рабинович Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Можно просто назвать "Альянс единомышленников". Я "ЗА".ага, дебилы всех стран снг - собирайтесь в кучу я вам чучу ....... Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Дэна Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Разные мнения Цитата: "Сообщение от хххххх Кто не встает во время Гимна Украины, тот вообще не имеет право быть депутатом от Украины, причем на любом уровне. Человек не уважающий страну в которой живет сам не достоин уважения сограждан. Вот по сути и ответ на вопрос всей этой темы. .http://www.youtube.com/watch?feature...&v=P5qWHieMaG4 Ответ: Нельзя бандеровцам-нацистам заставить украинцев вставать в знак уважения гитлеровским холуям, прикрываясь гимном Украины. 99% украинцев воевало против оун-упа. А вы и есть исключение, враги Украины. И не надо теперь изображать из себя истинных патриотов, когда те, кому вы покланяетесь убивали ваших дедов. Ваш патриотизм, это карта поляка, заробытчанство любой ценой и флаги дивизий СС." Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
За У проти М. Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Разные мнения Цитата: "Сообщение от хххххх Кто не встает во время Гимна Украины, тот вообще не имеет право быть депутатом от Украины, причем на любом уровне. Человек не уважающий страну в которой живет сам не достоин уважения сограждан. Вот по сути и ответ на вопрос всей этой темы. .http://www.youtube.com/watch?feature...&v=P5qWHieMaG4 Ответ: Нельзя бандеровцам-нацистам заставить украинцев вставать в знак уважения гитлеровским холуям, прикрываясь гимном Украины. 99% украинцев воевало против оун-упа. А вы и есть исключение, враги Украины. И не надо теперь изображать из себя истинных патриотов, когда те, кому вы покланяетесь убивали ваших дедов. Ваш патриотизм, это карта поляка, заробытчанство любой ценой и флаги дивизий СС." Второй, клиент психиатрической лечебницы. При звучания гимна любой уважаемый человек, отдаёт дань уважения Родины всаванием. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Дэна Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Второй, клиент психиатрической лечебницы. При звучания гимна любой уважаемый человек, отдаёт дань уважения Родины всаванием.И в автобусе тоже, коли гимн по радио передадут?? Ну и свидомые, ну и анекдот наш ходячий! Гимн всегда звучит в честь кого-то (победителя, н-р) или в честь какого-нибудь события. Вот этому человеку или событию и "честь отдают". А коммунисты НИКОГДА фашистам чести не оказывали. Видишь, как все просто))))). Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Леон Леонард Опубліковано 24 травня, 2013 Автор Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Опять же, если не лозунг, то мысли вслух. Как Вы её видите? Какие способы создания? Я, преследуя цель улучшения большинства граждан Украины у ВЫБОРЫ 3013, предлагаю и вариант достижения; воплощения в жизнь. Может он не 100-процентно верен, но предложений иных пока не вижу. Всё, что Вы сказали о трудовых коллективах и профсоюзах, верно. Но взять "быка за рога" (коллектив, профсоюз, колхоз) думаю проблематично. Поэтому мой вариант жиждится на каждом отдельном человеке. Если двое объединятся единой мыслью, то жизнеспособная идея начнёт расширяться по прогрессии. Мой вариант очень сложный. И сложность его заключается в простоте. Поэтому и не воспринимается серьёзно. Для моего варианта не нужно никаких средств или чего-то необычного. Достаточно с Вами лично обсудить некоторые прописные истины. Если найдём точки соприкосновения и взаимопонимания - процесс пойдёт. ВЫБОРЫ 3013 не нашел. Если можно конспективно саму суть. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Инструктажи по охране труда Инструктажи по охране труда проводятся со всеми работниками предприятия в соответствии с ГОСТ 12.0.004-90. Организация обучения безопасности труда. Инструктажи подразделяются на : вводный; первичный на рабочем месте; повторный; внеплановый; целевой. Вводный инструктаж по охране труда. Вводный инструктаж по охране труда проводится в кабинете охраны труда или в специально оборудованном помещении, с использованием современных технических средств обучения, учебных и наглядных пособий по программе, разработанной службой охраны труда с учетом особенностей производства. — Вводный инструктаж по безопасности труда проводят со всеми вновь принимаемыми на работу независимо от их образования, стажа работы по данной профессии или должности, с временными работниками, командированными, учащимися и студентами, прибывшими на производственное обучение или практику, а также с учащимися в учебных заведениях перед началом лабораторных и практических работ в учебных лабораториях, мастерских, участках, полигонах. — Вводный инструктаж на предприятии проводит инженер по охране труда или лицо, на которое приказом по предприятию возложены эти обязанности, а с учащимися в учебных заведениях - преподаватель или мастер производственного обучения. На крупных предприятиях к проведению отдельных разделов вводного инструктажа могут быть привлечены соответствующие специалисты. — Вводный инструктаж проводят в кабинете охраны труда или специально оборудованном помещении с использованием современных технических средств обучения и наглядных пособий (плакатов, натурных экспонатов, макетов, моделей, кинофильмов, диафильмов, видеофильмов и т.п.). — Вводный инструктаж проводят по программе, разработанной инженером по охране труда с учетом требований стандартов ССБТ, правил, норм и инструкций по охране труда, а также всех особенностей производства, утвержденной руководителем предприятия, учебного заведения по согласованию с профсоюзным комитетом. Продолжительность инструктажа примерно 45 минут, она устанавливается в соответствии с утвержденной программой. — Примерный перечень вопросов для составления программы вводного инструктажа приведен ниже. — О проведении вводного инструктажа делают запись в журнале регистрации вводного инструктажа с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего, а также в документе о приеме на работу (форма Т-1). — Проведение вводного инструктажа с учащимися регистрируют в журнале учета учебной работы, с учащимися, занимающимися во внешкольных учреждениях - в рабочем журнале руководителя кружка, секции. Программа проведения вводного инструктажа. Основные вопросы вводного инструктажа: 1. Общие сведения о предприятии, организации, характерные особенности производства. 2. Основные положения законодательства об охране труда 2.1. Трудовой договор, рабочее время и время отдыха, охрана труда женщин и лиц моложе 18 лет. Льготы и компенсации. 2.2. Правила внутреннего трудового распорядка предприятия, организации, ответственность за нарушение правил. 2.3. Организация работы по охране труда на предприятии. Ведомственный, государственный надзор и общественный контроль за состоянием охраны труда. 3. Общие правила поведения работающих на территории предприятия, в производственных и вспомогательных помещениях. Расположение основных цехов, служб, вспомогательных помещений. 4. Основные опасные и вредные производственные факторы, характерные для данного производства. Методы и средства предупреждения несчастных случаев и профессиональных заболеваний: средства коллективной защиты, плакаты, знаки безопасности, сигнализация. Основные требования по предупреждению электротравматизма. 5. Основные требования производственной санитарии и личной гигиены. 6. Средства индивидуальной защиты. Порядок и нормы выдачи СИЗ, сроки носки. 7. Обстоятельства и причины отдельных характерных несчастных случаев, аварий, пожаров, происшедших на предприятии и других аналогичных производствах из-за нарушения требований безопасности. 8. Порядок расследования и оформления несчастных случаев и профессиональных заболеваний. 9. Пожарная безопасность. Способы и средства предотвращения пожаров, взрывов, аварий. Действия персонала при их возникновении. 10. Первая помощь пострадавшим. Действия работающих при возникновении несчастного случая на участке, в цехе. Первичный инструктаж на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте до начала производственной деятельности проводят: со всеми вновь принятыми на предприятие, переводимыми из одного подразделения в другое; с работниками, выполняющими новую для них работу, командированными, временными работниками; со строителями, выполняющими строительно-монтажные работы на территории действующего предприятия; со студентами и учащимися, прибывшими на производственное обучение или практику перед выполнением новых видов работ, а также перед изучением каждой новой темы при проведении практических занятий в учебных лабораториях, классах, мастерских, участках, при проведении внешкольных занятий в кружках, секциях. — Лица, которые не связаны с обслуживанием, испытанием, наладкой и ремонтом оборудования, использованием инструмента, хранением и применением сырья и материалов, первичный инструктаж на рабочем месте не проходят. — Перечень профессий и должностей работников, освобожденных от первичного инструктажа на рабочем месте, утверждает руководитель организации по согласованию с профсоюзным комитетом и инженером охраны труда. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят по программам, разработанным и утвержденным руководителями производственных и структурных подразделений предприятия, учебного заведения для отдельных профессий или видов работ с учетом требований стандартов ССБТ, соответствующих правил, норм, и инструкций по охране труда, производственных инструкций и другой технической документации. Программы согласовывают с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом подразделения, предприятия. Основные вопросы первичного инструктажа на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят с каждым работником или учащимся индивидуально с практическим показом безопасных приемов и методов труда. Первичный инструктаж возможен с группой лиц, обслуживающих однотипное оборудование, и в пределах общего рабочего места. — Все рабочие, в том числе выпускники профтехучилищ, учебно-производственных комбинатов, после первичного инструктажа на рабочем месте должны в течение первых 2 - 14 смен (в зависимости от характера работы, квалификации работника) пройти стажировку под руководством лиц, назначенных приказом (распоряжением, решением) по цеху. — Руководство цеха, участка, кооператива и т.п. по согласованию с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом может освобождать от стажировки работника, имеющего стаж работы по специальности не менее 3 лет, переходящего из одного цеха в другой, если характер его работы и тип оборудования, на котором он работал ранее, не меняется. — Рабочие допускаются к самостоятельной работе после стажировки, проверки теоретических знаний и приобретенных навыков безопасных способов работы. Программа проведения первичного инструктажа на рабочем месте по охране труда. Содержание первичного инструктажа на рабочем месте: 1. Общие сведения о технологическом процессе и оборудовании на данном рабочем месте, производственном участке, в цехе. Основные опасные и вредные производственные факторы, возникающие при данном технологическом процессе. 2. Безопасная организация и содержание рабочего места. 3. Опасные зоны машины, механизма, прибора. Средства безопасности оборудования (предохранительные, тормозные устройства и ограждения, системы блокировки и сигнализации, знаки безопасности). Требования по предупреждению электротравматизма. 4. Порядок подготовки к работе (проверка исправности оборудования, пусковых приборов, инструмента и приспособлений, блокировок, заземления и других средств защиты). 5. Безопасные приемы и методы работы; действия при возникновении опасной ситуации. 6. Средства индивидуальной защиты на данном рабочем месте и правила пользования ими. 7. Схема безопасного передвижения работающих на территории цеха, участка. 8. Внутрицеховые транспортные и грузоподъемные средства и механизмы. Требования безопасности при погрузочно-разгрузочных работах и транспортировке грузов. 9. Характерные причины аварий, взрывов, пожаров, случаев производственных травм. 10. Меры предупреждения аварий, взрывов, пожаров. Обязанность и действия при аварии, взрыве, пожаре. Способы применения имеющихся на участке средств пожаротушения, противоаварийной защиты и сигнализации, места их расположения. 11. Оказание первой помощи пострадавшим от несчастного случая. Повторный инструктаж — Повторный инструктаж проходят все рабочие, за исключением лиц, указанных в примечании к п.7.2.1 независимо от квалификации, образования, стажа, характера выполняемой работы не реже одного раза в полугодие. Предприятиями, организациями по согласованию с профсоюзными комитетами и соответствующими местными органами государственного надзора для некоторых категорий работников может быть установлен более продолжительный (до 1 года) срок проведения повторного инструктажа. — Повторный инструктаж проводят индивидуально или с группой работников, обслуживающих однотипное оборудование и в пределах общего рабочего места по программе первичного инструктажа на рабочем месте в полном объеме. Внеплановый инструктаж — Внеплановый инструктаж проводят: 1) при введении в действие новых или переработанных стандартов, правил, инструкций по охране труда, а также изменений к ним; 2) при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приспособлений и инструмента, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на безопасность труда; 3) при нарушении работающими и учащимися требований безопасности труда, которые могут привести или привели к травме, аварии, взрыву или пожару, отравлению; 4) по требованию органов надзора; 5) при перерывах в работе - для работ, к которым предъявляют дополнительные (повышенные) требования безопасности труда более чем на 30 календарных дней, а для остальных работ - 60 дней. — Внеплановый инструктаж проводят индивидуально или с группой работников одной профессии. Объем и содержание инструктажа определяют в каждом конкретном случае в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость его проведения. Целевой инструктаж — Целевой инструктаж проводят при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности (погрузка, выгрузка, уборка территории, разовые работы вне предприятия, цеха и т.п.); ликвидации последствий аварий, стихийных бедствий и катастроф; производстве работ, на которые оформляется наряд-допуск, разрешение и другие документы; проведении экскурсии на предприятии, организации массовых мероприятий с учащимися (экскурсии, походы, спортивные соревнования и др.). — Первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой проводит непосредственный руководитель работ (мастер, инструктор производственного обучения, преподаватель). — Инструктажи на рабочем месте завершаются проверкой знаний устным опросом или с помощью технических средств обучения, а также проверкой приобретенных навыков безопасных способов работы. Знания проверяет работник, проводивший инструктаж. — Лица, показавшие неудовлетворительные знания, к самостоятельной работе или практическим занятиям не допускаются и обязаны вновь пройти инструктаж. — О проведении первичного инструктажа на рабочем месте, повторного, внепланового, стажировки и допуске к работе работник, проводивший инструктаж, делает запись в журнале регистрации инструктажа на рабочем месте и (или) в личной карточке с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего. При регистрации внепланового инструктажа указывают причину его проведения. — Целевой инструктаж с работниками, проводящими работы по наряду-допуску, разрешению и т.п., фиксируется в наряде-допуске или другой документации, разрешающей производство работ. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Инструктажи по охране труда Инструктажи по охране труда проводятся со всеми работниками предприятия в соответствии с ГОСТ 12.0.004-90. Организация обучения безопасности труда. Инструктажи подразделяются на : вводный; первичный на рабочем месте; повторный; внеплановый; целевой. Вводный инструктаж по охране труда. Вводный инструктаж по охране труда проводится в кабинете охраны труда или в специально оборудованном помещении, с использованием современных технических средств обучения, учебных и наглядных пособий по программе, разработанной службой охраны труда с учетом особенностей производства. — Вводный инструктаж по безопасности труда проводят со всеми вновь принимаемыми на работу независимо от их образования, стажа работы по данной профессии или должности, с временными работниками, командированными, учащимися и студентами, прибывшими на производственное обучение или практику, а также с учащимися в учебных заведениях перед началом лабораторных и практических работ в учебных лабораториях, мастерских, участках, полигонах. — Вводный инструктаж на предприятии проводит инженер по охране труда или лицо, на которое приказом по предприятию возложены эти обязанности, а с учащимися в учебных заведениях - преподаватель или мастер производственного обучения. На крупных предприятиях к проведению отдельных разделов вводного инструктажа могут быть привлечены соответствующие специалисты. — Вводный инструктаж проводят в кабинете охраны труда или специально оборудованном помещении с использованием современных технических средств обучения и наглядных пособий (плакатов, натурных экспонатов, макетов, моделей, кинофильмов, диафильмов, видеофильмов и т.п.). — Вводный инструктаж проводят по программе, разработанной инженером по охране труда с учетом требований стандартов ССБТ, правил, норм и инструкций по охране труда, а также всех особенностей производства, утвержденной руководителем предприятия, учебного заведения по согласованию с профсоюзным комитетом. Продолжительность инструктажа примерно 45 минут, она устанавливается в соответствии с утвержденной программой. — Примерный перечень вопросов для составления программы вводного инструктажа приведен ниже. — О проведении вводного инструктажа делают запись в журнале регистрации вводного инструктажа с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего, а также в документе о приеме на работу (форма Т-1). — Проведение вводного инструктажа с учащимися регистрируют в журнале учета учебной работы, с учащимися, занимающимися во внешкольных учреждениях - в рабочем журнале руководителя кружка, секции. Программа проведения вводного инструктажа. Основные вопросы вводного инструктажа: 1. Общие сведения о предприятии, организации, характерные особенности производства. 2. Основные положения законодательства об охране труда 2.1. Трудовой договор, рабочее время и время отдыха, охрана труда женщин и лиц моложе 18 лет. Льготы и компенсации. 2.2. Правила внутреннего трудового распорядка предприятия, организации, ответственность за нарушение правил. 2.3. Организация работы по охране труда на предприятии. Ведомственный, государственный надзор и общественный контроль за состоянием охраны труда. 3. Общие правила поведения работающих на территории предприятия, в производственных и вспомогательных помещениях. Расположение основных цехов, служб, вспомогательных помещений. 4. Основные опасные и вредные производственные факторы, характерные для данного производства. Методы и средства предупреждения несчастных случаев и профессиональных заболеваний: средства коллективной защиты, плакаты, знаки безопасности, сигнализация. Основные требования по предупреждению электротравматизма. 5. Основные требования производственной санитарии и личной гигиены. 6. Средства индивидуальной защиты. Порядок и нормы выдачи СИЗ, сроки носки. 7. Обстоятельства и причины отдельных характерных несчастных случаев, аварий, пожаров, происшедших на предприятии и других аналогичных производствах из-за нарушения требований безопасности. 8. Порядок расследования и оформления несчастных случаев и профессиональных заболеваний. 9. Пожарная безопасность. Способы и средства предотвращения пожаров, взрывов, аварий. Действия персонала при их возникновении. 10. Первая помощь пострадавшим. Действия работающих при возникновении несчастного случая на участке, в цехе. Первичный инструктаж на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте до начала производственной деятельности проводят: со всеми вновь принятыми на предприятие, переводимыми из одного подразделения в другое; с работниками, выполняющими новую для них работу, командированными, временными работниками; со строителями, выполняющими строительно-монтажные работы на территории действующего предприятия; со студентами и учащимися, прибывшими на производственное обучение или практику перед выполнением новых видов работ, а также перед изучением каждой новой темы при проведении практических занятий в учебных лабораториях, классах, мастерских, участках, при проведении внешкольных занятий в кружках, секциях. — Лица, которые не связаны с обслуживанием, испытанием, наладкой и ремонтом оборудования, использованием инструмента, хранением и применением сырья и материалов, первичный инструктаж на рабочем месте не проходят. — Перечень профессий и должностей работников, освобожденных от первичного инструктажа на рабочем месте, утверждает руководитель организации по согласованию с профсоюзным комитетом и инженером охраны труда. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят по программам, разработанным и утвержденным руководителями производственных и структурных подразделений предприятия, учебного заведения для отдельных профессий или видов работ с учетом требований стандартов ССБТ, соответствующих правил, норм, и инструкций по охране труда, производственных инструкций и другой технической документации. Программы согласовывают с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом подразделения, предприятия. Основные вопросы первичного инструктажа на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят с каждым работником или учащимся индивидуально с практическим показом безопасных приемов и методов труда. Первичный инструктаж возможен с группой лиц, обслуживающих однотипное оборудование, и в пределах общего рабочего места. — Все рабочие, в том числе выпускники профтехучилищ, учебно-производственных комбинатов, после первичного инструктажа на рабочем месте должны в течение первых 2 - 14 смен (в зависимости от характера работы, квалификации работника) пройти стажировку под руководством лиц, назначенных приказом (распоряжением, решением) по цеху. — Руководство цеха, участка, кооператива и т.п. по согласованию с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом может освобождать от стажировки работника, имеющего стаж работы по специальности не менее 3 лет, переходящего из одного цеха в другой, если характер его работы и тип оборудования, на котором он работал ранее, не меняется. — Рабочие допускаются к самостоятельной работе после стажировки, проверки теоретических знаний и приобретенных навыков безопасных способов работы. Программа проведения первичного инструктажа на рабочем месте по охране труда. Содержание первичного инструктажа на рабочем месте: 1. Общие сведения о технологическом процессе и оборудовании на данном рабочем месте, производственном участке, в цехе. Основные опасные и вредные производственные факторы, возникающие при данном технологическом процессе. 2. Безопасная организация и содержание рабочего места. 3. Опасные зоны машины, механизма, прибора. Средства безопасности оборудования (предохранительные, тормозные устройства и ограждения, системы блокировки и сигнализации, знаки безопасности). Требования по предупреждению электротравматизма. 4. Порядок подготовки к работе (проверка исправности оборудования, пусковых приборов, инструмента и приспособлений, блокировок, заземления и других средств защиты). 5. Безопасные приемы и методы работы; действия при возникновении опасной ситуации. 6. Средства индивидуальной защиты на данном рабочем месте и правила пользования ими. 7. Схема безопасного передвижения работающих на территории цеха, участка. 8. Внутрицеховые транспортные и грузоподъемные средства и механизмы. Требования безопасности при погрузочно-разгрузочных работах и транспортировке грузов. 9. Характерные причины аварий, взрывов, пожаров, случаев производственных травм. 10. Меры предупреждения аварий, взрывов, пожаров. Обязанность и действия при аварии, взрыве, пожаре. Способы применения имеющихся на участке средств пожаротушения, противоаварийной защиты и сигнализации, места их расположения. 11. Оказание первой помощи пострадавшим от несчастного случая. Повторный инструктаж — Повторный инструктаж проходят все рабочие, за исключением лиц, указанных в примечании к п.7.2.1 независимо от квалификации, образования, стажа, характера выполняемой работы не реже одного раза в полугодие. Предприятиями, организациями по согласованию с профсоюзными комитетами и соответствующими местными органами государственного надзора для некоторых категорий работников может быть установлен более продолжительный (до 1 года) срок проведения повторного инструктажа. — Повторный инструктаж проводят индивидуально или с группой работников, обслуживающих однотипное оборудование и в пределах общего рабочего места по программе первичного инструктажа на рабочем месте в полном объеме. Внеплановый инструктаж — Внеплановый инструктаж проводят: 1) при введении в действие новых или переработанных стандартов, правил, инструкций по охране труда, а также изменений к ним; 2) при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приспособлений и инструмента, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на безопасность труда; 3) при нарушении работающими и учащимися требований безопасности труда, которые могут привести или привели к травме, аварии, взрыву или пожару, отравлению; 4) по требованию органов надзора; 5) при перерывах в работе - для работ, к которым предъявляют дополнительные (повышенные) требования безопасности труда более чем на 30 календарных дней, а для остальных работ - 60 дней. — Внеплановый инструктаж проводят индивидуально или с группой работников одной профессии. Объем и содержание инструктажа определяют в каждом конкретном случае в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость его проведения. Целевой инструктаж — Целевой инструктаж проводят при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности (погрузка, выгрузка, уборка территории, разовые работы вне предприятия, цеха и т.п.); ликвидации последствий аварий, стихийных бедствий и катастроф; производстве работ, на которые оформляется наряд-допуск, разрешение и другие документы; проведении экскурсии на предприятии, организации массовых мероприятий с учащимися (экскурсии, походы, спортивные соревнования и др.). — Первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой проводит непосредственный руководитель работ (мастер, инструктор производственного обучения, преподаватель). — Инструктажи на рабочем месте завершаются проверкой знаний устным опросом или с помощью технических средств обучения, а также проверкой приобретенных навыков безопасных способов работы. Знания проверяет работник, проводивший инструктаж. — Лица, показавшие неудовлетворительные знания, к самостоятельной работе или практическим занятиям не допускаются и обязаны вновь пройти инструктаж. — О проведении первичного инструктажа на рабочем месте, повторного, внепланового, стажировки и допуске к работе работник, проводивший инструктаж, делает запись в журнале регистрации инструктажа на рабочем месте и (или) в личной карточке с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего. При регистрации внепланового инструктажа указывают причину его проведения. — Целевой инструктаж с работниками, проводящими работы по наряду-допуску, разрешению и т.п., фиксируется в наряде-допуске или другой документации, разрешающей производство работ. Инструктажи по охране труда Инструктажи по охране труда проводятся со всеми работниками предприятия в соответствии с ГОСТ 12.0.004-90. Организация обучения безопасности труда. Инструктажи подразделяются на : вводный; первичный на рабочем месте; повторный; внеплановый; целевой. Вводный инструктаж по охране труда. Вводный инструктаж по охране труда проводится в кабинете охраны труда или в специально оборудованном помещении, с использованием современных технических средств обучения, учебных и наглядных пособий по программе, разработанной службой охраны труда с учетом особенностей производства. — Вводный инструктаж по безопасности труда проводят со всеми вновь принимаемыми на работу независимо от их образования, стажа работы по данной профессии или должности, с временными работниками, командированными, учащимися и студентами, прибывшими на производственное обучение или практику, а также с учащимися в учебных заведениях перед началом лабораторных и практических работ в учебных лабораториях, мастерских, участках, полигонах. — Вводный инструктаж на предприятии проводит инженер по охране труда или лицо, на которое приказом по предприятию возложены эти обязанности, а с учащимися в учебных заведениях - преподаватель или мастер производственного обучения. На крупных предприятиях к проведению отдельных разделов вводного инструктажа могут быть привлечены соответствующие специалисты. — Вводный инструктаж проводят в кабинете охраны труда или специально оборудованном помещении с использованием современных технических средств обучения и наглядных пособий (плакатов, натурных экспонатов, макетов, моделей, кинофильмов, диафильмов, видеофильмов и т.п.). — Вводный инструктаж проводят по программе, разработанной инженером по охране труда с учетом требований стандартов ССБТ, правил, норм и инструкций по охране труда, а также всех особенностей производства, утвержденной руководителем предприятия, учебного заведения по согласованию с профсоюзным комитетом. Продолжительность инструктажа примерно 45 минут, она устанавливается в соответствии с утвержденной программой. — Примерный перечень вопросов для составления программы вводного инструктажа приведен ниже. — О проведении вводного инструктажа делают запись в журнале регистрации вводного инструктажа с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего, а также в документе о приеме на работу (форма Т-1). — Проведение вводного инструктажа с учащимися регистрируют в журнале учета учебной работы, с учащимися, занимающимися во внешкольных учреждениях - в рабочем журнале руководителя кружка, секции. Программа проведения вводного инструктажа. Основные вопросы вводного инструктажа: 1. Общие сведения о предприятии, организации, характерные особенности производства. 