Перейти до змісту
Український політичний форум

ВО «Свобода» — какая-то патология гитлеровского типа


Гість Монтескье

Рекомендовані повідомлення

И публиковался ответ тебе: считать "вклад" страны нужно в процентном отношении, учитывая численность населения Украины и России.

Кстати, дарагая, а почему бы тебе не подсчитать?

Тем более, доказывать тезис - обязанность того, кто его генерирует по правилам хорошего тона....

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

  • Відповідей 2,1 тис
  • Створена
  • Остання відповідь

До речі, Едуардовичу, тут черчіл сходить злобою на українців через УПА і Бандеру, а сам помалкує, що його рідні донські казаки дали аж два воєнізованих формування, які створювалися спеціально для боротьби з ЧА.

 

Класичний випадок про тих, хто найголосніше кричить: тримай злодія.

Мои отец и дед тоже из донских казаков, причем не бедных (конезавод был), но всегда стояли на стороне своей Родины против фашистских захватчиков. Не надо манипулировать данными, темная ты наша. :angry:
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Мои отец и дед тоже из донских казаков, причем не бедных (конезавод был), но всегда стояли на стороне своей Родины против фашистских захватчиков. Не надо манипулировать данными, темная ты наша. :angry:

Сонечко, а сколько фашистских захватчиков ты знаешь?
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Господин Ярдыв,

Вы утверждали, что ОУН-УПА осуждены Нюрнбергским процессом как преступмые организации?

П.С. Вы бьете свою жену за намерения или все-таки по факту "преступления"?

Как вообще можно бить жену? Расскажи, как "настоящие" мужчины на женщин бросаются..
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Кстати, дарагая, а почему бы тебе не подсчитать?

Тем более, доказывать тезис - обязанность того, кто его генерирует по правилам хорошего тона....

Все было в соответствующей теме. Не рассчитывайте, что вы с настойчивостью попугаю в каждой теме будете нести свою чушь, а мы тут распинаться, цифры разыскивать. Нам суть ясна, название УПА лучше в нашем регионе не произносить, сталкивались наши воины с ними. Эссэсовцы (СС "Галичина") есть эссэсовцы. Тут и доказательств не нужно. Переход "подкованных" из СС в УПА лишний раз свидетельствует о самой сущности УПА.
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Все было в другойц теме. не рассчитывай

Ах да, я и забыл, что ето все уже давно и и в другой теме...

Слава Прогрессивному Человечеству!

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Все было в соответствующей теме. Не рассчитывайте, что вы с настойчивостью попугаю в каждой теме будете нести свою чушь, а мы тут распинаться, цифры разыскивать.

Не волнуйся: я уже давно потерял надежду конвертировать твои лозунги в пламенные факты....
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

 

Кстати, господин Ярдыв, в тему дискуссии:

 

"....Попытки так или иначе почтить память оуновцев-бандеровцев в Западной Украине, лесных братьев или эсэсовцев в Прибалтике вызывают взрыв негодования в России. Как у официальных органов власти, так и в широких слоях населения. Что соответственно отражается на экранах коллективного информатора, пропагандиста и агитатора – телевидения.

А вот о памятнике эсэсовцам в Москве телевидение почему-то широко не сообщает, и народ соответственно не возмущается. Но о памятнике знают многие, из самых разных газет. В первую очередь знает власть. К ней непосредственно обращались, напрямую. Страсти вокруг него кипят уже десять лет!

Однако по порядку... "

(*http://russian-bazaar.com/ru/content/8796.htm)

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Википедия:"На 13 июля 1944 года, линия фронта в Западной Украине проходила по линии Ковель — Тернополь — Коломыя . Немецкое командование отдало приказ о строительстве трех укрепленных линий, но из-за стремительного наступления советских войск было построено всего две.

 

В период с апреля по июнь 1944 года, советское командование перегруппировало части Красной Армии по всей ширине 500-км. фронта с целью подготовки стратегической наступательной операции, которая получила название Львовско-Сандомирской. Целью операции было овладение Западной Украиной и Южной Польшей. Согласно замыслу советского командования, предусматривалось нанесение двух концентрирующих ударов с целью прорыва немецкой линии укреплений: удар 3-ей гвардейской и 13-й армией с юга Волыни в направлении на Раву-Русскую, и удар 60-й и 38-й армиями из района Тернополя в направлении Львова. После прорыва фронта в коридоры должны войти бронетанковые и механизированные дивизии с целью окружить и уничтожить немецкие войска в районе города Броды. .. Начало осуществления наступления назначено на 13 июля.

