Народ против пораженцев и саботажников

[corax]

Под Минобороны требуют подкрепления для Иловайска

28.08.14

Несколько сотен активистов пикетируют Минобороны с требованием направить помощь заблокированным под Иловайском добровольческим батальонам. Как показали в эфире "Громадського ТБ", под министерство пришло уже около 300-400 человек.

Среди них есть депутаты и общественные активисты.

 

Люди держат в руках плакаты с призывами к президенту Петра Порошенко "спасти героев" и дать им подмогу.

 

 

Как заявил один из выступающих, который уверяет, что имеет связь с заблокированными частями, бойцы батальонов готовы держаться до последнего, но боятся, что их бросили на произвол судьбы.

 

Єгор Соболєв

Наші вимоги:

1. Деблокування наших частин.

2. Озброєння їх важкою технікою та протитанковими ракетами.

3. Відставка Валерія Гелетея як людини, яка провалює завдання захисту України.

Вийшов перший заступник Начальника Генштабу Воробйов. Сказав, що рішення про деблокування вже прийнято і виконується. Завели жінок і матерів вояків до Міноборони - щоб їм дали детальну інформацію.

Люди требуют направить на помощь бойцам тяжелую технику и резервные части вооруженных сил. Как известно, в среду вечером активисты пикетировали Администрацию президента с таким же требованием.

 

После пикета Порошенко провел встречу с инициативной группой протестующих и пообещал помочь силам АТО под Иловайском.

[corax]

Аваков как может так и работает - препятствует возвращению Нацгвардии вертолетов от частной компании

28.08.14

Министерство внутренних дел препятствует возвращению вертолетов МВД, находящихся в аренде частной компании "Украинские вертолеты". Об этом сообщают "Наши деньги".

 

Речь идет о 12 вертолетах. Из них четыре арендованные компанией в воинской части 2269, подчиненной Нацгвардии МВД, еще восемь – у милицейского госпредприятия "Хорив-Авиа".

 

Прокуратура даже инициировала судебный процесс возвращения вертолетов, но на заседаниях суда представители МВД не поддерживают иски и заявляют об отсутствии требования возвращать вертолеты.

 

Журналисты программы "Наши деньги" посетили судебное заседание и убедились: иски в интересах МВД прокуратура проигрывает через позицию МВД.

 

При этом сами руководители частного предприятия утверждают, что никаких препятствий для возвращения этих вертолетов Нацгвардии нет.

 

"С Национальной гвардией все четко. В стране – особый период. Если командующий пишет нам письмо: "Верните вертолеты", мы под козырек, и вертолеты возвращаются. Командование Национальной гвардии не пишет таких писем", – пояснил гендиректор "Украинских вертолетов" Александр Босов.

 

Всего парк компании "Украинские вертолеты" насчитывает 28 бортов. Кроме 12 вертолетов МВД, еще 16 арендованные у Вооруженных сил (военная часть А0105). Министерство обороны свою технику забрать у компании пытается.

 

В этом случае руководство компании утверждает, что готово отдать Минобороны вертолеты, но просит взамен предоставить им правовую аргументацию, которую они смогут использовать перед ООН, поскольку вертолеты используются в ее миссиях.

 

"Украинские вертолеты" – крупнейшая вертолетная компания Украины. Чистая прибыль компании в 2012 году составила 9 млн грн. Государство получает от компании 80 млн грн ежегодно за аренду вертолетов.

 

По данным Агентства SMIDA, акционерами компании "Украинские вертолеты" являются два физических лица – 39% акций принадлежит ее гендиректору Владимиру Ткаченко, 61% – его жене Александре Ткаченко.

[Гість Кипчак]

Нужно было давно мобилизацию об'являть,ставить под ружье полумиллионную армию,наводить порядок в минобороне,генштабе в мвд,сбу. Не нужно бояться увольнять генералов и ставить на их места капитанов и майоров. В тыловом оьеспечении порядок должен быть,в конце да концов. До сих пор на тв развлекательные передачи рулят,заканчивать нужно с этим. Про суды молчу,сколько раз террористов отпускалм? Народ должен видеть,что отечество в опасности,вместо рекламных плакатов должны висеть совсем другие,вызывающие чувство патриотизма.

[corax]

У Порошенка брешуть, чому неможливо оголосити воєний стан...

28.08.14

Уведення воєнного стану в Україні вигідно Росії, вважає перший заступник глави адміністрації президента України Геннадій Зубко.

 

Про це він сказав мітингувальникам, які зібралися під АП в четвер, передає Інтерфакс-Україна

 

"Військовий стан, який ви зараз вимагаєте, вигідний РФ, тому що країна, яка вводить воєнний стан, не може отримувати військово-технічну допомогу від будь-якої іншої країни", - заявив Зубко.

 

Він нагадав, що зараз проходить засідання РНБО, на якому розглядатиметься ця ситуація.

 

Біля будівлі адміністрації президента на вулиці Банковій перебуває кілька сотень людей, частина присутніх - це учасники ранкового протесту біля Міноборони.

 

Активісти озвучили представникам АП свої вимоги, зокрема, про допомогу українським військовим в Іловайську, видачу добровольчим батальйонам важкого озброєння і техніки, напрямку в зону АТО добровольців-професіоналів, зміну керівництва АТО, введення військового стану на Донбасі чи по всій Україні.

_______

 

Виправлено Оріана

[дохтур]

Нужно было давно мобилизацию об'являть,ставить под ружье полумиллионную армию,наводить порядок в минобороне,генштабе в мвд,сбу. Не нужно бояться увольнять генералов и ставить на их места капитанов и майоров. В тыловом оьеспечении порядок должен быть,в конце да концов. До сих пор на тв развлекательные передачи рулят,заканчивать нужно с этим. Про суды молчу,сколько раз террористов отпускалм? Народ должен видеть,что отечество в опасности,вместо рекламных плакатов должны висеть совсем другие,вызывающие чувство патриотизма.

Так и сербы сами себя в стойло поставили. Праздник во время чумы...

[Terminator]

Нужно было давно мобилизацию об'являть,ставить под ружье полумиллионную армию,наводить порядок в минобороне,генштабе в мвд,сбу. Не нужно бояться увольнять генералов и ставить на их места капитанов и майоров. В тыловом оьеспечении порядок должен быть,в конце да концов. До сих пор на тв развлекательные передачи рулят,заканчивать нужно с этим. Про суды молчу,сколько раз террористов отпускалм? Народ должен видеть,что отечество в опасности,вместо рекламных плакатов должны висеть совсем другие,вызывающие чувство патриотизма.

Вот именно, у любого государства всего два союзника, это армия и флот. К сожалению у Украины, ни того ни друго не осталось. А почему? Ответ - воруют.

[MarkValerij]

Вот именно, у любого государства всего два союзника, это армия и флот. К сожалению у Украины, ни того ни друго не осталось. А почему? Ответ - воруют.

у раши.

у любого другого государства только один союзник. закон

[corax]

Украинский танковый завод им.Малышева под колпаком ФСБ. Для фронта и победы этот колпак непроницаем...

29.08.14

Несколько цифр из жизни завода, выпускающего танки. На заводе стоит 500 танков. Не все исправные...

 

Примерно 250 из них можно довольно дёшево и быстро, в течении 2-3 недель, отремонтировать и запустить на фронт.

 

У завода пакет заказов из заграницы в 6-8 раз превышает его сегодняшние возможности выпуска бронетехники. Но государство не вкладывает в развитие производства ни копейки.

 

Контора-посредник, которой всегда руководили СБУшники и ФСБшные агенты в украинских органах власти во времена Януковича, курирующая продажу военной техники за рубеж- "Укрспецэкспорт", забирает себе от 25 до 45% валютной выручки.

 

Группа офисных решал, выходит, гораздо полезнее огромного конструкторского и производственного коллектива.

 

22% работающих на заводе подозреваются в сепаратистских настроениях и работе на иностранные спецслужбы. Читай на ФСБ.

 

Ну, и на десерт... За время проведения так называемого ‎АТО на завод не поступило ни одного заказа на поставку в армию танков. Ни одного.

 

Никакой паники. Никакой интернет-истерии. Не верим проплаченным фсб-шным троллям. Все нормально. Всё идёт по плану.

