Гість Odessit Live Опубліковано 7 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 7 листопада, 2013 Дмитрий Джангиров уличил неофашистских квази-историков в наглой лжи о потерях Красной Армии при взятии Киева 06 Ноября 2013 [Дмитрий Джангиров] Политический аналитик Дмитрий Джангиров на страницах своего Facebook уличил пропагандистов неонацистской партии «Свобода» в беспрецедентной лжи и преднамеренном искажении исторических фактов, с целью далёких от добросовестности манипуляций общественным мнением. Политолог развенчал опубликованную на официальном сайте «Свободы» в преддверии дня освобождения Киева от немецко-фашистских захватчиков псевдоисторическую информацию о якобы гигантских потерях Красной Армии, которые её командование принесло в жертву при взятии Киева. «ОБ УБЛЮДОЧНЫХ «ИСТОРИКАХ» ВО «СВОБОДА». В заявлении ВО «Свобода» говорится: «6 ноября 2013 года – 70-я годовщина одной из самых трагических страниц украинской истории периода Второй мировой войны. По разным оценкам историков, во время форсирования Днепра в 1943 году погибло от 417 тыс. до 1 млн украинцев, в противовес 55 тысячам погибших фашистов». Я не знаю, какие историки имеются в виду. Но для простых расчетов достаточно иметь мозги. Итак, возьмем «среднесвободовскую» цифру в 600 тысяч погибших. На одного погибшего приходится, по статистике, 3 раненых. Итого, по подсчетам «Свободы», в результате форсирования Днепра из строя было выведено 2,4 млн советских солдат. Львовский мэр обвинил вице-президента ФФУ в предательстве К сведению: боевой состав 1-го Украинского, 2-го Украинского (Степного), 3-го Украинского (Юго-Западного) и 4-го Украинского (Южного) фронтов на начало осени составлял менее 2,2 млн человек. Т. е. при форсировании Днепра все они (по версии «Свободы») погибли... На самом деле: в Киевской стратегической операции (3-13 ноября), о которой трындит «Свобода», принимал участие только 1-й Украинский фронт (670 тыс. боевого состава), безвозвратные потери (убитые и пропавшие без вести) составили 6,5 тыс., т. е. менее 1%, что свидетельствует о блестящей операции. Раненые - 24 тыс. Среднесуточные темпы наступления - 12-14 км. Люди, будьте бдительны!», - призвал мыслящую публику Дмитрий Джангиров. Поделиться… Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Odessit Live Опубліковано 7 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 7 листопада, 2013 Такое впечатление как будто неофашистская Сволота переживает за потери Красной армии Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Дэна Опубліковано 7 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 7 листопада, 2013 Такое впечатление как будто неофашистская Сволота переживает за потери Красной армии Уже вопят об этом на форумах: задание получено и выполняется. :lol: Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість бандерлог Опубліковано 7 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 7 листопада, 2013 Такое впечатление как будто неофашистская Сволота переживает за потери Красной армии Так воно і по форуму видно, що всі свідомі переважно брехнею по усім питанням займаються. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Churchill Опубліковано 7 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 7 листопада, 2013 Так воно і по форуму видно, що всі свідомі переважно брехнею по усім питанням займаються. ;) Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість бандерлог Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 ;)Свідомий без брехні як цуцик без хвоста. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
steroid Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Да столько вранья пишут-особенно немцы,Все ни как не могут смириться что пизды получили.Вот и пишут херню. Один немец типа историк про Курскую битву написал,что немецких танков там было подбито сего два тигра,и то их через не которе время отремонтировали. При этом советских немцы уничтожили несколько тысяч, что и не было столько на всех фронтах. Ну и другие попки разную чушь пишут.не могут признаться сами себе,что кишка тонка против славян. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Odessit Live Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Да столько вранья пишут-особенно немцы,Все ни как не могут смириться что пизды получили.