Ірина Фаріон: "Денаціоналізація та омосковлення освіти"

[Гість Odessit Lіve]

Кожна самостійна і незалежна держава освітню та наукову галузь вважає за першорядну та стратегічну.

Освіта та наука не лише ідеологічна та культурна передумова буття нації, але її економічна основа.

З огляду на колоніяльну та холуйську ідеологію теперішньої влади, зокрема радянсько-рабський світогляд міністра освіти та науки Д. Табачника, – ми отримали найбільшу загрозу для нашого суверенітету.

[Гість Odessit Lіve]

Табачники посягають на духовну основу української незалежности: мову як спосіб мислення нації, історію як її свідомість та пам'ять, літературу як матрицю національного менталітету. Без цих трьох гуманітарних фундаментальних опор освіти та науки неможливий розвиток і побудова національної держави. Водночас знання без виховання – це меч у руках божевільного. Отож зруйнувати нещодавно відновлене національне виховання – одне із завдань міносвіти та науки.

[Гість Odessit Lіve]

МОВА. Мінімалізація прохідного балу з української мови під час вступу до вишів та запровадження тестування з предмета російська мова, скасування іспиту з української мови при завершенні бакалаврату, перехід на навчання іноземців з державної мови на мову ворожої держави – російську, запровадження мови окупанта як предмета у середні школи у вигляді другої іноземної з 5-го класу, запровадження асиміляторського конкурсу вивчення російської мови "Лукоморьє" – все це свідчить про оголошену в середині країни війну з мовою титульної нації – УКРАЇНСЬКОЮ. До речі, запровадження російської мови з 5-го класу як другої іноземної суперечить Конституції України, відповідно до якої вона всього лиш є мовою національної меншини. Проте суспільні тенденції дають непогану відсіч пострілам у душу: російську мову захотіли тестувати лише 6. 902 особи із 322 тисяч, себто 2% абітурієнтів. У Києві таких знайшлося аж 252 особи. Натомість українську для тестування обрало 315. 858 осіб. Лише 26% обрали російську мову як другу іноземну з 5-го класу.

Можна лише поспівчувати дітям, що стали жертвами політики міносвіти, а, можливо, і власних батьків.

Такий вибір щільно забиває дошками вікно у широкий і вільний світ. Ті 26% відсотків легко накладаються на останні соціологічні дослідження, які називають лише 28% охочих надати російській мові статусу другої державної супроти нещодавніх понад 40%.

[Гість Odessit Lіve]

"Незалежність народжується з аристократичного Духу, що не приймає жодної форми приниження та поневолення і діє через найрізноманітніші форми спротиву: від збройного до мирного.

Потреба незалежности виправдує будь-які методи її досягнення у боротьбі з ворогом."

Ірина Фаріон

[Гість бандерлог]

"Незалежність народжується з аристократичного Духу, що не приймає жодної форми приниження та поневолення і діє через найрізноманітніші форми спротиву: від збройного до мирного.

Потреба незалежности виправдує будь-які методи її досягнення у боротьбі з ворогом."

Ірина Фаріон

Отож! Ми у мавпятнику тільки-тільки аристократичний Дух налаштуємо, але прибиральники приходять, заважають. А відносно боротьби,- що, навіть бананами можна кидатись? Це ж святотатство! В заповіті Великого Банандера (Бандери) цього нема.

Слава бананам!

[Гість бандерлог]

Ой, задумався гіббон:

«Де ж та пані Фаріон?

Наш мавпятник так чекає,

Нас ніхто не просвіщає.

Щоб макаки і горилли

Українськой говорили.

Треба нам , пані Ірина,

Вчителів до бабуїнів,

Не завадить знаннь засів

До голів у шимпанзів.

Тільки так у мавп, натомість,

Ми збудуєм нац. свідомість.

Заживе тоді на славу

Самостійная держава!

Пам*ятай, Ірина пані,

Ми скрутніли у чеканні!» :rolleyes:

[Гість ruslanp1]

"Титульные" против Народов Руси... :blink: Кто же "титульных" оплатит?

