Перейти до змісту
Український політичний форум

Народ против пораженцев и саботажников


corax

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 77
  • Створена
  • Остання відповідь
Опубліковано

Марта Онуфрів: Що таке Путін і як його стримати. Роль діаспори в цьому

06.09.14

Изображение

Марта Онуфрів, журналістка

Канада, Торонто

(резолютивна частина статтi)

Мета Путіна:

 

1) знищити Україну як самостійну державу, установивши в Києві маріонетковий режим;

 

2) утворити південний сухопутний коридор тяглістю до Придністров'я. При неспроможності досягти першу мету обмежиться приморським поясом для забезпечення життєдіяльності Криму. У перспективі зможе використати цей коридор для окупації Молдови, згодом для демонстрації сили перед норовливим Заходом.

 

Утім, дальший розвиток подій залежатиме від реакції Заходу.

 

Фактори стримування путінської агресії

 

Отже, зупинити Путіна можна трьома способами: мілітарним, політичним і дипломатичним.

 

Однак жодного успіху Україна не досягне без відчутного перелому у веденні воєнних дій. Бо Путін не вгамується доти, доки українські збройні сили не нанесуть російським окупантам нищівного удару.

 

Складається враження, що президент України Петро Порошенко загрався в дипломатію, мало звертаючи увагу на українську армію.

 

Сумнівної вартості кадрові призначення в Міністерстві оборони, відсутність політичної волі очистити силові блоки від російської агентури, "паркетних" генералів, невміння запустити військову машину на воєнний лад, значні втрати вояків у нещодавньому котлі під Іловайськом – є свідченням не тільки некомпетентності, зрадництва серед керівництва СБУ, Генштабу ЗСУ та штабу АТО, а й прямої загрози суверенітету й цілісності України.

 

Не менше важливим є негайний злам постсовєтської системи, що дасть країні перспективи на майбутнє, а навіть невдовзі – відчутні позитивні зрушення.

 

Неодмінною умовою для цього є відокремлення бізнесу від влади, демонополізація, впровадження законів ринкової економіки, ліквідація податкових інспекцій, люстрація в коридорах влади, суддівському корпусі, силових структурах, політичному середовищі, боротьба з корупцією, кадрові наповнення професіоналами, проведення чесних і прозорих парламентських виборів тощо.

 

Тільки тоді в Україну повірить зазомбований російськими ЗМІ кожен мешканець Донецька, Луганська.

 

Безперечно, потрібно досягати успіхів на дипломатичному фронті – саме на фронті! – але не в перемовинах із Росією без участі Заходу. Хоч і останнє не є гарантією того, що Путін, як досвідчений політичний шулер, не заведе перемовників у черговий глухий кут. Варто пам'ятати про величезні втрати українських вояків через обіцяний Путіним "гуманітарний коридор".

 

* * *

 

Утім, про роль діаспори в приборканні імперської агресії Путіна.

 

Вочевидь, заходи, запропоновані нещодавно президентом Світового конгресу українців Евгеном Чолієм не дадуть бажаного ефекту: "Ми розпочали співпрацю із центром Atlantic Council. Ми разом із ними намагатимемося впливати й дати відчути світовому товариству, що все, що зараз відбувається в Україні, не є тільки українською кризою – це світова криза. Наш підхід полягає в тому, щоби до урядів держав, де проживає діаспора, доносити цю інформацію".

 

На жаль, СКУ й на цей раз не здатен запропонувати щось дієвого – таке собі чергове стрясання повітря малозначущими папірцями чи заявами.

 

Біда в тому, що, як і до того, поза увагою СКУ залишається багатомільйонна діаспорна спільнота. Саме вона здатна відіграти важливу роль у приборканні Путіна, саме завдяки їй можна досягнути вагомого результату.

 

Ідеться про започаткування українською діаспорою в багатьох країнах світу акцій із вимогою виключення Росії як агресора з Ради безпеки ООН – подібний прецедент маємо з СРСР.

 

Акції повинні проводитися на двох рівнях: міжнародному й державному.

 

Міжнародний рівень: звернення українців до Ради безпеки ООН із залученням до збору підписів багатьох етнічних груп, що відчули на собі кривавий московський чобіт – поляків, угорців, литовців, естонців, грузинів, кримських татар, чеченців та ін..

 

Державний рівень: зустрічі з депутатами, парламентськими комітетами; персональні, групові, громадські звернення до урядів держав проживання української діаспори про надання повноважень їхнім представникам у Раді безпеки ООН для порушення питання про виключення з неї Росії як агресора.

 

Нині це – вкрай важливо: внаслідок такого виключення Росія не тільки матиме великі іміджеві втрати, передовсім, серед своїх усе ще зазомбованих громадян – а й не зможе більше ветувати резолюції Ради безпеки ООН, скеровані на реальну підтримку України.

 

Особлива роль в акціях міжнародного рівня випадає українцям США, головно – мешканцям Нью-Йорку.

 

Саме вони матимуть найбільше можливостей своїми протестами під штаб-квартирою ООН безпосередньо впливати на виключення Росії з Ради безпеки. Окрім того, подібні акції з передачею звернень варто також влаштовувати під представництвами ООН, що знаходяться практично в усіх країнах світу.

 

Безперечно, такі акції потрібно проводити й материковим українцям.

 

Утім, не виключено, що цю ініціативу переберуть деякі діаспорні провідники. Адже маємо приклади активної позиції діаспорного проводу в окремих державах. Передовсім варто згадати Конгрес українців Канади, який, маючи безпосередні контакти з найвищими урядовцями, послами федерального парламенту, істотно впливає на формування політики Канади щодо України.

 

Кажуть, що у світі нас, закордонних українців, налічується 20 мільйонів. Саме зараз настав час кожному з нас здати іспит на відданість нашій історичній Батьківщині.

 

Однак доки вторгнення Росії в Україну українські очільники не захочуть кваліфікувати як військову агресію, доти українській діаспорі впоратися із цим завданням буде надто важко.

 

Марта Онуфрів, журналіст, Канада, Торонто, спеціально для УП

Далеко вiд України живе людина... а як усе вiрно розумiє!