Вот и пишут херню. Один немец типа историк про Курскую битву написал,что немецких танков там было подбито сего два тигра,и то их через не которе время отремонтировали. При этом советских немцы уничтожили несколько тысяч, что и не было столько на всех фронтах. Ну и другие попки разную чушь пишут.не могут признаться сами себе,что кишка тонка против славян.В Курской битве участвовало около трёх с половиной тысяч единиц различной бронетехники с обеих сторон , сражение было масштабным и продолжалось 52 дня . Да Советская сторона потеряла больше танков но про 2 тигра безусловно наглое и тупое враньё , хотя преимущество новых немецких танков было явным , их количество было недостаточным для того чтобы победить . На Курской дуге с немецкой стороны по мимо танков Pz-4 и StuG-III , было 200 Пантер , 100 Тигров и 90 Фердинандов , половина этих новейших машин было либо уничтожено безвозвратно , либо повреждено , либо сами во время боевых действий вышли из строя по техническим причинам . Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
steroid Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 В Курской битве участвовало около трёх с половиной тысяч единиц различной бронетехники с обеих сторон , сражение было масштабным и продолжалось 52 дня . Да Советская сторона потеряла больше танков но про 2 тигра безусловно наглое и тупое враньё , хотя преимущество новых немецких танков было явным , их количество было недостаточным для того чтобы победить . На Курской дуге с немецкой стороны по мимо танков Pz-4 и StuG-III , было 200 пантер , 100 тигров и 90 фердинандов , половина этих новейших машин было либо уничтожено безвозвратно , либо повреждено , либо сами во время боя вышли из строя по техническим причинам .+1 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Odessit Live Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Свідомий без брехні як цуцик без хвоста.. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Орiана Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Столиця України входить до списку тих європейських міст, архітектурне обличчя котрих зазнало разючого удару в період Другої світової війни. Найбільші культурні і промислові центри Європейського континенту нищили у різний спосіб. Одні стали жертвами бомбардувань з повітря, як то Дрезден чи Роттердам. Інші постраждали від навмисно спланованих акцій, коли висаджували в повітря весь історичний центр (така доля спіткала Варшаву). Але в усіх цих випадках руйнівниками були війська армії противника. І лише Київ – єдине європейське місто, яке постраждало від своїх захисників. Радянська історіографія, звичайно ж, стверджувала, що центр міста був спалений військами вермахту після їхнього вступу до Києва 19 вересня 1941-го року. Але офіційні архівні документи спростовують це і свідчать, що влітку 1941 року був створений штаб оборони Києва під керівництвом якого і відбувалося масштабне мінування промислових підприємств, урядових і житлових будинків. Збереглася копія довідки начальника інженерної служби штабу оборони майора Чукарєва, де повідомляється, що "мінування проводилося силами взводу армійського інженерного батальйону і все здійснювалося в тісному контакті з міським комітетом партії. Мінні поля створювалися в середині міста, на кладовищах, заводських дворах, площах, у парках і садах. Секретар міському партії Шамрило координував ці дії, а також брав участь у формуванні підпільних і диверсійних груп". Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Орiана Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Радянські мінери перетворили центр Києва у руїни Радянське командування логічно припустило, що після взяття Києва німці займатимуть кращі з помешкань і розпорядилося замінувати майже всі споруди в центрі міста. Розрахунок виправдався на всі сто. Зайшовши у місто 19 вересня 1941-го року, німці дійсно розташувалися у найвишуканіших будинках на Хрещатику, Прорізній, Інститутській та Пушкінській. А вже 24 вересня 1941-го року пролунав перший потужний вибух, який розколов навпіл великий чотириповерховий будинок з мансардами і вежами, споруджений 1903-го року за проектом архітектора Городецького. Ця монументальна споруда за своїми пропорціями і якістю виконання не поступалася кращим зразкам архітектури