Українська національна державність

[Гість джин]

- Скажите, святой отец, а почему в католической церкви хор поет

под клавесин, орган или фисгармонию, а у нас, православных -

без аккомпанемента?

- Дело в том, сын мой, что настоящий талант не пропьешь. А вот

клавесин - как не *уй делать.

Скорее просто педофилией и гомосексуализмом под музыку интересней заниматься.

Только благодаря православию ты не поляк. Жалеешь наверное.

[За У проти М.]

- Скажите, святой отец, а почему в католической церкви хор поет

под клавесин, орган или фисгармонию, а у нас, православных -

без аккомпанемента?

- Дело в том, сын мой, что настоящий талант не пропьешь. А вот

клавесин - как не *уй делать.

Скорее просто педофилией и гомосексуализмом под музыку интересней заниматься.

Только благодаря православию ты не поляк. Жалеешь наверное.

Причому тут педофілія. Мова про музикальні церковні інструменти. які маскалі пропивають, а під балалайку церковний хор не співає. :lol:

[рабинович]

Причому тут педофілія.

ну джин о своём детстве вспомнил

[Гість дядя Митя]

Йдуть по пустелі українець і єврей. У одного мішок сала, у іншого - мішок золота.

Жерти охота, єврей і говорить:

- Куме, дай мені шматочок сала.

- Ні, Абрам, так не можна. Давай як порядні люди зробимо ринок, будемо торгуватися. Ну, коротше, дістав українець сало і нарізав маленькими шматочками. І кричить у все горло:

- Українське сало – найтовстіше у світі!

Підходьте люди добрі!

Єврей питає:

- Скільки коштує один шматочок сала?

- Мішок золота.

- Ти що, здурів?!?!

 

 

 

- А ти піди по базару, може дешевше знайдеш!

:lol: :lol: :lol:

Когда хохол родился, жид повесился..!

Только Рабинович чё то никак... Может оно не жидовьё..?

[рабинович]

:lol: :lol: :lol:

Когда хохол родился, жид повесился..!

Только Рабинович чё то никак... Может оно не жидовьё..?

или хохлов нет а есть украинцы

или твой посыл о том что когда хохол родился кто то должен повесится бред старого маразматика

вариантов много

кстати то что еврей хочет купить сало - уже смешно

[Гість джин]

- Скажите, святой отец, а почему в католической церкви хор поет

под клавесин, орган или фисгармонию, а у нас, православных -

без аккомпанемента?

- Дело в том, сын мой, что настоящий талант не пропьешь. А вот

клавесин - как не *уй делать.

 

Причому тут педофілія. Мова про музикальні церковні інструменти. які маскалі пропивають, а під балалайку церковний хор не співає. :lol:

Да все притом же. Что для католиков сейчас проблема по количеству случаев педофилии и гомосексуализма среди служителей церкви. А для провославных церковь не театр сатиры ,где на лавках музыку слушают.

Православие с москвой не путай,кругозор расширь.

[Гість дядя Митя]

или хохлов нет а есть украинцы

или твой посыл о том что когда хохол родился кто то должен повесится бред старого маразматика

вариантов много

кстати то что еврей хочет купить сало - уже смешно

Жидёнок. это просто украинская поговорка.

А ты молодой маразматик..? Тебе же уже под 70..! Или ты забыл, склероз наверное? Каждый день, как заново родился..? :lol:

А сало пихать будешь за обе щеки когда жрать захочешь! Унас в отряде и чечены ели, правда ночью, что бы Аллах не видел.. ;)

[рабинович]

Жидёнок. это просто украинская поговорка.

А ты молодой маразматик..? Тебе же уже под 70..! Или ты забыл, склероз наверное? Каждый день, как заново родился..? :lol:

А сало пихать будешь за обе щеки когда жрать захочешь! Унас в отряде и чечены ели, правда ночью, что бы Аллах не видел.. ;)

уважаемая крымская жопа, засравшая всё на своем полуострове

у меня отличная память и я помню что вначале этот анекдот был о еврее продававшем сало - потому что в торговле именно евреи достигли больших высот , и то что оригинал переделали ещё не говорит что он остался столь же смешным и остроумным - скорее он просто вызвал недоумение

насчёт чеченцев - они за это на вас славно отыгрались в обе чеченские

они вас , как свиней резали

[Гість Зима]

Что, всерьез? Или очередная клоунада?