Опубліковано

Київськi урядовцi роблять непоганий бiзнес на кровi українських воякiв i патрiотизмi громадян...

06.09.14

Поки на Сході тисячі бійців ризикують своїм життям, Міністерство оборони і підприємства держконцерну "Укрборонпром", влаштувавши колосальний розпродаж зброї на внутрішньому ринку, цинічно заробляють на тому, що потребує фронт і що могло б врятувати життя наших солдатів.

 

Изображение

Ніжин. БАТ-2 Міністерства оборони України. 30 штук. П'ять з них - у приватних руках і продаються по $ 20 тис.

 

Міністерство оборони України через численних посередників організувало на внутрішньому ринку розпродаж озброєння і бойової техніки - автоматів, безпілотників, вертольотів, гранатометів, ракет. За цією схемою згідно звіту МО про реалізацію військового майна за перше півріччя, відомство "наторгувало" майже 84 млн грн. Про це ZN.UA пише Дмитро Менделєєв.

 

З цієї суми підприємства-посередники, уповноважені урядом, "зрубали" понад 17 млн грн на "організації продажу цього майна, а ще майже 3,5 млн грн - в якості комісійної винагороди.

 

Необхідно назвати "героїв", які особливо відзначилися у розпродажу військового майна.

 

Так, за даними за перше півріччя, тільки у 2014 р. державна фірма "Укрінмаш" на внутрішньому ринку продала 35900 автоматів АКМ (калібр 7,62 мм), 1237 гранатометів РПГ-7У, майже 5 тис. авіаційних ракет, 60 протитанкових ракетних комплексів "Фагот". Ще одне державне підприємство — "Промоборонекспорт" — продало на внутрішньому ринку десять БТР-70, підприємство "Спецтехноекспорт" — 23 безпілотники "Рейс". До кого "пішли" 10 тисяч касок та два вертольоти Мі-8? Перелік продавців і "товарів" досить розлогий.

 

Всі перераховані Міноборони кошти надходять у спецфонд, із якого, знову ж, фінансуються програми оборонного відомства, зокрема й матеріально-технічне забезпечення армії.

 

"От так просто реалізується схема, що дозволяє уряду отримувати додаткові кошти в бюджет, підприємствам-посередникам - комісійна винагорода, комерційним структурам - прибуток, а тіньовим ділкам виводити в тінь мільйонні суми, наживаючись на найдорожче - людські життя", - пише автор.

 

Найцинічніше те, що організатори схеми наживаються на людях, які добровільно жертвують на закупівлю озброєнь для фронтовиків.

 

Так, за словами відомого волонтера Світлани Зварич, яка займається збором засобів для батальйону "Азов", бійцям самим доводиться купувати у посередників Міноборони те, що держава повинна була постачати на фронт безкоштовно.

 

"Минулої п'ятниці КМУ прийняв постанову №376, згідно з якою заявки військових підрозділів мають задовольнятися протягом 48 годин. Учора (04.09.2014 р.) ми зробили заявку на два БАТ-2, дві ІМР, чотири СБР-3, чотири КамАЗи й МДК-3, особливо актуальну для захисту Маріуполя, оскільки ця машина риє окопи. Тобто наш перелік складається з того, що конче необхідне на фронті й що, ми точно знаємо, є в Міністерства оборони України. Тільки нам воно його запропонувало за гроші. За ті гроші, які збирає НАРОД", - говорить вона.

 

За словами Зварич, у самого Міноборони волонтери "Азова" нічого не закуповували. А ось у його посередників - так.

 

"Вже після перших двох наших дзвінків на телефони, опубліковані на "автопродажных" сайтах, на нас вийшли продавці і запропонували необхідну нам техніку за 20 тисяч доларів. При цьому продавці визнали, що машини стоять на обліку Міністерства оборони України. Тобто, ми повинні заплатити по 20 тисяч доларів за кожну одиницю і потім самостійно отримати ці БАТ і ІМР у Міністерства оборони", - розповіла вона.

 

Більше того, наголосила волонтер, як заявили посередники, "через них можна придбати будь-яке озброєння і будь-яку техніку", наявну у Міністерства оборони - від безпілотника до ГАЗ-66.

 

Очевидно, з початком бойових дій Кабінет міністрів повинен був прийняти рішення про припинення будь-яких продажу зброї і бойової техніки як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, і направити всі ці ресурси для забезпечення тих, хто бореться з агресором. Але уряд не тільки не зупинив процес розтягування військового майна. Він спокійно дивиться на влаштований Міноборони і держконцерном "Укрборонпром" розпродаж зброї.

 

Як зазначає Зварич, "хочеться вірити, що адекватною відповіддю на подібні випадки злочинного "бізнесу" на крові власного народу буде кримінальне провадження".

 

Докладніше читайте у статті Дмитра Менделєєва "ТІНЬ" ВІЙНИ" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".

Опубліковано

Комментар Анатолiя Гриценка: "Уряд камікадзе"? Скоріше "Уряд мародерів"!

 

Эх, українцi! Мали шанса обрати такого гетьмана як треба... Але Фортуна пролетiла повз... вiдразу схопити за волосся глузду не вистачило... а позаду вона лиса...

Опубліковано

Бережно сохраненные Банковой у власти в Харькове изменники-путлеровцы во главе с Кернесом саботируют поставки техники в зону АТО

06.09.14

Власти Харькова выполнили план поставки техники для нужд АТО на 25% от общего плана. Об этом на своей странице в Facebook заявил губернатор Харьковской области Игорь Балута.

 

Игорь Балута

Сегодня многие уважаемые люди «бьют себя в грудь» и клянутся в безграничной любви к Родине. Ведутся пространные и умные разговоры о целостности страны, патриотизме, чувстве долга. Кое-кто даже начал причислять себя к сторонникам Евромайдана, хотя еще полгода назад с георгиевской ленточкой на лацкане пиджака бурно аплодировал свергнутому диктатору.

 

А что же на деле?

