За які мотузки смикає кремлівський ляльковод?

[Гість Odessit Lіve]

От чим-чим, а режисерським талантом московського царька Владіміра Бог не обділив.

Ото сидить собі, ніби ляльковод, на троні у Білокам'яній і смикає за мотузочки.

Видається, що не спить він, не їсть, а тільки міркує, як Україну під крило Росії повернути, у загальне стійло колишніх "братніх республік" загнати.

І так, і сяк крутить, і пряником манить, і батогом свище, а вона, бач, упирається, на Захід поглядає, до Європи хоче…

[Гість Odessit Lіve]

В останні кілька місяців царьок узагалі спокій втратив. Нічні жахіття почали мучити його: ніби Україна начисто з-під контролю вийшла, збунтувалася і замість вступити до Митного союзу підписала Угоду про асоціацію з ЄС… Прокидався, кажуть, сам не свій…

[Гість Odessit Lіve]

Спочатку в ті страшилки царьок московський не дуже-то й вірив, бо куди та Україна від "старшого брата" подінеться! Особливо під пильним оком "русскава міра"… Та й – міркував – не прийме її Європа, допоки Юля у в'язниці.

[Гість Odessit Lіve]

Аж тут новина з Берліна: фрау Меркель уже не вважає ув'язнення Тимошенко перешкодою до підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Ґвалт!

Царьок, як пише "Дзеркало тижня", негайно скликав нараду та наказав своєму радникові Глазьєву розробити стратегію недопущення підписання Україною угоди.

Будь-якою ціною!

[Гість Odessit Lіve]

Глазьєв – до одіозного Віктора Медведчука, лідера так званого "громадського руху" з гучною назвою "Український вибір", бо хто підсобить царьку ліпше за рідного кума. І стали вони обоє стратегію тиску на Україну розробляти (хоча Медведчук від тієї ролі й відхрещується нині, як може). Найперше, знайшли "винних" – власників українських телеканалів!

Мовляв, не так солодко, значить, вони оспівали політику царька, хвалили Митний союз, вганяли люд у ностальгію.

[Гість Odessit Lіve]

І вдарили по їхньому трубному, нафтовому, шоколадному бізнесу, аби знали, як кусати руку, що годує. Самому ж Вікторові Федоровичу царьок пальчиком накивав, а, може, й натякнув, що немилістю покарає, а кума Медведчука 2015-го в президентське крісло посадить… Однак погрози ті, на диво, на Януковича не подіяли.

Перспектива втратити лице перед Європейським Союзом страшнішою видалася. Доказ – голосування різних калєснічєнків, богуслаєвих та іже з ними за важливі євроінтеграційні закони.

[Гість Odessit Lіve]

Не принесли царьку Владіміру бажаного результату і економічна й торговельна війни. Не затремтіли українські олігархи. Можливо тому, що більша частина їхніх капіталів – у Європі, і вони фінансово вельми залежні від західних структур.

[Гість Odessit Lіve]

І занервував царьок, і вхопився за останню ниточку — комуністів. І велів їм, кажуть люди, розбрат посіяти між українців, бо давно переконався, що тільки поділ на Схід і Захід, російськомовних та україномовних, "данєцкіх" і "бандерівців" – робить могутній український народ слабким. І вигадав Симоненко референдум щодо вступу України в Митний союз.

[Гість Odessit Lіve]

І почав трубити про нього на кожному розі.

І підтримав його Віктор Медведчук.

Царьок Владімір, гостюючи в нього ще в липні, чітко дав кумові та цій братії зрозуміти, яким має бути "український вибір" ("країною керуєш ти" – згадалося, певне, тоді Медведчукові гасло його ж численних білбордів).

І заворожено українські парламентарі тоді заглядали до рота царька Владіміра, який з ностальгією вішав їм на вуха локшину про "дружбу народів", роль малоросів у розбудові Росії, "імперську житницю", "повагу" Петра І до вихідців з України…

[Гість Odessit Lіve]

І жодного слова про те, в якій тмутаракані і досі була б Росія, якби не Україна… Чи козиряла б тоді "прадавньою історією", тисячолітньою церквою, багатою культурою?

Під питанням узагалі чи вміла б вона писати?

[Гість Odessit Lіve]

Кілька разів повторював царьок факт, що мільйони українців освоювали Сибір на початку ХХ століття… Не уточнив, правда, якою ціною і з чиєї милості вмирали вони там…

[Гість Odessit Lіve]

І 8 вересня, подейкують, що за наказом царька Владіміра, зійшлися "симоненківці" з "медведчуківцями" на київський стадіон "Спартак". Попри заборону суду, взялися вони "збори громадян" колотити щодо проведення референдуму про вступ України у Митний союз. Усе було в найкращих партійних традиціях 30–40-х років: із незмінною совковою атрибутикою, в єдиному криваво-червоному стилі, при загальному "одобрямсі" маріонеток-делегатів, – тільки зі "своїми" журналістами.

2508 присутніх одностайно проголосували за аферу, наслідком якої стане небезпечне нагнітання конфронтації в українському суспільстві.

 

Адже, згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного в Україні на замовлення "Deutsche Welle", 59% українців – за членство України в ЄС. Однак є і такі, що доволі критично налаштовані проти цього.

Багаторічна проросійська пропаганда таки зробила своє.

Треба віддати належне організаційній та ідеологічній потужності кремлівських хазяїв на території, здавалося б, суверенної України.

[Гість Odessit Lіve]

Зрештою, годі було й сподіватися, що "старший брат" так просто випустить багату чорноземами й роботящу "сестричку" зі своїх міцних обіймів.

[Гість Odessit Lіve]

Незважаючи на власні важкі та болючі соціальні, демографічні, економічні проблеми, непрості справи у федеральних округах, агресивну ісламізацію, китайське питання, "русскій мір" вперто суне в Україну.

[Гість Odessit Lіve]

Те, що нині відбувається, – тільки початок.

У царька Владіміра ще багато мотузочок.

І він за них смикатиме, і то щоразу сильніше.

Адже до часу Ікс – саміту у Вільнюсі – майже два місяці.