 

Против Красной Армии стояла немецкая группа армий «Северная Украина» со штабом во Львове. Она была значительно ослаблена, ведь германское командование перебросило 6 дивизий на белорусский фронт. В апреле 1944 года пост командующего «Северной Украины» занял генерал-фельдмаршал Модель. Успешные военные операции советских войск в Украине и Беларусии привели к значительным потерям Вермахта. Недостаток живой силы на фронтах заставила немецкое командование направить дивизии сформированные из национальностей проживающих на территории СССР. В мае в Нойхаммере завершилось формирование 14-й гренадерской дивизии Ваффен СС «Галичина». 28 июня 1944 года по приказу командующего группой «Северная Украина» генерал-фельдмаршала Вальтера Моделя дивизия была введена в состав 13-го корпуса 4-й танковой армии, которая держала оборону 160-километровом участке фронта у города Броды. Дивизия «Галичина» заняла вторую (запасную) линию обороны фронта длиной 36 км. Боевой состав дивизии не превышал 12 500 человек. Силы тех немецких частей, которые не успели покинуть фронт, составляли до 2 500 солдат, а отступавшие части не были достаточно боеспособны. Перед началом битвы дивизия располагала всего 50 танками и не имела прикрытия с воздуха......

 

К исходу 18 июля немецкая оборона была прорвана на обоих направлениях на глубину 50-80 км в полосе до 200 км. Советские войска форсировали Западный Буг и окружили в районе Броды группировку, насчитывавшую до восьми дивизий, в том числе и 14-ю гренадерскую дивизию СС «Галичина».

 

После выхода советских войск на подступы ко Львову командующий фронтом решил главные усилия сосредоточить на львовско-перемышльском направлении, чтобы завершить разгром противостоящей группировки противника и овладеть городами Львов и Перемышль. Одновременно прилагались усилия к тому, чтобы быстрее завершить уничтожение бродовской группировки и форсировать развитие наступления на станиславском направлении.

 

Войска 60-й и 13-й армий при авиационной поддержке 2-й воздушной армии вели напряжённые бои с целью ликвидации окружённой в районе Бродов группировки. К 22 июля группировка была ликвидирована, около 30 тыс. немецких солдат было убито, свыше 17 тыс. попало в плен."

В общем, намотали эсэсовцев на траки и не заметили. Долой фашистов из СС "Галичина"!

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Википедия:"На 13 июля 1944 года, линия фронта в Западной Украине проходила по линии Ковель — Тернополь — Коломыя . Немецкое командование отдало приказ о строительстве трех укрепленных линий, но из-за стремительного наступления советских войск было построено всего две.

 

В период с апреля по июнь 1944 года, советское командование перегруппировало части Красной Армии по всей ширине 500-км. фронта с целью подготовки стратегической наступательной операции, которая получила название Львовско-Сандомирской. Целью операции было овладение Западной Украиной и Южной Польшей. Согласно замыслу советского командования, предусматривалось нанесение двух концентрирующих ударов с целью прорыва немецкой линии укреплений: удар 3-ей гвардейской и 13-й армией с юга Волыни в направлении на Раву-Русскую, и удар 60-й и 38-й армиями из района Тернополя в направлении Львова. После прорыва фронта в коридоры должны войти бронетанковые и механизированные дивизии с целью окружить и уничтожить немецкие войска в районе города Броды. .. Начало осуществления наступления назначено на 13 июля.

 

Против Красной Армии стояла немецкая группа армий «Северная Украина» со штабом во Львове. Она была значительно ослаблена, ведь германское командование перебросило 6 дивизий на белорусский фронт. В апреле 1944 года пост командующего «Северной Украины» занял генерал-фельдмаршал Модель. Успешные военные операции советских войск в Украине и Беларусии привели к значительным потерям Вермахта. Недостаток живой силы на фронтах заставила немецкое командование направить дивизии сформированные из национальностей проживающих на территории СССР. В мае в Нойхаммере завершилось формирование 14-й гренадерской дивизии Ваффен СС «Галичина». 28 июня 1944 года по приказу командующего группой «Северная Украина» генерал-фельдмаршала Вальтера Моделя дивизия была введена в состав 13-го корпуса 4-й танковой армии, которая держала оборону 160-километровом участке фронта у города Броды. Дивизия «Галичина» заняла вторую (запасную) линию обороны фронта длиной 36 км. Боевой состав дивизии не превышал 12 500 человек. Силы тех немецких частей, которые не успели покинуть фронт, составляли до 2 500 солдат, а отступавшие части не были достаточно боеспособны. Перед началом битвы дивизия располагала всего 50 танками и не имела прикрытия с воздуха......

 

К исходу 18 июля немецкая оборона была прорвана на обоих направлениях на глубину 50-80 км в полосе до 200 км. Советские войска форсировали Западный Буг и окружили в районе Броды группировку, насчитывавшую до восьми дивизий, в том числе и 14-ю гренадерскую дивизию СС «Галичина».