 

Позвольте мне, как человеку, отвечающему за территориальную оборону Харьковской области, вас проинформировать: по состоянию на 11.00

6 сентября руководство города Харькова выполнило план поставки техники для нужд антитеррористической операции аж на 25% от общего плана, который был на них возложен. Несмотря на мои неоднократные обращения, как руководителя территориальной обороны, и прокурорское реагирование – "воз и ныне там."

 

Я расцениваю подобное бездействие городских властей, как саботаж. Убежден, прокуратура должна дать соответствующую оценку подобным поступкам.

Опубліковано

07.09.14

Сразу несколько стран-членов НАТО опровергли информацию помощника президента Украины Петра Порошенко Юрия Луценко о поставках вооружений Киеву. Как сообщает в воскресенье вечером агентство Reuters, США, Норвегия, Италия и Польша не подтверждают факт заключения соглашения о поставках оружия и отправки военных советников в Украину.<h2 class="article-header-intro"> </h2> Ранее в воскресенье Юрий Луценко на своей странице в Facebook написал о том, что «на саммите НАТО были достигнуты договоренности о западных военных советниках и поставках современного оружия из США, Франции, Италии, Польши, Норвегии».

 

Позднее в Минобороны Норвегии информацию о возможных поставках оружия Киеву опровергли. Об этом со ссылкой на представителя пресс-службы военного ведомства королевства Ларса Йембле сообщает ИТАР-ТАСС.

 

Представитель итальянского министерства обороны также не смог подтвердить данные о поставках вооружений. «Эта информация не точна. Италия вместе с другими странами ЕС и НАТО готовит нелетальную военную помощь, такую как бронежилеты и каски для Украины», – цитирует Reuters слова представителя итальянского силового ведомства.

 

«Никаких предложений со стороны США о поставках летальных вооружений Украине не звучало», – заявил агентству со своей стороны высокопоставленный представитель властей США.

Опубліковано

Предатели в минобороны откровенно саботирует освоение средств, выделенных на технику для сражающейся армии

07.09.14

Правительство Украины предоставило Министерству обороны двумя траншами 17 млрд грн на военную технику для АТО, но из них не было использовано и половины суммы. Об этом заявил премьер-министр Украины Арсений Яценюк, сообщает ТСН.

 

"Я могу отвечать за деньги, которые нужны на военную технику. Первый раз понадобилось выделить 8 миллиардов гривен, второй раз - 9 миллиардов гривен. Я эти деньги нашел", - сказал Яценюк.

 

Он подчеркнул, что эти деньги правительством уже выделены и находятся на балансе Министерства обороны Украины.

 

"Но проблема в том, что палкой гоняешь, в первую очередь военное ведомство, а они с первого транша, который нашло правительство, а в сегодняшних условиях сложно найти миллиарды гривен, использовали лишь 45% средств. Другие средства, миллиарды, просто сейчас находятся на счетах (Минобороны - ред.)", - отметил Яценюк.

Чего уж об остальном говорить?

Опубліковано

Министр обороны, начальник Генштаба и руководитель сектора "Д" скрыли информацию от Президента, - комбат "Днепр-1"

08.09.14

Командир батальона "Днепр-1" Юрий Береза задал вопросы министру обороны Украины Валерию Гелетею, начальнику Генштаба Виктору Муженко и руководителю сектора "Д" Петру Литвину о ситуации с иловайским котлом, где погибло множество украинских военных.Также Береза сообщил, что эти руководители скрыли информацию от Президента Украины Петра Порошенко, передает ТСН.

 

"У меня остались вопросы к министру обороны, начальника Генерального штаба и руководителю сектора Д - генералу Литвину. Есть несколько вопросов - почему генерал Литвин, когда его войска побежали, не доложил руководителю - начальнику Генштаба? Вопрос к начальнику Генерального штаба - где ваше главное разведывательное управление? Где и как они работали под Иловайском? Как они работали под Амвросиевкой? И кто все же подал в отставку из офицеров данного управления?" - спросил Береза.

 

"И вообще тотальное к министру обороны - отдает он себе отчет о том, что когда воинские части отошли от Саур-Могилы практически до Новоазовска, оставив боевые посты, почему министр обороны не доложил об этом Президенту? Я так понял во время встречи с Президентом, что данные должностные лица - министр обороны, начальник Генштаба и руководитель сектора Д - не просто скрыли, они эту информацию не предоставили нашему Президенту", - добавил он.

 

Напомним, ГПУ проводит расследования в отношении руководства Минобороны и Генштаба по поводу операции в Иловайске.

 

Как сообщалось, 25 августа в результате самовольного отхода части ВСУ, которая должна была обеспечивать тыл, и танковых ударов террористов в районах Моспино и Еленовки силы АТО в Иловайске оказались в оперативном окружении. Псковская и Курская дивизии Российской Федерации окружили Иловайск двойным кольцом. Точное количество погибших в боях неизвестно. Президент РФ Владимир Путин призвал террористов создать гуманитарный коридор для вывода украинских военных, в результате во время выхода боевики обстреляли бойцов; тех, кто выжил, взяли в плен.

Опубліковано

ФСБ активно использует свою агентуру для дискредитации лидеров сопротивления, - Семенченко

08.09.14 10:15

ФСБ активно использует свою агентуру для дискредитации идеи сопротивления, дискредитации лидеров сопротивления и наиболее активных полевых командиров.Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом на своей странице в Facebook написал командир батальона "Донбасс" Семен Семенченко.

 

"Смотрю что изменилось за неделю. Перемирие не соблюдается, обмен пленных идет очень медленно. Виновные в Иловайской трагедии, не установлены и не наказаны. Точно такая же ситуация с всеми предшествующими котлами и поражениями. Про сбитый в Луганске самолет все уже забыли. Министерство обороны не осваивает даже половину бюджета выделяемого на оборону и мы продолжаем ездить на фронт на автобусах. Изменений в порядке комплектации воинских частей нет (то есть опять берут не тех кто готов и меньше шансов что побежит

побежит, а всех)", - написал он.