[Гість Дэнa]

Лучше б их «зачистили». Об утраченном шансе проведения люстрации в Украине

 

 

 

Бывший шеф архивов СБУ Владимир Вятрович — о влиянии компромата спецслужб на украинскую политику, о потерянном шансе проведения люстрации и о том, как подставляют Виктора Януковича.

 

— Не боялся, когда заступал на должность, что тебя подставят и заставят отвечать за какого-то подчиненного?

 

— Было такое... Это был мой первый опыт работы не только в Службе безопасности, но и вообще на государственной службе. Я в СБУ шел не на военную службу, а только по контракту — как госслужащий. Хотя эта должность действительно генеральская. Но всегда знал, что один из методов дискредитации — скомпрометировать человека, обладающего важной информацией, чтобы потом вызвать недоверие к этой информации.

 

— Какие это были попытки?

 

— Например, в Севастополе, когда открывали зал Открытого электронного архива, на стенде кто-то разместил фотографии времен американской депрессии, подписав, что это — Голодомор. Фотографии на стенды попали не случайно, ведь буквально за пару часов после открытия информация о «фальсификации» появилась в российском Интернете, а тот стенд гордо именовался «выставкой СБУ о Голодоморе».

 

— За что тебя объявили персоной нон-грата в России?

 

— Сам не знаю. Вероятно, за проделанную работу. Наконец, нет определенной формальной процедуры, поскольку официально таких списков не существует. Но сами российские политики заявляли о ряде нежелательных лиц, среди них называли и мою фамилию.

 

— Не было предупреждений, что против тебя готовят какую-то провокацию?

 

— Не было. Я сознательно ездил по всем регионам. С выставкой «УПА. История непокоренных» был и в Харькове, и в Донецке, и в Крыму. Там много молодежи, которой это действительно нужно.

 

— Оружия не носишь?

 

— Не ношу и не носил. Исповедую ненасильственные принципы борьбы. Любую тоталитарную власть можно побороть только ненасилием.

 

 

 

— Что осталось из архивов КГБ в ведении СБУ?

 

— Никто никогда не знал, сколько было тех архивов. Единственное, что можем сказать точно, — всего уничтожали документы конца 1980-х — начала 1990-х. Парадоксально, но чем ближе к нашему времени, тем меньше материалов. В Германии национал-демократы захватили архивы Штази, поэтому в КГБ предполагали, что подобное возможно и в Украине. Материалы из наиболее «осаждаемых» западных областей начали перевозить в Киев, а затем в 1990 году был издан особо секретный приказ № 00150 о ликвидации документов. Сотрудники уничтожали прежде всего информацию о себе и своих агентах, начиная с 1970-х.

 

— Затирали следы преступлений?

 

— Да. Но, кроме этого, архивы массово вывозили непосредственно в Россию. И, возможно, интересные документы осели именно там.

 

 

— Можно говорить, что вывезен компромат?

 

— Безусловно. Компромат, который стал удобным политическим инструментом. Наконец, Николай Галушко, который был последним руководителем КГБ Украины, затем стал шефом российских спецслужб. И это, думаю, не случайность.

 

— Не сталкивался с тем, чтобы этот компромат влиял на принятие политических решений в высших эшелонах украинской власти?

 

— Можно лишь предполагать, что информация о борьбе с диссидентами, стукачество или «подставления» кого-то все же использовали. На Западе, в Польше или Прибалтике люстрация была возможна не только благодаря сохранению документов, но и потому, что было четкое понимание преступности коммунистического режима. И того, кто сотрудничал с коммунистическими властями, автоматически считали коллаборационистом. В Украине этого нет. В 1990-х годах появилась информация о сотрудничестве с КГБ нынешнего спикера Владимира Литвина. Он это признал, но это не помешало ему избираться в парламент. Украинцы сих пор не понимают, что такое КГБ, что такое сотрудничество с ним. Нет единодушного понимания и осуждения.

 

— Есть следы, указывающие на конкретных политиков?

 

— Возьмем того же Литвина. Политик не слишком смелый — тем не менее уверенно проводил ратификации Харьковских договоренностей...