 

После выхода советских войск на подступы ко Львову командующий фронтом решил главные усилия сосредоточить на львовско-перемышльском направлении, чтобы завершить разгром противостоящей группировки противника и овладеть городами Львов и Перемышль. Одновременно прилагались усилия к тому, чтобы быстрее завершить уничтожение бродовской группировки и форсировать развитие наступления на станиславском направлении.

 

Войска 60-й и 13-й армий при авиационной поддержке 2-й воздушной армии вели напряжённые бои с целью ликвидации окружённой в районе Бродов группировки. К 22 июля группировка была ликвидирована, около 30 тыс. немецких солдат было убито, свыше 17 тыс. попало в плен."

В общем, намотали эсэсовцев на траки и не заметили. Долой фашистов из СС "Галичина"!

Неужели, дарагая Дена, ОУН-УПА - это ССовские войска?
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Неужели, дарагая Дена, ОУН-УПА - это ССовские войска?

Демагогия. Всех недобитков - добили.

 

П.С. Прочитай ваши посты о переходе вояк из СС в УПА..и думаю, наоборот. :lol:

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Предатор! Повеселишь (или огорчишь) ответом?

 

Как вообще можно бить жену? Расскажи, как "настоящие" мужчины на женщин бросаются..

Частенько это делаешь? Садистские наклонности и в нацики привели?

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Дословно не помню, но в материалах Нюрбергского процесса есть запись"...признать преступными организациями СС, СД и гестапо, а так же деятельность всякого, причастного к этим организациям". Лично я сильно сомневаюсь, что бы немцы не смогли справится с ситуацией, когда вояки переходили из дивизии СС в ОУН и УПА. Скорее всего так было задумано немцами. ОУН и УПА ни когда не вели боевых действий против войск Вермахта. Во всяком случае немецкий государственный военный архив такими данными не располагает, а немцы аккуратны до педантичности. _http://ru.wikipedia.org/wiki/%CD%FE%F0%ED%E1%E5%F0%E3%F1%EA%E8%E9_%EF%F0%EE%F6%E5%F1%F1 это ссылка на приговор.

...признать преступными организациями СС, СД и гестапо, а так же деятельность всякого, причастного к этим организациям

 

Вот с этим выделенным разве кто спорит?!?

Могли ли справиться немцы? А скажи мне честно и откровенно, кто вообще смог справиться с УПА? Тактика какая была, попробуй вообще тронуть украинца на территории контролируемой УПА. В ответ получишь массу проблем и будет кровь. Учитывай горный рельеф западной Украины, железнодорожное полотно, шоссе, а по бокам горы, леса да горные речки. Сколько надо для того что-бы перерезать транспортные коммуникации и оставить вермахт без резервов и снабжения? Немцы изначально упуститли ситуацию из под контроля, еще в 1941 году. ОУН боролось с польскими властями и немцы решили, что в этой части Украины у них есть созники, такие как и везде в европе. Но там где они проходили танками по европе не было национально-освободительного движения, они топтали страны и это был просчет, они встретились с организацией которая имела уже свое подполье и опыт подпольной работы, военно-спортивные общества украинцев, газеты, литературные издания, идеологию на создание независимого государства. Там была полная поддержка населения ОУН. После событий 1939 года уже в 1941-ом они видели счастливые лица украинцев после "сталинской свободы" и они купились, полагая, что они тут в фаворе и единственная идеология в западной Украине будет их идеология, но их идеология никому нужна не была, те радовались, что "советы" ушли и есть возможность построения независимой Украины.

То-есть почва для создания такой уникальной армии как УПА была благоприятной, а время нецами было упущено. Поэтому контролировать ситуацию как во многих оккупированых странах на территории западной Украины немцы не могли, да и в 1943 году, во время фактического создания УПА и сил и резервов больших для борьбы с новой угрозой не было и желания ее возрастания то-же не испытывали, посему и по возможности старались не связываться.

Осюда и характер борьбы УПА с немцами. Такая борьба была присуща для всех партизан в европе,- нападения и боевые стычки с отдельными подразделениями немцев. Цель борьбы,- была иная нежели чем у советских партизан,- нанесение численного урона личному составу, технике и вооружению противника, выведению из строя коммуникаций противника. Цель,- защита украинцев от оккупантов. Поэтому немцы знали, будут вести себя цивилизованно,- будут жить,нет, "вуйко" с автоматом научит правилам хорошего тона.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Неужели, дарагая Дена, ОУН-УПА - это ССовские войска?

Вони плутають елементарні поняття.

Про що тут з ними можна говорити :lol:

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Вони плутають елементарні поняття.

Про що тут з ними можна говорити :lol:

Обсуждалась эта тема и не однократно.

ОУН, УПА никогда не были частью немецких вооруженных сил и не являлись их союзниками. Это легко (даже с помошью интернета проверить). Дивизия СС "Галичина" иное дело - коллаборационисты. Но и тут не стандартный подход. Многие после обучения военному делу уходили в УПА и УПА целенаправленно использовала эту дивизию для такой своеобразной подготовки военных специалистов.

