Хто не украинец-тот тварь безродная

[Гість джин]

А чтобы жирафу понять, надо ацетон нюхать.

+++)))

[Гість бандерлог]

А чтобы жирафу понять, надо ацетон нюхать.

Юля - розумна і приваблива жінка. Має свій погляд.

[GiRaFo.chka]

Юля - розумна і приваблива жінка. Має свій погляд.

Бандюша! Привет! У меня обалденная идея! Хочешь я тебе клип на ю-тубе сделаю про именно тебя? Песенку такую, ролик, с видео?

 

У тебя есть возможность ю-туб смотреть? Прикольно должно получиться.. Я и песенку с классным текстом уже подобрала и видео есть подходящее? Тебе понравится.. Хочешь? Посмеемся..

[Churchill]

Бандюша! Привет! У меня обалденная идея! Хочешь я тебе клип на ю-тубе сделаю про именно тебя? Песенку такую, ролик, с видео?

 

У тебя есть возможность ю-туб смотреть? Прикольно должно получиться.. Я и песенку с классным текстом уже подобрала и видео есть подходящее? Тебе понравится.. Хочешь? Посмеемся..

Вот так всегда, кому клипы, а кому и на йуг

[Гість бандерлог]

Бандюша! Привет! У меня обалденная идея! Хочешь я тебе клип на ю-тубе сделаю про именно тебя? Песенку такую, ролик, с видео?

 

У тебя есть возможность ю-туб смотреть? Прикольно должно получиться.. Я и песенку с классным текстом уже подобрала и видео есть подходящее? Тебе понравится.. Хочешь? Посмеемся..

Можливість дивитись є. Добре, домовились!

[Дэна]

Юля - розумна і приваблива жінка. Має свій погляд.

Написал бы, что она гений и мисс Вселенная, получил бы не один клип))). А что свой взгляд у нее не верный (мягко сказано), так на то она и блондинка.

[GiRaFo.chka]

Можливість дивитись є. Добре, домовились!

та не пугайся ты так! Там про зверушек.. Твоих родственничков.. Ладно, сегодня ночью постараюсь по-быстрячку склепать

 

 

Всё, голодная как зверь

[Гість бандерлог]

Написал бы, что она гений и мисс Вселенная, получил бы не один клип))). А что свой взгляд у нее не верный (мягко сказано), так на то она и блондинка.

Дена, нічого ти в жінках не розумієш!

[Churchill]

та не пугайся ты так! Там про зверушек.. Твоих родственничков.. Ладно, сегодня ночью постараюсь по-быстрячку склепать

 

 

Всё, голодная как зверь

 

И так все баобабы объела, куда тебе ещё

[Дэна]

Дена, нічого ти в жінках не розумієш!

Не понимала бы, тоже смогла бы Жирафу выдержать! :lol:

[Churchill]

Дена, нічого ти в жінках не розумієш!

А гамадрил, я так понял петрает.

[Дэна]

А гамадрил, я так понял петрает.

Животные всегда общий язык находят.

[GiRaFo.chka]

И так все баобабы объела, куда тебе ещё

Жирафы вообще-то любят акацию. А я - мясо. Ну ты ж знаешь...)) Просто сейчас устаю сильно, работы много. Назавтра вообще завал. Еще эти груши оккупировали, нашествие какое-то, не знаю, что делать..

А что ты про клип спрашивал, я не очень поняла..

[Churchill]

Жирафы вообще-то любят акацию. А я - мясо. Ну ты ж знаешь...)) Просто сейчас устаю сильно, работы много. Назавтра вообще завал. Еще эти груши оккупировали, нашествие какое-то, не знаю, что делать..

А что ты про клип спрашивал, я не очень поняла..

Ога, у обезьяны всё поняла, а у сэра нет

[GiRaFo.chka]

Ога, у обезьяны всё поняла, а у сэра нет

да то просто не дочитала.. Ну так ты ж меня не хвалишь так как бандерос))) Я б и тебе сделала. На заказ.. Давно уже не делала. А там практика нужна, а то забывается..

 

Помнишь, был такой мультик когда-то " кто похвалит меня лучше всех, - тот получит самую вкусную конфету "

 

Шучу, шучу.. Конечно сделаю, только придумай, что тебе хочется.. И под какую песню.

[Churchill]

да то просто не дочитала.. Ну так ты ж меня не хвалишь так как бандерос))) Я б и тебе сделала. На заказ.. Давно уже не делала. А там практика нужна, а то забывается..