 

— Почему Ющенко не провел люстрацию, и были ли шансы ее осуществить?

 

— Оранжевая власть тоже боялась люстрации. Например, в 2005 году тогдашний министр юстиции Роман Зварыч был категорически против этого. Говорить о том, что команда Ющенко была готова осуществить люстрацию, нельзя. Если бы она хотела, то провела бы ее. Помешать могла разве что нехватка документов.

 

— Янукович подозревает о возможной «войне компроматов» или его информационно «закольцевали»?

 

— Не знаю, хочет ли об этом знать Янукович... Представление о нем, как политике, который стремится все контролировать и имеет твердую руку (вроде Путина), является байкой. Как по мне, он слишком ленив для этого. Ему достаточно быть президентом. Поэтому Януковича так легко подставляют — вероятно, и украинские, и российские спецслужбы. Стоит вспомнить дело немецкого эксперта Нико Ланге, которого задерживали в аэропорту. Сейчас Януковича противопоставляют Европе. Он, наверное, и не чувствует, что с ним вытворяют.

 

— Думаешь, ФСБ использует собранный кагебистами компромат для откровенного шантажа?

 

— Использует. Но многие, кто активно сотрудничал с КГБ, сходят с политического олимпа. Кроме того, большинством нынешних политических деятелей в 1970-1980-е интересовалось МВД, а не КГБ. На то время это были уголовники, не имевшие ничего общего с политикой, — «мелкие жулики», и КГБ они просто не интересовали. В этом аспекте современные элиты Украины вряд ли подконтрольны ФСБ.

 

 

 

— Подбирал ли КГБ, «выращивал» и впоследствии «вел» кадры с прицелом на то, что впоследствии они займут влиятельные должности?

 

— Думаю, это определенная демонизация роли КГБ. Скажем, французская исследовательница Элен Блан написала книгу «Родом из КГБ». Суть ее версии в том, что именно кагэбисты развалили Советский Союз, чтобы устранить коммунистическую партию и потом вернуться к власти в лице Путина. Документы, анализировал я, демонстрируют, что и КГБ, и компартия были совершенно растеряны и неадекватно оценивали ситуацию. Они в начале 1990-х воспринимали демократическую оппозицию как «инспирацию западных разведок» и все усилия направляли на «разоблачение связей с буржуазным Западом». Создали виртуальную реальность, сами в нее поверили — поэтому и проиграли.

 

— В какие-то реальные институты это не оформлено?

 

— И не могло быть оформлено. Я не верю, что КГБ как организация пережил 1991 год и продолжает свою деятельность. В те времена сотрудники были проникнуты собственным выживанием и возможностью захвата каких-либо финансовых активов. Хотя они контактируют между собой и имеют корпоративные интересы. Путин постоянно намекал — мол, «контора действует», контролируя общество. Но события в России конца 2011 года показали, что этого контроля нет. Правда, власть этот миф использует.

 

— Диссиденты и люди, приближенные к этим кругам, любят употреблять слова «фальшивки КГБ» — документы, специально подготовленные для дискредитации деятелей оппозиции. Было такое?

 

— Очевидно, было. Но такое можно проверить при условии открытости архивов спецслужб. Важно анализировать не только сам документ, но и его происхождение, сопоставляя с другими материалами.

 

 

— Не было угроз или недвусмысленных намеков со стороны нынешних спецслужб, чтобы не говорил лишнего?

 

— Непосредственно нет. Но то, что произошло с Русланом Забилым (директором Национального музея «Тюрьма на Лонцкого», которого часами «мариновали» следователи СБУ. ), было адресовано и мне. Учитывая, что с ним много говорили непосредственно и обо мне, я четко понимаю — дело, в котором Забилый проходит свидетелем, может иметь и обвиняемого. Не исключаю вероятности того, что обвиняемым буду я. Но я не делал ничего незаконного и готов отвечать за свои действия. Вместе с тем СБУ к открытым обвинениям не готово. Вероятно, Забилого пытались «по-тихому» запугать, чтобы использовать в борьбе против других историков. Хотя могли устроить и «показушную» акцию.

