Українська національна державність

[Дэна]

Толкование пРензидентом фонда абсолютно перевёрнуто.

Никакой социализм с капитализмом людьми не подразумевался.

- На Западе ПАРАЗИТИРУЮТ, поэтому ждут подачек от государства.

- На Востоке РАБОТАЮТ, поэтому рассчитывают только на себя.

И это верно! Но автора, видно, больше волнует тема "социализм-капитализм". К слову, на Востоке , действительно, многие недовольны существующим в стране "капитализмом" в отличие от Запада.

[Predator]

По умолчанию интересная разница между Донецком и Львовом

Цитата: "Президент фонда "Общественное мнение" Владимир Подгорный отметил, что в идеологических ориентирах жителей данных городов существует определенное противоречие. "Мы проводили исследование с вопросом: на кого может рассчитывать украинец? На государство во Львове рассчитывает почти 80%, а на собственные силы в Донецке – 76%. То есть не такой уже Львов капиталистический, а Донецк социалистический", - сказал он.

 

Большинство жителей Донецка и Львова считают себя патриотами."

По полной:

Цитата:

 

"Большинство жителей Львова (84%), Кировограда (63%) и Донецка (53%) считают себя патриотами Украины.

Об этом свидетельствуют результаты исследования общественного мнения жителей этих городов, проведенного компанией Research and Branding Group (Киев) совместно с Украинским фондом "Общественное мнение" (Львов) и компанией ДИАЦ (Донецк).

 

Большинство львовян и кировоградцев идентифицирует себя, прежде всего, как граждане Украины (72 и 61% соответственно), а дончане в равной степени считают себя как гражданами Украины (29%), так и жителями своего города (27%) и региона (24%).

При этом подавляющее большинство жителей всех этих городов не хотели бы сменить место жительства и переезжать в другой город.

 

Две трети львовян (62%) хотели бы жить в объединенной Европе, в Донецке таких - 17%, в Кировограде – 6%. При этом в Донецке 33% хотели бы жить в объединенном союзе России, Украины, Беларуси и Казахстана. А во Львове и Кировограде таких только по 2%. При этом исключительно в своей собственной стране, без каких-либо объединений хотели бы жить 20% дончан, 25% львовян и 34% кировоградцев.

 

Большинство жителей Донецка (66%), Кировограда (55%) и Львова (71%) в той или иной мере интересуются политикой. При этом во Львове наиболее востребованными являются национально-демократическая (29%) и христианско-демократическая (18%) идеологии, тогда как среди жителей Донецка наибольшей популярностью пользуется коммунистическая (2,4%), социал-демократическая (15%) и социалистическая (14%) идеология. А 63% жителей Кировограда не смогли назвать идеологию, которая была бы им наиболее близка.

 

Президент фонда "Общественное мнение" Владимир Подгорный отметил, что в идеологических ориентирах жителей данных городов существует определенное противоречие. "Мы проводили исследование с вопросом: на кого может рассчитывать украинец? На государство во Львове рассчитывает почти 80%, а на собственные силы в Донецке – 76%. То есть не такой уже Львов капиталистический, а Донецк социалистический", - сказал он.

 

38% жителей Донецка считают, что Украина не является демократическим государством Так же думают 50% опрошенных в Кировограде и 28% - во Львове.

 

37% жителей Донецка считают, что Украина пока еще не стала демократическим государством, но идет по этому пути. В Кировограде таких 18%, во Львове – 57%. Менее 10% в каждом из городов считают, что Украина является демократическим государством.

 

Опрос был проведен с 10 по 20 ноября 2011 года. Объем выборочной совокупности составил по 400 человек в каждом городе. Ожидаемая средняя ошибка выборки составляет 3,5%."

(http://podrobnosti.ua/society/2012/03/28/828459.html)

[Гість ruslanp1]

И это верно! Но автора, видно, больше волнует тема "социализм-капитализм". К слову, на Востоке , действительно, многие недовольны существующим в стране "капитализмом" в отличие от Запада.

С народом, который рассчитывает только на себя, можно горы перевернуть.

 

С паразитами расчитывающими на подачки... тихо сдохнуть в страведливом обществе.

[Predator]

С народом, который рассчитывает только на себя, можно горы перевернуть.

 

С паразитами расчитывающими на подачки... тихо сдохнуть в страведливом обществе.

