Законопроект Колесниченко-Кивалова принят

[Гість Ладона]

Как парламентские бандюки "развели" "лохов" – под завесой "мовного" закона

 

Был ли "мовный" закон целью – поразжигать страсти в люмпенских электоральных сообществах перед выборами?

 

Или средством?

 

То есть дымовой завесой, за которой парламентские бандюки очень неплохо попотрошили Украину в самом прямом смысле слова – т.е. в смысле бюджета.

 

Тема для размышлений.

 

ВИДЕО http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/5000486c2b05b/

[Леопольд]

22 сосиски за одну минуту!! ;)

А я и не считал. Как к примеру ступеньки по которым ходишь каджый день а спроси об их колличестве...))))))))))

 

 

возражаю! Почему это за минет можно, а за климакс нельзя?

Тю, та я жпросто свою точку изложил. Имхом и

назвал и оставил полную свободу действий САИ.

 

Особенно хорошо она разбирается в половых изысках, психических заболеваниях,

Видишь ли, каждый наиболее пОлно освещает те события или факты в которых поднаторел в реале. Чтобы так досконало разбираться в половых к примеру изысках я таск думаю надо иметь большой опыт в этом.

 

 

120 предупреждений за неделю! Ну ей-богу как в сказке про пастушка и волков.

Нет уверенности, Лео, что она та, за кого себя выдает.

А зачастую так и бывает. Сидит старая клуша за компом и молодуху из себя выдаёт. Но стервозности в ней столько шо молодухам надо ещё поучится. ;)

 

И второе - по фотографиям.. Не хотела язвить, но не смогла удержаться. Ровно год назад она размещала фотографию женщины , присевшей в воду на какой то речке, по очертанию лицо которой напоминало те, что она сейчас клепает. Но загадка в том, что та женщина имела тело 60 летней, с многочисленными отложениями в области живота...и с обвислой грудью. Бес тогда прокомментировал ту фотографию подробно и она ее бегом удалила (было в приложениях). Неужели она за год помолодела и похудела на 20 кг?

Ну год назад меня тут небыло, фоты не видел посему комментировать не могу. Однако ежели иммет место быть обман в смысле реального человека и выдаваемого то в принципе можно не удивляться - старые клуши которых уже, прошу пардону у тебя, не трахают с ума сходят. И это не есть обсуждение конкретного лица, это известный факт.

[Гість vladimir]

Как парламентские бандюки "развели" "лохов" – под завесой "мовного" закона

 

Был ли "мовный" закон целью – поразжигать страсти в люмпенских электоральных сообществах перед выборами?

 

Или средством?

 

То есть дымовой завесой, за которой парламентские бандюки очень неплохо попотрошили Украину в самом прямом смысле слова – т.е. в смысле бюджета.

 

Тема для размышлений.

 

ВИДЕО http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/5000486c2b05b/

Зайка, знаешь почему на тебя льётся столько негатива?

Можешь не верить, но я искренне пытался понять что же именно происходит, жертва ли ты непонимания, или что еще

 

Я не могу тебя судить, но и понять так же....

Ты думаешь тебя возвеличивает, твоё высокомерие к тем кто думает иначе? или допускаешь что кто то будет терпеть твои оскорбления?

Почему же ты сама спешишь строить из себя жертву, когда тебя поливают помоями.....и как только приходишь в себя, тут же продолжаешь лить гряз

 

Тебе везет в том, что дается понимание своего заблуждения, в самом что ни на есть наглядном виде....можно быть гордой, но совсем необязательно тупой.

 

 

Всё это пишу, потому что меня раздражают твои оскорбления востоку Украины,........спасает тебя только то, что против тебя и так все, а мне добивать не к лицу,

но когда нибудь можешь серьезно нарваться.....может стоит попустится?

или для тебя это страшное нарушение принципов?

[Гість Ладона]

Как парламентские бандюки "развели" "лохов" – под завесой "мовного" закона

 

Был ли "мовный" закон целью – поразжигать страсти в люмпенских электоральных сообществах перед выборами?