 

— Запугать и завербовать?

 

— Возможно. Но когда все вышло на публичный уровень, то СБУ начало «путаться в показаниях». Комментарии, которые они делали в этом деле, были скандально тупыми и демонстрировали, что понимание, что есть вообще государственная тайна и откуда она могла взяться в исторических документах, у них нет.

 

— Продвинулось ли дело с обнаружением захоронения Романа Шухевича?

 

— В украинских архивах информации нет — она ​​в Москве. На уровне руководства СБУ мы обращались к руководству ФСБ, но получили отписку, что таких сведений нет. В конце 2004 года тогдашний руководитель СБУ Смешко обнародовал информацию, что тело Романа Шухевича было сожжено на берегу Збруча. Это абсолютная фикция и мыльный пузырь — простое желание тогдашнего руководителя СБУ понравиться Ющенко, показав свой патриотизм. Хотя сейчас на том месте многие представители национально-демократических сил проводят митинги и фестивали.

-газета ZІК-

[Дэна]

Больную Жирафу опять клонофобия посетила. Или это ее компаньоны по палате №6 работают? :lol:

[Орiана]

Больную Жирафу опять клонофобия посетила. Или это ее компаньоны по палате №6 работают? :lol:

зате ти між клонами - геройка - не треба ховатися за оф-топами.

 

ЛАЙНО - В ЛАЙНІ

 

іншого ви не вмієте

 

ХТО САМ НІЧОГО НЕ СТВОРИВ - НІКОЛИ НЕ ОЦІНИТЬ ЧУЖОГО і безжально його розтопче.

 

варіться собі

 

АМІНЬ!

[Гість бандерлог]

Пішла Ірина Фаріон

В садок на рандеву,

Знайомий там сховався в схрон

І проклина Москву.

 

У бесіду вступили вдвох,

Москві сказали "геть",

І заревли, як той бульдог -

Москальській мові смерть!

 

Радій, Іринко, бо тобі

Поради Сам дає.

Він допоможе в боротьбі,

Де кожному своє.

 

Його життя приклад тобі,

А путь його - твій путь.

Благословив тебе на біг,

З якого не звернуть!

[Дэна]

зате ти між клонами - геройка - не треба ховатися за оф-топами.

 

ЛАЙНО - В ЛАЙНІ

 

іншого ви не вмієте

 

ХТО САМ НІЧОГО НЕ СТВОРИВ - НІКОЛИ НЕ ОЦІНИТЬ ЧУЖОГО і безжально його розтопче.

 

варіться собі

 

АМІНЬ!

Хрю-хрю и никакого смысла..

[За У проти М.]

Хрю-хрю и никакого смысла..

Москали — существа с особо большим моском. Их большой моск представляет предмет зависти соседних незалежных народов, из-за чего те москалей и не любят. Благодаря большому моску, в котором хранится большой запас жира, москали постоянно жируют и едят красную и чёрную икру на завтрак, обед и ужин. Недоеденную красную и чёрную икру москали продают по всему миру, и неподготовленные народы её кушают, поражая свои неподготовленные мозги. :lol:

[За У проти М.]

Хрю-хрю и никакого смысла..

Народ без мови — це обмова,

 

Народ без мови — не народ.

 

Живе мова — живе народ...

[За У проти М.]

Хрю-хрю и никакого смысла..

Рідна мова починається з маминої колискової, з батьківського мудрого слова-поради, з пісні, з жарту, з любові. Вона вміщує в собі весь світ, який, сповнений дива, незвичайних почуттів та краси. Про українську ж мову ніколи не кажуть інакше, ніж як про вишневу, солов'їну, волошкову, калинову. Вона така й є, бо народилася у вишневих садках, увібрала в себе усе розмаїття солов'їного співу, набралася пахощів у волошок і розквітла, мов та калина, червона і прекрасна. Немає, мені здається, кращих слів, ніж ті, якими вдячно звертається до української мови Максим Рильський:

 

 

Як гул століть, як шум віків,

 

Як бурі подих — рідна мова,

 

Вишневих ніжність пелюстків,

 

Сурма походу світанкова,

 

Неволі стогін, волі спів,

 

Життя духовного основа.