Ура?

[Дэна]

С народом, который рассчитывает только на себя, можно горы перевернуть.

 

С паразитами расчитывающими на подачки... тихо сдохнуть в страведливом обществе.

И я всегда поддерживала эту мысль)). Надо искать пути к экономическому развитию страны, только тогда она станет независимой. А десятипроцентники пусть наряжаются в шаровары и вышиванки и заглушают соловьев своей "соловьиной" мовой. Это их удел, а работать, строить, жить по-человечески - не для них.

[Predator]

И я всегда поддерживала эту мысль)). Надо искать пути к экономическому развитию страны, только тогда она станет независимой. А десятипроцентники пусть наряжаются в шаровары и вышиванки и заглушают соловьев своей "соловьиной" мовой. Это их удел, а работать, строить, жить по-человечески - не для них.

Да здравствует?

[Гість ruslanp1]

И я всегда поддерживала эту мысль)). Надо искать пути к экономическому развитию страны, только тогда она станет независимой. А десятипроцентники пусть наряжаются в шаровары и вышиванки и заглушают соловьев своей "соловьиной" мовой. Это их удел, а работать, строить, жить по-человечески - не для них.

Почти всё подконтрольно еврейству.

Что либо строить - идёт на пользу еврейству.

Нужно находить свободные от контроля островки.

и очищать не свободные островки.

Тогда "да" строить можно.

[GiRaFo.chka]

Дерадянізація, яка не відбулася

 

 

 

 

Компроміс із тоталітарним та колоніальним минулим забезпечив нашій країні глухий кут, із якого не вийти без масштабної та всеохопної дерадянізації

 

 

від 4 квітня 2013р

 

 

Сьогодні, коли ми всі є не лише спостерігачами, а й учасниками надзвичайно важких геополітичних і соціально-економічних блукань України мойсеєвою пустелею національного вибору, мимоволі згадуємо про початок 1990-х, коли закладалися основи подальшого незалежного розвитку країни.

 

Формального усамостійнення було замало, існувала нагальна потреба створення самодостатніх економічних і політичних підвалин суверенної держави та повноцінного українського соціуму. Від якості вирішення цих проблем біля джерел державності залежали наступні перемоги й поразки.

 

Розірвати з минулим

Спершу годилося визначитися зі ставленням до минулого, до 70 років у межах тоталітарної імперії, де Україна існувала у вигляді квазідержавного утворення – УРСР. Слід було дати чесну і принципову, юридично й політично виважену оцінку радянської республіки з позицій національних інтересів, а відтак зіставити цей бутафорський об’єкт із такими формами державності, як УНР і ЗУНР. Цього не зробили. І понад те, впродовж більш ніж

 

20 років незалежного існування нової України від цієї вкрай необхідної процедури різні президенти й уряди всіляко ухилялися, вважаючи політичну невизначеність у доленосних питаннях найвищим проявом мудрості влади. Тому десь у тіні перебували важливі проблеми як-от: ким вважати тих, хто знищив УНР; чи можна взагалі говорити про державність стосовно УРСР; чи правильніше було б кваліфікувати її як утвір на кшталт Протекторату Богемія і Моравія тощо.

[GiRaFo.chka]

Незалежність у 1991 році проголосила не Україна, а УРСР, і ця форма державності значною мірою дотепер зберігається

 

 

 

Майже всі українські керманичі вважали за краще цей комплекс фундаментальних проблем не чіпати. Але така «хитрість» била по них самих, бо ж незрідка їм доводилося волати в стилі Леоніда Кучми: «Скажіть, яку державу ми будуємо, і я збудую!» Звісно, місцева партійна номенклатура воліла б нічого не створювати, намагаючись продовжити до нескінченності блаженний стан свого перебування при владі без нагляду з боку московського ЦК, КГБ й Комітету партійного контролю, себто увічнити УРСР без Радянського Союзу. Тому цій публіці на території України був потрібен уламок колишньої ідеології, політичної системи та силових структур, а не їх повний демонтаж і заміна національними інституціями.

 

Ось чому за 20 років незалежності не розірвано ідеологічного зв’язку з тоталітарним минулим, із радянським періодом, який досі зберігає штучні позитивні конотації (за певного спрямування інформаційного простору й підтримки влади) в масовій суспільній свідомості.