 

Нужно подготовить новый указ об очередном присвоении орденов четырём сотням генералов из Министерства обороны за удачное проведение учений в 2012 году и освобождение Славянска.

 

Во всём виноваты Путлер, нерешительная Меркель и трусливый Обама.

Zilya Singelschucher

[corax]

З приводу громадянського занепокоєння сiтуацiєю пiд Iловайском президент Порошенко запросив на зустрiч помiж iншими - i "активістiв" ПР, вiдомих як бруднi полiтпровокатори. Чогось це менi нагадує, болiсно знайоме...

29.08.14

Президент зустрівся з "активістами", які раніше поливали брудом волонтерів з "Родини. Майдан"

Волонтери ініціативи "Родина. Майдан" здивовані, що на зустріч з президентом через ситуацію в Ілловайську прийшли серед інших активісти, які кілька місяців поливали брудом їхній центр допомоги Як написав у своєму Facebook адвокат, член правління Центру допомоги постраждалим Майдану "Родина Майдан" Борис Даневич, президент серед інших зустрівся Миколою Кривовротом і Аллою Ландар, які кілька місяців займались створенням перешкод їхній ініціативі.

 

Зустріч президента. Фото зі сторінки у Facebook Святослава Цеголка.

Серед активістів опинились і Алла Ландар та Микола Криворот

 

"… вчора Президент витратив час на зустріч із "активістами" після організованої ніби-то ними акції під АП і розповідав їм про те, що робить держава для допомоги воякам під Іловайськом. Тим часом, всі ці "активісти" чотири місяці надзвичайно активно займалися поливанням брудом і створенням неймовірних перешкод для діяльності ініціативи Родина Майдан, яка незважаючи на це здійснила виплати родинам Героїв Небесної Сотні і на лікування тяжко поранених на Майдані на суму понад 50М грн., практично щоденно відбиваючись від інформаційних атак, а також під постійними перевірками правоохоронних органів (всі з яких підтвердили повну законність діяльності ініціативи Родина Майдан)", - написав Борис Даневич.

 

"Із деструктивною "роботою" цих "активістів" стикнулися також волонтери Волонтерської сотні. Ще в 2010 році ці "активісти" чудово позували на фотографіях на заходах Партії Регіонів", додав Даневич і подав посилання на фото з сайту Печерської організації Партії Регоіонів, на якій розміщено фото Миколи Криворота і Анни Ландар з повідомленням, що "представники Партії Регіонів Анна Ландар і Микола Криворот які балотуватимуться в районну раду, відвідали школу №94".

 

За другим посиланням у повідомленні печерського осередку Партії регіонів значиться, "Вручали (ветеранам - ред.) премії найактивніші члени Печерської організації Партії регіонів Алла Ландар та Микола Криворот".

 

Як відомо, у квітні довкола ініціативи "Родина. Майдан" виник скандал, у зв’язку з яким його активісти виступили з заявою на ім’я прем’єр-міністра, у якій просили захистити від наїздів.

 

Адже до цього Микола Криворот з однодумцями подали в УБОЗ заяву про перевірку діяльності фонду Громади "Приірпіння", на рахунки якого надходили благодійні пожертви родинам "Небесної сотні".

 

30 липня кримінальне впровадження проти фонду Громади Приірпіння закрито за відсутності події злочину. Раніше, 24 червня, Фонд Громади Приіпріння подав заяву до суду про захист ділової репутації, зазначається на сайті "Родини. Майдан". Серед відповідачів – значаться у тому числі Микола криворот та Алла Ландар.

 

Родина Майдан" з'явилася 22-го лютого 2014-го року, з ціллю допомогти постраждалим на Євромайдані.

 

Українська правда. Життя

[corax]

Порошенко та його "Диванна сотня"

29.08.14

Геннадій Люк, для УП

Якось президент Порошенко був настільки обурений діяльністю "диванної сотні", що навіть виступив із різкою публічною критикою.

 

Говорив президент досить переконливо.

 

Але що надзвичайно прикметно: при цьому відверто "диванна" психологія й поведінка деяких міністрів і генералів АТО зовсім не бентежить Петра Олексійовича. Більше того, відсутність відповідних кадрових змін переконливо свідчить, що "диванні" генерали й полковники дуже навіть влаштовують президента.

 

Причини, скоріш за все, криються в завданнях, які ставить перед собою й підлеглими Порошенко.

 

Дії президента змушують зробити висновок, що якнайшвидше звільнення Донбасу з якнайменшими втратами є не єдиним, а в окремі проміжки часу – і не основним його завданням.

 

Дуже схоже, що не менш важливим Порошенко вважає створення передумов суттєвого посилення власних владних позицій.

 

Декілька аргументів на користь цієї тези.

 

Перше.

 

Схоже, Порошенко і його команда дуже близько до серця сприйняли інформацію про владні амбіції Коломойського, особливо про створення ним чогось на кшталт "приватної армії".

 

І цю небезпеку вони вважають чи не більшою, ніж російська агресія.

 

Як наслідок, батальйони, які в оточенні президента пов'язують із Коломойським, з тижня в тиждень, з місяця в місяць не отримували надійної підтримки важким озброєнням. І це при тому, що вони знаходяться в місцях із розряду найгарячіших, і їм протистоїть ворог із танками, "Градами" і важкою артилерією.

 

А на додаток підрозділи ЗСУ під командуванням Гелетея "перегруповуються" так, щоб оголити тили цих добровольчих батальйонів і створити передумови для оточення.

 

Дуже схоже, що президенту не потрібні перемоги, отримані не Гелетеєм. А особливо не потрібні перемоги, отримані харизматичними командирами.

 

Порошенко, Луценко і команда готові закрити очі, що гинуть найактивніші і найсвідоміші люди – головне, не допустити посилення Коломойського.

 

У виправдання звучать аргументи путінської якості, що якісь юридично-бюрократичні формальності не дозволяли передати танки й артилерію на баланс МВС, до структури якого входять згадані батальйони. І це при тому, що військовий спеціаліст середньої кваліфікації на пальцях пояснить президенту й міністру оборони, як вчасно допомогти добровольчим батальйонам танковими й артилерійськими підрозділами, не переводячи ці підрозділи до складу МВС.

 

Атакуючим бійцям глибоко плювати, на чиєму балансі знаходиться танк.

 

Їм важливо, щоб цей танк швидко подавив ворожі вогневі точки й урятував життя солдатам.

 

У Порошенка і його "диванної" команди, очевидно, пріоритети інші.

 

У результаті Луценко закликає об'єднатися навколо президента, який у цей час відверто "зливає" "незручні" батальйони.

 

Дивно, але радник Луценко не в змозі пояснити президенту, що:

 

а) своїми незграбними діями президент не стільки запобігає створенню "приватної армії", скільки створює умови появи "громадської армії", щирим бажанням якої буде після закінчення бойових дій всадити багнет у сідницю Порошенка. А таке бажання в сотень, а то й тисяч бійців, яких "диванні " генерали залишили без підтримки перед ворожими танками й "Градами", – виникне обов'язково.

 

б) щоб переграти Коломойського, Порошенку перш за все потрібно проявити якості топ-менеджера більш високого рівня. Бо якщо й далі президентська команда місяцями буде вирішувати питання, на які в умовах війни повинно відводитись максимум 4-5 днів, і платою за таку "професійність" будуть десятки, і сотні загиблих і поранених – то народ сам, без усяких "приватних армій", винесе Порошенка із президентського крісла. Разом з усією його командою.

 

Друге.

 

Можливо, автору відома не вся інформація.

 

Але є дуже багато свідчень масової підтримки української армії пересічними українцями. Масштаби відомі.

 

І щось не дуже чути про подібний рух у середовищі мільярдерів і мільйонерів – і з оточення Порошенка, який і сам є мільярдером, і в середовищі тих, кого Луценко охарактеризував як "попутників нової влади".

 

Дуже схоже, що мільярдери й мільйонери приберігають свої гроші для вирішення більш важливої для них задачі – на передвиборчу кампанію.

 

Головна ціль народу – перемогти ворога.

 

Головна ціль Порошенка, мільярдерів і мільйонерів – завести побільше своїх людей у Верховну Раду.