2050 рік, Сибір, окраїна Української Імперії.

Хутір, на хуторі стоїть стара велика хата-мазанка. У хаті сидить старий українець, справжнісінький козарлюга: оселедець, шаровари, вишита сорочка. Їсть він собі великою ложкою вареники зі сметаною, але раптом десь поруч якісь крики пролунали. Козак повільно підвівся, вийшов у сіни. Одягнув кожуха й шапку, зняв із кілочка кріса й вийшов надвір.

За вікном пролунали два постріли, відчиняються двері, козак заходить у хату, роздягається і знову спокійно сідає за стіл до ще теплих вареників.

Голос за кадром: Ці кляті москалі вже настільки знахабніли, аж до людських осель почали підбиратися!

 

Зі святом Водохреща!

 

Хрещення або Водохреща припадає на 19 січня. У цей день по всій Україні святять воду (хрестять маленького Ісуса Христа).

 

Різдвяно-новорічний період завершується святом Водосвяття. Його ще називають Водохреща, Хрещення, Ордань, Богоявлення господнє. Цей звичай прийшов до нас на Україну разом із християнством і став традиційним святом нашого народу.

 

Вечір напередодні Хрещення називається другий Свят-вечір або "Голодна кутя". Ця назва пішла від того, що доти, доки не посвятять воду, люди не їли.

Надвечір ішли до церкви, де святили воду. Свяченою водою господар кропив всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, свійських тварин, окрім курей і свиней, малював хрести крейдою на дверях, воротях, господарських будівлях, аби залякати нечисту силу.

Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Вечеряли пісними стравами. По вечері діти проганяли кутю, б'ючи знадвору палицями в причілок хати, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,

А узвар - на базар,

Паляниці, лишайтесь па полиці,

А дідух на теплий дух,

Щоб покинути кожух.

[Гість джин]

2050 рік, Сибір, окраїна Української Імперії.

Хутір, на хуторі стоїть стара велика хата-мазанка. У хаті сидить старий українець, справжнісінький козарлюга: оселедець, шаровари, вишита сорочка. Їсть він собі великою ложкою вареники зі сметаною, але раптом десь поруч якісь крики пролунали. Козак повільно підвівся, вийшов у сіни. Одягнув кожуха й шапку, зняв із кілочка кріса й вийшов надвір.

За вікном пролунали два постріли, відчиняються двері, козак заходить у хату, роздягається і знову спокійно сідає за стіл до ще теплих вареників.

Голос за кадром: Ці кляті москалі вже настільки знахабніли, аж до людських осель почали підбиратися!

 

Зі святом Водохреща!

 

Хрещення або Водохреща припадає на 19 січня. У цей день по всій Україні святять воду (хрестять маленького Ісуса Христа).

 

Різдвяно-новорічний період завершується святом Водосвяття. Його ще називають Водохреща, Хрещення, Ордань, Богоявлення господнє. Цей звичай прийшов до нас на Україну разом із християнством і став традиційним святом нашого народу.

 

Вечір напередодні Хрещення називається другий Свят-вечір або "Голодна кутя". Ця назва пішла від того, що доти, доки не посвятять воду, люди не їли.

Надвечір ішли до церкви, де святили воду. Свяченою водою господар кропив всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, свійських тварин, окрім курей і свиней, малював хрести крейдою на дверях, воротях, господарських будівлях, аби залякати нечисту силу.

Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Вечеряли пісними стравами. По вечері діти проганяли кутю, б'ючи знадвору палицями в причілок хати, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,

А узвар - на базар,

Паляниці, лишайтесь па полиці,

А дідух на теплий дух,

Щоб покинути кожух.

Казака на китайца поменяй,будет правдоподобней! :rolleyes: С наступающим!