 

Помнишь, был такой мультик когда-то " кто похвалит меня лучше всех, - тот получит самую вкусную конфету "

 

Шучу, шучу.. Конечно сделаю, только придумай, что тебе хочется.. И под какую песню.

Жырафа, ты меня сейчас просто убьёшь. я сказал . ТЕБЕ. а ты перевела стрелки на меня. :angry:

[GiRaFo.chka]

всё. поняла, что тебе ничо из под меня не нужно. И прекрасно. У тебя есть шикарны единомышленник-співразмовник - вот с ним и перемывай косточки.

 

Я все время забываю, что я с тобой не разговариваю! :angry:

 

[Churchill]

всё. поняла, что тебе ничо из под меня не нужно. И прекрасно. У тебя есть шикарны единомышленник-співразмовник - вот с ним и перемывай косточки.

 

Я все время забываю, что я с тобой не разговариваю! :angry:

 

это ты о ком говоришь. вернее кому?? Ты думаешь, клип делать или нет.

[GiRaFo.chka]

это ты о ком говоришь. вернее кому?? Ты думаешь, клип делать или нет.

а я делаю уже. Бандерлогу. Может успею за сегодня, если не свалюсь.. Завтра готов будет, потом его еще загрузить надо в трубу, а это около часа..

 

 

Щас отвлклась, заглянула, а дружок Дєна снова нашкодило, щас ей вставлю еще пилюль и дальше буду мозаику выкладывать про обизянок))

[Churchill]

а я делаю уже. Бандерлогу. Может успею за сегодня, если не свалюсь.. Завтра готов будет, потом его еще загрузить надо в трубу, а это около часа..

 

 

Щас отвлклась, заглянула, а дружок Дєна снова нашкодило, щас ей вставлю еще пилюль и дальше буду мозаику выкладывать про обизянок))

ты давай не отвлекайся. а клип делай.

[Гість Дэнa]

Цитата: Обережно: Прапор!

 

 

23 серпня в Україні – День прапора. Останнім часом цей символ державності ставав об’єктом наруги з боку іноземців, а подекуди й самих українців.

 

А чверть століття тому за використання національної символіки могли виключити з вишу або навіть запроторити за ґрати.

 

Громадський активіст радянських часів, що поширював тоді цю символіку, Олесь Доній визнає неоднозначне ставлення громадян незалежної України до своєї держави. Але при цьому він відзначає повагу молоді до державної символіки.

 

У радянські часи за розгортання жовто-блакитного прапора могли заарештувати. Натомість за останній місяць у незалежній Україні на цей прапор встигли "помочитися", а потім його ще й "змили в унітаз". І учасник панк-гурту Bloodhound Gang , і компаніяHenkel вибачилися, однак питання неповаги до національної символіки лишилося відкритим – днями стався ще один акт вандалізму: привселюдне спалення прапорів біля стін Донецької міськради.

 

Прапор, який відстоювали у складних, іноді небезпечних для життя умовах, заслуговує того, щоб його поважали, говорить перший всенародно обраний президент України Леонід Кравчук.

 

"Боротьба навколо прапора була дуже складна, але через ті дії, які ми проводили через Верховну Раду і засоби масової інформації, ми переконали людей, що це є український прапор, український гімн та український герб. І вже коли ми підписували Конституцію, нам було легше. Суспільство було підготовлене", – вважає Леонід Кравчук.

 

Студента ледь не виключили з радянського вишу за те, що підняв прапор над гуртожитком

 

Прапор назавжди лишиться уособленням мрії про незалежність для етнолога Анатолія Момрика, який, будучи студентом університету імені Шевченка, ще у Радянській Україні 1989 року підняв жовто-блакитне знамено над одним із київських гуртожитків.

 

Після травневих свят, коли весь Київ був у червоних і синіх прапорцях, Анатолій забрав синій стяг, докупив в універмазі жовтої тканини і пошив прапор незалежної України. Разом зі своїм другом вони вивісили саморобне знамено посеред дня над гуртожитком по вулиці Ломоносова у Києві. Тоді прапор провисів 10 хвилин, згадує етнолог.

 

"Тут же прибіг робітник з протилежного будинку і каже вахтерці: "Ви знаєте, над вами прапор висить". А вона йому: "Та який прапор?" Він: "Жовто-блакитний!" Вахтерка дуже перелякалась, подзвонила коменданту. Прибігло все керівництво, блискавично зібрались жителі студмістечка, і студенти тут же зняли прапор. Завідувач кафедри поставив питання про моє виключення, сказавши, що я не "савєтскій" студент і мені немає місця в "савєтском" університеті", – розповідає Анатолій Момрик.