європейських столиць. Слідом за цим у повітря злетіли споруди поштамту, Радіотеатру, "Гранд-готелю", біржі, кількох особняків, серед яких зведений у мавританському стилі унікальної краси будинок Зайцева, і розкішна будівля найбільшого цирку в Європі – цирку Крутикова. Страшної сили вибух зруйнував найпрестижніший житловий будинок Києва – так званий дім Ґінзбурга. Це був перший київський хмарочос – 12-поверхова споруда на 90 квартир і 500 кімнат. Потужні вибухи спричинили великі пожежі, які тривали у центрі міста від 24 по 29 вересня і понищили майже всю забудову Хрещатика, наполовину вулиці Прорізної, Городецького і частково Лютеранської, Інститутської, Заньковецької та Грушевського. Такими чином, центр міста перетворився у суцільне згарище з руїнами будівель, які до цього представляли в архітектурному лику Києва кращі зразки модерну, неоренесансу, класицизму і необароко-рококо. Загалом восени 1941-го року вибухами та пожежами було знищено 324 споруди, під руїнами яких загинуло кілька сот нацистів. Через неспроможність зупинити вибухи та ліквідувати пожежі, окупаційна влада розпочала масові розстріли киян-заручників. Першими жертвами стали євреї міста. Тридцять п‘ять тисяч з яких розстріляли вже 29-30 вересня у Бабиному Яру. Сотні киян страчували після кожного випадку підпалу або диверсії підпільників. Тож за смерть кількох сотень окупантів червоні командири розрахувалися десятками тисяч життів співвітчизників, при цьому перетворивши в руїни одне з найкрасивіших міст Європи Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Орiана Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Успенський собор Лаври знищили радянські підпільники Трагедію, яка стала апофеозом терористичної діяльності радянських мінерів, офіційна історіографія також тривалий час списувала на гітлерівців. Йдеться про знищення унікальної пам‘ятки українського зодчества 11-18 ст., головний храм Києво-Печерської Лаври – собор Успіння Пресвятої Богородиці. Це була українська святиня світового культурного значення, під руїнами котрої загинуло безліч безцінних мистецьких скарбів. Потужним вибухом також було повністю знищено пантеон найбільших достойників української землі – київських князів, митрополитів та архімандритів, похованих в соборі. Композиційним стрижнем інтерв'єру Успенського собору був надгробок князя Костянтина Острозького - яскравий скульптурний вияв сарматської ідеології другої половини XVI століття, виконаний у ренесансному дусі. Тепер могила переможця битви під Оршею лежить під відновленим у 2000 році собором Впродовж останніх років вийшло чимало публікацій зі свідченнями очевидців та архівними документами, які однозначно стверджують, що знищення Успенського собору – це справа рук радянських підпільників та агентів НКВС. Робилося це з метою вбивства президента Словаччини Тісо та високопосадовців окупаційної влади. Перебуваючи у Києві 1941-го року Тіссо мав оглянути Печерську Лавру. Урочисті відвідини відбулися 3 листопада. Але щось не склалося у розрахунках червоних саперів і потужний вибух стався на мить пізніше, коли президент маріонеткової країни з почтом німецьких та словацьких офіцерів полишили територію монастиря. Руйнування Успенського собору стало найбільшою втратою Києва від рук радянських мінерів. [науковий співробітник відділу історії Лаври Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Євген Кабанець вважає, що вибух здійснили німці - ІП] Німецькі війська також нищили древнє місто. Але це почалося вже 1943 року, коли відступаючи, нацисти приступили до масового руйнування промислових та культурних об‘єктів на окупованих територіях. І цілком можливо, що якби восени 1941-го року радянські підпільники не висадили у повітря Хрещатик та прилеглі до нього вулиці, то їхню справу зробили б німці 1943-го. Але це припущення. Реальна історія свідчить про інше – Київ у період Другої світової війни був зруйнований під перехресним вогнем двох диктаторських режимів. Однаково страшних і однаково ненависних до України. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Орiана Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Композиційним стрижнем інтерв'єру Успенського собору був надгробок князя Костянтина Острозького - яскравий скульптурний вияв сарматської ідеології другої половини XVI століття, виконаний у ренесансному дусі. Тепер могила переможця битви під Оршею лежить під відновленим у 2000 році собором Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Odessit Live Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Столиця України входить до списку тих європейських міст, архітектурне обличчя котрих зазнало разючого удару в період Другої світової війни. Найбільші культурні і промислові центри Європейського континенту нищили у різний спосіб. Одні стали жертвами бомбардувань з повітря, як то Дрезден чи Роттердам. Інші постраждали від навмисно спланованих акцій, коли висаджували в повітря весь історичний центр (така доля спіткала Варшаву). Але в усіх цих випадках руйнівниками були війська армії противника. І лише Київ – єдине європейське місто, яке постраждало від своїх захисників. Радянська історіографія, звичайно ж, стверджувала, що центр міста був спалений військами вермахту після їхнього вступу до Києва 19 вересня 1941-го року. Але офіційні архівні документи спростовують це і свідчать, що влітку 1941 року був створений штаб оборони Києва під керівництвом якого і відбувалося масштабне мінування промислових підприємств, урядових і житлових будинків. Збереглася копія довідки начальника інженерної служби штабу оборони майора Чукарєва, де повідомляється, що "мінування проводилося силами взводу армійського інженерного батальйону і все здійснювалося в тісному контакті з міським комітетом партії. Мінні поля створювалися в середині міста, на кладовищах, заводських дворах, площах, у парках і садах. Секретар міському партії Шамрило координував ці дії, а також брав участь у формуванні підпільних і диверсійних груп". Місто Київ завжди будувався Російською Імперією та СРСР . Після війни хто заново відбудував Київ ??? Бандера ? Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Дэна Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Місто Київ завжди будувався Російською Імперією та СРСР . Після війни хто заново відбудував Київ ??? Бандера ?Однозначно, не Бандера. Он же из схронов и от немцев не вылазил. Только и успел в детстве кошек подавить. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Odessit Live Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Однозначно, не Бандера. Он же из схронов и от немцев не вылазил. Только и успел в детстве кошек подавить.Бандэра не разу в схроне ни сидел и за Украину как брешут националисты он не воював ! С сентебря 1941 года , когда немцы поймали Бандэру на воровстве денег рейха которые Абвер выделил Бандэре для борьбы с Советами , он находился в концлагере на особых условиях с правом увольнения в город . В сентябре 1944 года немцы выпустили Бандэру из Заксенхаузена ( как известно из концлагерей смерти нормальных людей не выпускали ) , в том же 1944 году у узника концлагеря смерти Бандэры родился сын , невероятно ! После 1941 года Бандэра ни разу не был в Украине , жил в Мюнхене где его в 1959 году и завалили . Вот и весь Хероизм ! Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Дэна Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Бандэра не разу в схроне ни седел и за Украину как брешут националисты он не воював ! С сентебря 1941 года , когда немцы поймали Бандэру на воровстве денег рейха которые Абвер выделил Бандэре для борьбы с Советами , он находился в концлагере на особых условиях с правом увольнения в город . В сентябре 1944 года немцы выпустили Бандэру из Заксенхаузена ( как известно из концлагерей смерти нормальных людей не выпускали ) , в том же 1944 году у узника концлагеря смерти Бандэры родился сын , невероятно ! После 1941 года Бандэра ни разу не был в Украине , жил в Мюнхене где его в 1959 году и завалили . Вот и весь Хероизм !Так я образно!)) Там у Шустера Ильенко вопит..Надо послушать. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість бандерлог Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Столиця України входить до списку тих європейських міст, архітектурне обличчя котрих зазнало разючого удару в період Другої світової війни. Найбільші культурні і промислові центри Європейського континенту нищили у різний спосіб. Одні стали жертвами бомбардувань з повітря, як то Дрезден чи Роттердам. Інші постраждали від навмисно спланованих акцій, коли висаджували в повітря весь історичний центр (така доля спіткала Варшаву). Але в усіх цих випадках руйнівниками були війська армії противника. І лише Київ – єдине європейське місто, яке постраждало від своїх захисників. Радянська історіографія, звичайно ж, стверджувала, що центр міста був спалений військами вермахту після їхнього вступу до Києва 19 вересня 1941-го року. Але офіційні архівні документи спростовують це і свідчать, що влітку 1941 року був створений штаб оборони Києва під керівництвом якого і відбувалося масштабне мінування промислових підприємств, урядових і житлових будинків. Збереглася копія довідки начальника інженерної служби штабу оборони майора Чукарєва, де повідомляється, що "мінування проводилося силами взводу армійського інженерного батальйону і все здійснювалося в тісному контакті з міським комітетом партії. Мінні поля створювалися в середині міста, на кладовищах, заводських дворах, площах, у парках і садах. Секретар міському партії Шамрило координував ці дії, а також брав участь у формуванні підпільних і диверсійних груп". Зрівняла Київ і Дрезден! У 17в. - Київ мале містечко, майже село - 3 тис. населення. У 18в. в кінці століття досягло 20 тис., рівня райцентру, будівлі коло монастирів. І у 19ст. Одеса значно більше Київа. Нічого старовинного примітного. Повільно росло містечко. Головні споруди - це вже у 20ст. після війни.А взагалі то річ йшла про те, як свідомі брешуть. Ось краще б відповіла - чому без брехні не можете? Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Орiана Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Місто Київ завжди будувався Російською Імперією та СРСР . Після війни хто заново відбудував Київ ??? Бандера ? ти зовсім мізками поїхав від Бандери - до чого тут хто будував, якщо мова йде про історичну спадщину? і що вони натомість побудували? - хрущовки, які валяться? Документальные хроники Третьего Рейха. 1941 Киев .http://youtu.be/ESmfFnGXOmE Скажи, який був сенс у цьому? Вони вже не збиралися повертатися? Дебіли були - ними і залишилися, бо всьому цьому вірити нормальна людина не буде. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Орiана Опубліковано 8 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 8 листопада, 2013 Хрещатик Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Odessit Live Опубліковано 9 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 9 листопада, 2013 ти зовсім мізками поїхав від Бандери - до чого тут хто будував, якщо мова йде про історичну спадщину? і що вони натомість побудували? - хрущовки, які валяться? Документальные хроники Третьего Рейха. 1941 Киев .http://youtu.be/ESmfFnGXOmE Скажи, який був сенс у цьому? Вони вже не збиралися повертатися? Дебіли були - ними і залишилися, бо всьому цьому вірити нормальна людина не буде. Мила Оріана , тобто ти хочеш сказати що Київ зараз складається з Хрущовок ??? Давай візьмемо німців : Коли стали здобувати перемогу союзники , Німеччина могла б відразу капітулювати ? І тим самим зберегти свої міста , Берлін , Дрезден , Гамбург і тд. ? Німці билися до кінця , а ми по вашому щоб зберегти міста повинні були відразу ж у червні 1941 року підписати капітуляцію ? До речі ти пам'ятаєш що ваші улюблені німці в перший же день війни 22 червня 1941 року , бомбили не Москву а Київ ? Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість бандерлог Опубліковано 9 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 9 листопада, 2013 Мила Оріана , тобто ти хочеш сказати що Київ зараз складається з Хрущовок ??? Давай візьмемо німців : Коли стали здобувати перемогу союзники , Німеччина могла б відразу капітулювати ? І тим самим зберегти свої міста , Берлін , Дрезден , Гамбург і тд. ? Німці билися до кінця , а ми по вашому щоб зберегти міста повинні були відразу ж у червні 1941 року підписати капітуляцію ? До речі ти пам'ятаєш що ваші улюблені німці в перший же день війни 22 червня 1941 року , бомбили не Москву а Київ ? Та про що там переконувати? Всі свідомі капітулянти. Для них перемога СРСР як кістка в горлі. І завжди вони будуть ганьбити всі дії, спрямовані на подолання ворога. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