[Churchill]

Рідна мова починається з маминої колискової, з батьківського мудрого слова-поради, з пісні, з жарту, з любові. Вона вміщує в собі весь світ, який, сповнений дива, незвичайних почуттів та краси. Про українську ж мову ніколи не кажуть інакше, ніж як про вишневу, солов'їну, волошкову, калинову. Вона така й є, бо народилася у вишневих садках, увібрала в себе усе розмаїття солов'їного співу, набралася пахощів у волошок і розквітла, мов та калина, червона і прекрасна. Немає, мені здається, кращих слів, ніж ті, якими вдячно звертається до української мови Максим Рильський:

 

 

Як гул століть, як шум віків,

 

Як бурі подих — рідна мова,

 

Вишневих ніжність пелюстків,

 

Сурма походу світанкова,

 

Неволі стогін, волі спів,

 

Життя духовного основа.

 

Ну ничего, как раз с селёдкой общаться, вот и хрюкай дальше

[Дэна]

Народ без мови — це обмова,

 

Народ без мови — не народ.

 

Живе мова — живе народ...

Почему же только хрюкаете? :blink:

[Дэна]

Рідна мова починається з маминої колискової, з батьківського мудрого слова-поради, з пісні, з жарту, з любові. Вона вміщує в собі весь світ, який, сповнений дива, незвичайних почуттів та краси. Про українську ж мову ніколи не кажуть інакше, ніж як про вишневу, солов'їну, волошкову, калинову. Вона така й є, бо народилася у вишневих садках, увібрала в себе усе розмаїття солов'їного співу, набралася пахощів у волошок і розквітла, мов та калина, червона і прекрасна. Немає, мені здається, кращих слів, ніж ті, якими вдячно звертається до української мови Максим Рильський:

 

 

Як гул століть, як шум віків,

 

Як бурі подих — рідна мова,

 

Вишневих ніжність пелюстків,

 

Сурма походу світанкова,

 

Неволі стогін, волі спів,

 

Життя духовного основа.

Правильно, язык начинается с колыбели: это русский язык для нас. А мова пусть пока в калиновом садочке по соловьиному попоет, кто ж против)).

[Churchill]

Правильно, язык начинается с колыбели: это русский язык для нас. А мова пусть пока в калиновом садочке по соловьиному попоет, кто ж против)).

и нех её комуто навязывать. путь мычат сами

[Гість бандерлог]

и нех её комуто навязывать. путь мычат сами

Да пусть она хоть распрекрасная будет. Но никто в мире сельские диалекты городу не навязывает.

[Churchill]

Да пусть она хоть распрекрасная будет. Но никто в мире сельские диалекты городу не навязывает.

да мова это бред

[За У проти М.]

Да пусть она хоть распрекрасная будет. Но никто в мире сельские диалекты городу не навязывает.

Історія дала нам шанс. Гріх не скористатися ним сповна. Бути чи не бути мові, залежить від кожного з нас. Щоб стати нарешті собою, щоб створити незалежну й міцну економічну державу, культуру, науку, духовно багате суспільство, необхідно насамперед відродити рідну мову.

Українська мова пройшла важкий шлях заборон і знущань. Як за часів імперії, так і при тоталітарному режимі більшовиків. Скільки разів її офіційно забороняли! Стверджували, що немає такої мови! Забороняли навчання українською, не дозволяли видання, закривали українські театри. За таких умов інша мова могла б зникнути. А зникни мова - немає і нації як такої.

[За У проти М.]

Да пусть она хоть распрекрасная будет. Но никто в мире сельские диалекты городу не навязывает.

Ти зрікся мови рідної, нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма

— В твій слід він кине сміх — погорду!

[Орiана]

Ти зрікся мови рідної, нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма

— В твій слід він кине сміх — погорду!

перед ким ти тут розсипаєшся перлами - перед люмпеном?!!

 

... краще заспівай глухим,

чи намалюй картину сліпим.