2. Основные положения законодательства об охране труда 2.1. Трудовой договор, рабочее время и время отдыха, охрана труда женщин и лиц моложе 18 лет. Льготы и компенсации. 2.2. Правила внутреннего трудового распорядка предприятия, организации, ответственность за нарушение правил. 2.3. Организация работы по охране труда на предприятии. Ведомственный, государственный надзор и общественный контроль за состоянием охраны труда. 3. Общие правила поведения работающих на территории предприятия, в производственных и вспомогательных помещениях. Расположение основных цехов, служб, вспомогательных помещений. 4. Основные опасные и вредные производственные факторы, характерные для данного производства. Методы и средства предупреждения несчастных случаев и профессиональных заболеваний: средства коллективной защиты, плакаты, знаки безопасности, сигнализация. Основные требования по предупреждению электротравматизма. 5. Основные требования производственной санитарии и личной гигиены. 6. Средства индивидуальной защиты. Порядок и нормы выдачи СИЗ, сроки носки. 7. Обстоятельства и причины отдельных характерных несчастных случаев, аварий, пожаров, происшедших на предприятии и других аналогичных производствах из-за нарушения требований безопасности. 8. Порядок расследования и оформления несчастных случаев и профессиональных заболеваний. 9. Пожарная безопасность. Способы и средства предотвращения пожаров, взрывов, аварий. Действия персонала при их возникновении. 10. Первая помощь пострадавшим. Действия работающих при возникновении несчастного случая на участке, в цехе. Первичный инструктаж на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте до начала производственной деятельности проводят: со всеми вновь принятыми на предприятие, переводимыми из одного подразделения в другое; с работниками, выполняющими новую для них работу, командированными, временными работниками; со строителями, выполняющими строительно-монтажные работы на территории действующего предприятия; со студентами и учащимися, прибывшими на производственное обучение или практику перед выполнением новых видов работ, а также перед изучением каждой новой темы при проведении практических занятий в учебных лабораториях, классах, мастерских, участках, при проведении внешкольных занятий в кружках, секциях. — Лица, которые не связаны с обслуживанием, испытанием, наладкой и ремонтом оборудования, использованием инструмента, хранением и применением сырья и материалов, первичный инструктаж на рабочем месте не проходят. — Перечень профессий и должностей работников, освобожденных от первичного инструктажа на рабочем месте, утверждает руководитель организации по согласованию с профсоюзным комитетом и инженером охраны труда. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят по программам, разработанным и утвержденным руководителями производственных и структурных подразделений предприятия, учебного заведения для отдельных профессий или видов работ с учетом требований стандартов ССБТ, соответствующих правил, норм, и инструкций по охране труда, производственных инструкций и другой технической документации. Программы согласовывают с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом подразделения, предприятия. Основные вопросы первичного инструктажа на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят с каждым работником или учащимся индивидуально с практическим показом безопасных приемов и методов труда. Первичный инструктаж возможен с группой лиц, обслуживающих однотипное оборудование, и в пределах общего рабочего места. — Все рабочие, в том числе выпускники профтехучилищ, учебно-производственных комбинатов, после первичного инструктажа на рабочем месте должны в течение первых 2 - 14 смен (в зависимости от характера работы, квалификации работника) пройти стажировку под руководством лиц, назначенных приказом (распоряжением, решением) по цеху. — Руководство цеха, участка, кооператива и т.п. по согласованию с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом может освобождать от стажировки работника, имеющего стаж работы по специальности не менее 3 лет, переходящего из одного цеха в другой, если характер его работы и тип оборудования, на котором он работал ранее, не меняется. — Рабочие допускаются к самостоятельной работе после стажировки, проверки теоретических знаний и приобретенных навыков безопасных способов работы. Программа проведения первичного инструктажа на рабочем месте по охране труда. Содержание первичного инструктажа на рабочем месте: 1. Общие сведения о технологическом процессе и оборудовании на данном рабочем месте, производственном участке, в цехе. Основные опасные и вредные производственные факторы, возникающие при данном технологическом процессе. 2. Безопасная организация и содержание рабочего места. 3. Опасные зоны машины, механизма, прибора. Средства безопасности оборудования (предохранительные, тормозные устройства и ограждения, системы блокировки и сигнализации, знаки безопасности). Требования по предупреждению электротравматизма. 4. Порядок подготовки к работе (проверка исправности оборудования, пусковых приборов, инструмента и приспособлений, блокировок, заземления и других средств защиты). 5. Безопасные приемы и методы работы; действия при возникновении опасной ситуации. 6. Средства индивидуальной защиты на данном рабочем месте и правила пользования ими. 7. Схема безопасного передвижения работающих на территории цеха, участка. 8. Внутрицеховые транспортные и грузоподъемные средства и механизмы. Требования безопасности при погрузочно-разгрузочных работах и транспортировке грузов. 9. Характерные причины аварий, взрывов, пожаров, случаев производственных травм. 10. Меры предупреждения аварий, взрывов, пожаров. Обязанность и действия при аварии, взрыве, пожаре. Способы применения имеющихся на участке средств пожаротушения, противоаварийной защиты и сигнализации, места их расположения. 11. Оказание первой помощи пострадавшим от несчастного случая. Повторный инструктаж — Повторный инструктаж проходят все рабочие, за исключением лиц, указанных в примечании к п.7.2.1 независимо от квалификации, образования, стажа, характера выполняемой работы не реже одного раза в полугодие. Предприятиями, организациями по согласованию с профсоюзными комитетами и соответствующими местными органами государственного надзора для некоторых категорий работников может быть установлен более продолжительный (до 1 года) срок проведения повторного инструктажа. — Повторный инструктаж проводят индивидуально или с группой работников, обслуживающих однотипное оборудование и в пределах общего рабочего места по программе первичного инструктажа на рабочем месте в полном объеме. Внеплановый инструктаж — Внеплановый инструктаж проводят: 1) при введении в действие новых или переработанных стандартов, правил, инструкций по охране труда, а также изменений к ним; 2) при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приспособлений и инструмента, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на безопасность труда; 3) при нарушении работающими и учащимися требований безопасности труда, которые могут привести или привели к травме, аварии, взрыву или пожару, отравлению; 4) по требованию органов надзора; 5) при перерывах в работе - для работ, к которым предъявляют дополнительные (повышенные) требования безопасности труда более чем на 30 календарных дней, а для остальных работ - 60 дней. — Внеплановый инструктаж проводят индивидуально или с группой работников одной профессии. Объем и содержание инструктажа определяют в каждом конкретном случае в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость его проведения. Целевой инструктаж — Целевой инструктаж проводят при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности (погрузка, выгрузка, уборка территории, разовые работы вне предприятия, цеха и т.п.); ликвидации последствий аварий, стихийных бедствий и катастроф; производстве работ, на которые оформляется наряд-допуск, разрешение и другие документы; проведении экскурсии на предприятии, организации массовых мероприятий с учащимися (экскурсии, походы, спортивные соревнования и др.). — Первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой проводит непосредственный руководитель работ (мастер, инструктор производственного обучения, преподаватель). — Инструктажи на рабочем месте завершаются проверкой знаний устным опросом или с помощью технических средств обучения, а также проверкой приобретенных навыков безопасных способов работы. Знания проверяет работник, проводивший инструктаж. — Лица, показавшие неудовлетворительные знания, к самостоятельной работе или практическим занятиям не допускаются и обязаны вновь пройти инструктаж. — О проведении первичного инструктажа на рабочем месте, повторного, внепланового, стажировки и допуске к работе работник, проводивший инструктаж, делает запись в журнале регистрации инструктажа на рабочем месте и (или) в личной карточке с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего. При регистрации внепланового инструктажа указывают причину его проведения. — Целевой инструктаж с работниками, проводящими работы по наряду-допуску, разрешению и т.п., фиксируется в наряде-допуске или другой документации, разрешающей производство работ. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Инструктажи по охране труда Инструктажи по охране труда проводятся со всеми работниками предприятия в соответствии с ГОСТ 12.0.004-90. Организация обучения безопасности труда. Инструктажи подразделяются на : вводный; первичный на рабочем месте; повторный; внеплановый; целевой. Вводный инструктаж по охране труда. Вводный инструктаж по охране труда проводится в кабинете охраны труда или в специально оборудованном помещении, с использованием современных технических средств обучения, учебных и наглядных пособий по программе, разработанной службой охраны труда с учетом особенностей производства. — Вводный инструктаж по безопасности труда проводят со всеми вновь принимаемыми на работу независимо от их образования, стажа работы по данной профессии или должности, с временными работниками, командированными, учащимися и студентами, прибывшими на производственное обучение или практику, а также с учащимися в учебных заведениях перед началом лабораторных и практических работ в учебных лабораториях, мастерских, участках, полигонах. — Вводный инструктаж на предприятии проводит инженер по охране труда или лицо, на которое приказом по предприятию возложены эти обязанности, а с учащимися в учебных заведениях - преподаватель или мастер производственного обучения. На крупных предприятиях к проведению отдельных разделов вводного инструктажа могут быть привлечены соответствующие специалисты. — Вводный инструктаж проводят в кабинете охраны труда или специально оборудованном помещении с использованием современных технических средств обучения и наглядных пособий (плакатов, натурных экспонатов, макетов, моделей, кинофильмов, диафильмов, видеофильмов и т.п.). — Вводный инструктаж проводят по программе, разработанной инженером по охране труда с учетом требований стандартов ССБТ, правил, норм и инструкций по охране труда, а также всех особенностей производства, утвержденной руководителем предприятия, учебного заведения по согласованию с профсоюзным комитетом. Продолжительность инструктажа примерно 45 минут, она устанавливается в соответствии с утвержденной программой. — Примерный перечень вопросов для составления программы вводного инструктажа приведен ниже. — О проведении вводного инструктажа делают запись в журнале регистрации вводного инструктажа с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего, а также в документе о приеме на работу (форма Т-1). — Проведение вводного инструктажа с учащимися регистрируют в журнале учета учебной работы, с учащимися, занимающимися во внешкольных учреждениях - в рабочем журнале руководителя кружка, секции. Программа проведения вводного инструктажа. Основные вопросы вводного инструктажа: 1. Общие сведения о предприятии, организации, характерные особенности производства. 2. Основные положения законодательства об охране труда 2.1. Трудовой договор, рабочее время и время отдыха, охрана труда женщин и лиц моложе 18 лет. Льготы и компенсации. 2.2. Правила внутреннего трудового распорядка предприятия, организации, ответственность за нарушение правил. 2.3. Организация работы по охране труда на предприятии. Ведомственный, государственный надзор и общественный контроль за состоянием охраны труда. 3. Общие правила поведения работающих на территории предприятия, в производственных и вспомогательных помещениях. Расположение основных цехов, служб, вспомогательных помещений. 4. Основные опасные и вредные производственные факторы, характерные для данного производства. Методы и средства предупреждения несчастных случаев и профессиональных заболеваний: средства коллективной защиты, плакаты, знаки безопасности, сигнализация. Основные требования по предупреждению электротравматизма. 5. Основные требования производственной санитарии и личной гигиены. 6. Средства индивидуальной защиты. Порядок и нормы выдачи СИЗ, сроки носки. 7. Обстоятельства и причины отдельных характерных несчастных случаев, аварий, пожаров, происшедших на предприятии и других аналогичных производствах из-за нарушения требований безопасности. 8. Порядок расследования и оформления несчастных случаев и профессиональных заболеваний. 9. Пожарная безопасность. Способы и средства предотвращения пожаров, взрывов, аварий. Действия персонала при их возникновении. 10. Первая помощь пострадавшим. Действия работающих при возникновении несчастного случая на участке, в цехе. Первичный инструктаж на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте до начала производственной деятельности проводят: со всеми вновь принятыми на предприятие, переводимыми из одного подразделения в другое; с работниками, выполняющими новую для них работу, командированными, временными работниками; со строителями, выполняющими строительно-монтажные работы на территории действующего предприятия; со студентами и учащимися, прибывшими на производственное обучение или практику перед выполнением новых видов работ, а также перед изучением каждой новой темы при проведении практических занятий в учебных лабораториях, классах, мастерских, участках, при проведении внешкольных занятий в кружках, секциях. — Лица, которые не связаны с обслуживанием, испытанием, наладкой и ремонтом оборудования, использованием инструмента, хранением и применением сырья и материалов, первичный инструктаж на рабочем месте не проходят. — Перечень профессий и должностей работников, освобожденных от первичного инструктажа на рабочем месте, утверждает руководитель организации по согласованию с профсоюзным комитетом и инженером охраны труда. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят по программам, разработанным и утвержденным руководителями производственных и структурных подразделений предприятия, учебного заведения для отдельных профессий или видов работ с учетом требований стандартов ССБТ, соответствующих правил, норм, и инструкций по охране труда, производственных инструкций и другой технической документации. Программы согласовывают с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом подразделения, предприятия. Основные вопросы первичного инструктажа на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят с каждым работником или учащимся индивидуально с практическим показом безопасных приемов и методов труда. Первичный инструктаж возможен с группой лиц, обслуживающих однотипное оборудование, и в пределах общего рабочего места. — Все рабочие, в том числе выпускники профтехучилищ, учебно-производственных комбинатов, после первичного инструктажа на рабочем месте должны в течение первых 2 - 14 смен (в зависимости от характера работы, квалификации работника) пройти стажировку под руководством лиц, назначенных приказом (распоряжением, решением) по цеху. — Руководство цеха, участка, кооператива и т.п. по согласованию с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом может освобождать от стажировки работника, имеющего стаж работы по специальности не менее 3 лет, переходящего из одного цеха в другой, если характер его работы и тип оборудования, на котором он работал ранее, не меняется. — Рабочие допускаются к самостоятельной работе после стажировки, проверки теоретических знаний и приобретенных навыков безопасных способов работы. Программа проведения первичного инструктажа на рабочем месте по охране труда. Содержание первичного инструктажа на рабочем месте: 1. Общие сведения о технологическом процессе и оборудовании на данном рабочем месте, производственном участке, в цехе. Основные опасные и вредные производственные факторы, возникающие при данном технологическом процессе. 2. Безопасная организация и содержание рабочего места. 3. Опасные зоны машины, механизма, прибора. Средства безопасности оборудования (предохранительные, тормозные устройства и ограждения, системы блокировки и сигнализации, знаки безопасности). Требования по предупреждению электротравматизма. 4. Порядок подготовки к работе (проверка исправности оборудования, пусковых приборов, инструмента и приспособлений, блокировок, заземления и других средств защиты). 5. Безопасные приемы и методы работы; действия при возникновении опасной ситуации. 6. Средства индивидуальной защиты на данном рабочем месте и правила пользования ими. 7. Схема безопасного передвижения работающих на территории цеха, участка. 8. Внутрицеховые транспортные и грузоподъемные средства и механизмы. Требования безопасности при погрузочно-разгрузочных работах и транспортировке грузов. 9. Характерные причины аварий, взрывов, пожаров, случаев производственных травм. 10. Меры предупреждения аварий, взрывов, пожаров. Обязанность и действия при аварии, взрыве, пожаре. Способы применения имеющихся на участке средств пожаротушения, противоаварийной защиты и сигнализации, места их расположения. 11. Оказание первой помощи пострадавшим от несчастного случая. Повторный инструктаж — Повторный инструктаж проходят все рабочие, за исключением лиц, указанных в примечании к п.7.2.1 независимо от квалификации, образования, стажа, характера выполняемой работы не реже одного раза в полугодие. Предприятиями, организациями по согласованию с профсоюзными комитетами и соответствующими местными органами государственного надзора для некоторых категорий работников может быть установлен более продолжительный (до 1 года) срок проведения повторного инструктажа. — Повторный инструктаж проводят индивидуально или с группой работников, обслуживающих однотипное оборудование и в пределах общего рабочего места по программе первичного инструктажа на рабочем месте в полном объеме. Внеплановый инструктаж — Внеплановый инструктаж проводят: 1) при введении в действие новых или переработанных стандартов, правил, инструкций по охране труда, а также изменений к ним; 2) при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приспособлений и инструмента, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на безопасность труда; 3) при нарушении работающими и учащимися требований безопасности труда, которые могут привести или привели к травме, аварии, взрыву или пожару, отравлению; 4) по требованию органов надзора; 5) при перерывах в работе - для работ, к которым предъявляют дополнительные (повышенные) требования безопасности труда более чем на 30 календарных дней, а для остальных работ - 60 дней. — Внеплановый инструктаж проводят индивидуально или с группой работников одной профессии. Объем и содержание инструктажа определяют в каждом конкретном случае в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость его проведения. Целевой инструктаж — Целевой инструктаж проводят при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности (погрузка, выгрузка, уборка территории, разовые работы вне предприятия, цеха и т.п.); ликвидации последствий аварий, стихийных бедствий и катастроф; производстве работ, на которые оформляется наряд-допуск, разрешение и другие документы; проведении экскурсии на предприятии, организации массовых мероприятий с учащимися (экскурсии, походы, спортивные соревнования и др.). — Первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой проводит непосредственный руководитель работ (мастер, инструктор производственного обучения, преподаватель). — Инструктажи на рабочем месте завершаются проверкой знаний устным опросом или с помощью технических средств обучения, а также проверкой приобретенных навыков безопасных способов работы. Знания проверяет работник, проводивший инструктаж. — Лица, показавшие неудовлетворительные знания, к самостоятельной работе или практическим занятиям не допускаются и обязаны вновь пройти инструктаж. — О проведении первичного инструктажа на рабочем месте, повторного, внепланового, стажировки и допуске к работе работник, проводивший инструктаж, делает запись в журнале регистрации инструктажа на рабочем месте и (или) в личной карточке с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего. При регистрации внепланового инструктажа указывают причину его проведения. — Целевой инструктаж с работниками, проводящими работы по наряду-допуску, разрешению и т.п., фиксируется в наряде-допуске или другой документации, разрешающей производство работ. Журналы по охране труда Одним из основных средств обеспечения безопасности является обучение всех работников безопасным приемам и методам работы, обращению с машинами и механизмами, знание санитарно-гигиенических и противопожарных правил и т.п. Этим целям служит инструктаж по охране труда. Практика показывает, что значительная доля несчастных случаев на производстве происходит по причине незнания правил и норм по охране труда руководителями и работниками. В Федеральном законе от 17 июля 1999 г. предусмотрено что все работники организации, в том числе ее руководитель, обязаны проходить обучение по охране труда и проверку знаний требований охраны труда в порядке, определенном Правительством РФ. Для всех поступающих на работу лиц, а также для лиц, переводимых на другую работу, работодатель (или уполномоченное им лицо) обязан проводить инструктаж по охране труда, организовывать обучение безопасным методам и приемам выполнения работ и оказания первой помощи пострадавшим. Работодатель не должен допускать к работе лиц не прошедших в установленном порядке инструктаж по охране труда (ст. 14). Порядок и виды инструктажа работников регулируются ГОСТом 12.0.004-90 "Система стандартов безопасности труда. Организация обучения работающих безопасности труда. Общие положения", который распространяется на все организации независимо от формы собственности и вида. Ответственность за организацию своевременного и качественного обучения и проверку знаний в целом по предприятию или учебному заведению возлагается на его руководителя, а в подразделениях (учебный класс, лаборатория, мастерская) - на преподавателя, мастера, классного руководителя. Своевременность обучения по безопасности труда работников предприятия или учебного заведения контролирует инженер охраны труда или инженерно-технический работник, на которого возложены эти обязанности приказом руководителя предприятия (учебного заведения). Инструктажи работников подразделяются на вводный инструктаж; первичный инструктаж на рабочем месте; повторный инструктаж; внеплановый инструктаж; целевой инструктаж. Вводный инструктаж: проводят со всеми принимаемыми на работу независимо от их образования, стажа работы по данной профессии или должности, а также с командированными, учащимися, студентами, прибывшими на производственную практику или обучение. Первичный инструктаж на рабочем месте: проводят со всеми вновь принятыми на предприятие, переводимыми из одного подразделения в другое, командированными, учащимися и студентами, с работниками, выполняющими новую для них работу, а также со специалистами, выполняющими работы на территории учреждения. Данный инструктаж проводится с каждым работником индивидуально с показом безопасных приемов труда и предупреждением о существующих опасных и вредных факторах. Повторный инструктаж: проводят с целью проверки и повышения уровня знаний правил и инструкций по охране труда индивидуально или с группой работников по программе инструктажа на рабочем месте, не реже чем раз в шесть месяцев. Внеплановый инструктаж: проводят при изменении правил по охране труда, после аварий, несчастных случаев; замене оборудования или других факторов, влияющих на безопасность труда. Текущий инструктаж проводится с работниками перед производством работ, на которые оформляется наряд-допуск. Целевой инструктаж: проводят при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности (погрузка, выгрузка, уборка территории, и т.п.); при организации массовых мероприятий с учащимися (экскурсии, походы и др.) Первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой проводит непосредственный руководитель работ (мастер, инструктор производственного обучения, преподаватель). Инструктажи на рабочем месте завершаются проверкой знаний путем устного опроса или с помощью технических средств обучения, а также проверкой приобретенных навыков безопасных способов работы. Знания проверяет работник, проводивший инструктаж. Лица, показавшие неудовлетворительные знания, к самостоятельной работе или практическим занятиям не допускаются и обязаны вновь пройти инструктаж. О проведении вводного, первичного инструктажа на рабочем месте, повторного, внепланового инструктажа, стажировки и о допуске к работе работник, проводивший инструктаж, делает запись в журнале регистрации инструктажа с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего. При регистрации внепланового инструктажа указывают причину его проведения. Целевой инструктаж с работниками, проводящими работы по наряду-допуску, разрешению и т.п., фиксируется в наряде-допуске или другой документации, разрешающей производство работ. Все работники предприятий, включая руководителей, обязаны проходить обучение, инструктаж, проверку знаний правил, норм и инструкций по охране труда. Постановлением Минтруда РФ от 12 октября 1994 г. (с изменениями от 9 апреля 1996 г.) утверждено Типовое положение "О порядке обучения и проверки знаний по охране труда руководителей и специалистов предприятий, учреждений, организаций" (Бюлл. Минтруда РФ. 1994, N 11; 1996, N 4.). Обучение и проверка знаний по охране труда рабочих проводятся в соответствии с ГОСТом 12.0.004-90. Установление общего порядка обучения и проверки знаний по охране труда руководителей и специалистов предприятий, учреждений и организаций всех форм собственности независимо от сферы хозяйственной деятельности и ведомственной подчиненности направлено на обеспечение соблюдения законов и иных нормативных правовых актов по охране труда в процессе производственной деятельности. Обучению и проверке знаний подлежат: руководители и специалисты, а также инженерные и педагогические работники, мастера профессиональных образовательных учреждений. Проверка знаний по охране труда поступивших на работу руководителей и специалистов проводится не позднее одного месяца после назначения на должность, для работающих - периодически, не реже одного раза в три года. Ответственность за организацию своевременного и качественного обучения и проверки знаний по охране труда возлагается на руководителя. Поступившие на предприятие руководители и специалисты проходят вводный инструктаж, который проводит инженер по охране труда или лицо, на которое приказом руководителя предприятия возложены эти обязанности. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Прежде всего, хотел бы от имени многотысячного коллектива прокуратуры и от себя лично поздравить всех вас с Днем Парламентаризма России! В своем ежегодном докладе о состоянии законности и правопорядка, а также мерах по их укреплению, хотел бы привлечь ваше внимание к наиболее актуальным вопросам, решение которых возможно лишь при объединении усилий всех заинтересованных органов. Многие из острых проблем в текущем году уже освещались мной, в том числе дважды в Государственной Думе, поэтому остановлюсь на них тезисно. В 2012 г. органами прокуратуры проделана значительная работа по совершенствованию механизма защиты конституционных прав граждан, интересов общества и государства, обеспечению законности в сфере экономики, повышению эффективности борьбы с коррупцией. За этот период в указанных сферах прокурорами выявлено свыше 5 млн. правонарушений, в том числе около 3 млн. – связанных с обеспечением прав граждан. *** В центре прокурорского надзора была и остается правозащитная деятельность. Основные усилия направлялись на то, чтобы утвердился правовой порядок в социальной сфере. Особенно там, где наши граждане чувствуют себя слабозащищенными. К сожалению, в течение всего прошедшего года в большинстве регионов для реализации прав инвалидов на доступную безбарьерную среду, бесплатное получение жизненно важных лекарств, льготную оплату коммунальных услуг, обеспечение жильем, образование и трудоустройство зачастую требовалось прокурорское вмешательство. Только в Алтайском, Краснодарском краях и Самарской области прокурорами направлено в суд 4,5 тыс. исков по восстановлению прав людей с ограниченными возможностями. Почти все они судами удовлетворены. Большое значение уделялось обеспечению конституционного права граждан на охрану здоровья и медицинскую помощь. Как показывают наши проверки, практически повсеместно допускаются нецелевое либо неэффективное использование бюджетных средств, выделенных на программы по модернизации здравоохранения. В результате их цели в полной мере не достигаются. Прокурорами пресекались нарушения прав граждан на получение высокотехнологичной медицинской помощи. В Ханты-Мансийском автономном округе в одной из больниц не использовалось почти 70 видов нового дорогостоящего оборудования, закупленного еще 6 лет назад, вплоть до поступления акта реагирования прокурора. И это далеко не единичный случай. По-прежнему многочисленными остаются нарушения закона при обеспечении больных жизненно важными лекарствами. Примеров их устранения посредством прокурорского реагирования много (Волгоградская, Воронежская, Омская области). Не буду на них останавливаться. Важно, что в результате люди получили необходимые препараты, в ряде случаев устранена угроза их жизни. Эти направления и впредь не будут забыты. *** Также постоянно в поле зрения прокуратуры находились вопросы охраны прав детей, ущемление которых порой начинается еще со стадии оформления государственного сертификата на материнский капитал. Нашими проверками установлены многочисленные нарушения, включающие даже случаи получения его лицами, лишенными родительских прав, преступного обналичивания таких средств. Для их устранения прокурорами направлялись заявления в суды о взыскании необоснованно полученных ассигнований, признании недействительными сделок, совершенных в ущерб интересам ребенка, принимались и другие меры. Мы поддерживаем внесение изменений в законодательство с целью установления перечня организаций, имеющих право предоставлять займы гражданам на улучшение жилищных условий, ужесточения процедуры обследования приобретаемого жилья, усиления контроля за исполнением родителями взятых обязательств по оформлению площади в общую собственность. Думаю, все согласятся, что поведение родителей, совершающих махинации в ущерб интересам детей, это явный сигнал семейного неблагополучия. Однако работа по выявлению семей с детьми, находящимися в социально опасном положении не отвечает предъявляемым требованиям. Ситуацию осложняет ведомственная разобщенность уполномоченных в данной сфере органов, а также нарушения, допускаемые в их деятельности. По причине нарушений прав детей и недостатков профилактики асоциального поведения родителей, каждый год около 50 тыс. из них лишаются родительских прав, и дети остаются без семейного воспитания. Приоритетной формой устройства ребенка, оставшегося без попечения родителей, является усыновление. Хочу сразу отметить, что накопившиеся проблемы в этой сфере имеют широкий общественный резонанс. По данным статистики количество детей, переданных на усыновление, с каждым годом снижается. Одна из причин такого положения заключается в том, что деятельность органов опеки и попечительства, отвечающих за устройство детей в семьи, еще далека от совершенства. В прошлом году прокурорами в их работе выявлено почти 22 тыс. нарушений, в том числе многочисленные недостатки при формировании региональных банков данных включающих сведения о детях, нуждающихся в семьях. Органы опеки, как правило, озадачены не устройством ребенка в семью, а подбором детей, отвечающих запросам будущих усыновителей. Однако даже в этих случаях допускаются нарушения, препятствующие принятию необходимого для усыновления судебного решения либо влекущие его отмену вышестоящим судом по причине установления новых обстоятельств. Это наносит детям моральные травмы. Кроме того, имеют место нарушения требований законодательства о приоритете российских граждан перед иностранными в вопросах усыновления. Вскрыта серьезная проблема осуществления полноценного контроля за условиями жизни и воспитания наших детей за рубежом. Имеются факты несвоевременного предоставления соответствующих отчетов иностранными организациями в Россию. В этих вопросах нужны скоординированные действия органов государственной власти, правоохранительных ведомств, общественных институтов. Нами образована межведомственная группа, работающая над законодательными предложениями по введению более жесткого контроля за кандидатами в усыновители и за последующей судьбой усыновленного ребенка. Вместе с тем положительный эффект должны принести меры, стимулирующие россиян к усыновлению. Их принятие на федеральном уровне будет способствовать решению проблемы сиротства в стране. *** Еще одна очень болезненная тема – это ситуация в сфере ЖКХ. Всего в 2012 г. органами прокуратуры в ней пресечено 213 тыс. нарушений закона. Совместно с правоохранительными и контролирующими органами проведены масштабные проверки соблюдения законов в коммунальном комплексе. Совокупность принятых мер способствовала определенному снижению социальной напряженности. Однако изменить положение пока не удалось. Финансовые злоупотребления и хищения ресурсов приняли угрожающий размах. В деятельности органов государственной власти субъектов и местного самоуправления выявлены многочисленные нарушения при установлении тарифов, распоряжении имуществом коммунального комплекса. Установлены они и при использовании организациями ЖКХ средств бюджетов различных уровней, собственных финансов, в том числе поступивших в виде платежей граждан за потребляемые услуги. За последние два с половиной года всеми органами предварительного расследования возбуждено свыше 3,5 тыс. уголовных дел о преступлениях, совершенных в сфере ЖКХ, при этом более полутора тысяч из них связаны с различными проявлениями коррупции. В Мурманской области преступной группировкой с целью захвата энергетического комплекса реализовывалась коррупционная схема хищения средств предприятий ЖКХ, их криминального банкротства, неуплаты налогов. Ущерб от их противоправной деятельности превысил 3 млрд. рублей. Сложившаяся ситуация стала возможной вследствие бездействия контролирующих, правоохранительных органов, местной власти. Лишь после вмешательства Генпрокуратуры прерваны многолетние беззаконие и безнаказанность (возбуждено 6 уголовных дел). Установлены многочисленные случаи ненадлежащего выполнения органами государственной власти и местного самоуправления своих обязанностей по переселению граждан из аварийного жилья. Среди них выделю несоблюдение порядка признания жилых домов аварийными, невключение таких домов в муниципальные программы расселения, длительное проживание людей в непригодных условиях, без элементарных удобств. На все нарушения мы жестко реагировали. *** Прошедший год надолго запомнится чередой трагедий на дорогах, в том числе обусловленных неудовлетворительным состоянием автотрасс страны, а также произошедших по вине пьяных водителей. Широкое распространение нарушений законов потребовало пристального внимания прокуроров. Проверки, проведенные нами совместно с органами Госавтоинспекции, показали, что 60% федеральных, значительное число региональных и местных магистралей не соответствуют предъявляемым требованиям к их содержанию. Выявлены грубейшие нарушения со стороны органов государственной власти субъектов Федерации и местного самоуправления. Не осуществляется должное финансирование дорожного строительства, при этом вскрываются случаи злоупотреблений должностных лиц при размещении государственных и муниципальных заказов на ремонт и строительство дорог, оплаты фактически невыполненных работ. Деятельность по восстановлению дорожного полотна во многих случаях сводится к абсолютно неэффективному ямочному латанию дыр. Контроль со стороны уполномоченных госорганов за содержанием дорог практически отсутствует. Поэтому прокуроры были вынуждены обращаться в суды с тем, чтобы привести участки трасс в надлежащее состояние (Волгоградская, Новгородская, Нижегородская области). Также органы прокуратуры в пределах предоставленных полномочий участвовали в решении и других проблем обеспечения безопасности дорожного движения. Только за 2 последних года нами направлено в суды свыше 40 тыс. исков с требованиями о признании недействительными прав, выданных больным алкоголизмом и наркоманией. Считаю, что назрела необходимость создания всероссийской базы данных о лицах, состоящих на учетах в диспансерах с диагнозами «алкоголизм» и «наркомания». Предоставление доступа к ней, например, работникам Госавтоинспекции позволило бы отказывать им в получении водительских удостоверений. Более того, она может быть востребована различными органами при выдаче других разрешительных документов. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Другой не менее важный вопрос – ненадлежащее обучение кандидатов в водители. Прокурорскими проверками вскрыто, что оно повсеместно проводится некачественно, порой в отсутствие у автошкол лицензий, а в некоторых из них нет даже необходимой учебно-технической базы. Работа по обеспечению законности в данной сфере будет продолжена. *** Все более важное значение приобретает природоохранная деятельность прокуратуры. В последние годы вскрыт серьезный пласт проблем, связанных с нерациональным использованием лесных ресурсов, в числе которых ненадлежащая охрана лесов и защита земель лесного фонда, нелегальный оборот древесины. Растущие объемы противозаконных рубок и экспорта лесоматериалов представляют угрозу не только экономическим интересам России, но и экологической безопасности. Надзорная практика показывает, что органы государственной власти субъектов Федерации своевременно не реагируют на ситуацию в сфере лесопользования, ими нарушаются требования закона при организации и проведении конкурсов на предоставление в аренду участков лесного фонда, выдаче этими органами положительных заключений на освоение леса (Приморский край, Амурская, Волгоградская области и другие регионы). Кроме того, повсеместно вскрыты недостатки в деятельности ведомств контроля и надзора в лесном секторе. В полной мере это касается и подготовки к пожароопасному периоду, когда в отдельных регионах упущения в работе уполномоченных органов и местного самоуправления не позволили организовать эффективную борьбу с возгораниями лесов. Во исполнение поручения Президента России конкретные предложения для наведения порядка в лесной отрасли нами уже разработаны. Предлагаем существенно увеличить размеры штрафных санкций за нарушение правил заготовки древесины, незаконную рубку лесных насаждений, а также ужесточить наказание в виде лишения свободы за данное преступление. Важно также ввести административную ответственность за неправомерное размещение в лесу лесорубочной техники. *** В истекшем году у нас появилось, по сути, новое направление деятельности, хотя основу для этого мы сформировали уже более 4-х лет назад. Речь идет о поддержке средствами надзора предпринимателей, борьбе с избыточными административными барьерами. В стране появился институт Уполномоченного при Президенте по защите бизнеса. В Генеральной прокуратуре и прокуратурах субъектов Российской Федерации образованы соответствующие подразделения. Органами контроля не изжита практика усложнения и затягивания разрешительных процедур, незаконных отказов в реализации прав предпринимателей. В 2012 г. прокурорами выявлено более 117 тыс. нарушений в этой сфере. Осуществляя формирование сводного плана проверок контролирующими органами субъектов хозяйственной деятельности на 2013 г. нами рассмотрено свыше 1 млн. 100 тыс. их предложений, при этом утверждено лишь 576 тыс. Вместе с тем прокурорами установлено и оспорено 18 тыс. правовых актов, которыми вводились не предусмотренные законами запреты и процедуры, истребовались излишние документы, устанавливались чрезмерные сроки рассмотрения обращений предпринимателей (Краснодарский край, Воронежская область). Защищали мы предпринимателей и от необоснованного уголовного преследования, незаконных оперативно-розыскных и иных внепроцессуальных действий. В прошлом году прокурорами отменено 342 постановления о незаконном возбуждении уголовных дел в отношении предпринимателей. Отказано в утверждении обвинительных заключений по 128 таким делам. Необходимо сказать, что на фоне существенного снижения экономических преступлений (-15%) число различных оперативных мероприятий, проводимых в отношении юридических лиц, не сокращается. Так, в Ульяновской области в прошлом году прокурорами выявлено 153 незаконные проверки, проведенные полицией в отношении коммерческих структур, в том числе по поступившим по телефону доверия якобы анонимным сообщениям, сделанным самими сотрудниками полиции. Виновные привлечены к ответственности. Нами совместно с аппаратом Уполномоченного по защите прав предпринимателей разработаны предложения, направленные на предотвращение подобных фактов и других ограничений прав предпринимателей. Они поддержаны Президентом Российской Федерации и, надеюсь, в ближайшее время будут реализованы. *** Состояние законности в стране диктует необходимость рассмотрения многих складывающихся правоотношений через призму противодействия коррупции, которая нередко препятствует реализации основных прав граждан. В 2012 г. проведена значительная работа по совершенствованию антикоррупционного законодательства, в том числе в связи с присоединением России к ряду международных договоров. Это позволило более эффективно реализовывать положения Федерального закона «О противодействии коррупции». По результатам проведения надзорных мероприятий в прошедшем году прокурорами вскрыто 349 тыс. нарушений законов в области противодействия коррупции. Причем, как и прежде, наибольшее их количество (почти 235 тыс.) установлено в деятельности органов местного самоуправления. Особое место в нашей работе занимает организация проведения антикоррупционной экспертизы правовых актов. Мы добились того, что она приобрела тотальный характер. Только прокурорами в прошедшем году изучено более 1 млн. 200 тыс. нормативных документов, почти в 58 тыс. из них исключены коррупциогенные факторы. В целом деятельность всех органов власти и управления по отсеву коррупционных норм можно оценить положительно. Прокурорами в 2012 г. изменен подход к проведению надзорных проверок в сфере государственных закупок. Мы не только осуществляли мониторинг конкурсной документации, размещаемой в открытых источниках, но и проводили проверки фактического исполнения работ. Это позволило выявить нарушений почти на четверть больше, чем в 2011 г. (всего почти 46 тыс.). Прокурорами пресекалось размещение заказов на бесконкурсной основе, а также незаконное проведение конкурсов, нарушающее конкурентные механизмы и права участников торгов. Даже в отсутствие четкой правовой регламентации порядка формирования цены контрактов, выявлялись факты ее завышения, которым давалась правовая оценка. В прошедшем году по нашим материалам в сфере госзакупок возбуждено 171 уголовное дело, ряд из них – известные вам дела особого социального резонанса. Так, по инициативе органов военной прокуратуры возбуждено уголовное дело по факту ненадлежащего исполнения заводом «Дагдизель» госконтракта на поставку и модернизацию боевых торпед в размере свыше 2,7 млрд. руб. По иску военного прокурора завод обязался в добровольном порядке возвратить указанную сумму. Кроме того, в качестве неустойки с него взыскано более 120 млн. руб. Давая в целом оценку работе правоохранительных органов по борьбе с коррупционными преступлениями, необходимо отметить, что в истекшем году она активизировалась. Установлено свыше 49 тыс. посягательств, что почти на четверть превысило уровень 2011 г. На 13% больше установлено лиц, совершивших такие деяния. Вместе с тем, имеется и ряд проблем. Несмотря на общий рост коррупционной преступности, крайне настораживает продолжающееся уже третий год сокращение в среднем на 10% зарегистрированных фактов взяточничества и злоупотребления служебным положением, являющихся наиболее опасными коррупционными преступлениями. В первую очередь считаю это просчетами оперативных служб. Они обусловлены недостаточным уровнем профессиональной подготовки оперативных сотрудников и, как следствие, их слабыми оперативными позициями, хотя должен сказать, что поводов для сбора соответствующей информации более чем достаточно. В этой связи очевидна необходимость активизации работы субъектов ОРД по заведению дел оперативного учета в отношении коррупционеров, и их реализации. Низкая результативность оперативной деятельности отмечается прокурорами и по другим направлениям, таким как розыск пропавших без вести, в первую очередь детей, и раскрытие преступных посягательств. В 2012 г. из 2 млн. 300 тыс. зарегистрированных преступлений более чем по 1 млн. лица, их совершившие, не были установлены. Остались нераскрытыми почти 45% преступлений, четверть из которых составляют тяжкие и особо тяжкие деяния. *** Характеризуя состояние преступности в целом, необходимо подчеркнуть сохранение тенденции сокращения числа регистрируемых преступлений (-4,3%), которая отмечается во всех федеральных округах, за исключением Северо-Кавказского (+1,9%). Уменьшилось количество убийств, фактов умышленного причинения тяжкого вреда здоровью, разбойных нападений и грабежей, преступлений экономической направленности. Вместе с тем настораживает, что данные процессы происходят на фоне роста поступающих в правоохранительные органы заявлений и иной информации о происшествиях. В истекшем году их количество увеличилось почти на 7%, превысив число учтенных преступлений в 11 с половиной раз. Таким образом, поводы для возбуждения дел растут, а число таких решений, напротив, уменьшается. Причину этого мы видим в значительном количестве нарушений (свыше 3,4 млн.), допускаемых на стадии приема, регистрации и рассмотрения сообщений о преступлениях. Растет (+11%) число отмененных прокурорами постановлений об отказе в возбуждении уголовного дела, распространены случаи неоднократного вынесения данных постановлений при наличии признаков преступления либо по неполно проверенным данным. Только в 30 охваченных в прошлом году проверкой Генеральной прокуратуры регионах два и более раза прокурорами отменялось 170 тыс. таких решений, почти 2,3 тыс. из них – свыше 10 раз. Например, в Ставропольском крае прокурор вынужден был 5 раз отменять незаконные постановления следователя по факту безвестного исчезновения человека, пока добился возбуждения уголовного дела об убийстве (в настоящее время виновный осужден). На 59% возросло в 2012 г. число неправомерных отказов следственных органов в приеме сообщений о преступлениях и случаев их нерегистрации. В подразделениях Следственного комитета России их количество за истекший год увеличилось в 2,5 раза, в органах дознания ФСКН – в 4 раза, а в дознании Федеральной пожарной службы МЧС России – более чем в 10 раз. К сожалению, остается невысоким и качество следствия и дознания. Значительное количество уголовных дел возвращается прокурорами для дополнительного расследования. Число таких дел в 2012 г. превысило 37 тыс. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Еще одна острая проблема – соблюдение разумных сроков досудебного производства. Доля уголовных дел, оконченных с превышением срока, установленного законом, растет угрожающими темпами. В истекшем году это практически каждое третье дело в органах внутренних дел, а в Следственном комитете и ФСКН почти каждое второе. Полагаю, что наведению порядка в этом вопросе способствовало бы внесение изменений в уголовно-процессуальное законодательство, обязывающих следователя уведомлять о продлении срока предварительного следствия по уголовному делу и прокурора, которому должно быть предоставлено право проверять законность и обоснованность такого решения и оперативно пресекать нарушения. В следственных органах всех ведомств значительно возросли и сроки содержания под стражей. Увеличивается количество лиц, срок ареста которых превышает год (в МВД России – на 15%, в СК России – на 25%, а в ФСКН России – почти на 70%). Всего же в истекшем году прокурорами установлено свыше 5 млн. нарушений законов, допущенных на досудебной стадии уголовного судопроизводства. Таким образом, организация работы правоохранительных органов по-прежнему нуждается в качественном улучшении. *** С 1 января прошедшего года органы прокуратуры наделены полномочиями в сфере уголовно-правовой статистики. Уже первые шаги по реализации этой новой функции высветили проблемы, ранее не известные надзорной практике. Установлено, что за счет манипуляций со статкарточками получают необоснованный учет тысячи преступлений экономической и коррупционной направленности. Только в Республике Башкортостан их выявлено более 500, а всего за год прокурорами установлено 8,5 тыс. таких нарушений. В массовом порядке искажаются сведения о результатах расследования дел, об оставшихся нераскрытыми преступлениях, об их тяжести. Прокуроры повышают требовательность при подписании документов первичного учета, но при этом сталкиваются с все более изощренными проявлениями искажения статистики. Установлены неединичные случаи фальсификации подписей прокуроров в статкарточках, а в г. Москве мы вообще обнаружили применение шпионских технологий. Карточки заполнялись специальными чернилами, которые позволяли после подписания их прокурором удалять первичный текст методом нагревания и заполнять какие угодно реквизиты заново. Таким способом, можно на бумаге победить и организованную преступность, и коррупцию. После учета по требованию прокуроров всех фактически установленных данных в целом по России зафиксирован рост на 36% преступлений, совершенных под воздействием наркотиков, на 20% – в состоянии опьянения. Растет рецидивная (+9%) и уличная (+12%) преступность. Мы, конечно, не испытываем удовлетворения от констатации подобной негативной динамики, однако для эффективного противодействия преступности для начала нужно узнать, каков ее фактический срез. *** Без сомнения, глобальную угрозу государству и обществу на сегодняшний день представляет терроризм. В прошедшем году по сравнению с 2011 г. количество зарегистрированных преступлений об актах терроризма снизилось на 17%. Однако сохранилась тенденция роста числа преступлений террористического характера (на 2,4%). Их увеличение отмечается в Приволжском, Центральном, Северо-Западном и Южном федеральных округах. Несмотря на некоторое снижение указанного вида преступности в Северо-Кавказском федеральном округе (на 2%), этот регион по-прежнему является основным источником террористических угроз. Здесь зарегистрировано почти 90% преступлений террористического характера, не прекращаются акции индивидуального террора в отношении сотрудников правоохранительных органов, общественных и религиозных деятелей, и иных лиц, занимающих активную позицию в противодействии терроризму и экстремизму. В целом особую тревогу вызывает состояние антитеррористической защищенности социальных объектов, жилого сектора, объектов повышенной опасности и крупных транспортных узлов, мест массового пребывания людей. Ежегодно нами выявляются многочисленные однотипные нарушения законодательства в этой сфере (в 2012 г. их установлено свыше 140 тыс.). В этих условиях крайне важным является законодательное закрепление обязанностей юридических и физических лиц по соблюдению требований к антитеррористической защищенности объектов, находящихся в их собственности или используемых на ином законном основании, а также установление ответственности за их неисполнение. Считаю необходимым возобновить начатую почти два года назад работу. Соответствующий законопроект, принятый Государственной Думой в мае 2010 г. в первом чтении, до настоящего времени не рассмотрен. Угроза терроризма сохраняется, в связи с чем акцент в противодействии этому явлению нужно сделать на его раннем предупреждении. Не менее опасными являются и проявления экстремизма, которые в условиях многонационального состава нашего общества приобретают все большую распространенность. Отмечая рост преступлений данной направленности (в 2012 г. на 12%), следует сказать, что в значительной степени он обусловлен совершенствованием практики их выявления и пресечения. Благодаря совместной деятельности правоохранительных органов и органов государственной власти массовых беспорядков на национальной и религиозной почве в прошедшем году не допущено. Вместе с тем оперативная обстановка в ряде субъектов остается сложной. Она усугубляется высоким уровнем безработицы, в первую очередь среди молодежи, непродуманной миграционной политикой регионов. Результаты надзорной практики показывают, что деятельность всех субъектов противодействия терроризму и экстремизму нуждается в дальнейшем совершенствовании. *** Кратко остановлюсь на ситуации в исправительных колониях и следственных изоляторах. Материалы прокурорских проверок свидетельствуют о том, что состояние законности в них если и меняется в лучшую сторону, то крайне медленно. В истекшем году прокурорами в ходе проверок выявлено почти 170 тыс. нарушений законов. По-прежнему наиболее часто встречающимися являются неудовлетворительные медицинское обеспечение, условия содержания, применение недозволенных мер воздействия, а также получившие распространение коррупционные проявления со стороны сотрудников учреждений ФСИН. Ненадлежащее исполнение законов способствует обострению противостояния между осужденными и администрациями исправительных колоний. Такие случаи имели место в Свердловской, Челябинской областях и других регионах. Поэтому ситуация у нас на постоянном контроле. Кроме того, требуют серьезного решения вопросы социальной реабилитации осужденных после их освобождения. На сегодняшний день в большинстве регионов из-за недостаточности соответствующих материальных ресурсов возможности по оказанию им поддержки ограничены или вообще отсутствуют. *** Заканчивая свое выступление, скажу, что ежегодно увеличивается количество обращений граждан, поступающих в наш адрес. За последние три года оно выросло на 12% и превысило в 2012 г. 3 млн. 600 тыс., из которых почти 1 млн. – на личном приеме. Наибольшее их число связано с нарушениями жилищных, трудовых прав, соблюдением земельного законодательства, исполнительного производства и защиты несовершеннолетних. Каждое пятое из разрешенных обращений удовлетворяется, принимаются меры по восстановлению нарушенных прав. В прошедшем году высокую эффективность показала практика открытия временных приемных Генерального прокурора в регионах. В г. Крымске принято более 3,6 тыс. человек по вопросам оказания медицинской, гуманитарной и правовой помощи. Такие же приемные были созданы во всех федеральных округах с целью защиты прав граждан в сфере жилищно-коммунального хозяйства. Только с октября по декабрь 2012 г. в них обратились более 2,5 тыс. человек, абсолютному большинству из которых оказана реальная помощь. Помимо этого, в прокуратурах субъектов были организованы «горячие линии» по наиболее важным социально-экономическим проблемам, на постоянной основе осуществлялись выезды руководителей прокуратур в отдаленные населенные пункты для приема граждан. Убежден, все эти формы взаимодействия с гражданами только повышают доверие людей к нашей работе. Уважаемые коллеги! Подводя итоги, отмечу, что в целом весь комплекс мер, принимаемых прокуратурой во взаимодействии с органами государственной власти и всеми правоохранительными органами, оказывает положительное воздействие на состояние законности в стране. Проводимая нами превентивная работа позволила существенно снизить напряженность в социально-экономической сфере, в том числе в вопросах оплаты труда, обеспечения транспортной безопасности, защиты прав военнослужащих и членов их семей, а также по другим направлениям. Мы и в дальнейшем будем средствами прокурорского реагирования минимизировать нарушения закона, чтобы помогать людям и надежно защищать интересы государства. Это имеет особое значение в год 20-летия Конституции Российской Федерации. Мы знаем, что надо делать, и приложим для этого все усилия. Благодарю за внимание! Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 К числу новых криминальных вызовов мировому сообществу в настоящее время добавилось и морское пиратство, особенно в районе Сомали, которое является разновидностью транснациональной организованной преступности. Глобальность этой проблемы определяется масштабностью последствий для обеспечения общего мира и безопасности, а также социально-политической обстановки в мире. По оценкам экспертов, общий ущерб от современного пиратства составляет 13-16 миллиардов долларов. Большинство из этих затрат войдут в цену различных товаров, а это не самый благоприятный фактор для преодоления мирового экономического кризиса. В настоящее время в районе Сомали действует примерно 160 пиратских группировок. Они хорошо организованы и только в прошлом году совершили более 100 нападений на торговые суда и захватили 42 из них. В этом году пираты уже захватили 17 кораблей и удерживают около 300 заложников. По различным оценкам, за 2008 год пиратам в регионе Сомали удалось получить порядка 120-150 млн. долларов в виде выкупов. Более того, на этом фоне не могут не беспокоить сообщения о связях пиратов с террористами, в частности, с радикальной исламистской группировкой «Аль-Шабаб», рвущейся к власти в Сомали. Мы можем получить здесь второй Талибан или «Аль-Каиду». Вот почему, на мой взгляд, необходимы неординарные меры мирового сообщества по противодействию пиратству и отношение к нему как к глобальной проблеме. Значительные усилия в этой области уже предпринимаются. В частности, Советом Безопасности ООН принято несколько резолюций по данной проблеме, что само по себе говорит о ее мировом значении. Одним из сложных моментов, который действующие международные договоры и резолюции Совета Безопасности ООН не решили до конца, является вопрос о юрисдикции, применимой в отношении актов пиратства и вооруженного грабежа, а также вопросы проведения расследований и преследования в судебном порядке лиц, ответственных за такие деяния. Кроме того, существует и много других правовых проблем в борьбе с пиратством как процессуального, так и финансового характера (установление личности пиратов, сбор доказательств, транспортировка подозреваемых, содержание задержанных и осужденных, возвращение их в государство гражданства после отбытия наказания). Проблема, что делать с захваченными пиратами, для большинства стран пока не решена. Соглашения, заключенные США и Европейским союзом с Кенией, о передаче ей захваченных пиратов для уголовного преследования всех проблем не решают, в том числе для членов Европейского союза (с учетом недавнего опыта Испании). Многим странам приходится отпускать захваченных пиратов. Предпринимаемые сейчас усилия – это в основном паллиативные и временные меры, не способные решить проблему в целом. В связи с этим следует признать необходимость комплексного международного ответа на пиратские акты, причем ответа, основанного на международном праве и при соблюдении общепризнанных прав человека. Очевидно, что государствам следует принять комплекс дополнительных мер на международном уровне, направленных на эффективную поимку, уголовное преследование и предание суду любых лиц, виновных в морском пиратстве, особенно тех, кто организует и финансирует такие действия. В этой связи все большую поддержку получает идея об осуществлении уголовного преследования пиратов с использованием механизмов международного правосудия. Мы проработали этот вопрос с нашими коллегами, генеральными прокурорами и министрами юстиции, 40 государств, в том числе из ряда стран «восьмерки». Среди возможных механизмов использования международного правосудия в отношении актов пиратства 26 из них активно поддерживают предложение о создании резолюцией Совета Безопасности ООН международного трибунала по пиратству (по типу Международного уголовного трибунала по Руанде) или регионального трибунала с поддержкой ООН (по примеру Специального суда по Сьерра-Леоне и Чрезвычайных палат в судах Камбоджи) с местопребыванием в Кении или другом прибрежном государстве этого региона. На наш взгляд, из возможных вариантов второй - наиболее оперативный по временным и финансовым затратам. При этом было бы обеспечено соблюдение единых и высоких стандартов правосудия в уголовном преследовании пиратов, в том числе связанных с защитой прав человека. Данное предложение поддержала и международная юридическая общественность – на заседании в мае текущего года в Лондоне Исполнительного комитета такой авторитетной организации, как Всемирная ассоциация международного морского права. На встрече представителей парламентов государств «Группы восьми» 16-17 мая текущего года в Риме прозвучали призывы к лидерам «восьмерки» дать консолидированный правовой ответ на акты морского пиратства. Буквально вчера на заседании Постоянного комитета Парламентской ассамблеи Совета Европы было единогласно принято решение о включении данного вопроса в повестку дня предстоящей сессии ассамблеи. С учетом остроты проблемы пиратства, особенно в районе Африканского Рога, полагаю необходимым, уважаемые коллеги, и нам, как лицам, ответственным за обеспечение безопасности, защиту прав и свобод человека, подключиться к ее решению. В связи с этим предлагаю поддержать инициативу итальянского председательства о принятии отдельного заявления по вопросу о пиратстве и поручить Римской/Лионской группе экспертов рассмотреть правовые и практические аспекты этой проблемы, включая вопросы юрисдикции и возможного использования механизмов международного уголовного правосудия, а также разработать конкретные предложения по их решению. Если коллеги согласны, предлагаю отразить это поручение в итоговом документе нашей встречи. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 88 лет назад в 1722 году Петр I издал Указ «от генваря 12», которым была создана прокуратура России. В этом указе особо подчеркивалась необходимость в возможно короткий срок реализовать насущную потребность государства в назначении на посты генерал- и обер-прокуроров достойных людей. В строго иерархическом государстве тогда при отборе «в прокуроры» руководствовались постулатом «зри в корень». И зрили. Оценивали основное — образование, работоспособность, честность и ответственность. Именно такие люди нужны были в государстве Российском, чтобы бороться с преступностью, лихоимством и казнокрадством. Прокуратура создавалась как орган государственной власти, осуществляющий от ее имени и по ее поручению повсеместный и постоянный надзор за действиями и решениями других центральных и местных учреждений, а также должностных лиц. Интересно, что, как бы ни изменялась роль прокуратуры до и после Судебной реформы 1864 года, она оставалась главным правоохранительным и правозащитным органом государства. Нетрудно представить себе, сколь велика была ответственность российских прокуроров, если такие широкие полномочия им предоставлялись, такие сложные задачи перед ними ставились. Среди них мы можем увидеть немало людей выдающихся человеческих качеств, мудрых политиков, преданных своему делу законников. А портреты самих генерал-прокуроров того времени мы можем с вами увидеть сегодня здесь. Оглядитесь вокруг. Посмотрите на них. Они смотрят на вас с мраморных стен этого зала. Замечательные государственные мужи Ягужинский, Блудов, Трощинский, блистательные юристы — Замятнин, Набоков, мужественные офицеры — Самойлов, Лобанов-Ростовский. Знатоки и любители российской истории с особым почтением произносят имена таких генерал-прокуроров, как тонкий дипломат Дашков, выдающиеся русские поэты Державин и Дмитриев, талантливейший из прокуроров Муравьев. Разные были люди среди прокуроров: но практически все они были патриотами своего Отечества и своего ведомства, мысля, однако, более о чести Отечества, нежели мундира. Хотя честь мундира, в хорошем понимании этого слова, и забота о достоинстве профессии были отличительной чертой многих из них. Не приходится удивляться, что дореволюционная российская прокуратура на протяжении двух веков считалась одной из лучших в Европе, отличаясь строгостью и гуманностью. Строгость и гуманность — вот те два краеугольных камня, на которых стояла российская прокуратура на протяжении столетий. Защита интересов государства и каждого гражданина — вот два основополагающих принципа, которых придерживались генерал-прокуроры дореволюционной России и которым должны следовать мы, прокуроры наших дней. Отмечая сегодня 288-годовщину образования российской прокуратуры, конечно, нужно вспомнить не только Павла Ивановича Ягужинского и Гаврила Романовича Державина, но и тех руководителей прокуратуры, чья жизнь и непростая работа пришлась на сложный XX век нашей истории, — Дмитрия Ивановича Курского, Ивана Алексеевича Акулова, Романа Андреевича Руденко, Александра Михайловича Рекункова, Виктора Васильевича Найдёнова и многих, многих других. Однако не будем с исторической дистанции сравнивать прокуроров дореволюционных и прокуроров советской эпохи или эпохи перестройки. Времена, как известно не выбирают. Сегодня мы вспоминаем, прежде всего, тех, кем по праву гордимся, — присутствующего сегодня в этом зале Героя Советского Союза, впоследствии прокурора РСФСР Бориса Васильевича Кравцова; военного юриста, Героя Советского Союза Сергея Васильевича Сачкова; участника Великой Отечественной, всю свою жизнь отдавшего прокуратуре, Федора Ивановича Бурцева; и таких замечательных работников прокуратуры, честно служивших Закону и справедливости, как Германа Петровича Каракозова, Владимира Михайловича Гуженкова, таких асов следственного дела, как Сергея Михайловича Громова, Владимира Ивановича Олейника и ныне здравствующую 90-летнюю Эльвиру Алексеевну Миронову. Всех не перечислить. Многие и сейчас живут и активно делятся своим огромным опытом с молодыми... И смена растет неплохая. Лишь несколько примеров, несколько судеб, за которыми и время прошедшее, и время настоящее. Старший лейтенант Борис Васильевич Кравцов, которого я уже сегодня вспоминал добрым словом, во время форсирования Днепра вместе с десантом переправился на остров Хортицу для корректировки артиллерийского огня. Будучи окружен фашистами, вызвал огонь на себя, К счастью, герой остался жив и многие десятилетия посвятил работе в органах прокуратуры, стал прокурором РСФСР. Совсем скоро — 21 января исполняется 90 лет Федору Ивановичу Бурцеву, в прошлом прокурору Мотовилихинского района города Перми, участнику Великой Отечественной войны, полному кавалеру всех 3-х орденов Славы и Красной Звезды. Сейчас вспоминая войну, ветеран говорит, что ему не раз приходилось смотреть смерти в глаза. Он был трижды ранен, было обморожение обеих ног, лечение в госпиталях, но всегда он возвращался в строй. Он и сейчас в строю. Активно работает в ветеранской организации. В жизни всегда есть место подвигу. Месяц назад в городе Краснознаменске Московской области мы открыли мемориальную доску на фасаде дома, в котором жил Юрий Григорьевич Керезь. Замечательный, решительный человек. Настоящий прокурорский работник. Он один из первых у нас в стране без дрожи в руках возбудил уголовное дело по статье 210 Уголовного кодекса Российской Федерации «Организация преступного сообщества» в отношении членов так называемой Ореховской преступной группировки. В ходе расследования на Керезя оказывалось давление, предлагались взятки, но он был тверд. Не добившись желаемого, преступники убили мужественного прокурорского работника. Многие из вас знают о награждении орденом «За личное мужество» Анатолия Владимировича Сочнева. Холодными зимними сумерками, возвращаясь после проверки из УВД области на работу, прокурор, стал свидетелем совершения убийства. Проявив находчивость и смелость, он задержал на месте преступления гражданина, жестоко расправившегося с водителем такси. Сейчас Анатолий Владимирович возглавляет ветеранскую организацию органов прокуратуры Псковской области. И сколько у нас таких прекрасных работников! Сегодня медаль «За заслуги перед Отечеством» будет вручаться прокурору отдела по обеспечению участия прокуроров в рассмотрении уголовных дел судами прокуратуры Хабаровского края Ирине Владимировне Кравцовой — молодой, красивой и чрезвычайно ответственной и мужественной женщине. Выступая руководителем группы государственных обвинителей по одному очень сложному и объемному делу, по которому привлекались к уголовной ответственности лидеры и другие участники Дальневосточной ОПГ «Общак», Ирина Владимировна, не взирая на реальные угрозы ее жизни, проявила стойкость, высокий профессионализм и довела дело до обвинительного приговора. Осуждено 8 человек и все к длительным срокам лишения свободы. Уважаемые коллеги! Сегодня от нас с вами, от нашей позиции и профессионализма во многом зависит защита законных прав интересов граждан, единство российской государственности, результативность борьбы с преступностью. События прошедшего года со всей очевидностью это показали. Он был не простым для России. В условиях, когда весь мир охватил экономический кризис, перед страной встало большое количество новых проблем. Президентом Российской Федерации Дмитрием Анатольевичем Медведевым, Председателем Правительства Российской Федерации Владимиром Владимировичем Путиным и самим обществом именно на органы прокуратуры были возложены задачи по обеспечению защиты трудовых и социальных прав россиян, охране и поддержке прав детей, сохранности государственных финансовых и материальных ресурсов. Сейчас можно с уверенностью сказать: удалось добиться многого. В 2009 году более 3 млн. граждан обратились в органы прокуратуры за восстановлением нарушенных прав. Нам удалось, используя весь потенциал средств прокурорского надзора, защитить права миллионов граждан. Органами прокуратуры Российской Федерации пресечено почти 4 млн. нарушений законов в различных сферах правоотношений: социальной и экономической сферах, уголовном судопроизводстве. За каждым из них стоят судьбы конкретных людей. Прокурорами была проведена огромная работа по ликвидации имеющейся задолженности в регионах по заработной плате. В результате принятых мер на 3 млрд. 700 млн. руб. снижен размер ее задолженности. Удалось сдержать рост безработицы в субъектах Российской Федерации, не допустить массовых увольнений граждан, добиться выплат соответствующих пособий. Прокурорами было уделено усиленное внимание вопросам соблюдения законодательства об оказании бесплатной медицинской помощи слабо защищенным в социальном плане гражданам, обеспечения их льготными лекарствами, чтобы в кризисных условиях минимизировать для этой самой уязвимой категории населения неблагоприятные последствия. Важнейшие шаги по законодательному формированию системы противодействия коррупции позволили существенно нарастить усилия органов прокуратуры и иных правоохранительных органов по борьбе с коррупционными правонарушениями и преступлениями. В 2009 году мы активно с вами защищали малый и средний бизнес, права индивидуальных предпринимателей и вот совсем недавно — в канун Нового года завершили формирование сводного плана проведения плановых проверок на 2010 год хозяйствующих субъектов. Хочу доложить вам, что при проверке законности и обоснованности представленных контролирующими органами предложений прокурорами были исключены как несоответствующие требованиям закона 570 тыс. проверочных мероприятий. Позвольте поблагодарить всех Вас за хорошую командную работу, поддержку и профессионализм на пути реализации основных задач органов прокуратуры. Круг проблем, которые нам предстоит решать в наступившем году, широк. Прежде всего, это обеспечение конституционной законности, экономической безопасности, защита прав и свобод граждан, противодействие терроризму, расовой и религиозной нетерпимости, коррупции, реализация полномочий по дальнейшему снижению методами прокурорского надзора социальной напряженности в обществе, административного давления на субъекты предпринимательской деятельности. Это и есть те сферы, в которых требуется приложение максимальных усилий для обеспечений законности. Сегодня перед всеми нами стоят задачи по утверждению принципов верховенства Закона, неукоснительного соблюдения прав и свобод человека, повышения правосознания и правовой культуры. Я убежден, что наши слаженные и профессиональные действия, высочайшая ответственность за порученное дело, будут способствовать эффективному решению этих вопросов. Залог успеха заключается в кадровом потенциале органов прокуратуры, в умении генерировать интересные идеи и решать поставленные задачи. Свидетельством тому стала достойная оценка и признание заслуг прокурорских работников на самом высоком государственном уровне. Сейчас многим из Вас будут вручены награды, и государственные, и ведомственные, но прежде, чем приступить к церемонии награждения, позвольте выразить особую признательность не только действующим сотрудникам прокуратуры, но и ветеранам. Вы внесли значительный вклад в дело защиты законности и правопорядка, передали свой богатый опыт новому поколению работников прокурорского корпуса. Уважаемые коллеги! От имени руководства Генеральной прокуратуры и от меня лично примите самые теплые, сердечные поздравления и наилучшие пожелания по случаю нашего профессионального праздника — Дня работника прокуратуры Российской Федерации. Желаю Вам дальнейших успехов в деятельности на благо Отечества, твердости и принципиальности в служении Закону, семейного благополучия, крепкого здоровья, счастья и радости Вам и Вашим близким! Всего самого доброго. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Бакула Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Можно просто назвать "Альянс единомышленников". Я "ЗА".Ну, рас вы «За», то и открывайте эту тему. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Дэна Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Ну, рас вы «За», то и открывайте эту тему. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Инструктажи по охране труда Инструктажи по охране труда проводятся со всеми работниками предприятия в соответствии с ГОСТ 12.0.004-90. Организация обучения безопасности труда. Инструктажи подразделяются на : вводный; первичный на рабочем месте; повторный; внеплановый; целевой. Вводный инструктаж по охране труда. Вводный инструктаж по охране труда проводится в кабинете охраны труда или в специально оборудованном помещении, с использованием современных технических средств обучения, учебных и наглядных пособий по программе, разработанной службой охраны труда с учетом особенностей производства. — Вводный инструктаж по безопасности труда проводят со всеми вновь принимаемыми на работу независимо от их образования, стажа работы по данной профессии или должности, с временными работниками, командированными, учащимися и студентами, прибывшими на производственное обучение или практику, а также с учащимися в учебных заведениях перед началом лабораторных и практических работ в учебных лабораториях, мастерских, участках, полигонах. — Вводный инструктаж на предприятии проводит инженер по охране труда или лицо, на которое приказом по предприятию возложены эти обязанности, а с учащимися в учебных заведениях - преподаватель или мастер производственного обучения. На крупных предприятиях к проведению отдельных разделов вводного инструктажа могут быть привлечены соответствующие специалисты. — Вводный инструктаж проводят в кабинете охраны труда или специально оборудованном помещении с использованием современных технических средств обучения и наглядных пособий (плакатов, натурных экспонатов, макетов, моделей, кинофильмов, диафильмов, видеофильмов и т.п.). — Вводный инструктаж проводят по программе, разработанной инженером по охране труда с учетом требований стандартов ССБТ, правил, норм и инструкций по охране труда, а также всех особенностей производства, утвержденной руководителем предприятия, учебного заведения по согласованию с профсоюзным комитетом. Продолжительность инструктажа примерно 45 минут, она устанавливается в соответствии с утвержденной программой. — Примерный перечень вопросов для составления программы вводного инструктажа приведен ниже. — О проведении вводного инструктажа делают запись в журнале регистрации вводного инструктажа с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего, а также в документе о приеме на работу (форма Т-1). — Проведение вводного инструктажа с учащимися регистрируют в журнале учета учебной работы, с учащимися, занимающимися во внешкольных учреждениях - в рабочем журнале руководителя кружка, секции. Программа проведения вводного инструктажа. Основные вопросы вводного инструктажа: 1. Общие сведения о предприятии, организации, характерные особенности производства. 2. Основные положения законодательства об охране труда 2.1. Трудовой договор, рабочее время и время отдыха, охрана труда женщин и лиц моложе 18 лет. Льготы и компенсации. 2.2. Правила внутреннего трудового распорядка предприятия, организации, ответственность за нарушение правил. 2.3. Организация работы по охране труда на предприятии. Ведомственный, государственный надзор и общественный контроль за состоянием охраны труда. 3. Общие правила поведения работающих на территории предприятия, в производственных и вспомогательных помещениях. Расположение основных цехов, служб, вспомогательных помещений. 4. Основные опасные и вредные производственные факторы, характерные для данного производства. Методы и средства предупреждения несчастных случаев и профессиональных заболеваний: средства коллективной защиты, плакаты, знаки безопасности, сигнализация. Основные требования по предупреждению электротравматизма. 5. Основные требования производственной санитарии и личной гигиены. 6. Средства индивидуальной защиты. Порядок и нормы выдачи СИЗ, сроки носки. 7. Обстоятельства и причины отдельных характерных несчастных случаев, аварий, пожаров, происшедших на предприятии и других аналогичных производствах из-за нарушения требований безопасности. 8. Порядок расследования и оформления несчастных случаев и профессиональных заболеваний. 9. Пожарная безопасность. Способы и средства предотвращения пожаров, взрывов, аварий. Действия персонала при их возникновении. 10. Первая помощь пострадавшим. Действия работающих при возникновении несчастного случая на участке, в цехе. Первичный инструктаж на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте до начала производственной деятельности проводят: со всеми вновь принятыми на предприятие, переводимыми из одного подразделения в другое; с работниками, выполняющими новую для них работу, командированными, временными работниками; со строителями, выполняющими строительно-монтажные работы на территории действующего предприятия; со студентами и учащимися, прибывшими на производственное обучение или практику перед выполнением новых видов работ, а также перед изучением каждой новой темы при проведении практических занятий в учебных лабораториях, классах, мастерских, участках, при проведении внешкольных занятий в кружках, секциях. — Лица, которые не связаны с обслуживанием, испытанием, наладкой и ремонтом оборудования, использованием инструмента, хранением и применением сырья и материалов, первичный инструктаж на рабочем месте не проходят. — Перечень профессий и должностей работников, освобожденных от первичного инструктажа на рабочем месте, утверждает руководитель организации по согласованию с профсоюзным комитетом и инженером охраны труда. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят по программам, разработанным и утвержденным руководителями производственных и структурных подразделений предприятия, учебного заведения для отдельных профессий или видов работ с учетом требований стандартов ССБТ, соответствующих правил, норм, и инструкций по охране труда, производственных инструкций и другой технической документации. Программы согласовывают с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом подразделения, предприятия. Основные вопросы первичного инструктажа на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят с каждым работником или учащимся индивидуально с практическим показом безопасных приемов и методов труда. Первичный инструктаж возможен с группой лиц, обслуживающих однотипное оборудование, и в пределах общего рабочего места. — Все рабочие, в том числе выпускники профтехучилищ, учебно-производственных комбинатов, после первичного инструктажа на рабочем месте должны в течение первых 2 - 14 смен (в зависимости от характера работы, квалификации работника) пройти стажировку под руководством лиц, назначенных приказом (распоряжением, решением) по цеху. — Руководство цеха, участка, кооператива и т.п. по согласованию с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом может освобождать от стажировки работника, имеющего стаж работы по специальности не менее 3 лет, переходящего из одного цеха в другой, если характер его работы и тип оборудования, на котором он работал ранее, не меняется. — Рабочие допускаются к самостоятельной работе после стажировки, проверки теоретических знаний и приобретенных навыков безопасных способов работы. Программа проведения первичного инструктажа на рабочем месте по охране труда. Содержание первичного инструктажа на рабочем месте: 1. Общие сведения о технологическом процессе и оборудовании на данном рабочем месте, производственном участке, в цехе. Основные опасные и вредные производственные факторы, возникающие при данном технологическом процессе. 2. Безопасная организация и содержание рабочего места. 3. Опасные зоны машины, механизма, прибора. Средства безопасности оборудования (предохранительные, тормозные устройства и ограждения, системы блокировки и сигнализации, знаки безопасности). Требования по предупреждению электротравматизма. 4. Порядок подготовки к работе (проверка исправности оборудования, пусковых приборов, инструмента и приспособлений, блокировок, заземления и других средств защиты). 5. Безопасные приемы и методы работы; действия при возникновении опасной ситуации. 6. Средства индивидуальной защиты на данном рабочем месте и правила пользования ими. 7. Схема безопасного передвижения работающих на территории цеха, участка. 8. Внутрицеховые транспортные и грузоподъемные средства и механизмы. Требования безопасности при погрузочно-разгрузочных работах и транспортировке грузов. 9. Характерные причины аварий, взрывов, пожаров, случаев производственных травм. 10. Меры предупреждения аварий, взрывов, пожаров. Обязанность и действия при аварии, взрыве, пожаре. Способы применения имеющихся на участке средств пожаротушения, противоаварийной защиты и сигнализации, места их расположения. 11. Оказание первой помощи пострадавшим от несчастного случая. Повторный инструктаж — Повторный инструктаж проходят все рабочие, за исключением лиц, указанных в примечании к п.7.2.1 независимо от квалификации, образования, стажа, характера выполняемой работы не реже одного раза в полугодие. Предприятиями, организациями по согласованию с профсоюзными комитетами и соответствующими местными органами государственного надзора для некоторых категорий работников может быть установлен более продолжительный (до 1 года) срок проведения повторного инструктажа. — Повторный инструктаж проводят индивидуально или с группой работников, обслуживающих однотипное оборудование и в пределах общего рабочего места по программе первичного инструктажа на рабочем месте в полном объеме. Внеплановый инструктаж — Внеплановый инструктаж проводят: 1) при введении в действие новых или переработанных стандартов, правил, инструкций по охране труда, а также изменений к ним; 2) при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приспособлений и инструмента, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на безопасность труда; 3) при нарушении работающими и учащимися требований безопасности труда, которые могут привести или привели к травме, аварии, взрыву или пожару, отравлению; 4) по требованию органов надзора; 5) при перерывах в работе - для работ, к которым предъявляют дополнительные (повышенные) требования безопасности труда более чем на 30 календарных дней, а для остальных работ - 60 дней. — Внеплановый инструктаж проводят индивидуально или с группой работников одной профессии. Объем и содержание инструктажа определяют в каждом конкретном случае в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость его проведения. Целевой инструктаж — Целевой инструктаж проводят при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности (погрузка, выгрузка, уборка территории, разовые работы вне предприятия, цеха и т.п.); ликвидации последствий аварий, стихийных бедствий и катастроф; производстве работ, на которые оформляется наряд-допуск, разрешение и другие документы; проведении экскурсии на предприятии, организации массовых мероприятий с учащимися (экскурсии, походы, спортивные соревнования и др.). — Первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой проводит непосредственный руководитель работ (мастер, инструктор производственного обучения, преподаватель). — Инструктажи на рабочем месте завершаются проверкой знаний устным опросом или с помощью технических средств обучения, а также проверкой приобретенных навыков безопасных способов работы. Знания проверяет работник, проводивший инструктаж. — Лица, показавшие неудовлетворительные знания, к самостоятельной работе или практическим занятиям не допускаются и обязаны вновь пройти инструктаж. — О проведении первичного инструктажа на рабочем месте, повторного, внепланового, стажировки и допуске к работе работник, проводивший инструктаж, делает запись в журнале регистрации инструктажа на рабочем месте и (или) в личной карточке с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего. При регистрации внепланового инструктажа указывают причину его проведения. — Целевой инструктаж с работниками, проводящими работы по наряду-допуску, разрешению и т.п., фиксируется в наряде-допуске или другой документации, разрешающей производство работ. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Инструктажи по охране труда Инструктажи по охране труда проводятся со всеми работниками предприятия в соответствии с ГОСТ 12.0.004-90. Организация обучения безопасности труда. Инструктажи подразделяются на : вводный; первичный на рабочем месте; повторный; внеплановый; целевой. Вводный инструктаж по охране труда. Вводный инструктаж по охране труда проводится в кабинете охраны труда или в специально оборудованном помещении, с использованием современных технических средств обучения, учебных и наглядных пособий по программе, разработанной службой охраны труда с учетом особенностей производства. — Вводный инструктаж по безопасности труда проводят со всеми вновь принимаемыми на работу независимо от их образования, стажа работы по данной профессии или должности, с временными работниками, командированными, учащимися и студентами, прибывшими на производственное обучение или практику, а также с учащимися в учебных заведениях перед началом лабораторных и практических работ в учебных лабораториях, мастерских, участках, полигонах. — Вводный инструктаж на предприятии проводит инженер по охране труда или лицо, на которое приказом по предприятию возложены эти обязанности, а с учащимися в учебных заведениях - преподаватель или мастер производственного обучения. На крупных предприятиях к проведению отдельных разделов вводного инструктажа могут быть привлечены соответствующие специалисты. — Вводный инструктаж проводят в кабинете охраны труда или специально оборудованном помещении с использованием современных технических средств обучения и наглядных пособий (плакатов, натурных экспонатов, макетов, моделей, кинофильмов, диафильмов, видеофильмов и т.п.). — Вводный инструктаж проводят по программе, разработанной инженером по охране труда с учетом требований стандартов ССБТ, правил, норм и инструкций по охране труда, а также всех особенностей производства, утвержденной руководителем предприятия, учебного заведения по согласованию с профсоюзным комитетом. Продолжительность инструктажа примерно 45 минут, она устанавливается в соответствии с утвержденной программой. — Примерный перечень вопросов для составления программы вводного инструктажа приведен ниже. — О проведении вводного инструктажа делают запись в журнале регистрации вводного инструктажа с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего, а также в документе о приеме на работу (форма Т-1). — Проведение вводного инструктажа с учащимися регистрируют в журнале учета учебной работы, с учащимися, занимающимися во внешкольных учреждениях - в рабочем журнале руководителя кружка, секции. Программа проведения вводного инструктажа. Основные вопросы вводного инструктажа: 1. Общие сведения о предприятии, организации, характерные особенности производства. 2. Основные положения законодательства об охране труда 2.1. Трудовой договор, рабочее время и время отдыха, охрана труда женщин и лиц моложе 18 лет. Льготы и компенсации. 