Влияние УПА в месте дислокации дивизии было настолько сильно, что не немцы в своих целях по факту могли использовать эту дивизию, а именно УПА. Такого с немцами больше нигде и не было, по всей европе.

Союзниками являлись однозначно. См. пост выше - отрывок из Википедии, да и других материалов, документов об этом много. Далее читайте по Эдуардычу..Связь УПА с СС "Галичина" подтверждается и им. Или название СС "ГАЛИЧИНА" эсэсовцам Восток присвоил ...или Крым..?
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

...признать преступными организациями СС, СД и гестапо, а так же деятельность всякого, причастного к этим организациям

 

Вот с этим выделенным разве кто спорит?!?

Могли ли справиться немцы? А скажи мне честно и откровенно, кто вообще смог справиться с УПА? Тактика какая была, попробуй вообще тронуть украинца на территории контролируемой УПА. В ответ получишь массу проблем и будет кровь. Учитывай горный рельеф западной Украины, железнодорожное полотно, шоссе, а по бокам горы, леса да горные речки. Сколько надо для того что-бы перерезать транспортные коммуникации и оставить вермахт без резервов и снабжения? Немцы изначально упуститли ситуацию из под контроля, еще в 1941 году. ОУН боролось с польскими властями и немцы решили, что в этой части Украины у них есть созники, такие как и везде в европе. Но там где они проходили танками по европе не было национально-освободительного движения, они топтали страны и это был просчет, они встретились с организацией которая имела уже свое подполье и опыт подпольной работы, военно-спортивные общества украинцев, газеты, литературные издания, идеологию на создание независимого государства. Там была полная поддержка населения ОУН. После событий 1939 года уже в 1941-ом они видели счастливые лица украинцев после "сталинской свободы" и они купились, полагая, что они тут в фаворе и единственная идеология в западной Украине будет их идеология, но их идеология никому нужна не была, те радовались, что "советы" ушли и есть возможность построения независимой Украины.

То-есть почва для создания такой уникальной армии как УПА была благоприятной, а время нецами было упущено. Поэтому контролировать ситуацию как во многих оккупированых странах на территории западной Украины немцы не могли, да и в 1943 году, во время фактического создания УПА и сил и резервов больших для борьбы с новой угрозой не было и желания ее возрастания то-же не испытывали, посему и по возможности старались не связываться.

Осюда и характер борьбы УПА с немцами. Такая борьба была присуща для всех партизан в европе,- нападения и боевые стычки с отдельными подразделениями немцев. Цель борьбы,- была иная нежели чем у советских партизан,- нанесение численного урона личному составу, технике и вооружению противника, выведению из строя коммуникаций противника. Цель,- защита украинцев от оккупантов. Поэтому немцы знали, будут вести себя цивилизованно,- будут жить,нет, "вуйко" с автоматом научит правилам хорошего тона.

А короче:

1. За поддержку эсэсовцев и УПА (их сторонников) поплатилось и все поддерживающее их население ЗУ. Что поделаешь: война и надо выбирать, на чьей ты стороне, а не болтаться посередине, как г*** в ополонке.

2. Западенцы ждали прихода Гитлера как освободителя от той страны, которая их после Польши приютила. Но не дождались: не арийцы наши националисты, предатели, размахивающие хвостом во все стороны. Немцы их не приняли и УПА "обиделись" не только на СССР, но и на гитлеровцев. Результат плачевен: нет УПА, не СС "Галичина", население тоже попало за их поддержку под раздачу.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Союзниками являлись однозначно. См. пост выше - отрывок из Википедии, да и других материалов, документов об этом много. Далее читайте по Эдуардычу..Связь УПА с СС "Галичина" подтверждается и им. Или название СС "ГАЛИЧИНА" эсэсовцам Восток присвоил ...или Крым..?

Минуту, ваффен "СС" вообще это элитные боевые части германских вооруженных сил, но не как "СОЮЗНИКИ"

Связь УПА с военнослужащими в "Галичине" поддерживалась агентурным, а не явочным путем. В ротах такой должности как "связной УПА" не существовало и рейсхмарками такие должности не оплачивались. Это были подпольщики, которые занимались по заданию УПА вопросами перехода военнослужащих "Галичины" в УПА.

УПА так-же под видом "добровольцев" посылала своих бойцов в дивизию, где они получали специальности саперов, связистов, снайперов, пулеметчиков, после чего линяли от туда и уходили туда откуда пришли в УПА, в лес, причем с оружием.

Вот такая связь была. Она носила характер очень своеобразный это вообще унакальный случай в германских вооруженных силах, когда дивизию "СС"!!!! В целях подготовки использовала, партизанская армия и немцы с этим ничего не могли поделать. Вообще иметь агентуру, подполье и организоватиь обучение на базе дивизии "СС" это просто высший пилотаж.