victor4817 Опубліковано 9 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 9 листопада, 2013 Хрещатик "Двадцать второго июня,Ровно в четыре часа Киев бомбили, нам объявили, Что началася война.". Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Орiана Опубліковано 9 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 9 листопада, 2013 "Двадцать второго июня, Ровно в четыре часа Киев бомбили, нам объявили, Что началася война.". З бомбардування Києва почалася війна? :o Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Odessit Live Опубліковано 9 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 9 листопада, 2013 З бомбардування Києва почалася війна? :o Так Мила , а ти не знала ? Війна Німеччини з СРСР почалася з бомбордування України літаками Люфтваффе ! 22 червня 1941 року бомбили Київ , Одесу і Севастополь , в перший же день війни в ніч з суботи на неділю, коли люди спокійно спали так як був вихідний . В перший же день війни німці вбили десятки тисяч мирного населення України . Ось Мила Оріана як німці люблять українців . Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість бандерлог Опубліковано 9 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 9 листопада, 2013 Так Мила , а ти не знала ? Війна Німеччини з СРСР почалася з бомбордування України літаками Люфтваффе ! 22 червня 1941 року бомбили Київ , Одесу і Севастополь , в перший же день війни в ніч з суботи на неділю, коли люди спокійно спали так як був вихідний . В перший же день війни німці вбили десятки тисяч мирного населення України . Ось Мила Оріана як німці люблять українців .Як ти можеш так про німців? Для галичанина німець - це завжди великий білий хазяїн. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість бандерлог Опубліковано 9 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 9 листопада, 2013 = Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Дэна Опубліковано 9 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 9 листопада, 2013 Цитата: "Во Львове презентовали карту "Репрессии против украинцев в СССР. Жесть! Совершеннейшая прелесть: У Львові презентували карту «Репресії проти українців в СРСР» Ну если что-то по теме презентуется в Лемберге, то понятно, что веселья будет воз и маленькая тележка. Отдельные выдержки настолько безупречны и восхитительны, что я не могу не обратить внимание: --------------------------------------- Цитата: Червоний терор 1918-1923 рр. – знищено інтелігенції, духовенства та військових 30 тис. осіб. Боротьба проти більшовицької окупації 1920-1921 рр. – загинуло партизанів 10 тис. осіб. Здесь может быть и соглашусь - все-таки во время революций и гражданской террор есть дело вполне естественное. Но 10 тысяч партизанских особ? Смотрим фильм "Свадьба в Малиновке" и пана атамана Грициана Таврического на пару с Попандопуло. Борцы за свободу! Цитата: Початок сталінських репресій 1923-1929 рр. – 250 тис. інтелігенції. Ну да. Сталинские репрессии в 1923 году. Это безусловно новое слово в исторической науке. А про интеллигенцию эту лучше Булгакова никто не сказал: "– Вы не маете права! Я известный украинский поэт. Моя фамилия Горболаз. Я написал антологию украинской поэзии. Я жаловаться буду председателю Рады и министру. Це неописуемо! – Бей его, стерву, карманщика, – кричали с тротуаров". Цитата: Терор проти української армії 1925-1932 рр. – 500 тис. ветеранів Армії УНР. Полмиллиона, да. Расстрелянных бойцов УНР. Той самой УНР, о которой все забыли уже в 1919 году, я уже молчу про 1932. Цитата: Друга світова війна 1939-1945 рр. – 8-16 млн воїнів Червоної армії та цивільного населення. Дотянулся проклятый Сталин. Расстрелял и съел за Вторую мировую не то 8, не то 16 миллионов воїнів та цивільного населення. Гитлер смотрел и оху**ал. Цитата: Подальші репресії 1955-1985 рр. – 50 тис. інтелігенції. Оказывается поэтов Горболазов расстреливали и геноцидили вплоть до 1985 года, а затем резко прекратили. Но в общем-то по сравнению с предыдущими периодами это просто ни о чем - за тридцать лет всего по 1666,6 расстрелов украинских интеллигентов в год. Цитата: Интервенція в Афганістан 1979-1989 рр. – 3 тис. воїнів Радянської армії. Совершенно неслыханное преступление перед человечеством - кляты москали намеренно загеноцидили три тысячи свiдомых в Афганистане. Расстреливали их, ясно, киргизы. ---------------------------------------- В общем, весь этот галичанский дурдом по ссылке - полный