 

Или средством?

 

То есть дымовой завесой, за которой парламентские бандюки очень неплохо попотрошили Украину в самом прямом смысле слова – т.е. в смысле бюджета.

 

Тема для размышлений.

 

ВИДЕО http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/5000486c2b05b/

[Гість vladimir]

Как парламентские бандюки "развели" "лохов" – под завесой "мовного" закона

 

Был ли "мовный" закон целью – поразжигать страсти в люмпенских электоральных сообществах перед выборами?

 

Или средством?

 

То есть дымовой завесой, за которой парламентские бандюки очень неплохо попотрошили Украину в самом прямом смысле слова – т.е. в смысле бюджета.

 

Тема для размышлений.

 

ВИДЕО http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/5000486c2b05b/

Западная Украина - диковинный зверек...шума много, толку ни какого, а выбросить жалко

 

может кто и поспорит, но каждый в душе согласится что так оно и есть :lol: :lol: :lol:

[Гість Ладона]

Це сказано про опозицію, але ця фраза стосується більшості українців

 

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ: "МЫ ИХ РАЗВЕЛИ, КАК КОТЯТ"

 

У Партії регіонів задоволені голосуванням за "мовний" законопроект.

Після того, як Верховна Рада ухвалила законопроект у другому читанні, регіонал Михайло Чечетов заявив:

"Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят. Я не знаю, что они будут делать на выборах".

 

Стиль, повадки, мова... Комусь нагадує еліту в традиційному розумінні цього слова?

 

 

http://img.tabloid.pravda.com.ua/images/do...74-klymenko.jpg

 

Колись такий типаж ставили на роль бандюків. Тепер вони - ЕЛІТА!!!

 

 

Цитата:

я не понимаю твой убогий язык, мутантка. Переведи на русский.

 

Колесніченко: львівсько-галицький діалект - відрижка

http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/2/6967864/

 

 

Кого називати українцями, яку мову українською чи вже починати палити книжки Франка, Кобилянської, Лесі Українки - в них мова не відповідає канонічним стандартам, які вам з гори вже визначили?!

 

***

[Гість Ладона]

Іван Франко

КАМЕНЯРІ

 

Я бачив дивний сон. Немов передо мною

Безмірна, та пуста, і дика площина,

І я,прикований ланцем залізним, стою

Під височенною гранітною скалою,

А далі тисячі таких самих, як я.

 

У кождого чоло життя і жаль порили,

І в оці кождого горить любові жар,

І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,

І плечі кождого додолу ся схилили,

Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.

 

У кождого в руках тяжкий залізний молот,

І голос сильний нам згори, як грім, гримить:

"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод

Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,

Бо вам призначено скалу сесю розбить."

 

І всі ми, як один, підняли вгору руки,

І тисяч молотів о камінь загуло,

І в тисячні боки розприскалися штуки

Та відривки скали; ми з силою розпуки

Раз по раз гримали о кам'яне чоло.

 

Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,

Так наші молоти гриміли раз у раз;

І п'ядь за п'ядею ми місця здобували;

Хоч не одного там калічили ті скали,

Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.

 

І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,

Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд,

Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,

Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди,

Як наші кості тут під нею зогниють.

 

Та слави людської зовсім ми не бажали,

Бо не герої ми і не богатирі.

Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли

На себе пута. Ми рабами волі стали:

На шляху поступу ми лиш каменярі.

 

І всі ми вірили, що своїми руками

Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,

Що кров'ю власною і власними кістками

Твердий змуруємо гостинець і за нами

Прийде нове життя, добро нове у світ.

 

І знали ми, що там далеко десь у світі,

Який ми кинули для праці, поту й пут,

За нами сльози ллють мами, жінки і діти,

Що други й недруги, гнівнії та сердиті,

І нас, і намір наш, і діло те кленуть.

 

Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,

І серце рвалося, і груди жаль стискав;

Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,

Ані прокляття нас не відтягли від діла,

І молота ніхто із рук не випускав.

 

Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті

Святою думкою, а молоти в руках.

Нехай прокляті ми і світом позабуті!

Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі,

І щастя всіх прийде по наших аж кістках.

 

1878

[Гість Ладона]

Как парламентские бандюки "развели" "лохов" – под завесой "мовного" закона

 

Был ли "мовный" закон целью – поразжигать страсти в люмпенских электоральных сообществах перед выборами?

 

Или средством?

 

То есть дымовой завесой, за которой парламентские бандюки очень неплохо попотрошили Украину в самом прямом смысле слова – т.е. в смысле бюджета.

 

Тема для размышлений.

 

ВИДЕО http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/5000486c2b05b/

[Major]

Так вот помнится, были ещё школьниками-пацанятами и учили наизусть стихотворения. И все без исключения, даже украинскоговорящие, дружно ненавидели стихи И.Франко, за исковерканный украинский. Из прозы, ненавидели Коцюбынського. Все остальные, претензий не вызывали.

Снова озвучиваю свою концепцию. Я за то, чтобы украинцы были УКРАИНЦАМИ, а не галичанами второго сорта.

Так что. сами. лупайтэ сю скалу....

[Рыжая]

Так вот помнится, были ещё школьниками-пацанятами и учили наизусть стихотворения. И все без исключения, даже украинскоговорящие, дружно ненавидели стихи И.Франко, за исковерканный украинский. Из прозы, ненавидели Коцюбынського. Все остальные, претензий не вызывали.

Снова озвучиваю свою концепцию. Я за то, чтобы украинцы были УКРАИНЦАМИ, а не галичанами второго сорта.

Так что. сами. лупайтэ сю скалу....

 

Немного не соглашусь. В школьную программу тыкали вещи совершенно неудобоваримые. А у того же Франко чудесная лирика

 

Чого являєшся мені

 

У сні?

 

Чого звертаєш ти до мене

 

Чудові очі ті ясні,

 

Сумні,

 

Немов криниці дно студене?

 

Чому уста твої німі?

 

Який докір, яке страждання,

 

Яке несповнене бажання

 

На них, мов зарево червоне,

 

Займається і знову тоне

 

У тьмі?

 

 

 

Чого являєшся мені

 

Усні?

 

В житті ти мною згордувала,

 

Моє ти серце надірвала,

 

Із нього визвала одні

 

Оті ридання голосні —

 

Пісні.

 

В житті мене ти й знать не знаєш,

 

Ідеш по вулиці — минаєш,

 

Вклонюся — навіть не зирнеш

 

І головою не кивнеш,

 

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,

 

Як я люблю тебе без тями,

 

Як мучусь довгими ночами

 

І як літа вже за літами

 

Свій біль, свій жаль, свої пісні

 

У серці здавлюю на дні.

 

 

 

О, ні!

 

Являйся, зіронько, мені

 

Хоч в сні!

 

В житті мені весь вік тужити —

 

Не жити.

 

Так най те серце, що в турботі,

 

Неначе перла у болоті,

 

Марніє, в'яне, засиха,—

 

Хоч в сні на вид твій оживає,

 

Хоч в жалощах живіше грає.

 

По-людськи вільно віддиха,

 

І того дива золотого

 

Зазнає, щастя молодого,

 

Бажаного, страшного того

 

Гріха!

[Орiана]

Ну ось, ті, хто щойно кричав: не треба нам вказувати - вже на правах хазяїв ситуації (а наразі так і є, і буде, поки існує ця влада) почав вказувати кого з класиків залишити, а чиї книги вже треба палити.

 

****

 

 

Цитата:

я не понимаю твой убогий язык, мутантка. Переведи на русский.

Цитата

Колесніченко: львівсько-галицький діалект - відрижка

http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/2/6967864/

Табачнік: галичани - не українці

[Орiана]

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами...

(Леся Українка)

 

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись… А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою тремтячою рукою, – вона тремтить, як струна, – все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, – ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни…

Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів’ялі троянди?

Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?

Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О, візьми мене з собою, і нехай над нами в’януть білі троянди!

Візьми мене з собою.

Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в’януть, в’януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже…

Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!

І нехай в’януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.