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Минуту, ваффен "СС" вообще это элитные боевые части германских вооруженных сил, но не как "СОЮЗНИКИ"

Связь УПА с военнослужащими в "Галичине" поддерживалась агентурным, а не явочным путем. В ротах такой должности как "связной УПА" не существовало и рейсхмарками такие должности не оплачивались. Это были подпольщики, которые занимались по заданию УПА вопросами перехода военнослужащих "Галичины" в УПА.

УПА так-же под видом "добровольцев" посылала своих бойцов в дивизию, где они получали специальности саперов, связистов, снайперов, пулеметчиков, после чего линяли от туда и уходили туда откуда пришли в УПА, в лес, причем с оружием.

Вот такая связь была. Она носила характер очень своеобразный это вообще унакальный случай в германских вооруженных силах, когда дивизию "СС"!!!! В целях подготовки использовала, партизанская армия и немцы с этим ничего не могли поделать. Вообще иметь агентуру, подполье и организоватиь обучение на базе дивизии "СС" это просто высший пилотаж.

Этот пилотаж и ощутили на своих шкурах в прямом смысле наши воины РККА, которым "посчастливилось" освобождать ЗУ от фашистов. Надо было подождать, гитлеровцы бы им показали, где раки зимуют, а так пришлось добивать УПА и после ВОВ. Столько людей из-за этих волков полегло. Ни в одной стране им не живется. Весь мир не такой, одни галичане - "классные" ребята. :D
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Этот пилотаж и ощутили на своих шкурах в прямом смысле наши воины РККА, которым "посчастливилось" освобождать ЗУ от фашистов. Надо было подождать, гитлеровцы бы им показали, где раки зимуют

Подожди, как показали?

Они ж по твоей версии воевали с ними заодно....

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Этот пилотаж и ощутили на своих шкурах в прямом смысле наши воины РККА, которым "посчастливилось" освобождать ЗУ от фашистов. Надо было подождать, гитлеровцы бы им показали, где раки зимуют, а так пришлось добивать УПА и после ВОВ. Столько людей из-за этих волков полегло. Ни в одной стране им не живется. Весь мир не такой, одни галичане - "классные" ребята. :D

Не одни конечно галичане классные ребята. Вот выдержки из любимою тобою Википедии:

 

Кубань

 

Повстанська армія діяла також на Кубані, але до 1950 року і саморозпустилася.[53] Восени 1941 року, тільки-но більшовики відступили на Кавказ, на Кубань прибувають українські патріоти з Південної похідної групи ОУН (Б), і вже в 1942 році, в жовтні, створюється Єйський окружний провід на чолі зі Спиридоном Ткаченком — «Голубом». У групу входили «Схід» (Дмитро Матейчук) та «Зоряні» (Василь Яворів). Підпільники мали зв'язок із Великою Україною через Маріуполь.[54] Мережа ОУН була створена на Кубані на базі одного з відділень «Північної похідної групи», яку очолював Спиридон Ткаченко («Голуб»). 20 жовтня 1942 він став головою Лиманського окружного проводу ОУН. Тісні зв'язки були встановлені з оунівцям Маріуполя. Від квітня 1942 існував канал старшин і підстаршин УПА, які були уповноважені проводом ОУН створити Козачу повстанську армію Кубані. Біля витоків цієї армії стояли: сотник Василь Плетень («Шум», «Зорян», «Беркут»), колишній лейтенант Червоної Армії, уродженець Чернігівщини, лейтенант Дмитро Гречух («Дніпро»), а також Дмитро Коваленко («Мить») з Приамур'я. Восени 1944 року на Кубані діяло дві повстанські сотні — «Шума» (85 чол.) та «Гомін» (125 чол.), а також окремі розвідуальні рої по 10 бійців у кожному.[55]

 

З серпня 1942 року з українського берега на Кубань діяла конспіративна Оунівська морська переправа. Керував нею Кубанець Петро Глек («дід Очерет»), колишній солдат армії УНР, житель станиці Довжанський. У липні 1944 року, коли на Кубань повернулися більшовики, ОУН (Р) організувала десант на чолі з сотником «Шумом» (колишнім капітаном Червоної Армії, походив зі станиці Батуринської). Його група мала дістатися поїздом до Туапсе під виглядом солдатів будівельної роти. Втім, до Туапсе вони не дістались, а вийшли на станції Хандіженській, і там, в горах Кавказу, почали збирати козаків, які тоді масово переховувались у лісах від сталінських карателів. Восени того ж року було сформовано сотні «Шума», «Гомона» та декілька розвідувальних роїв — загалом близько 300 осіб.[54] Майже вісімдесят відсотків повстанців становили кубанські козаки, були також уродженці Великої України та галичани. Мовою спілкування була українська.[54]

 

Навесні 9 травня 1945 повстанцям вдалося на перевалі Гойтх зупинити потяг, що перевозив репресованих до Москви, і визволити понад дві сотні в'язнів.