 

Тобто незалежність у 1991 році проголосила не Україна, а УРСР, і ця форма державності значною мірою дотепер зберігається. Однак ті ідеологічні комплекси, що логічно й тому успішно працювали на стабільність союзної республіки, в незалежній державі сприяють її руйнації та самознищенню. 1992 року вона пішла суто еволюційним шляхом, відмовившись від радикальних зусиль, усе доручивши часу. Тоді казали, що всім нашим економічним проблемам зарадить «невидима рука ринку», так сподівалися, що УРСР еволюціонуватиме й буде поступово перетравлена незалежною Україною... Сталось, однак, навпаки: радянська республіка почала поглинати Українську суверенну державу. Апофеоз цього процесу припадає на період від 2010 року.

 

Радянщина збереглась у новопосталій державі майже пов­ністю – за 20 років пам'ятки комуно-імперської монументальної пропаганди зникли хіба що в Галичині, де виконали указ президента Кравчука про їх ліквідацію. Потім аналогічний документ видав Ющенко. Але обидва не дуже стежили за тим, як їхні розпорядження виконуються, а це напевне і призвело до того, що на більшості території України антитоталітарні законодавчі акти проігнорували. Тому, як висловився один дотепник, перетинаючи польсько-український кордон, «закінчується цивілізація чистих туалетів і починається цивілізація пам’ятників Лєніну». Це для нинішньої Центрально-Східної Європи абсолютний, дикий абсурд і нонсенс. Навіть в Албанії, що за диктатури Енвера Годжі й Мегмета Шегу була чимось на кшталт європейської Північної Кореї, нині таких пам’ятників немає. Нещодавно демонтували монумент вождю світового пролетаріату в столиці Монголії Улан-Баторі. Україна вже 20 років виставляє себе на посміховисько, говорячи про європейський вибір в оточенні тисяч кам’яних і бронзових зображень червоних фюрерів, сатрапів та катів. У такому ореолі, що має потужне ідеологічно-ментальне випромінювання, будувати щось людське неможливо.

[Дэна]

Незалежність у 1991 році проголосила не Україна, а УРСР, і ця форма державності значною мірою дотепер зберігається

 

 

 

Майже всі українські керманичі вважали за краще цей комплекс фундаментальних проблем не чіпати. Але така «хитрість» била по них самих, бо ж незрідка їм доводилося волати в стилі Леоніда Кучми: «Скажіть, яку державу ми будуємо, і я збудую!» Звісно, місцева партійна номенклатура воліла б нічого не створювати, намагаючись продовжити до нескінченності блаженний стан свого перебування при владі без нагляду з боку московського ЦК, КГБ й Комітету партійного контролю, себто увічнити УРСР без Радянського Союзу. Тому цій публіці на території України був потрібен уламок колишньої ідеології, політичної системи та силових структур, а не їх повний демонтаж і заміна національними інституціями.

 

Ось чому за 20 років незалежності не розірвано ідеологічного зв’язку з тоталітарним минулим, із радянським періодом, який досі зберігає штучні позитивні конотації (за певного спрямування інформаційного простору й підтримки влади) в масовій суспільній свідомості.

 

Тобто незалежність у 1991 році проголосила не Україна, а УРСР, і ця форма державності значною мірою дотепер зберігається. Однак ті ідеологічні комплекси, що логічно й тому успішно працювали на стабільність союзної республіки, в незалежній державі сприяють її руйнації та самознищенню. 1992 року вона пішла суто еволюційним шляхом, відмовившись від радикальних зусиль, усе доручивши часу. Тоді казали, що всім нашим економічним проблемам зарадить «невидима рука ринку», так сподівалися, що УРСР еволюціонуватиме й буде поступово перетравлена незалежною Україною... Сталось, однак, навпаки: радянська республіка почала поглинати Українську суверенну державу. Апофеоз цього процесу припадає на період від 2010 року.