[Орiана]

Прекрасний галичанський діалект.

Мало хто знає що це таке.

Ось вам для ознайомлення уривок з Винничукових "Легенд Львова"

ІСТОРІЯ З ПАННОЮ

 

Чи вповідав я вам про ту кобіту? Як то яку? Ну, добре, всьо спочатку. Йду я си вулицею святого Петра і бачу, жи переді мнов шльопає така фіґурова цізя, аж ми в шкарпетках зимно стало. Сама! Ввечери! Який би я був кавалір, аби цізю до хати не провів? Ну, я си так до неї підбіг і кажу:

– Де то так панєнка загуляла, жи сама сі вертає? Може, би я вас провів? А вона каже:

– Дуже прошу.

І повертає лице до мене. Матко свята! Не повірите! Лиця в неї не було. Ні вочей, ні носа, ні вуст – ну ніц!

Я подумав, жи здурію. Закляк на місци. А та потвора помахала мені білою як папір ручкою і в браму цвинтарну звернула.

Стою я так якусь хвилю і чую, як зуби клацають. Коли дивлюсь, їде бричка. А на бричці фірман в капелюсі звісив голову і куняє. Я до нього:

– Слухайте, прошу пана, яке чудо я бачив! Кобіта без лиця! Ні вочей, ні носа, ні писка, ні вух – ніц нема!

– Шо ви таке вповідаєте! – каже той візник і підводить голову. Матко свята! Глянув я на него і вклєк. Хлоп не мав лиця. Ні вочей, ні носа, ні писка. Бричка звернула в ту саму браму, а я з півгодини стояв, як вкопаний.

[Орiана]

Ще один сучасник

Павло Вольвач "Кляса" – роман про те, як живеться "на районі" і чого милі дітки з патріотичних сімей стають кримінальними гопніками.

 

В барак до Цигана Пашок встиг зводити і Юру. Мутний сам тоді напосівся, навіть прихопив пляшку коньяку. "Пішу павєстушку. Цвєти зла, – недбало-всезнаюче поскрипував Мутний. – Нужен соотвєтствующий матерьял. Так вот, ти нє мог би..." Пашок міг би. Він тільки ніяк не може розібратись, з чого мусять виникати вірші, а в Мутного вже майже готова ціла повість. Про що вони пишуть?

 

Хвилині на п'ятій гостин Пашок відчув недоречність і п'ятизіркового "каве" на липкій клейонці столика, і Юрчиних ідіотських розумних згадок про царя Ксеркса, і правильно вибудуваних книжних речень щодо можливого, після смерті Магомета, розподілу між братвою влади в місті.

 

- В принципе, сущєствуєт нєсколько вариантов. Например, некто Бужа. Хотя его и маловероятно...

 

Циган сопів і м'яв гільзи папірос. Пашок давився внутрішнім сміхом – знов Юрчине "нєкто"! – таких слів у цигановому бараці не звучало від спокону. Та й, зрештою, хто такий Циган, щоб з ним на повному серйозі обговорювати такі теми? В тиші, що надовго запала після коротких фраз, було чути, як падає у миску вода з рукомийника. Циганів тато, що в черговий раз заглянув в кімнату, як тінь вклякав біля порога.

 

- Мальчики, красавчики... Може вам огурчіків принести? – дядя Вітя, витягуючи шию, дивився поверх голів на пляшку. – Чи помідорчиків? Є й помідорчики.

 

- Вали отсюда, – буркнув Циган. Дядя Вітя, сторожко косячи на Цигана, з надією позирав на гостей. Пашок подав йому свою чарку і він перехилив, як ілюзіоніст, в змиг ока.

 

- Так, може, такі підрізать огурчиків? – діловито скоромовкою допитувався Циганів батько і не тікав, посмішливим оком ще жажденіше обмацуючи плящину.

[Леопольд]

Так вот помнится, были ещё школьниками-пацанятами и учили наизусть стихотворения. И все без исключения, даже украинскоговорящие, дружно ненавидели стихи И.Франко,

Майор, мы больше по Тычине прикалывались. Помнишь ведь

 

- Краще з"їсти три перчини

Ніж учити вірш Тичини.