 

У результаті в час, коли поранені бійці добровольчих батальйонів МВС гинуть в Іловайську без допомоги – Аваков веде передвиборчу агітацію, вихваляючи себе і Яценюка за "героїчну" перемогу над бюрократичними щурами.

 

Третє.

 

Президентська влада Порошенка буде нестійкою без надійної парламентської опори. Пропрезидентської політичної сили, яка б мала власний потужний рейтинг і чіткий конкретний план реформ, не існує.

 

Уся надія – на персональний рейтинг Порошенка. Луценко тепер поведе до "нового життя" відвертий атавізм минулого – іменний блок. Відсутність змісту прикривають яскравою обгорткою. Щоб не допустити хоча б падіння цього рейтингу, команда Порошенка намагається створити йому імідж головнокомандувача-переможця.

 

Це завдання "диванна" генеральська сотня почала виконувати в звичний для себе спосіб.

 

...Гелетей вже давно бравурно оголосив, що перемога дуже близька...

 

...Той же Гелетей демонструє реакцію шахіста, коли потрібно підтримати добровольчі батальйони важкою технікою, і реакцію найшвидшого спринтера, коли потрібно доповісти президенту про визволення чергового населеного пункту. Навіть якщо в цьому населеному пункті ще тривають важкі бої...

 

...Спікери АТО неодноразово оголошували, що сепаратисти в паніці і от-от масово покинуть свої позиції...

 

Навіть таке досить просте завдання "диванні" виконавці не в змозі виконати професійно.

 

Коли в черговий раз брехня вилізає назовні, як шило з мішка, коли в "повністю оточене силами АТО" місто безперешкодно потрапляє чергове підкріплення терористів на танках і "Камазах" – це починає викликати в людей реакцію, про яку іміджмейкери Порошенка побояться йому навіть заїкнутись.

 

Втім, звинувачувати у всьому генеральсько-чиновницьку "диванну сотню" – нечесно й неправильно.

 

Якби Порошенко дійсно захотів – придворної "диванної сотні" не існувало б як явища.

 

Є речі, які дуже чітко й точно відображають реальний стан справ.

 

Якщо владна президентська команда формується зі "своїх", а не із кращих кадрових ресурсів суспільства – значить, президент прийшов у владу вирішувати перш за все "свої" проблеми, а не проблеми суспільства. Значить, президент не є державним топ-менеджером вищої кваліфікації.

 

Якщо міністерство оборони очолює МВС-ник, головний особистий охоронець держави, – значить, його основним завданням буде спокій президента, а не спокій країни.

 

Якби Порошенко був достойним керівником, у ситуації з російськими конвоями Росія й світ замість "глибокого занепокоєння" із самого початку почули б чітку, конкретну позицію. Наприклад, що будь-який російський конвой, який ввійде в Україну без відповідного супроводу Міжнародного Червоного Хреста і без належної митної перевірки, Україна буде вважати військовим конвоєм, незалежно від кольору автомобілів і прапорців над ними. І буде відповідно реагувати.

 

І наполегливий повтор: військовий конвой. Бо на слух лапки в слові "гуманітарний" не сприймаються.

 

Світ має чути знову й знову: військовий конвой Путіна.

 

Тільки такі речі потрібно робити на упередження – а не тоді, коли російські вантажівки вже пересікають кордон.

 

Виправдання на кшталт "не піддатися на провокацію й не дати привід для повномасштабної військової агресії" навряд чи можна сприймати серйозно. Подібна позиція Сталіна свого часу надто дорого обійшлася країні.

 

Безкарність – не кращий метод вгамувати агресора. Путіну явно сподобалось безкарно розгулювати Донбасом на білих "Камазах".

 

Події на півдні навколо Новоазовська наочно свідчать: Путіну не потрібні ніякі приводи задля введення російської армії – проблем із вигадуванням причин у нього й без конвою немає. Як варіант, "Гади" терористів зітруть у попіл прикордонне російське село, у чому відразу ж буде звинувачено Україну.

 

Якби Порошенко був харизматичним лідером і не плив за подіями, а формував потік подій – уже давно була б озвучена чітка позиція: якщо Росія не виведе з Донбасу свої війська й важку зброю – Україна офіційно поставить питання про членство в НАТО.

 

Тому що саме фактор НАТО в даний момент може бути найбільш прийнятним механізмом вирішення проблеми – він і Путіна здатен зупинити, і в той же час не піднімає болісне для країн Західної Європи питання посилення економічних санкцій.

 

І в НАТО вага прихильників України значно більша, ніж у ЄЕС.

 

Але якщо Україна вважає, що це питання "не на часі" – то й НАТО не буде напружуватись.

 

Адже якщо Україна "не вела війну", провівши при цьому вже три хвилі національної військової мобілізації й відправивши мобілізованих у бій, – то й із постачанням їй новітнього озброєння можна не поспішати.

 

Якщо навіть після розгрому роти російських десантників ми вели АТО, а не війну...

 

Порошенко повинен був уже давно зрозуміти: Путін бореться не за неоімперію. Він відчайдушно бореться за найцінніше для нього – за збереження своєї влади. Бо в Росії втратити владу – це втратити все. А український Другий Майдан і курс на Європу створили надзвичайно велику загрозу владі російського лідера.

 

Якщо ради збереження своєї влади Путін кинув під колеса майбутнє Росіїї...

 

У цій боротьбі Путін піде до кінця.

 

А значить, для України стоїть питання "або – або"...

 

І це означає, що й для Порошенка стоїть питання "або – або": або він із торгаша перетворюється на кризового топ-менеджера й негайно розганяє придворну "диванну сотню" – або нехай готується "на вихід".

 

Хто не розуміє суті лютого 1917 року в Петрограді – читай, лютого 2014 року в Києві – той отримує "жовтень 1917 року в Петрограді", сучасну київську дату проставьте самі.

 

Індикатор популіста Ляшка – дуже красномовний і тривожний.

 

Було б дуже добре, якби Юрій Віталійович зумів пояснити це президенту.

Вiрнiше було б не президенту, а президентовi... а так - з усiм згодний.

[corax]

Віктор Мороз: Гартування пасіонаріїв

29.08.14

Дивна випадковість загнала найактивніших українських громадян-добровольців із батальйонів самооборони "Донбас", "Дніпро", "Світязь", "Херсон" та "Миротворець" під Іловайськом у глухий вогненний котел. Там їх потихеньку вбивають.

 

І не одразу скажеш хто.

 

Маючи на озброєнні лише стрілецьку зброю, добровольці-самооборонці виявляються абсолютно безсилими проти танків і всіх видів артилерії, котрими оснащено регулярні війська Російської Федерації.

 

Київ довго намагався робити вигляд, що нічого екстраординарного не відбувається. Аж поки не заволали оточені фронтовики й не почали погрожувати учасники АТО, що цілком здатні повернути зброю в іншу сторону й провести люстрацію української влади в один тур. Тільки після цього схаменувся Арсен Яценюк – чому не президент-головнокомандувач? – і кабмін дав команду надати практично беззбройним добровольцям важку зброю.

 

Минуло кілька днів. Оточені воїни із шести батальйонів самооборони перебувають під нищівним цілодобовим вогнем. Десятки важкопоранених, багато вбитих.

 

А зброї немає. І прорив до оточених військ, як обіцяв президент, не організовано.

 

Немає чим?

 

За відкритими даними російських інститутів розвідки, Україна має нині на озброєні більше 600 танків Т-64. Іще більше – 700 – знаходиться на консервації, це головним чином Т-64 і кілька десятків Т-72 та Т-80. Приблизно така ж картина з артилерією.

 

Одним словом, є все для організації ефективної відсічі ворогу. Немає лише організації.

 

І дивно було б, якби вона була. Бо президент призначив міністром оборони міліціонера, який, донедавна керуючи Державною службою охорони й носячи мундир генерал-полковника, бігав за журналістом і громадським лідером Єгором Соболєвим і погрожував посадити його в тюрму за блокування корупційних суддівських псевдовиборів.

 

І нині не зовсім зрозуміло, проти кого пан Гелетей організовує оборону: чи то від регулярних російських військ, котрі перейшли кордон і прагнуть захопити азовське узбережжя – а чи прагне зварити в котлі кілька тисяч таких Соболєвих, котрі завтра, у разі перемоги, зварять у котлі його й інших лукавих нездар?