 

Від виключення студента врятували урочистості у Києві з нагоди річниці перепоховання Тараса Шевченка. Цього дня, згадує Анатолій, в Україну приїхало з-за кордону багато представників діаспори, і на столичному Майдані (який тоді ще не називали Майданом Незалежності) підняли жовто-блакитні прапори. Після цього на кафедрі не наважилися вживати заходів проти норовливого студента, прихильника символіки незалежної України.

 

Сьогодні ж етнолог є оптимістом щодо ставлення українців до цієї символіки. Стверджує, що навіть на Сході прапор уже "прийняли" і ніхто не пам’ятає про "червону ганчірочку". Показовим для Анатолія Момрика є випадок, що стався на другий день після того, як в Україні дозволили вивішувати державний прапор.

 

"На другий день два звичайних робітники з Кривого Рогу, проходячи по Хрещатику, побачили прапор, намагались його здерти і за це були заарештовані та оштрафовані міліцією. Вони були просто в шоку, бо для них це був символ бандерівщини і петлюрівщини, і вони свято вірили, що робили добру справу, а їх за це раптово покарали. А тепер у тому ж самому Кривому Розі прапор висить, і ні в кого не виникає бажання його зняти", – каже Анатолій Момрик.

 

Українці у своєму ставленні до незалежності діляться на дві категорії – Доній

 

Іншої думки соратник Анатолія Момрика по Українській студентській спілці, нині народний депутат Олесь Доній. Він вважає, що до прапора, як і до решти національних атрибутів, українці ставляться неоднозначно. Є люди, які боролися за незалежність України, і для них цей стяг є символом боротьби. Водночас існує певна частина суспільства, яка досі негативно ставиться до існування української держави взагалі. Але Олесю Донію приємно спостерігати, як сьогодні українці, передусім молодь, шанують державну символіку.

 

"Коли ми створили Українську студентську спілку, в Україні все було заборонено. Першу газету ми друкували в Литві й там же робили значки-прапорці, які ми з гордістю носили. В Україні ж цього робити було неможливо, – пригадує Доній. – Традиція творення власної символіки в громадсько-політичному і молодіжному русі залишилась з наших часів. І, наприклад, наше мистецьке об’єднання постійно випускає якісь футболки з надписами і атрибутикою. Крім нас цим займається досить багато успішних структур, наприклад "Наш формат". Це сприяє поширенню ідей серед молоді, і я ставлюсь до цього абсолютно позитивно, якщо це позитивні гасла та ідеї", – підсумував Доній.

 

За даними останнього всеукраїнського дослідження соціологічної групи "Рейтинг", понад 80% респондентів тією чи іншою мірою вважають себе патріотами держави. Ще понад 60% опитаних запевнили, що підтримали б проголошення Незалежності України, якби перед ними постав такий вибір сьогодні. На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року суверенний статус України підтримали 90% виборців.

[Churchill]

Цитата: Обережно: Прапор!

 

 

23 серпня в Україні – День прапора. Останнім часом цей символ державності ставав об’єктом наруги з боку іноземців, а подекуди й самих українців.

 

А чверть століття тому за використання національної символіки могли виключити з вишу або навіть запроторити за ґрати.

 

Громадський активіст радянських часів, що поширював тоді цю символіку, Олесь Доній визнає неоднозначне ставлення громадян незалежної України до своєї держави. Але при цьому він відзначає повагу молоді до державної символіки.

 

У радянські часи за розгортання жовто-блакитного прапора могли заарештувати. Натомість за останній місяць у незалежній Україні на цей прапор встигли "помочитися", а потім його ще й "змили в унітаз". І учасник панк-гурту Bloodhound Gang , і компаніяHenkel вибачилися, однак питання неповаги до національної символіки лишилося відкритим – днями стався ще один акт вандалізму: привселюдне спалення прапорів біля стін Донецької міськради.

 

Прапор, який відстоювали у складних, іноді небезпечних для життя умовах, заслуговує того, щоб його поважали, говорить перший всенародно обраний президент України Леонід Кравчук.

 

"Боротьба навколо прапора була дуже складна, але через ті дії, які ми проводили через Верховну Раду і засоби масової інформації, ми переконали людей, що це є український прапор, український гімн та український герб. І вже коли ми підписували Конституцію, нам було легше. Суспільство було підготовлене", – вважає Леонід Кравчук.