[Гість Зима]

Казака на китайца поменяй,будет правдоподобней! :rolleyes: С наступающим!

Це в пана гумор такий хрещенський? Чи то, вибачаюсь, шляхетний? Й вас зі святом. Водичку освятили?

[Гість джин]

Це в пана гумор такий хрещенський? Чи то, вибачаюсь, шляхетний? Й вас зі святом. Водичку освятили?

А как же. Чистую ,без запашка ватиканского

[Гість Зима]

Екс-голова ФДМУ Олександр Бондар: <За наступні два роки буде продано все>

Олександр Бондар близько 20 років пропрацював у сфері приватизації: спочатку на керівних посадах у Фонді держмайна України, зокрема і його керівником у 1997–2003 роках, а після обрання народним депутатом – у профільному комітеті Верховної Ради упродовж двох скликань.

 

 

 

 

 

Напередодні парламентських виборів 2012 року несподівано для багатьох приєднався до ВО «Свобода», мотивуючи це рішення близькістю своїх економічних поглядів до позицій партії щодо принципів проведення приватизації, демонополізації та деолігархізації економіки, розвитку малого й середнього бізнесу, повернення в Україну офшорного капіталу тощо.

Пан Бондар розповів про конкретні механізми досягнення цих цілей, а також про особливості розподілу власності між основними групами впливу у владному конгломераті за президентства Януковича та перспективи <Свободи>.

 

Якими є основні риси перерозподілу майна за правління Віктора Януковича?

 

– Об’єкти ділять за чітко узгодженими принципами, виведеними, як здогадуюсь, задовго до президентських виборів. Однозначно ніяких шансів придбати привабливі об’єкти не мають ані Ігор Коломойський, ані Віктор Пінчук. Коло наближених людей скорочується й концентрується на Сім’ї, що характерно для гангстерського періоду накопичення капіталу в Сполучених Штатах.

 

дехто каже, що наші олігархи - патріоти, але я не бачу нічого патріотичного в тому, що вони виводять за кордон мільярди

 

Безумовно, суттєвий приріст дістали наближені до президента групи Дмитра Фірташа й Ріната Ахметова.

Крім того, відбувається перерозподіл власності: до останнього перейшли завод Ілліча, Запоріжсталь, структурам Фірташа – титанова галузь.

Паралельно до приватизації тривають і рейдерські захоплення через державні структури: підприємство вганяють у борги і пропонують йому продатися задешево конкретному власникові.

Це абсолютно кримінальні схеми, які реалізовано за участю держави.

Суттєво зменшилась присутність російського капіталу в Україні. Навмання можу назвати три підприємства, що їх утратили росіяни: це згадана Запоріжсталь, Запорізький алюмінієвий комбінат і Луганськтепловоз. Вони переходять або вже перейшли до рук українських олігархів.

 

А які активи втратили не наближені до Януковича вітчизняні магнати?

– Поки що ці олігархи не загубили вже наявних активів, однак утратили можливість прирости новими: Ігор Коломойський, Костянтин Жеваго, Вік­тор Пінчук, Олександр Ярославський та інші – власне, всі, крім Ахметова, Фірташа й Сім’ї.

Звісна річ, між цими угрупованнями теж точаться перманентні конфлікти за конкретні об’єкти, найбільшої гостроти вони можуть набути, якщо дійде до приватизації землі. Найпершим претендентом на її захоплення й перепродаж є Сім’я.

Якщо так станеться, то й Ахметов, і Фірташ опиняться не при ділі. Втім, реальної приватизації не відбудеться – лише елементарна передача конкретних земельних ділянок конкретним особам.

 

Коли всі активи приватизують і дерибанити виявиться нічого, між цими угрупованнями може спалахнути повномасштабна війна за черговий переділ власності?

– Гадаю, все в перспективі. Поки що є попередні домовленості, і їх із певними корективами виконують. Але коли ці пункти укладали, Сім’я ще не мала такого впливу, а зараз вона підгрібає під себе цілі галузі.

В нинішній системі влади все залежить не від того, чи все розпродано, чи ні. Ті, хто сьогодні позбавлений доступу до активів, будь-що пробиватимуться чимближче до першої особи й відтіснятимуть інших.