 

І ніяк не зрозуміло: скільки ще треба президенту країни пану Порошенку тактичних і стратегічних провалів, скільки ще треба покласти молодих людей для того, щоб він, врешті, зрозумів фатальну помилку із призначенням керівників воєнної операції?

 

Нині йому про це говорять кілька тисяч демонстрантів.

 

Він хоче, щоб під його палац прийшло кілька мільйонів зі слабко прогнозованими наслідками своїх дій?

 

Схоже, Петро Олексійович даремно покладається на свій дипломатичний хист, чомусь досі вірячи, що завдяки його невідпорним і справедливим аргументам відступиться Путін і прийдуть у дикий захват від його таланту європейці.

 

Московський самодержець не грає в такі ігри. Він взагалі невідомо в що грає.

 

Недаремно в ступорі Обама й Меркель – лідери нинішнього цивілізованого світу. Якщо Путін перевернув останнім часом весь світопорядок, зламав усі правила гри, практично ізолював Росію від зовнішнього світу, то невідомо, як реагуватиме на військову допомогу озброєнням Україні.

 

Тотальної війни із противником, котрий володіє величезним ядерним потенціалом, не хоче ніхто. А неадекватність у діях і словах кремлівського лідера насторожує світ.

 

Абсолютний провал результатів перемовин у Мінську все ж має повернути українського президента до організації ефективного опору. Самовпевненість і самозакоханість можуть надто дорого коштувати і йому, і Україні.

 

Не треба боятися розумних людей і їхніх порад. Пора прислухатися й до Анатолія Гриценка, і до Юрія Бутусова. Здається, ці люди мислять досить стратегічно й можуть дещо підказати генералам-міліціонерам і генералам-боягузам.

 

В Україні, врешті, немає проблеми з кадрами. В Україні немає проблеми з активністю й самопожертвою громадян. В Україні є проблема з безвідповідальною елітою, котра за два десятиліття не навчилася будувати модерну державу, створювати новітні технології, бренди, продукувати нові торгові марки, але добре навчилася вигадувати схеми віджиму з бюджету державних коштів.

 

Ось і зараз, коли в совісних людей земля горить під ногами й вони живуть звістками про тих найкращих, що нині гибіють, рятуючи країну – українська еліта перейнята мощенням собі нових сідал із розрахунку на нові вибори.

 

Хтось із них придумав нові ідеї, сформулював реалізацію кардинальних і рішучих змін? Навіщо? Коли можна просто перебігти від одного лідера, який на даний час перебуває не в найкращій формі, до іншого, волею обставин піднятого на гребінь народних надій.

 

Країна вагітна новою політичною елітою. За умови об'єднання авторитетних чинних політиків, лідерів Майдану, фронтових командирів, громадських активістів, провідних експертів – є шанс створити могутню і якісно нову політичну силу, котра змете нафталін 90-их років. Потрібен лише вождь, організаційна структура й розумно сформовані радикальні завдання.

 

І все це є. Але об'єднати все це докупи в українців поки не виходить.

 

Може, війна, котра гартує пасіонаріїв, допоможе?..

Усе так. Але часу для розгойдування вже нема. Ворог перед брамою i зрада за спинами захисникiв. Треба нарештi вирiшувати - хто небезпечнiше i ким першим перейматися...

[corax]

ДЕСЯТЬ НЕТ ГЕТМАНА ПОРОШЕНКО

 

Без преамбулы…

 

1. Не признавать, что Россией против Украины развязана война на уничтожение ее независимости.

2. Не разрывать с агрессором дипотношения.

3. Не объявлять военное положение даже в частично оккупированных областях.

4. Не объявлять всеобщую мобилизацию и не разворачивать армию по условиям военного времени.

5. Не расконсервировать склады вооружений.

6. Не вооружать тяжелым и современным оружием добровольческие батальоны.

7. Не переводить экономику страны на военные рельсы, в том числе не загружать военную промышленность заказами и не закупать на заводах даже готовую военную технику.

8. Не создавать Ставку Верховного Главнокомандования.

9. Не обращаться в ООН с требованием признать Россию страной-агрессором.

10. Не чистить высший эшелон Власти от даже очевидных саботажников и агентов врага.

 

Без комментариев

[Лисандр]

Украинский танковый завод им.Малышева под колпаком ФСБ. Для фронта и победы этот колпак непроницаем...

29.08.14

Этот завод столько лет не выполнял серьезных заказов по постройке новых танков что вызывает большие сомнения справится ли он с этим. Кроме того откуда на все деньги брать?

[corax]

Нарештi! Порошенко порадиться із лідерами фракцій щодо воєного стану...

01.09.14

У понеділок президент Петро Порошенко зустрінеться із лідерами парламентських фракцій та обговорить питання доцільності введення воєнного стану в Луганській і Донецькій областях.Про це під час брифінгу повідомив лідер фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв, передає Інтерфакс-Україна.

 

"Це питання порушували практично всі групи і фракції (на погоджувальній раді в понеділок - ред.) і на сьогоднішній зустрічі з президентом о 5 годині ми продовжимо цю розмову щодо можливості введення воєнного стану", - сказав він.

 

Крім того Соболєв зазначив, що під час зустрічі з президентом розглядатиметься питання про зміну виборчої системи України, оскільки "лише це може легітимізувати наступний парламент".

P.S. Увы, чуда не произошло (см. "10 НЕТ президента Порошенко", НЕТ 3-е).

"5 канал" сообщил, что:

"на встрече президента Украины Петра Порошенко с лидерами фракций Верховной Рады было решено не вводить в стране военное положение".

Эту информацию также подтвердил представитель информационно-аналитического центра СНБО Андрей Лысенко в эфире телеканала ICTV.

[corax]

Семенченко: Про врага, партизанское движение и что сейчас надо делать

02.09.14

Про врага, партизанское движение и что сейчас надо делать. За последний месяц с услышал из уст чиновников Минобороны практически все идеи, которые мы пытались донести до высшего руководства страны.

Так навскидку: создание СМЕРШ, Партизанское Движение, система территориальной обороны. Все замечательно. Только кто и в какой системе координат это будет делать? Основные причины создавшейся на фронте ситуации:

 

1) отсутствие системы личной ответственности за не принятие решений, принятие преступных решений, халатность.

 

2) отсутствие системы " судить по результату"

 

Как следствие:

 

1) привлечение в армию людей которые не готовы реально воевать и " оставление за бортом" массы людей которые готовы не только воевать но и отдать жизнь за Родину если понадобится.

 

2) Разрастающаяся пропасть между командирами подразделений и руководством АТО (говоря коротко: почему нас гонят на убой и почему никто не понес наказания)

 

3) абсолютный бардак в взаимодействии родов войск, отсутствие системы координации, связи управления

 

4) коррупция и хаос в обеспечении ( армию одевают и кормят волонтеры)

 

То есть пока не сменят людей НЕ дающих результат на тех кто его дает, пока не сменят правила игры ( нет результата -до свидания, совершил преступление- показательно сел), пока не заработает реально тот самый пресловутый СМЕРШ, который должен следить как за предателями так и за теми кто вместо раций пользуется мобильными телефонами, а вместо снарядов одного калибра выдает другого, пока не прекратится глупейшая в век интернета дезинформация людей в сводках АТО - ЛЮБЫЕ ЗАКЛИНАНИЯ о том " что вот сейчас мы победим" будут только ЗАКЛИНАНИЯМИ.

 

Любой боевой командир скажет что самый лучший результат получается на фронте когда он устанавливает горизонтальные связи с таке же как он офицером ( минуя начальство). Это ненормально, но это работает. В ближайшее время власть либо должна изменить правила игры , либо нам надо будет начать процесс установления горизонтальных связей между собой. И в партизанском движении в том числе. Времени нет.

 

P.S. Вышло еще 11 человек. Доставляем в госпиталь. Слава Богу.

Не во всем с Семеном, конечно, можно согласиться в части причин сложившегося на фронте положения...

 

Главная, по-моему - нежелание Порошенко признать и сказать народу и миру, что против Украины фашистским режимом России ведется война, имеющая целью уничтожение ее независимости.