 

По его словам, российская армия стоит компактными группировками и в любой момент готова к удару: "ФСБ активно использует свою агентуру для дискредитации идеи сопротивления, дискредитации лидеров сопротивления, наиболее активных полевых командиров. Используются отработанные схемы апробированные в Афганистане и Чечне. К этому добавляется начавшаяся парламентская кампания, где всех поделили по лагерям, началось взаимное обливание грязью. Поставки продукции военно технического назначения с стран НАТО тормозится в том числе по причине коррупции и НЕ заинтересованности чиновников".

 

"В этих условиях нам необходимо действие. И прежде всего объединение усилий всех тех кто имеет к этому волю и ставит похожие цели. Первый шаг- нам надо объединиться. Легко обвинить, облить грязью каждого из нас по отдельности. Легко запутать общество если каждый из нас будет говорить сам по себе, в разнобой. Легко подтянуть кого то из нас к кормушке, сначала заставить замолчать а потом использовать как певца в хоре "все хорошо прекрасная маркиза". Но вместе мы можем сделать очень многое", - сообщил Семенченко.

Опубліковано

В Крыму развязан настоящий политический террор. Вопрос к господину-товарищу Климкину

08.09.14

В Крыму развязан настоящий политический террор. Всю последнюю неделю российская полиция и ФСБ с автоматчиками врываются в дома крымских активистов, деятелей крымскотатарского народа, популярных блогеров.

 

Врываются под предлогом поиска оружия, наркотиков, запрещенной литературы. И то, что наркотиков и оружия пока не находят - воспринимается как недоработка полиции оккупированного Крыма.

 

Будет поставлена задача из Москвы - будут находить героин, гранаты, патроны, взрывчатку у честных предпринимателей, матерей малолетних детей, несовершеннолетних. Всех, кто не с ними, всем, кто НЕкрымнаш.

 

И что самое удивительное, все эти люди - граждане Украины, несдавшиеся, несломленные, немолчащие. И тем самым подрывающие картину всеобщей поддержки в Крыму действий Путина. И потому такие опасные. В связи с этим вопрос?

 

Украинский МИД по статусу должен защищать всех нас, носителей паспорта

с трезубцем везде, где нет юрисдикции украинской власти. Ответьте, господа из МИДа, вы считаете, что все под контролем и вы успешно защищаете наших граждан?

 

Taras Berezovets

Опубліковано

Ляшко: Домовленості у Мінську – капітуляція Порошенка перед Путіним

08.09.14

Домовленності контактної групи у Мінську – завуальована форма капітуляції Порошенка перед Путіним, таку думку висловив Голова радикальної партії Олег Ляшко у своєму фейсбук. "В підписаному ганебному документі, Україні нав'язаний російський алгоритм вирішення створеного ж Росією конфлікту, що був озвучений міністром закордонних справ Росії Лавровим ще навесні. Тому ми не бачимо в протоколі ні невідкладного виведення російських військ та спецпідрозділів із території Донецької та Луганської областей України, ні прямого зобов'язання Росії щодо припинення транскордонного постачання зброї.

 

Підписаний документ грубо суперечить Конституції України і нашому законодавству, у тому числі постанові Верховної Ради України, ухваленій за моєю ініціативою в середині квітня.

 

Протокол не передбачає і відшкодування Росією збитків, зокрема українським громадянам, економіці, соціальній сфері та інфраструктурі, завданих внаслідок її збройної агресії, анексії АР Крим та окупації частини території Донеччини та Луганщини.

 

Отже, на моє переконання, Порошенко, дозволивши Кучмі підписати зазначений протокол, по-суті, погодився грати за сценарієм агресора – Путіна" – додав Ляшко.

 

Також політик додав, що для нього і переважної більшості громадян України, такі поступки є неприпустимими.Тому він закликає й далі боротися за нашу Вітчизну, її незалежність, суверенітет та територаільну цілісність, адже Путіна зупинить лише сила.

Опубліковано

Батальон "Черкассы" отказались воевать против российских "Градов" и танков на одних колхозных автобусах...

10.09.14

Почти весь личный состав батальона "Черкассы" написал рапорты об отказе выполнять боевую задачу и выдвигаться на передовую.

 

Об этом говорится в сюжете телеканала "Украина" со ссылкой на заявления самих бойцов.

 

Военные, которые сейчас стоят под Волновахой Донецкой области, сообщили, что им приказали отправиться на блокпост под Донецком отражать атаки вражеской артиллерии и бронетехники, вооружив лишь стрелковым оружием и предоставив старые автобусы и грузовики.

 

По данным канала, об отказе сообщили более 400 военных. По их словам, в наличии батальона есть только один БТР, несколько зениток и РПГ.

 

Они настаивают, что не отказываются служить, но просят предоставить им для этого соответствующее вооружение.

 

"Или (ставить перед нами) задачи, которые мы можем выполнять с нашим вооружением, или (предоставить нам) вооружение для выполнения тех задач, которые перед нами ставятся", – заявил каналу заместитель комбата "Черкасс" Владимир Мельник.

 

ВИДЕО: http://www.youtube.com/watch?v=T-0EaLb4dno

 

В свою очередь пресс-секретарь АТО Алексей Дмитрашковський в разговоре с "Украинской правдой" назвал бойцов батальона трусами, которые испугались войны и не хотят продолжать службу...

Ну, что ж? У защитников Украины - своя служба... а у ГРУшной агентуры в штабах и Минобороны - своя...
Опубліковано

Сергій Дацюк: ГОЛУБИНА ТА ЯСТРУБИНА УКРАЇНА

11.09.14

Изображение

Під час війни такий поділ буває завжди – завжди є пацифісти і ті, хто хоче воювати. Але мабуть для України, яка не тільки була повсякчас миролюбною, але і дуже пишалася цим, такий вибір є найбільш визначальним сьогодні.

 

Стратегічне бачення миру та війни

 

Україна може записати в свій не просто політичний, але й історичний актив – ми перша країна у всесвітньо-історичному сенсі, яка добровільно відмовилися від наявної у нас найпотужнішої зброї в світі за всю його історію. І ми перша країна, яка зазнала в тому числі через це територіального розколу з небезпекою його поглиблення, матеріальних збитків з тенденцією до їх зростання та людських втрат з перспективою до їх збільшення.