 

Радянщина збереглась у новопосталій державі майже пов­ністю – за 20 років пам'ятки комуно-імперської монументальної пропаганди зникли хіба що в Галичині, де виконали указ президента Кравчука про їх ліквідацію. Потім аналогічний документ видав Ющенко. Але обидва не дуже стежили за тим, як їхні розпорядження виконуються, а це напевне і призвело до того, що на більшості території України антитоталітарні законодавчі акти проігнорували. Тому, як висловився один дотепник, перетинаючи польсько-український кордон, «закінчується цивілізація чистих туалетів і починається цивілізація пам’ятників Лєніну». Це для нинішньої Центрально-Східної Європи абсолютний, дикий абсурд і нонсенс. Навіть в Албанії, що за диктатури Енвера Годжі й Мегмета Шегу була чимось на кшталт європейської Північної Кореї, нині таких пам’ятників немає. Нещодавно демонтували монумент вождю світового пролетаріату в столиці Монголії Улан-Баторі. Україна вже 20 років виставляє себе на посміховисько, говорячи про європейський вибір в оточенні тисяч кам’яних і бронзових зображень червоних фюрерів, сатрапів та катів. У такому ореолі, що має потужне ідеологічно-ментальне випромінювання, будувати щось людське неможливо.

То есть Галичина вновь потерпела неудачу!! Лишь оно одна осталась цивилизацией, которая в Европе чистит туалеты.

[Дэна]

Дерадянізація, яка не відбулася

 

 

 

 

Компроміс із тоталітарним та колоніальним минулим забезпечив нашій країні глухий кут, із якого не вийти без масштабної та всеохопної дерадянізації

 

 

від 4 квітня 2013р

 

 

Сьогодні, коли ми всі є не лише спостерігачами, а й учасниками надзвичайно важких геополітичних і соціально-економічних блукань України мойсеєвою пустелею національного вибору, мимоволі згадуємо про початок 1990-х, коли закладалися основи подальшого незалежного розвитку країни.

 

Формального усамостійнення було замало, існувала нагальна потреба створення самодостатніх економічних і політичних підвалин суверенної держави та повноцінного українського соціуму. Від якості вирішення цих проблем біля джерел державності залежали наступні перемоги й поразки.

 

Розірвати з минулим

Спершу годилося визначитися зі ставленням до минулого, до 70 років у межах тоталітарної імперії, де Україна існувала у вигляді квазідержавного утворення – УРСР. Слід було дати чесну і принципову, юридично й політично виважену оцінку радянської республіки з позицій національних інтересів, а відтак зіставити цей бутафорський об’єкт із такими формами державності, як УНР і ЗУНР. Цього не зробили. І понад те, впродовж більш ніж

 

20 років незалежного існування нової України від цієї вкрай необхідної процедури різні президенти й уряди всіляко ухилялися, вважаючи політичну невизначеність у доленосних питаннях найвищим проявом мудрості влади. Тому десь у тіні перебували важливі проблеми як-от: ким вважати тих, хто знищив УНР; чи можна взагалі говорити про державність стосовно УРСР; чи правильніше було б кваліфікувати її як утвір на кшталт Протекторату Богемія і Моравія тощо.

Не помнить прошлое - не суметь построить свое будущее.

 

Помнить надо все:

"Гуляла я как то в компаний со своим бывшим парнем. Проходя мимо моего дома, тот парень говорит мне: "Кать, ты помнишь этот подъезд? " и вздыхает так томно, намекая на то время когда он меня провожал, страстные объятия, поцелуи... Я говорю: "Конешна помню, я ведь в нем живу!". "

[Churchill]

Не помнить прошлое - не суметь построить свое будущее.

 

Помнить надо все:

"Гуляла я как то в компаний со своим бывшим парнем. Проходя мимо моего дома, тот парень говорит мне: "Кать, ты помнишь этот подъезд? " и вздыхает так томно, намекая на то время когда он меня провожал, страстные объятия, поцелуи... Я говорю: "Конешна помню, я ведь в нем живу!". "

:blink:

[Дэна]

.http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=__-qpW3wwYI

 

Как придумали украинцев и Украину.

[GiRaFo.chka]

Експансивна безправність. Чому потрібно позбутися російської культурної матриці

 

Зусилля, спрямовані на дерадянізацію, можуть залишитися марними, якщо не позбутись ідейного та ментального субстрату більшовицької ідеології – російської культурної матриці

 

 

Матеріал друкованого видання

№ 14 (282)

від 4 квітня

 

 

З подивом відкрив для себе, хто є автором терміна «русофобія». Виявляється, по­ет Фьодор Тютчєв, автор «Люблю грозу в начале мая» та «Умом Россию не понять». Ще він був впливовим чиновником – спершу дипломатом, потім цензором, а крім того, автором незакінченої книжки «Россия и Запад». Його ображало, що комусь у Європі не подобалася країна, економіка якої була побудована на рабстві 90% населення, політична система – на тотальному контролі згори до низу, а ідеологія – на офіційній церкві як частині держапарату. Не минуло й півтораста років, як згадане слово несподівано зазвучало знову, тепер уже від імені держави…