 

А из этого нежелания следует все остальное:

 

- не разрываются с агрессором дипотношения,

 

- не объявляется военное положение в частично уже оккупированных областях и в областях, находящихся под прямой угрозой военного вторжения,

 

- не объявляется всеобщая мобилизация и не разворачивается армия по условиям военного времени,

 

- не расконсервируются склады вооружений,

 

- не переводится экономика страны на военные рельсы, в том числе не загружается заказами военная промышленность и не закупается на заводах даже готовая военная техника,

 

- не создается Ставку Верховного Главнокомандования,

 

- не проводится чистка высшего эшелона Власти и силовых структур от даже очевидных саботажников и агентов врага.

[corax]

Виталий Портников: Путинская западня

02.09.14

Путин сможет держать нас за горло даже из могилы – как сегодня из могилы Милошевич держит за горло Боснию.

 

Один из участников минских переговоров, самозванный "вице-премьер ДНР" продолжает настаивать на том, что никаких предложений об особом статусе Донбасса в составе Украины он не выдвигал. Так называемые

"сепаратисты", являющиеся на самом деле обыкновенными российскими диверсантами, продолжают якобы настаивать на независимости и просто хотят установить с Украиной "добрососедские" отношения.

 

Но все это ложь. Пургиным просто нужно сохранить лицо в глазах собственных оболваненных сторонников, не понимающих, как же это они после такого количества преступлений и мерзостей опять окажутся в составе Украины. А просто. В этом-то и состоит задумка Владимира Путина. Ему нужен Дейтон.

 

Дейтонские соглашения, подписанные почти 20 лет назад, положили конец кровопролитной войне в Боснии и Герцеговине, но одновременно узаконили результаты этнических чисток, проведенных бандитским руководством боснийских сербов. Причем утверждать, что это руководство не поддерживало население, было бы большим преувеличением. Подавляющее большинство сербов – поддерживало. А те сербы, что считали какого-нибудь Караджича и Младича преступниками, уничтожающими многовековое сожительство сербов, мусульман и хорватов и насаждающими на "очищенных" территориях фашистский режим, сами вынуждены были бежать. Причем – и это тоже нужно понимать – не только и не столько на "незачищенную" территорию Боснии, где ко всем сербам стали относиться с опаской, а – куда глаза глядят, от Запада до самой Сербии. И в результате на "очищенной" территории образовалось вполне солидарное население, которое и стало населением Республики Сербской. А эта Республика Сербская – частью формально единой Боснии и Герцеговины. А Босния и Герцеговина – самым неблагополучным государством на территории бывшей Югославии и современной Европы.

 

Словения и Хорватия уже в Евросоюзе и НАТО. Даже Сербия, даром что потеряла Косово, стала кандидатом в члены Европейского Союза. Но только не Босния! Потому что в составе Боснии – та Сербия, которой уже нет в самой Сербии. План Слободана Милошевича по отношению к Боснии блестяще удался, хотя сам диктатор потерял власть в Сербии и умер в одной из камер тюрьмы в Гааге, так и не дождавшись заслуженного приговора. Милошевич рассчитывал с помощью Дейтона создать плацдарм для дальнейшего поглощения хотя бы части территории Боснии. Поглощать территорию уже некому. А плацдарм живее всех живых.

 

Именно такой плацдарм мы и получим, если согласимся с планом Путина. Если бы Босния в 1995 году согласилась бы с отделением Республики Сербской, поняв, что не может быть настоящей совместной жизни после Сребреницы, то сейчас Босния была бы в Евросоюзе и НАТО, а не выглядеть бесперспективным протекторатом Евросоюза.

 

Контролируемая Москвой "Новороссия" в составе Украины будет именно таким нарывом, который не даст нам возможности развиваться. Из региона просто выметут все украинское, европейское, просто способное принять ценности современного мира. И самое страшное – что когда в России падет режим Владимира Путина и эта страна начнет, пусть по-своему, но двигаться от пропасти, к которой она подошла в сторону современного мира, "Новороссия" останется частью "русского мира", о котором мечтал Путин. Кремлевский диктатор не сможет повлиять на Россию, но сможет держать нас за горло даже из могилы – как сегодня из могилы Милошевич держит за горло Боснию.

 

Украина уже попробовала 23 года сосуществования с российскими агентами, ненавидившими ее и занимавшими высшие должности в ее власти. То, что сейчас эти люди окопались на Донбассе, ничего не меняет в принципе. Мы должны понять, что Украинское государство может существовать и развиваться только на территориях, неподвластных кремлевскому влиянию, проще говоря – неподвластных злу, насилию, лжи и имперскому чванству. Нам нет места в западне Владимира Путина.

Похоже не правду... Старая площадь, как известно, любит дублировать хорошо зарекомендовавшие себя варианты. А "замороженные конфликты" - это ее любимая "фенька"...

[рабинович]

Похоже не правду... Старая площадь, как известно, любит дублировать хорошо зарекомендовавшие себя варианты. А "замороженные конфликты" - это ее любимая "фенька"...

это же тот самый сценарий что москва организовала в приднестровье взяв молдавию за самое немогу

причем чем больше молдавия сотрудничает с рашей - тем больше она раше бала должна

происходит это просто - за все что без всякого ограничения потребляет приднестровье - а раша снабжает её без ограничений - должна платить вся молдавия для которой это непосильное бремя , а само приднестровье молдавии ничего не плотит

в результате чего госдолг раше растет

в конечном итоге может сложиться ситуация когда раша просто присвоит молдавию в счет уплаты долга

который сама же и организовала

[GiRaFo.chka]

Главная, по-моему - нежелание Порошенко признать и сказать народу и миру, что против Украины фашистским режимом России ведется война, имеющая целью уничтожение ее независимости.

а корень? причина? копайте дальше!

[Ай-Никола]

Нашел интересную ссылку. http://stopputler.org/index.php/other/178-...na-roskomnadzor

[corax]

Анатолій Лопата: Влада має примусити людей працювати не вісім годин, а десять і більше. На оборону

01.09.14

Екс-керівник Генштабу ЗСУ Анатолій Лопата

Російські війська вторглися на територію України – тепер це визнають провідні західні лідери. Завзято «відхрещуються» від цього тільки в офіційній Москві. Приблизно так само, як ще кілька місяців тому відхрещувались від присутності «зелених чоловічків» в окупованому Криму. Сьогодні ж кордон з Україною продовжують перетинати бойовики та техніка з Росії: за даними Міністерства оборони тільки за останні дні РФ перекинула на Донбас до 20 тисяч своїх солдат. Одразу в кількох населених пунктах на Сході продовжуються жорсткі бої. Більш того, не можна говорити, що війна відбувається тільки на суші, принаймні після того, як в акваторії Азовського моря поблизу Маріуполя був обстріляний катер берегової охорони. Завдання, що ставить на часі президент РФ Володимир Путін, - як мінімум, створення сухопутного коридору до Криму.

 

Але дії офіційного Києва в цих умовах не можна назвати достатніми. Війна, яка є де факто, офіційно досі не оголошена. Тактичні поразки супроводжуються значними жертвами.

 

Все це ставить питання здатності України протистояти агресору. Екс-керівник Генштабу Анатолій Лопата в розмові з «Главкомом» наголосив на проблемі хибних кадрових призначень президента та необхідності термінової загальної мобілізації.

 

Сьогодні весь світ нарешті зрозумів: вторгнення Росії в Україну, таки відбулося. Агресію РФ назвав війною прем'єр Польщі та майбутній президент Ради ЄС Дональд Туск. Чому ж Україна не оголошує військовий стан?

 

Вторгнення на територію України відбулось не сьогодні. Воно відбулось з часів втрати нашого Криму. Був відповідний час, щоб розібратися в ситуації. Цим повинні були займатися в.о. президента на той час Олександр Турчинов, Верховна Рада, РНБО із залученням відповідних фахівців. Вони мали тоді визначити, чи це вторгнення, чи анексія, чи війна. А сьогодні ми маємо лише ескалацію тих подій. Та єдиним органом, що хоч якось намагається впливати на ситуацію, зараз є лише РНБО. Але і вона досі не прийшла до якихось висновків, за якими б прослідували дії уряду та держави.