 

 

Ну действительно, как понимать такое

 

-А в тій хаті а в тій ха,

Живе баба ЯвдОха.

 

І наголос неправильний та і зміст дурний. А про трактор який дир дир і про мир з його ж творінь? ;) А Франко воспринимался как впрочем и другие - не хотелось учить стихи и вирши тем паче если в них есть несвойственные языку обороты.

[САИ]

Прекрасний галичанський діалект.

Мало хто знає що це таке.

Ось вам для ознайомлення уривок з Винничукових "Легенд Львова"

ІСТОРІЯ З ПАННОЮ

 

Чи вповідав я вам про ту кобіту? Як то яку? Ну, добре, всьо спочатку. Йду я си вулицею святого Петра і бачу, жи переді мнов шльопає така фіґурова цізя, аж ми в шкарпетках зимно стало. Сама! Ввечери! Який би я був кавалір, аби цізю до хати не провів? Ну, я си так до неї підбіг і кажу:

– Де то так панєнка загуляла, жи сама сі вертає? Може, би я вас провів? А вона каже:

– Дуже прошу.

І повертає лице до мене. Матко свята! Не повірите! Лиця в неї не було. Ні вочей, ні носа, ні вуст – ну ніц!

Я подумав, жи здурію. Закляк на місци. А та потвора помахала мені білою як папір ручкою і в браму цвинтарну звернула.

Стою я так якусь хвилю і чую, як зуби клацають. Коли дивлюсь, їде бричка. А на бричці фірман в капелюсі звісив голову і куняє. Я до нього:

– Слухайте, прошу пана, яке чудо я бачив! Кобіта без лиця! Ні вочей, ні носа, ні писка, ні вух – ніц нема!

– Шо ви таке вповідаєте! – каже той візник і підводить голову. Матко свята! Глянув я на него і вклєк. Хлоп не мав лиця. Ні вочей, ні носа, ні писка. Бричка звернула в ту саму браму, а я з півгодини стояв, як вкопаний.

И это (?!?!!!) нам хотят навязать, как украинский язык?? :o :o Да любой суржик в 1000 раз украинистее, чем подобный галичанский высер.

КАТЕГОРРИЧЕСКИ против закона, который может узаконить эту отрыжку под видом региональнойи мовы. СРАЧ натуральный, тьху, шоб они подавились им, мутанты недоумкатые.

[Гість vepryk]

А хто не дурачився

У лукоморья дуб спилили

Кота на мясо зарубили

Златую цепь воры стащили

Русалку в бочку засолили.

Во глубине сибирских руд

Два парня девушку "бут

Не пропадет их скорбный труд обоим десять лет дадут.Те що виклала Оріана один з діалектів. Тай то гіперболізований. Цей діалект заставляють вчити дітей східної України? Я й не знав.

[Орiана]

В Росії гордяться відмінністю того чи іншого регіону, діалекти вивчають, складають спеціальні словники.

Наші ж хочуть зробити з української бездушну мову, щоб потім легко потопити, бо...

 

Де вдаються до словників - там закінчується розмовна мова.

Не будуть використовувати мову у розмові - відімре за непотрібністю.

[otchim]

Так вот помнится, были ещё школьниками-пацанятами и учили наизусть стихотворения. И все без исключения, даже украинскоговорящие, дружно ненавидели стихи И.Франко, за исковерканный украинский. Из прозы, ненавидели Коцюбынського. Все остальные, претензий не вызывали.....

Как не вызывали? Я вот этого гада хорошо зампомнил:

З путі далекої вернувся машиніст,

Укритий порохом, увесь пропахлий димом,—

До виноградника! — Чи мільдью часом лист

Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем!

 

А создательница образа "той, що у скалі сидить" ?

 

И если про первого отзывались "Трактор в полі дир-дир-дир: ми всі за мир", то от второй только вздыхали. И кто же те герои, которые формировали наши учебники? Ведь упомянутые авторы создавали и годные для понимания произведения!