 

Сьогодні вибір війни чи миру для України є основоположним для її існування як цілісної держави. Вибір війни чи миру є саме військовою стратегією тоді, коли ця війна вже йде.

 

Війна виникає в ситуації миру, коли світ змінюється, а еліти світу та інтелектуали не бажають відмовлятися від старих уявлень про світ. Політичним та бізнесовим елітам, а також інтелектуалам в такій ситуації необхідна війна, щоб мати потужний стимул до зміни своїх уявлень про світ та легальний примус для переконання у нових уявленнях обивателів.

 

А мир в ситуації війни виникає з двох причин – 1) коли досягнута мета війни (тобто як кінець війни); 2) коли одна зі сторін не бажає досягати мети війни і має можливість примусити до цього іншу сторону (тобто як відкладена війна).

 

Що таке мир сьогодні? Це Хасав'юрт-2 в аналогії з чеченською війною в Росії. Що таке війна сьогодні? Це можливий перехід від першої до другої чеченської війни без миру, який нічого не вирішив. Тобто мир в Україні сьогодні це заморожений конфлікт, це відкладена війна, це перехід до війни в інших формах, від яких втрат буде як мінімум стільки ж, але воювати відкрито буде неможливо.

 

Якщо Україна може потягатися з Росією в процесі збройної гарячої війни, то тягатися з Росією у війні диверсійній, війні спецслужб, інформаційній війні, економічній війні, консциєнтальній війні – Україна поки що не може і ще довго не зможе.

 

Як може бути досягнута мета війни Росії з Україною?

 

З точки зору військового історика та теоретика Ліддел Гарта, метою війни є мир, кращий за довоєнний, хоча б з нашої точки зору. Цю аксіому з теоретичної точки зору потрібно доповнити. Мета війни досягнути, коли одна зі сторін отримала таку перевагу, яку інша сторона вже не може ніяк ні ліквідувати, ні скомпенсувати. Допоки така перевага у війні не отримана, тобто мета війни не досягнута, війна буде продовжуватися, навіть якщо сторони час від часу домовляються про мир.

 

Всякий мир під час війни погіршує шанси саме для слабкої сторони. Бо саме слабка сторона у війні може тимчасово напружитися, знайти союзників, ресурсну підтримку і здолати сильну сторону. Мир завжди веде до створення сильною стороною значної переваги над слабкою стороною, до втоми союзників слабкої сторони, до вичерпання і так невеликих ресурсів слабкою стороною. Отже нема нічого гіршого для слабкої сторони, ніж незакінчена війна.

 

Для перемоги над Чечнею Росії потрібен був Хасав'юртський мир, бо вона була сильною стороною. Для перемоги над Україною Росії потрібен зараз мир, бо саме вона потенційно сильніша сторона.

 

Щоб перемогти у війні з Росією, Україна має оголосити загальну мобілізацію і вести війну до такого стану, коли її перевага над Росією не зможе бути ні ліквідована, ні скомпенсована.

 

Що таке відкладена війна і якій її можливі наслідки? Давайте розберемо це на прикладі загальних уявлень про хасавюрський мир

 

Хасав'юрт-2 та його можливі наслідки

 

Що ми знаємо про Хасав'юртський мир в Росії?

 

Хасав'юртський мир був результатом Хасав'юртських угод 1996 року, якими закінчилася Перша чеченська війна в Росії (1994-1996). Хасав'юртський мир призвів до фактичної незалежності Чечні в 1996-2000 роках.

 

Хасав'юртські угоди були підписані на фоні успішної бойової операції збройних формувань Республіки Ічкерії, які встановили контроль над містами Грозний, Аргун, Гудермес (чи не нагадує це успішну операцію ополчення на Сході України, на фоні якої були підписані Мінські угоди).

 

Хасав'юртський мир виник через тиск міжнародної спільноти на Росію, яку змушували вирішувати всі політичні питання мирним чином, без військових дій на своїй території.

 

Водночас саме цей мир створив заморожений конфлікт всередині Росії.

 

Хасав'юртські угоди не вплинули на продовження практики здирства та взяття заручників чеченцями.

 

Саме Хасав'юртські угоди були сприйняті чеченцями як слабкість Росії і призвели до початку інтенсивного розповсюдження релігійного екстремізму на засадах ваххабізму в Дагестані і Татарстані, джерело якого знаходилося саме в Чечні.

 

Саме тому хасав'юртський мир призвів до Другої чеченської війни, яка формально закінчившись в 2009 році, але не змінила ситуації з Чечнею в Росії.

 

Сьогодні ситуація відносин Чечні з Росією виглядає так, що її керівництво робить вигляд, ніби воно у складі Росії, а насправді має повну незалежність.

 

В деякому метафоричному розумінні, враховуючи відрахування з російського бюджету, які продовжують надходити в Чечню, можна сказати, що Росія платить данину чеченцям за свою поразку у Другій чеченській війні.

 

Мало хто знає і піддає аналізу доволі цікаві персональні наслідки цього миру.

 

За дорученням Єльцина Хасав'юртські угоди від Росії підписав генерал Алєксандр Лєбєдь (тогочасний секретар Ради Безпеки РФ) та його заступник Сєргєй Харламов.

 

З чеченської сторони угоди підписали Аслан Масхадов, найбільш успішний військовий діяч невизнаної Чеченської Республіки Ічкерія та Саїд-Хасан Абумуслімов, історик, письменник, публіцист та громадський діяч, один з лідерів сепаратистського руху Чечні.

 

28 квітня 2002 року генерал Лєбєдь загадково загинув на гелікоптері в Красноярському краї.

 

31 жовтня 2002 року полковник Харламов був убитий професійним убивцею біля під'їзду власного будинку.

 

8 березня 2005 року Аслан Масхадов як лідер збройного спротиву в ході Другої чеченської війни був знищений в результаті спецоперації Центра спеціального призначення ФСБ.