[Гість Зима]

Чи може Україна опинитись у російській ситуації, коли глава держави є головним і фактично єдиним олігархом?

– Це не виключено, якщо президентом залишатиметься Янукович. Не думаю, ніби наші олігархи такі наївні, щоб не розуміти цього, на підтвердження є приклад Путіна. Росіяни теж усвідомили, що найголовнішими будуть вибори 2015 року, бо потім уже нічого не зміниш.

 

Тобто ставка може бути зроблена на когось із нині опозиційних політиків?

– А чом би їм і не поставити на опозиціонера? Вони ж бачать, що за Ющенка купували підприємства, а нині вже не купують: тоді росіяни отримали Луганськтепловоз, брали реальну участь у приватизації Криворіжсталі й Одеського припортового тощо.

 

Які найбільш ласі об’єкти можуть бути приватизовані наступного року й кому вони відійдуть?

– За наступні два роки буде продано все. Графік розпродажу залежить не від потреб держави, а від бажання олігархів.

Якби було навпаки, цьогоріч не постали б проблеми з економікою та наповненням держбюджету, на торги виставляли б більше об’єктів й за вищими цінами.

За рахунок отриманих коштів влада без проблем погасила б усі свої соціальні зобов’язання.

Але приватизацію стримує те, що коло допущених до неї обмежене трьома особами і в них недостатньо ресурсів. Їм нині за заниженими цінами продають тільки те, що вони здатні придбати.

Думаєте, в СКМ Ріната Ахметова немає бажання скупити всі обленерго та всю генерацію? Звісно, є. Але купили досі лише те, на що було відкрито кредитну лінію.

Тепер із кредиторами розрахуються через підвищення тарифів, і наступного року створять чергову.

Якщо брати за галузями, то обл­енерго й генерація – вотчина СКМ; усі облгази та нафтохімія – групи Фірташа, Нафтогаз України – теж; частина Укрзалізниці й порти – спільний бізнес структур СКМ та Сім’ї; вугільна галузь – Сім’ї.

 

А столичний аеропорт «Бориспіль», один із терміналів якого планують передати в концесію?

 

– Швидше за все, це особиста схема Бориса Колеснікова: держава виділяла кошти з бюджету на будівництво, а тепер передасть аеропорт у концесію наближеним до нього структурам через якісь офшорні компанії.

[Гість Зима]

Решта українських та російських бізнес-груп навіть не намагатимуться брати участі у приватизації 2013–2014 років?

 

– Вони вже все зрозуміли. Ми ж бачимо: в суди не надійшло жодного позову щодо опротестування результатів конкурсів. Понад те, коли хтось намагатиметься конкурувати, якщо це буде український бізнесмен, його бізнес на тому й закінчиться. До мене кілька разів зверталися по консультацію під час приватизації деяких об’єктів у Києві. Я з’ясовував стан речей, і мені казали: «Якщо людина хоче собі на голову проблем, нехай подає заявку на конкурс».

 

Із російським капіталом ситуація складніша, бо там про все домовляються на найвищому рівні. Під час кожної зустрічі Януковича й Путіна постає питання про допуск російського бізнесу до привабливих українських об’єктів. А на практиці капітал РФ відсікають від участі в конкурсах через створені на них умови. Фактично в жодному за останні два з половиною роки приватизаційному змаганні росіяни участі не брали.

 

Україна впевнено віддаляється від Заходу й, не виключено, муситиме зближатися з Росією. Отже, ситуація може змінитися?

 

– Для нашої влади Митний союз – більш прийнятна і зрозуміла модель. Але проблема в олігархах, які розуміють, що не витримають конкуренції з російським товаром

та фінансами.

Україну вони вважають своєю вотчиною, яку хочуть освоювати цілком самостійно.

Часто звучить теза, мовляв, коли Європа нас відштовхне, то ми прийдемо до Росії.