[Орiана]

Слухайте, а може для вас тему створити: Коли ми були молодими - будете спогадами ділитися?

Люди, які живуть спогадами, мо щось про теперішнє скажете - я вже мовчу про майбутнє?!!

[Гість vepryk]

Слухайте, а може для вас тему створити: Коли ми були молодими - будете спогадами ділитися?

Люди, які живуть спогадами, мо щось про теперішнє скажете - я вже мовчу про майбутнє?!!

'Оріана' не хіпішуйте, краще вже ділитися спогадами чим мірятися піпіськами. А справді, чому підручники завжди складають ті хто ненавидить дітей?

[Орiана]

'Оріана' не хіпішуйте, краще вже ділитися спогадами чим мірятися піпіськами. А справді, чому підручники завжди складають ті хто ненавидить дітей?

Та нехай би вже краще піпіськами - це б хоч свідчило, що вони в них є.

А ось постійні такі спогади - не знаю, як в кого, а у мене викликають гнітюче враження: ніби людям вже нема чим більше жити, тільки минулим. А на якусь буденну тему чи про смисл життя - нікого ж не витягнеш. Ну зовсім, як посиденьки старперів на лавочці за доміно.

 

*http://www.youtube.com/watch?v=iVpRuXJ4Er4&feature=related

[Major]

Кобздец. Голодной куме, одно на уме.

Что ни тема, то поиск пиписек и променад по чужим ширинкам.

 

Ну и наконец, есть такое определение:

Тот, кто ничего не приобрёл в прошлом, не найдёт его и в будущем....

[otchim]

Кобздец. Голодной куме, одно на уме.

Что ни тема, то поиск пиписек и променад по чужим ширинкам.

 

Ну и наконец, есть такое определение:

Тот, кто ничего не приобрёл в прошлом, не найдёт его и в будущем....

Письку? :blink:

[Орiана]

"В Україні 46 мільйонів язиків, але мова у нас одна"

 

Ультрас "Динамо" висловили свій протест проти прийняття "мовного" законопроекту під час матчу Динамо (Київ) – Металург (Донецьк) у суботу.

Фани розгорнули банер "В Україні 46 мільйонів язиків, але мова у нас одна" та співали гімн України.

 

ВІДЕО http://www.pravda.com.ua/photo-video/2012/07/15/6968852/

[Рыжая]

Вот весь форум,несколько недель, обсуждает заон о региональных языках. Несут такую чушь,о нём,что просто на уши ненатягивается. Почему? Да его никто не читал просто. Все отделались названием,общественным мнением и резонансом,которые кто-то создал,с выгодой для того или иного и так далее. Голодающие в Киеве,бесчинсвтующие в Львове,никто его не читал и сути его не понимают. А все против.

Законы надо читать,что бы знать о чём говорить,о чём спорить,что защищать и от чего отбиваться.Тогда,как минимум,тебя никто не сможет обмануть пустой демагогией бла-бла-бла.

[Рыжая]

1.Кодекс административного судопроизводства Украины. Закон № 2747-IV от 23.06.2005 г.

Запрещено использование в судебных документах иных языков, чем украинский (ст. 15).

 

2. Гражданский процессуальный кодекс Украины. Закон

№ 1618-IV от 18.03.2004 г.

Запрещено использование в судопроизводстве иных языков, чем украинский (ст. 7).

 

3. Таможенный кодекс Украины. Закон Украины № 1970-XII от 12.12.1991 г.

Язык таможенных документов ограничен украинским и языком таможенных союзов, к которым

присоединится Украина

(ст. 42).

 

4.Закон Украины «Про судоустрій» № 3018-III от 07.02.2002 г.

Предусмотрено осуществление судопроизводства только на украинском языке (ст. 10).

 

5.Закон Украины «Про Конституційний Суд України»

№ 422/96-ВР от 16.10.1996 г.

Запрещено использование иных языков, кроме украинского, при осуществлении производства в

Конституционном Суде

(ст. 56).

