Рыжая Опубліковано 21 грудня, 2015 Опубліковано 21 грудня, 2015 Спасибо всем, кто нам мешает,Кто нам намеренно вредит,Кто наши планы разрушает,И нас обидеть норовит! О, если б только эти людиМогли понять, какую рольОни играют в наших судьбах,Нам причиняя эту боль! Душа, не знавшая потери,Душа, не знавшая обид,Чем счастье в жизни будет мерить?Прощенья радость с чем сравнит? Ну как мудреть и развиватьсяБез этих добрых злых людей?Из ими созданных препятствийВозникнут тысячи идей, Наполненных добром и светомИ повторю я им сто раз:Спасибо вам за все за это,Ну что б мы делали без вас?! © Наталья Дроздова
Орiана Опубліковано 21 грудня, 2015 Автор Опубліковано 21 грудня, 2015 Прикольний віршик - оптимістичний, але ... Справжню біль спричиняють якраз близькі люди - і від цієї болі, і від тих втрат - ми сильніші не стаємо, навпаки
Орiана Опубліковано 21 грудня, 2015 Автор Опубліковано 21 грудня, 2015 ...то сльоза не сльоза може крапля дощу на твоїй щоці я тебе відмовчу-відкричу-відпущу у заобрійний світ сірим цугом летить понад хмари у ирій лелечий шнур ти за ним в небеса… я ж залишуся сам щоб чекати весну...
Рыжая Опубліковано 21 грудня, 2015 Опубліковано 21 грудня, 2015 мне надо вобщем совсем немного: твоих прижатых к моим коленей, упрямых взглядов в полоборота, упрямых губ, и гонять по вене адреналин как наркотик чистый. когда ты смотришь вот так бесстыдно, когда оказываешься так близко, что враз с губами дыханье стынет... мне надо вобщем совсем случайных твоих сближений с моим рассудком, вот так пугаться твоих внезапных мне не_ответов, вторые сутки так наркоманить на телефоне, стирать и снова писать - привет, а... стоять в футболочке на балконе, курить бессчетную сигарету и ухмыляться твоим молчаньям, твоим садистским ко мне придиркам, твоим приездам_как_наказанью, твоим отъездам - как под копирку. мне надо вобщем совсем немного:твой кофе утром - и соль, и горько, и сигарету губами трогать, на желтом блюдце лимона долька... ты мой наркотик, мой анестетик, мой чертов пан_и_пропал_на_веки. а я - сенсорик и кинестетик - ищу лекарств от любви в аптеке:чуть чуть того, и чуть чуть другого, но просветление невозможно пока ты мне не подаришь сноватебя - внутривенно,тебя - подкожно.еще - тебя....
Орiана Опубліковано 22 грудня, 2015 Автор Опубліковано 22 грудня, 2015 Щоб не спати зі шлюхою, жінці треба платити: коханням, грошима, дружбою, вдячністю - у кого що є... се ля ві... https://youtu.be/qxDO-0lltcc
Рыжая Опубліковано 23 грудня, 2015 Опубліковано 23 грудня, 2015 Если мужчина не ваш –Это не принц, а багаж…Это обиды и гнев…Это банальный припев…Если мужчина не ваш –Брак, как мучительный стаж…В паспорт любовь не придёт…Семьи не штамп создаёт…Если мужчина не ваш,Сердце ему не отдашь…И не доверишь мечты…Это залог пустоты…Если мужчина не ваш –Он, как плохой макияж,Смоется сразу в метель…С ним холодна и постель… Если мужчина любим,То не надышишься им…Хочется душу открыть,Лишь бы его сохранить…Если мужчина любим,Беды исчезнут, как дым…В сердце любовь и покой,Если любимый с тобой…Если мужчина любим,Значит, улыбка – не грим…Счастье искрится в глазах…Больше душа не в слезах…Если мужчина любим,То принимаешь любым… Сразу тускнеет пейзаж,Если мужчина не ваш… Ирина Самарина
Рыжая Опубліковано 24 грудня, 2015 Опубліковано 24 грудня, 2015 http://i.i.ua/cards/pic/9/7/212279.jpgХай Різдво у вишиванці, Розбудить Вас щасливо вранці! І принесе у Вашу хату, Радість й усмішок багато. Розбудить приспані надії, Достатком й щастям Вас зігріє, Зігріє сонцем і любов'ю Та подарує Вам здоров'я.