Але наші олігархи усвідомлюють, що вступ до Митного союзу автоматично означатиме й відкритий доступ сусідів до приватизації,

а це, по-перше, зростання ціни об’єктів, бо в росіян грошей багато, по-друге, конкуренція менеджменту, і не на їхню користь,

бо менеджмент РФ уже фактично вийшов на світовий рівень.

 

За Януковича Україна й надалі перебуватиме між Заходом та Москвою, постійно комусь щось обіцятиме, нікуди не вступатиме, і це закінчиться повним крахом економіки.

[Гість Зима]

Які стратегічні наслідки для економіки матиме приватизація в наступному році?

– Триватиме концентрування капіталів, це призведе до зменшення конкуренції, встановлення монополії, а відтак – зростання цін і тарифів.

 

Основною метою приватизації від початку було створення конкурентного середовища, тобто великої кількості власників, які змагалися б між собою,

а також ліквідація державного монополізму.

Від 2010 року ці дві принципові позиції настільки викривлені владою, що працюють у зворотний бік.

Замість державних монополій маємо приватні, а це, на моє переконання, навіть гірше. В окремих галузях власність сконцентрована в одних руках, тож немає сенсу ані піднімати зарплати, ані модернізувати виробництво тощо, бо конкурувати ні з ким.

 

Як зламати цю систему й позбавити олігархів монопольного впливу на економіку?

 

– Я підготував пакет із п’яти взаємопов’язаних законопроектів глобального характеру, але коротких і зрозумілих для населення. І їх узяла на озброєння «Свобода».

 

Перший – нова редакція закону про приватизацію, що усуває наявні недоліки чотирьох нині чинних документів,

 

Другий законопроект – про ліквідацію приватних монополій, який має добровільно-примусовий характер.

Коли якась структура є монополістом, вона муситиме продати певну частку, витрати на купівлю цих активів їй повертаються, решта йде в бюджет; якщо вона відмовляється, держава забирає в неї всі активи, відшкодовуючи лише витрачені на їх купівлю кошти.

 

Третій законопроект – про добровільно-примусову легалізацію капіталів, виведених за кордон, що стосується як юридичних, так і фізичних осіб.

За нинішньої влади близько $60 млрд виведено лише на Кіпр. Чому не запровадити якогось податку на це?

Ні, натомість підписують міфічні угоди з Нікосією, а крайніми опиняються звичайні громадяни – починаючи від запровадження збору з продажу валюти тощо.

 

 

Четвертий законопроект – про спрощений механізм реєстрації малого та середнього бізнесу через банківські установи.

 

П’ятий законопроект – про ліквідацію дефіциту Пенсійного фонду. Ми пропонуємо всім особам, які за кордоном чи в Україні отримують зарплату нелегально (гастарбайтери, будівельники, прибиральниці, охоронці та ін.), зареєструватись у банку як малі підприємці й сплачувати внески до ПФ.

Цей механізм дасть таким людям змогу одержувати в майбутньому пенсію, а державі – залучити колосальні кошти, бо таких громадян мільйони.

 

У разі ухвалення цих законів розпочнеться розвиток малого та середнього бізнесу, галузі економіки будуть демонополізовані, повернуться капітали з-за кордону: за нашими підрахунками, близько $50 млрд.

[Гість Зима]

Поки що вітчизняні олігархи діють дуже зухвало. Може, зовсім забули про досвід реприватизації, про ту ж таки Криворіжсталь і геть нічого не бояться?

– Вони роками тримали в заляканому стані цілий регіон – Донбас. Там було побудовано феодалізм, нині цю схему поширили на всю Україну.

Це велика помилка: менталітет людей у Центрі й на Заході України зовсім інший, і рано чи пізно це вибухне.

Крім того, вони впевнені, що прийшли назавжди, розраховували на це ще до Помаранчевої революції, потім стався збій, і зараз вони надолужують прогаяне.

 

Чому ви приєдналися до «Свободи»? Річ лише у збігу певних економічних поглядів?

 

– Я починав свою політичну кар’єру наприкінці 1980-х у радикально націоналістичних організаціях і брав активну участь в боротьбі з комуністичним режимом.