 

Дійсно, це вторгнення Російської Федерації на терени України. Це неоголошена, але війна. Чому ж держава не відреагувала на такі виклики? Більшість фахівців, які знаходяться на високому державному положенні, починаючи з президента і міністрів, ніколи не були готові до прийняття таких рішень. А от залучити до вирішення проблеми людей, які знаються на цій справі, мабуть, не хотіли. Здається, що вони діють за схемою: на Сході діється якась агресія, яку можна назвати сепаратизмом, тероризмом, але ніяк не хочеться назвати війною. Кажуть, є застороги, що держава, яка не веде війну, не може отримувати від міжнародної спільноти відповідну допомогу. Але це тоді, коли ми оголосили війну і ведемо її. Ми війну не оголосили. Агресія виходить з боку іншої держави. Та ми могли б хоч оголосити надзвичайний чи військовий стан у цих регіонах, задіяти політичні, економічні, соціальні структури держави для відбиття цієї агресії. Цього немає. Ми перебуваємо нібито у мирному стані, живемо за стандартною схемою буденних днів, втрачаючи при цьому щоденно на Сході десятки і сотні людей. Все тому, що наші чиновники не готові до таких дій.

 

Як можете оцінити здатність України протистояти Росії у військовому конфлікті? Яка головна проблема українського силового блоку?

 

Радянська влада до початку 1941 року змогла багато чого зробити для підняття оборонної міцності держави. Був налагоджений випуск літаків, танків, артилерії, була розвинена військова наука, медицина і так далі. Ми отримали з рук колишнього Радянського Союзу все – краще з кращих угрупувань збройних сил. Резерви були колосальні - на їх основі ми могли розгорнути ще не менше двох фронтів. І де все це? Ми ці резерви знищили – «сожрали», «продали», хтось збагатився на цьому. І сьогодні вже не можемо забезпечити дії збройних сил елементарно – зброєю. Більш того, не можемо прийняти рішення на формування резервів першої, другої черги. Держава знаходиться в аморфному стані.

 

Давайте конкретно оцінимо, наприклад, ситуацію з «Іловайським котлом»? Президент Петро Порошенко вже натякнув на те, що в найближчому майбутньому в силовому блоці відбудуться певні ротації. На вашу думку, чия голова «полетить» першою?

 

Ще раз зазначу: те, що сталося в Україні, сталося не сьогодні. Це сталося з огляду на те, що наша держава за роки незалежності ніколи не передбачала військової агресії з боку РФ. Більш того, протягом всіх років наша держава активно боролася з власними збройними силами. Нам дісталося велике угрупування – більше 726 тисяч, і їх хотіли скоротити, щоб не було напруги на економіку. В президента, Ради безпеки і оборони, Верховної Ради не було розуміння необхідності захищати державу. Було лише розуміння, що наші збройні сили – це «дармоеды», «прыщ на здоровом теле государства». І їх робили всі менше і менше. На 2013 рік було заплановано залишити лише 70 тисяч військових і 15 тисяч цивільних. За це відповідає президент України. Скільки їх у нас було – вони всі мали б за це відповідати.

 

Але в даному конкретному випадку хто винен в тому, що війська не були вчасно виведені з оточення під Іловайськом? Керівник АТО? Міністр оборони? Хтось з них має тепер піти у відставку?

 

Міністр оборони нашої держави абсолютно нічого не вирішує. Тому що оборона держави знаходиться в руках уряду. Формування резервів – в руках уряду і верховного головнокомандувача. Міністром оборони може бути хто завгодно. Ленін казав: може бути кухарка. Тому у нас туди і поставили міліціонера.

 

Ви не надто позитивно оцінюєте Валерія Гелетея на цьому посту. Як думаєте, наскільки нагальною, взагалі, є ротація? Чи потрібно змінювати тих керівників, які не справляються зі своїми завданнями?

 

Люди, які воюють, виконують якесь завдання. Зняти їх з фронту – значить, дати можливість супротивнику в чомусь виграти. Ротація повинна робитися з розумом і заздалегідь підготовленими силами. Якщо таких сил немає, про яку ротацію ми можемо вести мову? Війна іде. Взагалі, на мою думку, Петро Олексійович – слабкий кадровий працівник. І він підбирає слабких керівників із свого оточення. Так, немає президентів, які не враховують особисті симпатії до тих або інших працівників. Але, думаю, що, незважаючи на його заяву щодо прийняття серйозних кадрових рішень, він і надалі буде продовжувати підбирати і розставляти кадри за своїм бажанням – так, як він назначив міністра Гелетея.

 

Щодо певних дій Гелетея на посаді міністра оборони. Він вже визнав присутність «п'ятої колони» Кремля в армії і навіть заявив про створення спеціальної служби з боротьби із шпіонажем та виявленням фактів невиконання бойових наказів і дезертирства серед військових. Як думаєте, чи матиме реалізацію ця обіцянка. І наскільки невдачі в ході АТО спричинені шпигунством?

 

У складі збройних сил завжди були співробітники Служби безпеки – контррозвідувальна служба. Вона була і є. Міністр говорить про те, що треба створити цю контррозвідувальну службу ще у службі правопорядку Міноборони. Тобто додатково набрати фахівців та додатково створити підрозділ, який би виявляв співробітників, які зайвий раз говорять чи роблять щось не так із користю для нашого супротивника. В принципі, це завдання було завжди покладено на командира. Бо кожен офіцер має дбати про те, щоб у його підпорядкованих було почуття відповідальності за збереження таємниці.

 

Сьогодні дійсно є проблема в засобах комунікації, в першу чергу. У кожного солдата в кишені засіб, що легко виявляється. За ним легко визначити, скільки людей в тому чи іншому підрозділі, що саме це за підрозділ. Тому що кожен раз солдат розповідає телефоном матері чи своїй дівчині, де він і що з ним. Це фактично є зрада. Треба кінчати з мирним настроєм. Треба приймати жорсткі заходи щодо людей, які намагаються зберегти свій телефончик на полі бою. Багато ще чого треба робити, щоби виключити оцю мимовільну здачу якихось секретних матеріалів.

 

Що мусить робити Україна, щоб вийти переможницею в конфлікті з Росією?

 

Ми бачимо такі основні блоки завдань, які мали б вирішувати уряд і весь народ України.

 

Перший – військово-політична діяльність президента, міністерства закордонних справ. Треба організовувати – і вони це роблять – громадськість іноземних країн для того, щоб отримати відповідну допомогу. Ця допомога, передусім, може бути політичною, економічною і військово-технічною. Але її треба отримати. Військово-дипломатична і політична робота керівництва держави очевидна і необхідна.

 

Другий блок – військово-економічна робота всередині країни і за її кордонами. Військова економіка має бути поставлена в пріоритет. Все, що може сприяти перемозі, повинно працювати. Для цього потрібні кошти. І держава має це забезпечити усіма можливими наявними методами. В тому числі, брати позики, отримувати допомогу. Але треба й організовувати і свій народ, де треба – експропріювати - наприклад те, що здобуто незаконним шляхом.

 

Третій – військово-технічний. Треба подивитись на резерви, що має наша країна. Їх потрібно реанімувати, обслужити. Для цього ці руки треба призвати, поповнити батальйони, сформувати відповідні військові частини. Воювати треба не батальйонами, а бригадами мінімум і корпусами. Щоб це запрацювало, треба організувати систему військового управління в державі. Вона має працювати як годинник. Треба встановити систему військових комендатур, де треба – комендантський час. Припинити дурні поїздки у відпустки. Заставити людей працювати не вісім годин, а десять, де треба – більше. На оборону.

 

В цій же площині. Військовий податок, закон про введення якого вступив у силу на початку серпня.

 

Так. Я вважаю, що варто брати військовий податок. І треба його платити.

 

Четвертий блок – соціальний. Треба на сьогоднішній день забезпечити прийом біженців, їх облаштування. Треба подивитись на робочі місця, які є для цих людей. Треба запустити виробництво на армію. Треба працювати всьому народу.

 

Якщо ми все це зробимо, якщо навчимося цінувати труд воїна, проблеми не буде.

 

От дехто сидить в ресторанах вечорами, прогулює тисячі і тисячі гривень, а, може, й іншої валюти. Та якщо ці кошти направити на рішення ситуації, буде зовсім непогано.