Рыжая Опубліковано 29 грудня, 2015 Опубліковано 29 грудня, 2015 Що захочеться - хай прийде, Все хороше хай запам'ятається, Нехай очі твої щастям світяться, Люди добрі хай тобі зустрінуться. Нехай любов буде до старості, Я бажаю тобі тільки радості! http://pryvitannya.com/wp-content/uploads/2014/08/%D0%B7-%D1%8E%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%94%D0%BC-%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg
Орiана Опубліковано 29 грудня, 2015 Автор Опубліковано 29 грудня, 2015 Кизомба (порт. kizomba) — современный городской популярный парный танец, а также музыкальный жанр. https://youtu.be/8FBbFEUYsIM
Рыжая Опубліковано 4 січня, 2016 Опубліковано 4 січня, 2016 А жінка буває на осінь так схожа: То тиха й привітна, а то й непогожа. То скропить сльозою, то сонцем засвітить. То прагне зими, то вертається в літо. А жінка, як осінь, плодами багата На ніжність, добро, материнство і святість. Як вересень тихий, зігріє душею, Не страшно морозу чекати із нею. А жінка буває тривожна, як осінь. То дихає вітром, то ласки попросить, То болю завдасть, а то вигоїть рани, Листочком у світ полетить за коханим. А осінь в природі - це завжди, як диво, Так само і жінка: буває вродлива. Буває примхлива, буває зрадлива... Нехай тільки кожна з них буде щаслива. Промінь сонця запалить ранкову росу, - І заграє вона, забринить веселково. Скільки мовлено вже про одвічну красу, Тільки я про жіночу скажу своє слово. Ніжний погляд і довга русява коса Та смаглявого личка привабна родзинка... І, хоч кажуть, що світ порятує краса. Та врятує його тільки жінка. https://scontent-vie1-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xtp1/v/t1.0-0/s526x395/993873_1707351086166628_237755563257103191_n.jpg?oh=50766b6a484f4bfca5a9bf2a087e2ce5&oe=570B6CFD
MarkValerij Опубліковано 7 січня, 2016 Опубліковано 7 січня, 2016 ты играешь со всеми нами как с фишками. не со всеми фишками ты сможешь играть
Орiана Опубліковано 9 квітня, 2016 Автор Опубліковано 9 квітня, 2016 Тобі досадно? Це тебе пече? А ти забудь. Страждати — некрасиво.
Орiана Опубліковано 8 червня, 2016 Автор Опубліковано 8 червня, 2016 Я вчера говорил с дождем.Я сказал ему просто — лей.Дождь разулся, зашел в дом,и налил мне стакан — пей. Я сказал — между нами мрак.Льется с крыши в наш дом вода.Дождь ответил, что я дурак.Я кивнул, — что, наверно, да. — Что ты сделал? — толкнул он в бок.— Я ушел, и сейчас сидим.Я любить, как она, не смог.И остался опять один… У нее по любви — гром.У нее под ребром — Бог.Я ее опалил костром,а от страха тушить не мог… Ее силы — на нас двоих.Я — дитя рядом с ней и трус.Обещал ей кораллы с риф. -поздно понял: нырять боюсь… Мне огонь ее пальцы жег.Я ее на руках носил.Обещал ей звезду у ног.А любить — не хватило сил… Алена Васильченко
Рыжая Опубліковано 8 червня, 2016 Опубліковано 8 червня, 2016 https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13315541_1761021920799544_5270824060047404404_n.jpg?oh=4c26d2469b8de6cb7e3f7c48295c7c8c&oe=58086152 Не треба класти руку на плече.Цей рух доречний, може, тільки в танці,Довіра — звір полоханий, втече.Він любить тиху паморозь дистанцій. Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.Він дивний звір, він любить навіть муку,Він любить навіть відстань і розлуку,Але не любить на плечі руки. У цих садах, в сонатах солов'їв,він чує тихі кроки браконьєра,Він пастки жде від погляду, від слів,і цей спектакль йому вже не прем'єра. Душі людської туго і тайго!Це гарний звір, без нього зле живеться,Але не треба кликати його.Він прийде сам і вже не відсахнеться. ?Ліна_Костенко?
Орiана Опубліковано 19 червня, 2016 Автор Опубліковано 19 червня, 2016 Літній Вальс! ...Я ступаю ногою на мокрий пісокКрок за кроком ...зупинка... два кроки і крок.На піщаному березі краєм водизалишаю свої ледь помітні сліди... За протокою острів, за островом деньпочинає свій шлях із пташиних пісень,сонцем тихо встає і приходить сюди,і ступає в мої ледь помітні сліди... Голови поворот і торкання руки,ледь сповільнений крок: раз-два-три...раз-два-три.Ми танцюєм удвох без вагань суєти...Тільки я, тільки ти...тільки я - тільки ти... Ми танцюєм удвох, нашим душам у тактб'ються наші серця: так-так-так...так-так-так,І несе нас той танець у літні сади,де були ми колись...чи вернемось куди?...де горіли, мов жар, наші спраглі вуста,де знайшли ми себе, де згубили свій страх,де не встали літа чорним муром між нас,де кружляли удвох нам дарований вальс...де впивались теплом наших тіл, наших рук,де не стали дороги прокляттям розлук,де не знали печалі, жалів і біди, де любили-любили-любили- люби............................................................І стирає вода ті сліди без сліда,І стирають літа, що не змила вода,І стирають любов, загубивши той час.І танцюємо ми цей загублений вальс... ...Я ступаю ногою на мокрий пісок...