 

Саме Хасав'юрські угоди призвели до появи радикальної позиції Путіна щодо імперських перспектив Росії. Хто не пам'ятає, можете переглянути ще раз його найбільш відомий вираз 1999 року, який він пізніше аналізує сам.

 

Отже, якщо схематично подивитися на Хасав'юртські угоди та їх наслідки, то можна побачити багато спільного з нинішніми Мінськими угодами Порошенка.

 

1. Мінські угоди укладені Україною та Росією на фоні успіху так званих ополченців зі Сходу України, а насправді за явної потужної участі регулярних військових сил Росії, які відновили контроль за частиною Сходу України.

 

2. Мінські угоди стали результатом тиску на Президента України міжнародної спільноти та Росії при ігноруванні ним народної волі в явний та неявний спосіб. Президент України не порадився з українським народом про такий крок і лише довів до народу своє рішення, яке досі не має вирішальної підтримки більшості.

 

На відміну від Президента РФ Єльцина, який послав укладати Хасав'юрські угоди секретаря Ради Безпеки РФ, Президент України зробив це особисто у непублічний спосіб, і навіть зараз ми не знаємо всіх обставин цих угод. Президент України, ідучи на переговори не мав стратегічних оцінок критичних умов угод, які обов'язково мали бути враховані. Відтак Мінські угоди були укладені без довготривалих переговорів, а відтак головні моменти Україною були програні. Перший момент – Україна за наслідками Мінських угод не контролює кордон між Росією та Україною в частині своєї території. Другий момент – Україна не наполягла на контролі інформаційного простору на цій території. Третій момент – Україна більше не має силового контролю відчуженої фактично частини своєї території.

 

3. Можна прогнозувати, що Мінські угоди не призведуть до припинення вогню на території Сходу України. Більше того, вони призведуть до ескалації конфлікту, оскільки цілі, які має Росія у цій війні, поки що не досягнуто. І бар'єр досягнення цих цілей Україна не продемонструвала Росії. Контраргументи про кращу підготовку України в ситуації миру взагалі не варто розглядати, тому що на відміну від Росії, яка мобілізована державою на війну і поки що підтримує Путіна і російську владу в цілому, Україна не мобілізована державою на війну і воює фактично самостійно, долаючи спротив нелюстрованої поки що влади.

 

4. Мінські угоди сприйняті Росією як слабкість України, як ситуація, що на Україну можна тиснути і вона піддається тиску. Це обов'язково призведе до посилення повномасштабного поширення конфлікту за межі частини території Донбасу.

 

5. Мінські угоди призведуть до нової війни в набагато гіршій ситуації, ніж та, що є зараз.

 

6. Всі підписанти Мінських угод скоріш за все будуть особисто і дуже радикально відповідати за цю дію.

 

Розкол у владі на "голубів" та "яструбів"

 

Україна зробила вибір – мир і вибори.

 

В цьому сенсі у нас відбувся розкол у владі – на партію миру ("Блок Петра Порошенка") та партію війни ("Народний Фронт" Яценюка-Турчинова). Це розкол стратегічного рівня.

 

Партія миру має зосередитися на мирних ініціативах Петра Порошенка, в орієнтації на компроміси з олігархами в процесі реформ, в орієнтації на нормалізацію стосунків з Росією навіть за умов окупації нею Криму та Донбасу. Ця партія змушена бути йти на компроміс з іншими неілюстрованими політиками старого зразку. Ця партія змушена буде говорити про реформи, які зберігають мир, хоча настрої українців повсякчас призводитимуть до радикалізації реформ і до тиску на цю партію. Революцію в Україні не закінчено і проводити революцію в ситуації громадянського миру – це ілюзія.

 

Партія війни має поставити питання про завершення початої на Майдані революції гідності, має обстоювати продовження війни з Росією до повної перемоги України, має бути орієнтована на жорстке переслідування інтересів України аж до розриву економічних та політичних стосунків з Росією, має виступати за повну мобілізацію в країні та за ведення символічної-інформаційної-консциєнтальної-економічної війни з Росією, вона має привести у політику комбатів нових військових підрозділів та зосередитися на військових ініціативах нових польових командирів у великій політиці, вона має виступати за ВПК як основу економічного розвитку країни на найближчі роки, має виступати за радикальне вирішення питання деолігархізації країни, повинна обстоювати радикальну люстрацію та законодавче оновлення політичної системи країни на підтримку конституційного процесу.

 

Це не якась інсайдерська інформація, це чисто об'єктивний аналіз заявлених позицій двох партій, якими вони логічно мають бути.

 

Дві партії влади – дві стратегії України – дві різні долі України – дві різні долі олігархів – дві різні долі українського народу.

 

Спроба цих партій домовитися і піти на вибори разом не була успішною. Вона і не могла бути успішною. Бо це дуже різні позиції.

 

Кажу прямо і відкрито – моя позиція була, є і буде яструбиною. Я не визнаю голубиних підходів і не приймаю їх ні раціонально, ні емоційно, ні духовно.

 

Сьогодні Україні потрібні яструби, а не голуби. Голуби виглядають гарно в парках мирних міст. Коли йде війна, потрібні яструби, хоч вони і не виглядають так імпозантно, як голуби.

 

Тим хто, не дослухається до раціональних аргументів, можна нагадати дві обставини метафоричного символізму прикмет.

 

Перша обставина – 26 січня 2014 року, коли Папа Римський після заклику молитися за Україну разом з дітьми випустив двох голубів, на них напали крук (сухопутний птах) та чайка (морський птах). Один з голубів втратив декілька пір'їн.

 

Друга обставина – існувало безліч очевидних прикмет, які вказували на проблемність правління четвертого Президента України, він не вважав за потрібне звертати увагу на якісь там прикмети.

 

Люди з раціональним мисленням мають почути раціональні аргументи. Люди з ірраціональним мисленням мають дослухатись до прикмет. Але ми маємо той випадок, коли раціональні аргументи і ірраціональні прикмети говорять про одне і те ж.

 

Миру не буде. Готуймося до війни. Відбитися треба так, щоб не втрачати пір'я.

