Перейти до змісту
Український політичний форум

Тільки запрошені....


Орiана

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Жирафа любит только себя.

 

Кому нужно тебя уговаривать, если ты сам по себе педераст. Мужик под женским ником - ..вернее - додик с яйцами.

Нет. Ты себя не любишь. Любила бы - так не унижалась.
  • 3 тижня потому...
  • Відповідей 1,5 тис
  • Створена
  • Остання відповідь
Опубліковано

Якщо ми повинні бути відкритими добру і закритими для зла - то чи не перетвориться наша душа у швейцара біля дверей?

Гість бандерлог
Опубліковано

агга... как мой британский генерал...

 

:D

А йому такі попки, що на аві, подобаються?
Опубліковано

агга... как мой британский генерал...

 

:D

Ну-ууу, не можна ж так людям не довіряти. Правда, на автентичність я ще не перевіряла, а він фотку різко забрав.

Ну ми ж не ликом шиті - скрін зробити вміємо :lol:

Лишилося фотку по базі даних ФБР пропустити і він у нас в руках, вірніше ВОНИ у нас в руках.

Опубліковано

-http://www.youtube.com/watch?v=B9hL6DkgOeI

Нечеловеческая сила,

В одной давильне всех калеча,

Нечеловеческая сила

Земное сбросила с земли.

И никого не защитила

Вдали обещанная встреча,

И никого не защитила

Рука, зовущая вдали.

 

...

Опубліковано

Любов-не-любов

 

...в темну ніч посеред світу,

як замкну по кутках сон,

настіж я відчиню вікна

Вітру-Сіверку за

вікном...

попрошу:"...вітре, дай сили,

щоб терпіти забракло сил -

душу крають на три жили

жала трьох гостролезих

стріл...

і без віри душа стерпла,

закривавились ті ножі,

бо любов-не-любов - пекло

поселилось в моїй

душі...

може знаєш, мій Вітре-Брате,

у яких крижаних горах

маю віру свою шукати,

щоб знайти для душі

шлях...

поверни її, Брате-Вітре,

не залиш у чужих краях -

жала я споміж жил вирву,

щоб спочила душа

моя...

забери нас у свій ирій -

вже снігами зима мете,

розкажи мені, Брате-Вітре!"...

тільки вітер мовчить

про те...

 

***

...ні спочинку нема, ні Смерті -

чорне поле аж до межі...

і душа проростає вперто

понад леза і крізь ножі...

Опубліковано

Можете мені вірити:

 

Хто не вміє приймати подарунки - той сам не буде їх дарувати

Хто не вміє приймати допомогу, той і сам не буде допомагати

Хто не вміє приймати співчуття, той не поспівчуває іншому.

і так далі...

 

Робити висновків з цього не буду.

Просто хочу, щоб про це знали і не чекали від таких людей взаємності.

Бо не взявши, ти не віддаш.

Не пізнавши - не розкажеш.

Не відчувши, не проявиш.

 

Бо ніщо нізвідки не з'являється, і в нікуди не зникає. Воно лише переливається від одного до іншого.

Опубліковано

моє життя у трьох відтінках неба:

 

передчуття тебе...

 

з тобою...

 

і без тебе.

 

_____________

 

я ніколи не помиляюся двічі...

 

 

 

 

 

... я це роблю п"ять, шість раз - щоб напевне.

Опубліковано

Ты ненароком заполняешь пустоту

Моих нарочно незаконченных историй.

Уйдешь совсем, и я, конечно, обрасту

Чужими масками, колючками и горем.

 

И ты не то, чем тайно хочется владеть -

Непревзойденное искусство панорамы.

Ласкаю так, что б ненароком не задеть

Твои изысканные глянцевые шрамы.

 

На саксофон и сансемилью обменял

Кусок души на бестолково - Красной Пресне.

Ведь здесь никто не доиграет за меня

Мои дурацкие виниловые песни.

 

И дым колечками под белый потолок

Слетает с губ твоих. И на пол тает простынь…

С души и сердца равноценно – жалкий клок…

Все это осень. Ну, а осень – это просто.

Опубліковано

Ты куда-нибудь хочешь сходить со мной сегодня?

- Очень хочу сходить с тобой с ума...

 

***

 

Самый дорогой подарок женщине... внимание. Постоянное внимание!

 

***

 

Моя девушка опять расстроена. Наверное, я опять неправильно дышу или вообще зря сегодня проснулся и живу.

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.

×
×
  • Створити...