 

6.Закон Украины «Про виконавче провадження» № 606-XIV от 21.04.1999 г.

Разрешено исполнительное производство только на украинском языке. Все остальные языки могут

использоваться только через переводчика.

 

7.Закон Украины «Основи законодавства України про культуру» № 2117-XII от 14.02.1992 г.

Провозглашена забота о развитии украиноязычных форм культурной жизни. Для всех остальных языков

национальных меньшинств провозглашен принцип «равных прав и возможностей». Т.е. возможности

использовать русский и цыганский языки законодательно установлены одинаковыми.

 

8.Закон Украины «Про концепцію державної політики в галузі культури на 2005—2007 роки» №

2460 от 03.03.2005 г.

Исключены региональные языки из государственных целевых программ по подготовке, изготовлению,

распространению печатной, электронной, аудиовизуальной информации о культурных ценностях Украины.

 

9.Закон Украины «Про концепцію Національної програми інформатизації» № 75/98-ВР от

04.02.1998 г.

Исключены русский, другие региональные языки из программы информатизации языковой сферы (разд. 9).

 

10. Закон Украины «Про Державний реєстр виборців» № 698-V от 22.02.2007 г.

Запрещено при составлении реестра использование иных языков, чем украинский. При этом

транслитерация имен и фамилий граждан — по правилам, устанавливаемым Кабинетом министров Украины

(ст. 4).

 

11. Закон Украины «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» №

3317-IV от 12.01.2006 г.

— Запрещено использовать русский, другие региональные языки в общенациональном вещании (ст. 10).

— Запрещен показ по телевидению фильмов на иных языках, чем украинский (ст. 10).

— Вещание на региональных языках местными телерадиокомпаниями ограничено 25% времени вещания

(ст. 10).

— Предусмотрен контроль языкового режима ТРК при выдаче лицензий (ст. 24 и 27) и в ходе вещания (ст.

48).

 

12. Закон Украины «Про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських

слухань «Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стан

інформаційної безпеки України» № 2680-III от 13.09.2001 г.

Внесены изменения в статью 24 Закона о телевидении и радиовещании, предусматривающие ужесточение

контроля за языковым режимом ТРК при подаче заявки на лицензию на вещание.

 

Закон Украины «Про телебачення і радіомовлення» № 3759-XII от 21.12.1993 г.

— Запрещено использовать русский, другие региональные языки в общенациональном вещании (ст. 10).

— Запрещен показ по телевидению фильмов на иных языках, чем украинский (ст. 10).

— Вещание на региональных языках местными телерадиокомпаниями ограничено 25% времени вещания

(ст. 10).

— Предусмотрен контроль языкового режима ТРК при выдаче лицензий (ст. 24 и 27) и в ходе вещания (ст.

48).

 

13. Закон Украины «Про кінематографію» № 998-XIV от 16.07.1999 г.

Хотя ст. 14 данного Закона в принципе разрешает прокат фильмов на региональных языках, решение

Конституционного Суда Украины от 20.12.2007 г. фактически отменило эту норму.

 

14. Закон Украины «Про видавничу справу» № 318/97-ВР от 05.06.1997 г.

— Только для украинского языка и языка немногочисленных национальных меньшинств предусмотрена

государственная поддержка при осуществлении издательской деятельности, при этом поддержка русского

языка исключена (ст. 5 и 6).

— Исключено использование русского, других региональных языков при изготовлении бланков, форм,

квитанций, удостоверений, дипломов.

 

15. Закон Украины «Про внесення змін до закону України «Про рекламу» № 1121-IV от 11.07.2003 г.

Запрещено использование в рекламной деятельности иных языков, чем украинский (ст. 6).

[Гість Ладона]

Ох ті "свідомити"...

 

Конституційна Рада Франції постановила: європейська Хартія регіональних мов знаходиться в прямому протиріччі з Конституцією країни.

Що зробили державні мужі республіки? Поклали цей міжнародний закон під сукно – Франція Хартію підписала, але не ратифікувала…

"Чому?" – запитаєте ви. А тому, що відповідно до Конституції Франції всі жителі держави – французи! Не за етнічним, підкреслю, походженням, а за громадянським. І ніяких там меншин. Держава понад усе! І мова одна єдина державна – французька.