 

Коли після падіння СРСР різні посткомуністичні країни ставили собі завдання позбутись елементів тоталітарного минулого, вони визначали два напря­­ми діяльності: демонтаж інституцій і заборона символів. Перший «фронт» складний, але зрозумілий: розпуск злочинних структур, люстрація, адміністративні реформи, впровадження демократичних процедур.

 

Другий – нібито простіший, але не менш важливий: німцям так само важ­­ко було б попрощатися з нацизмом, якби вони досі мали змогу милуватися пам’ят­ником Адольфові Гітлеру на розі Göringstraße та Himmlerplatz. Але символіка – лише окремий випадок, зовнішній прояв тих глибинних механізмів, які визначають мотивацію окремих людей у їхній щоденній поведінці. Культурна матриця, спосіб сприймання й структурування дійсності, система та ієрархія цінностей невблаганно нав’я­зу­ють свої сценарії, часом незалежно від суб’єк­тивних намірів тієї чи тієї дійової особи історії.

 

©

[Дэна]

Миф о высоком уровне жизни в США. Расчет.

 

Цитата:"У меня много знакомых земляков в США и почему то все как один говорят, что "разницы нет, уровень что там, что там одинаковый". С другой стороны подпирает психологическая установка, что в США уровень жизни высокий. Вот решил посчитать. И действительно. А в чем прикол жизни в США?

 

Средняя зп, если учесть налог в 29 с копейками процентов = 2400-2500 долларов. Ссылаюсь на ссылку:

 

.http://rusker.ru/1791-srednie-zarpla...atam-2011.html

 

Снять квартиру в среднем 700 долларов.

Кабельное ТВ и интернет от 100 до 800 долларов. Ну, пусть будет 300.

Электроэнергия 100 - 150 долларов

Водоснабжение 100 - 150 долларов

Вывоз мусора 50 долларов в месяц

Телефон 50 долларов в месяц

Минимальная мед страховка 300 долларов в месяц.

 

Не беру налог на недвижимость и страховку дома в год. Это вроде мелочи (хотя в Нью Йорке это почти 12% в год от стоимости, что естественно дороговато).

 

Итого свободных денег от средней зп остается 800 долларов, причем много чего не учтено. Учитывая, что все там в кредит, то итого меньше. Цены в США естественно выше, чем в России и Украине. На услуги то это уж точно. Плюс дорогое обучение детей, а нянечки так тем более (в США нет таких детсадов как у нас, есть лишь частники, в основном все пользуются нянечками), но и частные детсады дорогие.

 

В общем, то на то и выходит (а то и еще меньше). Жизнь не обманешь. Так по чем опиум для народа? Ведь средняя зп означает, что есть еще меньшая зп, чем по статистике. То есть львиная доля американцев живет вообще бедно."

[Гість vladimir]

Миф о высоком уровне жизни в США. Расчет.

 

Цитата:"У меня много знакомых земляков в США и почему то все как один говорят, что "разницы нет, уровень что там, что там одинаковый". С другой стороны подпирает психологическая установка, что в США уровень жизни высокий. Вот решил посчитать. И действительно. А в чем прикол жизни в США?

 

Средняя зп, если учесть налог в 29 с копейками процентов = 2400-2500 долларов. Ссылаюсь на ссылку:

 

.http://rusker.ru/1791-srednie-zarpla...atam-2011.html

 

Снять квартиру в среднем 700 долларов.

Кабельное ТВ и интернет от 100 до 800 долларов. Ну, пусть будет 300.

Электроэнергия 100 - 150 долларов

Водоснабжение 100 - 150 долларов

Вывоз мусора 50 долларов в месяц

Телефон 50 долларов в месяц

Минимальная мед страховка 300 долларов в месяц.

 

Не беру налог на недвижимость и страховку дома в год. Это вроде мелочи (хотя в Нью Йорке это почти 12% в год от стоимости, что естественно дороговато).