2.2. Правила внутреннего трудового распорядка предприятия, организации, ответственность за нарушение правил. 2.3. Организация работы по охране труда на предприятии. Ведомственный, государственный надзор и общественный контроль за состоянием охраны труда. 3. Общие правила поведения работающих на территории предприятия, в производственных и вспомогательных помещениях. Расположение основных цехов, служб, вспомогательных помещений. 4. Основные опасные и вредные производственные факторы, характерные для данного производства. Методы и средства предупреждения несчастных случаев и профессиональных заболеваний: средства коллективной защиты, плакаты, знаки безопасности, сигнализация. Основные требования по предупреждению электротравматизма. 5. Основные требования производственной санитарии и личной гигиены. 6. Средства индивидуальной защиты. Порядок и нормы выдачи СИЗ, сроки носки. 7. Обстоятельства и причины отдельных характерных несчастных случаев, аварий, пожаров, происшедших на предприятии и других аналогичных производствах из-за нарушения требований безопасности. 8. Порядок расследования и оформления несчастных случаев и профессиональных заболеваний. 9. Пожарная безопасность. Способы и средства предотвращения пожаров, взрывов, аварий. Действия персонала при их возникновении. 10. Первая помощь пострадавшим. Действия работающих при возникновении несчастного случая на участке, в цехе. Первичный инструктаж на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте до начала производственной деятельности проводят: со всеми вновь принятыми на предприятие, переводимыми из одного подразделения в другое; с работниками, выполняющими новую для них работу, командированными, временными работниками; со строителями, выполняющими строительно-монтажные работы на территории действующего предприятия; со студентами и учащимися, прибывшими на производственное обучение или практику перед выполнением новых видов работ, а также перед изучением каждой новой темы при проведении практических занятий в учебных лабораториях, классах, мастерских, участках, при проведении внешкольных занятий в кружках, секциях. — Лица, которые не связаны с обслуживанием, испытанием, наладкой и ремонтом оборудования, использованием инструмента, хранением и применением сырья и материалов, первичный инструктаж на рабочем месте не проходят. — Перечень профессий и должностей работников, освобожденных от первичного инструктажа на рабочем месте, утверждает руководитель организации по согласованию с профсоюзным комитетом и инженером охраны труда. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят по программам, разработанным и утвержденным руководителями производственных и структурных подразделений предприятия, учебного заведения для отдельных профессий или видов работ с учетом требований стандартов ССБТ, соответствующих правил, норм, и инструкций по охране труда, производственных инструкций и другой технической документации. Программы согласовывают с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом подразделения, предприятия. Основные вопросы первичного инструктажа на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят с каждым работником или учащимся индивидуально с практическим показом безопасных приемов и методов труда. Первичный инструктаж возможен с группой лиц, обслуживающих однотипное оборудование, и в пределах общего рабочего места. — Все рабочие, в том числе выпускники профтехучилищ, учебно-производственных комбинатов, после первичного инструктажа на рабочем месте должны в течение первых 2 - 14 смен (в зависимости от характера работы, квалификации работника) пройти стажировку под руководством лиц, назначенных приказом (распоряжением, решением) по цеху. — Руководство цеха, участка, кооператива и т.п. по согласованию с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом может освобождать от стажировки работника, имеющего стаж работы по специальности не менее 3 лет, переходящего из одного цеха в другой, если характер его работы и тип оборудования, на котором он работал ранее, не меняется. — Рабочие допускаются к самостоятельной работе после стажировки, проверки теоретических знаний и приобретенных навыков безопасных способов работы. Программа проведения первичного инструктажа на рабочем месте по охране труда. Содержание первичного инструктажа на рабочем месте: 1. Общие сведения о технологическом процессе и оборудовании на данном рабочем месте, производственном участке, в цехе. Основные опасные и вредные производственные факторы, возникающие при данном технологическом процессе. 2. Безопасная организация и содержание рабочего места. 3. Опасные зоны машины, механизма, прибора. Средства безопасности оборудования (предохранительные, тормозные устройства и ограждения, системы блокировки и сигнализации, знаки безопасности). Требования по предупреждению электротравматизма. 4. Порядок подготовки к работе (проверка исправности оборудования, пусковых приборов, инструмента и приспособлений, блокировок, заземления и других средств защиты). 5. Безопасные приемы и методы работы; действия при возникновении опасной ситуации. 6. Средства индивидуальной защиты на данном рабочем месте и правила пользования ими. 7. Схема безопасного передвижения работающих на территории цеха, участка. 8. Внутрицеховые транспортные и грузоподъемные средства и механизмы. Требования безопасности при погрузочно-разгрузочных работах и транспортировке грузов. 9. Характерные причины аварий, взрывов, пожаров, случаев производственных травм. 10. Меры предупреждения аварий, взрывов, пожаров. Обязанность и действия при аварии, взрыве, пожаре. Способы применения имеющихся на участке средств пожаротушения, противоаварийной защиты и сигнализации, места их расположения. 11. Оказание первой помощи пострадавшим от несчастного случая. Повторный инструктаж — Повторный инструктаж проходят все рабочие, за исключением лиц, указанных в примечании к п.7.2.1 независимо от квалификации, образования, стажа, характера выполняемой работы не реже одного раза в полугодие. Предприятиями, организациями по согласованию с профсоюзными комитетами и соответствующими местными органами государственного надзора для некоторых категорий работников может быть установлен более продолжительный (до 1 года) срок проведения повторного инструктажа. — Повторный инструктаж проводят индивидуально или с группой работников, обслуживающих однотипное оборудование и в пределах общего рабочего места по программе первичного инструктажа на рабочем месте в полном объеме. Внеплановый инструктаж — Внеплановый инструктаж проводят: 1) при введении в действие новых или переработанных стандартов, правил, инструкций по охране труда, а также изменений к ним; 2) при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приспособлений и инструмента, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на безопасность труда; 3) при нарушении работающими и учащимися требований безопасности труда, которые могут привести или привели к травме, аварии, взрыву или пожару, отравлению; 4) по требованию органов надзора; 5) при перерывах в работе - для работ, к которым предъявляют дополнительные (повышенные) требования безопасности труда более чем на 30 календарных дней, а для остальных работ - 60 дней. — Внеплановый инструктаж проводят индивидуально или с группой работников одной профессии. Объем и содержание инструктажа определяют в каждом конкретном случае в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость его проведения. Целевой инструктаж — Целевой инструктаж проводят при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности (погрузка, выгрузка, уборка территории, разовые работы вне предприятия, цеха и т.п.); ликвидации последствий аварий, стихийных бедствий и катастроф; производстве работ, на которые оформляется наряд-допуск, разрешение и другие документы; проведении экскурсии на предприятии, организации массовых мероприятий с учащимися (экскурсии, походы, спортивные соревнования и др.). — Первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой проводит непосредственный руководитель работ (мастер, инструктор производственного обучения, преподаватель). — Инструктажи на рабочем месте завершаются проверкой знаний устным опросом или с помощью технических средств обучения, а также проверкой приобретенных навыков безопасных способов работы. Знания проверяет работник, проводивший инструктаж. — Лица, показавшие неудовлетворительные знания, к самостоятельной работе или практическим занятиям не допускаются и обязаны вновь пройти инструктаж. — О проведении первичного инструктажа на рабочем месте, повторного, внепланового, стажировки и допуске к работе работник, проводивший инструктаж, делает запись в журнале регистрации инструктажа на рабочем месте и (или) в личной карточке с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего. При регистрации внепланового инструктажа указывают причину его проведения. — Целевой инструктаж с работниками, проводящими работы по наряду-допуску, разрешению и т.п., фиксируется в наряде-допуске или другой документации, разрешающей производство работ. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Еще одна острая проблема – соблюдение разумных сроков досудебного производства. Доля уголовных дел, оконченных с превышением срока, установленного законом, растет угрожающими темпами. В истекшем году это практически каждое третье дело в органах внутренних дел, а в Следственном комитете и ФСКН почти каждое второе. Полагаю, что наведению порядка в этом вопросе способствовало бы внесение изменений в уголовно-процессуальное законодательство, обязывающих следователя уведомлять о продлении срока предварительного следствия по уголовному делу и прокурора, которому должно быть предоставлено право проверять законность и обоснованность такого решения и оперативно пресекать нарушения. В следственных органах всех ведомств значительно возросли и сроки содержания под стражей. Увеличивается количество лиц, срок ареста которых превышает год (в МВД России – на 15%, в СК России – на 25%, а в ФСКН России – почти на 70%). Всего же в истекшем году прокурорами установлено свыше 5 млн. нарушений законов, допущенных на досудебной стадии уголовного судопроизводства. Таким образом, организация работы правоохранительных органов по-прежнему нуждается в качественном улучшении. *** С 1 января прошедшего года органы прокуратуры наделены полномочиями в сфере уголовно-правовой статистики. Уже первые шаги по реализации этой новой функции высветили проблемы, ранее не известные надзорной практике. Установлено, что за счет манипуляций со статкарточками получают необоснованный учет тысячи преступлений экономической и коррупционной направленности. Только в Республике Башкортостан их выявлено более 500, а всего за год прокурорами установлено 8,5 тыс. таких нарушений. В массовом порядке искажаются сведения о результатах расследования дел, об оставшихся нераскрытыми преступлениях, об их тяжести. Прокуроры повышают требовательность при подписании документов первичного учета, но при этом сталкиваются с все более изощренными проявлениями искажения статистики. Установлены неединичные случаи фальсификации подписей прокуроров в статкарточках, а в г. Москве мы вообще обнаружили применение шпионских технологий. Карточки заполнялись специальными чернилами, которые позволяли после подписания их прокурором удалять первичный текст методом нагревания и заполнять какие угодно реквизиты заново. Таким способом, можно на бумаге победить и организованную преступность, и коррупцию. После учета по требованию прокуроров всех фактически установленных данных в целом по России зафиксирован рост на 36% преступлений, совершенных под воздействием наркотиков, на 20% – в состоянии опьянения. Растет рецидивная (+9%) и уличная (+12%) преступность. Мы, конечно, не испытываем удовлетворения от констатации подобной негативной динамики, однако для эффективного противодействия преступности для начала нужно узнать, каков ее фактический срез. *** Без сомнения, глобальную угрозу государству и обществу на сегодняшний день представляет терроризм. В прошедшем году по сравнению с 2011 г. количество зарегистрированных преступлений об актах терроризма снизилось на 17%. Однако сохранилась тенденция роста числа преступлений террористического характера (на 2,4%). Их увеличение отмечается в Приволжском, Центральном, Северо-Западном и Южном федеральных округах. Несмотря на некоторое снижение указанного вида преступности в Северо-Кавказском федеральном округе (на 2%), этот регион по-прежнему является основным источником террористических угроз. Здесь зарегистрировано почти 90% преступлений террористического характера, не прекращаются акции индивидуального террора в отношении сотрудников правоохранительных органов, общественных и религиозных деятелей, и иных лиц, занимающих активную позицию в противодействии терроризму и экстремизму. В целом особую тревогу вызывает состояние антитеррористической защищенности социальных объектов, жилого сектора, объектов повышенной опасности и крупных транспортных узлов, мест массового пребывания людей. Ежегодно нами выявляются многочисленные однотипные нарушения законодательства в этой сфере (в 2012 г. их установлено свыше 140 тыс.). В этих условиях крайне важным является законодательное закрепление обязанностей юридических и физических лиц по соблюдению требований к антитеррористической защищенности объектов, находящихся в их собственности или используемых на ином законном основании, а также установление ответственности за их неисполнение. Считаю необходимым возобновить начатую почти два года назад работу. Соответствующий законопроект, принятый Государственной Думой в мае 2010 г. в первом чтении, до настоящего времени не рассмотрен. Угроза терроризма сохраняется, в связи с чем акцент в противодействии этому явлению нужно сделать на его раннем предупреждении. Не менее опасными являются и проявления экстремизма, которые в условиях многонационального состава нашего общества приобретают все большую распространенность. Отмечая рост преступлений данной направленности (в 2012 г. на 12%), следует сказать, что в значительной степени он обусловлен совершенствованием практики их выявления и пресечения. Благодаря совместной деятельности правоохранительных органов и органов государственной власти массовых беспорядков на национальной и религиозной почве в прошедшем году не допущено. Вместе с тем оперативная обстановка в ряде субъектов остается сложной. Она усугубляется высоким уровнем безработицы, в первую очередь среди молодежи, непродуманной миграционной политикой регионов. Результаты надзорной практики показывают, что деятельность всех субъектов противодействия терроризму и экстремизму нуждается в дальнейшем совершенствовании. *** Кратко остановлюсь на ситуации в исправительных колониях и следственных изоляторах. Материалы прокурорских проверок свидетельствуют о том, что состояние законности в них если и меняется в лучшую сторону, то крайне медленно. В истекшем году прокурорами в ходе проверок выявлено почти 170 тыс. нарушений законов. По-прежнему наиболее часто встречающимися являются неудовлетворительные медицинское обеспечение, условия содержания, применение недозволенных мер воздействия, а также получившие распространение коррупционные проявления со стороны сотрудников учреждений ФСИН. Ненадлежащее исполнение законов способствует обострению противостояния между осужденными и администрациями исправительных колоний. Такие случаи имели место в Свердловской, Челябинской областях и других регионах. Поэтому ситуация у нас на постоянном контроле. Кроме того, требуют серьезного решения вопросы социальной реабилитации осужденных после их освобождения. На сегодняшний день в большинстве регионов из-за недостаточности соответствующих материальных ресурсов возможности по оказанию им поддержки ограничены или вообще отсутствуют. *** Заканчивая свое выступление, скажу, что ежегодно увеличивается количество обращений граждан, поступающих в наш адрес. За последние три года оно выросло на 12% и превысило в 2012 г. 3 млн. 600 тыс., из которых почти 1 млн. – на личном приеме. Наибольшее их число связано с нарушениями жилищных, трудовых прав, соблюдением земельного законодательства, исполнительного производства и защиты несовершеннолетних. Каждое пятое из разрешенных обращений удовлетворяется, принимаются меры по восстановлению нарушенных прав. В прошедшем году высокую эффективность показала практика открытия временных приемных Генерального прокурора в регионах. В г. Крымске принято более 3,6 тыс. человек по вопросам оказания медицинской, гуманитарной и правовой помощи. Такие же приемные были созданы во всех федеральных округах с целью защиты прав граждан в сфере жилищно-коммунального хозяйства. Только с октября по декабрь 2012 г. в них обратились более 2,5 тыс. человек, абсолютному большинству из которых оказана реальная помощь. Помимо этого, в прокуратурах субъектов были организованы «горячие линии» по наиболее важным социально-экономическим проблемам, на постоянной основе осуществлялись выезды руководителей прокуратур в отдаленные населенные пункты для приема граждан. Убежден, все эти формы взаимодействия с гражданами только повышают доверие людей к нашей работе. Уважаемые коллеги! Подводя итоги, отмечу, что в целом весь комплекс мер, принимаемых прокуратурой во взаимодействии с органами государственной власти и всеми правоохранительными органами, оказывает положительное воздействие на состояние законности в стране. Проводимая нами превентивная работа позволила существенно снизить напряженность в социально-экономической сфере, в том числе в вопросах оплаты труда, обеспечения транспортной безопасности, защиты прав военнослужащих и членов их семей, а также по другим направлениям. Мы и в дальнейшем будем средствами прокурорского реагирования минимизировать нарушения закона, чтобы помогать людям и надежно защищать интересы государства. Это имеет особое значение в год 20-летия Конституции Российской Федерации. Мы знаем, что надо делать, и приложим для этого все усилия. Благодарю за внимание! Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Инструктажи по охране труда Инструктажи по охране труда проводятся со всеми работниками предприятия в соответствии с ГОСТ 12.0.004-90. Организация обучения безопасности труда. Инструктажи подразделяются на : вводный; первичный на рабочем месте; повторный; внеплановый; целевой. Вводный инструктаж по охране труда. Вводный инструктаж по охране труда проводится в кабинете охраны труда или в специально оборудованном помещении, с использованием современных технических средств обучения, учебных и наглядных пособий по программе, разработанной службой охраны труда с учетом особенностей производства. — Вводный инструктаж по безопасности труда проводят со всеми вновь принимаемыми на работу независимо от их образования, стажа работы по данной профессии или должности, с временными работниками, командированными, учащимися и студентами, прибывшими на производственное обучение или практику, а также с учащимися в учебных заведениях перед началом лабораторных и практических работ в учебных лабораториях, мастерских, участках, полигонах. — Вводный инструктаж на предприятии проводит инженер по охране труда или лицо, на которое приказом по предприятию возложены эти обязанности, а с учащимися в учебных заведениях - преподаватель или мастер производственного обучения. На крупных предприятиях к проведению отдельных разделов вводного инструктажа могут быть привлечены соответствующие специалисты. — Вводный инструктаж проводят в кабинете охраны труда или специально оборудованном помещении с использованием современных технических средств обучения и наглядных пособий (плакатов, натурных экспонатов, макетов, моделей, кинофильмов, диафильмов, видеофильмов и т.п.). — Вводный инструктаж проводят по программе, разработанной инженером по охране труда с учетом требований стандартов ССБТ, правил, норм и инструкций по охране труда, а также всех особенностей производства, утвержденной руководителем предприятия, учебного заведения по согласованию с профсоюзным комитетом. Продолжительность инструктажа примерно 45 минут, она устанавливается в соответствии с утвержденной программой. — Примерный перечень вопросов для составления программы вводного инструктажа приведен ниже. — О проведении вводного инструктажа делают запись в журнале регистрации вводного инструктажа с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего, а также в документе о приеме на работу (форма Т-1). — Проведение вводного инструктажа с учащимися регистрируют в журнале учета учебной работы, с учащимися, занимающимися во внешкольных учреждениях - в рабочем журнале руководителя кружка, секции. Программа проведения вводного инструктажа. Основные вопросы вводного инструктажа: 1. Общие сведения о предприятии, организации, характерные особенности производства. 2. Основные положения законодательства об охране труда 2.1. Трудовой договор, рабочее время и время отдыха, охрана труда женщин и лиц моложе 18 лет. Льготы и компенсации. 2.2. Правила внутреннего трудового распорядка предприятия, организации, ответственность за нарушение правил. 2.3. Организация работы по охране труда на предприятии. Ведомственный, государственный надзор и общественный контроль за состоянием охраны труда. 3. Общие правила поведения работающих на территории предприятия, в производственных и вспомогательных помещениях. Расположение основных цехов, служб, вспомогательных помещений. 4. Основные опасные и вредные производственные факторы, характерные для данного производства. Методы и средства предупреждения несчастных случаев и профессиональных заболеваний: средства коллективной защиты, плакаты, знаки безопасности, сигнализация. Основные требования по предупреждению электротравматизма. 5. Основные требования производственной санитарии и личной гигиены. 6. Средства индивидуальной защиты. Порядок и нормы выдачи СИЗ, сроки носки. 7. Обстоятельства и причины отдельных характерных несчастных случаев, аварий, пожаров, происшедших на предприятии и других аналогичных производствах из-за нарушения требований безопасности. 8. Порядок расследования и оформления несчастных случаев и профессиональных заболеваний. 9. Пожарная безопасность. Способы и средства предотвращения пожаров, взрывов, аварий. Действия персонала при их возникновении. 10. Первая помощь пострадавшим. Действия работающих при возникновении несчастного случая на участке, в цехе. Первичный инструктаж на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте до начала производственной деятельности проводят: со всеми вновь принятыми на предприятие, переводимыми из одного подразделения в другое; с работниками, выполняющими новую для них работу, командированными, временными работниками; со строителями, выполняющими строительно-монтажные работы на территории действующего предприятия; со студентами и учащимися, прибывшими на производственное обучение или практику перед выполнением новых видов работ, а также перед изучением каждой новой темы при проведении практических занятий в учебных лабораториях, классах, мастерских, участках, при проведении внешкольных занятий в кружках, секциях. — Лица, которые не связаны с обслуживанием, испытанием, наладкой и ремонтом оборудования, использованием инструмента, хранением и применением сырья и материалов, первичный инструктаж на рабочем месте не проходят. — Перечень профессий и должностей работников, освобожденных от первичного инструктажа на рабочем месте, утверждает руководитель организации по согласованию с профсоюзным комитетом и инженером охраны труда. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят по программам, разработанным и утвержденным руководителями производственных и структурных подразделений предприятия, учебного заведения для отдельных профессий или видов работ с учетом требований стандартов ССБТ, соответствующих правил, норм, и инструкций по охране труда, производственных инструкций и другой технической документации. Программы согласовывают с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом подразделения, предприятия. Основные вопросы первичного инструктажа на рабочем месте. — Первичный инструктаж на рабочем месте проводят с каждым работником или учащимся индивидуально с практическим показом безопасных приемов и методов труда. Первичный инструктаж возможен с группой лиц, обслуживающих однотипное оборудование, и в пределах общего рабочего места. — Все рабочие, в том числе выпускники профтехучилищ, учебно-производственных комбинатов, после первичного инструктажа на рабочем месте должны в течение первых 2 - 14 смен (в зависимости от характера работы, квалификации работника) пройти стажировку под руководством лиц, назначенных приказом (распоряжением, решением) по цеху. — Руководство цеха, участка, кооператива и т.п. по согласованию с инженером охраны труда и профсоюзным комитетом может освобождать от стажировки работника, имеющего стаж работы по специальности не менее 3 лет, переходящего из одного цеха в другой, если характер его работы и тип оборудования, на котором он работал ранее, не меняется. — Рабочие допускаются к самостоятельной работе после стажировки, проверки теоретических знаний и приобретенных навыков безопасных способов работы. Программа проведения первичного инструктажа на рабочем месте по охране труда. Содержание первичного инструктажа на рабочем месте: 1. Общие сведения о технологическом процессе и оборудовании на данном рабочем месте, производственном участке, в цехе. Основные опасные и вредные производственные факторы, возникающие при данном технологическом процессе. 2. Безопасная организация и содержание рабочего места. 3. Опасные зоны машины, механизма, прибора. Средства безопасности оборудования (предохранительные, тормозные устройства и ограждения, системы блокировки и сигнализации, знаки безопасности). Требования по предупреждению электротравматизма. 4. Порядок подготовки к работе (проверка исправности оборудования, пусковых приборов, инструмента и приспособлений, блокировок, заземления и других средств защиты). 5. Безопасные приемы и методы работы; действия при возникновении опасной ситуации. 6. Средства индивидуальной защиты на данном рабочем месте и правила пользования ими. 7. Схема безопасного передвижения работающих на территории цеха, участка. 8. Внутрицеховые транспортные и грузоподъемные средства и механизмы. Требования безопасности при погрузочно-разгрузочных работах и транспортировке грузов. 9. Характерные причины аварий, взрывов, пожаров, случаев производственных травм. 10. Меры предупреждения аварий, взрывов, пожаров. Обязанность и действия при аварии, взрыве, пожаре. Способы применения имеющихся на участке средств пожаротушения, противоаварийной защиты и сигнализации, места их расположения. 11. Оказание первой помощи пострадавшим от несчастного случая. Повторный инструктаж — Повторный инструктаж проходят все рабочие, за исключением лиц, указанных в примечании к п.7.2.1 независимо от квалификации, образования, стажа, характера выполняемой работы не реже одного раза в полугодие. Предприятиями, организациями по согласованию с профсоюзными комитетами и соответствующими местными органами государственного надзора для некоторых категорий работников может быть установлен более продолжительный (до 1 года) срок проведения повторного инструктажа. — Повторный инструктаж проводят индивидуально или с группой работников, обслуживающих однотипное оборудование и в пределах общего рабочего места по программе первичного инструктажа на рабочем месте в полном объеме. Внеплановый инструктаж — Внеплановый инструктаж проводят: 1) при введении в действие новых или переработанных стандартов, правил, инструкций по охране труда, а также изменений к ним; 2) при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приспособлений и инструмента, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на безопасность труда; 3) при нарушении работающими и учащимися требований безопасности труда, которые могут привести или привели к травме, аварии, взрыву или пожару, отравлению; 4) по требованию органов надзора; 5) при перерывах в работе - для работ, к которым предъявляют дополнительные (повышенные) требования безопасности труда более чем на 30 календарных дней, а для остальных работ - 60 дней. — Внеплановый инструктаж проводят индивидуально или с группой работников одной профессии. Объем и содержание инструктажа определяют в каждом конкретном случае в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость его проведения. Целевой инструктаж — Целевой инструктаж проводят при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности (погрузка, выгрузка, уборка территории, разовые работы вне предприятия, цеха и т.п.); ликвидации последствий аварий, стихийных бедствий и катастроф; производстве работ, на которые оформляется наряд-допуск, разрешение и другие документы; проведении экскурсии на предприятии, организации массовых мероприятий с учащимися (экскурсии, походы, спортивные соревнования и др.). — Первичный инструктаж на рабочем месте, повторный, внеплановый и целевой проводит непосредственный руководитель работ (мастер, инструктор производственного обучения, преподаватель). — Инструктажи на рабочем месте завершаются проверкой знаний устным опросом или с помощью технических средств обучения, а также проверкой приобретенных навыков безопасных способов работы. Знания проверяет работник, проводивший инструктаж. — Лица, показавшие неудовлетворительные знания, к самостоятельной работе или практическим занятиям не допускаются и обязаны вновь пройти инструктаж. — О проведении первичного инструктажа на рабочем месте, повторного, внепланового, стажировки и допуске к работе работник, проводивший инструктаж, делает запись в журнале регистрации инструктажа на рабочем месте и (или) в личной карточке с обязательной подписью инструктируемого и инструктирующего. При регистрации внепланового инструктажа указывают причину его проведения. — Целевой инструктаж с работниками, проводящими работы по наряду-допуску, разрешению и т.п., фиксируется в наряде-допуске или другой документации, разрешающей производство работ. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Дэна Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Эти простыни - результат действий нашей Юлечки, излишне импульсивной и эмоциональной. :lol: :lol: Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Бакула Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Эти простыни - результат действий нашей Юлечки, излишне импульсивной и эмоциональной. :lol: :lol:Что поделаешь? Двадцатые числа! Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість korin Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Что поделаешь? Двадцатые числа!- откуда ты знаешь про двадцатые числа? Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 ІНСТРУКЦІЯ про порядок висунення, оформлення та представлення праць на здобуття щорічних премій Президента України для молодих вчених Інструкція про порядок висунення, оформлення та представлення робіт на здобуття щорічних премій Президента України для молодих вчених Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки приймає наукові праці, висунуті на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених (далі - премія), щороку до 1 березня. Роботи попередньо подаються на розгляд до вищестоящої організації у визначений нею термін. 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Премія присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі (у тому числі дослідження теми Голодомору 1932-1933 років в Україні). 1.2. Присуджується щороку до сорока премій (з них – п’ятнадцять премій для молодих вчених Національної академії наук України) у розмірі 20 тисяч гривень кожна. 1.3. На здобуття премії можуть висуватись наукові праці, опубліковані у закінченій формі не менше ніж за рік до їх висунення. 1.4. У конкурсі на здобуття премії можуть брати участь наукові працівники, докторанти, аспіранти та інженерно-технічні працівники установ, організацій, підприємств України, національних академій наук України та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації як індивідуально, так і у складі колективу претендентів. 1.5. Колектив претендентів, робота якого висувається на здобуття премії, не може перевищувати чотирьох осіб. При цьому кожен із претендентів повинен бути безпосереднім учасником виконання наукової роботи і йому повинен належати значний творчий внесок. 1.6. До розгляду не приймаються роботи, за які їх виконавців вже було удостоєно державних нагород. До складу колективу претендентів не включаються особи, удостоєні за цю працю державної нагороди, або включені у поточному році до іншого колективу претендентів, праця якого висувається на здобуття державної нагороди. 1.7. Вік осіб, які претендують на здобуття премії, не може перевищувати 35 років станом на 1 березня поточного року. 1.8. Премії повторно не присуджуються. 2. ПОРЯДОК ВИСУНЕННЯ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ РОБІТ 2.1. Висунення праць на здобуття премій здійснюється науковими установами, організаціями, підприємствами Національних академій наук України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Рішення про висунення праці та колективу претендентів на премію приймається на засіданні вченої чи науково-технічної ради. Громадян України, які не працюють у системі Національних академій наук України, наукових установах та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, іноземців та осіб без громадянства, може бути включено до колективу претендентів, праця якого висувається на здобуття премії. Рішення про це приймає організація (установа), яка висуває роботу. Керівники установ та організацій зобов’язані провести попереднє обговорення праці і творчого внеску кожного претендента, що висувається у трудових колективах за місцем його основної роботи. Документи оформленої роботи подаються за підпорядкованістю до президій національних академій наук України, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в термін установлений керівною організацією. 2.2. Представлення праць до Комітету провадиться президіями Національних академій наук України, колегіями міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за поданням наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. 3. ПЕРЕЛІК ТА ЗМІСТ ДОКУМЕНТІВ І МАТЕРІАЛІВ До Комітету представляються: – витяг з протоколу засідання президії чи колегії про представлення праці; – документи – том 1; – опис роботи – том 2; – анотація роботи (в електронному вигляді); – реферат роботи – 2 примірники і в електронному вигляді. 3.1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА МАТЕРІАЛІВ РОБІТ. 3.1.1. Документи - том 1 і опис роботи – том 2 подаються у 2-х примірниках. Крім того, один примірник 1-го та 2-го томів, зберігається в організації (установі), яка висунула роботу на премію. 3.1.2. Обсяг кожного тому не повинен перевищувати 250 сторінок друкованого тексту. Формат сторінки – 297 х 210 мм. 3.1.3. На обкладинці кожного тому та реферату обов’язково вказуються: – повна назва організації (установи), яка висуває роботу на премію; – назва роботи; – прізвища, імена та по батькові претендентів, їх наукові ступені, вчені звання, місце роботи та займані посади. (ЗРАЗОК 1) 3.1.4. На початку кожного тому повинен бути опис документів із зазначенням сторінок у зростаючій послідовності. 3.1.5. У представлених документах допускається скорочення лише при повторенні раніше розшифрованих назв. 3.1.6. Роботи, оформлені з порушенням вимог даної інструкції, до розгляду не приймаються. 3.2. ДОКУМЕНТИ – ТОМ 1 3.2.1. Лист–подання, у якому вказується точна назва організації (установи), яка представляє роботу, назва роботи, час її початку та закінчення, наукова значимість, масштаби реалізації, техніко-економічні показники та їх порівняння з кращими вітчизняними і зарубіжними аналогами, досягнутий економічний ефект, прізвище, ім'я, по батькові, посада та місце роботи кожного претендента. Лист-подання друкується на бланку організації (установи), яка представляє роботу, і підписується її керівником та скріплюється печаткою. 3.2.2. Додаток до листа–подання, в якому вказуються: – комплектність подачі матеріалів до Комітету (перелік документів та їх обсяг); – повна назва організації (установи), поштовий індекс, адреса, куди повинна повертатись робота після її розгляду в Комітеті; – прізвище, ім'я, по батькові, посада, службовий та мобільний телефон особи, призначеної відповідальною за ознайомлення з матеріалами роботи за вимогою представників Комітету (як правило, один із авторів роботи). (ЗРАЗОК 2) 3.2.3. Дозвіл на опублікування у відкритій пресі назви і змісту роботи, прізвищ претендентів. Дозвіл підписується керівником організації (установи), яка висунула роботу на премію. Дозвіл подається в одному примірнику і вкладається до першого примірника документів. 3.2.4. Реферат роботи (обсягом до 10 сторінок), підписаний всіма претендентами на здобуття премії. В рефераті вказується: – мета роботи; – наукова новизна; – практична значимість; – загальна кількість публікацій, зокрема у міжнародних журналах з ненульовим імпакт-фактором, в т.ч. вказати окремо за темою роботи, та інша інформація, яка характеризує роботу. Для роботи в галузі науки і техніки, зокрема, вказується основні її науково–технічні результати (обов'язково у порівнянні з кращими вітчизняними та зарубіжними аналогами), де, коли і в якому обсязі впроваджена робота, досягнута економічна ефективність з відповідним обґрунтуванням (розрахунками). Реферат циклу наукових праць повинен обґрунтовувати об'єднання їх в єдиний цикл, обов’язково вказується загальна кількість реферованих публікацій, зокрема у міжнародних журналах, та загальна кількість посилань на публікацій авторів (згідно бази даних SCOPUS), h-індекс. Якщо робота подається повторно, в рефераті необхідно відобразити розвиток, який вона одержала з часу попереднього представлення. 3.2.5. Протокол (протоколи) чи витяг із протоколу засідання науково-технічної або вченої ради про відбір кандидатів до складу колективу претендентів, праці якого висуваються на здобуття премії, де вказується назва роботи, що висувається, хід обговорення та результати таємного голосування за кожного кандидата окремо. Протокол з відповідними підписами завіряється печаткою. 3.2.6. Матеріали попереднього обговорення (копії протоколів, рішень, рекомендацій на підтримку роботи про висунення). 3.2.7. Довідка про творчий внесок у роботу на кожного претендента окремо (1 сторінка), де вказується його конкретний творчий внесок, загальна кількість реферованих публікацій та загальна кількість посилань на публікації автора (згідно бази даних SCOPUS), h-індекс. Довідка підписується керівником установи (організації), де працює претендент. Підпис завіряється печаткою. 3.2.8. Відомості на претендента: – прізвище, ім'я та по батькові (українською і російською мовами у відповідності із записом у паспорті у називному та давальному відмінках); – дата народження; – освіта; – спеціальність; – науковий ступінь; – вчене звання; – місце основної роботи; – посада; – службова адреса та телефони (службовий і мобільний); – домашня адреса та телефон. Відомості заповнюються на бланку тієї організації (установи), де працює претендент, підписуються ним, завіряються керівником організації (установи), скріплюються печаткою. Вказується дата заповнення. (ЗРАЗОК 3) Примітки: а) якщо після представлення роботи змінились відомості на претендента, про це необхідно протягом двох тижнів повідомити Комітет; б) якщо претендента представляють посмертно, то у відомостях необхідно вказати адресу та телефон спадкоємця (спадкоємців). Крім того, починаючи з 2013 року, кожному претенденту необхідно надати Згоду на збір та обробку персональних даних. ЗГОДА 3.2.9. Документи 1–го тому повинні бути підшиті у швидкозшивачі у описаній вище послідовності. При повторному представленні роботи її висунення та оформлення документів провадиться заново. 3.3. ОПИС РОБОТИ – ТОМ 2 3.3.1. Опис роботи – викладається її зміст, результати та висновки, відмічається значимість одержаних результатів у порівнянні з кращими вітчизняними й світовими аналогами, стан впровадження у виробництво, досягнута економічна ефективність та інші техніко-економічні показники. Приводиться список публікацій і патентів за даною роботою . Окремо наводиться перелік всіх інших наукових праць авторів. 3.3.2. До складу 2 тому також можуть включатися: – копії основних статей, патентів, авторських свідоцтв, які відносяться до роботи; – копії документів про випробування і впровадження роботи у виробництво; – довідка про економічну ефективність, одержану від впровадження роботи у виробництво. Довідка підписується керівником підприємства, організації (установи), де здійснено це впровадження Матеріали та документи другого тому повинні бути переплетені. 3.4. АНОТАЦІЯ РОБОТИ 3.4.1. В анотації роботи вказується назва роботи, прізвища та ініціали претендентів (українською, російською і англійською мовами), точна назва організації (установи), яка представляє роботу, та коротка характеристика роботи, в якій вказується мета роботи, наукова новизна, обґрунтовується її науково практична значимість. Вказується кількість публікацій за темою роботи та загальна кількість наукових статей, зокрема у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS та загальна кількість посилань на публікаціїї претендентів, h- індекс. Анотація подається в електронному вигляді обсягом до 1–ї сторінки(текстовий редактор MicrosoftWord, розмір шрифту - 14). (ЗРАЗОК 4) 3.5. РЕФЕРАТ РОБОТИ 3.5.1. Додаткові 2 примірники реферату роботи (із документів – том 1) з підписами авторів подаються у вигляді окремих брошур. Реферат роботи подається, також, в електронному вигляді (текстовий редактор MicrosoftWord, розмір шрифту - 14). * * * Матеріали оформленої роботи з супроводжуючими документами приймаються від національних академій наук України, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади Секретаріатом Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки до 1 березня за адресою: 03680, м. Київ-5, вул. Горького, 51, кімната 1212. телефони для довідок та консультацій:(044) 246-78-19, 246-63-00. * * * Інструкцію про порядок висунення, оформлення та представлення праць на здобуття щорічної премії Президента України для молодих учених розроблено згідно з Положенням про щорічну премію Президента України для молодих вчених, затвердженим Указом Президента України від 12 червня 2000 року №779/2000 (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента №104/2001 від 21.02.2001, №253/2003 від 24.03.2003). Інструкцію затверджено рішенням Президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 ІНСТРУКЦІЯ з діловодства в місцевому загальному суді 1. Загальні положення 1.1. Ця Інструкція встановлює загальні правила ведення судового діловодства в районних, районних у містах, міських, міськрайонних судах (далі - суди) і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до відправлення або передавання в архів, звернення до виконання судових рішень. 1.2. Положення цієї Інструкції передбачають як ведення діловодства у паперовій формі, так і автоматизовану (електронну) технологію обробки, обліку та контролю документів (справ) за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. 1.3. Порядок ведення діловодства, що містить інформацію з обмеженим доступом, діловодства за зверненнями громадян і діловодства з питань роботи з кадрами визначається чинним законодавством України. 1.4. Прийняття вхідної кореспонденції з ознаками підозрілих вкладень здійснюється із суворим додержанням чинного законодавства України. 1.5. Установлена Інструкцією система судового діловодства є обов'язковою для всіх працівників суду. В окремих судах, перелік яких визначається Державною судовою адміністрацією України (модельні суди), судове діловодство може здійснюватися відповідно до іншого чинного законодавства України. 1.6. Організаційне керівництво діяльністю суду здійснює голова відповідного суду. Організацію діловодства в суді відповідно до цієї Інструкції забезпечує керівник апарату (завідуючий секретаріатом) суду або інший працівник апарату суду, який виконує його обов'язки (далі - керівник апарату суду). Керівник апарату суду підпорядковується голові суду і координує свою діяльність з відповідним територіальним управлінням державної судової адміністрації. Керівник апарату суду ознайомлює всіх працівників апарату суду з нормативно-правовими актами і методичними матеріалами з діловодства. 1.7. Працівники апарату суду зобов'язані виконувати вимоги Інструкції, є відповідальними за збереження процесуальних та інших документів, а також за нерозголошення інформації, що міститься в них. Про втрату документа невідкладно повідомляється керівник апарату суду та складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у керівника апарату суду для відповідного реагування в установленому порядку, другий залишається у працівника, відповідального згідно накладеної резолюції за втрачений документ, та, у разі необхідності, приєднується до матеріалів справи (провадження, наряду, переведення), до якої мав бути долучений втрачений документ. Обов'язки, права і відповідальність працівників апарату суду визначаються їх посадовими інструкціями, що затверджуються наказом керівника апарату суду. Функціональні обов'язки працівників апарату суду вносяться окремим розділом до їх посадових інструкцій. Залежно від штатної чисельності апарату суду, навантаження на кожного працівника апарату суду та в разі службової необхідності керівником апарату суду може проводитися перерозподіл функціональних обов'язків, про що обов'язково зазначається в посадових інструкціях. Розподіл обов'язків між працівниками апарату суду повинен забезпечувати звільнення суддів від дій, які безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя. За порушення вимог Інструкції працівники апарату суду притягаються до відповідальності в порядку, установленому чинним законодавством України. 1.8. У разі звільнення працівника, а також у разі його відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з різних причин усі одержані ним для виконання службові документи за вказівкою, погодженою з головою суду, передаються особі, яка його заміщає, про що складається відповідний акт. На кореспонденції, що передається іншому виконавцеві, головою суду (заступником голови суду) проставляється відповідна резолюція. 1.9. Приймання громадян у суді здійснюється згідно з законодавством України про звернення громадян та відповідними Правилами внутрішнього розпорядку суду, які затверджуються наказом голови суду. Ознайомлення з матеріалами судових справ здійснюється протягом усього робочого дня апарату суду. Графік приймання громадян (крім осіб, зазначених у пункті 23.2 Інструкції) і Правила внутрішнього розпорядку суду вивішуються в суді на спеціально пристосованому стенді (дошці оголошень суду). На цьому ж стенді повинна бути вивішена інша корисна для громадян інформація (списки справ, призначених до розгляду в суді, зразки заяв про видачу копій судових документів, про надання дозволу на побачення з особами, які тримаються під вартою і рахуються за судом, витяги з нормативно-правових актів, що встановлюють розміри сплати відповідних платежів, тощо). З метою створення оптимальних умов для реалізації громадянами своїх законних прав та інтересів, приймання громадян у суді здійснюється відповідним працівником апарату суду, який визначається наказом голови суду. Особисте приймання громадян з питань роботи суду також здійснюється головою суду або його заступниками та керівником апарату суду. 1.10. Діловодство суду ведеться державною мовою. Усі судові документи також складаються державною мовою з урахуванням вимог законодавства України. 1.11. Оформлення організаційно-розпорядчих документів, створюваних у результаті діяльності суду, здійснюється відповідно до Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55 (далі - Національний стандарт України). 1.12. Усі журнали прошнуровуються і скріплюються гербовою печаткою, а також підписом голови суду; кожен аркуш журналу повинен бути пронумерований. 1.13. Заповнення форм звітності, статистичних карток на осіб, стосовно яких судом розглянуто матеріали кримінального провадження, та карток обліку сум шкоди, заподіяної злочинами, регламентується відповідними інструкціями. 1.14. Внесення відомостей про облік судового збору здійснюється працівником апарату суду, на якого покладено відповідний обов'язок, шляхом заповнення даних в автоматизованій системі діловодства суду. Контроль за своєчасністю та достовірністю внесення даних здійснюється керівником апарату суду. {Інструкцію доповнено пунктом 1.14 згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 75 від 03.07.2012} 2. Порядок приймання судових справ і кореспонденції. Основні вимоги до опрацювання (розгляду) документів, які не стосуються розгляду судових справ (матеріалів кримінального провадження) 2.1. Усі судові справи (матеріали кримінального провадження) та кореспонденція, у тому числі документи, надіслані електронною поштою, факсимільним зв'язком, а також телеграми, що надходять до суду, приймаються, опрацьовуються та під підпис передаються за призначенням працівниками апарату суду відповідно до обов'язків. Уся кореспонденція, у тому числі документи, надіслані електронною поштою, факсимільним зв'язком, а також телеграми, що надходять до суду, працівником апарату суду, на якого відповідною посадовою інструкцією покладено обов'язки щодо приймання кореспонденції, реєструються та передаються керівництву суду для проставлення резолюцій. Робота з електронною поштою визначається відповідною Інструкцією про порядок роботи з електронною поштою в Державній судовій адміністрації України, територіальних управліннях державної судової адміністрації, апеляційних та місцевих судах загальної юрисдикції України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 25 грудня 2007 р. № 141. Якщо після отримання документів електронною поштою до суду надходять ці ж документи на паперових носіях, останні передаються виконавцям у порядку, встановленому цією Інструкцією, та зберігаються разом із документами, отриманими електронною поштою. 2.2. Працівник апарату суду, на якого відповідною Посадовою інструкцією покладено обов'язки щодо приймання судових справ (матеріалів кримінального провадження) і кореспонденції, у день їх надходження перевіряє цілісність пакетів та конвертів і відповідність їх адресування, з дотриманням установлених правил безпеки розкриває пакети й конверти, перевіряє відповідність вкладень до опису (наявність додатків до документа), проставляє на правому нижньому чи іншому вільному від тексту місці супровідного листа до судової справи (матеріалу), першої сторінки листа чи іншого документа реєстраційний штамп суду, у якому зазначає дату надходження матеріалу в суд і реєстраційний номер згідно з журналом реєстрації вхідної кореспонденції (додаток 1). Конверти (пакети), у яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання матеріалів у пошкодженій упаковці, а також якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (додаток 2) у двох примірниках, один примірник якого надсилається відправнику, а другий - долучається до одержаних матеріалів і передається разом з ним для розгляду за належністю. 2.3. Прийняття судових справ і вхідної кореспонденції від кур'єра (кур'єром) здійснюється за пред'явлення документа, що посвідчує його особу та належність до організації-відправника (одержувача). У разі відсутності такого документа судові справи кореспонденція від нього (ним) не приймаються. 2.4. Не підлягають реєстрації, а передаються для долучення до справ (матеріалів кримінального провадження) з відміткою про дату одержання їх судом: а) судові повістки, повернуті суду за неврученням адресату; б) розписки (повідомлення) про одержання копій скарг, судових повісток. Кореспонденція особистого характеру передається адресату без реєстрації. Не реєструються рекламні повідомлення, плакати, вітальні листи, запрошення, а також повернена (як помилково надіслана судом) кореспонденція. Помилково доставлена суду кореспонденція пересилається за належністю разом із супровідним листом за підписом голови суду чи його заступника. 2.5. Позовні заяви, заяви та скарги, отримані під час приймання громадян, відповідно до графіка приймання громадян невідкладно передаються працівнику, відповідальному за приймання судових справ і кореспонденції, для реєстрації в журналі вхідної кореспонденції та у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах, після чого передаються за призначенням для попереднього розгляду чи розгляду по суті. Поштова кореспонденція, яку отримує кур'єр суду, невідкладно передається працівнику, відповідальному за реєстрацію кореспонденції, який перевіряє, чи цьому суду адресований документ та наявність додатків, указаних у документі. 2.6. Особа, яка подала матеріали чи документ до суду, управі представити додаткову копію матеріалів (документа), на першій сторінці яких на її прохання проставляється штамп суду "Отримано", зазначаються дата отримання матеріалів (документа), посада і прізвище особи, яка прийняла матеріали (документ), після чого копія повертається. 2.7. Документи з питань діяльності суду, які не стосуються розгляду справ, реєструються та передаються керівництву в день надходження двічі на день. Документи з позначкою "Терміново" передаються протягом години. 2.8. Після попереднього розгляду документа керівництвом і призначення виконавця в той самий день документ повертається до працівника апарату суду, який здійснював його реєстрацію, для реєстрації резолюції. До облікової картки на вхідний документ в автоматизованій системі документообігу суду вносяться відомості про зміст і дату накладення резолюції, прізвище та ініціали виконавця, дата передачі документа виконавцеві 2.9. Документи для розгляду (виконання) від одного виконавця до іншого передаються тільки на підставі письмової вказівки керівництва, яким здійснювалися розгляд документа та накладення резолюції. Передача документів відбувається з внесенням до журналу реєстрації вхідної кореспонденції відповідних даних про передачу. Якщо в резолюції вказано декілька виконавців, то перший з них є відповідальним за виконання документа, якому в установленому порядку передається документ, співвиконавцям передаються копії або фотокопії документа, про що робиться відповідна відмітка на резолюції. 2.10. Відповідь на виконаний документ підписується керівником, яким було накладено резолюцію, або особою, яка на той час виконувала його обов'язки. Відповідь у необхідній кількості примірників передається для відправлення адресатам. Після вирішення порушених у документі питань відповідальний виконавець у лівому нижньому куті першої сторінки документа робить відмітку про його виконання або додає супровідну записку, у якій указує, як вирішено питання: надано відповідь, прийнято рішення тощо, проставляє дату фактичного виконання, номер справи за номенклатурою справ суду, до якої необхідно долучити документ, завіряє його своїм підписом. Один примірник відповіді залишається в суді та візується виконавцями або відповідальним виконавцем. Цей примірник відповіді також може бути підписаний керівництвом. Виконаний документ разом із завізованою виконавцями копією відповіді підшивається до відповідної справи за номенклатурою справ суду або передається за призначенням. Якщо керівництвом суду не підписано примірник відповіді, зазначений в абзаці третьому цього підпункту, до виконаних документів долучається копія або фотокопія підписаної керівником суду відповіді. 2.11. Облік і зберігання виконаних документів здійснюється працівниками апарату суду. 2.12. Закони та інші нормативно-правові акти після реєстрації в журналі реєстрації вхідної кореспонденції передаються голові суду, а за його резолюцією - для подальшого опрацювання (кодифікації). 3. Реєстрація та облік судових справ (матеріалів кримінального провадження) і матеріалів 3.1. Після реєстрації усі судові справи (матеріалів кримінального провадження) та матеріали, що надійшли до суду і підлягають розгляду відповідно до кримінального, цивільного чи адміністративного судочинства, передаються для реєстрації у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах та алфавітних покажчиках. Реєстрація в автоматизованій системі діловодства суду судових справ (матеріалів кримінального провадження) та кореспонденції, здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішення Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, погодженого Державною судовою адміністрацією України 26 листопада 2010 року. У разі, коли до суду надходять у незначній кількості документи з грифом "Для службового користування", то такі документи реєструються у загальному порядку, при цьому в журналі реєстрації вхідної кореспонденції та відповідній обліково-статистичній картці до реєстраційного номера документа додається позначка "ДСК". {Пункт 3.1 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007} Указані документи долучаються до матеріалів відповідної справи. На справі робиться позначка "ДСК". {Пункт 3.1 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007} Якщо справа зареєстрована як така, що підлягає розгляду в порядку одного судочинства (провадження), а згодом розглянута в порядку іншого судочинства (провадження), заводиться нова обліково-статистична картка відповідно до категорії справи, за якою вона розглянута. Справі присвоюється новий індекс та номер. Попередньо заведена картка перекреслюється та робиться відмітка "помилково зареєстрована". Картка не вилучається, а зберігається у відповідній картотеці. {Пункт 3.1 доповнено новим абзацом четвертим згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007} У разі автоматизованого ведення в суді реєстрації та обліку забезпечується процедура формування інформаційних запитів на вимогу учасників судового процесу. Ведення обліково-статистичних карток, журналів та алфавітних покажчиків у паперовому вигляді в цьому разі не здійснюється. {Абзац п'ятий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} Реєстраційні журнали та обліково-статистичні картки виготовляються електронним способом із застосуванням реєстраційних даних документів, що зберігаються у системі комп'ютерного діловодства суду. {Абзац сьомий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} {Абзац восьмий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} {Абзац дев'ятий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} {Абзац десятий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} {Абзац одинадцятий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} {Абзац дванадцятий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} {Абзац тринадцятий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} {Абзац чотирнадцятий пункту 3.1 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} Обліково-статистичні картки у справах, у яких закінчено провадження, автоматично зберігаються у робочій базі даних автоматизованої системи документообігу суду.