Коли стежив за останніми діями й заявами «Свободи», мені імпонувало, що ці люди мають дуже виразну позицію і дуже чітко виступають проти нинішньої влади.

Я запропонував свої напрацювання «Свободі», й вона дуже вдало їх використала в передвиборній агітації.

 

 

 

Постійний електорат «Свободи» – націонал-радикаль­ний. Зараз ці люди сподіваються від неї дуже жорсткої опозиції, скандалів та бійок у Раді.

 

Люди іншого світогляду, які голосували за ту саму політсилу, чекають іншого – насамперед законодавчих ініціатив, здатних суттєво покращити ситуацію в країні.

Якщо ці законопроекти відійдуть на задній план і превалюватиме протистояння, партія цей електорат може втратити.

 

Людей місяць-два цікавитиме, чи битиме «Свобода» комуністів та регіоналів, потім це набридне, бо такі дії реально не впливають на життя українців.

Я вбачаю своє завдання в тому, щоб спрямувати її діяльність у конструктивніше русло – сконцентрувати увагу на економічних питаннях.

 

Ви бачите глобальну перспективу «Свободи» чи ці вибори стали для неї «зірковим часом»?

 

– Перспектива буде, якщо її представники зберігатимуть принциповість, не йдучи на компроміси, а крім того розширюватимуть свій електорат.

Для цього треба, щоб в ефірах з’являлися люди, які асоціюються з іншим електоратом політсили, більш поміркованим і не настільки радикальним.

 

Чого зараз не вистачає «Свободі»? Який напрям парті­йної діяльності варто було б посилити?

— Я є її рядовим членом, не входжу до керівних органів партії, моя сфера – економічна. Очолив експертну раду при фракції «Свободи» у Верховній Раді,

і на цьому буде зосереджена моя діяльність.

Пропонуватиму речі, які сприймає населення і які здатні поліпшити його матеріальний стан.

На жаль, багато хто думає, що економіка не входить до числа пріоритетів цієї партії, і моє основне завдання – зламати цей стереотип.

[Гість Зима]

Це стаття для тих, хто волає, що у Свободи немає гарних економістів та чіткої економічної програми.

[Гість korin]

Свобода... чильныкы ее... не поняли источника победы. Похоже так. Или не захотели понять. Это тоже возможно.

Прогноз - отрицательный.

[Гість Зима]

Свобода... чильныкы ее... не поняли источника победы. Похоже так. Или не захотели понять. Это тоже возможно.

Прогноз - отрицательный.

Можу запропонувати парі. На будь-якіх умовах.

[Гість джин]

Це стаття для тих, хто волає, що у Свободи немає гарних економістів та чіткої економічної програми.

Свобода она отличается тем что у нее декларации от действий ну уж очень сильно отличаются. Интересно а горе экономист он что двадцать лет не ходил на работу? А если ходил то сейчас хочет свои ошибки поправить или те кто в свободу бегут ,тушками своего рода не называются? Свобода исчезнет так же как и появилась. А программа их для лохов,неврастеников и обиженных.

[Гість Зима]

Свобода она отличается тем что у нее декларации от действий ну уж очень сильно отличаются. Интересно а горе экономист он что двадцать лет не ходил на работу? А если ходил то сейчас хочет свои ошибки поправить или те кто в свободу бегут ,тушками своего рода не называются? Свобода исчезнет так же как и появилась. А программа их для лохов,неврастеников и обиженных.

Не гарячкуйте, друже! Якийсь ви нестриманий. За більшовіків також колись казали. Не утримаються й дві зими. А дивіться но, досі доїдаємо їми змайстроване.

Головне, старе ганчір'я в них практично відсутнє. Були б кістки, м'ясо наростять.

[Гість джин]

Не гарячкуйте, друже! Якийсь ви нестриманий. За більшовіків також колись казали. Не утримаються й дві зими. А дивіться но, досі доїдаємо їми змайстроване.

Головне, старе ганчір'я в них практично відсутнє. Були б кістки, м'ясо наростять.

Вот то что они с большевиками похожи это я всегда и утверждал. И последствия от них будут похожи. Реваншисты да и только. Упаси господь от такой власти в 21 веке.