 

Итого свободных денег от средней зп остается 800 долларов, причем много чего не учтено. Учитывая, что все там в кредит, то итого меньше. Цены в США естественно выше, чем в России и Украине. На услуги то это уж точно. Плюс дорогое обучение детей, а нянечки так тем более (в США нет таких детсадов как у нас, есть лишь частники, в основном все пользуются нянечками), но и частные детсады дорогие.

 

В общем, то на то и выходит (а то и еще меньше). Жизнь не обманешь. Так по чем опиум для народа? Ведь средняя зп означает, что есть еще меньшая зп, чем по статистике. То есть львиная доля американцев живет вообще бедно."

Прибавь сюда еще долг каждого американца, по внешнему долгу страны.

 

Это не то что бы утешает, просто показывает, что идеальной формы общества еще не существует, любой успех кратковременен.

 

как бы не жила хорошо страна (или благодаря этому) численность растет....и всё - дыра...на всех не хватает.

[GiRaFo.chka]

Дерадянізація несумісна зі збереженням тоталітарного культурно-історичного простору. Звичайну українську людину ця комуно-імперська пропаганда й нині атакує звідусіль. Досі культивують на державному рівні тоталітарні свята:

 

23 лютого (глорифікація одного з головних знарядь тоталітарного режиму – Червоної (Радянської) армії, 9 травня – свято перемоги сталінізму над гітлеризмом, що й дотепер слугує інтересам російського агітпропу, відтворюючи тоталітарні комплекси у свідомості мільйонів українців. А ще ювілеї (за державної підтримки) бойового загону КПРС лєнінського комсомолу, глорифікація із встановленням меморіальних дощок комуністичних діячів Брєжнєва, Щербицького та ін.

 

©

[Дэна]

Прибавь сюда еще долг каждого американца, по внешнему долгу страны.

 

Это не то что бы утешает, просто показывает, что идеальной формы общества еще не существует, любой успех кратковременен.

 

как бы не жила хорошо страна (или благодаря этому) численность растет....и всё - дыра...на всех не хватает.

И доказывает то, что капитализм не является совершенной стадией развития человечества, как пытаются его представить "ругатели совков". "Совки" правы: человечество нуждается в дальнейшем развитии и переходе к следующей социальной системе. "Не совки" борются лишь за смену одних олигархов другими и громко при этом кричат о свободе и главенстве права. Какого права? Права сильного уничтожить более слабого?

[Гість vladimir]

Дерадянізація несумісна зі збереженням тоталітарного культурно-історичного простору. Звичайну українську людину ця комуно-імперська пропаганда й нині атакує звідусіль. Досі культивують на державному рівні тоталітарні свята:

 

23 лютого (глорифікація одного з головних знарядь тоталітарного режиму – Червоної (Радянської) армії, 9 травня – свято перемоги сталінізму над гітлеризмом, що й дотепер слугує інтересам російського агітпропу, відтворюючи тоталітарні комплекси у свідомості мільйонів українців. А ще ювілеї (за державної підтримки) бойового загону КПРС лєнінського комсомолу, глорифікація із встановленням меморіальних дощок комуністичних діячів Брєжнєва, Щербицького та ін.

 

©

Тоталитаризм единственная модель приводящая к процветанию государства, доказательствами тому, СССР, Китай, та же Америка, в которой тоталитарно просто правят две партии, демократы и республиканцы.

Для развития страны, а не отдельных её граждан, нужен жесткий закон, порядок и контроль.

 

Единственное что может предложить стране Свобода, это бессвязное горлопанство кучки сельских подростков, которые и сами в большинстве случаев не понимают, что горлопанят ,с чем и связано то, что 50% процентов лозунгов, они позаимствовали у своих идеологических врагов - коммунистов.

 

Другими словам, им всё равно что кричать, лишь бы на них обратили внимания :lol:

[Гість vladimir]

И доказывает то, что капитализм не является совершенной стадией развития человечества, как пытаются его представить "ругатели совков". "Совки" правы: человечество нуждается в дальнейшем развитии и переходе к следующей социальной системе. "Не совки" борются лишь за смену одних олигархов другими и громко при этом кричат о свободе и главенстве права. Какого права? Права сильного уничтожить более слабого?

Капитализм - паразитарное устройство.

Кто видит в нём совершенное устройство, просто были двоечниками в школе по математике.(и таких хватало)

 

Свобода (термин) - это идиотизм, все не могут быть с одним мнением, тут тебе и педофилы и дегенераты и просто психи, все выходят имеют ПРАВО.