Обліково-статистичні картки у справах, у яких закінчено провадження, роздруковуються у кінці календарного року та передаються до архіву суду в установленому цією Інструкцією порядку. {Абзац п'ятнадцятий в редакції Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} Архівна база даних автоматизованої системи документообігу суду за минулий рік створюється за допомогою автоматизованої системи документообігу в лютому місяці, наступному за звітним, до якої з робочої бази переносяться обліково-статистичні картки та інші дані у справах, у яких закінчено провадження. {Абзац в редакції Наказу Державної судової адміністрації № 162 від 30.11.2012} При автоматизованій реєстрації формується банк реєстраційних даних. Користувач повинен мати можливість одержати інформацію за всіма реквізитами реєстрації та про точне місцезнаходження документа або судової справи (матеріалів кримінального провадження), матеріалу в суді. Вимоги щодо захисту даних інформаційної системи наводяться в технічному завданні на створення програмно-технологічного комплексу. {Пункт 3.1 доповнено абзацом згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007} Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 При автоматизованій реєстрації формується банк реєстраційних даних. Користувач повинен мати можливість одержати інформацію за всіма реквізитами реєстрації та про точне місцезнаходження документа або судової справи (матеріалів кримінального провадження), матеріалу в суді. Вимоги щодо захисту даних інформаційної системи наводяться в технічному завданні на створення програмно-технологічного комплексу. {Пункт 3.1 доповнено абзацом згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007} 3.2. Матеріали кримінального провадження та матеріали, що підлягають розгляду у порядку кримінального судочинства, реєструються у відповідних обліково-статистичних картках, а також в алфавітних покажчиках матеріалів кримінальних проваджень, які формуються на підставі внесеної до автоматизованої системи документообігу суду інформації. {Пункт 3.2 у редакції Наказу Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012; із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} 3.2.1. Обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності реєструються в обліково-статистичній картці на матеріали кримінального провадження (додаток 3) та в алфавітному покажчику матеріалів кримінальних проваджень (додаток 4). До алфавітного покажчика матеріалів кримінальних проваджень вносяться дані щодо кожного обвинуваченого, підсудного, неосудного та особи, стосовно якої потерпілим заявлено вимогу про притягнення до кримінальної відповідальності в порядку приватного обвинувачення, із зазначенням повних прізвища, імені та по батькові. На обвинувальний акт щодо декількох осіб обліково-статистична картка заводиться у відповідній кількості примірників під одним номером, які після роздрукування скріплюються. У першій картці заповнюються відомості всіх розділів, у решті карток - лише дані щодо відповідної особи. {Підпункт 3.2.1 пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007; у редакції Наказу Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012} 3.2.2. {Абзац перший підпункту 3.2.2 пункту 3.2 розділу 3 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} {Абзац перший підпункту 3.2.2 пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012} {Абзац другий підпункту 3.2.2 пункту 3.2 розділу 3 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} {Абзац другий підпункту 3.2.2 пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012} Заява про перегляд судових рішень, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами реєструється в обліково-статистичній картці про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (додаток 5) та в алфавітному покажчику матеріалів кримінального провадження. {Абзац підпункту 3.2.2 пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007; у редакції Наказу Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012; із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації України № 176 від 27.12.2012} 3.2.3. Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження реєструється в обліково-статистичній картці (додаток 6) та в алфавітному покажчику матеріалів кримінального провадження. {Підпункт 3.2.3 пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007; у редакції Наказу Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012; із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} 3.2.4. Клопотання слідчого, прокурора та інших осіб, скарги на їх рішення, дії чи бездіяльність, реєструються в обліково-статистичній картці на клопотання, скаргу, заяву (додаток 7) та алфавітному покажчику матеріалів кримінального провадження. Заяви про відвід слідчого судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, реєструються в обліково-статистичній картці на клопотання, скаргу, заяву (додаток 7). Матеріали про розгляд заяви про відвід долучаються до матеріалів кримінального провадження, в якому заявлено відвід. У разі необхідності у суді ведуться алфавітні покажчики матеріалів кримінального провадження (у томах) за відповідними категоріями. {Підпункт 3.2.4 пункту 3.2 в редакції Наказу Державної судової адміністрації № 7 від 10.01.2013} 3.2.5. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку реєструється в обліково-статистичній картці на кримінальне провадження в порядку виконання судових рішень (додаток 8) та в алфавітному покажчику справ у порядку виконання судових рішень у кримінальних справах (додаток 9). В алфавітному покажчику справ у порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях відображаються дані про кожну особу, стосовно якої розглядаються клопотання (подання). {Підпункт 3.2.5 пункту 3.2 у редакції Наказу Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012; із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} 3.2.6. Запит (клопотання) про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні реєструється в обліково-статистичній картці на матеріали в порядку надання міжнародної правової допомоги (додаток 59) та алфавітному покажчику матеріалів кримінального провадження. {Пункт 3.2 доповнено підпунктом 3.2.6 згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012; в редакції Наказу Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} 3.3. Цивільні справи, позовні заяви, заяви про видачу судового наказу, заяви окремого провадження у яких вироки скасовані в частині цивільного позову, та інші заяви, що розглядаються в порядку цивільного судочинства, реєструються в день надходження до суду у відповідних обліково-статистичних картках, реєстраційних журналах, а також в алфавітному покажчику цивільних справ (додаток 10). У разі необхідності ці алфавітні покажчики ведуться за декількома томами залежно від виду цивільного провадження. 3.3.1. Заява про видачу судового наказу реєструється в обліково-статистичній картці на цивільну справу (наказне провадження) (додаток 11), заява про скасування судового наказу реєструється в обліково-статистичній картці на заяву про скасування судового наказу (додаток 12). Цивільна справа, позовна заява реєструється в обліково-статистичній картці на цивільну справу (позовне провадження) (додаток 13), заява про перегляд заочного рішення реєструється в обліково-статистичній картці на заяву про перегляд заочного рішення (додаток 14), заява окремого провадження реєструється в обліково-статистичній картці на цивільну справу (окреме провадження) (додаток 15) та у відповідному томі алфавітного покажчика цивільних справ. В алфавітному покажчику цивільних справ облік ведеться за кожним відповідачем. У разі пред'явлення зустрічного позову вносяться записи до відповідної обліково-статистичної картки первісного позову. Для полегшення розшуку справ у суді в алфавітному покажчику цивільних справ облік у справах окремого провадження ведеться як за заявником, так і за юридичними та фізичними особами, стосовно яких розглядаються справи (наприклад, про визнання громадянина безвісно відсутнім облік додатково ведеться і за прізвищем цієї особи; про визнання громадянина недієздатним - і за прізвищем цього громадянина тощо). Матеріали щодо розгляду заяв про перегляд заочного рішення та про скасування судового наказу підшиваються до відповідної цивільної справи і зберігаються в ній. 3.3.2. Заява про забезпечення позову, доказів у цивільних справах реєструється в журналі обліку заяв про забезпечення позову, доказів у цивільних справах (додаток 16) та в алфавітному покажчику цивільних справ. До алфавітного покажчика цивільних справ заносяться дані як про заявника, так і про особу, стосовно якої просять ужити запобіжних заходів. У цьому журналі та алфавітному покажчику реєструються заяви, що надійшли до подання позовної заяви. 3.3.3. Заява про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення або ухвали суду, судового наказу в цивільній справі, що набрали законної сили, реєструється в обліково-статистичній картці на заяву про перегляд рішення (ухвали, судового наказу) в цивільних справах за нововиявленими обставинами (додаток 17) та в алфавітному покажчику цивільних справ. Про надходження такої заяви робиться відмітка у відповідній обліково-статистичній картці на справу, судове рішення в якій переглядається. Матеріали щодо розгляду таких заяв підшиваються до відповідної цивільної справи і зберігаються в ній. У разі скасування судового рішення за нововиявленими обставинами облік і перереєстрація справи виконуються в загальному порядку. {Підпункт 3.3.3 пункту 3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007} 3.3.4. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, реєструються в обліково-статистичній картці на справу про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні (додаток 18) та в алфавітному покажчику цивільних справ. 3.3.5. Заяви про відновлення втраченого судового провадження реєструються в обліково-статистичній картці на заяву про відновлення втраченого судового провадження (додаток 19). 3.3.6. Подання державних виконавців, заяви та клопотання сторін виконавчого провадження та державних виконавців реєструються в журналі обліку подань, заяв і клопотань у порядку виконання судових рішень у цивільних справах (додаток 20) і в алфавітному покажчику цивільних справ. Усі матеріали справ за такими поданнями і заявами долучаються до відповідних цивільних справ, а окремі справи формуються лише тоді, коли судове рішення, щодо якого внесено подання, клопотання чи заява, постановлено іншим судом. 3.3.7. Скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби реєструються в журналі обліку скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (додаток 58). {Пункт 3.3 доповнено підпунктом 3.3.7 згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007} 3.4. Адміністративні справи, позовні заяви, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, реєструються у відповідній обліково-статистичній картці та в алфавітному покажчику адміністративних справ (додаток 21). 3.4.1. Адміністративна справа, позовна заява, подання про проведення позапланової перевірки, звернення органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства реєструються в день надходження до суду в обліково-статистичній картці на адміністративну справу (додаток 22) та алфавітному покажчику адміністративних справ. В алфавітному покажчику адміністративних справ облік ведеться за кожним відповідачем. У разі об'єднання в одне провадження кількох вимог уноситься запис про дату об'єднання до відповідної обліково-статистичної картки. {Підпункт 3.4.1 пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007} 3.4.2. Заява про забезпечення позову, доказів в адміністративних справах реєструється в журналі обліку заяв про забезпечення позову, доказів у адміністративних справах (додаток 23) та в алфавітному покажчику адміністративних справ. До алфавітного покажчика адміністративних справ заносяться дані як про заявника, так і про особу, стосовно якої просять ужити запобіжних заходів. 3.4.3. Заява про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови або ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, реєструється в обліково-статистичній картці на заяву про перегляд постанови (ухвали) в адміністративних справах за нововиявленими обставинами (додаток 24) та в алфавітному покажчику адміністративних справ. Про надходження такої заяви робиться відмітка у відповідній обліково-статистичній картці на справу, судове рішення в якій переглядається. Матеріали щодо розгляду таких заяв підшиваються до відповідної адміністративної справи і зберігаються в ній. У разі скасування судового рішення за нововиявленими обставинами у картці робиться відповідна відмітка. {Підпункт 3.4.3 пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007} 3.4.4. Подання державних виконавців, заяви та клопотання сторін виконавчого провадження та державних виконавців реєструються в журналі обліку подань, заяв і клопотань у порядку виконання судових рішень у адміністративних справах (додаток 25) і в алфавітному покажчику адміністративних справ. Усі матеріали справ за такими поданнями і заявами долучаються до відповідних адміністративних справ, а окремі справи формуються лише тоді, коли судове рішення, щодо якого внесено подання, клопотання чи заява, постановлено іншим судом. 3.5. Матеріали про адміністративне правопорушення, а також подання щодо застосування конфіскації предметів реєструються в обліково-статистичній картці на справу про адміністративне правопорушення (додаток 26) та в алфавітному покажчику справ про адміністративні правопорушення (додаток 27). В алфавітному покажчику справ про адміністративні правопорушення відображаються дані про кожну особу, щодо якої надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення. Заяви та клопотання про скорочення строку позбавлення спеціального права (керування транспортним засобом чи річковим маломірним судном, полювання); подання державної виконавчої служби про накладення арешту на рахунки правопорушників, на яких органами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу; подання кримінально-виконавчої інспекції про заміну адміністративного стягнення та інші подання реєструються в обліково-статистичній картці на справу в порядку виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення (додаток 28) та в алфавітному покажчику справ про адміністративні правопорушення. В алфавітний покажчик справ про адміністративні правопорушення вноситься запис про кожну особу, стосовно якої розглядається таке клопотання. 3.6. Справа про направлення особи, яка зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами (алкоголіка чи наркомана), на примусове лікування до спеціалізованого лікувального закладу чи спеціалізованих лікувально-виховних закладів органів охорони здоров'я, дострокове припинення їх лікування чи продовження строку лікування тощо реєструється в обліково-статистичній картці на справу про направлення на примусове лікування до спеціалізованого лікувального чи лікувально-виховного закладу (додаток 29) та в алфавітному покажчику справ про направлення на примусове лікування до спеціалізованих лікувальних чи лікувально-виховних закладів (додаток 30). В алфавітному покажчику справ про направлення на примусове лікування до спеціалізованих лікувальних чи лікувально-виховних закладів відображається інформація про кожну особу, стосовно якої справа надійшла до суду. Заяви лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку, про надання особі психіатричної амбулаторної допомоги без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, про продовження надання такої допомоги в примусовому порядку, якщо вона необхідна понад шість місяців, заяви психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, про продовження госпіталізації в примусовому порядку тощо не реєструються в такому порядку, оскільки це цивільні справи, що розглядаються в порядку окремого провадження. 3.7. Не реєструються в окремих обліково-статистичних картках апеляції, апеляційні та касаційні скарги, апеляційні та касаційні подання на вироки, рішення, ухвали (постанови), окремі ухвали (постанови) суду. Про надходження таких документів до суду робляться записи у відповідних обліково-статистичних картках і реєстраційних журналах. 3.8. Для реєстрації та обліку судових справ (матеріалів кримінального провадження) у суді встановлюється перелік індексів: "1-кп" - обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, матеріали кримінального провадження (кримінальна справа); {Абзац другий пункту 3.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007; у редакції Наказів Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012, № 176 від 27.12.2012} "1-о" - заяви про перегляд судового рішення у кримінальному провадженні за нововиявленими обставинами; {Абзац третій пункту 3.8 у редакції Наказу Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012; із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} "1-вп" - заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження; {Абзац четвертий пункту 3.8 у редакції Наказу Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012} "2" - цивільні справи позовного провадження, позовні заяви; "2-а" - адміністративні справи, адміністративні позови; "2-в"- заяви про відновлення втраченого судового провадження; "2-з" - заяви про забезпечення позову, доказів у цивільних справах до подання позовної заяви; "2-к" - справи про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні; "2-н" - цивільні справи наказного провадження, заяви про видачу судового наказу; "2-о" - цивільні справи окремого провадження, заяви окремого провадження; "2-п" - заяви про перегляд заочного рішення; "2-с" - заяви про скасування судового наказу; "3" - матеріали про адміністративні правопорушення; "3-в" - подання в порядку виконання справ про адміністративні правопорушення; "1-кс" - клопотання слідчого чи прокурора; скарги на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування; заяви про відвід; {Абзац шістнадцятий пункту 3.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 100 від 26.09.2007; у редакції Наказу Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012} "4-с" - скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства; "1-в" - клопотання (подання), пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні; {Абзац вісімнадцятий пункту 3.8 у редакції Наказу Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012} "6" - справи щодо розгляду питань у порядку виконання судових рішень у цивільних справах (клопотання про скасування рішень третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу, клопотання про видачу виконавчих листів за рішенням третейського суду, заяви про видачу дублікатів виконавчих листів чи судових наказів); {Абзац дев'ятнадцятий пункту 3.8 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} "6-а" - справи щодо розгляду питань у порядку виконання судових рішень у адміністративних справах; "7" - справи про направлення на примусове лікування до спеціалізованого лікувального або лікувально-виховного закладу особи, яка зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами (алкоголіків і наркоманів); "8" - заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення, ухвали суду чи судового наказу, що набрали законної сили, у цивільних справах. "8-а" - заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови або ухвали суду, що набрали законної сили, у адміністративних справах; "1-м" - запит (клопотання) про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні. {Пункт 3.8 доповнено абзацом двадцять четвертим згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 109 від 25.09.2012} У разі відсутності відповідного індексу при реєстрації інших матеріалів використовується номер справи за номенклатурою справ суду. {Пункт 3.9 розділу 3 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} 3.10. Кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою документообігу суду автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження справи в інстанціях. Структура єдиного унікального номера справи є такою: код суду першої інстанції (три цифри), через дріб номер справи за порядком у поточному році, через дріб рік реєстрації (дві цифри) - вид судочинства. Справи адміністративного судочинства позначаються літерою а, кримінального - к, про адміністративні правопорушення - п, цивільного - ц. Також автоматизованою системою документообігу суду може формуватися номер провадження, необхідний для діловодства суду. Цей номер може містити індекс, код суду, номер справи за порядком у поточному році, рік реєстрації, інші дані, необхідні для діловодства відповідного суду. Сторінки: [ 1 ] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 Наприклад: кримінальне провадження з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру буде зареєстроване: 212/1256/12-к - єдиний унікальний номер та 1-н/212/316/12 - номер провадження. Номери проставляються на обгортці судової справи або матеріалу. {Пункт 3.10 в редакції Наказу Державної судової адміністрації № 103 від 05.09.2012} 3.10.1. Єдиний унікальний номер зазначається у відповідному алфавітному покажчику. {Підпункт 3.10.1 пункту 3.10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 103 від 05.09.2012} 3.10.2. Усе листування, що стосується судових справ і матеріалів, зареєстрованих у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах, ведеться за єдиним унікальним номером із зазначенням через дріб номера за порядком і через дріб - поточного року. Наприклад: 212/316/12-к/81/13. {Підпункт 3.10.2 пункту 3.10 в редакції Наказу Державної судової адміністрації № 103 від 05.09.2012} 3.10.3. В обліково-статистичних картках і реєстраційних журналах заповнюються відповідно до руху справи (матеріалів) всі пункти і графи, передбачені формами, написи в зазначених картках та журналах олівцем не допускаються. {Абзац перший підпункту 3.10.3 пункту 3.10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} У разі автоматизованого (комп'ютерного) ведення в суді реєстрації та обліку обсяг інформації не може бути меншим від передбаченого відповідною обліково-статистичною карткою, реєстраційним журналом. 3.10.4. Обліково-статистичні картки зберігаються в картотеках (ящиках) відповідно до переліку індексів окремо від справ (матеріалів кримінальних проваджень) у порядку номерів таким чином, щоб останні номери розміщувалися в передній частині картотеки (ящика). За кожним індексом повинна існувати одна картотека. 3.10.5. На обліково-статистичних картках та обкладинках матеріалів кримінальних проваджень, за якими обвинувачені перебувають під вартою, ставиться штамп "під вартою" або робиться такий напис. 3.10.6. Після закінчення календарного року обліково-статистичні картки на справи, що не розглянуті по суті, пересавляються у хронологічному порядку за номером провадження до картотеки наступного року, після чого картотека формується починаючи з номера 1 відповідного року. У картотеку минулого року замість вилучених обліково-статистичних карток вкладаються картки-замінники, у яких зазначається єдиний унікальний номер та номер провадження, робиться напис про перенесення обліково-статистичної картки в картотеку наступного року. {Підпункт 3.10.6 пункту 3.10 в редакції Наказу Державної судової адміністрації № 103 від 05.09.2012 } {Пункт 3.11 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 3.12. У разі виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження, роз'єднання позовів у цивільній справі в самостійні провадження нова судова справа (матеріали кримінального провадження) реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови, ухвали) суду. Їй присвоюється новий номер у порядку черговості відповідної обліково-статистичної картки. В алфавітному покажчику до попереднього запису додається відмітка про новий номер судової справи (матеріалів кримінального провадження). У новій судовій справі (матеріалах кримінального провадження) підшиваються оригінали або завірені суддею копії процесуальних документів, що мають значення для цієї справи. 3.13. У разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну (один) їй (йому) присвоюється номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка (які) надійшла(и) до суду першою(ими) відповідно до постанови (ухвали) суду, уносяться необхідні додаткові записи в обліково-статистичну картку (реєстраційний журнал) під номером об'єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об'єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження) в решті обліково-статистичних карток на об'єднані справи (матеріали кримінального провадження) та відповідному алфавітному покажчику. Якщо судом розглянуто матеріали кримінального провадження щодо кількох обвинувачених, а щодо інших провадження зупинено (наприклад, оголошено розшук), матеріалам присвоюється новий номер, при цьому нові відповідні обліково-статистичні картки заповнюються тільки щодо осіб, стосовно яких провадження зупинено. У попередніх обліково-статистичних картках зазначаються новий номер і причина перереєстрації матеріалів (щодо осіб, стосовно яких провадження у справі зупинено) та результати розгляду матеріалів кримінального провадження по суті (стосовно інших осіб). 3.14. Після реєстрації та визначення автоматизованою системою документообігу суду судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження, судові справи передаються суддям під підпис у контрольному журналі судових справ, переданих для розгляду судді (додаток 31). Такий журнал ведеться окремо щодо кожного судді. Записи в журналі здійснюються у міру передавання справ. Розподіл їх за формами судочинства, категоріями справ тощо забороняється. {Пункт 3.14 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} {Пункт 3.15 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 3.16. Судові доручення про провадження окремих процесуальних дій інших судів України, у тому числі іноземних, після реєстрації в журналі вхідної кореспонденції, зазначаються в журналі обліку окремих судових доручень інших судів (додаток 32). 4. Реєстрація та облік звернень громадян 4.1. Викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги громадян, що не підлягають розгляду відповідно до кримінального, цивільного чи адміністративного судочинства і розглядаються в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", реєструються в журналі вхідної кореспонденції за індексом першої літери прізвища заявника з дотриманням правил, визначених пунктами 2.1, 2.2 та 2.6 Інструкції. 4.2. Після реєстрації в журналі вхідної кореспонденції діловодство за зверненнями громадян у суді ведеться згідно з Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 348, із змінами. 5. Формування судових справ (матеріалів кримінального провадження) {Назва розділу п'ятого із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 7 від 10.01.2013} 5.1. Судові справи (матеріали кримінального провадження) підшиваються в спеціальну обкладинку, виготовлену друкарським способом, що наведена у додатку 33. 5.2. На обкладинці судової справи (матеріалів кримінального провадження) вказуються: найменування суду; найменування та номер справи відповідно до обліково-статистичної картки чи реєстраційного журналу (у визначеному для цього місці посередині обкладинки); якщо томів справи (матеріалів кримінального провадження) більше одного, - номер тому справи та загальна кількість томів; у матеріалах кримінального провадження, справі про адміністративне правопорушення - прізвище, ім'я, по батькові кожної з осіб, щодо якої надійшла справа (матеріали кримінального провадження), та норма закону відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності; у цивільній, адміністративній справі - прізвище, ім'я, по батькові чи найменування сторін (заявника), суть вимог позивача (заявника); у разі пред'явлення зустрічного позову в цивільній, адміністративній справі - зазначення про це та суть вимог за зустрічним позовом; у справі іншої категорії - прізвище, ім'я, по батькові особи, стосовно якої надійшла справа (матеріал), суть справи (матеріалів кримінального провадження); дата надходження справи (матеріалів кримінального провадження) в суд. Лівий верхній кут обкладинки справи повинен залишатися вільним для розміщення в ньому штампа архіву суду при прийнятті справи на зберігання. {Пункт 5.3 розділу 5 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} Якщо кримінальна справа, що надійшла до суду, підшивається судом у нову обкладинку, то в справі зберігається також обкладинка, у якій справа надійшла. {Пункт 5.4 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 5.5. До матеріалів кримінального провадження, що надійшли до суду, документи підшиваються з дотриманням такої послідовності: бланк опису документів; супровідний лист, з яким справа надійшла до суду; копії повідомлень прокурора та інших учасників процесу про день попереднього розгляду справи суддею; протокол попереднього розгляду справи; {Пункт 5.5 доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} клопотання учасників процесу, що надійшли у зв'язку з попереднім розглядом справи; постанова судді за результатами попереднього розгляду справи; {Абзац сьомий пункту 5.5 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} копії повідомлень та інших листів, надісланих відповідно до постанови судді за результатами попереднього розгляду справи; документи про вручення копії обвинувального висновку підсудному та копії повідомлень у зв'язку з призначенням справи до судового розгляду; документи, що надійшли до суду на виконання постанови судді за результатами попереднього розгляду справи, та документи і клопотання, що надійшли з ініціативи учасників процесу; за вказівкою судді також інші документи, що стосуються справи; розписки про вручення повісток про виклик до суду. Бланк опису документів у кримінальних справах підшивається тільки в справах за скаргами потерпілих. У інших кримінальних справах, що надійшли до суду, опис документів продовжується. Документи, що були отримані під час розгляду справи, або якщо в судовому засіданні оголошена перерва і документи були надані після перерви, підшиваються перед протоколом судового засідання в хронологічному порядку. {Абзац чотирнадцятий пункту 5.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} 5.6. Документи цивільної чи адміністративної справи підшиваються в міру надходження до суду чи формування у суді з дотриманням такої послідовності: бланк опису документів (чисті аркуші для продовження опису, початого на другій сторінці обкладинки); документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (якщо такі проводилися); позовна заява (первинна позовна заява у разі, якщо позовну заяву було залишено без руху і недоліки щодо форми чи змісту позовної заяви позивачем, заявником усунуто); конверт, у якому надійшла позовна заява; якщо позовну заяву було залишено без руху і недоліки позивачем усунуто, - ухвала про залишення позовної заяви без руху та документи, надані позивачем, заявником, скаржником (крім документів, що підтверджують сплату судового збору, а також позовної заяви, що надійшла в порядку усунення недоліків, які підшиваються відповідно до абзаців четвертого та п'ятого цього пункту); {Абзац шостий пункту 5.