До речі, якраз мові, як цементу нації, вони приділяють особливо важливого значення.

Отже, етнічне походження, мова нацменшини – це все другорядне в порівнянні з цілісністю держави, його складових і атрибутів.

[Гість Ладона]

Висновок Головного науково-експертного управления парламенту України:

 

Аналіз законопроекту дає підстави дійти висновку, що окремі його положення не повною мірою узгоджуються з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема, Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, та рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. N10 рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови

[Рыжая]

Ох ті "свідомити"...

 

Конституційна Рада Франції постановила: європейська Хартія регіональних мов знаходиться в прямому протиріччі з Конституцією країни.

Що зробили державні мужі республіки? Поклали цей міжнародний закон під сукно – Франція Хартію підписала, але не ратифікувала…

"Чому?" – запитаєте ви. А тому, що відповідно до Конституції Франції всі жителі держави – французи! Не за етнічним, підкреслю, походженням, а за громадянським. І ніяких там меншин. Держава понад усе! І мова одна єдина державна – французька.

До речі, якраз мові, як цементу нації, вони приділяють особливо важливого значення.

Отже, етнічне походження, мова нацменшини – це все другорядне в порівнянні з цілісністю держави, його складових і атрибутів.

 

Двуязычное образование во Франции (французский язык и один из местных языков) разрешено с 2000 года в государственных образовательных заведениях. Раньше двуязычное образование давали частные школы.

 

Один из местных - т.е. любой из регионаллных.

И еще.... борьба за французски была и есть направлена против АНГЛИЙСКОГО!!!!!

 

 

Бывший президент Франции Жак Ширак, а вслед за ним министр финансов и глава МИД Франции 23 марта 2006 года покинули зал, где происходил саммит Евросоюза — в знак протеста против выступления на английском языке представителя европейской федерации предпринимателей Unice, бывшего главы Национального совета французских предпринимателей Эрнеста-Антуана Сеера. В частности, он заявил: «Я буду говорить на английском, языке бизнеса». Вернулся Ж.Ширак лишь после того как Е.-А.Сеер завершил свою речь. Помощники президента объяснили, что таким образом он защищает французский язык. Другой француз, председатель Центробанка ЕС Жан-Клод Трише, обратился к участникам саммита по-французски.

 

Любопытно, что двумя годами ранее на одной из сессий Пар­ламентской ассамблеи Совета Ев­ропы французская делегация покинула зал во время выступления того же Ж.-К.Трише, который начал свою речь по-английски. По­добное сессии ПАСЕ произошло впервые. «Мы были глубоко шокированы его поведением», — заявил глава французской делегации в ПАСЕ Бернар Шренер. «Бывший глава Центробанка Фран­­ции излагает свой доклад, не используя родной язык!». Б.Шре­нер подчеркнул, что решение покинуть зал члены французской делегации приняли спонтанно.

 

В вопросах языка французское общественное мнение солидарно с высшим руководством государства, только более прямое и остроумное. Французы придумали своеобразный конкурс для «стимулирования» высокопоставленных должностных лиц и известных частных владельцев, публично игнорирующих французский язык: ежегодно им присваивают титул «Английский наймит, подстилка». Первым его победителем стал генеральный директор «Рено» Людовик Швейцар — за отчеты о деятельности компании на английском. Среди обладателей этого «почетного» титула директор газеты «Монд» — за проект еженедельника на английском, глава Еврокомиссии Романо Проди — за вытеснение французского из европейских институтов. Появился еще один аналогичный титул — «Английский наймит международного уровня», первым его удостоилась президент Европарламента Николь Фонтан.

 

Но английский - это пришлый. А у нас на русском говорили всегда.

И если исходить из твоего, то... забудь в сяких філіжанках, колєжанках, кобітах...

Забудь ваші "Ой, Марічко, чичери..."

Давай вчи УКРАЇНСЬКУ мову