 

Існувала Козацька Повстанська Армія (КОПА) аж до 1950 року, коли, не маючи ресурсів для продовження боротьби, і судячи з усього, отримавши якусь команду від керівництва УПА, саморозпустилася.[54]

Білорусь

Докладніше: Діяльність ОУН та УПА в Білорусі

 

Агітаційний плакат УПА, 1948 р.

 

За часів війни вплив бандерівців на півдні сучасної Білорусі був великий, стверджує мінський історик Гуленко. Зіткнення в неоголошеній нещадній війні між польською Армією Крайовою та УПА були саме на території Білорусі: «Брест, Пінськ, південь Білорусі, північ України — тут загони УПА та Армії Крайової сходились напряму. Ішла боротьба на виживання. І ця війна українська-польська підтримувалася спецслужбами і радянськими, і німецькими за принципом: розділяй і володарюй».[56]

 

В історії УПА були періоди, коли вона співпрацювала з радянськими партизанами і коли брала зброю в німців, каже мінський історик Володимир Гуленко: "Все-таки їхньою метою була незалежна Україна. А Сталін вчинив із бандерівцями так, на мій погляд, як би бандерівці вчинили зі сталіністами. Інша справа, що це все-таки була народна війна: загальна кількість радянських партизанів і бандерівців у Білорусі була приблизно однакова — не менше півмільйона.[56]

 

За підрахунками історика Гуленка, від рук НКВС на території України і Білорусі загинуло 170 тисяч вояків УПА, 70 тисяч втекло на Захід, взято в полон і вислано понад 200 тисяч.[56]

 

Серед вояків УПА було багато білорусів. У Дивинському районі Брестської області в 1944 році в Радянській Армії мобілізували лише 50 чоловік з 5 тисяч — решта втекли до бандерівців. Діяли спеціальні білоруські проводи УПА: «молодечі частково, Пінськ, Барановичі — там загони УПА були. Крім того, були створені формування білоруських націоналістів під керівництвом Михайла Вітушки, організаційною основою цих формувань була білоруська незалежницька партія, неофіційна назва „білоруські резистанс“, ці формування тісно співпрацювали з УПА, було проведено кілька десятків спільних крупних боїв з радянськими партизанами в 1943–1944 роках. Білоруська делегація їздила на з'їзд ОУН восени 1943 року. Вони теж спробували створити рух антифашистсько-антирадянський». Проте білоруси не змогли реалізувати цих планів.[56]

 

Тим не менше загони УПА діяли на території сучасної Білорусі до кінця 1953 року, стверджує мінський історик Володимир Гуленко, і вели партизанську війну з радянською владою. Причому в їхніх лавах діяли переважно місцеві, білоруські громадяни: "10 років після війни бандити вижити не можуть. Це не бандитський рух. Тут, безумовно, була масова підтримка місцевого населення ".[56]

 

Володимир Гуленко каже, що з загонами УПА на півдні Білорусі радянська влада покінчила лише завдяки великим військовим спецопераціям і вивезення в Сибір цілих сіл, у яких підтримували повстанців.[56]

 

У лютому 1952 р. в Іванівському районі Пінської області ліквідовано надрайонного провідника Івана Панька («Сікори»), в Дорогичинському районі Пінської області органи держбезпеки БРСР розгромили групу районного провідника «Григорія». Під час цих операцій співробітники МДБ і МВС БРСР убили 11 оунівців, серед них і обох провідників, 3 заарештували.[57]

 

Всього органи безпеки Білорусі з жовтня 1943 по квітень 1953 арештували 1282 українських націоналістів, які діяли в підпіллі на території БРСР, убили понад 3000 (разом з учасниками Армії Крайової).[57]

 

Там и кубанцы и белорусы....

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Подожди, как показали?

Они ж по твоей версии воевали с ними заодно....

Вместо бреда лучше накатай нам, как и за что ты женщин (жену) бьешь!!
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Украина......