Орiана Опубліковано 21 червня, 2016 Автор Опубліковано 21 червня, 2016 Козерог 21 июня.Раньше Козероги думали, что нужно беречь дружбу, хорошие отношения. А сейчас поняли, что нужно беречь себя — от лицемерных людей, которые, улыбаясь в глаза, тихо ненавидят за спиной.
Рыжая Опубліковано 1 липня, 2016 Опубліковано 1 липня, 2016 Який чарівний вранці небокрай… Та на душі немає сонця, смеркло… Я замість того, щоб створити рай, Вимощував тобі дорогу в пекло… Награвшись почуттями досхочу, Не виривався із палких обіймів… Хоча й донині пристрасно тремчу, Пригадуючи ніжні буревії… І все ж благаю: ти мене прости За те, що обманув твої надії… Навіки роз’єднав сердець мости І розтоптав вінець палкої мрії… За серця біль, за крик душі пробач; За довгий шлях – від почуттів до зради… За твій щасливий сміх і ніжний плач, За те, що розтривожив зорепади… Прости мене за все… і прощавай… Лиш знай: любив бездумно і запекло… Та замість того, щоб створити рай, Вимощував обом дорогу в пекло… Автор: Юрий Цюрик
Рыжая Опубліковано 27 жовтня, 2016 Опубліковано 27 жовтня, 2016 С небес да об землю — конечно же, больно! И думаем, всё, налетались… довольно… Ведь можно однажды и насмерть разбиться — Мы знаем… но все же — завидуем птицам. Мы люди, которые слабы и странны. Едва затянулись глубокие раны, Забыв про опасность, про боль и бессилье, Опять расправляем уставшие крылья, И в небо стремимся с завидным упрямством, Богов удивляя своим постоянством, Не веря прогнозам дурных сновидений, Пытаясь взлететь после многих падений… И жизни нам мало, и неба нам мало, Мы тысячи раз начинаем сначала, Чтоб вырваться ввысь из земной круговерти… Паденья и взлеты — с рожденья до смерти…
Полинка Опубліковано 30 жовтня, 2016 Опубліковано 30 жовтня, 2016 Коли мене критикують, я можу себе захистити, але проти похвал я безсилий. Зиґмунд Фрейд Это точно про меня.
Radiola Опубліковано 30 жовтня, 2016 Опубліковано 30 жовтня, 2016 Это точно про меня. Вы тщеславная? )
Рыжая Опубліковано 22 листопада, 2016 Опубліковано 22 листопада, 2016 Удобной я не буду… Не смогу!!!В мой омут просто так не окунуться…Со мной нельзя, вот так вот… на бегуКак будто сигаретой затянутьсяПокорность, знаешь, не моя стезяМне б ветра в паруса, простора, воли…Лечу на шпильках, через все «Нельзя»И не скулю о бедной, женской доле Я не удобная… И в этом в общем сутьТебя, как тапочки, стряхну и буду радаУж лучше босиком продолжить путьПустышка ты, а вовсе не наградаУдобной я не стану… Не проси…Не буду прятаться, как вещь на антресолиИ Боже тебя, милый упасиСчитать, что я достойна второй роли!!! Автор: Анна Гончарова
Рыжая Опубліковано 28 листопада, 2016 Опубліковано 28 листопада, 2016 Та женщина, которая ушла,Не будет беспокоить вас звонкамиИ баловать в субботу пирожками,Рассказывать, что ночью не спала…Ей будет абсолютно всё равно,Что ни одной с рыбалки смс-ки…Что удочки стары, порвались лески,А рыбы в речке спрятались на дно… Та женщина, которая ушла,Не будет вспоминать объятья вашиИ станет на одну потерю старше,Но у неё, как прежде, два крыла…Ручьём не льются слёзы по щекамОт запаха духов чужих и сладких…Она уйдёт, не бросив взгляд украдкой,А вместо вас возьмёт себе щенка… Та женщина, которая ушла,По центру дартса ваше фото вклеит…В десяточку без промаха сумеетПопасть, она б иначе не смогла…И на страницах ваших, в соцсетях,Её в гостях не встретите случайно…И не вздохнёт о вас ночами тайно…Корабль не хочет знать о якорях… Вы будете не раз её просить,Чтоб поняла, открыла и простила,Под дверью, с орхидеей и текилой,С козырной клятвой — на руках носить…Она откроет дверь, не помня зла,В рубашке не её совсем размера,Со счастьем на лице, а в сердце с верой…Та женщина, которая ушла…
Radiola Опубліковано 28 листопада, 2016 Опубліковано 28 листопада, 2016 Удобной я не буду… Не смогу!!! Покорность, знаешь, не моя стезя Мне б ветра в паруса, простора, воли… Автор: Анна Гончарова Гимн эмансипации
Рыжая Опубліковано 28 листопада, 2016 Опубліковано 28 листопада, 2016 Гимн эмансипации Гимн женщины, знающей себе цену!
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.