[Гість Зима]

Вот то что они с большевиками похожи это я всегда и утверждал. И последствия от них будут похожи. Реваншисты да и только. Упаси господь от такой власти в 21 веке.

Тю на вас. А яку ж ви пропонуєте? Та ще й в нашій державі? Чи то може ви намагаєтеся влаштувати Швейцарію з України за п'ять років. Яким чином.

[Гість джин]

Тю на вас. А яку ж ви пропонуєте? Та ще й в нашій державі? Чи то може ви намагаєтеся влаштувати Швейцарію з України за п'ять років. Яким чином.

А что вы думаете что свобода за пять лет сделает швейцарию. Свобода за пять лет способна страну откинуть назад минимум на пятьдесят. Свобода это партия галичины а не украины. Есть умеренная партия удар которая способна ввести политику стабильного развития с европейским уровнем культуры и европейскими ценностями.

[Гість Зима]

А что вы думаете что свобода за пять лет сделает швейцарию. Свобода за пять лет способна страну откинуть назад минимум на пятьдесят. Свобода это партия галичины а не украины. Есть умеренная партия удар которая способна ввести политику стабильного развития с европейским уровнем культуры и европейскими ценностями.

Отакої! Так з цього б і починали, що ви ударівський симпатик. Як же Галичини, коли голоси вони взяли по всій теріторії майже рівномірно.(окрім Криму)

[Гість джин]

Отакої! Так з цього б і починали, що ви ударівський симпатик. Як же Галичини, коли голоси вони взяли по всій теріторії майже рівномірно.(окрім Криму)

Не буду говорить про голосование так как удар взял больше и с первого захода. А ровномерность проживания галичан обоснована нахождением мест работы и обучения.

[Churchill]

Не буду говорить про голосование так как удар взял больше и с первого захода. А ровномерность проживания галичан обоснована нахождением мест работы и обучения.

Ога особенно на Донбассе за Сволоту голосовали, нашёл кого слушать

[Гість Орест]

Якщо мова зайшла про Донбас, прошу, цікавий факт про святкування Дня Соборності (Злуки) у цьому регіоні:

 

Как стало известно «Днепропетровск. Комментарии» от организаторов акции, живая цепь будет создана в парке Глобы на мосту.

Сбор участников акции состоится в 15:00 в двух точках сбора: возле памятника Полю на проспекте Карла Маркса и на площади 80-летия Днепропетровской области.

В 15:40, после всех приготовлений, состоится организованный поход до моста в парке им.Глобы, а в 16:00 все участники, взявшись за руки, создадут «живую цепь». После того как прозвучит лозунг «День злуки – тримаймось за руки», все участники возьмутся за руки, зафиксируют «цепь» и запоют гимн Украины.

На мероприятии будет использоваться только государственная символика.

Как ранее сообщали «Днепропетровск. Комментарии», в прошлом году днепропетровцы в День Соборности соединяли берега реки Днепр

[Churchill]

Якщо мова зайшла про Донбас, прошу, цікавий факт про святкування Дня Соборності (Злуки) у цьому регіоні:

 

Как стало известно «Днепропетровск. Комментарии» от организаторов акции, живая цепь будет создана в парке Глобы на мосту.

Сбор участников акции состоится в 15:00 в двух точках сбора: возле памятника Полю на проспекте Карла Маркса и на площади 80-летия Днепропетровской области.

В 15:40, после всех приготовлений, состоится организованный поход до моста в парке им.Глобы, а в 16:00 все участники, взявшись за руки, создадут «живую цепь». После того как прозвучит лозунг «День злуки – тримаймось за руки», все участники возьмутся за руки, зафиксируют «цепь» и запоют гимн Украины.

На мероприятии будет использоваться только государственная символика.

Как ранее сообщали «Днепропетровск. Комментарии», в прошлом году днепропетровцы в День Соборности соединяли берега реки Днепр

Ну откуда рагулям знать, что Днепропетровск никогда не был Донбассом. А Донбасс порожняк не гонит , сказал мове нет и не будет её, как и сволоты, как и все укровского.