 

 

 

території Східної та Південної України. Сьогодні точна кількість документів не підрахована.[42]

 

У Луганській області виявлено 12 справ з цього питання, в Чернігівській — 68, у Полтавській — 6, Київській — 41, Хмельницькій — понад 100 справ. Безпосередньо у Галузевому державному архіві СБУ в Києві — понад 300 справ. Це лише ті матеріали, які попередньо виявлені, і це ще зовсім не остаточне число. По кожній з цих справ проходить не одна людина — це іноді 10 або 100 чоловік, тому мова йде про тисячі підпільників, про тисячі борців за українську державність. Прізвища цих людей були невідомі, засекречені, і точно про них не відомо.[43]

Житомирщина

Докладніше: Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині

 

У травні 1943 року Головна Команда УПА-Північ направила відділ УПА у тримісячний рейд тимчасово окупованою Житомирською областю і західною частиною Київської області Української РСР. За час рейду відділ провів 15 успішних боїв з німецькими поліцейськими частинами та групами грабіжників. Цей відділ знищив німецьку поліцейську школу біля Житомира з залогою 260 поліцаїв, а недалеко від с. Устинівка, Потіївского району, 25 липня розбив німецький військовий підрозділ, який був спеціально спрямований на розгром цього спецвідділу УПА. З німецької сторони було понад сто вбитих, поранених і полонених.[44]

Сумщина

Докладніше: Діяльність ОУН та УПА на Сумщині

 

Директор Сумського архіву Іванущенко довів, що ОУН та УПА теж діяли на території Сумської області[45] З наявних джерел про членів ОУН-Б, спрямованих на Схід України видно, що Сумщина була в зоні оперативної уваги всіх трьох похідних груп. Як зазначає проф. Л. Шанковський, середня похідна група ОУН під керівництвом М. Лемика «Сенишин» повинна була прийти до Харкова, але не встигла цього зробити, тому що її сильно побили німці. Німці розстріляли значну кількість членів групи, у тому теж Миколи Лемика-Сенишин (…) в Миргороді, в жовтні 1941 р. Частина групи прийшла до міста Суми, де створила підпільну організацію.[46]

 

Як свідчать документи, діяльність ОУН на Сумщині не припинилася з поверненням радянської влади. Навпаки, іноді вона навіть переходила в партизанську форму боротьби. Дослідник визвольного руху С. Бутко, посилаючись на документи архівного підрозділу УСБУ в Чернігівській області, повідомляє, що в травні 1944 року з Волині була направлена для підпільної роботи в Чернігівську та Сумську області група учасників УПА, чисельністю понад 20 чоловік. Всі вони були уродженцями тих місць, куди прямували. У червні 1945 року на території Шосткинського району був затриманий один з учасників цієї групи Захарченко Михайла Васильовича, 1923 року народження, уродженець с. Богданівка Шосткинського району, в районі м. Дубно, потрапив в один із загонів УПА. Пробув у цьому загоні 7 місяців. "(…) Звідки у вересні 1944 року прибув за завданням командування УПА на територію Шосткинського району, для організації бандугруповання. Слідство веде Відділ ББ "[47]

Полтавщина

Докладніше: Діяльність ОУН та УПА на Полтавщині

 

З 1941 по 1943 в Полтаві та області також діяло підпілля ОУН.Підпільники обмежувались пропагандою та невеликими диверсіями, а більшість готових військових кадрів відправляли на Західну Україну де велася кровопролитна війна. Агітаційна справа підпілля йшла добре — невдоволення колгоспами, пам'ять голодоморів та жахи окупації на Полтавщині забезпечили націоналістам свіжі кадри, які бажали боротися проти СРСР та проти окупанта — Німеччини. Нелегально видавався журнал «Сурма», «Україна в боротьбі», книга «Симон Петлюра». Полтавське підпілля тримало тісні зв'язки з Харковом, Запоріжжям, Сумами. У кінці 1942 року підпілля ОУН мало тісні зв'язки із групою радянських підпільників «Набат». Остання спроба закріпитися на Полтавщині ОУН та УПА належить, вірогідно, до 1944 року. Всі бажаючі продовжити боротьбу проти Німеччини та СРСР влилися до УПА, а незначні підпільники, що не були знищені НКВС і гестапо, розчинились в області.

Донбас

Докладніше: Діяльність ОУН на Донбасі

 

На території Донбасу в 1941-43 роках діяли групи обох ОУН — і «бандерівська», і «мельниківська» гілки. В СБУ відзначають, що умови діяльності українських націоналістів на Донеччині були складними, з огляду на багатонаціональність населення.[48] Учасники націоналістичного руху ділилися листівками, розповсюджували газету «За самостійну Україну», збиралися на конспіративних квартирах. Під час допитів оунівці заявляли, що центральний провід приділяв Донеччині особливу увагу. У разі всенародного повстання індустріальний регіон начебто мав забезпечити матеріальну підтримку.[49] Керівником ОУН на Донеччині був Стахів Євген Павлович[50]

Крим

Докладніше: Діяльність ОУН та УПА в Криму

 

Документ, який доводить факт діяльності ОУН в Криму[51]

 

Відомо, що підрозділи Української Повстанської Армії в Криму діяли в Сімферополі, Євпаторії, Джанкої, Ялті, Українська, Петрівці, Севастополі, Старому Криму, Керчі, Феодосії, Алушті, Михайлівці і багатьох інших населених пунктах, які були поруч з дислокацією похідних груп. З донесення агента СД від 31 грудня 1941 року, знайденого у секретних справах Рейху, стало відомо, що зі Львова до Криму революційна ОУН направила шість похідних груп, близько 40 чоловік. Тільки одного повстанця нацисти арештували дорогою до Криму.[52]

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Интернационал УПА.....