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} супровідний лист про направлення копії ухвали про залишення позовної заяви (заяви, адміністративного позову) без руху; позовна заява (заява, адміністративний позов), яка надійшла в порядку усунення недоліків (у разі, якщо позовну заяву було залишено без руху і недоліки щодо форми чи змісту позовної заяви позивачем (заявником) усунуто); документи, додані до позовної заяви; конверт, у якому надійшла позовна заява; ухвала про відкриття провадження у справі; заяви про забезпечення позову чи доказів, ухвали суду, винесені за результатами розгляду заяв про забезпечення позову; документи і матеріали, що надійшли до суду в стадії підготовки справи до судового розгляду; розписки (повідомлення) про одержання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, судових повісток про розгляд справи (судових повісток про виклик у судове засідання); інше листування (у хронологічному порядку). 5.6.1. Документи цивільної справи в порядку наказного провадження підшиваються у міру надходження до суду чи формування у суді з дотриманням такої послідовності: бланк опису документів; заява про видачу судового наказу, яка надійшла в порядку усунення недоліків (у разі, якщо заяву було залишено без руху і недоліки щодо форми чи змісту заяви заявником усунуто); документи, додані до заяви про видачу судового наказу; конверт, у якому надійшла заява про видачу судового наказу; якщо заяву про видачу судового наказу було залишено без руху і недоліки позивачем усунуто, - ухвала про залишення цієї заяви без руху та документи, надані заявником (крім підтверджувальних документів, а також заяви, що надійшла в порядку усунення недоліків, які підшиваються відповідно до абзацу третього цього пункту); розписка про отримання боржником копії судового наказу; ухвала про скасування судового наказу (у разі надходження до суду заяви про скасування судового наказу); інше листування (у хронологічному порядку). 5.7. Документи справи, у якій позовну заяву (заяву) було залишено без руху і недоліки позивачем (заявником) не усунуто, підшиваються у міру надходження до суду чи формування у суді в такій послідовності: ухвала про залишення позовної заяви (заяви) без руху; конверт, у якому надійшла позовна заява (заява); копія супровідного листа щодо надіслання ухвали про залишення позовної заяви (заяви) без руху позивачеві (заявнику); інше листування з приводу залишення позовної заяви (заяви) без руху; ухвала про повернення позовної заяви (заяви) як такої, що вважається неподаною; супровідний лист щодо надіслання позивачеві (заявнику) ухвали про повернення позовної заяви (заяви); супровідний лист щодо повернення позовної заяви (заяви) позивачеві (заявнику); інше листування (у хронологічному порядку). Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Гість Іван Опубліковано 24 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 24 травня, 2013 ухвала про відмову в прийнятті позовної заяви (заяви) та повернення позивачеві (заявникові) позовної заяви (заяви); конверт, у якому надійшла позовна заява (заяви); копія супровідного листа щодо надіслання позивачеві (заявникові) ухвали про відмову в прийнятті позовної заяви (заяви) разом з позовною заявою (заявою) та всіма доданими до неї документами; інше листування (у хронологічному порядку). {Підпункт 5.8.1 пункту 5.8 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} 5.9. Конверти підшиваються після документів, що надійшли в них до суду. Якщо конверт надійшов як вкладення, він підшивається після відповідного документа. 5.10. Документи, що підшиваються до судової справи (матеріалів кримінального провадження), мають бути тільки в одному примірнику. На копіях надісланих документів, які залишилися в справі, обов'язково зазначається дата надіслання з проставлянням у правому нижньому куті підпису особи, яка здійснила відправлення. 5.11. Усі аркуші у справі (матеріалах кримінального провадження) нумеруються з дотриманням таких правил: аркуші у справі (матеріалах кримінального провадження) нумеруються арабськими цифрами у верхньому правому куті, не торкаючись тексту, м'яким простим графічним олівцем або нумератором; аркуші справи (матеріалів кримінального провадження), розділені на томи, слід нумерувати за кожним томом окремо; фотокартки та інші ілюстровані документи нумеруються на зворотному боці у верхньому лівому куті; якщо до справи (матеріалів кримінального провадження) долучений конверт з документами, то на ньому вказується, які саме документи зберігаються. Долучені конверти з укладеннями повинні бути пронумерованими. Кожне вкладення в конверт нумерується черговим номером після номера, проставленого на конверті. Якщо укладення пронумерувати не можна (наприклад, паспорт, свідоцтво про народження), то їх наявність обумовлюється в засвідчувальному написі (додаток 34); якщо при нумерації аркушів допущено велику кількість помилок, то аркуші нумеруються заново, при цьому старі номери закреслюються однією похилою рискою, а не виправляються; при невеликій кількості помилок нумерація аркушів виправляється таким чином: на непронумерованих аркушах проставляється номер попереднього аркуша з додаванням букв згідно з нині чинним українським алфавітом "а", "б", "в", "г", "ґ" і далі, а при повторенні одного номера на кількох розміщених поруч аркушах додаються букви "а", "б", "в", "г", "ґ" і далі відповідно до кожного номера аркуша починаючи з другого. Усі помилки та виправлення в нумерації зазначаються у засвідчувальному написі, а саме: зазначається цифрами і літерами кількість пронумерованих аркушів, наявність літерних номерів аркушів, фотокарток, конвертів, обумовлюються інші особливості. Засвідчувальний напис повинен бути підписаний секретарем суду із зазначенням посади та дати складання напису. 5.12. У кожній судовій справі (матеріалах кримінального провадження) складається опис документів у справі (матеріалах кримінального провадження). У справі (матеріалах кримінального провадження), що надійшла до суду, опис документів продовжується. Опис документів може бути здійснено чи розпочато на другій сторінці обкладинки справи (матеріалів кримінального провадження). 5.13. До опису документів під номерами в порядку зростання вноситься інформація про кожний документ (конверт), підшитий у справі (матеріалах кримінального провадження), у порядку їх розміщення. Обов'язково зазначається, оригінал чи копію документа підшито, порядкові номери аркушів, присвоєні відповідному документові (конвертові). Документи, зазначені в додатку до супровідного документа, в опису не перелічуються, але обов'язково зазначається їх наявність або відсутність згідно з переліком у додатку. В останньому випадку зазначається причина відсутності документа (акт, складений при розкритті конверта, зберігання в іншій справі (матеріалах кримінального провадження) тощо), а документ, що підтверджує причину відсутності додатка, долучається до справи (матеріалів кримінального провадження). Опис підписується працівником апарату суду, який оформляє справу (матеріали кримінального провадження), із зазначенням біля підпису свого прізвища. 5.14. На третій сторінці обкладинки справи (матеріалів кримінального провадження) обов'язково заповнюється довідковий лист, у якому робляться відмітки про всі проведені дії (вручення повісток, копій обвинувального акту, розпоряджень про виклик присяжних, вироку, рішення, витребування документів, звернення до виконання судових рішень, заповнення статистичних карток на осіб, стосовно яких розглянуто матеріали кримінального провадження (матеріали кримінального провадження), карток обліку сум шкоди, завданої злочином, тощо). 5.15. У процесі подальшого надходження документів справа (матеріали кримінального провадження) продовжує формуватись у хронологічному порядку надходження документів до суду. 5.16. Справи (матеріали кримінального провадження) з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250. Кожен том справи (матеріалів кримінального провадження) оформляється окремо, має власну нумерацію аркушів і власний опис. 5.17. Усі матеріали підшиваються до справи (матеріалів кримінального провадження) нитками через п'ять (для документів формату А4) або три (для документів меншого формату) проколювання голкою. Уклеювання документів до справи (матеріалів кримінального провадження), прикріплення степлером або вкладення будь-яким іншим способом, відмінним від зазначеного в абзаці першому цього пункту, категорично забороняється. 5.18. При автоматизованій реєстрації формується банк реєстраційних даних. Користувач повинен мати можливість одержати інформацію за всіма реквізитами реєстрації та точне місцезнаходження документа або судової справи (матеріалів кримінального провадження), матеріалів. 5.19. Нерозглянуті по суті судові справи (матеріали кримінального провадження) зберігаються у сейфі головуючого судді. 6. Оформлення матеріалів кримінального провадження у стадії підготовчого провадження {Пункт 6.1 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6.2. Працівниками апарату суду згідно з розподілом обов'язків здійснюється комплекс відповідних заходів щодо супроводження подальшого руху та забезпечення судового розгляду матеріалів кримінального провадження. {Пункт 6.2 із змінами, внесеними згідно з Наказами Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012, № 176 від 27.12.2012} 6.3. Секретарем судового засідання, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), надсилаються судові повістки про виклики та повідомлення учасникам кримінального провадження. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення. {Пункт 6.3 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} {Пункт 6.4 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} {Пункт 6.5 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6.5.1. На поштовій кореспонденції, де міститься повістка про виклик або судове повідомлення, проставляються відповідні відмітки зі штампом суду "Повістка про виклик" або "Судове повідомлення". У випадках, встановлених КПК України, повістка про виклик також може бути надіслана електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснено виклик по телефону або телеграмою, зміст якої повинен відповідати вимогам, встановлених КПК України (додаток 35). Якщо обвинувачений є призовником, повідомлення про розгляд кримінального провадження додатково надсилається до відповідного військового комісаріату. {Підпункт 6.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007; у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6.5.2. Особі, щодо якої застосовані засоби безпеки, надсилається повістка про виклик виключно через керівника органу досудового розслідування або прокурора, який прийняв рішення про використання таких засобів, з дотриманням установлених вимог щодо забезпечення захисту інформації. {Підпункт 6.5.2 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6.5.3. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. {Підпункт 6.5.3 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} {Підпункт 6.5.4 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} {Підпункт 6.5.5 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6.5.6. Усі документи, що надсилаються, повинні бути викладені чітко і зрозуміло, акуратно оформлені, скріплені в необхідних випадках печаткою суду. Копії всіх повідомлень, супровідних листів із зазначенням на них дати та вихідного номера, а також підтвердженням отримання особою повісток про виклик або ознайомлення з її змістом, підшиваються до провадження в хронологічному порядку або зберігаються при ньому (відеозапис). {Абзац другий підпункту 6.5.6 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6.5.7. У разі, коли надіслана повістка повернулася до суду з відміткою про невручення адресату, невідкладно доповідається судді. {Підпункт 6.5.7 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} {Підпункт 6.5.8 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6.5.9. Повідомлення, повістки про виклик та інші виклики і документи надсилаються з розрахунком можливості їх одержання адресатами не пізніше строків, установлених КПК України, та повернення в суд відповідних підтверджень про їх отримання. {Підпункт 6.5.9 із змінами, внесеними згідно з Наказами Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012, № 176 від 27.12.2012} 6.5.10. За вказівками судді виконуються й інші дії з підготовки до судового розгляду та оформлення матеріалів кримінального провадження. 6.5.11. У разі якщо обвинувачений ухилився від суду та оголошено його розшук або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, та судом постановлено відповідну ухвалу: надсилається слідчому та/або прокурору копія ухвали про зупинення провадження у справі для організації розшуку обвинуваченого (якщо провадження в справі зупинено до розшуку обвинуваченого); надсилається учасникам судового провадження повідомлення про зупинення провадження у справі в порядку інформування. {Підпункт 6.5.11 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6.5.12. У разі прийняття рішення про звернення з поданням до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого інформуються сторони та інші учасники кримінального провадження. Якщо підсудний тримається під вартою, адміністрації місця ув'язнення надсилається скріплене печаткою суду (за підписом судді) повідомлення про перерахування обвинуваченого за відповідним судом апеляційної інстанції. {Підпункт 6.5.12 у редакції Наказів Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012, № 176 від 27.12.2012} 6.5.13. У разі прийняття судом рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору справа надсилається прокурору після закінчення встановленого законом строку для подання апеляційної скарги на таку ухвалу. Про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору повідомляються учасники кримінального провадження. {Абзац перший підпункту 6.5.13 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} Заповнені статистичні картки на осіб, стосовно яких розглянуто матеріали кримінального провадження, вилучаються, обробляються та надсилаються за належністю. {Абзац другий підпункту 6.5.13 із змінами, внесеними згідно з Наказами Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012, № 176 від 27.12.2012} У разі подання апеляційної скарги на ухвалу про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору матеріали кримінального провадження надсилається в апеляційний суд, про що також інформуються учасники кримінального провадження. {Абзац третій підпункту 6.5.13 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012; із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} У всіх випадках надіслання матеріалів кримінального провадження заповнюються відповідні розділи обліково-статистичних карток. {Підпункт 6.5.14 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6.5.15. Ухвала суду про закриття кримінального провадження, після закінчення встановленого законом строку для подання апеляційної скарги, звертається до виконання за правилами, зазначеними в розділі 16 Інструкції (відповідним органам (особам) надсилаються повідомлення про виконання та додається копія ухвали суду про закриття кримінального провадження). Заповнені статистичні картки на осіб, стосовно яких розглянуто матеріали кримінального провадження, вилучаються, обробляються та надсилаються за належністю. {Підпункт 6.5.15 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} {Підпункт 6.5.16 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 176 від 27.12.2012} {Підпункт 6.5.17 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} {Пункт 6.6 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} {Пункт 6.7 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012} 6-1. Повідомлення про права та обов'язки осіб, що беруть участь у судовому розгляді під час кримінального провадження 6-1.1. Судовий розпорядник, а в разі його відсутності - секретар судового засідання роздає особам (потерпілому, його представнику та законному представнику, обвинуваченому, законному представнику обвинуваченого, захиснику, свідку, цивільному позивачу, представнику цивільного позивача та законному представнику цивільного позивача, цивільному відповідачу, представнику цивільного відповідача, перекладачу, експерту, спеціалісту), які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені КПК України (додатки 35-1 - 35-13). {Інструкцію доповнено розділом 6-1 згідно з Наказом Державної судової адміністрації № 156 від 16.11.2012} 7. Робота з позовними заявами, заявами наказного та окремого провадження у цивільних справах, залишеними без руху 7.1. Позовні заяви, заяви про перегляд заочного рішення, заяви про видачу судового наказу, заяви окремого провадження, залишені в передбачених Цивільним процесуальним кодексом України випадках ухвалою судді без руху, вкладаються без підшивання в окремі обкладинки і протягом установленого суддею строку для усунення недоліків зберігаються у справі "Матеріали, залишені без руху", передбаченій номенклатурою справ суду. 7.2. Позивачу (заявнику) не пізніше наступного дня після винесення ухвали про залишення позовної заяви (заяви) без руху надсилається рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання копія цієї ухвали (копія супровідного листа зберігається з позовною заявою (заявою) та ухвалою). 7.3. Позовна заява (заява) з ухвалою про залишення позовної заяви (заяви) без руху передається для розгляду судді: у разі надходження від позивача (заявника) додаткових документів - невідкладно, у разі неусунення недоліків у визначений суддею строк - не пізніше трьох діб після закінчення зазначеного в ухвалі про залишення позовної заяви (заяви) без руху терміну. Про рух позовної заяви (заяви) робиться відмітка у відповідній обліково-статистичній картці. 7.4. У разі усунення позивачем (заявником) недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви (заяви) без руху, подальше оформлення справи здійснюється в загальному порядку. Датою надходження позовної заяви (заяви) вважається день першого її подання до суду. 7.5. У разі винесення суддею ухвали щодо повернення позовної заяви (заяви) її копія не пізніше другого дня надсилається позивачу (заявнику) рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання. Позовна заява (заява) з оригіналами ухвал про залишення позовної заяви (заяви) без руху і про повернення позовної заяви (заяви) та копіями супровідних листів в обкладинці повертаються до справи "Матеріали, залишені без руху" згідно з номенклатурою справ суду для збереження протягом строку апеляційного оскарження ухвали про повернення позовної заяви (заяви), про що робиться відмітка у відповідній обліково-статистичній картці. 7.6. У разі надходження апеляції на ухвалу про повернення позовної заяви (заяви) вона разом з усіма матеріалами невідкладно передається до апеляційного суду для вирішення питання про її прийняття, про що робиться відмітка в обліково-статистичній картці. 7.7. Якщо апеляційна скарга на ухвалу про повернення позовної заяви (заяви) не надійшла, не пізніше трьох діб після закінчення строку, наданого позивачу (заявнику) для апеляційного оскарження ухвали про залишення позовної заяви (заяви) без руху, позовна заява (заява) разом з усіма документами надсилається рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання позивачу (заявнику). Оригінали ухвал про залишення позовної заяви (заяви) без руху, про повернення позовної заяви (заяви) з копіями супровідних листів про надіслання копій цих ухвал, про повернення позовної заяви (заяви) підшиваються в обкладинку і зберігаються в порядку, визначеному для розглянутих судових справ. В обліково-статистичній картці у відповідні пункти вносяться відомості про рух позовної заяви (заяви). Обліково-статистична картка залишається в загальній картотеці. 8. Робота з адміністративними позовами, залишеними без руху 8.1. Позовні заяви, залишені в передбачених Кодексом адміністративного судочинства України випадках ухвалою судді без руху, вкладаються без підшивання в окремі обкладинки і протягом установленого суддею строку для усунення недоліків зберігаються у справі "Адміністративні позови, залишені без руху", передбаченій номенклатурою справ суду. 8.2. Позивачу не пізніше наступного дня після винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання копія цієї ухвали (копія супровідного листа зберігається з позовною заявою та ухвалою). 8.3. Позовна заява з ухвалою про залишення позовної заяви без руху передається для розгляду судді: у разі надходження від позивача додаткових документів - невідкладно, у разі неусунення недоліків у визначений суддею строк - не пізніше трьох діб після закінчення зазначеного в ухвалі про залишення позовної заяви без руху терміну. Про рух позовної заяви робиться відмітка у відповідній обліково-статистичній картці. 8.4. У разі усунення позивачем недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, подальше оформлення справи здійснюється в загальному порядку. Датою надходження позовної заяви вважається день першого її подання до суду. 8.5. У разі винесення суддею ухвали щодо повернення позовної заяви її копія не пізніш як другого дня надсилається позивачу рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання. Позовна заява з оригіналами ухвал про залишення позовної заяви без руху і про повернення позовної заяви та копіями супровідних листів в обкладинці повертається до справи "Адміністративні позови, залишені без руху" згідно з номенклатурою справ суду для збереження протягом строку апеляційного оскарження ухвали про повернення позовної заяви, про що робиться відмітка у відповідній обліково-статистичній картці. 8.6. У разі надходження апеляції на ухвалу про повернення позовної заяви вона разом з усіма матеріалами невідкладно передається для оформлення справи та надіслання до апеляційного суду згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, про що робиться відмітка в обліково-статистичній картці. 8.7. Якщо апеляційна скарга на ухвалу про повернення позовної заяви не надійшла, не пізніше трьох діб після закінчення строку, наданого позивачу для апеляційного оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху, позовна заява разом з усіма документами надсилається рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про її одержання позивачу. Оригінали ухвал про залишення позовної заяви без руху, про повернення позовної заяви з копіями супровідних листів про надіслання копій цих ухвал, про повернення позовної заяви підшиваються в обкладинку і зберігаються в порядку, визначеному для розглянутих судових справ. В обліково-статистичній картці у відповідні пункти вносяться відомості про рух позовної заяви. Обліково-статистична картка залишається в загальній картотеці. 9. Робота з позовними заявами, заявами окремого провадження, у відкритті провадження у справі за якими позивачеві (заявникові) відмовлено {Назва розділу 9 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} 9.1. У разі постановлення суддею ухвали про відмову у відкритті провадження у справі копія цієї ухвали невідкладно надсилається рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання позивачеві (заявникові) разом з позовною заявою (заявою) та всіма доданими до неї документами. {Пункт 9.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007, № 176 від 27.12.2012} 9.2. Оригінал ухвали про відмову у відкритті провадження у справі з копією позовної заяви (заяви) та копіями супровідних листів про надіслання копії цієї ухвали підшивається в обкладинку і зберігається в порядку, визначеному для розглянутих судових справ. В обліково-статистичній картці у відповідні пункти вносяться відомості про рух позовної заяви (заяви). Обліково-статистична картка залишається в загальній картотеці. {Пункт 9.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} 9.3. У разі надходження апеляційних скарг на зазначену в пункті 9.1 Інструкції ухвалу справа оформляється апаратом суду для надіслання в апеляційний суд. 10. Робота з адміністративними позовами, у відкритті провадження в адміністративній справі за якими позивачеві відмовлено {Назва розділу 10 у редакції Наказу Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} 10.1. У разі постановлення суддею ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі копія цієї ухвали невідкладно надсилається рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання позивачеві разом з позовною заявою та всіма доданими до неї документами. {Пункт 10.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007, № 176 від 27.12.2012} 10.2. Оригінал ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі з копією адміністративного позову, копіями супровідних листів про надіслання копії цієї ухвали підшиваються в обкладинку і зберігаються в порядку, визначеному для розглянутих судових справ. В обліково-статистичній картці у відповідні пункти вносяться відомості про рух позовної заяви. Обліково-статистична картка залишається в загальній картотеці. {Пункт 10.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} 10.3. У разі надходження апеляційних скарг на зазначену в пункті 10.1 Інструкції ухвалу справа оформляється апаратом суду для надіслання в апеляційний суд. 11. Оформлення цивільних справ після закінчення підготовки справи до судового розгляду 11.1. Після закінчення підготовки справи до судового розгляду і призначення справи до розгляду особам, які беруть у ній участь, невідкладно надсилаються поштою рекомендованим листом з повідомленням судові повістки про виклик до суду з копіями ухвал про відкриття провадження і призначення справи до попереднього розгляду. Для забезпечення розгляду судових справ секретар судового засідання здійснює виклики та повідомлення відповідно до процесуального законодавства і вимог Інструкції та слідкує за поверненням до суду підтверджень про їх отримання (додаток 36). Відповідачеві надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів, про що зазначається в судовій повістці; крім того, зазначається про право подати письмове заперечення проти позову. {Абзац перший пункту 11.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Державної судової адміністрації України № 109 від 25.09.2012, № 176 від 27.12.2012} Порядок здійснення виклику до суду через друковані засоби масової інформації, відповідно до статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 74 ЦПК України, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 року № 52 "Про порядок визначення друкованого засобу масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме". Перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, у яких розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб і свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, щороку затверджується відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України. {Абзац другий пункту 11.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} 11.2. У разі надходження зустрічного позову чи позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, позовна заява реєструється відповідно до вимог розділу 3 Інструкції. Про прийняття зустрічного позову сповіщаються особи, які беруть участь у справі. 11.3. Відповідно до вказівок судді та в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, провадяться інші дії щодо підготовки справи до судового розгляду. 12. Оформлення адміністративних справ після закінчення підготовки справи до судового розгляду 12.1. Після закінчення підготовки справи до судового розгляду і призначення справи до розгляду особам, які беруть у ній участь, невідкладно надсилаються повістки про виклик до суду. Відповідачеві надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів, про що зазначається в судовій повістці; крім того, зазначається про право подати письмове заперечення проти позову. {Пункт 12.2 виключено на підставі Наказу Державної судової адміністрації України № 100 від 26.09.2007} 12.3. Відповідно до вказівок судді та в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, провадяться інші дії щодо підготовки справи до судового розгляду. 13. Дії секретаря судового засідання під час розгляду справ (судового провадження) 13.1. Безпосередньо перед початком судового провадження, розглядом цивільної чи адміністративної справи секретарем судового засідання перевіряється явка учасників судового процесу (провадження) та вживаються заходи до з'ясування причин неявки, уточнюються відомості про вручення судових викликів, повідомлень, судових повісток та інших матеріалів, про що доповідається судді. 13.2. Після розгляду справи, матеріалів кримінального провадження, або відкладення їх на інший час, на прохання осіб, які викликані до суду та приймали участь у судовому засіданні, на судовій повістці чи судовому повідомленні відмічається час їх явки та час залишення суду, завіряється цей запис підписом секретаря судового засідання та відбитком відповідного штампа суду. Знайти слова на сторiнцi: * тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи... Сторінки: 1 [ 2 ] Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Леон Леонард Опубліковано 25 травня, 2013 Автор Поділитися Опубліковано 25 травня, 2013 Инструктажи по охране труда Рабинович, Вы решили сменить свой ник? Теперь Вы Иван? Демонстрируете тупого русского, или собственную глупость? Флаг в руки! Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Надежда Сервикваса Опубліковано 25 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 25 травня, 2013 Эти простыни - результат действий нашей Юлечки, излишне импульсивной и эмоциональной. :lol: :lol:Да нет, Дэна. Жирафочка на моей теме может такое "устроить". Ей-то что до Леона. А здесь Ори "старается". Леонардыч "ослушался" её. Вот и мстит. Решила зас.... (засорить) и его тему. Сама не хочет "высовываться", дабы не посчитать это четвёрдый день психоза, вот и наняла ивана-дурачка из ПСОВ(ских).Вот её: "А ні, то я ще друзів запрошу і пашнін з лео постраждають". Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Дэна Опубліковано 25 травня, 2013 Поділитися Опубліковано 25 травня, 2013 Да нет, Дэна. Жирафочка на моей теме может такое "устроить". Ей-то что до Леона. А здесь Ори "старается". Леонардыч "ослушался" её. Вот и мстит. Решила зас.... (засорить) и его тему. Сама не хочет "высовываться", дабы не посчитать это четвёрдый день психоза, вот и наняла ивана-дурачка..+ Посилання на коментар Поділитись на інших сайтах Поділитися
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.