Большинство таких лозунгов, рассчитаны на неосведомлённых людей,которые просто верят красивым словам... и таких то же не мало.

[Эдуардыч]

Тоталитаризм единственная модель приводящая к процветанию государства, доказательствами тому, СССР, Китай, та же Америка, в которой тоталитарно просто правят две партии, демократы и республиканцы.

Для развития страны, а не отдельных её граждан, нужен жесткий закон, порядок и контроль.

 

Единственное что может предложить стране Свобода, это бессвязное горлопанство кучки сельских подростков, которые и сами в большинстве случаев не понимают, что горлопанят ,с чем и связано то, что 50% процентов лозунгов, они позаимствовали у своих идеологических врагов - коммунистов.

 

Другими словам, им всё равно что кричать, лишь бы на них обратили внимания :lol:

И какое же "процветание" было в СССР? В годы "развитого социализма" это 25 миллионов людей с доходом ниже 50 рублей в месяц. А еще 50 миллионов ниже 100 рублей и того 75 миллионов ниже плинтуса. "процветание" закончилось смертью государства.

А вот Китай пример действительно интересный, но вот вопрос за счет чего собственно процветание, за счет тоталитаризма или политики СВОБОДНОГО предпринимательства успехи Китая?

США тоталитарное государство? Интесная мысль...

Были еще тоталитарные государства, почему их в пример бы не привести. Например Кампучия,- режим Пол Пота. "Замочили" половину населения страны, там после всех революционных чисток случайно осталось в живых 4 человека с высшим образованием, остальные как враждебный элемент были уничтожены. А еще есть КНДР, там то-же классно живется, не у всех есть, что кушать и они умирают от голода, но видимо умирают очень счастливыми так как им повезло какое-то время жить в такой замеательной стране.

Отдельной строкой про 3 Рейх. Почему не включил в пример процветающих государств? Там же все, что тебе мило и порядок и жесткий закон и контроль?

[Эдуардыч]

И доказывает то, что капитализм не является совершенной стадией развития человечества, как пытаются его представить "ругатели совков". "Совки" правы: человечество нуждается в дальнейшем развитии и переходе к следующей социальной системе. "Не совки" борются лишь за смену одних олигархов другими и громко при этом кричат о свободе и главенстве права. Какого права? Права сильного уничтожить более слабого?

По выделенному,- совершенно верно. Капитализм некогда выполнил свою задачу и по сути существует в ряде латиноамериканских странах. Есть признаки капиталистических отношений (строя) и в иных точках планеты.

Но к чему рассматривать строй который сходит уже в "мир иной"? В европе объединенной в рамках ЕС, США, Японии, Австралии Новой Зеландии, Корее его уже нет, эти страны перешли к иному политическому строю,- демократическому,- это новая стадия социального развития.

Фаза "капитализма" и "социализма" заканчивается, эти общественно-поллитические строи были присущи в 20 веке, а в 21-ом они уже архаичны, рассматривать сейчас их как альтернативу одного строя по отношению к иному все одно, что сейчас серьезно рассматривать вопрос а какой вид феодализма нам более предпочтителен? Ответ прост,- да никакой! Не надо "строить" ни социализм, ни капитализм это отработанный материал, не надо пользоваться секондхенедом!

[Орiана]

И какое же "процветание" было в СССР? В годы "развитого социализма" это 25 миллионов людей с доходом ниже 50 рублей в месяц. А еще 50 миллионов ниже 100 рублей и того 75 миллионов ниже плинтуса. "процветание" закончилось смертью государства.

А вот Китай пример действительно интересный, но вот вопрос за счет чего собственно процветание, за счет тоталитаризма или политики СВОБОДНОГО предпринимательства успехи Китая?

США тоталитарное государство? Интесная мысль...

Были еще тоталитарные государства, почему их в пример бы не привести. Например Кампучия,- режим Пол Пота. "Замочили" половину населения страны, там после всех революционных чисток случайно осталось в живых 4 человека с высшим образованием, остальные как враждебный элемент были уничтожены. А еще есть КНДР, там то-же классно живется, не у всех есть, что кушать и они умирают от голода, но видимо умирают очень счастливыми так как им повезло какое-то время жить в такой замеательной стране.