 

Треба також подивитись на засоби інформації. Йде війна – а мені з екранів пропонують сережки та діаманти. Йде війна – а нам показують чужі фільми. Треба розповідати більше про людей, які там, на війні, розповідати про ситуацію в зруйнованих містах, показувати це все щодня тим, хто ще живе і думає, що ця війна його не зачепить.

 

Радник міністра оборони Олександр Данилюк заявив про те, що за останні дні Росія перекинула на Донбас 10-20 тисяч своїх солдат. Ви маєте підтвердження цієї інформації?

 

Так, 10 тисяч з Росії ввели, дивізію ввели.

 

Техніка і бойовики з Росії надто легко перетинають кордон з Україною. Його реально, взагалі, закрити?

 

Так, це можна зробити.

 

Чому, якщо це можливо, кордон досі не перекритий?

 

Це завдання, насправді, можна було б виконати вже давно. Не вдається це зробити, тому що немає рішень.

 

Ви ж подивіться, існують залізничні перевезення, вони діють нормально, потяги їздять за графіком мирного часу. Торгові стосунки не припинені. Немає відповідних державних рішень. Це перше.

 

Друге. Для того, щоб перекрити кордон, треба було б від чогось відмовитися. Наприклад, ізолювати якимось чином регіон конфлікту. Для цього потрібно мати резерв. Треба створити резерви, які б могли локалізувати цей конфлікт в якомусь закритому регіоні. Треба мобілізувати людей, дати їм техніку, озброєння. І тоді наші збройні сили або ці резерви зможуть виконати це завдання. А потім відрізати їх від кордону російського, відійти на свою територію. От проходить кордон по лінії. Треба відступити від кордону російської території мінімум 10-15 кілометрів і створити інший, свій кордон, кордон всередині. Тобто створити систему оборони. Цим треба займатись планово. Але якщо держава цього не хоче, якщо уряд цього не хоче, то кому ще тоді це треба?

 

На вихідних в акваторії Азовського моря поблизу Маріуполя був обстріляний катер берегової охорони. Чи варто цей інцидент вважати початком війни на морі?

 

Всі ми маємо уяснити: Росія робить сьогодні все для того, щоби дати можливість прямого виходу по сухопуттю до Криму. Цю задачу вона виконує. Щодо того, що коїться на Азовському морі. Росія зробить все, щоб опанувати акваторію Азовського моря і знищити всі наші можливості на перекидання сил і засобів через море на схід. Мало того, підготовлений російський десант – ми маємо чекати на нього вже ось-ось - прийде і буде наносити удари з боку моря. Це необхідно для виконання тих завдань, які поставив перед собою керівник Російської Федерації - зробити «дугу Путіна», відрізати Україну від Чорного моря і вийти на Придністров'я.

 

Цей факт та багато інших (для прикладу – скупчення російських військ на території Білорусі) говорить про те, що Володимир Путін готовий до збільшення масштабів бойових дій на території України?

 

Обов'язково Україні треба очікувати широкомасштабних дій з боку Росії і Путіна. Росія не може не воювати. І Росія не може не мати претензій до України. Це історично. Це життєво необхідно для Росії. Україна – то майбутнє Росії. І ми повинні бути розумнішими у військовому відношенні, ніж ми є на сьогодні.

 

Росія – якщо дивитись з її точки зору на ситуацію – правильно робить. Вони хочуть оточити нас і відрізати Україну аж до Дніпра. Лівобережжя України Путін хоче забрати. Це його план. Якщо це досі не знає кожен наш першокласник, то ганьба нашій державі і всім урядам. І до Дніпра – це ж тільки перша половина, перша частина того завдання, яке треба виконати. Путіну потрібна вся Україна.

Взагалi - близько до того, що я вже був казав...

[Орiана]

ДЕСЯТЬ НЕТ ГЕТМАНА ПОРОШЕНКО

 

Без преамбулы…

 

 

Без комментариев

корракс, мож тобі, як громадянину РФ, краще критикувати свого президента?

 

а то ти щось дуже р"яно і в унісон с гєбєшниками взявся за нашого

[Орiана]

Главная, по-моему - нежелание Порошенко признать и сказать народу и миру, что против Украины фашистским режимом России ведется война, имеющая целью уничтожение ее независимости.

сто раз говорив - і на інавгурації, і перед Заходом, і з різних звернень та інтерв"ю

 

і давно признав - з його слів.

 

така критика як у тебе називається російською огульна

 

ти просто тупо все спихаєш на Порошенка

 

я сьогодні слухала на Громадському Семенченка - він точно знає і розуміє більше ніж ти, чи я - і то у нього не було стільки критики

 

і він все дуже правильно розуміє - критикувати так, щоб не дати зброю у руки ворога - а що Порошенко ворог №1 для путіна - говорити нікому не треба

[corax]

... а що Порошенко ворог №1 для путіна - говорити нікому не треба

Маю великого сумнiву. Ось, наприклад:

http://mir24.tv/news/politics/11146396

31.08.14

Прокомментировал Путин и недавнюю встречу в Минске, которая состоялась 26 августа:«Вообще встреча была очень хорошей, достаточно откровенной. Петр Алексеевич - партнер, с которым можно вести диалог. Разумеется, хотелось бы, чтобы все, о чем мы договаривались, было воплощено в жизнь.»

I порiвняйте iз тим, як i що вiн говорив про Саакашвiлi...

 

P.S. У останню годину...

Путін і Порошенко поговорили – точки зору в чомусь співпали

03 вересня 2014, 09:37

Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом України Петром Порошенком.

Про це повідомив прес-секретар голови російської держави Дмитро Пєсков, інформує "Інтерфакс".

 

"Було продовжено обговорення щодо військової і гуманітарної кризи на Україні", - повідомив він.

"Глави держав обмінялися думками щодо того, що потрібно зробити в першочерговому порядку для якнайшвидшого припинення кровопролиття на південному сході цієї країни", - додав Пєсков.

"Точки зору президентів двох країн про можливі шляхи виходу з важкої кризової ситуації в значній мірі збігаються", - наголосив він.

[corax]

Олександр ГОРОБЕЦЬ: Чого хоче насправді Путін і де відповідні дії української сторони?

03.09.14

 

Чого хоче насправді Путін, видно з заявки московітського міністерства оборони відомчій друкарні, яка виготовила десять тисяч бланків похоронок. Виникає запитання: а скільки ж тоді він планує похоронити українців, якщо не шкода хмари вояків зі своєї орди? І де відповідні дії української сторони? Чому Петро Порошенко замість того, щоб стати повноцінним верховним головнокомандувачем збройних сил України, сформувати воєнну вертикаль на чолі зі Ставкою, геть у милі бігає кабінетами Барозу, Ештон, Ромпея – єврочиновників, які вже на виході зі своїх постів і нічого не вирішують?

 

Беззастережно вірить фрау Меркель, яка вже, здається, готова слідом за своїм попередником екс-канцлером ФРН Шредерем найматися у Путіна нафточерпієм. Пан Порошенко, либонь, не може збагнути очевидного, що ніяка Європа Україну не захистить, якщо наш сорока трьох мільйонний народ сам не зорганізується, не перетвориться на їжака. На сотні тисяч протитанкових їжаків. Не стане скелею на шляху угро-фінської орави.

 

Чому Україна до цих пір не перетворена в єдиний противоєнний полігон? Чому всі потужності підприємств, логістика, медицина, об’єкти цивільної оборони, стратегічного запасу не переведені на рейки військового часу? На Банковій хіба не чули, що Путін погрожує за два тижні дійти від Луганська й Донецька до Києва?

 

Тепер уже точно відомо, що саме в ті години, коли розрум’янений Порошенко вранці 24 серпня 2014 року вирушав приймати парад на Хрещатику, (шкода, що не на білій кобилі), ординські танкові батальйони московітів перейшли українські кордони і почали штурмову атаку позицій українських військ на нашій суверенній території в районі Савур-Могили і Амвросіївки.

 

Це був полум’яний, а насправді кривавий, смертельний привіт з Кремля від маніяка коротуна українському народу. Наш горе воєначальник, добре знаючи про цю неймовірну трагедію, замовчав її, фактично засекретив.

 

Аж поки регулярні військові підрозділи Московщини не захопили Новоазовськ, а танки РФ повулично не розстріляли впритул садиби в Новосвітлівці під Луганськом. Так кремлівське броньоване шило вилізло з мішка.