 

Студента ледь не виключили з радянського вишу за те, що підняв прапор над гуртожитком

 

Прапор назавжди лишиться уособленням мрії про незалежність для етнолога Анатолія Момрика, який, будучи студентом університету імені Шевченка, ще у Радянській Україні 1989 року підняв жовто-блакитне знамено над одним із київських гуртожитків.

 

Після травневих свят, коли весь Київ був у червоних і синіх прапорцях, Анатолій забрав синій стяг, докупив в універмазі жовтої тканини і пошив прапор незалежної України. Разом зі своїм другом вони вивісили саморобне знамено посеред дня над гуртожитком по вулиці Ломоносова у Києві. Тоді прапор провисів 10 хвилин, згадує етнолог.

 

"Тут же прибіг робітник з протилежного будинку і каже вахтерці: "Ви знаєте, над вами прапор висить". А вона йому: "Та який прапор?" Він: "Жовто-блакитний!" Вахтерка дуже перелякалась, подзвонила коменданту. Прибігло все керівництво, блискавично зібрались жителі студмістечка, і студенти тут же зняли прапор. Завідувач кафедри поставив питання про моє виключення, сказавши, що я не "савєтскій" студент і мені немає місця в "савєтском" університеті", – розповідає Анатолій Момрик.

 

Від виключення студента врятували урочистості у Києві з нагоди річниці перепоховання Тараса Шевченка. Цього дня, згадує Анатолій, в Україну приїхало з-за кордону багато представників діаспори, і на столичному Майдані (який тоді ще не називали Майданом Незалежності) підняли жовто-блакитні прапори. Після цього на кафедрі не наважилися вживати заходів проти норовливого студента, прихильника символіки незалежної України.

 

Сьогодні ж етнолог є оптимістом щодо ставлення українців до цієї символіки. Стверджує, що навіть на Сході прапор уже "прийняли" і ніхто не пам’ятає про "червону ганчірочку". Показовим для Анатолія Момрика є випадок, що стався на другий день після того, як в Україні дозволили вивішувати державний прапор.

 

"На другий день два звичайних робітники з Кривого Рогу, проходячи по Хрещатику, побачили прапор, намагались його здерти і за це були заарештовані та оштрафовані міліцією. Вони були просто в шоку, бо для них це був символ бандерівщини і петлюрівщини, і вони свято вірили, що робили добру справу, а їх за це раптово покарали. А тепер у тому ж самому Кривому Розі прапор висить, і ні в кого не виникає бажання його зняти", – каже Анатолій Момрик.

 

Українці у своєму ставленні до незалежності діляться на дві категорії – Доній

 

Іншої думки соратник Анатолія Момрика по Українській студентській спілці, нині народний депутат Олесь Доній. Він вважає, що до прапора, як і до решти національних атрибутів, українці ставляться неоднозначно. Є люди, які боролися за незалежність України, і для них цей стяг є символом боротьби. Водночас існує певна частина суспільства, яка досі негативно ставиться до існування української держави взагалі. Але Олесю Донію приємно спостерігати, як сьогодні українці, передусім молодь, шанують державну символіку.

 

"Коли ми створили Українську студентську спілку, в Україні все було заборонено. Першу газету ми друкували в Литві й там же робили значки-прапорці, які ми з гордістю носили. В Україні ж цього робити було неможливо, – пригадує Доній. – Традиція творення власної символіки в громадсько-політичному і молодіжному русі залишилась з наших часів. І, наприклад, наше мистецьке об’єднання постійно випускає якісь футболки з надписами і атрибутикою. Крім нас цим займається досить багато успішних структур, наприклад "Наш формат". Це сприяє поширенню ідей серед молоді, і я ставлюсь до цього абсолютно позитивно, якщо це позитивні гасла та ідеї", – підсумував Доній.

 

За даними останнього всеукраїнського дослідження соціологічної групи "Рейтинг", понад 80% респондентів тією чи іншою мірою вважають себе патріотами держави. Ще понад 60% опитаних запевнили, що підтримали б проголошення Незалежності України, якби перед ними постав такий вибір сьогодні. На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року суверенний статус України підтримали 90% виборців.

да кому твой бред нужен Жырафа. уёпкам с бандерштату, да срал на вас Донбасс с высоты своих терриконов, не было там украины и не будет. А самая патриотичная чксть-западенщина, сдрыснула вся на зароботки и половина в ту же ненавистную Рашу, оставив нэньку на произвол судьбы.