Отдельной строкой про 3 Рейх. Почему не включил в пример процветающих государств? Там же все, что тебе мило и порядок и жесткий закон и контроль?

У звязку з цим згадала фото: Китай, новенька, щойно побудована магістраль - посеред неї стоїть напівзруйнований двохповерховий будиночок з ознаками життя лише у кількох вікнах. І коментар до фото: подружня пара пара уже немолодих людей відмовилися переїжджати у запропоноване їм житло і магістраль побудували навколо цього будиночка.

Хіба в тоталітарному...та що там, навіть у "процвітаючому" СРСР таке можливе було б.

[Орiана]

Не надо "строить" ни социализм, ни капитализм это отработанный материал, не надо пользоваться секондхенедом!

Я про це вже давно пишу: Україна отримала унікальний шанс скоротити відставання від цивілізованих країн - шляхом не повторення їх хибних спроб.

 

ну а папуги - торочать одне і те ж...звичне, і так захопилися цією справою, що навіть не мають часу подивитися навколо.

 

хтось пробував переговорити папугу?

[Predator]

ну а папуги - торочать одне і те ж...звичне, і так захопилися цією справою, що навіть не мають часу подивитися навколо.

Не папуги, мадам, а дятлы....

А дятла, как известно, хлебом не корми....

[Орiана]

Не папуги, мадам, а дятлы....

А дятла, как известно, хлебом не корми....

Птічьок жалко...........

[Дэна]

[Дэна]

И какое же "процветание" было в СССР? В годы "развитого социализма" это 25 миллионов людей с доходом ниже 50 рублей в месяц. А еще 50 миллионов ниже 100 рублей и того 75 миллионов ниже плинтуса. "процветание" закончилось смертью государства.

А вот Китай пример действительно интересный, но вот вопрос за счет чего собственно процветание, за счет тоталитаризма или политики СВОБОДНОГО предпринимательства успехи Китая?

США тоталитарное государство? Интесная мысль...

Были еще тоталитарные государства, почему их в пример бы не привести. Например Кампучия,- режим Пол Пота. "Замочили" половину населения страны, там после всех революционных чисток случайно осталось в живых 4 человека с высшим образованием, остальные как враждебный элемент были уничтожены. А еще есть КНДР, там то-же классно живется, не у всех есть, что кушать и они умирают от голода, но видимо умирают очень счастливыми так как им повезло какое-то время жить в такой замеательной стране.

Отдельной строкой про 3 Рейх. Почему не включил в пример процветающих государств? Там же все, что тебе мило и порядок и жесткий закон и контроль?

Хотелось бы прежде уточнить, чем хуже пенсия в 50 руб. в 80-х годах прошлого века при средней зарплате 120-140 руб. (при СССР и социализме), чем минимальный размер пенсии в 2013: 894грн. при средней зарплате 3050-3100 грн. при развивающейся "независимой" демократии? Разрыв между пенсией и зарплатой не в пользу 2013 года. А если вспомнить инфляцию, непомерный рост цен, то разрыв во много раз увеличивается. так можно сделать вывод, что при СССР все-таки материальное положение семей было лучше, в том числе именно пенсионеров, или у Вас другой подход к данному вопросу? Какой?

"Минимальный размер пенсии по старости устанавливается 50

рублей в месяц, для пенсий, выплачиваемых не менее 10 лет, - 55

рублей.

{ Часть вторая статьи 13 - с изменениями, внесенными Указом от 2

сентября 1981 г. (Ведомости Верховного Совета СССР, 1981 г., N 36,

ст. 1033); в редакции Указа Президиума ВС СССР N 2489-XI

( v2489400-85 ) от 22.05.85 }

Максимальный размер пенсии по старости - 120 рублей в месяц."

 

Например, у моей бабушки была пенсия 120 руб, у матери - 115 руб. Жили - не тужили. Это врач и преподаватель. А сейчас кто получает максимальные пенсии? Демократы?

[Дэна]

Я про це вже давно пишу: Україна отримала унікальний шанс скоротити відставання від цивілізованих країн - шляхом не повторення їх хибних спроб.

 

ну а папуги - торочать одне і те ж...звичне, і так захопилися цією справою, що навіть не мають часу подивитися навколо.

 

хтось пробував переговорити папугу?

Офф-топ

[За У проти М.]

Офф-топ

БОЖЕ УПАСИ.