая Опубліковано 5 липня, 2022 Поділитися Опубліковано 5 липня, 2022 Рівень брехні на Московії, перетнув всі межі. Вони брешуть, навіть не замислюючись як воно виглядає. Манько Захарова, бреше про 1000 знищених байрактарів. "Друга армія світу" вже тричі знищила нашу авіацію. Кількість знищеної військової техніки ЗСУ, взагалі перевершує чисельність спільної армії блоку НАТО. Брехня русні, набула космічного масштабу. В чому Московщина набула вправності, так у брехні. І воно зрозуміло. Коли не можеш перемогти, бреши. Коли твоя економіка що лапті з дірками - бреши. Коли твої фінанси співають гидкі романси - бреши. Коли твоя армія за 4 місяці зайняла два міста лише після того як ЗСУ відійшли - бреши. Брехня рятує від головного. Брехня рятує від розуміння, яке ти гидке недолуге лайно. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.