 

 

Бійці інших національностей в складі УПА

 

Уродженець Дрогобича, єврей за національністю та ветеран УПА Мандик Хасман

 

Українська Повстанська Армія була за своїм етнічним складом переважно комплектована українцями, та боролись в її лавах й представники інших націй та національностей. Поодинокі бійці входили в склад українських сотень. Але були й окремі військові відділи, сформовані по національній ознаці. Прихильником ідеї їх створення був письменник Йосип Позичанюк з Наддніпрянщини, на той момент політичний референт Головного Командування УПА (псевдо «Шугай», «Шаблюк»), співорганізатор проведеної в листопаді 1943 року Конференції поневолених народів Східної Європи та Азії, а безпосереднім організатором — також наддніпрянець Дмитро Карпенко (майор «Яструб»), колишній старшина (лейтенант) Червоної Армії.

 

Організаційно національні сотні входили в склад котрогось з куренів УПА, а національні курені входили в склад загону Військової Округи. Перший (узбецький) національний курінь створено у ВО «Заграва» в середині 1943 року під командуванням майора «Ташкента» (в березні 1944 року пораненим попав в більшовицький полон й розстріляний). Майже одночасно в цій же Військовій Окрузі на Рівненщині створено грузинський курінь та сотня кубанців. У ВО «Турів» першим створено азербайджанський національний курінь. А всього загальна чисельність іншонаціональних відділів під час переходу по теренах, котрі контролювала УПА, лінії фронту, досягала до 15 куренів.

 

Невдачею закінчилася спроба створення підрозділу з росіян. Російська сотня була сформована у ВО «Заграва» в 1943 році й складалася виключно з старшин та підстаршин. Її члени брали участь у військових операціях проти вермахту й відзначалися хоробрістю. Однак часті конфлікти бійців сотні з іншими повстанцями та цілими підрозділами змусили командування до її розформування.

 

Югослави та німці своїх окремих частин не створили, а входили в склад інших підрозділів. Австрійці, бельгійці та французи працювали в адміністрації УПА.[24]

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Я розумію, що тут нема опонентів, які б спромоглися на серйозну дискусію. Дякую Едуардовичу, сама з цікавістю читаю його пости - тому вважаю їх більше інформативними, ніж дискусійними.

 

Тим не менше, хочу ще раз повторити свою пропозицію, раптом у когось відбудеться прорив у свідомості і він задумається.

 

Хороший вопрос. Считаю, что и Ленин, а особенно Сталин являются несомненно сильными личностями, но их деятельность нужно признать преступной. Следует принять к сведению и в дальнейшем не допускать повторения истории.

Підходи повинні бути до всіх однакові - за твоїми, всіх, хто воював під прапором леніна - сталіна, а саме такі прапори використовували в ЧА - потрібно визнати злочинцями і засудити, щоб не допустити повторення історії.

 

Ну як - ти готовий?

 

Тоді ти визнаєш всіх воїнів ЧА - злочинцями, а я всіх бандерівців. І по руках! Чекаю...

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Я розумію, що тут нема опонентів, які б спромоглися на серйозну дискусію. Дякую Едуардовичу, сама з цікавістю читаю його пости - тому вважаю їх більше інформативними, ніж дискусійними.

 

Тим не менше, хочу ще раз повторити свою пропозицію, раптом у когось відбудеться прорив у свідомості і він задумається.

 

 

 

Підходи повинні бути до всіх однакові - за твоїми, всіх, хто воював під прапором леніна - сталіна, а саме такі прапори використовували в ЧА - потрібно визнати злочинцями і засудити, щоб не допустити повторення історії.

 

Ну як - ти готовий?

 

Тоді ти визнаєш всіх воїнів ЧА - злочинцями, а я всіх бандерівців. І по руках! Чекаю...

Заткните сами эту дуру! :D
Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Вместо бреда лучше накатай нам, как и за что ты женщин (жену) бьешь!!

Та женат я, женат, не домагайся так замаскированно....

Кстати, читала книгу?:

*http://rus.newsru.ua/arch/rest/08jun2011/bbolki.html?page=1

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Та женат я, женат, не домагайся так замаскированно....

Кстати, читала книгу?:

*http://rus.newsru.ua/arch/rest/08jun2011/bbolki.html?page=1

Віть, десять центів за пост - думаєш вона має час на книжки.

 

А цікаво, як ти думаєш, за ті, якими ти її відволікаєш - їй платять?

Посилання на коментар
Поділитись на інших сайтах

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


×
×
  • Створити...