Все вірно... і третього, дійсно не дано. Але правильної відповідi повинен дати все ж таки народ України, якщо у нього вистачить для цього справжнього прагнення до свободи, волі і сил.
Опубліковано

Константин МАШОВЕЦ: Что пытаются «вдолбить» в наши мозги

13.09.14

Изображение

 

Навеяло... после просмотра новостей... это то, что вдалбливают сейчас в наши мозги...

 

1. Путин доходчиво объяснил Порошенко, что если "европейские шашни" Украины продолжатся он (Путин) начнёт Большую войну... к которой Украина абсолютно неготова... (результат - Ассоциация и соответственно продолжение российского наступления ПОКА синхронно отложены...)

 

2. Европа, США не менее доходчиво объяснили, что "вписываться" не будут... пока половина наших генералов "работает на Россию" (ни поставок вооружения современного, ни развед.информации ни других ништяков - не будет). Максимум - это долгоиграющие санкции стратегического характера, которые в большей степени в интересах Запада , а не Украины.

 

3. Люстрацию и реформы проводить ВОЗМОЖНО, НО НА ЭТО НАДО ВРЕМЯ, которого у нас нет... как нет и особого желания у власти это делать

 

4. Перемирие, это "шаг доброй воли" Путина (наш шанс - восстановить минимальную боеспособность ВСУ после разгрома 24-26 августа). Так сказать, время для "подумать"... и способ по-тихому нарастить "мышечную массу" сепаратизма

 

5. ДНР, ЛНР, Новороссия и прочие "новообразования" вполне управляемые (Путиным) проекты, которые в данный момент являются его "гарантируемым вкладом" в процесс европейского торможения Украины... и которые могут быть как свёрнуты, так и продолжены в любой удобный ему момент в соответствии с политической целесообразностью момента.

 

6. Шансы на "выход Украины из сферы влияния Российской Федерации" с каждым днём уменьшаются, ибо новая украинская власть просто не готова к таким действиям... ни сражаться, ни реформироваться она не может, не умеет или не хочет...

 

7. Приоритеты новой украинской власти, вызывают у европейских стран и США... "очень много вопросов", в первую очередь в плане "кадровых подходов".

Все верно. Как и во всех предыдущих попытках Украины вырваться из лап Московии - и теперь главная причина неудачи: измена, подкуп "старшины" и работа вражеской агентуры...
Опубліковано

В МИДе не все предатели, встречаются и честные: заместитель Климкина подал в отставку из-за отсрочки Ассоциации

13.09.2014 | 02:13

Заместитель министра иностранных дел Данило Лубкивский объявил, что подает в отставку из-за несогласия с действиями главы МИД Павла Климкина.

 

Дипломат подчеркнул, что причиной его демарша стала договоренность Украины, России и ЕС об отсрочке вступления в действие соглашения об ассоциации.

"Будут, наверное, озвучены рациональные разъяснения. Когда-то и против нашей независимости приводились весомые аргументы. Принятое заявление дает неправильный сигнал всем: агрессору, союзникам и, самое важное, украинским гражданам...

Выбор не откладывается, иначе он - не выбор", - пояснил Лубкивский причины своего протеста.

 

Читайте также: Украина, Россия и ЕС достигли компромисса в вопросе применения Соглашения об ассоциации - Климкин

 

Как известно, в пятницу в Брюсселе была достигнута договоренность о том, что временное применение СА начнется только с 2016 года, а до того ЕС предоставит Украине автономные торговые преференции.

Опубліковано

Гэбьё с Банковой отправляет новейшие украинские танки... в Нигерию

17.09.14

В то время как украинские воины в зоне АТО остро нуждаются в оружии и боевой технике, Украина собирается отправить в Нигерию два новейших боевых танка "Оплот", изготовленных на украинском заводе имени Малышева в Харькове.Об этом Цензор.НЕТ сообщил член Шевченковской Самообороны, юрист Олег Титаренко.

 

Он сообщил, что танки должны были улететь в Нигерию еще вчера, но из-за неполадок с самолетом "Руслан" рейс был отложен. По словам Титаренко этот факт вызвал бурю возмущения среди работников завода "Антонов" (в данное время танки находятся на аэродроме завода в Гостомеле). Информация об отправке боевых машин в Нигерию просочилась в политические круги и танки до сих пор находятся в Украине.

 

Изображение

Да. Это уже окончательный диагноз.

 

А может это еще такой типичный путинско-гэбэшный жест (ну, как с бессудной казнью Мызычки): "Да, мы это делаем у вас на глазах... И что вы нам сделаете?!"

Опубліковано

Тымчук предлагает сдаться... сдаться... сдаться... нет ресурсов... ничего нет...

17.09.14

Эксперты и политики, критикующие закон о спецстатусе некоторых районов Донбасса и выступающие за продолжение войны, должны понять, что силам АТО не хватает ресурсов, в последнее время они отступали и частично деморализованы. Кроме того, для успешного продолжение военных действий нужно поставить в строй до 100 тысяч подготовленных бойцов и снабдить их тяжелым вооружением.

 

Об этом заявил на пресс-конференции в Киеве координатор Военного совета партии "Народный фронт" Дмитрий Тымчук, передает корреспондент Укринформа

 

"Давайте посмотрим на карту АТО в середине августа и на сегодняшние день, разница есть: мы отступаем. У нас нет ресурсов для продолжения войны - это факт. У нас деморализованная армия, кстати, благодаря и тем же соцсетям, той же панике, тем же рассказам о продажных генералах, что все сливают. Это тоже мощный фактор, который сыграл на деморализацию армии", - сказал он.

 

По словам Тымчука, все желающие воевать уже давно в составе добровольческих батальонов, а проводить еще одну волну частичной мобилизации - непопулярный и неэффективный шаг.

 

"Да, мы можем сейчас загнать в строй сотни тысяч человек, но это будет пушечное мясо. Нам хотя бы нужно какой-то период, что бы их обучить, а во-вторых - оснастить и вооружить. Только тогда есть смысл говорить о дальнейших силовых действиях", - сказал он.

 

По подсчетам военного эксперта в строй нужно поставить около 100 тысяч человек, причем подготовленных.