[Гість бандерлог]

Історія дала нам шанс. Гріх не скористатися ним сповна. Бути чи не бути мові, залежить від кожного з нас. Щоб стати нарешті собою, щоб створити незалежну й міцну економічну державу, культуру, науку, духовно багате суспільство, необхідно насамперед відродити рідну мову.

Українська мова пройшла важкий шлях заборон і знущань. Як за часів імперії, так і при тоталітарному режимі більшовиків. Скільки разів її офіційно забороняли! Стверджували, що немає такої мови! Забороняли навчання українською, не дозволяли видання, закривали українські театри. За таких умов інша мова могла б зникнути. А зникни мова - немає і нації як такої.

Нация - это историческая общность, а не мовная. Никто уголовников, например, с их "феней" не считает нацией. Как цыган и пр. Язык вообще вторичный признак нации, далеко не обязательный. Появление "мовы" - 15-16 вв. (любой учебник об этом говорит), попытки ее литературной обработки: середина - конец 19в. Секунда в историческом времени. Никто ее не "забороняв". Как и другие сельские диалекты. Что, делать было больше нечего?

Зато насильственная украинизация продолжалась все годы СССР, идет она и сейчас. Уголовные преследования, "волчьи билеты", прочие репрессии - чего только не было в практике насильственной украинизации. Только в 1938г. в школах УССР были введены уроки русского языка.

[Дэна]

Ти зрікся мови рідної, нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма

— В твій слід він кине сміх — погорду!

Вот и я не собираюсь отрекаться от родного языка в пользу галичинского суржика!!

[Дэна]

Нация - это историческая общность, а не мовная. Язык вообще вторичный признак нации, далеко не обязательный. Никто уголовников, например, с их "феней" не считает нацией. Как цыган и пр. Появление "мовы" - 15-16 вв. (любой учебник об этом говорит), попытки ее литературной обработки: середина - конец 19в. Секунда в историческом времени. Никто ее не "забороняв". Как и другие сельские диалекты. Что, делать было больше нечего?

Зато насильственная украинизация продолжалась все годы СССР, идет она и сейчас. Уголовные преследования, "волчьи билеты", прочие репрессии - чего только не было в практике насильственной украинизации. Только в 1938г. в школах УССР были введены уроки русского языка.

Других вариантов нет и быть не может , ибо исторические факты изменить никто не в силах.

[За У проти М.]

Да пусть она хоть распрекрасная будет. Но никто в мире сельские диалекты городу не навязывает.

І хто б нас не купляв за гріш нікчемний,

Чи знову не присилував зректись

Землі своєї й мови - не зречись!

Потреба ідеалу не даремна!

 

То ж хай народ наш, повний безнадій,

Зіщулений у макову зернину,

Воскресне духом, встане за Вкраїну

Й господарем відчується на ній!

 

Із небуття, із попелу і тліну,

Оспівана поетами в віршах,

Нехай постане Вільна Україна,

За котрою стужилась так душа!

[Гість Odessit Live]

І хто б нас не купляв за гріш нікчемний,

Чи знову не присилував зректись

Землі своєї й мови - не зречись!

Потреба ідеалу не даремна!

 

То ж хай народ наш, повний безнадій,

Зіщулений у макову зернину,

Воскресне духом, встане за Вкраїну

Й господарем відчується на ній!

 

Із небуття, із попелу і тліну,

Оспівана поетами в віршах,

Нехай постане Вільна Україна,

За котрою стужилась так душа!

Я не поэт но скажу стихами ,

пошёл к ибени матери

мелкими шагами .

[Дэна]

І хто б нас не купляв за гріш нікчемний,

Чи знову не присилував зректись

Землі своєї й мови - не зречись!

Потреба ідеалу не даремна!

 

То ж хай народ наш, повний безнадій,

Зіщулений у макову зернину,

Воскресне духом, встане за Вкраїну

Й господарем відчується на ній!

 

Із небуття, із попелу і тліну,

Оспівана поетами в віршах,

Нехай постане Вільна Україна,

За котрою стужилась так душа!

Со своей селедкой мычи...