набор, от голодоморов, до "представників всіх категорій". Исчисляется 23-30 миллионами. При этом лживая тоталитарная демографическая статистика СССР дает такие цифры населения УССР по годам: 1922 - 26 230 000 1926 - 29 227 700 (плюс три миллиона, хотя интеллигентов перестреляли) 1941 - 41 965 000 (плюс двенадцать миллионов, хотя, как известно, всех выголодоморили) 1944 - 33 534 000 1959 - 41 869 000 1973 - 48 237 000 1989 - 51 706 700 (удвоение по сравнению с 1922 годом. Не смотря на все геноциды в количестве) 2010 - 45 962 900 (и?) Если вполне можно объяснить куда, как и почему исчезли 9 миллионов с 1941 по 1944 годы, то у меня возникает вопрос - а куда, простите, подевались 6 миллионов 200 тысяч с 1989 по 2010? Дотянулся ли до них Неназываемый? Или?" Прошло 2-3 года, а мы все смеемся... Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Churchill Опубліковано 9 листопада, 2013 Поділитися Опубліковано 9 листопада, 2013 Цитата: "Во Львове презентовали карту "Репрессии против украинцев в СССР. Жесть! Совершеннейшая прелесть: У Львові презентували карту «Репресії проти українців в СРСР» Ну если что-то по теме презентуется в Лемберге, то понятно, что веселья будет воз и маленькая тележка. Отдельные выдержки настолько безупречны и восхитительны, что я не могу не обратить внимание: --------------------------------------- Цитата: Червоний терор 1918-1923 рр. – знищено інтелігенції, духовенства та військових 30 тис. осіб. Боротьба проти більшовицької окупації 1920-1921 рр. – загинуло партизанів 10 тис. осіб. Здесь может быть и соглашусь - все-таки во время революций и гражданской террор есть дело вполне естественное. Но 10 тысяч партизанских особ? Смотрим фильм "Свадьба в Малиновке" и пана атамана Грициана Таврического на пару с Попандопуло. Борцы за свободу! Цитата: Початок сталінських репресій 1923-1929 рр. – 250 тис. інтелігенції. Ну да. Сталинские репрессии в 1923 году. Это безусловно новое слово в исторической науке. А про интеллигенцию эту лучше Булгакова никто не сказал: "– Вы не маете права! Я известный украинский поэт. Моя фамилия Горболаз. Я написал антологию украинской поэзии. Я жаловаться буду председателю Рады и министру. Це неописуемо! – Бей его, стерву, карманщика, – кричали с тротуаров". Цитата: Терор проти української армії 1925-1932 рр. – 500 тис. ветеранів Армії УНР. Полмиллиона, да. Расстрелянных бойцов УНР. Той самой УНР, о которой все забыли уже в 1919 году, я уже молчу про 1932. Цитата: Друга світова війна 1939-1945 рр. – 8-16 млн воїнів Червоної армії та цивільного населення. Дотянулся проклятый Сталин. Расстрелял и съел за Вторую мировую не то 8, не то 16 миллионов воїнів та цивільного населення. Гитлер смотрел и оху**ал. Цитата: Подальші репресії 1955-1985 рр. – 50 тис. інтелігенції. Оказывается поэтов Горболазов расстреливали и геноцидили вплоть до 1985 года, а затем резко прекратили. Но в общем-то по сравнению с предыдущими периодами это просто ни о чем - за тридцать лет всего по 1666,6 расстрелов украинских интеллигентов в год. Цитата: Интервенція в Афганістан 1979-1989 рр. – 3 тис. воїнів Радянської армії. Совершенно неслыханное преступление перед человечеством - кляты москали намеренно загеноцидили три тысячи свiдомых в Афганистане. Расстреливали их, ясно, киргизы. ---------------------------------------- В общем, весь этот галичанский дурдом по ссылке - полный набор, от голодоморов, до "представників всіх категорій". Исчисляется 23-30 миллионами. При этом лживая тоталитарная демографическая статистика СССР дает такие цифры населения УССР по годам: 1922 - 26 230 000 1926 - 29 227 700 (плюс три миллиона, хотя интеллигентов перестреляли) 1941 - 41 965 000 (плюс двенадцать миллионов, хотя, как известно, всех выголодоморили) 1944 - 33 534 000 1959 - 41 869 000 1973 - 48 237 000 1989 - 51 706 700 (удвоение по сравнению с 1922 годом. Не смотря на все геноциды в количестве) 2010 - 45 962 900 (и?) Если вполне можно объяснить куда, как и почему исчезли 9 миллионов с 1941 по 1944 годы, то у меня возникает вопрос - а куда, простите, подевались 6 миллионов 200 тысяч с 1989 по 2010? Дотянулся ли до них Неназываемый? Или?" Прошло 2-3 года, а мы все смеемся... Да, украинцы пфуле. этим всё сказано Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.