 

Ви запитаєте, а де кадри трагедії Новосвітлівки? Над нею, що не літають і автоматичні апарати, і розвідники туди не добираються? Чому цього варварства не бачить увесь світ? А тому, що для Порошенка і його команди війни немає. І тому, власне, нічого не підготовлено для оборони держави, не створено навіть банального інформаційного бюро, яке б повідомляло народ і світову громадськість про дикунства московітів, абсолютну дебільність режиму Путіна-фашиста. Розповсюджувало кадри відеохроніки. Я про це вже охрип кричати. Не дивно, що Генеральний секретар ООН і до нині безсило розводить руками, стверджує, що в нього немає ніяких доказів того, що російські війська ввійшли до України.

 

І не буде. Новий глава держави підібрав собі таку команду, що їй абсолютно до лампочки державні інтереси, доля України. В них свої прихильності. Насамперед, бізнесові, зміцнення власного здоров’я. Скажімо, перший заступник глави адміністрації президента, який відповідає за силовий блок (!), мільярдер Юрій Косюк у ці смертельні для України дні спокійно відпочиває у Монте-Карло. Вирішує бізнесові справи. Треба бути, як мені видається, повним невігласом, аби олігарха призначити чиновником.

 

Ви, до прикладу, бодай не хвилину можете повірити в те, щоб мільярдер за копійки зарплати ходив на засідання, наради, «гриз собі печінки» на семінарах, виступав на якихось там форумах, ходив на «накачки» до начальства? Повний абсурд, як, на жаль, й усе те інше, чого лишень не учиняє, не вибудовує пан Порошенко на своєму високому посту.

 

Це вже не просто «любодруже» кумівство, яке було при Ющенку, а ще щось, огидніше, відворотніше. Бо над Україною нависла смертельна небезпека, а новий глава держави бавиться у дарування посад людям, які зовсім не є патріотами держави, зацікавленими в розквіті України. Їм це так потрібне, як кутасик на лікті…

 

Ні я зовсім йому не ворог, Петрові Порошенку. Більше того, навіть сам голосував за його і інших за це агітував. Але те, як невміло, здебільшого безглуздо вибудовує він внутрішню і зовнішню політику держави на своєму посту, те, що все це обертається катастрофічними втратами людських життів, суверенної території України, мене як громадянина змушує сказати: ми страшенно помилилися.

 

Це, друзі, явно не український Вашингтон. Він мені особисто (дай Боже помилитися) найбільше нагадує найганебнішого російського царя Ваську Шуйського. Котрого, як відомо, 1610 року частиною боярства, столичного і провінційного дворянства було повалено з престолу і насильно пострижено у ченці.

 

Це я про те, що астрологи стверджують: найгостріший пік проблем України припадає на листопад, а особливо – грудень 2014-го року. Дай нам, Боже, українцям, усім пережити лихі часи!

[Орiана]

Маю великого сумнiву. Ось, наприклад:

http://mir24.tv/news/politics/11146396

31.08.14

 

 

I порiвняйте iз тим, як i що вiн говорив про Саакашвiлi...

ну якщо вірити словам путіна - то так

 

Порошенко - його найкращий друг і між ними мир і порозуміння

 

Президент России Владимир Путин провел телефонный разговор с президентом Украины Петром Порошенко.

Об этом сообщил пресс-секретарь главы российского государства Дмитрий Песков, информирует "Интерфакс".

"Было продолжено обсуждение относительно военного и гуманитарного кризиса на Украине", - сообщил он.

"Главы государств обменялись мнениями относительно того, что нужно сделать в первоочередном порядке для скорейшего прекращения кровопролития на юго-востоке этой страны", - добавил Песков.

"Точки зрения президентов двух стран о возможных путях выхода из тяжелой кризисной ситуации в значительной степени совпадают", - подчеркнул он.

а на те, як часто кардинально різнилися пресрелізи раші та інших держав про одні і ті ж події чи переговори - можна не зважати

 

треба вірити тільки путіну

 

Порошенку ні в якому разі

 

вірною дорогою йдеш, товаришу

[Орiана]

Олександр ГОРОБЕЦЬ: Чого хоче насправді Путін і де відповідні дії української сторони?

03.09.14

чегове заказне чтиво екзальтованого ура патріота

 

два рядочки про путіна, все решта - критика порошенка

 

то чого все ж таки хоче путін? - автор статті так і не написав

[Орiана]

Ось цій людині я вірю

 

Командир батальйону “Донбас” Семен Семенченко повідомив про результати зустрічі з головою Верховної Ради Олександром Турчиновим і Президентом України Петром Порошенком.

“За підсумками вчорашньої зустрічі з головою ВР і Президентом - буде ретельне розслідування обставин оточення українських частин ЗСУ, Нацгвардії і МВС під Іловайськом”, - написав Семенченко у Facebook.

 

Він також повідомив, що отримав від влади запевнення щодо роботи зі звільнення полонених: “Всі альтернативні варіанти задіяні. Працюємо”.

 

Отримуємо важке озброєння для Донбасу. Штат збільшений. Потік добровольців посилився в два рази. Путін домігся тільки зворотного. Там де росіянин біжить, українець дістає шаблю,

- наголосив Семенченко.

і коли він скаже: Порошенко нас зрадив, він здався Кремлю - йому, а не якомусь нікому невідомомому горобцю, я повірю

 

АМІНЬ

[corax]

Волноваху защищать некому. Город готовится к российской оккупации...

03.09.14

Силы АТО оставили свои позиции в Волновахе, а местная милиция не готова противостоять боевикам.

 

Волноваха в ожидании бури / Фото Константина Реуцкого

 

Распространенная информация о том, что российские военные якобы заняли Волноваху (районный центр в 60 километрах к югу от Донецка) не соответствует действительности. Об этом с места события сообщает корреспондент informator.lg.ua.

Атмосфера в городе тревожная, но над административными зданиями всё еще развеваются государственные флаги Украины.

 

При первом приближении Волноваха живет привычной размеренной жизнью, но если присмотреться, можно увидеть много свидетельств того, что город готовится к тому, что в него войдут боевики «ДНР» и российская армия. Силы АТО оставили свои позиции в Волновахе, а местная милиция не готова противостоять боевикам.

 

Из города эвакуирован транзитный пункт для переселенцев, в районную больницу больше не поступают раненные – их теперь везут дальше от «линии фронта». Но все муниципальные и государственные службы продолжают функционировать в штатном режиме, обеспечивая жизнедеятельность города и удовлетворяя потребности жителей района. Из разговоров с чиновниками становится понятно, что город предоставлен сам себе – четких инструкций распоряжений от вышестоящего начальства не поступает, и руководители служб вынуждены действовать на свой страх и риск.

 

Местная милиция не готова противостоять боевикам / Фото Константина Реуцкого

 

Понимая, что в ближайшее время город будет захвачен и никто не может гарантировать им безопасность, чиновники очень сдержаны в своих комментариях – всё, что они скажут, может быть использовано против них оккупантами. Большая часть проукраински настроенных активистов покинули или покидают город. Не менее половины из оставшихся, по словам самих местных жителей, будут встречать российскую армию, как освободителей.

 

Но волновахцы далеко не однородны в оценках происходящего, и местных сторонников единой Украины (которых в городе, не смотря ни на что, остается немало) ждут трудные времена.

[corax]

...якомусь нікому невідомомому горобцю, я повірю...

Знайомтеся, Орiано:

Профiль

Олександр Горобець

Письменник, журналіст. Заслужений журналіст України: працював у газеті "Сільські вісті" (1982-1987 рр.), головним редактором "Правди України" (1991-1999 рр.). Трудився на державній службі: в апараті Верховної ради України (2002-2005 рр.), прес-секретарем, начальником патронатної служби Міністра аграрної політики України (2005-2006 рр.); прес-секретарем, директором департаменту, членом колегії Міністерства вугільної промисловості (2007-2010 рр.). Нині - доцент кафедри журналістики університету Україна. Член Національної спілки письменників України. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Шевченка. Автор ряду художніх і публіцистичних творів.

[Африканка]

Знайомтеся, Орiано:

Судя по годам, служил всем и при всех. Я бы таким не доверяла. Хамелеон.