 

"Мне интересно, если вот "Батькивщина" выйдет, или там другие эксперты, и скажет, вот отсюда мы можем взять подготовленный ресурс для проведения операции. По нашим оценкам, на позавчерашний день нам нужно было около 80-100 тыс. человек поставить в строй, но это должны быть подготовленные кадры, а не пушечное мясо. Если "Батькивщина" скажет, где мы возьмем 100 тыс. человек, оружие, и не просто стрелковое, автоматы есть, а тяжелое вооружение...вот тогда мы ответим, да, мы были не правы, этот закон не нужен, будем воевать дальше. Но, к сожалению, они только критикуют", - сказал Тымчук, комментируя критику принятого накануне закона о спецстатусе некоторых районов Донбасса.

А кто-нибудь из этих пораженцев прикидывал, сколько танков может выпускать в сутки при трехсменной работе на полной мощности один только з-д им. Малышева? А другие заводы?

 

 

Сколько танков, БМП, автотранспорта, артсистем, систем ПВО и связи из парков хранения можно быстро поставить армии при полном напряжении сил страны?

 

И кого это может в условиях иностранной агрессии дискредитировать массовая мобилизация? По-моему - только гэбэшников на Банковой и ГРУшников в Минобороны и Генштабе - в глазах их московского Начальства...

Опубліковано

Дмитро Ярош: Про зрадників, угодовців і Перемогу

18.09.14

Ті, хто послідовно "зливав" Майдан, ведучи переговори про капітуляцію з Януковичем, переконували нас, що перемогти "всесильну" владу "донецьких" - неможливо.

Ми їх не послухали! Небесна сотня, Самооборона, Правий сектор і тисячі патріотів зламали плани владних клєптоманів.

Вони ж, колабораціоністи, врешті, прийшли до влади. Користуючись обставинами, здали Крим, щоб "вирівняти електоральну масу" (Чув в Адміністрації таку формулу).

Пам'ятаю, як спілкуючись з командирами оточених ворогом частин, чув слова: "Хай командування відасть наказ про відкриття вогню. Ми прорвемося!"

 

Але ті політичні бариги, котрих чорт заніс у владні крісла і для яких слово ЧЕСТЬ нічого не варте, ніякого наказу не віддавали. Боялися розізлити Путіна...

Врешті, тимчасово втратили Крим, загинуло кілька українців. Тепер - терор і дискримінація кримських татар, розгул імперського шовінізму на українському півострові...

Далі був Донбас. Ще сепари не захопили Славянськ, ми, українські націоналісти, вже зверталися до постреволюційних владоможців із закликами творити Добровольчі підрозділи і частини.

 

Але для цих персонажів куди ближчими були, та й зараз є, зажирівші мусорські й більшість армійських генералів, які десятки років скріплювали корупційні схеми, розвалювали Збройні сили та спецслужби, при тому активно збагачуючись.

Ці "професіонали" все зробили, щоб здати Донбас ворогу. А одиниці адекватних генералів і сотні патріотичних і фахових офіцерів загрузли у болоті бюрократії та стагнації... Загинули сотні.

Врешті, розпочалася відкрита війна з Росією. Жорстока і безпощадна. У цей же час на президентських виборах в Україні впевнено переміг Петро Порошенко.

 

Ми, будучи державниками та сповідуючи гасло "Не нашкодь!", підтримали цю людину на новій посаді, незважаючи на його активну співпрацю з Януковичем, бо розуміли що Верховний головнокомандувач на війні має бути один.

Але, виглядає, що помилилися... Послідовна реваншистська кадрова політика, мусорська контреволюція, збільшення корупційних схем, відкатів та хабарів у тилу, загравання з ворогом на фронті, абсолютне небажання рахуватися з думкою революційного народу - підтверджує правило про компрадорську буржуазію і олігархат.

І все це переросло в трагедію: внаслідок бездарного командування загинули тисячі найкращих синів українського народу.

 

Отже, вчорашній антидержавний та антиконституційний "закон" нелегітимного кримінально-олігархічного зброду, під назвою Верховна Рада, є посдідовним кроком тих, хто зганьбив Помаранчевий майдан, злив зимову Національну Революцію і тепер здає споконвічні українські землі віковічному ворогу.

Це "таємне" голосування не має жодної ваги та юридичної сили. Вся ця наволоч, що голосувала за цей антинаціональний "закон" Порошенка майже ідентична тим, хто голосував за січневі "закони" Януковича. Його прийняття є спробою антидержавного заколоту.

 

Чекати дозволу від суддів, прокурорів, мусорів на ліквідацію цього верховнорадівського антиукраїнського підпілля - не варто. Ми маємо Національний і Конституційний обов'язок ліквідувати це підпілля і захистити територіальну цілістність Держави!

Якщо Петро Олексійович Порошенко не отямиться - у нас, українців, буде новий Президент і Головнокомандувач... Якщо хтось у це не вірить, то хай напише листа Януковичу. Той підтвердить, що нездійсненне - здійснюється.

 

І наостанок. Не вірте пройдисвітам, котрі говорять, що ми програли Кремлю. Як правило, ті хто так скиглить - самі його агенти...

Для перемоги потрібна політична воля, воєнний стан і задіяння всіх, без винятку, ресурсів нації задля Перемоги у нашій Великій Вітчизняній Війні.

Повірте, росіяни вмирають так само як і терористи - без будь-якої перспективи потрапити до Раю. Адже вони - бандити, загарбники і окупанти. А ми - на своїй землі і з нами, українцями, Бог!

Геть угодовців і зрадників!

Мир здобудемо Перемогою!

Слава Україні!

 

P.S. Протягом останнього тижня 5-ий Окремий батальйон ДУК ПС разом з підрозділами 93-ї бригади та 3-го полка спец.призначення втримали всі свої позиції, незважаючи на постійні атаки багатократно переважаючих сил ворога.

Більше того, ми постійно контратакуємо і готові йти вперед, аби фланги були прикриті і в тилу політики не зраджували. Бити російсько-терористичні війська можна і треба!

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.

×
×
  • Створити...